Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на соцмережі.

Історія відбулася на Соборній площі. Комунальники зняли з дерева домашнього кота, який майже дві доби не міг самостійно спуститися.

Пухнастика виявили місцеві мешканці, а на допомогу тварині приїхали працівники КП «Дніпровський електротранспорт». Після порятунку кота передали до КП «Зооконтроль», де він перебуватиме три доби.

Тварина має вигляд домашньої, тому містян просять допомогти знайти власників. Телефон для звернень: +380 (68) 828 22 55.

dnepr.com

Запись У Дніпрі комунальники врятували кота, який застряг на дереві опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це в коментарі РБК-Україна розповів паливний експерт, директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.

Україна повністю залежить від імпорту готового пального, оскільки не має власних потужностей для переробки нафти. Тому внутрішній ринок орієнтується на європейські котирування, де найбільший ажіотаж зараз спостерігається саме довкола дизелю, пояснив експерт.

За словами Куюна, з початку повномасштабної війни в Європі вартість дизельного пального зросла вдвічі. Якщо наприкінці лютого дизель коштував 750 доларів за тонну, то зараз вартістть подолала історичний рубіж у 1500 доларів.

“Це історичний рекорд, такого ринок і планета Земля ніколи не бачили. Тому відповідно і продовжують зростати ціни”, – пояснив експерт.

Згідно з новими прайсами європейських заводів (зокрема, литовського підрозділу концерну Orlen), закупівельна оптова вартість пального на кордоні з Україною вже становить 92 гривні за літр.

“Якщо ми додамо туди 2 гривні транспортування і хоча б 3 гривні мінімального заробітку заправної станції, то от 100 гривень на літрі ми вже маємо”, – пояснив Куюн в розмові з РБК-Україна.

Він підкреслив, що це вже не “страшилки”, а неминуча реальність, яка настане протягом кількох тижнів.

dnepr.com

Запись Ціна на дизельне пальне в Україні може зрости до 100 гривень за літр опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна: що зараз найважливіше

1) Україна рухається від “цифрової держави” до “держави з AI-логікою”. Одна з найцікавіших українських тем — це не окремий сервіс, а зміна самої логіки державної цифровізації. У матеріалах Digital State UA, проєкту, що реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації, прямо описується перехід до моделі agentic state: коли AI стає не просто додатком у смартфоні, а одним із базових шарів управління. Там же вказано, що Україна вже має цифрову основу в особі екосистеми Дія, мережі CDTO та уніфікованих цифрових послуг, а наступний етап — це вже AI-контур у публічному управлінні.

Це дуже серйозний зсув. Якщо раніше послуга онлайн дублювала, або замінювала «паперову» державну послугу, яку виконували чиновники, то тепер система повинна не просто приймати заявки, а допомагати мислити, аналізувати, підказувати, автоматично супроводжувати процедури.

2) Український бізнес активно впроваджує використання AI-агентів. 31 березня Digital State UA повідомив про запуск безкоштовної програми Google для українського бізнесу щодо впровадження AI-агентів. Програма орієнтована не на абстрактне “знайомство з ШІ”, а на дуже прикладні речі: які процеси автоматизувати, як будувати агентів для реальних бізнес-кейсів, як під’єднувати внутрішні дані — документи, таблиці, бази — і як оцінювати якість роботи AI-систем. Ініціативу підтримують Мінцифра, Дія.Освіта, Офіс з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес.

3) Український defense tech переходить із фронту на глобальний капітальний ринок. Одна з найяскравіших українських новин — вихід defense-tech компанії Swarmer на NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotation — Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) — американська фондова біржа, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо). За даними Digital State UA, компанія залучила близько $15 млн під час IPO, а в перший день торгів її оцінка перевищила $400 млн, хоча поточна виручка залишалася на рівні близько $300 тис. Причина такої оцінки — не класична фінансова звітність, а те, що компанія робить AI для керування роєм дронів у реальних бойових умовах, включно з середовищами без GPS.

Це дуже важливий символічний момент. Українські оборонні розробки перестають сприйматися як “воєнна імпровізація воюючої країни” й починають сприйматися як повноцінний експортний high-tech актив, який цікавий глобальному ринку. І це, на мою думку, одна з найсильніших українських технологічних історій останнього часу.

4) Україна вже не просто користувач технологій, а лабораторія нової війни. Reuters повідомив, що Україна відкриває союзникам доступ до бойових даних для навчання AI-моделей дронів. Ідеться про платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі на мільйонах анотованих зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Це колосальний крок, бо в сучасній війні дуже важливим для автономних систем є не лише чип, а й якісні бойові дані.

Фактично Україна пропонує світу не лише окремі вироби, а й унікальний масив досвіду, який неможливо відтворити в лабораторії чи на полігоні в мирній країні. Це підсилює тезу, що український defense tech — це вже не периферія, а один із центрів формування нових військових технологій.

5) Масштабування українського defense tech уже видно в цифрах. У статті Digital State UA про технологічну самодостатність України наведено дуже сильні цифри: у кластері Brave1 вже понад 2 300 defense-компаній і понад 5 000 розробок; кількість UAV-компаній зросла з 7 у 2022 році до понад 500, а виробництво дронів очікується понад 4 млн у 2025 році з ціллю 7 млн у 2026 році. Там само вказано, що понад 600 українських рішень уже кодифіковані за стандартами НАТО.

Окремо у березні Digital State UA повідомив, що 10 українських або пов’язаних з Україною компаній увійшли до міжнародного списку “100 Startups to Watch in 2026” від Resilience Media. Серед ключових напрямів — AI, автономія, кібербезпека, космічні технології та системи нового покоління для війни.

Український high-tech 2026 року — це вже не лише IT-аутсорсинг і не тільки govtech, а повноцінний оборонно-технологічний сектор із глобальними амбіціями.

6) Технології в Україні дедалі глибше вбудовуються в безпеку та економіку. Reuters також повідомив, що в Україні вже почали бойове чергування підрозділи ППО, сформовані на підприємствах, а ще на 13 підприємствах створюються нові підрозділи. Вони інтегровані в загальну систему ППО, координуються Повітряними силами й уже збивали ворожі дрони. Це нетипова, але дуже сучасна модель, де технологічна спроможність бізнесу безпосередньо вбудовується в національну оборону.

Ще одна важлива новина: Румунія та Україна просувають переговори щодо спільного виробництва дронів за фінансуванням у межах нової європейської програми SAFE; для цього Румунія хоче спрямувати 200 млн євро, а в переговорах уже беруть участь 15 українських компаній. Це означає, що український defense tech поступово вбудовується вже не лише у внутрішній ринок, а й у європейський оборонно-промисловий контур.
Паралельно цивільний телеком теж показує стійкість: Kyivstar повідомив про зростання core profit приблизно на 26% у 2025 році, а цифрові продажі вже становлять 16% його виручки. Це хороший маркер того, що український high-tech — це не лише фронт і дрони, а ще й поступове посилення цифрових сервісів у цивільній економіці.

Світовий сегмент: що зараз найважливіше

1) ШІ остаточно став інструментом геополітики та необхідною інфраструктурою. Одна з найпоказовіших новин тижня — Microsoft інвестує $10 млрд у Японію в 2026–2029 роках для розширення AI-інфраструктури й співпраці у сфері кіберзахисту; окремо компанія планує підготувати 1 мільйон інженерів і розробників до 2030 року. Це вже не схоже на звичайний корпоративний проєкт: мова йде про локалізацію даних, що становить національну безпеку Японії, та забезпечення їх кібербезпеку. Паралельно Британія намагається переманити або щонайменше розширити присутність Anthropic, тобто уряди вже відкрито змагаються не тільки за заводи чи банки, а й за AI-компанії.

2) На шляху розвитку ШІ стає дефіцит електроенергії, дата-центрів та чипів пам’яті. За даними Reuters із посиланням на S&P Global, великі технологічні компанії — Microsoft, Amazon, Alphabet, Meta — планували витратити близько $635 млрд у 2026 році на дата-центри, чипи та іншу AI-інфраструктуру. Але ця хвиля впирається в дорожчу енергію та геополітичну нестабільність. Іншими словами, світ раптом побачив, що AI — це не лише код, а ще й електростанції, охолодження, логістика та сировина у вигляді рідкоземельних металів.

Південно-корейський технологічний гігант Samsung, за прогнозами Reuters, може показати квартальний операційний прибуток 40,5 трлн вон, тобто майже рівень усього прибутку за попередній рік, на тлі AI-буму та дефіциту пам’яті. У тому ж матеріалі йдеться, що звичайні контрактні ціни на DRAM у першому кварталі подвоїлися, а в другому можуть зрости ще на 58–63%. А Foxconn уже повідомив про зростання виручки на 29,7% рік до року в першому кварталі саме завдяки попиту на AI-продукти.

3) Наступне поле для змагання — не смартфони, а “розумні окуляри”. У споживчому сегменті дуже помітно просувається ідея, що після смартфона наступною масовою формою AI-пристрою можуть стати розумні окуляри. Meta представила дві нові моделі Ray-Ban smart glasses для користувачів із рецептурними лінзами, зі стартовою ціною $499. За оцінкою IDC, наведеною Reuters, Meta контролювала 76,1% світових поставок smart glasses у 2025 році, а глобальні поставки мають зрости до 13,4 млн одиниць у 2026 році.

Технологічні компанії давно шукають “пристрій після смартфона”. І якщо раніше носимі пристрої часто виглядали як дорога іграшка, то тепер вони отримують зрозумілий сценарій: слухати, підказувати, знімати, перекладати, навігувати і взаємодіяти з AI без постійного діставання телефона з кишені. Тобто AI поступово переходить з екрана в повсякденне середовище.

4) Регулятори вже намагаються наздогнати штучних “людей”. Китай цього тижня опублікував проєкт правил для digital humans — цифрових аватарів/віртуальних людей. Запропоновано обов’язкове маркування такого контенту, заборону інтимізованих цифрових стосунків із неповнолітніми, заборону створення цифрових людей на основі чужих персональних даних без згоди та заборону обходу через них систем ідентифікації.

Це дуже показова новина. Вона означає, що державні регулятори переходять до питання: які межі встановлювати для віртуальних людей. Для юристів це особливо цікаво, бо тут сходяться одразу кілька площин: персональні дані, інформаційна безпека, захист дітей, маніпулятивний контент і цифрова ідентичність.

5) Фінтех-суверенітет теж стає хай-тек новиною. Китай розширив програму цифрового юаня, додавши ще 12 банків-операторів; загальна кількість уповноважених банків зросла до 22. Формально це подається як підвищення інклюзивності та зручності платежів, але фактично це ще один крок до побудови державної цифрової платіжної архітектури, альтернативної як приватним платіжним платформам, так і криптовалютному сектору.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Останні новини українського та світового хай-теку – тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

За підтримки міжнародних партнерів у гуртожитках №1 і №3 замінили пошкоджені вікна. У межах віконної програми американської організації Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G. Buffett Foundation (HGBF) встановили понад 160 нових вікон.

Гуртожиток №1 отримав 38 нових вікон (загальна площа відновлення – 94,4610м²). А гуртожиток №3 – 123 вікна (загальна площа відновлення – 353,4032 м²).

“У часи випробувань університетська спільнота особливо гостро відчуває цінність взаємопідтримки, стійкості та здатності відновлюватися. Кожен реалізований проєкт – це не лише про матеріальні зміни, а передусім про силу партнерства, довіру та відповідальність за безпечне майбутнє студентів. Саме завдяки згуртованій командній роботі та міжнародній солідарності ми крок за кроком відновлюємо університетський простір. Щиро дякуємо нашим партнерам за підтримку та турботу про комфорт і безпеку студентів ДНУ!” – відзначив ректор Сергій Оковитий.

Співпраця університету з партнерами GEM & HGBF триває не перший рік: загалом у 2025–2026 роках за цією програмою було встановлено понад 250 вікон у гуртожитках №1, №2, №3.

dnepr.com

Запись Дніпровський національний університет ім. О.Гончара продовжує усувати наслідки ворожих обстрілів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства оборони України.

У відомстві, коментуючи вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові, наголосили, що Україна наразі тримається на військових, зокрема й тих, які не виконують бойові завдання.

Також у Міноборони додали, що той, хто вбиває військового – на фронті чи в тилу – діє проти інтересів України і на таких людей чекає незворотне покарання.

“Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство”, – наголосили в міністерстві.

Нагадаємо, сьогодні, 2 квітня, у Львові зловмисник напав на військовослужбовця територіального центру комплектування з ножем. Удар був смертельним, пораненого не зуміли врятувати лікарі.

Після нападу чоловік із ножем намагався втекти. Але буквально за кілька годин його затримали.

Нападником виявився співробітник Державної митної служби.

Тепер зловмиснику загрожує від 10 до 15 років тюремного ув’язнення.

dnepr.com

Запись Міноборони анонсувало зміни в мобілізації після трагедії у Львові опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Пенсійний фонд України.

Зазначається, що Кабінет міністрів України прийняв постанову № 341 “Деякі питання надання одноразової грошової доплати окремим категоріям населення”. З 1 квітня 2026 року додаткові виплати отримають особи, які вже мають призначену пенсію, або соціальні виплати.

Проте є кілька умов. Перша з них – для отримання виплати загальний розмір пенсії разом з усіма надбавками та підвищеннями не повинен перевищувати 25950 гривень. Друга умова – лише деякі категорії матимуть право на ці виплати, зокрема:

Українці, які одержують страхову пенсію за віком, по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника;
особи, які отримують пенсії за вислугу років або спеціальні пенсії (держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, науковці, військовослужбовці);
Українці, які одержують пенсію по інвалідності чи у зв’язку з втратою годувальника з числа військовослужбовців, держслужбовців, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а також отримувачі соціальних пенсій.

“Водночас особам, які брали безпосередню участь у захисті України та членам сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС доплата надається незалежно від розміру пенсії”, – додали в ПФУ.

Крім того, одноразову допомогу отримають і громадяни, які користуються державними соціальними виплатами, зокрема:

отримують допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам;
отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;
отримують базову соціальну допомогу;
отримують державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
отримують допомогу на догляд, у тому числі особам, які доглядають за людьми з інвалідністю внаслідок психічного розладу;
отримують тимчасову державну допомогу особам, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію;
отримують допомогу на дітей (виплати одиноким матерям, виплати опікунам, виплати сім’ям із тяжкохворими дітьми, виплати багатодітним сім’ям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не можуть утримувати дитину, виплати дітям, які мають статус позбавлених батьківського піклування);
отримують грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків.

“Виплата допомоги відбудеться у квітні 2026 року автоматично – звертатися додатково не потрібно. Важливо: якщо людина має право на отримання цієї доплати за кількома підставами, кошти будуть виплачені лише за однією з них”, – зазначили в ПФУ.

dnepr.com

Запись Хто отримає виплату в 1500 грн у квітні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляють пресслужби Дніпропетровської обласної прокуратури та ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області.

За даними слідства, злочинну схему організували 31-річний житель Дніпра та 19-річний мешканець Кривого Рогу. Вони діяли переважно вночі, викрадаючи з автомобілів різних марок, зокрема Audi, Skoda та Mercedes-Benz, фари, дзеркала, капоти, радарні системи та інші комплектуючі. Сума збитку склала 2,5 млн гривень.

dnepr.com

Запись У Дніпрі спіймали підозрюваних у серії крадіжок та збуту автозапчастин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє пресслужба міськради.

Мапа доступна в розділі «Сервіси» → «Мапи».

Завантажити застосунок «єДніпро» можна за посиланнями:
App Store: https://shrt.ednipro.dp.ua/zTn22IvLR
Google Play: https://shrt.ednipro.dp.ua/u2toAsbB-

dnepr.com

Запись У «єДніпро» з’явилася мапа громадських вбиралень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомили на сторінці ботсаду в Facebook.

Для відвідувачів підготували майстер класи і екскурсії. Також можна відвідувати оранжерею.

У будні вхід для дорослих коштує 75 грн, а для дітей – 45 грн. У робочі суботи вхідний квиток для дорослих – 120 грн, для дітей – 75 грн.

dnepr.com

Запись Ботанічний сад Дніпра анонсував графік роботи на квітень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

За даними слідства, до протиправної діяльності причетний співробітник приватної клініки. Використовуючи облікові записи та електронні цифрові підписи лікарів, чоловік вносив до електронної системи охорони здоров’я неправдиві відомості про надання паліативної допомоги десяткам громадян. На підставі цих фіктивних даних НСЗУ перерахувала на рахунок медичного закладу майже 500 тисяч гривень бюджетних коштів.

Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки у великих розмірах).

Всі завдані державі збитки було повністю компенсовано та повернуто до бюджету.

Досудове розслідування здійснюють слідчі СВ ВП №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП у Дніпропетровській області, оперативний супровід — УСР в області ДСР Національної поліції України, процесуальне керівництво — Західна окружна прокуратура Дніпра.

dnepr.com

Запись У Дніпрі приватна клініка отримала майже 500 тисяч гривень бюджетних коштів за “лікування” неіснуючих пацієнтів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.