1. Українські дрони вже самі взмозі знайти рухому ціль. 8 вересня Міністерство оборони України та кластер Brave1 провели перші масштабні стандартизовані випробування систем автоматичного наведення безпілотників на рухомі наземні цілі.

У тестах брали участь сім українських компаній. Завдання було складним: дрон мав пролетіти 2 км, виявити легкоброньовану рухому машину щонайменше з відстані 500 метрів, захопити її й уразити в повністю автономному режимі – тобто після захоплення цілі пілот прибирав руки з органів управління. Щоб пройти випробування, потрібно було успішно виконати щонайменше дві з трьох спроб. Шість із семи команд виконали норматив і були рекомендовані до закупівлі.

2. Кількість успішних ударів із AI-наведенням зросла у десять разів. Міністерство оборони повідомило дуже показовий показник: із початку 2026 року кількість успішних ударів із застосуванням AI-наведення зросла у десять разів.

Сили оборони вже використовують понад 70 різних систем, які мають компоненти штучного інтелекту або комп’ютерного зору.

Особливо важливим є принцип, який прямо підкреслює Міноборони: рішення про завдання удару залишається за людиною.

ШІ виконує технічну роботу: виявляє об’єкт; супроводжує його; коригує політ;
допомагає подолати вплив РЕБ.

Але первинне рішення про застосування зброї приймає військовослужбовець.

Ця межа має велике юридичне значення, особливо з погляду міжнародного гуманітарного права та майбутнього регулювання автономних систем озброєнь.

3. Наступний етап української дронової революції – програмне забезпечення, а не його матеріальна частина. Дрони часто сприймаються як авіаційна або електронна продукція. Але події цього тижня показують: головна конкуренція поступово переміщується у програмне забезпечення.

Саме це може стати найціннішим українським defense-tech активом. Якщо Україна правильно вибудує систему інтелектуальної власності, ліцензування й міжнародних спільних підприємств, вона зможе продавати союзникам не лише безпілотник, а автономну технологічну платформу.

4. Україна вже перехоплює реактивні «Бандеролі» дешевше за їхню вартість. 7 вересня Brave1 повідомив про українські технології, здатні перехоплювати російські реактивні ракето-дрони «Бандероль», крейсерська швидкість яких становить приблизно 650 км/год.
За повідомленнями Brave1, одна з українських систем уже підтвердила щонайменше чотири успішні перехоплення, причому вартість застосування перехоплювача нижча за вартість самої «Бандеролі». Технічні характеристики системи й виробник з міркувань безпеки не розголошуються.
Україна активно формує новий ешелон ППО: дрон-перехоплювач → реактивний дрон-перехоплювач → зенітна ракета.

Найдорожчі ракети мають залишатися для найскладніших цілей — балістики, крилатих ракет і літаків.

5. ePoints перетворює бойові результати на дані. 9 вересня Міністерство оборони опублікувало результати програми ePoints за серпень.

Сили оборони знищили рекордну кількість російських мультикоптерів, а безпілотні операції дедалі більше зміщуються й у Чорне море, зокрема у напрямку Новоросійська та Сочі. Серед підтверджених уражень — Су-30, навчально-бойовий L-39 та вертоліт Ка-52.

Кожне підтверджене ураження записується на відео у бойовій системі DELTA та проходить перевірку.

Міністерство наводить показник: кожен долар, витрачений на ударні операції в цій системі, завдає противнику приблизно п’ять доларів збитків.

6. Middle strike: безпілотники починають змінювати оперативну логістику. Того ж 9 вересня Міноборони повідомило про результати операцій middle strike за серпень.

Було уражено: 17 засобів ППО; 6 мостів; понад 20 складів; понад 30 командних пунктів.

Окремо були уражені радіолокаційні станції, системи РЕБ, об’єкти управління БпЛА, наземні ретранслятори та логістична інфраструктура.
Недорогі безпілотні системи дедалі активніше виконують завдання, які раніше вимагали складних ракетних комплексів або авіації.

Технологічна перевага сьогодні дедалі частіше визначається здатністю серійно виробляти тисячі дешевших засобів і підключити їх до єдиної системи розвідки, даних та управління.

7. Patriot залишається іншим кінцем технологічного спектра. Попри розвиток дешевих перехоплювачів, Україна не може відмовитися від дорогих систем ППО.

8 вересня Європейська комісія схвалила українську заявку на закупівлю ракет для Patriot у межах механізму Ukraine Support Loan.

Німеччина того ж тижня оголосила про термінову передачу додаткових PAC-2 зі своїх запасів, а за підсумками 36-го засідання «Рамштайн» партнери також анонсували додаткові дрони, боєприпаси й засоби ППО.

Економічна оптимізація ППО стає не менш важливою, ніж її технічна ефективність.

8. 5G офіційно запущено в Одесі. 10 вересня в Одесі стартував офіційний пілот 5G. Мінцифра повідомило, що в Україні вже працюють 340 тестових базових станцій п’ятого покоління, а можливості нового стандарту випробували понад 3,8 млн унікальних абонентів. Під час тестів максимальна швидкість перевищує 1 Гбіт/с, а середня становить приблизно 600–700 Мбіт/с. Майже 30% смартфонів українців уже підтримують 5G.

Справжнє значення 5G – низька затримка та можливість одночасно обслуговувати величезну кількість пристроїв.

9. Український та естонський defense tech об’єднує AI й протидронову оборону. 9 вересня українська DoD Solution та естонська Defsecintel оголосили про співпрацю над системою автономного перехоплення безпілотників.

Проєкт передбачає інтеграцію платформи EIRSHIELD із українською системою автономності AURA AI та спільні випробування в Україні й Естонії.
Цей кейс показує майбутню модель європейського defense tech: європейська фізична платформа додається до українського військового програмного забезпечення та проводиться спільне тестування.

Саме програмне забезпечення та бойові дані можуть стати головним внеском України у майбутню європейську систему безпеки.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

10. Китай переводить гуманоїдних роботів із шоу на поле бою. Однією з найважливіших технологічних публікацій тижня стало розслідування Reuters про розвиток військового застосування гуманоїдної робототехніки у Китаї.

Після World Humanoid Robot Games китайські військові структури почали відкритіше говорити про майбутніх роботизованих «бійців». Reuters проаналізувало понад 100 військових тендерів, наукових публікацій, патентів та державних документів і виявило активну роботу над використанням гуманоїдів для розвідки, патрулювання, проникнення в тил, роботи в міській забудові та виконання небезпечних завдань.

Китай має надзвичайно сильну стартову позицію: за оцінкою BofA Global Research, китайські виробники забезпечували близько 95% світових поставок гуманоїдних роботів у 2025 році.

Поки що головною проблемою залишається автономність. Робот у лабораторії може бігати, стрибати або переносити коробку. Поле бою це хаотичне середовище, тому перші військові гуманоїди, ймовірно, будуть значною мірою дистанційно керованими.

Але за 5–10 років ситуація може радикально змінитися.

11. Anthropic знайшла вже четвертий випадок, коли AI-модель атакувала зовнішні системи. 9 вересня Anthropic повідомила про ще один – уже четвертий відомий інцидент, коли експериментальна версія Claude під час тестування взаємодіяла із зовнішніми системами у спосіб, якого розробники не очікували.

Інцидент стався ще у січні з ранньою версією Claude Opus 4.6, але компанія не виявила його навіть під час першого внутрішнього аудиту; він був знайдений пізніше. Anthropic назвала серед повторюваних проблем надмірно ризиковану поведінку агентів.

Ця історія особливо важлива тому, що демонструє новий клас технологічного ризику.

12. Claude використовували для зброї, шпигунства і кібератак 11 вересня Anthropic опублікувала звіт із низкою дуже показових випадків зловживання Claude. За твердженням компанії, китайський актор використовував модель для роботи над програмним комплексом придушення ППО та РЕБ із моделюванням цілей на Тайвані. Інший китайський користувач застосовував Claude для створення технічної документації й програмне забезпечення для протиторпедної системи.

У Північному Ємені користувачі застосовували модель під час розробки програмного забезпечення для керованих ракет, зокрема проєкту балістичної ракети дальністю понад 2 тис. км.

Російськомовні користувачі, за даними Anthropic, працювали через Claude над програмним забезпеченням автономного рою FPV-дронів
Компанія також повідомила про використання Claude в кібератаках приблизно проти 50 організацій, де AI допомагав шукати раніше невідомі вразливості.

13. Уперше керівники AI-індустрії серйозно заговорили: можливо, треба пригальмувати. 12–13 вересня дискусія про AI safety вийшла на зовсім новий рівень.

CEO Anthropic Даріо Амодей закликав компанії сповільнити темпи нарощування можливостей frontier AI, запропонувавши незалежні механізми оцінювання, координацію стандартів між лабораторіями та міжнародну співпрацю.

Сем Альтман підтримав саму ідею «pacing the frontier». Він також заявив, що OpenAI не проводитиме IPO у 2026 році, оскільки компанія хоче сконцентруватися на питаннях безпеки та вирівнювання.

Водночас політичного консенсусу немає. Президент США Дональд Трамп 13 вересня назвав частину побоювань навколо AI перебільшеними і закликав не втрачати американську технологічну перевагу.

14. Apple нарешті увійшла в ринок смартфонів, що складаються – iPhone Duo. 9 вересня Apple представила свій перший складаний смартфон — iPhone Duo. Базова ціна становить $1 999. Пристрій у складеному вигляді має формат, який Apple порівнює з паспортом, а у відкритому — 7,6-дюймовий дисплей. Він працює на процесорі A20 Pro.

Apple вийшла на ринок значно пізніше за Samsung, Huawei та інших китайських виробників.

Аналітики IDC очікують, що Apple потенційно зможе захопити близько 40% нішевого сегмента складаних смартфонів до кінця наступного року.
Тому iPhone Duo стане цікавою перевіркою здатності Apple перетворити технологічну нішу на масовий продукт.

15. Китай відповів Apple власними складаними смартфонами і власними чипами. За два дні до Apple Huawei та Xiaomi представили нове покоління власних складаних смартфонів.

Huawei Mate XT2 отримав трипанельну конструкцію та власний Kirin 9050 Pro.

Xiaomi представила Xiaomi 18 Fold із власним AI-процесором XRing O3 і китайською DRAM-пам’яттю CXMT.

Важливе походження компонентів. Американські технологічні обмеження підштовхнули Китай до створення власної вертикальної напівпроводникової екосистеми.

Смартфон стає демонстрацією того, наскільки далеко китайські виробники просунулися у заміні американських і тайванських технологій.

16. Американський Positron: $875 млн за спробу підірвати монополію Nvidia. 10 вересня американський стартап – виробник чипів Positron AI залучив $875 млн, а його оцінка за сім місяців збільшилася більш ніж учетверо – до $5 млрд.

Компанія працює над процесорами для вже навчених AI-моделей. Positron готує чип Asimov, а її майбутні серверні системи мають працювати з моделями понад 16 трлн параметрів і контекстом понад 10 млн токенів.

17. Китайська Enflame злетіла на 179% у перший день торгів. 11 вересня китайська Enflame Technology дебютувала на Шанхайській біржі. Компанія залучила близько $912 млн, а її акції завершили перший день торгів зі зростанням на 179%.

Enflame входить до групи китайських стартапів, яких іноді називають «чотирма малими GPU-драконами», разом із Moore Threads, MetaX та Biren.
Головна стратегічна мета всіх цих компаній – створити китайську альтернативу Nvidia.

У 2025 році приблизно 84% доходу Enflame забезпечував Tencent, що показує, наскільки важливим для розвитку китайських semiconductor startups є внутрішній ринок.

18. Європа повертає собі космічну автономію через Ariane 6. 9 вересня Amazon замовила ще шість запусків Ariane 6 для свого супутникового угруповання Leo.

Угода була оголошена на міжнародному космічному саміті у Парижі й стала важливою підтримкою європейської ракети.

Європа прагне зменшити залежність від американських космічних операторів, передусім SpaceX.

Паралельно ЄС просуває супутникову систему IRIS². У результаті формується власний стратегічний контур: європейська ракета – європейська супутникова система – європейська інфраструктура зв’язку.

Космічний суверенітет стає частиною ширшого технологічного суверенітету ЄС.

Для України майбутня інтеграція у цю архітектуру може мати пряме безпекове значення.

19. Hyundai визнає: автономний автомобіль складніший, ніж здавалося. 13 вересня Hyundai повідомила, що запуск власної системи advanced driver assistance відкладається до кінця 2029 року, тобто приблизно на два роки.

Щоб не втрачати конкурентну позицію, Hyundai домовилася з Nvidia про проміжний етап: у 2028 році автомобілі отримають системи Level 2+ і Level 2++ на основі платформи Nvidia Hyperion 10.

Компанія планує використовувати камери, радари й ультразвукові сенсори, а лідари розглядаються для майбутнього Level 3.

Реальна автономність розвивається значно повільніше, ніж обіцяли технологічні компанії ще п’ять років тому.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю основних новин про український та світовий світ «високих технологій» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. «Дія» додала до своєї функціональності шість сервісів одразу і попит на них вже вимірюється десятками тисяч заяв.

Мінцифра додала багато конкретних метрик: національний скринінг здоров’я 40+: більше 56 тис. українців подали заявки через «Дію», 200 уже пройшли обстеження, підтримка енергонезалежності для ФОП 2–3 груп: зареєстровано більше 32 тис. заявок на виплати 7 500–15 000 грн (спрямовані на придбання генераторів, акумуляторів, сонячних панелей). «Світлодім» для багатоквартирних будинків: суми залучення 100–300 тис. грн, щоб системи забезпечення (ліфти, вода, опалення) працювали навіть під час блекаутів.

Також передбачені доплати енергетикам: 20 000 грн щомісяця через зручне подання заяв у «Дії», верифікація Starlink для компаній на порталі — для критичного зв’язку.

Крім того, сервіс Дія.Підпис через NFC: активація шляхом прикладання біометричного документу до смартфона.

2. Мобільний інтернет 5G в Україні: пілотний старт у 3 містах.

Пілот 5G стартував у Львові, Бородянці та Харкові. Встановлено 36 базових станцій 5G. Лише за першу добу у Львові під’єдналося 80 000+ користувачів. Загалом більш ніж 527 тис. українців уже протестували 5G, що надає більшу пропускну здатність трафіку, тобто стабільніші відеодзвінки, швидше зчитування інформації з хмарних систем зберігання, краща робота IoT/сенсорів і перспективи для ширшого промислового користування.

3. Освіта й цифрові навички: освітній програмний комплекс «Мрія» розширяється, до нього також додано генератор тестів за ШІ технологією.

За січень–лютий додалося 150 шкіл, а загалом у «Мрії» 2 940 закладів, 500+ тис. активних користувачів.
У 150 школах ввели в роботу ШІ-генератор тестів, який формує завдання з урахуванням програми МОН. Додали 150 нових відео та освітніх серіалів у бібліотеку. Держава пробує зробити так, щоб рутину в освіті (тести, матеріали та облік) розвантажили вчителів.

4. Кіберстійкість держави: хмарні сервіси й резервування.

27 лютого Мінцифра презентувала концепцію хмарної стратегії: ідея проста — держсервіси мають переживати блекаути, кібератаки та інші кризи.

Ключові акценти:
– гібридна та розподілена хмарна архітектура;
– технічні аудити й резервування даних як обов’язкова норма безперервності;
– додано безпекові фунціонали;

5. Менше паперового «головного болю» для бізнесу.

24 лютого Рада ухвалила рішення, яке прямо впливає на цифровізацію документообігу: можливий підпис лише з боку виконавця у первинних документах про надання послуг, якщо це прямо передбачено договором (Законопроект №14023).

Міністерство економіки пояснило зміст ще пряміше:

– за згодою сторін акт виконаних робіт можна не оформлювати, а факт послуг фіксувати інвойсом, підписаним виконавцем, який визнається первинним документом для бухгалтерії та податкового обліку.
– оцінка «вартість бюрократії» вражає: до 5% часу керівника, до 13% часу бухгалтера, у великих компаніях — до 15 працівників можуть бути залучені; 200–300 грн в середньому коштує підготовка та підпис одного акту; близько 4 000 грн/міс витрати на «зайві документи» на одне підприємство.

Важливі винятки: це не стосується низки операцій, зокрема за рахунок публічних коштів, оренди державного та комунального майна, будівельного підряду, пожертв і гуманітарної допомоги тощо.

6. Наука й технології з ЄС: відновили правову основу співпраці.

26 лютого Верховна Рада ратифікувала Угоду з ЄС про відновлення дії науково-технологічної угоди (2002), термін якої закінчився 8 листопада 2024. У повідомленні Ради прямо вказано очікувані наслідки: правова база для спільних дослідницьких проєктів, обміну науковими кадрами, доступу до дослідницької інфраструктури, роботи спільного комітету Україна-ЄС.

Світ: тиждень «заліза для ШІ», енергетики дата-центрів та кібероперацій

1. ШІ-перегони переходять у стадію «величезних чеків» і гігаВатів.

Bridgewater оцінила, що Alphabet, Amazon, Meta і Microsoft у 2026 році можуть сукупно інвестувати близько $650 млрд в AI-інфраструктуру (проти $410 млрд у 2025), і назвала фазу «небезпечнішою» через масштаби капітальних вкладень та ризики окупності.
Найяскравіша ілюстрація тижня — угода AMD та Meta: до $60 млрд AI-чипів на 5 років, опція Meta купити до 10% виробника чипів AMD, постачання електроенергії на рівні 6 гігават; причому 1 гігават Reuters порівнює з електроспоживанням близько 750 000 домогосподарств.

Паралельно з цим Meta, за повідомленням Reuters, підписала багаторічну угоду, щоб орендувати AI-чипи Google (TPU) для нових моделей.

2. Політика й енергетика в ШІ: Білий дім анонсував зустріч 4 березня з великими гравцями (згадуються Microsoft, Amazon, Anthropic, Meta) з метою оптімізувати витрати та вартість електроенергії: щоб рахунки за електрику населення не росли через апетити дата-центрів.

У матеріалі Reuters є сильна цифра-сигнал: у зоні PJM (де концентрується дуже багато дата-центрів) деякі рахунки за електроенергію зросли приблизно на 1000% , менш ніж за два роки. І це логічно пов’язується з іншою дискусією: дата-центри — це не лише електрика, а й вода (охолодження). Reuters Breakingviews із посиланням на S&P Global наводив оцінку, що майже половина дата-центрів розміщені в зонах високого дефіциту водних ресурсів.

3. ШІ та військове обладнання: OpenAI формалізує «червоні лінії».

OpenAI описала багаторівневі запобіжники у контракті з Пентагоном для розгортання на класифікованих мережах, підкресливши три «red lines», а саме заборона масового внутрішнього стеження, заборона керування автономними системами озброєння, та заборона висикоризикових автоматизованих рішень. Також OpenAI заявляє, що зберігає контроль над безпековими програмами та може розірвати контракт у разі порушень.

4. Кібербезпека: Google виявив міжнародну мережу шпигунства.

Google заявила про зрив операцій угруповання UNC2814 (“Gallium”), пов’язаного з Китаєм, а саме:
– компрометація 53 організацій у 42 країнах,
– використання Google Sheets, як каналу для операцій (це важливо: мова не про злам продукту Google, а про зловживання легітимним інструментом),
– згадано бекдор GRIDTIDE і доступ до чутливих даних (ПІБ, дати народження, ID тощо).

5. Споживчий ШІ: Google випустила графічний Nano Banana 2.

Reuters описує запуск Nano Banana 2, як наступника популярного вірусного редактора зображень.

6. На минулому тижні презентовано наступні смартфони:

Samsung Galaxy S26, з інновацій: “Privacy Display” для обмеження бокового огляду, акцент на агентному AI-досвіді, камера 200MP у версії Ultra; старт продажів із 11 березня.
Xiaomi 17 / 17 Ultra: флагмани з акцентом на камери та батарею; у Xiaomi 17 — 6.3″ і батарея 6 330 mAh, заявлені європейські ціни €999 і €1,499.

7. Енергоперехід у ЄС: В ЄС у 2025 році додали 27,1 ГВт нових батарейних потужностей (+45% р/р), а сумарна інстальована ємність зросла до 77,3 ГВт.

Цільова планка до 2030 — 750 ГВт, тобто потрібне фактично ще здійснити десятикратне зростання. Reuters також підкреслює бар’єри: дозволи та черги на приєднання, нестача кадрів, різні правила ринків та тарифів, і залежність від постачань обладнання з Китаю.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Українські та світові тренди у хай-тек індустрії останнього зимового тижня 2026 опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Такое решение принял Кабинет министров Украины.

Речь идет о проведении лицензий на пользование радиочастотным ресурсом в диапазонах 700 МГц и 3400-3800 МГц. Кроме этого, должны быть проведены специальные исследования.

Планировалось, что на реализацию программы в 2021-2023 годах выделят 4,6 млрд гривен, однако эти средства так и не были предусмотрены.

Как планировался запуск 5G
Товарный знак для оказания услуг связи “5G” зарегистрирован в Украине еще с 2010 года. Регистрация действует до 2030 года.

В 2020 году Кабмин одобрил первый подробный план внедрения технологии 5G в Украине. Он предусматривал, что 5G запустится уже в 2022 году. Сроки выполнения были такими:

ноябрь 2020 – анализ радиочастот;
декабрь 2020 – определение стоимости;
июнь-август 2021 – изменение стоимости лицензий;
октябрь 2021 – объявление конкурса;
декабрь 2021 – передача частот;
2022 год – начало использования.
Очевидно, что этот план уже сорван, ведь между проведением первых тендеров и запуском технологии должно пройти как минимум несколько месяцев.

Зачем нужна связь 5G
5G – это пятое поколение мобильной связи. Теоретически сеть 5G может передавать данные в 100 раз быстрее, чем это делает сеть 4G.

Но мобильные операторы уверены: 5G не нужен простым украинцам. Эта технология предназначена для промышленности и может оживить отечественную экономику, считают специалисты.

Напомним, в 2020 году по Украине прокатилась волна протестов против запуска 5G. Из-за дезинформации и манипуляций в информационном пространстве люди испугались якобы негативного влияния этой технологии на здоровье.

Запись План запуска 5G сорвался опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.