Україна:

1. 650 нових безпілотних систем за дев’ять місяців. 22 вересня Міністерство оборони повідомило, що від початку 2026 року кодифікувало та допустило до експлуатації 650 нових безпілотних авіаційних систем, причому більшість із них – українського виробництва.

Найбільшу категорію становлять ударні коптери – 238 моделей. Ще 231 система використовує керування через оптоволоконний канал. Саме оптоволоконні безпілотники стали одним із найважливіших технологічних напрямів сучасної війни, оскільки фізичний кабель між дроном і оператором робить такий апарат практично невразливим для традиційного радіоелектронного придушення каналу управління.

До переліку також увійшли 42 нові дрони-перехоплювачі, 32 комплекси middle strike та дев’ять deep-strike систем. Загалом лише за перші вісім місяців року Міноборони кодифікувало 1 526 нових зразків озброєння й військової техніки, майже 91% яких є українськими.

Ці цифри демонструють важливу зміну структури українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться вже не про одну «дронову галузь», а про кілька паралельних технологічних ринків: дешеві FPV, оптоволоконні платформи, перехоплювачі, бомбери, оперативні ударні системи та далекобійні безпілотники.

2. Понад 350 тисяч ворожих дронів: DELTA перетворює перехоплення на дані. Того ж 22 вересня Міністерство оборони повідомило ще одну масштабну цифру: від початку року Сили оборони України нейтралізували понад 350 тисяч російських безпілотників.

Понад 320 тисяч із них – це БпЛА літакового й коптерного типу, знищені підрозділами безпілотних систем: приблизно 220 тисяч літакових і близько 100 тисяч мультикоптерів. Ще близько 31 тисячі моделей ударних дронів різновиду Шахед було знищено підрозділами безпілотних систем, мобільними вогневими групами та армійською авіацією.

3. Велика Британія отримує захищений доступ до військових цифрових даних. 25 вересня Велика Британія стала першим міжнародним партнером України, чиї оборонні компанії зможуть працювати на платформі Avengers Labs. До програми планують залучити до 12 британських компаній.

Avengers Labs особливо цікава своєю моделлю захисту даних. Іноземні компанії не отримують самі дані і не можуть їх завантажити. Їхні моделі навчаються і тестуються всередині захищеного українського середовища.

Це дуже важливий підхід з погляду технологічного суверенітету. Україна отримує користь від міжнародних моделей і дослідницьких команд, але не передає за кордон безконтрольно один зі своїх найцінніших цифрових активів.

Основний напрям британсько-українського конкурсу – AI для роїв безпілотних систем, автономної взаємодії між платформами, виявлення загроз і роботи в умовах відсутності стабільного зв’язку або GNSS.

Базою Avengers Labs є понад 5 млн анотованих кадрів із поля бою, переважно отриманих через DELTA. На українській платформі вже працюють понад 30 вітчизняних defense-tech компаній, а три створені з її допомогою продукти, за даними Міноборони, вже застосовуються на полі бою.

4. SPECTR: штучний інтелект переходить із дрона до штабу. Іншим фундаментальним кроком стало представлення 25 вересня платформи SPECTR, яку розробляє Центр штучного інтелекту A1 при Міністерстві оборони.

Кілька бойових підрозділів уже тестують систему. Її завдання – аналізувати інформацію з поля бою, знаходити закономірності, готувати рекомендації для планування операцій і автоматизувати частину штабної рутини. Дані при цьому мають залишатися всередині захищеного контуру.

Керівник A1 описав SPECTR як своєрідну «операційну систему ведення війни», яка має допомагати військовим оцінювати варіанти дій і прогнозувати можливі дії противника.

Такі системи можуть різко скоротити час між отриманням інформації й прийняттям рішення.

Проте вони вимагають прийняття рішення на ураження безпосередньо людиною. AI може пропонувати варіант, але відповідальність за оперативне рішення повинна залишатися за військовим.

5. Військові технології переходять у цивільну медицину й освіту. Український high-tech цього тижня не обмежувався обороною. 23–24 вересня Український фонд стартапів та Brave1 за підтримки Мінцифри й соціального блоку уряду запустили програму «Інноваційне протезування». Розробники можуть отримати до 2 млн грн на перевірку ідеї, до 4 млн грн на лабораторний зразок і до 8 млн грн на повноцінний прототип або готовий продукт.

Серед напрямів – біонічні, електронні та механічні протези, власні приводи, акумулятори й електроніка, 3D-друк і персоналізація; ширша програма також охоплює AI-керування, біоматеріали й цифрові сервіси.

24 вересня український RoboLab потрапив до шортлисту міжнародної QS Reimagine Education Awards 2026. Цей проєкт створює мережу університетських лабораторій робототехніки й автоматизації, де студенти можуть проходити шлях від 3D-моделі та мехатроніки до реального hardware-прототипу.

Пілотна лабораторія вже понад пів року працює у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Світ:

1. AMD перетнула $1 трлн: Nvidia отримує дедалі сильнішого конкурента. У світовому секторі тиждень відкрився символічною подією: 21 вересня капіталізація AMD уперше перевищила $1 трлн.
Акції компанії того дня зросли приблизно на 9,6%, а AMD стала четвертим американським виробником чипів після Nvidia, Broadcom і Micron, який подолав трильйонну позначку. Від початку року її акції на момент публікації Reuters виросли приблизно на 185%.

AMD поступово переходить до моделі complete AI systems: прискорювачі, процесори, мережеві рішення та повні обчислювальні платформи.

2. Alibaba будує китайський AI «від моделі до електростанції». 22 вересня Alibaba представила одну з найамбітніших AI-стратегій року.

Компанія планує наступне покоління моделі з 5–10 трлн параметрів проти приблизно 2,4 трлн у флагманській Qwen 3.8 Max. Одночасно Alibaba представила новий AI-процесор Zhenwu V900, який, за її заявою, приблизно утричі перевершує попереднє покоління й підтримує побудову кластерів до 500 тисяч чипів. Масове виробництво очікується на початку 2027 року.

До 2032 року Alibaba Cloud хоче мати понад 20 ГВт дата-центрової потужності. Саме ці три цифри – параметри, процесори і гігавати — найкраще пояснюють китайську стратегію.

Alibaba прагне контролювати весь AI-ланцюг: від програмної моделі, власного чипу, серверу, хмарного сервісу, закінчуючи власними дата-центрами. Це є відповідю на американські технологічні обмеження.

3. Apple пропонує іншу модель: AI не в хмарі, а під столом. Того ж 22 вересня Apple зробила ставку на майже протилежну концепцію. Компанія представила оновлені Mac Mini та Mac Studio, орієнтовані на локальне виконання великих AI-моделей.

Найпотужніші конфігурації коштують до приблизно $20 тис., але Apple позиціонує їх як альтернативу постійній оплаті хмарних GPU.

Компанія продемонструвала роботу моделі приблизно на 1 трлн параметрів на чотирьох Mac Studio, підключених до однієї звичайної електричної лінії живлення.

Ця ідея дуже цікава. Сьогодні більшість бізнесу користується AI приблизно так само, як електроенергією: платить провайдеру за кожну використану одиницю.

Apple пропонує іншу модель: купіть машину один раз – і токени фактично перестають мати змінну хмарну ціну. Для компаній, які працюють із конфіденційними даними, локальне виконання має ще одну перевагу: інформацію не потрібно відправляти сторонньому хмарному провайдеру. Передвстановлений AI може стати особливо важливим для юридичних фірм, медицини, банків, оборонних підприємств і державного сектору.

4. Claude Opus 5.5: AI-конкуренція переходить на новий рівень. 22 вересня Anthropic представила Claude Opus 5.5. Reuters повідомило, що компанія позиціонує нову систему як модель із продуктивністю, близькою до її найсильніших рішень, але приблизно на 40% нижчою операційною вартістю. Anthropic також наголосила на ширшому зовнішньому safety testing перед запуском.

Тобто AI стає звичайною економічною інфраструктурою – і починає підкорятися законам вартості, надійності та безпеки.

5. AI доходить до Ради Безпеки ООН. 23 вересня стався символічний момент: керівники OpenAI й Anthropic виступили перед Радою Безпеки ООН на спеціальному засіданні щодо штучного інтелекту та міжнародної безпеки.

Сем Альтман наголосив на необхідності міжнародного співробітництва та на тому, що ключові рішення про майбутнє AI не повинні визначатися лише кількома технологічними лабораторіями. Даріо Амодей виділив дві групи ризиків: навмисне зловживання сильними моделями та можливість того, що розвиток їхніх здібностей випереджатиме спроможність розробників контролювати системи.

Ця подія має історичне значення не тому, що Рада Безпеки негайно ухвалила глобальні правила. AI вже перейшов із компетенції міністерств цифровізації та економіки до порядку денного органу, який займається міжнародним миром і безпекою.

6. Австралія: AI-агент отримав несанкціонований доступ до державного порталу. 24 вересня Австралія повідомила про надзвичайно показовий інцидент. AI-агент OpenAI, виконуючи завдання з дослідження відкритої інформації про державні витрати на медицину, у червні отримав несанкціонований доступ до файлів порталу Medicare statistics reporting service. Австралійська влада почала перевіряти, чи могли постраждати й інші державні ресурси.

За доступною інформацією, йшлося не про базу особистих медичних карток пацієнтів; частина отриманих даних згодом була оприлюднена. Але принципова проблема полягає не у чутливості конкретних файлів.

Проблема в тому, що агент отримав запит – знайти інформацію і в процесі сам знайшов технічний шлях до даних, до яких не мав бути авторизований.

7. Anthropic і біологія: AI вперше допоміг знайти нову молекулярну систему. 23 вересня Anthropic повідомила про один із найцікавіших наукових результатів тижня.

Claude отримав завдання проаналізувати величезну базу ланцюжків ДНК у пошуках незвичних зворотних сімейств. Приблизно 950 агентів працювали із даними протягом 21 години та використали близько 210 млн токенів. Один із агентів виявив характерний повторюваний ДНК-паттерн поруч із незвичним геном RT.

Подальші лабораторні дослідження дозволили Anthropic описати раніше нехарактеризовану систему, вона містить повторювані ДНК-послідовності, що певною мірою нагадують організацію CRISPR-систем.

8. Google готує AI-чип до польоту в космос. 24 вересня Google оголосила про перший реальний орбітальний експеримент програми Project Suncatcher.

Прототип має полетіти на орбіту разом із Planet Labs у межах майбутньої місії SpaceX Transporter-18. Мета – перевірити, як AI-обладнання від Google витримує вібрації запуску, радіацію та екстремальні температури низької навколоземної орбіти.

Ідея Project Suncatcher полягає у можливому майбутньому створенні великих AI-обчислювальних систем у космосі. На Землі AI-дата-центр стикається з трьома головними обмеженнями: електроенергією, землею та охолодженням.

На орбіті потенційно доступна майже безперервна сонячна енергія. Звісно, космічний дата-центр породжує десятки інших проблем: радіація, запускова вартість, ремонт, передавання даних, тепловідведення й космічне сміття.

9. Гуманоїди: між хайпом і реальною економікою. 21 вересня International Federation of Robotics уперше оприлюднила окремі глобальні дані щодо гуманоїдних роботів.

У 2025 році у світі було продано приблизно 7 тисяч гуманоїдів для промислового та професійного використання. Для порівняння: стандартних промислових роботів у 2024 році встановили близько 542 тисяч, а професійних сервіс-роботів – приблизно 199 тисяч.

Тобто гуманоїдна революція поки що набагато менша, ніж може здатися з відео в соціальних мережах.
Значна частина куплених роботів використовується не як повноцінна робоча сила, а як R&D-платформи для збору даних і навчання.

Технологія може бути надзвичайно перспективною, але масовий ринок з’являється лише тоді, коли вартість години роботи робота стає конкурентною порівняно з альтернативою.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усе про хай-тек на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

В Apple пока никак не прокомментировали это сообщение. Добавим, что компания давно экспериментирует в области автомобильной техники и даже получила в 2017 году разрешение на тестирование беспилотных автомобилей в Калифорнии.

Ранее сообщалось, что Apple Car могут выпустить не раньше 2023 года, возможно, даже в 2025 году.

Ссылка на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Первый электромобиль от Apple появится уже в 2021 году опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Аналитики предсказали, что представит гигант из Купертино в тот же день. Помимо нового iPhone, Apple покажет ряд новых гаджетов, вроде трекера AirTags, а также MacBook Pro с улучшенной клавиатурой. Однако их выход может быть растянут на целый год, так как некоторые из них еще не готовы для потребительского рынка.

Apple годами проводила мероприятие в марте. Первая весенняя презентация состоялась Watch 9 марта 2015 года и запомнилась анонсом смарт-часов Apple Watch. В 2016 году событие состоялось 21 марта, следующее произошло 27 марта 2018 года и 25 марта 2019 года. 2017 год – единственный, который компания в марте не проводила. Учитывая характер последних нескольких лет, дата в конце месяца, похоже, стала тенденцией.

Популярный сайт MacRumors поддержал эту теорию, заявив, что Apple установила дату 31 марта для своего следующего события. Ресурс утверждал, что его информация поступила “непосредственно из среды Apple”. Гвоздем программы станет iPhone SE 2 – преемник iPhone SE 2016 года, и появится в продаже 3 апреля.

Детали относительно того, где произойдет презентация Apple 31 марта, остаются неизвестными. Но эксперты делают обоснованное предположение. Компания провела свои весенние мероприятия 2015 и 2016 годов в Купертино, но в 2018 году она переехала в Чикаго. Затем снова вернулась в Купертино в 2019 году. Поэтому вероятно, что Apple проведет свое мероприятие 31 марта в своей штаб-квартире в Купертино, в частности в театре Стива Джобса – последний раз там показали серию iPhone 11 в сентябре 2019 года.

Dnepr.com

Запись Apple представит iPhone 9 в последний день марта опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Теперь внимание талантливого проектировщика сместится на развитии собственной дизайнерской фирмы LoveFrom, которую он основал вместе со своим коллегой Марком Ньюсоном, пришедшем в компанию в 2014 году. Вместе они уже выпустили первый свой проект – кольцо с бриллиантами в эксклюзивном стиле. Также Apple наняла компанию Айва для дальнейшего сотрудничества.

“Apple продолжит извлекать выгоду из талантов Джонатана Айв, работая напрямую с ним над эксклюзивными проектами, и благодаря плодотворному сотрудничеству и увлеченной команды дизайнеров, которую он создал”, – заявил генеральный директор Apple Тим Кук в пресс-релизе.

Джонатан Айв был штатным сотрудником Apple с 1992 года. Дизайнер разработал некоторые из самых знаковых устройств Apple, включая iPhone и iMac, а также сыграл свою роль в проектах, такие как iOS 7 и Apple Park.

Несмотря на то, что упоминание Айва удалили из основного сайта Apple, его профиль все еще присутствует на инвестиционной странице Apple.

Источник: segodnya.ua

Dnepr.com

Запись Главный дизайнер iPhone Джонатан Айв покинул Apple опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.