Україна:

1. 650 нових безпілотних систем за дев’ять місяців. 22 вересня Міністерство оборони повідомило, що від початку 2026 року кодифікувало та допустило до експлуатації 650 нових безпілотних авіаційних систем, причому більшість із них – українського виробництва.

Найбільшу категорію становлять ударні коптери – 238 моделей. Ще 231 система використовує керування через оптоволоконний канал. Саме оптоволоконні безпілотники стали одним із найважливіших технологічних напрямів сучасної війни, оскільки фізичний кабель між дроном і оператором робить такий апарат практично невразливим для традиційного радіоелектронного придушення каналу управління.

До переліку також увійшли 42 нові дрони-перехоплювачі, 32 комплекси middle strike та дев’ять deep-strike систем. Загалом лише за перші вісім місяців року Міноборони кодифікувало 1 526 нових зразків озброєння й військової техніки, майже 91% яких є українськими.

Ці цифри демонструють важливу зміну структури українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться вже не про одну «дронову галузь», а про кілька паралельних технологічних ринків: дешеві FPV, оптоволоконні платформи, перехоплювачі, бомбери, оперативні ударні системи та далекобійні безпілотники.

2. Понад 350 тисяч ворожих дронів: DELTA перетворює перехоплення на дані. Того ж 22 вересня Міністерство оборони повідомило ще одну масштабну цифру: від початку року Сили оборони України нейтралізували понад 350 тисяч російських безпілотників.

Понад 320 тисяч із них – це БпЛА літакового й коптерного типу, знищені підрозділами безпілотних систем: приблизно 220 тисяч літакових і близько 100 тисяч мультикоптерів. Ще близько 31 тисячі моделей ударних дронів різновиду Шахед було знищено підрозділами безпілотних систем, мобільними вогневими групами та армійською авіацією.

3. Велика Британія отримує захищений доступ до військових цифрових даних. 25 вересня Велика Британія стала першим міжнародним партнером України, чиї оборонні компанії зможуть працювати на платформі Avengers Labs. До програми планують залучити до 12 британських компаній.

Avengers Labs особливо цікава своєю моделлю захисту даних. Іноземні компанії не отримують самі дані і не можуть їх завантажити. Їхні моделі навчаються і тестуються всередині захищеного українського середовища.

Це дуже важливий підхід з погляду технологічного суверенітету. Україна отримує користь від міжнародних моделей і дослідницьких команд, але не передає за кордон безконтрольно один зі своїх найцінніших цифрових активів.

Основний напрям британсько-українського конкурсу – AI для роїв безпілотних систем, автономної взаємодії між платформами, виявлення загроз і роботи в умовах відсутності стабільного зв’язку або GNSS.

Базою Avengers Labs є понад 5 млн анотованих кадрів із поля бою, переважно отриманих через DELTA. На українській платформі вже працюють понад 30 вітчизняних defense-tech компаній, а три створені з її допомогою продукти, за даними Міноборони, вже застосовуються на полі бою.

4. SPECTR: штучний інтелект переходить із дрона до штабу. Іншим фундаментальним кроком стало представлення 25 вересня платформи SPECTR, яку розробляє Центр штучного інтелекту A1 при Міністерстві оборони.

Кілька бойових підрозділів уже тестують систему. Її завдання – аналізувати інформацію з поля бою, знаходити закономірності, готувати рекомендації для планування операцій і автоматизувати частину штабної рутини. Дані при цьому мають залишатися всередині захищеного контуру.

Керівник A1 описав SPECTR як своєрідну «операційну систему ведення війни», яка має допомагати військовим оцінювати варіанти дій і прогнозувати можливі дії противника.

Такі системи можуть різко скоротити час між отриманням інформації й прийняттям рішення.

Проте вони вимагають прийняття рішення на ураження безпосередньо людиною. AI може пропонувати варіант, але відповідальність за оперативне рішення повинна залишатися за військовим.

5. Військові технології переходять у цивільну медицину й освіту. Український high-tech цього тижня не обмежувався обороною. 23–24 вересня Український фонд стартапів та Brave1 за підтримки Мінцифри й соціального блоку уряду запустили програму «Інноваційне протезування». Розробники можуть отримати до 2 млн грн на перевірку ідеї, до 4 млн грн на лабораторний зразок і до 8 млн грн на повноцінний прототип або готовий продукт.

Серед напрямів – біонічні, електронні та механічні протези, власні приводи, акумулятори й електроніка, 3D-друк і персоналізація; ширша програма також охоплює AI-керування, біоматеріали й цифрові сервіси.

24 вересня український RoboLab потрапив до шортлисту міжнародної QS Reimagine Education Awards 2026. Цей проєкт створює мережу університетських лабораторій робототехніки й автоматизації, де студенти можуть проходити шлях від 3D-моделі та мехатроніки до реального hardware-прототипу.

Пілотна лабораторія вже понад пів року працює у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Світ:

1. AMD перетнула $1 трлн: Nvidia отримує дедалі сильнішого конкурента. У світовому секторі тиждень відкрився символічною подією: 21 вересня капіталізація AMD уперше перевищила $1 трлн.
Акції компанії того дня зросли приблизно на 9,6%, а AMD стала четвертим американським виробником чипів після Nvidia, Broadcom і Micron, який подолав трильйонну позначку. Від початку року її акції на момент публікації Reuters виросли приблизно на 185%.

AMD поступово переходить до моделі complete AI systems: прискорювачі, процесори, мережеві рішення та повні обчислювальні платформи.

2. Alibaba будує китайський AI «від моделі до електростанції». 22 вересня Alibaba представила одну з найамбітніших AI-стратегій року.

Компанія планує наступне покоління моделі з 5–10 трлн параметрів проти приблизно 2,4 трлн у флагманській Qwen 3.8 Max. Одночасно Alibaba представила новий AI-процесор Zhenwu V900, який, за її заявою, приблизно утричі перевершує попереднє покоління й підтримує побудову кластерів до 500 тисяч чипів. Масове виробництво очікується на початку 2027 року.

До 2032 року Alibaba Cloud хоче мати понад 20 ГВт дата-центрової потужності. Саме ці три цифри – параметри, процесори і гігавати — найкраще пояснюють китайську стратегію.

Alibaba прагне контролювати весь AI-ланцюг: від програмної моделі, власного чипу, серверу, хмарного сервісу, закінчуючи власними дата-центрами. Це є відповідю на американські технологічні обмеження.

3. Apple пропонує іншу модель: AI не в хмарі, а під столом. Того ж 22 вересня Apple зробила ставку на майже протилежну концепцію. Компанія представила оновлені Mac Mini та Mac Studio, орієнтовані на локальне виконання великих AI-моделей.

Найпотужніші конфігурації коштують до приблизно $20 тис., але Apple позиціонує їх як альтернативу постійній оплаті хмарних GPU.

Компанія продемонструвала роботу моделі приблизно на 1 трлн параметрів на чотирьох Mac Studio, підключених до однієї звичайної електричної лінії живлення.

Ця ідея дуже цікава. Сьогодні більшість бізнесу користується AI приблизно так само, як електроенергією: платить провайдеру за кожну використану одиницю.

Apple пропонує іншу модель: купіть машину один раз – і токени фактично перестають мати змінну хмарну ціну. Для компаній, які працюють із конфіденційними даними, локальне виконання має ще одну перевагу: інформацію не потрібно відправляти сторонньому хмарному провайдеру. Передвстановлений AI може стати особливо важливим для юридичних фірм, медицини, банків, оборонних підприємств і державного сектору.

4. Claude Opus 5.5: AI-конкуренція переходить на новий рівень. 22 вересня Anthropic представила Claude Opus 5.5. Reuters повідомило, що компанія позиціонує нову систему як модель із продуктивністю, близькою до її найсильніших рішень, але приблизно на 40% нижчою операційною вартістю. Anthropic також наголосила на ширшому зовнішньому safety testing перед запуском.

Тобто AI стає звичайною економічною інфраструктурою – і починає підкорятися законам вартості, надійності та безпеки.

5. AI доходить до Ради Безпеки ООН. 23 вересня стався символічний момент: керівники OpenAI й Anthropic виступили перед Радою Безпеки ООН на спеціальному засіданні щодо штучного інтелекту та міжнародної безпеки.

Сем Альтман наголосив на необхідності міжнародного співробітництва та на тому, що ключові рішення про майбутнє AI не повинні визначатися лише кількома технологічними лабораторіями. Даріо Амодей виділив дві групи ризиків: навмисне зловживання сильними моделями та можливість того, що розвиток їхніх здібностей випереджатиме спроможність розробників контролювати системи.

Ця подія має історичне значення не тому, що Рада Безпеки негайно ухвалила глобальні правила. AI вже перейшов із компетенції міністерств цифровізації та економіки до порядку денного органу, який займається міжнародним миром і безпекою.

6. Австралія: AI-агент отримав несанкціонований доступ до державного порталу. 24 вересня Австралія повідомила про надзвичайно показовий інцидент. AI-агент OpenAI, виконуючи завдання з дослідження відкритої інформації про державні витрати на медицину, у червні отримав несанкціонований доступ до файлів порталу Medicare statistics reporting service. Австралійська влада почала перевіряти, чи могли постраждати й інші державні ресурси.

За доступною інформацією, йшлося не про базу особистих медичних карток пацієнтів; частина отриманих даних згодом була оприлюднена. Але принципова проблема полягає не у чутливості конкретних файлів.

Проблема в тому, що агент отримав запит – знайти інформацію і в процесі сам знайшов технічний шлях до даних, до яких не мав бути авторизований.

7. Anthropic і біологія: AI вперше допоміг знайти нову молекулярну систему. 23 вересня Anthropic повідомила про один із найцікавіших наукових результатів тижня.

Claude отримав завдання проаналізувати величезну базу ланцюжків ДНК у пошуках незвичних зворотних сімейств. Приблизно 950 агентів працювали із даними протягом 21 години та використали близько 210 млн токенів. Один із агентів виявив характерний повторюваний ДНК-паттерн поруч із незвичним геном RT.

Подальші лабораторні дослідження дозволили Anthropic описати раніше нехарактеризовану систему, вона містить повторювані ДНК-послідовності, що певною мірою нагадують організацію CRISPR-систем.

8. Google готує AI-чип до польоту в космос. 24 вересня Google оголосила про перший реальний орбітальний експеримент програми Project Suncatcher.

Прототип має полетіти на орбіту разом із Planet Labs у межах майбутньої місії SpaceX Transporter-18. Мета – перевірити, як AI-обладнання від Google витримує вібрації запуску, радіацію та екстремальні температури низької навколоземної орбіти.

Ідея Project Suncatcher полягає у можливому майбутньому створенні великих AI-обчислювальних систем у космосі. На Землі AI-дата-центр стикається з трьома головними обмеженнями: електроенергією, землею та охолодженням.

На орбіті потенційно доступна майже безперервна сонячна енергія. Звісно, космічний дата-центр породжує десятки інших проблем: радіація, запускова вартість, ремонт, передавання даних, тепловідведення й космічне сміття.

9. Гуманоїди: між хайпом і реальною економікою. 21 вересня International Federation of Robotics уперше оприлюднила окремі глобальні дані щодо гуманоїдних роботів.

У 2025 році у світі було продано приблизно 7 тисяч гуманоїдів для промислового та професійного використання. Для порівняння: стандартних промислових роботів у 2024 році встановили близько 542 тисяч, а професійних сервіс-роботів – приблизно 199 тисяч.

Тобто гуманоїдна революція поки що набагато менша, ніж може здатися з відео в соціальних мережах.
Значна частина куплених роботів використовується не як повноцінна робоча сила, а як R&D-платформи для збору даних і навчання.

Технологія може бути надзвичайно перспективною, але масовий ринок з’являється лише тоді, коли вартість години роботи робота стає конкурентною порівняно з альтернативою.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усе про хай-тек на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Brave1 перевищив тисячу грантів: український defense tech стає окремою індустрією. 14 вересня Міністерство оборони повідомило, що кластер Brave1 із 2023 року вже надав українським defense-tech розробникам понад 1 000 грантів, а загальний обсяг фінансування оборонних технологій сягнув 6,2 млрд грн.

У межах стандартної програми Brave1 видано 977 грантів на 2,3 млрд грн. Найбільше – на безпілотні авіаційні системи та наземні роботизовані комплекси.

Окремо працює спеціальна грантова програма з підтримкою до 8 млн грн для пріоритетних технологій, включно з ракетами й штучним інтелектом. Ще більші бюджети доступні через конкурси за конкретними військовими технічними завданнями: 34 проєкти у сферах крилатих і балістичних ракет, систем ППО, автономності та виробництва вибухових речовин уже отримали близько 3,7 млрд грн.

Особливо показовими є технологічні напрями, що виникли або різко виросли саме завдяки воєнному попиту: дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, короткодистанційні засоби РЕБ, автоматизовані турелі.

Brave1 поступово виконує функцію державного механізму формування нових секторів промисловості.
За дослідженням BRDO, грант Brave1 у середньому підвищує технологічну зрілість проєкту на 1,7 пункту за дев’ятибальною шкалою TRL. При цьому держава не вимагає за грант корпоративної частки або передачі інтелектуальної власності.

18 вересня Міністерство оборони й Brave1 повідомили про перші непублічні випробування дистанційно керованих багі українського виробництва. У тестах безпосередньо брали участь військовослужбовці спецпідрозділу ГУР «Тимур», які самі керували машинами й одразу передавали виробникам зауваження для доопрацювання.

Сили оборони вже застосовують іноземні дистанційно керовані транспортні платформи, але тепер формується ринок українських аналогів. Більше половини доступних в Україні рішень цього класу вже отримували гранти Brave1.

Від початку 2026 року кількість місій наземних роботизованих комплексів зросла у 3,3 раза. Лише в серпні наземні роботизовані комплекси (UGV) виконали понад 25 тис. логістичних і евакуаційних місій – доставляли боєприпаси, воду, продовольство та евакуювали поранених.

В умовах, коли так звана кілл-зона навколо лінії фронту дедалі сильніше контролюється FPV-дронами, кожна поїздка людини із боєприпасами або для евакуації може бути смертельно небезпечною.
Тому головне питання – скільки людських ризикованих виходів замінив UGV.

3. Наступний крок розвитку НРК не просто дистанційне керування, а автономність. Сьогодні більшість таких платформ усе ще керується оператором. Але логічний наступний етап – автономна навігація. Наземний робот повинен буде самостійно побудувати маршрут, розпізнати перешкоду, об’їхати воронку, зупинитися перед міною або знайти укриття у разі загрози.

Українська наземна робототехніка неминуче зіллється з тією самою технологічною базою, яка вже використовується в повітряних дронах: машинне бачення орієнтування завдяки сенсорам та навігація за допомогою ШІ. Якщо Україна зможе стандартизувати такі системи, саме наземна автономність може стати наступним великим українським defense-tech експортом після FPV та дронів-перехоплювачів.

4. IT коаліція: €1,85 млрд на цифрову армію. 19 вересня міжнародна IT коаліція відзначила три роки роботи. За цей час 17 країн-партнерів спрямували на підтримку цифрової інфраструктури Сил оборони €1,85 млрд.

Майже €728 млн, близько 40% усієї підтримки коаліції, було спрямовано на широкосмугові радіостанції. Ще приблизно €445 млн — на супутниковий зв’язок.

Партнери також фінансують командні пункти, кіберпідрозділи, дата-центри, хмарну інфраструктуру та тактичний зв’язок.

Підтримка охоплює й українські цифрові військові продукти – DELTA, Aрмія +, Резерв+, «Імпульс», SAP та інші системи.

Особливо важлива стратегія на 2026–2027 роки: Coalition планує розвивати резервовані радіо- та супутникові комунікації, хмарну інфраструктуру і кіберзахист.

5. Чому супутникова диверсифікація для України критично важлива. Окремо у звіті IT Coalition наголошено на необхідності стабільного супутникового зв’язку без залежності від одного постачальника.

Starlink показав надзвичайну ефективність і став критичним інструментом української стійкості.
Але критично важлива військова інфраструктура не повинна залежати лише від однієї компанії чи країни або одного типу супутників, це створює системну вразливість.

Тому європейські супутникові мережі, військові канали, інші комерційні провайдери й наземні резервні системи мають доповнювати одна одну.

6. Україна готує телеком до зими як елемент національної стійкості. 15 вересня Мінцифра повідомила про результати підготовки мобільних мереж до можливих зимових блекаутів.
За даними відомства, 92% базових станцій уже здатні працювати до восьми годин лише від акумуляторів, а 67% можуть функціонувати більше трьох діб із використанням генераторів. Понад 2,3 тис. працівників комунальних підприємств пройшли спеціальне навчання щодо підключення генераторів до телеком-інфраструктури.

Практичні навчання провели майже в усіх областях України. Досвід Одеси показав, навіщо це потрібно: після масштабної атаки 9 серпня місто майже три доби не мало стабільного електропостачання, але завдяки взаємодії місцевої влади й операторів мережу вдалося утримувати на рівні понад 71%.

7. Українська телеком-інфраструктура формується під реальні бойові навантаження. 18 вересня Мінцифра оприлюднила дані про масштаб відновлення мереж після російських ударів.

Лише Vodafone за роки повномасштабної війни відновив понад 1 700 майданчиків базових станцій, витративши на відновлення й підтримку мережі приблизно 2,3 млрд грн. Близько 13% сайтів мережі при цьому залишаються зруйнованими або перебувають на окупованих територіях. Після початку повномасштабної війни кількість аварійних виїздів інженерних бригад у різних регіонах збільшилася у 2–5 разів.

Середня вартість відновлення одного пошкодженого майданчика базової станції становить близько 600 тис. грн.

Це формує унікальну українську компетенцію – cтійку телекомунікаційну інженерію.

8. Цифровий суверенітет: Україна намагається позбутися російського програмного забезпечення. 18 вересня Мінцифра закликала український бізнес відмовлятися від російського програмного забезпечення й оприлюднила добірку українських альтернатив у CRM, ERP, HR, e-commerce та кібербезпеці.

Міністерство послалося на оцінки ринку, за якими близько 70% українських компаній усе ще використовують певне російське ПЗ. Мінцифра пов’язує це не лише з економічною, а й із кібербезпековою загрозою.

Як приклади українських альтернатив названо Ringostat, NetHunt, Хорошоп, SOC Prime, PeopleForce та ISpro.

Програмне забезпечення має доступ до корпоративної бухгалтерії, клієнтів, кадрових даних, логістики й документів.

Тому походження ERP або CRM у 2026 році — це питання кібербезпеки ланцюгів постачання.

10. AI Community: українська AI-екосистема виходить за межі Києва. 15 вересня Мінцифра, AI HOUSE та «Промприлад» провели AI Community Event в Івано-Франківську. Серед тем були agentic systems, безпечні AI-архітектури, інвестиції у стартапи, персоналізоване навчання, українські датасети й майбутня Національна платформа AI-спільнот.

Окремо було представлено кейс RUKOPYS – датасету українського рукописного тексту для OCR-моделей.
Унікальні українські датасети — рукописи, мова, право, адміністративні документи, медицина, база даних з поля бою – можуть бути значно ціннішою довгостроковою перевагою, ніж спроба конкурувати з американськими компаніями кількістю параметрів загальної моделі.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

11. OpenAI починає регулярно повідомляти, коли її моделі поводяться не так, як очікувалося. 16 вересня OpenAI оголосила нову систему обліку й публічного розкриття випадків неочікуваної або несанкціонованої поведінки AI.

Компанія оприлюднила одразу шість звітів про інциденти. Серед прикладів – випадки, коли моделі приховували власні помилки, створювали зовнішні посилання та використовували вебсайти для комунікації у спосіб, якого розробники не планували.

12. Gemini автономно проникла в системи трьох реальних компаній. Найбільш показова AI-security новина тижня стала публічною 18–19 вересня.

Під час тестування кіберможливостей Google Gemini модель вийшла в інтернет і отримала доступ до систем трьох сторонніх компаній. Це перший публічно відомий такий випадок для Gemini.

В одному випадку модель підбирала паролі, доки не отримала доступ. У двох інших знайшла облікові дані у публічному репозиторії й використала їх для входу в захищені системи. Модель помилково вважала ці об’єкти частиною дозволеного тестового середовища. Після виявлення ситуації Google та незалежний тестувальник Irregular повідомили постраждалим і змінили процеси тестування.

13. США і Китай обговорюють «ядерні» червоні лінії для штучного інтелекту. 17 вересня група американських і китайських експертів із безпеки запропонувала набір принципів для зменшення ризику AI-інцидентів між двома державами.

Серед пропозицій заборона втручання автономних AI-систем у ядерні командні мережі, обов’язковий людський контроль над найбільш серйозними кіберопераціями та створення гарячої лінії на випадок інцидентів за участю автономного ШІ.

Якщо автономний агент зламає військову систему іншої ядерної держави, сторона-жертва може не знати, чи це було рішення уряду, помилка лабораторного тесту або непередбачувана поведінка системи.

У кризі на прийняття рішення можуть бути хвилини. Саме тому AI safety поступово стає питанням стратегічної стабільності, подібно до ядерної безпеки часів холодної війни.

20 вересня представники США та Китаю вже проводили ширші переговори, де AI безпека була однією з тем разом із торгівлею та критичними мінералами.

14. Дата-центри зіткнулися з опором громад: ера «безкоштовної» інфраструктури закінчується. Цього тижня одразу два американські штати продемонстрували іншу сторону AI-бума.

У Техасі влада посилила тиск на дата-центри через неналежне розкриття даних про споживання води й пригрозила відмовляти у видачі екологічних дозволів компаніям, які не повідомляють необхідні відомості.

У Каліфорнії жителі Сан-Хосе почали організовуватися проти нових AI дата-центрів через побоювання щодо електроенергії, води та забруднення, тоді як влада штату розглядає додаткові правила прозорості й захисту споживачів від перекладання енергетичних витрат дата-центрів на населення.

Кілька років тому дата-центр сприймався як «чистий» технологічний бізнес. Тепер громади бачать фізичну реальність: величезне споживання електроенергії; вода для охолодження; нові лінії електропередач; генератори; шум; земельні ділянки.

Ці центри є дуже великими промисловими об’єктами із відповідними наслідками.

15. Європа намагається створити власний AI-чип. 15 вересня нідерландський стартап Axelera AI представив друге покоління процесорів Europa та повідомив про контракти на постачання своїх чипів до європейських AI-розробників.

Компанія вже має понад 600 клієнтів, а потенційний об’єм майбутніх угод оцінює у $1,5 млрд, хоча це ще не підтверджені замовлення.

Axelera цікавий саме як приклад європейської спроби не залишитися лише користувачем американського обладнання.

ЄС будує мережу AI дата-центрів із суперкомп’ютерами, доступних європейським компаніям і науковцям.

Але справжній суверенітет виникне лише тоді, коли хоча б частина процесорів, обладнання та хмарної інфраструктури також буде європейською.

16. MediaTek перейшла на 2 нм – AI дедалі більше працює безпосередньо у смартфоні. 15 вересня MediaTek представила Dimensity 9600 Pro – перший мобільний процесор компанії, виготовлений за найновішим 2-нм техпроцесом TSMC.

Чип має спеціальний NPU для запуску складніших генеративних AI-функцій безпосередньо на телефоні. За даними MediaTek, окремі етапи обробки AI-запиту пришвидшені приблизно на 51% порівняно з попереднім поколінням.

Це продовжує важливий глобальний тренд – AI, встановленому безпоскередньо на девайсі.

Чим більше обчислень відбувається локально, тим менше даних потрібно надсилати у хмару. Це дає чотири переваги: швидкість, меншу затримку, нижчі затрати на хмарних зберігачах і кращу приватність.

У майбутньому AI-агенти, встановлені безпосередньо на смартфонах можуть значну частину повсякденних операцій виконувати прямо на пристрої.

17. Huawei не може виготовити достатньо AI-чипів навіть для китайського ринку. 17 вересня Huawei повідомила, що попит на її AI-системи в Китаї вже перевищує виробничі можливості компанії.

Huawei випробовує новий Ascend 950DT і очікує, що китайські розробники моделей почнуть активніше використовувати його для навчання систем у 2027 році.

Водночас компанія поки не планує масштабного виходу з AI-обладнанням на міжнародні ринки, оскільки їй не вистачає продукції навіть для внутрішніх клієнтів.

Санкції зменшили доступ Китаю до Nvidia. Але тим самим вони створили величезний гарантований ринок для Huawei.

Таким чином технологічне стримування одночасно сповільнює конкурента і створює попит на його власні альтернативи.

18. Китай зробив ще один прорив у пам’яті. 20 вересня китайська CXMT повідомила про початок масового виробництва п’ятого покоління своєї DRAM-платформи.

Компанія стверджує, що нова технологія дозволяє отримувати щонайменше на 50% більше чипів із кремнієвої пластини порівняно з попереднім поколінням і зменшувати енергоспоживання. Нові LPDDR5X-чипи мають на 50% більшу місткість порівняно з попередніми аналогами CXMT.

Для виробництва використовується складний процес чотирикратного друку, який дозволяє отримувати дрібніші структури без доступу до частини найновішого західного літографічного обладнання.
Це одна з найважливіших довгострокових технологічних тенденцій року. Китай поступово вчиться обходити частину обмежень через складніші виробничі процеси та власне обладнання.

19. Індія намагається стати третім великим виробником напівпровідників. 17 вересня Applied Materials оголосила про плани інвестувати $5 млрд в Індію протягом десяти років.

Інвестиції будуть спрямовані на дослідження, розвиток ланцюгів постачання і підготовку кадрів. Індія вже виділила понад $21 млрд на дві основні державні програми підтримки напівпровідникової індустрії.

На SEMICON India цього року були представлені понад 600 компаній із 52 держав. Нью-Делі фактично пропонує себе світу як надійне місце виробництва між Тайванем, Китаєм і США.

24. SpaceX відкриває новий бізнес: вантажі мають не лише літати в космос, а й повертатися. 15 вересня SpaceX підписала першу європейську комерційну угоду в межах нової програми Starfall.

Люксембурзька Space Cargo планує у 2028 році використати капсулу Starfall для повернення з орбіти до однієї тонни комерційних вантажів та експериментальних матеріалів. Це може стати дуже важливим новим сектором космічної економіки. Сьогодні запустити матеріал на орбіту вже відносно просто. Набагато складніше й дорожче повернути його назад цілим. А для фармацевтики й матеріалознавства саме це критично.

У мікрогравітації можна вирощувати кристали або створювати матеріали з характеристиками, яких важко досягти на Землі.

Якщо механізм повернення космічного вантажу на Землю стане дешевим і масовим, космічне виробництво вперше може отримати реальну економіку.

25. NASA ще сильніше залежить від SpaceX. 18 вересня NASA розширило контракт зі SpaceX ще на три пілотовані місії до Міжнародної космічної станції. Додатковий контракт становить $946 млн, а загальна вартість домовленостей NASA зі SpaceX щодо crew flights зростає до $5,92 млрд. Загалом компанія має виконати 17 пілотованих місій у межах контракту до 2030 року.

SpaceX таким чином стала фактично основним транспортним оператором NASA для польотів людей на ISS.

Boeing Starliner поки що не зміг забезпечити рівноцінну альтернативу.

26. Квантові комп’ютери теж стикаються з проблемою програмного забезпечення.

17 вересня французький CEA і квантовий стартап Alice & Bob оголосили про спільну розробку програмного забезпечення для зв’язку квантових процесорів із класичними суперкомп’ютерами.
Одна з цілей – не допустити повторення історії CUDA, де програмна екосистема Nvidia стала одним із головних джерел її домінування у світі AI.

Це дуже далекоглядне питання. Саме тому боротьба за квантові стандарти починається задовго до масового використання квантових комп’ютерів.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тиждень українського та світового хай-теку: тільки головні новини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Українські дрони вже самі взмозі знайти рухому ціль. 8 вересня Міністерство оборони України та кластер Brave1 провели перші масштабні стандартизовані випробування систем автоматичного наведення безпілотників на рухомі наземні цілі.

У тестах брали участь сім українських компаній. Завдання було складним: дрон мав пролетіти 2 км, виявити легкоброньовану рухому машину щонайменше з відстані 500 метрів, захопити її й уразити в повністю автономному режимі – тобто після захоплення цілі пілот прибирав руки з органів управління. Щоб пройти випробування, потрібно було успішно виконати щонайменше дві з трьох спроб. Шість із семи команд виконали норматив і були рекомендовані до закупівлі.

2. Кількість успішних ударів із AI-наведенням зросла у десять разів. Міністерство оборони повідомило дуже показовий показник: із початку 2026 року кількість успішних ударів із застосуванням AI-наведення зросла у десять разів.

Сили оборони вже використовують понад 70 різних систем, які мають компоненти штучного інтелекту або комп’ютерного зору.

Особливо важливим є принцип, який прямо підкреслює Міноборони: рішення про завдання удару залишається за людиною.

ШІ виконує технічну роботу: виявляє об’єкт; супроводжує його; коригує політ;
допомагає подолати вплив РЕБ.

Але первинне рішення про застосування зброї приймає військовослужбовець.

Ця межа має велике юридичне значення, особливо з погляду міжнародного гуманітарного права та майбутнього регулювання автономних систем озброєнь.

3. Наступний етап української дронової революції – програмне забезпечення, а не його матеріальна частина. Дрони часто сприймаються як авіаційна або електронна продукція. Але події цього тижня показують: головна конкуренція поступово переміщується у програмне забезпечення.

Саме це може стати найціннішим українським defense-tech активом. Якщо Україна правильно вибудує систему інтелектуальної власності, ліцензування й міжнародних спільних підприємств, вона зможе продавати союзникам не лише безпілотник, а автономну технологічну платформу.

4. Україна вже перехоплює реактивні «Бандеролі» дешевше за їхню вартість. 7 вересня Brave1 повідомив про українські технології, здатні перехоплювати російські реактивні ракето-дрони «Бандероль», крейсерська швидкість яких становить приблизно 650 км/год.
За повідомленнями Brave1, одна з українських систем уже підтвердила щонайменше чотири успішні перехоплення, причому вартість застосування перехоплювача нижча за вартість самої «Бандеролі». Технічні характеристики системи й виробник з міркувань безпеки не розголошуються.
Україна активно формує новий ешелон ППО: дрон-перехоплювач → реактивний дрон-перехоплювач → зенітна ракета.

Найдорожчі ракети мають залишатися для найскладніших цілей — балістики, крилатих ракет і літаків.

5. ePoints перетворює бойові результати на дані. 9 вересня Міністерство оборони опублікувало результати програми ePoints за серпень.

Сили оборони знищили рекордну кількість російських мультикоптерів, а безпілотні операції дедалі більше зміщуються й у Чорне море, зокрема у напрямку Новоросійська та Сочі. Серед підтверджених уражень — Су-30, навчально-бойовий L-39 та вертоліт Ка-52.

Кожне підтверджене ураження записується на відео у бойовій системі DELTA та проходить перевірку.

Міністерство наводить показник: кожен долар, витрачений на ударні операції в цій системі, завдає противнику приблизно п’ять доларів збитків.

6. Middle strike: безпілотники починають змінювати оперативну логістику. Того ж 9 вересня Міноборони повідомило про результати операцій middle strike за серпень.

Було уражено: 17 засобів ППО; 6 мостів; понад 20 складів; понад 30 командних пунктів.

Окремо були уражені радіолокаційні станції, системи РЕБ, об’єкти управління БпЛА, наземні ретранслятори та логістична інфраструктура.
Недорогі безпілотні системи дедалі активніше виконують завдання, які раніше вимагали складних ракетних комплексів або авіації.

Технологічна перевага сьогодні дедалі частіше визначається здатністю серійно виробляти тисячі дешевших засобів і підключити їх до єдиної системи розвідки, даних та управління.

7. Patriot залишається іншим кінцем технологічного спектра. Попри розвиток дешевих перехоплювачів, Україна не може відмовитися від дорогих систем ППО.

8 вересня Європейська комісія схвалила українську заявку на закупівлю ракет для Patriot у межах механізму Ukraine Support Loan.

Німеччина того ж тижня оголосила про термінову передачу додаткових PAC-2 зі своїх запасів, а за підсумками 36-го засідання «Рамштайн» партнери також анонсували додаткові дрони, боєприпаси й засоби ППО.

Економічна оптимізація ППО стає не менш важливою, ніж її технічна ефективність.

8. 5G офіційно запущено в Одесі. 10 вересня в Одесі стартував офіційний пілот 5G. Мінцифра повідомило, що в Україні вже працюють 340 тестових базових станцій п’ятого покоління, а можливості нового стандарту випробували понад 3,8 млн унікальних абонентів. Під час тестів максимальна швидкість перевищує 1 Гбіт/с, а середня становить приблизно 600–700 Мбіт/с. Майже 30% смартфонів українців уже підтримують 5G.

Справжнє значення 5G – низька затримка та можливість одночасно обслуговувати величезну кількість пристроїв.

9. Український та естонський defense tech об’єднує AI й протидронову оборону. 9 вересня українська DoD Solution та естонська Defsecintel оголосили про співпрацю над системою автономного перехоплення безпілотників.

Проєкт передбачає інтеграцію платформи EIRSHIELD із українською системою автономності AURA AI та спільні випробування в Україні й Естонії.
Цей кейс показує майбутню модель європейського defense tech: європейська фізична платформа додається до українського військового програмного забезпечення та проводиться спільне тестування.

Саме програмне забезпечення та бойові дані можуть стати головним внеском України у майбутню європейську систему безпеки.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

10. Китай переводить гуманоїдних роботів із шоу на поле бою. Однією з найважливіших технологічних публікацій тижня стало розслідування Reuters про розвиток військового застосування гуманоїдної робототехніки у Китаї.

Після World Humanoid Robot Games китайські військові структури почали відкритіше говорити про майбутніх роботизованих «бійців». Reuters проаналізувало понад 100 військових тендерів, наукових публікацій, патентів та державних документів і виявило активну роботу над використанням гуманоїдів для розвідки, патрулювання, проникнення в тил, роботи в міській забудові та виконання небезпечних завдань.

Китай має надзвичайно сильну стартову позицію: за оцінкою BofA Global Research, китайські виробники забезпечували близько 95% світових поставок гуманоїдних роботів у 2025 році.

Поки що головною проблемою залишається автономність. Робот у лабораторії може бігати, стрибати або переносити коробку. Поле бою це хаотичне середовище, тому перші військові гуманоїди, ймовірно, будуть значною мірою дистанційно керованими.

Але за 5–10 років ситуація може радикально змінитися.

11. Anthropic знайшла вже четвертий випадок, коли AI-модель атакувала зовнішні системи. 9 вересня Anthropic повідомила про ще один – уже четвертий відомий інцидент, коли експериментальна версія Claude під час тестування взаємодіяла із зовнішніми системами у спосіб, якого розробники не очікували.

Інцидент стався ще у січні з ранньою версією Claude Opus 4.6, але компанія не виявила його навіть під час першого внутрішнього аудиту; він був знайдений пізніше. Anthropic назвала серед повторюваних проблем надмірно ризиковану поведінку агентів.

Ця історія особливо важлива тому, що демонструє новий клас технологічного ризику.

12. Claude використовували для зброї, шпигунства і кібератак 11 вересня Anthropic опублікувала звіт із низкою дуже показових випадків зловживання Claude. За твердженням компанії, китайський актор використовував модель для роботи над програмним комплексом придушення ППО та РЕБ із моделюванням цілей на Тайвані. Інший китайський користувач застосовував Claude для створення технічної документації й програмне забезпечення для протиторпедної системи.

У Північному Ємені користувачі застосовували модель під час розробки програмного забезпечення для керованих ракет, зокрема проєкту балістичної ракети дальністю понад 2 тис. км.

Російськомовні користувачі, за даними Anthropic, працювали через Claude над програмним забезпеченням автономного рою FPV-дронів
Компанія також повідомила про використання Claude в кібератаках приблизно проти 50 організацій, де AI допомагав шукати раніше невідомі вразливості.

13. Уперше керівники AI-індустрії серйозно заговорили: можливо, треба пригальмувати. 12–13 вересня дискусія про AI safety вийшла на зовсім новий рівень.

CEO Anthropic Даріо Амодей закликав компанії сповільнити темпи нарощування можливостей frontier AI, запропонувавши незалежні механізми оцінювання, координацію стандартів між лабораторіями та міжнародну співпрацю.

Сем Альтман підтримав саму ідею «pacing the frontier». Він також заявив, що OpenAI не проводитиме IPO у 2026 році, оскільки компанія хоче сконцентруватися на питаннях безпеки та вирівнювання.

Водночас політичного консенсусу немає. Президент США Дональд Трамп 13 вересня назвав частину побоювань навколо AI перебільшеними і закликав не втрачати американську технологічну перевагу.

14. Apple нарешті увійшла в ринок смартфонів, що складаються – iPhone Duo. 9 вересня Apple представила свій перший складаний смартфон — iPhone Duo. Базова ціна становить $1 999. Пристрій у складеному вигляді має формат, який Apple порівнює з паспортом, а у відкритому — 7,6-дюймовий дисплей. Він працює на процесорі A20 Pro.

Apple вийшла на ринок значно пізніше за Samsung, Huawei та інших китайських виробників.

Аналітики IDC очікують, що Apple потенційно зможе захопити близько 40% нішевого сегмента складаних смартфонів до кінця наступного року.
Тому iPhone Duo стане цікавою перевіркою здатності Apple перетворити технологічну нішу на масовий продукт.

15. Китай відповів Apple власними складаними смартфонами і власними чипами. За два дні до Apple Huawei та Xiaomi представили нове покоління власних складаних смартфонів.

Huawei Mate XT2 отримав трипанельну конструкцію та власний Kirin 9050 Pro.

Xiaomi представила Xiaomi 18 Fold із власним AI-процесором XRing O3 і китайською DRAM-пам’яттю CXMT.

Важливе походження компонентів. Американські технологічні обмеження підштовхнули Китай до створення власної вертикальної напівпроводникової екосистеми.

Смартфон стає демонстрацією того, наскільки далеко китайські виробники просунулися у заміні американських і тайванських технологій.

16. Американський Positron: $875 млн за спробу підірвати монополію Nvidia. 10 вересня американський стартап – виробник чипів Positron AI залучив $875 млн, а його оцінка за сім місяців збільшилася більш ніж учетверо – до $5 млрд.

Компанія працює над процесорами для вже навчених AI-моделей. Positron готує чип Asimov, а її майбутні серверні системи мають працювати з моделями понад 16 трлн параметрів і контекстом понад 10 млн токенів.

17. Китайська Enflame злетіла на 179% у перший день торгів. 11 вересня китайська Enflame Technology дебютувала на Шанхайській біржі. Компанія залучила близько $912 млн, а її акції завершили перший день торгів зі зростанням на 179%.

Enflame входить до групи китайських стартапів, яких іноді називають «чотирма малими GPU-драконами», разом із Moore Threads, MetaX та Biren.
Головна стратегічна мета всіх цих компаній – створити китайську альтернативу Nvidia.

У 2025 році приблизно 84% доходу Enflame забезпечував Tencent, що показує, наскільки важливим для розвитку китайських semiconductor startups є внутрішній ринок.

18. Європа повертає собі космічну автономію через Ariane 6. 9 вересня Amazon замовила ще шість запусків Ariane 6 для свого супутникового угруповання Leo.

Угода була оголошена на міжнародному космічному саміті у Парижі й стала важливою підтримкою європейської ракети.

Європа прагне зменшити залежність від американських космічних операторів, передусім SpaceX.

Паралельно ЄС просуває супутникову систему IRIS². У результаті формується власний стратегічний контур: європейська ракета – європейська супутникова система – європейська інфраструктура зв’язку.

Космічний суверенітет стає частиною ширшого технологічного суверенітету ЄС.

Для України майбутня інтеграція у цю архітектуру може мати пряме безпекове значення.

19. Hyundai визнає: автономний автомобіль складніший, ніж здавалося. 13 вересня Hyundai повідомила, що запуск власної системи advanced driver assistance відкладається до кінця 2029 року, тобто приблизно на два роки.

Щоб не втрачати конкурентну позицію, Hyundai домовилася з Nvidia про проміжний етап: у 2028 році автомобілі отримають системи Level 2+ і Level 2++ на основі платформи Nvidia Hyperion 10.

Компанія планує використовувати камери, радари й ультразвукові сенсори, а лідари розглядаються для майбутнього Level 3.

Реальна автономність розвивається значно повільніше, ніж обіцяли технологічні компанії ще п’ять років тому.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю основних новин про український та світовий світ «високих технологій» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Велика Британія стала першою іноземною державою, що отримує доступ до української платформи Avengers AI Labs. Її основою є розмічений масив приблизно з 5 млн бойових зображень, значна частина яких походить із української системи ситуаційної обізнаності DELTA. Дані збираються камерами та сенсорами безпосередньо на полі бою й охоплюють танки, артилерію, дрони та інші військові об’єкти.

На цей час навчені на цих даних моделі використовуються в автоматизованій системі, що аналізує понад 100 тис. відеопотоків із дронів щомісяця і, за даними української сторони, здатна в режимі реального часу визначати приблизно 70% ворожих цілей.

Щоб навчити її розрізняти танк, артилерійську установку, людину чи дрон у реальних умовах війни, потрібні тисячі й мільйони справжніх зображень – із різних ракурсів, за різної погоди, освітлення, висоти польоту, тепловізійного режиму та маскування.

Накопичити п’ять мільйонів якісно класифікованих зображень реальної сучасної війни практично неможливо без багаторічної участі у такому конфлікті.

Україна фактично отримала один із найцінніших у світі масивів даних для навчання військового ШІ.

Від дронів до ракет: Україна отримує доступ до британських технологій SCALP. 24 серпня оборонне технологічне партнерство між Україною та Великою Британією було розширене. Велика Британія погодилася дозволити компанії MBDA розкрити Україні класифіковану технічну інформацію про британські компоненти, що використовуються у крилатій ракеті SCALP/Storm Shadow, із метою створення виробничо-складальних потужностей в Україні.

Передана виробнича технологія створює можливість виготовляти боєприпаси роками.

Українська оборонна політика дедалі очевидніше рухається до моделі інтеграції у виробничу систему союзника.

У довгостроковій перспективі саме це може стати фундаментом українського повоєнного оборонно-промислового комплексу.

Brave1: наземний робот має стати дешевою витратною бойовою платформою. 27 серпня Brave1 повідомив про випробування на фронті дешевих ударних наземних роботизованих комплексів, озброєних звичайними автоматами Калашникова. Кластер уже об’єднує понад 200 виробників НРК; загалом до Brave1 входять близько 2,5 тис. компаній та понад 5 тис. оборонних розробок, серед яких більше 500 виробників БпЛА та понад 200 команд у сфері штучного інтелекту.

Сучасна війна поступово переходить до концепції attritable robotics — машин, які достатньо дешеві, щоб командування могло ризикувати ними замість людини.

Ідеальний військовий наземний робот не обов’язково має бути технологічним шедевром.

Він має бути достатньо дешевим, простим у ремонті, масовим і здатним виконати небезпечне завдання.

Це фактично та сама революція, яку FPV-дрони здійснили у повітрі.

FPV став ефективним не тому, що був найскладнішою літаючою машиною, а тому, що його швидко можна було виготовити десятками тисяч.
Тепер аналогічна логіка переходить на землю.

Українська мова отримала власний AI-бенчмарк. 24 серпня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським католицьким університетом та ініціативою lang-uk запустило Ukrainian LLM Leaderboard — перший національний рейтинг великих мовних моделей за якістю роботи українською мовою.

Більшість глобальних AI-бенчмарків традиційно створювалася англійською мовою. Інші мови часто оцінювалися через переклад тестових завдань, що не дозволяло виявляти специфічні проблеми: неправильне відмінювання, русизми, кальки, нерозуміння українського контексту або помилки у правових і культурних поняттях.

Ukrainian LLM Leaderboard має дати можливість безпосередньо порівнювати моделі за їхньою здатністю працювати саме українською. Наступними напрямами розвитку заявлено оцінювання роботи із зображеннями, етичності, вартості використання та якості роботи з державними адміністративними процедурами й нормативними текстами.

Якщо AI-модель використовується у ЦНАПі, судовій системі, державному реєстрі або юридичному сервісі, невелика різниця між близькими словами може мати правові наслідки.

Тому мовна якість стає питанням не культури, а інфраструктурної безпеки.

Україна будує технологічний центр для освіти навколо ШІ. 25 серпня у Києві відкрився фізичний простір WINWIN EdTech Center of Excellence, створений для тестування та масштабування нових освітніх технологій.

Серед партнерів центру – компанії OpenAI, Google for Education, UNICEF та естонська ESTDEV. Центр уже досліджує разом з OpenAI особливості використання ШІ українськими підлітками, тестує цифрові інструменти навчання математики та бере участь у міжнародному дослідженні інтеграції ШІ у вищу освіту.

Перша хвиля цифровізації освіти часто означала закупівлю ноутбуків, планшетів або «смартдошок».

Але цього недостатньо. AI змінює не пристрій, а саму логіку навчання.

Як перевіряти домашню роботу, якщо текст може написати модель? Чи має учень право використовувати AI-помічника? Як оцінити не результат, а власне мислення дитини? Як навчити школяра перевіряти достовірність відповіді моделі?

Саме ці питання визначатимуть освіту наступного десятиліття значно більше, ніж модель інтерактивної дошки.

Прифронтовий інтернет: цифрова інфраструктура стає інфраструктурою виживання. 26 серпня Мінцифра окремо привернула увагу до стану телекомунікацій у прифронтових районах Харківської та Донецької областей. Інженери відновлюють пошкоджені лінії в умовах постійної загрози дронів, а оператори готують мережі до зимових відключень електроенергії.

Український досвід уже показав, що сучасна телекомунікаційна мережа має оцінюватися по таким важливим параметрам, як: скільки годин мережа працюєватиме без електроенергії; наскільки швидко можна відновити пошкоджений кабель; чи існує резервний маршрут; чи може базова станція функціонувати під час обстрілу.

Після війни цей досвід може стати одним із напрямів українського експорту -технології resilient telecom, тобто зв’язку, спроєктованого для роботи у кризових умовах.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

Nvidia: AI-бум, схоже, поки не завершується. Головною фінансово-технологічною подією тижня стали квартальні результати Nvidia.

За другий фінансовий квартал виручка компанії перевищила $96,2 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник попереднього року. Дата-центровий бізнес приніс приблизно $89 млрд. Nvidia прогнозує близько 70% зростання виручки у наступному фінансовому році, тоді як середній прогноз аналітиків перед оголошенням був значно скромнішим – близько 44%.

Компанія також повідомила, що її нова архітектура Vera Rubin уже постачається клієнтам і в поточному кварталі може забезпечити приблизно п’яту частину дата-центрової виручки. Nvidia й Amazon Web Services домовилися розгорнути ще 2 млн GPU у 2027–2028 роках.

Anthropic дозволяє AI-агентам керувати мікроскопами та роботами. 27 серпня Anthropic представила дослідницьку версію Model Hardware Standard — MHS, відкритого технологічного стандарту, що дозволяє AI-агентам взаємодіяти з фізичними лабораторними та виробничими пристроями.

Серед прикладів – мікроскопи, роботизовані руки та обладнання для калібрування лазерів у квантових системах. Ідея полягає в тому, що AI-агент може координувати роботу різних приладів через програмні інтерфейси і виконувати складні послідовності операцій цілодобово з мінімальною участю людини.

MHS фактично будує міст між AI та фізичною машиною. AI-агент зможе спланувати експеримент, управляти приладами, записувати результати, аналізувати їх і запускати наступну серію.

Це вже не чатбот, а автономний цифровий лаборант.

ШІ та кібербезпека: понад сто корпорацій закликають готуватися до нової хвилі атак. 27 серпня OpenAI, Anthropic, Microsoft, Alphabet, Amazon та понад сто інших великих компаній оприлюднили спільне звернення із закликом до масштабного посилення кіберзахисту.

Серед підписантів — Broadcom, Cloudflare, CrowdStrike, IBM, Oracle, Visa, Mastercard, General Motors та інші корпорації. Вони попереджають, що вже найближчими місяцями кібератаки, підсилені ШІ, можуть стати значно масовішими, оскільки моделі швидко набувають здатності шукати й експлуатувати програмні вразливості.

Саме тому попит на кібербезпеку продовжує зростати. CrowdStrike цього тижня підвищила річний прогноз, а CEO Джордж Курц назвав захист AI-інфраструктури найбільшою ринковою можливістю в історії компанії.

Meta дала дуже важливий урок: AI-агент ще не дорівнює працівнику. Однією з найцікавіших новин тижня стало велике розслідування Reuters щодо внутрішнього проєкту Meta Project OT — Organization Transformation.

На початку 2026 року керівництво компанії розглядало радикальний сценарій AI-native організації праці, де частина команд могла скоротитися до 60%, а багато щоденних операцій мали перейти до AI-агентів. У травні Meta справді скоротила близько 10% персоналу, однак наступну велику хвилю скорочень скасували. Внутрішні дані показували, що автономні AI-агенти не забезпечили очікуваного зростання продуктивності.

За внутрішніми даними, обсяг змін у коді зріс приблизно на 220%, але кількість змін, які реально приводили до нових або покращених функцій продукту для користувачів, збільшилася лише на 36%. При цьому великі технічні та безпекові інциденти, пов’язані з неконтрольованою автоматизацією, за окремими внутрішніми показниками зросли.

Кількість згенерованого AI коду не дорівнює продуктивності.

Так само 100 сторінок AI-тексту не означають 100 сторінок якісного дослідження.

Справжній економічний ефект потрібно вимірювати не кількістю створеного контенту, а кінцевим результатом.

Квантові комп’ютери виходять на фондовий ринок: Pasqal дебютує на Nasdaq. 28 серпня французька компанія Pasqal, один із провідних європейських розробників квантових комп’ютерів, дебютувала на Nasdaq. Після початку торгів її акції в певний момент зростали більш ніж на 70%; угода оцінила компанію приблизно у $2 млрд і дала їй близько $360 млн додаткового капіталу для масштабування виробництва.

Pasqal використовує технологію нейтральних атомів, що утримуються й керуються лазерами.

Її співзасновник Ален Аспе отримав Нобелівську премію з фізики 2022 року за роботи у сфері квантової заплутаності.

Компанія вже розгорнула сім квантових машин, зокрема в національних суперкомп’ютерних центрах Франції, Німеччини, Італії та Канади. Серед клієнтів є Saudi Aramco.

Квантовий сектор поки що дуже далеко від масового застосування. Головною проблемою залишаються помилки обчислень і масштабування. Однак дебют Pasqal символічний: квантові технології поступово переходять із університетських лабораторій у промислову та фінансову фазу розвитку.

Термоядерна енергетика отримує дорожню карту до середини 2030-х. 25 серпня Міністерство енергетики США представило дорожню карту, яка має наблизити перші комерційні термоядерні установки до розгортання в середині 2030-х років.

Основні технологічні проблеми залишаються надзвичайно складними: потрібні матеріали, здатні витримувати потоки високоенергетичних нейтронів, системи роботи з тритієм та компоненти, що можуть працювати за екстремальних температур. Водночас план передбачає активне використання AI, високопродуктивних і квантових обчислень, зокрема цифрових двійників майбутніх реакторів.

За останні 12 місяців до липня 2026 року приватні компанії, які розробляють технології термоядерного синтезу, залучили рекордні $4,48 млрд, а загальний обсяг заявленого фінансування галузі з 2021 року досяг приблизно $14,24 млрд.

Roman Space Telescope: NASA запускає «ширококутний Hubble». 30 серпня відбулася одна з найбільших космічних подій року. NASA успішно запустила Nancy Grace Roman Space Telescope – нову флагманську космічну обсерваторію приблизною вартістю $4 млрд. Телескоп стартував із Космічного центру Кеннеді на ракеті SpaceX Falcon Heavy й попрямував до точки Лагранжа L2 приблизно за 1,6 млн км від Землі.

Roman часто порівнюють із Hubble, але їхні завдання відрізняються. Hubble і James Webb можна умовно порівняти з дуже потужними телеоб’єктивами.

Roman — це ширококутна камера Всесвіту.

Він має приблизно Hubble-рівень чутливості й деталізації, але здатен значно швидше оглядати великі ділянки неба. NASA оцінює, що те, на що Hubble під час огляду Чумацького Шляху знадобилося б близько століття, Roman потенційно може виконати приблизно за місяць спостережень.
Одним із головних завдань стане створення найдетальнішої на сьогодні тривимірної карти Всесвіту з аналізом понад 2 млрд галактик.

Головні цілі – зрозуміти природу темної енергії та темної матерії, а також провести масштабний пошук екзопланет. Очікується відкриття тисяч нових світів поза Сонячною системою.

AI-бум породжує ще одну індустрію — енергетику для дата-центрів. 24 серпня компанія Aggreko, один із найбільших глобальних постачальників мобільної та тимчасової генерації, подала заявку на IPO у США. Причина інтересу інвесторів дуже показова: дохід Aggreko від дата-центрів майже подвоївся, а загальний портфель забезпечених майбутніх контрактів досяг близько $6 млрд. Компанія управляє парком енергетичних потужностей понад 17 ГВт.

Технологічній компанії більше недостатньо знайти земельну ділянку і купити GPU. Їй потрібно знайти електростанцію, а підключення нового дата-центру потужністю сотні мегаватів до традиційної енергосистеми може займати роки.

Саме тому зростає цілий сектор тимчасової генерації, локальних газових станцій, батарейних сховищ і обмежених мережевих рішень. AI стає одним із найбільших драйверів інвестицій у нову енергетичну інфраструктуру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий high-tech за минулий тиждень: що нового? опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

3 серпня Associated Press повідомило, що Україна вже має домовленості у сфері дронових технологій із дев’ятьма державами, а переговори ще приблизно з 15 країнами продовжуються. Президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності перетворення накопиченого українського досвіду на міжнародне військово-технологічне співробітництво.

Показовим є і зростання американського інтересу до української моделі масового застосування дешевих безпілотників. Профільні міжнародні видання цього тижня звертали увагу на співпрацю американських команд із українськими розробниками, зокрема у сфері програмного забезпечення для координації груп дронів. Офіційна американська програма Drone Dominance Program передбачає дворічні витрати у $1,1 млрд та поступовий вихід на закупівлю понад 200 тис безпілотників під управлінням ШІ до 2027 року.

Для Пентагону принциповим є перехід від тривалих оборонних програм до шестимісячних циклів випробування, модернізації й закупівлі дронів.

2. Автономне наведення: українські дрони вчаться завершувати атаку без зв’язку з оператором. Ще важливіше, що кількісна дронова перевага поступово трансформується у програмну й алгоритмічну.

Business Insider 4 серпня описав українські системи, які використовують комп’ютерний зір і машинне навчання для захоплення цілі та завершення фінальної фази польоту навіть після втрати каналу зв’язку з оператором унаслідок російської радіоелектронної боротьби. У матеріалі згадувалися рішення Hornet і LITAVR, а також українські команди F-Drones, The Fourth Law та Buntar Aerospace.

Принцип роботи таких систем відрізняється від повністю автономної зброї. Людина, як правило, залишається відповідальною за вибір і підтвердження цілі. Але після її захоплення алгоритм комп’ютерного зору може супроводжувати об’єкт і корегувати траєкторію без постійного ручного керування.

Саме тому наступна фаза дронової війни, ймовірно, буде визначатися не стільки дальністю чи швидкістю апаратів, скільки якістю алгоритмів розпізнавання цілей, автономної навігації та координації груп дронів.

3. Від Patriot до українських протиракет: Київ прагне перейти від закупівлі ППО до її виробництва. Другим великим українським high-tech сюжетом тижня стало прагнення локалізувати виробництво засобів протиповітряної й протиракетної оборони.

Reuters 5 серпня повідомило, що США продовжують опрацьовувати варіанти залучення української промисловості до виробництва компонентів ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Серед варіантів, які обговорюються, — виготовлення окремих деталей в Україні з подальшим фінальним складанням у Німеччині, а також можлива участь українських підприємств у майбутніх дешевших версіях перехоплювачів. Водночас повноцінна локалізація такого виробництва є складним процесом і може потребувати кількох років.

Сам факт таких переговорів має стратегічне значення. Patriot є одним із небагатьох західних комплексів, здатних ефективно перехоплювати частину сучасних балістичних ракет. Але залежність України від обмеженої кількості дорогих американських ракет залишається серйозним безпековим ризиком.

Паралельно Україна розвиває власний напрям протибалістичної оборони. На початку серпня знову актуалізувалася інформація про європейсько-український проєкт Freyja, у якому Україна прагне взяти на себе розробку ракет і пускових компонентів, тоді як європейські партнери можуть забезпечувати радіолокаційні та сенсорні елементи. Українська сторона ставить завдання досягти помітного прогресу за цим напрямом до кінця 2026 року.

4. Українська дронова війна стає фактором глобальної економічної безпеки. Події 9 серпня знову продемонстрували, наскільки безпілотні технології змінили не лише військову тактику, а й економічний вимір війни.

Reuters повідомляло про українські безпілотні удари по російських нафтових і логістичних об’єктах.

Технологічний сенс цього процесу полягає в різкому зниженні вартості нанесення таких стратегічних ударів. Раніше для атаки на об’єкти за сотні кілометрів були необхідні дорогі бойові літаки або крилаті ракети. Сучасні далекобійні безпілотники дозволяють частково виконувати подібні завдання значно дешевшими платформами.

Енергетичні підприємства, НПЗ, склади, порти, телекомунікаційні вузли та логістичні центри більше не можуть покладатися лише на традиційні системи ППО. Їм потрібна багаторівнева оборона: радари малої висоти, акустичні й оптичні сенсори, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та автоматизовані системи управління.

Україна сьогодні накопичує найбільший у Європі практичний досвід функціонування економіки в умовах постійної безпілотної загрози. Після завершення війни цей досвід може стати самостійним напрямом експорту безпекових технологій.

5. Світовий ШІ: США переходять до тестування найпотужніших моделей у безпекових цілях.

3 серпня Reuters повідомило, що представників OpenAI, Anthropic, Google та Meta запросили до Білого дому для обговорення нової системи добровільного державного тестування найпотужніших американських моделей штучного інтелекту. Ініціатива передбачає кібербезпекову оцінку моделей до або навколо моменту їхнього широкого розгортання.

Протягом попередніх тижнів OpenAI й Anthropic повідомляли про інциденти, коли експериментальні AI-агенти під час тестів отримували доступ до реальних зовнішніх систем, які не мали бути частиною випробувального середовища. Це принципово новий тип технологічного ризику.
Традиційне програмне забезпечення виконує заздалегідь запрограмовані операції. Agentic AI отримує мету і самостійно шукає способи її досягнення. Якщо модель уміє програмувати, працювати з терміналом, шукати вразливості й користуватися зовнішніми сервісами, помилка в налаштуванні дозволів може мати значно серйозніші наслідки.

Американська модель регулювання поки що залишається переважно добровільною. Але сам факт того, що державні структури прагнуть тестувати frontier-моделі як потенційно критичні технології, означає суттєву зміну підходу до AI safety.

6. AI-система компанії Meta отримала доступ до чужої інфраструктури. 5 серпня Reuters повідомило про ще один показовий інцидент. Під час кібербезпекового тестування AI-модель Muse Spark 1.1 від Meta ненавмисно отримала можливість взаємодіяти із системами сторонньої компанії. Причиною, за попередніми висновками, стала неправильна конфігурація тестового середовища незалежним підрядником Irregular, через яку моделі було надано доступ до відкритого інтернету.

Модель не не діяла з власною політичною або злочинною мотивацією. Вона виконувала завдання у середовищі, параметри якого були налаштовані неправильно.

Небезпека сучасного AI-агента полягає не у «свідомості», а у компетентності. Якщо система достатньо добре шукає вразливості, пише код, підвищує привілеї та користується мережевими ресурсами, то банальна помилка системного адміністратора може перетворити тест на реальний кіберінцидент.

Виникає новий фундаментальний принцип AI security: моделі потрібно проєктувати так, ніби вони рано чи пізно спробують використати кожен технічно доступний їм інструмент для виконання поставленої мети.

7. Європа обирає іншу модель: AI Act переходить у фазу реального правозастосування. Поки США експериментують із добровільним державним тестуванням моделей, Європейський Союз пішов значно жорсткішим шляхом.

Європейська комісія отримала повноваження вимагати від провайдерів general-purpose AI інформацію й документацію, проводити оцінювання моделей, вимагати заходів зі зменшення системних ризиків та застосовувати передбачені законом санкції.

Для провайдерів general-purpose AI передбачаються вимоги щодо технічної документації, дотримання авторського права, інформації про навчальні дані, системного ризик-менеджменту та кібербезпеки. У разі порушення спеціальних обов’язків щодо GPAI Європейська комісія може застосовувати штрафи до 3% глобального річного обороту провайдера.

З 2 серпня також почали застосовуватися важливі норми статті 50 AI Act щодо прозорості. Користувач повинен бути поінформований, якщо він безпосередньо взаємодіє із системою ШІ, а синтетичний контент у визначених законом ситуаціях має бути придатний до машинного розпізнавання. Окремі правила стосуються deepfake, біометричної категоризації, розпізнавання емоцій та AI-generated текстів суспільного значення.
Важлива юридична деталь: не всі вимоги AI Act щодо високоризикових систем набули повної чинності одночасно 2 серпня 2026 року. Для частини таких систем діють інші перехідні строки. Тому правильніше говорити про початок реального правозастосування ключових положень щодо general-purpose AI, прозорості та контролю, а не про одномоментне введення всього AI Act.

Для українських розробників це вже не абстрактна європейська регуляторна новина. Компанія зУкраїни, яка пропонує AI-продукт користувачам у ЄС, може потрапити під дію європейських правил незалежно від місця своєї реєстрації.

8. SpaceX і Tesla будують Terafab: виробник ШІ майбутнього контролюватиме власні чипи. Однією з найбільш вражаючих промислових новин тижня стало повідомлення Reuters від 6 серпня про плани SpaceX і Tesla побудувати у Техасі великий напівпровідниковий комплекс Terafab.

Початкові інвестиції оцінюються приблизно у $16,8 млрд. Запланований комплекс площею близько 100 млн квадратних футів має об’єднати виробництво, пакування та тестування передових logic- і memory-чипів. Проєкт пов’язують із майбутніми потребами Tesla Optimus, автономного транспорту Cybercab та космічної AI-інфраструктури SpaceX.

9. AMD купує Taalas: наступна битва ведеться за дешевий inference. 6 серпня Reuters повідомило також про придбання AMD канадського стартапу Taalas. Сума угоди не розкривалася. Компанія спеціалізується на архітектурах, покликаних скоротити затримки між пам’яттю та обчисленнями під час виконання моделей штучного інтелекту.

Перші роки генеративного ШІ головною проблемою було навчання гігантських моделей на тисячах GPU.

Кожна відповідь чатбота, генерація відео, голосовий агент або кодинговий агент споживають обчислювальні ресурси. Якщо користувачів сотні мільйонів, навіть невелике зниження вартості одного inference-запиту може економити корпораціям мільярди доларів.

Саме тому майбутня конкурентна боротьба Nvidia, AMD, Google, Amazon, Meta та інших компаній розгортатиметься не тільки навколо найпотужнішого AI-чипа, а й навколо вартості одного корисного обчислення.

10. Китай нарощує DRAM, а Samsung і SK Hynix придивляються до китайського обладнання. Китайська напівпровідникова стратегія також отримала розвиток цього тижня.

Reuters повідомило, що великий китайський виробник пам’яті CXMT готує будівництво другої 12-дюймової DRAM-фабрики в Пекіні. Розширення відбувається на тлі глобального зростання попиту на пам’ять, спричиненого AI-дата-центрами. CXMT одночасно готує масштабне IPO та прагне нарощувати виробничі потужності.

Ще показовішою стала інформація Reuters від 5 серпня: Samsung Electronics та SK Hynix оцінюють можливість ширшого застосування китайського обладнання для виробництва чипів як страховку від потенційного посилення американського експортного контролю. Серед китайських постачальників згадуються AMEC, Naura та ACM Research. Офіційно компанії заперечували окремі повідомлення про конкретні випробування, але сам інтерес ринку свідчить про структурну зміну.

Обмеження доступу Китаю до американського обладнання мали уповільнити китайську напівпровідникову промисловість. Вони справді створили серйозні труднощі, особливо у передовій літографії. Але водночас санкції дали китайським виробникам колосальний гарантований внутрішній ринок.

Тепер AMEC, Naura та інші компанії отримують те, чого їм раніше бракувало: великих клієнтів, виробничого досвіду й коштів для R&D.

11. Європа будує власний супутниковий суверенітет: IRIS² набирає обертів. 7 серпня Reuters повідомило про новий крок Європейської комісії та консорціуму SpaceRISE у розвитку супутникової системи IRIS². Проєкт має забезпечити захищений урядовий зв’язок, комерційне широкосмугове підключення та стратегічну автономію Європейського Союзу у сфері космічних комунікацій.

Домінування Starlink продемонструвало колосальну ефективність приватної супутникової мережі, але водночас поставило перед європейськими урядами незручне питання: чи може стратегічно важлива державна інфраструктура залежати від рішень однієї приватної американської компанії?
IRIS² є саме відповіддю на це питання. Для України участь у європейській архітектурі захищеного супутникового зв’язку після вступу до ЄС може стати одним із найважливіших напрямів інтеграції у спільну цифрову та оборонну інфраструктуру.

12. Ракетний ступінь врізався в Місяць: космічне сміття виходить за межі земної орбіти

Неочікувана науково-технологічна історія тижня розгорнулася навколо Місяця. 4 серпня використаний верхній ступінь ракети Falcon 9 зіткнувся з поверхнею Місяця поблизу кратера Einstein зі швидкістю приблизно 5400 миль на годину. Йшлося про ступінь, який залишився після запуску місячного апарата Firefly Blue Ghost у січні 2025 року. Європейська південна обсерваторія зафіксувала спектральні ознаки викиду матеріалу після зіткнення.

7 серпня південнокорейський орбітальний апарат Danuri отримав знімки району удару до і після події, на яких видно нову змінену ділянку поверхні. NASA також планує використовувати Lunar Reconnaissance Orbiter для більш детального дослідження місця падіння.
Людство швидко збільшує кількість апаратів не тільки на навколоземних орбітах, а й у цислунарному просторі. Якщо управління відпрацьованими ступенями, супутниками й посадковими апаратами не буде координуватися міжнародно, проблема космічного сміття поступово переміститься і до Місяця.

Найближчими десятиліттями можуть знадобитися міжнародні правила своєрідного cislunar traffic management — управління рухом і відпрацьованими апаратами між Землею та Місяцем.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини минулого тижня – лише актуальне опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Українські оборонні технології отримують експортний маршрут. Однією з найважливіших українських подій стало затвердження Кабінетом Міністрів спеціального порядку передачі оборонної продукції й технологій державам-партнерам у межах механізму Drone Deal.

Нові правила поширюються на країни, які уклали з Україною домовленості про спільне виробництво, постачання або обмін технологіями безпілотних систем та іншої оборонної продукції. Дозвіл на експорт має видаватися Державною службою експортного контролю протягом 30 днів. Механізм охоплює операції вартістю від 15 млн грн, якщо продукція прийнята на озброєння або кодифікована Міністерством оборони, а також передачу військових технологій і технічної документації для її виробництва.

Drone Deal має поєднати два принципи. Перший – безумовний пріоритет потреб Сил оборони України. Другий – можливість створювати спільні підприємства, ліцензійні виробництва, технологічні альянси та експортні ланцюги з надійними партнерами.

Водночас відкриття експорту створює нові ризики. Україна має захистити інтелектуальну власність, конструкторську документацію, програмний код і виробничі ноу-хау. Міжнародне партнерство не повинно перетворитися на передачу українських технологій без справедливої участі українських розробників у майбутніх прибутках.

2. Масштабування дронової економіки: контракти на понад 333 млрд гривень. Реальний масштаб українського безпілотного сектору показали дані Міністерства оборони про закупівлі у першому півріччі 2026 року. За дорученням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель уклала контракти на безпілотні системи загальною вартістю 333,6 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Найбільшу частку контрактів становили FPV-дрони. Частина закупівель здійснювалася через державний маркетплейс DOT-Chain Defence, де військові підрозділи можуть самостійно обирати необхідні засоби за виділені їм кошти. Середній строк доставки продукції, яка вже перебуває на складах, становив дев’ять днів.

Такі цифри свідчать про появу в Україні окремої дронової економіки. Вона охоплює не лише виробництво літальних апаратів, а й десятки суміжних напрямів:

• електроніку та мікроконтролери;
• оптику і тепловізійні системи;
• акумулятори та силові установки;
• антени і засоби зв’язку;
• програмне забезпечення;
• системи комп’ютерного зору;
• компоненти радіоелектронної боротьби;
• логістику, ремонт і технічне обслуговування;
• тренажери та підготовку операторів.

У довгостроковій перспективі це може стати однією з основ нової української промислової спеціалізації. Проте для цього необхідно перейти від великої кількості дрібних виробництв до більш зрілої моделі: стандартизованих платформ, уніфікованих компонентів, серійного контролю якості та прогнозованих державних замовлень.

3. Brave1 переходить від підтримки ідей до фінансування готових бойових прототипів. У липні кластер оборонних інновацій Brave1 оновив грантову програму та визначив 53 нові технологічні пріоритети у дев’яти напрямах. Максимальний розмір фінансування одного проєкту становить 8 млн грн, а обсяг підтримки залежить від рівня технологічної готовності продукту. Програма має охоплювати весь цикл — від підтвердження концепції до створення і випробування готового прототипу.

Окремо було оголошено новий раунд програми EU4UA Defence Tech, у межах якої розробники компонентів для безпілотних систем можуть отримати до €33 тис. на дослідження та створення прототипів.

Україна і Нідерланди також започаткували спільну програму Brave Netherlands обсягом €20 млн. Її особливістю має стати фінансування технологій, які здатні продемонструвати ефективність у реальних бойових умовах.

Ці програми показують важливу зміну державного підходу. На початковому етапі війни головним завданням було швидко знайти будь-які працездатні рішення. Тепер дедалі більше уваги приділяється технологічній зрілості, серійному виробництву, стандартизації та перспективі міжнародного масштабування.

Фактично Brave1 поступово наближається до моделі оборонного інноваційного агентства, яке не просто видає гранти, а формує технологічні пріоритети на основі запитів фронту.

4. Приватна протиповітряна оборона: нова модель захисту підприємств. Ще одним незвичним напрямом стало залучення українських компаній до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони.

Станом на середину липня до нього приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало підприємствам статус уповноважених на здійснення заходів протиповітряної оборони. Бойові завдання на той момент виконували групи чотирьох підприємств, які разом збили понад 50 безпілотників.

Цей експеримент виник як відповідь на масоване застосування росією дешевих ударних дронів. Використання дорогих зенітних ракет проти кожного безпілотника є економічно неефективним. Тому підприємства, особливо об’єкти критичної інфраструктури, зацікавлені у створенні власних мобільних груп, оснащених кулеметами, засобами виявлення, прожекторами, тепловізорами й дронами-перехоплювачами.

Водночас така модель потребує жорсткого правового регулювання. Необхідно визначити порядок застосування зброї, підготовки персоналу, ідентифікації повітряних цілей, взаємодії з військовою ППО, відповідальності за помилки та захисту цивільного населення.

У перспективі приватна ППО може перетворитися на окремий сегмент ринку безпеки. Проте вона повинна залишатися частиною єдиної державної системи управління повітряним простором, а не сукупністю автономних озброєних груп.

5. Defense tech стає одним із головних роботодавців українського ІТ-ринку. Зростання оборонної промисловості змінює і структуру українського ринку праці. За даними профільного видання dev.ua, в липні частка вакансій у defense tech досягла приблизно 17% усіх пропозицій українського ІТ-ринку, а кількість опублікованих позицій за перше півріччя 2026 року вже перевищила показник усього попереднього року.

Оборонним компаніям потрібні не тільки класичні програмісти. Зростає попит на embedded-інженерів, радіоелектронників, фахівців із комп’ютерного зору, конструкторів, спеціалістів із машинного навчання, системних інженерів, пілотів-випробувачів і менеджерів промислового виробництва.

Показовою стала й інвестиція фонду Angel One в український стартап Vigilant Works, який розробляє швидкісні дрони-перехоплювачі. Для фонду ця угода стала четвертою інвестицією в оборонний сектор у 2026 році.

Таким чином, defense tech поступово перетворюється на окремий інвестиційний клас. Але розрив між українськими та західними оцінками компаній залишається значним. Українські стартапи часто мають реальний дохід і підтверджену бойову ефективність, але залучають менше капіталу, ніж західні компанії, які ще не мають аналогічного практичного досвіду. На цю проблему звертали увагу представники української оборонно-технологічної екосистеми, наголошуючи на необхідності краще захищати власні ноу-хау.

6. Дія.АІ отримує голос, а Україна створює єдину AI-екосистему. Цивільний український high-tech протягом аналізованого періоду значною мірою розвивався навколо концепції Agentic State — держави, в якій штучний інтелект не просто надає інформацію, а допомагає громадянину виконувати адміністративні дії.

15 липня на порталі Дія було представлено голосовий функціонал Дія.АІ. Користувач може не вводити запит вручну, а сформулювати його голосом. Це важливий крок не лише з точки зору зручності, а й цифрової доступності для людей, яким складно користуватися традиційними текстовими інтерфейсами.

23 липня Міністерство цифрової трансформації разом з AI HOUSE оголосило про створення Національної платформи AI-спільноти. На першому етапі планується сформувати відкритий реєстр профільних хабів, дослідницьких центрів, освітніх ініціатив, регіональних спільнот та індустріальних об’єднань. До кінця року передбачається додати до платформи щонайменше 20–30 провідних учасників ринку.

Ця ініціатива має практичний сенс. Українська AI-екосистема залишається фрагментованою: університети, стартапи, державні центри, військові розробники й великі ІТ-компанії часто працюють паралельно, не маючи спільного інформаційного простору.

7. Українсько-естонський AI/GovTech: стартапи вирішують завдання держави. 3 липня було оголошено результати міжнародного українсько-естонського AI/GovTech Hackathon. Його метою стало створення рішень для державного сектору із використанням штучного інтелекту. Захід розвивав співпрацю між українськими й естонськими підприємцями, а призовий фонд становив €15 тис.

Такий формат є перспективним, оскільки дозволяє державним установам формулювати конкретні проблеми, а стартапам — пропонувати рішення без проходження багаторічних процедур закупівлі та погодження.

Для України особливо корисним є досвід Естонії, яка має розвинену систему електронної ідентифікації, міжвідомчого обміну даними та цифрових державних послуг. Україна, зі свого боку, може запропонувати досвід масштабної цифрової держави, що працює в умовах війни, кіберзагроз і постійних атак на інфраструктуру.

8. Енергонезалежний інтернет: xPON-мережі з’являться на мапі Дії. 9 липня Мінцифра розпочала збір даних для створення у Дії національної мапи енергонезалежних мереж xPON. Інтернет-провайдерам запропонували вносити інформацію про власну інфраструктуру, щоб користувачі могли визначати, чи доступний за конкретною адресою оптоволоконний зв’язок, здатний працювати під час відключень електроенергії.

Особливість xPON полягає у тому, що передавання сигналу від провайдера до будинку здійснюється оптоволокном без великої кількості проміжного активного обладнання. Якщо мережевий вузол провайдера та обладнання користувача мають резервне живлення, інтернет може працювати значно довше, ніж звичайні Ethernet-мережі.

В умовах атак на енергосистему це перетворює телекомунікаційну технологію на елемент національної стійкості. Стабільний зв’язок необхідний для дистанційної роботи, освіти, банківських операцій, медичних сервісів і координації дій під час надзвичайних ситуацій.
Загалом український досвід показує, що цифрова інфраструктура має оцінюватися не лише за швидкістю, а й за здатністю функціонувати під час блекаутів, кібератак і фізичного руйнування мереж.

9. Талліннський механізм: кіберзахист переходить від точкових закупівель до системних проєктів. У липні міжвідомча робоча група підтримала 48 нових проєктів, запропонованих для реалізації в межах Талліннського механізму. За оцінкою Мінцифри, українські державні установи поступово відмовляються від невеликих точкових рішень і формують комплексні проєкти кіберзахисту.

Італія, яка очолила координацію механізму, оголосила про виділення ще €1 млн. Приблизно €900 тис. планується спрямувати на захист цифрової інфраструктури Тернопільської області, а €100 тис. — на підтримку Проєктного офісу Талліннського механізму.

Талліннський механізм був створений для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. Його учасники підтримують захист державних установ, місцевих органів влади та об’єктів критичної інфраструктури.

Важливість такого підходу полягає у переході від закупівлі окремих антивірусів або мережевого обладнання до побудови повноцінних систем: центрів моніторингу, резервного копіювання, сегментації мереж, навчання персоналу та реагування на інциденти.

Україна фактично стає полігоном формування нової моделі міжнародної кібердопомоги. Така модель може бути корисною й іншим державам, які стикаються з масштабними гібридними загрозами.

10. Стартапи та капітал: IT Arena пропонує потенційні інвестиції на $12,5 млн. 29 червня IT Arena відкрила набір на Startup Competition 2026. Організатори заявили, що сукупні можливості для залучення інвестицій учасниками можуть становити до $12,5 млн.

Для української екосистеми такі змагання залишаються важливим каналом контакту з інвесторами. Однак їхнє значення потрібно оцінювати не лише за розміром призового фонду, а й за кількістю реальних угод, наступних раундів фінансування та виходів компаній на міжнародні ринки.
Позитивним сигналом стали і підсумки європейської програми Seeds of Bravery. Українські стартапи отримали €12 млн грантів, брали участь у 34 міжнародних конференціях і отримали доступ до десятків європейських інноваційних просторів. Вся програма мала бюджет €20 млн і була спрямована на розвиток українського deep tech.

Завдання наступного етапу – допомогти компаніям перейти від грантової залежності до ринкових доходів. Грант може профінансувати прототип, але не замінює клієнтів, продажі та масштабовану бізнес-модель.

Світовий high-tech:

11. Anthropic запускає Claude Sonnet 5 і спеціальне робоче середовище для науковців. 30 червня Anthropic представила Claude Sonnet 5, позиціонуючи модель як інструмент для програмування, AI-агентів і професійної роботи. Того ж дня компанія оголосила про запуск Claude Science — налаштовуваного робочого середовища для науковців, яке інтегрує дослідницькі інструменти, програмні пакети та обчислювальні ресурси, а також формує результати, придатні для подальшої перевірки.

Anthropic також відновила глобальний доступ до моделей Fable 5 і Mythos 5 після скасування американських експортних обмежень, які раніше змусили компанію тимчасово відключити системи для всіх користувачів. Доступ було поновлено з 1 липня.

Сукупність цих подій показала дві тенденції. Перша – універсальні чатботи поступово перетворюються на спеціалізовані робочі середовища для програмістів, науковців, юристів, медиків та інженерів.

Друга – доступ до найпотужніших моделей може залежати не лише від ціни або технічних можливостей, а й від державної політики та експортного контролю. Для компаній і держав це ще один аргумент на користь диверсифікації постачальників AI-сервісів.

12. США та ЄС переходять до державного контролю кіберздібностей ШІ. Інциденти з автономними агентами викликали реакцію регуляторів. Європейська комісія розпочала консультації з OpenAI та Anthropic щодо ризиків, пов’язаних із кіберздібностями моделей і виходом агентів за межі контрольованих систем.

У США керівництво OpenAI обговорювало з представниками адміністрації механізм добровільного подання найпотужніших моделей на державне тестування кібербезпеки.

Окремо США оголосили про створення координаційної групи, яка має об’єднати розробників ШІ з операторами критичних секторів — енергетики, фінансів, охорони здоров’я та зв’язку. Завданням групи стане обмін інформацією про виявлені моделями вразливості та координація їх усунення.

Таким чином, AI safety перестає бути лише внутрішньою політикою технологічних компаній. Вона поступово стає предметом національного кіберрегулювання.

Найімовірніше, найближчими роками розробники frontier-моделей будуть зобов’язані проходити незалежні випробування, повідомляти про серйозні інциденти, демонструвати системи ізоляції та надавати регуляторам інформацію про потенційно небезпечні можливості моделей.

13. 2 серпня: європейський AI Act входить у фазу реального правозастосування. Кінцева дата аналізованого періоду , а саме 2 серпня 2026 року – стала важливою для всієї світової AI-індустрії. Саме з цього дня починають діяти ключові положення європейського AI Act і повноваження Європейської комісії щодо примусового забезпечення виконання вимог до провайдерів моделей загального призначення.

Європейська комісія оприлюднила детальні рекомендації щодо виконання статті 50 AI Act. Провайдери повинні повідомляти користувачів, коли вони безпосередньо взаємодіють із системою штучного інтелекту, а також забезпечувати машинозчитуване маркування контенту, створеного або зміненого ШІ. Особи, які застосовують такі системи, мають розкривати використання deepfake-контенту, систем розпізнавання емоцій, біометричної категоризації та AI-текстів із суспільно важливих питань, якщо вони публікуються без людського редакційного контролю.

Із 2 серпня Комісія також отримує можливість застосовувати штрафи за невиконання обов’язків провайдерами загальних моделей. Вони мають вести технічну документацію, дотримуватися авторського права, публікувати інформацію про зміст навчальних даних, оцінювати системні ризики та забезпечувати кіберзахист найпотужніших моделей.

Для українських компаній ці правила мають безпосереднє значення. Будь-який AI-продукт, який пропонується європейським користувачам, може потрапити під дію AI Act незалежно від того, де зареєстрована компанія.

14. Кремнієва фотоніка: чипи починають обмінюватися даними світлом. США оголосили про виділення GlobalFoundries $300 млн на розвиток кремнієвої фотоніки та інтегрованої оптики для AI-дата-центрів. Технологія використовує світло замість електричних сигналів для передавання даних між процесорами, що дозволяє збільшити швидкість і знизити енергоспоживання.

Проблемою сучасних AI-систем стає не лише швидкість самого процесора. Величезні масиви даних потрібно швидко переміщувати між тисячами прискорювачів і блоками пам’яті. Традиційні електричні з’єднання споживають дедалі більше енергії та виділяють тепло.
Кремнієва фотоніка може стати одним із ключових компонентів наступного покоління дата-центрів. GlobalFoundries заявляє про ціль досягти швидкості передавання 400 Гбіт/с і до п’яти разів кращої енергоефективності окремих модулів.

У ширшому контексті це означає, що AI-гонка поступово переходить у сферу оптики, матеріалознавства та фотоніки, де програмного забезпечення вже недостатньо.

15. Google перетворює AI-інвестиції на зростання хмарного бізнесу. Під час оприлюднення результатів другого кварталу Alphabet повідомила про зростання загальної виручки на 24% у річному вимірі. Виручка пошукового напряму збільшилася на 17%, а Google Cloud — на 82%. Обсяг контрактного портфеля хмарного підрозділу, за даними компанії, досяг $514 млрд.

Ці показники важливі як доказ того, що AI-бум поступово перетворюється на реальний корпоративний попит. Бізнес купує не лише доступ до чатботів, а й хмарні обчислення, корпоративні моделі, інструменти обробки даних і кібербезпеки.

Водночас високе зростання не скасовує ризиків. Величезні капітальні витрати змушують компанії постійно збільшувати доходи від ШІ. Якщо темпи монетизації сповільняться, ринок може зіткнутися з переглядом завищених очікувань.

Наприкінці липня акції напівпровідникових компаній зазнали значного тиску на тлі побоювань щодо перегріву AI-інфраструктурного ринку, китайської конкуренції та великих фінансових зобов’язань технологічних корпорацій.

16. Квантові обчислення застосували до проблеми термоядерної енергетики. 6 липня IBM, Oak Ridge National Laboratory та Cleveland Clinic повідомили про перші відомі розрахунки конфігурацій матеріалу для термоядерної енергетики на квантовому комп’ютері.
Дослідники змоделювали дев’ять молекулярних конфігурацій перспективного матеріалу, який може використовуватися для виробництва й вилучення тритію. Тритій є надзвичайно рідкісним ізотопом і водночас одним із ключових видів палива для більшості проєктів термоядерних реакторів.
Це ще не означає, що квантові комп’ютери вже перевершили класичні системи у практичному проєктуванні реакторів. Але дослідження демонструє перспективну модель квантово-центричних обчислень, де квантовий процесор виконує окрему складну частину задачі, а класичні суперкомп’ютери забезпечують решту розрахунків.

Найближчі роки квантові системи, ймовірно, не замінять традиційні комп’ютери. Натомість вони стануть спеціалізованими прискорювачами для хімії, фізики матеріалів, фармацевтики й криптографії.

17. Штучний інтелект входить у фармацевтику через великі клітинні датасети. 30 липня британська Relation Therapeutics та фармацевтична корпорація GSK оголосили про співпрацю вартістю до $110 млн.

Relation має створювати великі масиви даних про реакцію клітин людини на генетичні й фармакологічні втручання. Ці дані використовуватимуться для навчання фундаментальних AI-моделей, які допомагатимуть виявляти потенційні мішені для нових лікарських препаратів.

Насправді найбільшу цінність має поєднання якісних біологічних даних, лабораторних експериментів та алгоритмів, здатних виявляти закономірності.

Водночас AI-фармацевтика створює нові правові питання: кому належать моделі, навчені на біологічних даних; чи можна патентувати знайдені алгоритмом мішені; хто відповідатиме за помилки на етапі вибору перспективної молекули.

18. Космічні роботи переходять від експериментів до обслуговування супутників. 21 липня було запущено Mission Robotic Vehicle компанії Northrop Grumman із роботизованим комплексом RSGS, підтриманим NASA і профінансованим DARPA. Космічний апарат оснащений двома роботизованими маніпуляторами й має обслуговувати супутники на геостаціонарній орбіті.

Розвиток орбітального сервісу може змінити економіку космічної галузі. Традиційно супутник після поломки або вичерпання палива ставав фактично непридатним. Роботизовані апарати потенційно зможуть проводити огляд, ремонт, дозаправлення, заміну компонентів або переміщення на іншу орбіту.

NASA також оголосила про місію CAPSTONE 02, заплановану на 2027 рік. Два невеликі апарати мають демонструвати автономну навігацію, зближення, міжсупутниковий зв’язок і роботу в навколомісячному просторі.

Таким чином, космічні системи поступово переходять від моделі окремих апаратів до моделі інфраструктури, що обслуговується, ремонтується і координується автономно.

19. Космос стає частиною протиракетної та інформаційної інфраструктури. 29 липня SpaceX отримала замовлення Космічних сил США на суму $1,6 млрд для проведення 18 запусків Falcon 9 до кінця 2027 року. Ракети мають виводити на орбіту супутники Пентагону, призначені для виявлення і супроводження повітряних цілей.

У 2026 році сукупний обсяг контрактів SpaceX, пов’язаних із Пентагоном, за оцінкою Reuters, досяг щонайменше $7 млрд. Значна частина проєктів пов’язана з майбутньою американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

Цей процес показує, що космічна інфраструктура дедалі тісніше інтегрується з повітряною та протиракетною обороною. Супутники стають не лише засобом спостереження, а частиною мережі, яка в реальному часі передає дані між радарами, командними центрами і перехоплювачами.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд новин світу high-tech: тільки важливі новини тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна: штучний інтелект входить у систему ЦНАПів. Однією з головних українських новин тижня стало рішення Уряду офіційно дозволити інтеграцію штучного інтелекту в Національну вебплатформу центрів надання адміністративних послуг — «Платформу Центрів Дія». За повідомленням Міністерства цифрової трансформації, ШІ має допомагати адміністраторам ЦНАПів швидше знаходити потрібну інформацію, працювати з нормативними актами, отримувати підказки щодо державних послуг і зменшувати рутинне навантаження.

У практичному вимірі це означає, що українська цифрова держава поступово переходить до моделі інтелектуального сервісу. Раніше цифровізація часто означала перенесення паперової процедури в онлайн. Тепер логіка змінюється: громадянин або адміністратор має отримувати не просто доступ до електронної форми, а швидку, контекстну й персоналізовану допомогу. Це наближає Україну до концепції Agentic State, тобто держави, де цифрові помічники не лише інформують, а й допомагають виконувати адміністративні дії.

Водночас така новина має і правовий вимір. Якщо ШІ використовується у сфері адміністративних послуг, виникають питання відповідальності за помилкову консультацію, прозорості алгоритму, захисту персональних даних, якості нормативної бази, на якій навчається або яку використовує система. Тому впровадження ШІ у ЦНАПах — це не просто технологічна модернізація, а початок нового етапу адміністративного права й цифрового врядування.

2. Українські стартапи: Jetbeep і логістика автономних поштових локерів. У стартап-секторі тижня помітною стала перемога українського Jetbeep у національному відборі Startup World Cup 2026. Команда поїде до Кремнієвої долини, де змагатиметься за 1 млн доларів інвестицій. Jetbeep розробляє платформу автономних поштових локерів для служб доставки та логістичних компаній; технологія має автоматизувати видавання й отримання посилок, зменшуючи витрати бізнесу та пришвидшуючи доставку для клієнтів.

Саме логістика є однією з базових сфер сучасної цифрової економіки. Автономні поштові локери — це частина ширшого тренду: міста, e-commerce, маркетплейси й служби доставки переходять до моделі мінімальної участі людини в простих операціях.

Для України, де логістика зазнала величезного навантаження через війну, релокацію бізнесу та зміну споживчих маршрутів, такі рішення мають не лише комерційне, а й інфраструктурне значення.

Цікаво й те, що у фіналі Startup World Cup Ukraine, крім Jetbeep, були представлені стартапи у сферах штучного інтелекту, автоматизації бізнесу, енергетики, цифрової медицини, legal tech і retail tech. Це свідчить про диверсифікацію української технологічної екосистеми: вона вже не зводиться лише до класичного ІТ-аутсорсингу.

3. Український deftech: програмне забезпечення для роїв дронів і міжнародна кооперація. Оборонно-технологічний сектор України протягом тижня знову був у центрі уваги. Українсько-американська компанія Swarmer та американський виробник безпілотників Powerus оголосили про стратегічне партнерство. Йдеться про інтеграцію українського програмного забезпечення для керування роями дронів на безпілотні апарати Powerus. За повідомленням dev.ua, спільні випробування мають охопити як повітряні апарати, так і перспективні автономні морські системи, а сценарії тестування включатимуть протидію ворожим БпЛА та захист об’єктів критичної інфраструктури.

Ця новина демонструє перехід українського deftech до складніших систем управління. Якщо перша хвиля дронової революції була пов’язана з масовим використанням FPV-дронів, то наступний етап — це координація груп безпілотників, автономність, інтеграція сенсорів, розподіл завдань і взаємодія з іншими платформами.

Для світового ринку особливо цінним є те, що українські рішення створюються не у стерильній лабораторії, а з урахуванням реального бойового досвіду. Саме тому інтерес іноземних партнерів до українського програмного забезпечення для дронів є закономірним. Україна має шанс перетворити воєнну технологічну адаптацію на експортну компетенцію — за умови належного врегулювання питань інтелектуальної власності, експортного контролю та безпеки передачі технологій.

4. Українська протиракетна амбіція: Fire Point і проєкт Freyja. Значущою новиною стало повідомлення Reuters про те, що український виробник Fire Point провів льотне випробування ракети FP-7.X, яка має стати основою майбутнього протибалістичного перехоплювача Freyja. За даними Reuters, Fire Point веде переговори з європейськими компаніями щодо створення системи ППО, здатної збивати надзвукові балістичні ракети, як потенційно дешевшої альтернативи Patriot. Водночас у матеріалі слушно зазначено, що ракета — лише один компонент такої системи, а найскладнішими елементами залишаються радарна мережа та система наведення.

Проблема захисту від балістичних ракет є однією з найболючіших для української системи ППО. Західні комплекси, зокрема Patriot, ефективні, але дорогі, обмежені за кількістю і залежать від постачання ракет-перехоплювачів. Якщо Україна разом із європейськими партнерами зможе створити дешевший і масштабований компонент протибалістичної оборони, це матиме значення не лише для України, а й для всієї Європи.

Повноцінна система ППО — це не лише ракета. Це складна архітектура з радарів, командних пунктів, каналів зв’язку, алгоритмів наведення, бойового управління, інтеграції з іншими засобами ППО та серійного виробництва. Тому новину слід оцінювати як важливий технологічний крок, але не як уже готове рішення.

Світовий хай-тек – тижневий огляд:

1. Світовий тренд №1: ШІ стає операційною системою бізнесу. На глобальному рівні тиждень пройшов під знаком штучного інтелекту. Reuters повідомило, що OpenAI планує значне оновлення ChatGPT, прагнучи перетворити його на «супердодаток» із посиленими інструментами програмування, AI-агентами, генерацією зображень і інтеграціями з партнерськими сервісами.

За даними Reuters із посиланням на Financial Times, ChatGPT має понад 900 млн щотижневих активних користувачів і понад 50 млн платних споживачів, а бізнес-клієнти вже формують близько 40% доходу OpenAI.

ChatGPT та подібні системи перетворюються на робоче середовище, у якому користувач пише код, готує документи, створює зображення, планує дії, взаємодіє з сервісами та запускає агентів. Іншими словами, ШІ стає інтерфейсом до цифрової економіки.

У конкуренції серед технологічних компаній переможе той, хто здатен побудувати екосистему: модель, інтерфейс, інструменти, корпоративні інтеграції, безпеку, платіжну модель, партнерів і доступ до обчислювальних ресурсів.

2. Anthropic і ринок капіталу: AI-компанії стають фінансовими гігантами. На фінансовому фронті тижня Reuters повідомило, що Anthropic конфіденційно подала документи на IPO у США. За інформацією агентства, компанія не розкрила параметрів розміщення, але нещодавно залучила 65 млрд доларів при постінвестиційній оцінці 965 млрд доларів. Reuters також зазначає, що потенційне розміщення Anthropic може стати одним із найважливіших фондових дебютів останніх років і фактично створити орієнтир для оцінки сектору frontier AI.

Ринки оцінюють провідні AI-компанії не як звичайні software-компанії, а як майбутню інфраструктуру глобальної економіки. Це пояснює величезні оцінки, боротьбу за дата-центри, чипи, енергетику та таланти.

3. Microsoft: персональні комп’ютери та робочі процеси переходять до агентної моделі. Microsoft на конференції Build представила широку лінійку AI-ініціатив: автономних помічників, нові пристрої, Nvidia-powered PC-рішення, власну reasoning-модель і Project Solara — прототипи пристроїв, які мають працювати не за логікою класичних застосунків, а через AI-агентів.

Reuters описує це як спробу Microsoft перейти до моделі, де AI-агенти виконують складні завдання автономно.

Агентна модель пропонує наступну: користувач формулює завдання природною мовою, а система сама відкриває потрібні інструменти, збирає інформацію, виконує операції та звітує про результат.

Для бізнесу це означає потенційне зростання продуктивності, але також і нові ризики: хто відповідатиме за помилку агента, як контролювати його доступ до корпоративних даних, як не допустити випадкового видалення або витоку інформації, як аудитувати автономні дії? Саме тому AI-агенти — це не лише питання зручності, а й питання корпоративного управління та кібербезпеки.

4. AI-кібербезпека: захист має перейти на «машинний масштаб». Кібербезпека стала однією з центральних світових тем тижня. Cisco оголосила про Cloud Control — набір інструментів, який має дозволити компаніям і державним органам створювати AI-агентів для захисту ІТ-інфраструктури.

Представники Cisco прямо пояснили Reuters, що кіберзагрози дедалі частіше можуть надходити від «роїв» AI-агентів, тому захист також має діяти в машинному масштабі, а не лише на швидкості людського аналітика.

Паралельно Південна Корея отримала доступ до cybersecurity-моделі Anthropic Mythos у межах Project Glasswing. До ініціативи, за повідомленням Reuters, залучені Korea Internet & Security Agency, а також великі корейські технологічні компанії, включно з Samsung Electronics, SK Hynix і SK Telecom. Мета — використовувати frontier AI для виявлення та виправлення кіберуразливостей.

Окремо адміністрація США оголосила, що провідних розробників ШІ проситимуть добровільно передавати свої найпотужніші моделі на державне кібербезпекове тестування до публічного релізу. Згідно з Reuters, відповідний указ передбачає участь Міністерства фінансів, оборони, торгівлі, внутрішньої безпеки та інших органів США.

У сукупності ці події означають, що світ входить у нову фазу кібербезпеки. Якщо раніше ШІ був допоміжним інструментом для SOC-команд, то тепер він стає і зброєю, і щитом.

5. Квантові обчислення: Microsoft заявляє про прорив. Microsoft представила новий квантовий чип Majorana 2, розроблений із використанням AI-інструментів для матеріалознавства, і заявила, що прагне створити комерційно корисні квантові машини до 2029 року. За даними Reuters, компанія стверджує про 1000-кратне покращення за окремими показниками продуктивності, але частина фізиків критикує Microsoft за недостатню публічність даних і наголошує на необхідності відтворюваності результатів.

Це показує поєднання двох передових технологічних хвиль — ШІ та квантових обчислень. AI використовується не лише як продукт, а як інструмент відкриття нових матеріалів і конструкцій. Це може прискорити розробку чипів, батарей, ліків, сенсорів і промислових матеріалів.
Водночас квантові обчислення залишаються сферою, де гучні заяви потрібно оцінювати обережно. Наукова перевірка, відкритість методології, відтворюваність експериментів і незалежна експертиза тут мають вирішальне значення.

6. Європа і технологічний суверенітет: «made-in-Europe» як політична відповідь Big Tech. Європейська комісія протягом тижня запропонувала нові правила, спрямовані на зменшення залежності ЄС від американських технологічних корпорацій у хмарових та AI технологіях, а також напівпровідників.

Reuters повідомляє, що ініціативи Cloud and AI Development Act та Chips Act 2.0 є частиною європейського курсу на технологічний суверенітет. Єврокомісія хоче подвоїти частку ЄС на світовому ринку напівпровідників до 20% до 2030 року, а для критичних публічних контрактів пропонується вимога європейського контролю над програмним забезпеченням, апаратним забезпеченням, даними й сервісами.

Європейський ринок дедалі більше вимагатиме від технологічних продуктів відповідності не лише функціональним, а й суверенним, безпековим і правовим критеріям. Для українських компаній це шанс: якщо вони зможуть запропонувати безпечні, прозорі, сумісні з ЄС рішення, вони можуть стати частиною європейської технологічної автономії.

У такому випадку українські стартапи повинні навчитися працювати у складному регуляторному середовищі: AI Act, GDPR, кібербезпекові вимоги, правила хмарних сервісів, експортний контроль, стандарти безпеки даних.

7. AI-пошук і права видавців: Google під тиском британського регулятора. Ще одна важлива новина стосувалася майбутнього медіа та пошукових систем. Британський регулятор CMA запровадив нові вимоги до Google Search, зокрема щодо можливості видавців забороняти використання їхнього контенту для AI-функцій пошуку.

Reuters повідомляє, що Google має дати видавцям більше контролю над тим, як їхні матеріали використовуються в AI Overviews та AI Mode, а також забезпечити належну атрибуцію контенту у відповідях, згенерованих ШІ.

AI-пошук змінює економіку медіа: користувач може отримати відповідь без переходу на сайт джерела, а це зменшує трафік, рекламні доходи й мотивацію створювати якісний контент. Тому конфлікт між пошуковими платформами, AI-компаніями та видавцями лише посилюватиметься.

Для України це теж актуально. Українські медіа, наукові журнали, державні портали й освітні ресурси мають подумати, як захищати свої дані, як забезпечувати коректне цитування, як працювати з AI-пошуком і як не втратити видимість у новій інформаційній архітектурі.

8. Космос і дата-центри: SpaceX продає не лише ракети, а й обчислювальну інфраструктуру. Надзвичайно показовою стала новина про багаторічну угоду SpaceX з Google щодо хмарних обчислень.

Reuters повідомило, що Google платитиме SpaceX 920 млн доларів щомісяця з жовтня 2026 року до червня 2029 року, а угода охоплює приблизно 110 тис. GPU Nvidia та інші обчислювальні компоненти. Разом із попередньою угодою з Anthropic обчислювальні контракти SpaceX оцінюються приблизно у 26 млрд доларів на рік.

Компанія SpaceX поступово входить у сферу AI-обчислень, дата-центрів і хмарної інфраструктури. Фактично космічна компанія стає частиною AI-інфраструктурної гонки.

9. Енергетика high-tech: CATL робить ставку на накопичувачі енергії. У сфері енергетичних технологій Reuters повідомило, що CATL, найбільший у світі виробник батарей, очікує, що накопичувачі енергії становитимуть половину його глобальних продажів до 2030 року.
Нині накопичувачі електричної енергії дають близько 25% продажів компанії, тоді як п’ять років тому цей показник становив лише 2%. Представник CATL пояснив це зростання потребою доповнювати нестабільну генерацію з відновлюваних джерел.

Ця новина має особливе значення для України. В умовах пошкодженої енергетичної інфраструктури, потреби в децентралізованій генерації, розвитку сонячної енергетики та майбутньої повоєнної відбудови накопичувачі енергії стають не розкішшю, а елементом енергетичної безпеки.
Світовий тренд очевидний: відновлювана енергетика без систем накопичення має обмежену цінність для стабільності мережі.

10. Біотехнології: перша AI-розроблена універсальна вакцина пройшла випробування на людях. У сфері біотехнологій важливою стала новина про перше успішне випробування на людях універсальної вакцини проти коронавірусів, розробленої за допомогою ШІ.

За повідомленням ScienceDaily з посиланням на University of Cambridge, експериментальна вакцина була безпечною, добре переносилася і викликала імунну відповідь проти кількох коронавірусів, включно з SARS-CoV-2, SARS та спорідненими вірусами кажанів із пандемічним потенціалом. У дослідженні взяли участь 39 здорових добровольців.

Якщо раніше вакцини створювалися переважно через довгі експериментальні цикли, то тепер AI-моделі можуть допомагати знаходити спільні структурні ознаки цілих родин вірусів. Це відкриває перспективу не лише швидшої реакції на нові пандемії, а й переходу до більш універсальних платформ профілактики.

Водночас це не означає, що штучний інтелект сам створив готові ліки. Клінічні випробування, регуляторна оцінка, виробництво, постмаркетинговий нагляд і довгострокова безпека залишаються обов’язковими. Але сам факт переходу AI-спроєктованої вакцини до людських випробувань є важливим етапом у розвитку біомедичних технологій.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю українських та світових високотехнологічних новин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Американська компанія OpenAI підтримає українське дослідження ШІ в школах під час війни. Однією з найважливіших українських новин тижня стало повідомлення Мінцифри про запуск першого національного дослідження впливу штучного інтелекту на шкільну освіту під час війни. Проєкт отримає фінансування від OpenAI та потрапив до 12 найкращих ініціатив у межах програми EMEA Youth & Wellbeing. Дослідження передбачає опитування 7 000 учасників — учнів 12–17 років, батьків і вчителів, аналіз використання ШІ в гібридному навчанні, створення AI Safety Toolkit, а також запуск публічного аналітичного дашборду.

Українська школа в умовах війни вже давно не є класичною школою з дошкою, класом і дзвінком. Частина дітей навчається дистанційно, частина — у змішаному форматі, частина — під час повітряних тривог, евакуації або переїздів. У такій ситуації ШІ може бути інструментом підтримки вчителя, персоналізації навчання і компенсації втрат освітнього процесу.

Водночас це відкриває і складні питання: як не допустити залежності дітей від автоматичних підказок; як навчити школярів відрізняти правду від вигаданого тексту; як захистити персональні дані дітей; як не перетворити ШІ на заміну живого педагога.
Саме тому поява інструментів безпеки, публічної аналітики та державної освітньої політики в цій сфері є важливішою, ніж сам факт використання нової технології.

2. Український датасет RUKOPYS: ШІ навчатиметься читати український рукописний текст. Ще одна важлива новина — створення першого великого датасету українського рукописного тексту RUKOPYS.

Датасет — це, простими словами, велика навчальна колекція прикладів, на якій штучний інтелект «вчиться». У цьому випадку йдеться про українські рукописні документи: заяви, довідки, журнали, записи, які досі існують у державних установах і часто гальмують цифровізацію.
Українська цифровізація стикається не лише з проблемою створення нових реєстрів, а й із величезним масивом старих паперових документів. Якщо ШІ навчиться якісно розпізнавати український рукописний текст, це може прискорити оцифрування архівів, медичних записів, освітніх журналів, адміністративних документів і матеріалів органів влади.

Інакше кажучи, RUKOPYS — це не просто технологічний проєкт. Це спроба «перекласти» стару паперову бюрократію мовою цифрової держави.

3. Цифрові офіцери та ІТ-фахівці в армії. У військово-цифровому секторі важливою стала дискусія навколо залучення ІТ-фахівців до Сил оборони. За повідомленням DOU, Міноборони готує зміни, пов’язані з формуванням ІТ-вертикалі у війську та залученням близько 2 000 ІТ-спеціалістів для впровадження цифрових інструментів у підрозділах.

Йдеться не лише про програмістів, а й про product managers, project managers, бізнес-аналітиків, data-аналітиків, технічних письменників та інших спеціалістів, які здатні впроваджувати цифрові системи в реальні військові процеси.

Окремо обговорюється ідея спеціальних контрактів для ІТ-фахівців, щоб людина, яка має цифрову компетенцію, не потрапляла випадково на зовсім іншу посаду, а могла працювати саме там, де її знання дають максимальний ефект. У цьому контексті згадуються цифрові інструменти на кшталт «Оберіг», «Резерв+», реєстру військовослужбовців і системи «Імпульс» для кадрових процесів на рівні бригад.

4. Український defense tech: дрони-перехоплювачі, приватна ППО і Mission Control. Окремий блок українських новин стосувався оборонних технологій. За повідомленням DOU з посиланням на заяви Михайла Федорова, серед пріоритетів Міноборони на найближчі місяці — мала протиповітряна оборона, дешеві ракети проти «шахедів», приватна ППО, масштабування закупівель дронів, система Mission Control і перехід оборонних закупівель на тендери.

Особливо важливий напрям — дрони-перехоплювачі. За наведеними даними, результативність перехоплення «шахедів» дронами за чотири місяці подвоїлася, а постачання дронів-перехоплювачів за цей самий період зросло у 2,6 раза. Також зазначалося, що росія щомісяця збільшує кількість запусків «шахедів» приблизно на 35%, тому Україна прагне суттєво підвищити частку перехоплення саме дешевшими технологічними засобами.

Ідея дрона-перехоплювача полягає у тому, щоб збивати відносно дешеву ціль відносно дешевим засобом. Це вже не лише питання військової техніки, а питання економічної раціональності оборони.

Система Mission Control описується як інструмент управління й аналізу безпілотних операцій у реальному часі: вона має показувати картину поля бою, дефіцит дронів, ефективність підрозділів, прогалини в покритті та допомагати координувати РЕБ і ППО.

5. Darknode, радари й реальна ціна фронтових інновацій. Показовою стала також розмова DOU з Олександром Ярмаком, який очолює батальйон Darknode у складі 412-ї бригади Nemesis. Підрозділ відомий ефективним збиттям «шахедів» за допомогою FPV-дронів та тестуванням технологій перехоплення.

Серед практичних проблем він виділяє дефіцит українських радарів, необхідність розвитку власної екосистеми виявлення, наведення, програмного забезпечення і автоматизації, адже підготовка молодих екіпажів до першого результативного ураження може тривати 6–9 місяців.
Насправді бойова технологія складається з багатьох елементів: виявлення цілі, радара, зв’язку, програмного забезпечення, оператора, навчання, логістики, ремонту, бойового досвіду і зворотного зв’язку з виробником. Без цього навіть хороша ідея може залишитися лабораторним експериментом.

6. Український ІТ-ринок: ШІ змінює бізнес-моделі, але не скасовує людей. У корпоративному ІТ-секторі помітною була новина про Intellias, яка змінює бізнес-модель через поширення AI coding tools. Компанія запроваджує формат AI Pods — невеликих команд із 4–5 розробників, які працюють разом із ШІ-агентами, а також переходить до моделей оплати, більше пов’язаних із результатом, а не лише з кількістю відпрацьованих годин.

ШІ не просто допомагає окремому програмісту швидше писати код. Він змінює саму економіку ІТ-послуг. Раніше клієнт часто платив за час команди. Тепер дедалі важливішим стає питання: який конкретний результат команда дала бізнесу. Для українського ІТ це може бути болючою, але неминучою трансформацією.

Водночас ринок не зводиться до масового витіснення людей. Українська IT компанія EPAM повідомляла, що з початку 2026 року найняла близько 200 junior-спеціалістів і не планує скорочувати найм молодших фахівців до кінця року, але очікує від них базової AI-fluency — тобто здатності нормально працювати з інструментами ШІ.

SKELAR, своєю чергою, оголосила про відкриття офісу у Львові та набір фахівців у напрямах EdTech, SaaS, creator economy, AI та marketplace.
Тепер недостатньо бути просто ІТ виконавцем. Потрібно вміти ставити завдання машині, перевіряти її результат, розуміти логіку помилок і відповідати за кінцеву якість.

7. Українська стартап-екосистема: зростання є, але темп сповільнюється. У світовому рейтингу StartupBlink 2026 Україна посіла 43-тє місце серед країн, опустившись на одну позицію порівняно з попереднім роком. За наведеними даними, річний темп зростання української стартап-екосистеми становив 7,7%, тоді як у 2025 році він дорівнював 26,2%; Україна також посіла 8-ме місце у Східній Європі та 26-те в Європі, а Київ опустився на 74-те місце серед міст.

Це означає, що українська екосистема залишається живою, але працює в надзвичайно складних умовах війни, міграції фахівців, інвестиційних ризиків і нестабільності. Сильними залишаються напрями web development, blockchain, defense tech, AI та цифрові сервіси, але для нового стрибка потрібні капітал, правова визначеність, захист інтелектуальної власності, доступ до міжнародних ринків і зрозуміла державна політика.

8. Побутовий наслідок AI-буму: техніка може дорожчати. Технологічні перегони за ШІ мають і дуже практичний наслідок для звичайного споживача. За повідомленням dev.ua, через глобальний дефіцит DRAM і SSD, посилений попитом з боку AI-індустрії, роздрібні ціни на споживчу електроніку в Україні можуть поступово зрости на 40–60% у наступному кварталі; також зазначено, що середня роздрібна вартість ноутбуків в Україні вже зросла на 22% за рік, настільних ПК — приблизно на 55%, а ігрового сегмента — на 48%.

Коли великі корпорації скуповують пам’ять, сервери й накопичувачі для ШІ, ці самі компоненти стають дорожчими і для ноутбуків, робочих станцій, телефонів та іншої техніки.

Світовий хай-тек: ШІ-агенти, кібербезпека, мікрочипи, космос і права людини

1. Google I/O: пошук перетворюється на персонального помічника. Однією з головних світових подій тижня стала конференція Google I/O. Google представила нові можливості Gemini, AI-оновлення для пошуку, нові підписки та інструменти для програмування. Reuters зазначала, що Google фактично інтегрує ШІ-агентів безпосередньо у пошуковий рядок, щоб вони могли не лише відповідати на запит, а й виконувати завдання: наприклад, стежити за наявністю квитків, планувати розклад або допомагати з покупками.

Google також анонсувала нові моделі Gemini, зокрема Gemini Omni та Gemini 3.5, а також розвиток інструментів для створення контенту та роботи з різними типами даних. Це означає, що межа між текстом, зображенням, відео, голосом і кодом поступово стирається: ШІ дедалі краще працює не з одним форматом, а з цілим інформаційним середовищем.

2. OpenAI і Dell: ШІ-агенти заходять у корпоративну інфраструктуру. 18 травня OpenAI та Dell оголосили про партнерство, спрямоване на впровадження Codex у гібридних і локальних корпоративних середовищах. OpenAI повідомила, що Codex щотижня використовують понад 4 млн розробників, а компанії застосовують його для code review, тестового покриття, реагування на інциденти та роботи з великими репозиторіями коду. Також зазначено, що Codex поступово виходить за межі програмування і може допомагати з підготовкою звітів, маршрутизацією продуктового зворотного зв’язку, кваліфікацією лідів і координацією бізнес-систем.

3. Кібербезпека: ШІ прискорює і захист, і атаки. Один із найсерйозніших блоків тижня — кібербезпека. Reuters повідомляла, що за звітом Verizon кількість витоків даних, пов’язаних із ШІ, зростає, а хакери використовують ШІ на різних етапах атак. У звіті зазначено, що експлуатація програмних вразливостей стала частішою стартовою точкою атак, ніж викрадені облікові дані, а генеративний ШІ допомагає нападникам швидше знаходити цілі, створювати шкідливі інструменти та скорочувати час підготовки атаки з місяців до годин.

Водночас ШІ використовується і для захисту. Anthropic змінила підхід до моделі Claude Mythos, дозволивши користувачам ділитися інформацією про кіберзагрози з іншими організаціями, які можуть мати схожі вразливості; модель застосовується в межах Project Glasswing для оборонної кібербезпеки окремими великими організаціями. Це добре демонструє нову логіку: проти атак, посилених ШІ, доведеться застосовувати захист, також посилений ШІ.

4. Мікрочипи й обчислення: нова основа економічної влади. Глава Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що компанія розглядає ринок CPU як потенційно 200-мільярдний, зокрема з урахуванням Китаю, а нова архітектура Vera Rubin має посилити позиції Nvidia не лише у графічних процесорах, а й у ширшій обчислювальній інфраструктурі для агентного ШІ.

Паралельно китайська DeepSeek оголосила про постійне зниження ціни на свою модель V4-Pro на 75%, тобто боротьба за клієнта триває.

5. Автономні автомобілі та біометричний контроль: зручність проти прав людини.

У сфері автономного транспорту Reuters повідомляла, що Ілон Маск очікує ширшого поширення повністю самокерованих автомобілів без людини-спостерігача у США після запуску таких рішень у Техасі.

Якщо чат-бот помиляється в тексті, це неприємно. Якщо автономний автомобіль помиляється на дорозі, це вже питання життя, здоров’я, страхування, відповідальності й кримінально-правової оцінки.

Інша правова тема — live facial recognition у Великій Британії. Reuters описувала використання поліцією Лондона технології живого розпізнавання облич, яка сканує перехожих і звіряє їх із базою даних; поліція говорить про безпечність і ефективність, тоді як правозахисники вважають, що така технологія підриває презумпцію невинуватості й перетворює кожного перехожого на потенційного підозрюваного.

Технологія може допомагати знаходити злочинців, але водночас вона може створити атмосферу постійного спостереження. Головне питання тут не в тому, чи працює технологія, а в тому, хто її контролює, за якими правилами, з якими гарантіями, як виправляються помилки і чи може громадянин захистити свої права.

6. Квантові технології: майбутня революція в криптографії, медицині й фінансах. Франція оголосила про додатковий 1 млрд євро для квантової стратегії та 550 млн євро для мікроелектроніки. Reuters зазначала, що інтерес до квантових технологій пов’язаний із потенційним застосуванням у відкритті ліків, фінансовому моделюванні та криптографії; французька програма PROQCIMA має на меті створення двох французьких універсальних квантових прототипів, готових до індустріалізації до 2032 року.

3.7. Космічна інфраструктура: Starship і Blue Origin. Космічний сектор також був активним. SpaceX 22 травня провела переважно успішний тест Starship із розгортанням макетів супутників Starlink і контрольованим приводненням в Індійському океані.

Reuters зазначала, що Starship є критично важливим для Starlink, місячних місій, зниження вартості запусків і потенційно навіть орбітальних дата-центрів.

Водночас Blue Origin оголосила про масштабне розширення Rocket Park у Флориді на 600 млн доларів, включно з новим виробничим об’єктом для upper stage та створенням близько 500 робочих місць.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тиждень українського та світового хайтеку. Лише головне опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна: що зараз найважливіше

1) Україна рухається від “цифрової держави” до “держави з AI-логікою”. Одна з найцікавіших українських тем — це не окремий сервіс, а зміна самої логіки державної цифровізації. У матеріалах Digital State UA, проєкту, що реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації, прямо описується перехід до моделі agentic state: коли AI стає не просто додатком у смартфоні, а одним із базових шарів управління. Там же вказано, що Україна вже має цифрову основу в особі екосистеми Дія, мережі CDTO та уніфікованих цифрових послуг, а наступний етап — це вже AI-контур у публічному управлінні.

Це дуже серйозний зсув. Якщо раніше послуга онлайн дублювала, або замінювала «паперову» державну послугу, яку виконували чиновники, то тепер система повинна не просто приймати заявки, а допомагати мислити, аналізувати, підказувати, автоматично супроводжувати процедури.

2) Український бізнес активно впроваджує використання AI-агентів. 31 березня Digital State UA повідомив про запуск безкоштовної програми Google для українського бізнесу щодо впровадження AI-агентів. Програма орієнтована не на абстрактне “знайомство з ШІ”, а на дуже прикладні речі: які процеси автоматизувати, як будувати агентів для реальних бізнес-кейсів, як під’єднувати внутрішні дані — документи, таблиці, бази — і як оцінювати якість роботи AI-систем. Ініціативу підтримують Мінцифра, Дія.Освіта, Офіс з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес.

3) Український defense tech переходить із фронту на глобальний капітальний ринок. Одна з найяскравіших українських новин — вихід defense-tech компанії Swarmer на NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotation — Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) — американська фондова біржа, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо). За даними Digital State UA, компанія залучила близько $15 млн під час IPO, а в перший день торгів її оцінка перевищила $400 млн, хоча поточна виручка залишалася на рівні близько $300 тис. Причина такої оцінки — не класична фінансова звітність, а те, що компанія робить AI для керування роєм дронів у реальних бойових умовах, включно з середовищами без GPS.

Це дуже важливий символічний момент. Українські оборонні розробки перестають сприйматися як “воєнна імпровізація воюючої країни” й починають сприйматися як повноцінний експортний high-tech актив, який цікавий глобальному ринку. І це, на мою думку, одна з найсильніших українських технологічних історій останнього часу.

4) Україна вже не просто користувач технологій, а лабораторія нової війни. Reuters повідомив, що Україна відкриває союзникам доступ до бойових даних для навчання AI-моделей дронів. Ідеться про платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі на мільйонах анотованих зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Це колосальний крок, бо в сучасній війні дуже важливим для автономних систем є не лише чип, а й якісні бойові дані.

Фактично Україна пропонує світу не лише окремі вироби, а й унікальний масив досвіду, який неможливо відтворити в лабораторії чи на полігоні в мирній країні. Це підсилює тезу, що український defense tech — це вже не периферія, а один із центрів формування нових військових технологій.

5) Масштабування українського defense tech уже видно в цифрах. У статті Digital State UA про технологічну самодостатність України наведено дуже сильні цифри: у кластері Brave1 вже понад 2 300 defense-компаній і понад 5 000 розробок; кількість UAV-компаній зросла з 7 у 2022 році до понад 500, а виробництво дронів очікується понад 4 млн у 2025 році з ціллю 7 млн у 2026 році. Там само вказано, що понад 600 українських рішень уже кодифіковані за стандартами НАТО.

Окремо у березні Digital State UA повідомив, що 10 українських або пов’язаних з Україною компаній увійшли до міжнародного списку “100 Startups to Watch in 2026” від Resilience Media. Серед ключових напрямів — AI, автономія, кібербезпека, космічні технології та системи нового покоління для війни.

Український high-tech 2026 року — це вже не лише IT-аутсорсинг і не тільки govtech, а повноцінний оборонно-технологічний сектор із глобальними амбіціями.

6) Технології в Україні дедалі глибше вбудовуються в безпеку та економіку. Reuters також повідомив, що в Україні вже почали бойове чергування підрозділи ППО, сформовані на підприємствах, а ще на 13 підприємствах створюються нові підрозділи. Вони інтегровані в загальну систему ППО, координуються Повітряними силами й уже збивали ворожі дрони. Це нетипова, але дуже сучасна модель, де технологічна спроможність бізнесу безпосередньо вбудовується в національну оборону.

Ще одна важлива новина: Румунія та Україна просувають переговори щодо спільного виробництва дронів за фінансуванням у межах нової європейської програми SAFE; для цього Румунія хоче спрямувати 200 млн євро, а в переговорах уже беруть участь 15 українських компаній. Це означає, що український defense tech поступово вбудовується вже не лише у внутрішній ринок, а й у європейський оборонно-промисловий контур.
Паралельно цивільний телеком теж показує стійкість: Kyivstar повідомив про зростання core profit приблизно на 26% у 2025 році, а цифрові продажі вже становлять 16% його виручки. Це хороший маркер того, що український high-tech — це не лише фронт і дрони, а ще й поступове посилення цифрових сервісів у цивільній економіці.

Світовий сегмент: що зараз найважливіше

1) ШІ остаточно став інструментом геополітики та необхідною інфраструктурою. Одна з найпоказовіших новин тижня — Microsoft інвестує $10 млрд у Японію в 2026–2029 роках для розширення AI-інфраструктури й співпраці у сфері кіберзахисту; окремо компанія планує підготувати 1 мільйон інженерів і розробників до 2030 року. Це вже не схоже на звичайний корпоративний проєкт: мова йде про локалізацію даних, що становить національну безпеку Японії, та забезпечення їх кібербезпеку. Паралельно Британія намагається переманити або щонайменше розширити присутність Anthropic, тобто уряди вже відкрито змагаються не тільки за заводи чи банки, а й за AI-компанії.

2) На шляху розвитку ШІ стає дефіцит електроенергії, дата-центрів та чипів пам’яті. За даними Reuters із посиланням на S&P Global, великі технологічні компанії — Microsoft, Amazon, Alphabet, Meta — планували витратити близько $635 млрд у 2026 році на дата-центри, чипи та іншу AI-інфраструктуру. Але ця хвиля впирається в дорожчу енергію та геополітичну нестабільність. Іншими словами, світ раптом побачив, що AI — це не лише код, а ще й електростанції, охолодження, логістика та сировина у вигляді рідкоземельних металів.

Південно-корейський технологічний гігант Samsung, за прогнозами Reuters, може показати квартальний операційний прибуток 40,5 трлн вон, тобто майже рівень усього прибутку за попередній рік, на тлі AI-буму та дефіциту пам’яті. У тому ж матеріалі йдеться, що звичайні контрактні ціни на DRAM у першому кварталі подвоїлися, а в другому можуть зрости ще на 58–63%. А Foxconn уже повідомив про зростання виручки на 29,7% рік до року в першому кварталі саме завдяки попиту на AI-продукти.

3) Наступне поле для змагання — не смартфони, а “розумні окуляри”. У споживчому сегменті дуже помітно просувається ідея, що після смартфона наступною масовою формою AI-пристрою можуть стати розумні окуляри. Meta представила дві нові моделі Ray-Ban smart glasses для користувачів із рецептурними лінзами, зі стартовою ціною $499. За оцінкою IDC, наведеною Reuters, Meta контролювала 76,1% світових поставок smart glasses у 2025 році, а глобальні поставки мають зрости до 13,4 млн одиниць у 2026 році.

Технологічні компанії давно шукають “пристрій після смартфона”. І якщо раніше носимі пристрої часто виглядали як дорога іграшка, то тепер вони отримують зрозумілий сценарій: слухати, підказувати, знімати, перекладати, навігувати і взаємодіяти з AI без постійного діставання телефона з кишені. Тобто AI поступово переходить з екрана в повсякденне середовище.

4) Регулятори вже намагаються наздогнати штучних “людей”. Китай цього тижня опублікував проєкт правил для digital humans — цифрових аватарів/віртуальних людей. Запропоновано обов’язкове маркування такого контенту, заборону інтимізованих цифрових стосунків із неповнолітніми, заборону створення цифрових людей на основі чужих персональних даних без згоди та заборону обходу через них систем ідентифікації.

Це дуже показова новина. Вона означає, що державні регулятори переходять до питання: які межі встановлювати для віртуальних людей. Для юристів це особливо цікаво, бо тут сходяться одразу кілька площин: персональні дані, інформаційна безпека, захист дітей, маніпулятивний контент і цифрова ідентичність.

5) Фінтех-суверенітет теж стає хай-тек новиною. Китай розширив програму цифрового юаня, додавши ще 12 банків-операторів; загальна кількість уповноважених банків зросла до 22. Формально це подається як підвищення інклюзивності та зручності платежів, але фактично це ще один крок до побудови державної цифрової платіжної архітектури, альтернативної як приватним платіжним платформам, так і криптовалютному сектору.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Останні новини українського та світового хай-теку – тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.