1. Українські дрони вже самі взмозі знайти рухому ціль. 8 вересня Міністерство оборони України та кластер Brave1 провели перші масштабні стандартизовані випробування систем автоматичного наведення безпілотників на рухомі наземні цілі.

У тестах брали участь сім українських компаній. Завдання було складним: дрон мав пролетіти 2 км, виявити легкоброньовану рухому машину щонайменше з відстані 500 метрів, захопити її й уразити в повністю автономному режимі – тобто після захоплення цілі пілот прибирав руки з органів управління. Щоб пройти випробування, потрібно було успішно виконати щонайменше дві з трьох спроб. Шість із семи команд виконали норматив і були рекомендовані до закупівлі.

2. Кількість успішних ударів із AI-наведенням зросла у десять разів. Міністерство оборони повідомило дуже показовий показник: із початку 2026 року кількість успішних ударів із застосуванням AI-наведення зросла у десять разів.

Сили оборони вже використовують понад 70 різних систем, які мають компоненти штучного інтелекту або комп’ютерного зору.

Особливо важливим є принцип, який прямо підкреслює Міноборони: рішення про завдання удару залишається за людиною.

ШІ виконує технічну роботу: виявляє об’єкт; супроводжує його; коригує політ;
допомагає подолати вплив РЕБ.

Але первинне рішення про застосування зброї приймає військовослужбовець.

Ця межа має велике юридичне значення, особливо з погляду міжнародного гуманітарного права та майбутнього регулювання автономних систем озброєнь.

3. Наступний етап української дронової революції – програмне забезпечення, а не його матеріальна частина. Дрони часто сприймаються як авіаційна або електронна продукція. Але події цього тижня показують: головна конкуренція поступово переміщується у програмне забезпечення.

Саме це може стати найціннішим українським defense-tech активом. Якщо Україна правильно вибудує систему інтелектуальної власності, ліцензування й міжнародних спільних підприємств, вона зможе продавати союзникам не лише безпілотник, а автономну технологічну платформу.

4. Україна вже перехоплює реактивні «Бандеролі» дешевше за їхню вартість. 7 вересня Brave1 повідомив про українські технології, здатні перехоплювати російські реактивні ракето-дрони «Бандероль», крейсерська швидкість яких становить приблизно 650 км/год.
За повідомленнями Brave1, одна з українських систем уже підтвердила щонайменше чотири успішні перехоплення, причому вартість застосування перехоплювача нижча за вартість самої «Бандеролі». Технічні характеристики системи й виробник з міркувань безпеки не розголошуються.
Україна активно формує новий ешелон ППО: дрон-перехоплювач → реактивний дрон-перехоплювач → зенітна ракета.

Найдорожчі ракети мають залишатися для найскладніших цілей — балістики, крилатих ракет і літаків.

5. ePoints перетворює бойові результати на дані. 9 вересня Міністерство оборони опублікувало результати програми ePoints за серпень.

Сили оборони знищили рекордну кількість російських мультикоптерів, а безпілотні операції дедалі більше зміщуються й у Чорне море, зокрема у напрямку Новоросійська та Сочі. Серед підтверджених уражень — Су-30, навчально-бойовий L-39 та вертоліт Ка-52.

Кожне підтверджене ураження записується на відео у бойовій системі DELTA та проходить перевірку.

Міністерство наводить показник: кожен долар, витрачений на ударні операції в цій системі, завдає противнику приблизно п’ять доларів збитків.

6. Middle strike: безпілотники починають змінювати оперативну логістику. Того ж 9 вересня Міноборони повідомило про результати операцій middle strike за серпень.

Було уражено: 17 засобів ППО; 6 мостів; понад 20 складів; понад 30 командних пунктів.

Окремо були уражені радіолокаційні станції, системи РЕБ, об’єкти управління БпЛА, наземні ретранслятори та логістична інфраструктура.
Недорогі безпілотні системи дедалі активніше виконують завдання, які раніше вимагали складних ракетних комплексів або авіації.

Технологічна перевага сьогодні дедалі частіше визначається здатністю серійно виробляти тисячі дешевших засобів і підключити їх до єдиної системи розвідки, даних та управління.

7. Patriot залишається іншим кінцем технологічного спектра. Попри розвиток дешевих перехоплювачів, Україна не може відмовитися від дорогих систем ППО.

8 вересня Європейська комісія схвалила українську заявку на закупівлю ракет для Patriot у межах механізму Ukraine Support Loan.

Німеччина того ж тижня оголосила про термінову передачу додаткових PAC-2 зі своїх запасів, а за підсумками 36-го засідання «Рамштайн» партнери також анонсували додаткові дрони, боєприпаси й засоби ППО.

Економічна оптимізація ППО стає не менш важливою, ніж її технічна ефективність.

8. 5G офіційно запущено в Одесі. 10 вересня в Одесі стартував офіційний пілот 5G. Мінцифра повідомило, що в Україні вже працюють 340 тестових базових станцій п’ятого покоління, а можливості нового стандарту випробували понад 3,8 млн унікальних абонентів. Під час тестів максимальна швидкість перевищує 1 Гбіт/с, а середня становить приблизно 600–700 Мбіт/с. Майже 30% смартфонів українців уже підтримують 5G.

Справжнє значення 5G – низька затримка та можливість одночасно обслуговувати величезну кількість пристроїв.

9. Український та естонський defense tech об’єднує AI й протидронову оборону. 9 вересня українська DoD Solution та естонська Defsecintel оголосили про співпрацю над системою автономного перехоплення безпілотників.

Проєкт передбачає інтеграцію платформи EIRSHIELD із українською системою автономності AURA AI та спільні випробування в Україні й Естонії.
Цей кейс показує майбутню модель європейського defense tech: європейська фізична платформа додається до українського військового програмного забезпечення та проводиться спільне тестування.

Саме програмне забезпечення та бойові дані можуть стати головним внеском України у майбутню європейську систему безпеки.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

10. Китай переводить гуманоїдних роботів із шоу на поле бою. Однією з найважливіших технологічних публікацій тижня стало розслідування Reuters про розвиток військового застосування гуманоїдної робототехніки у Китаї.

Після World Humanoid Robot Games китайські військові структури почали відкритіше говорити про майбутніх роботизованих «бійців». Reuters проаналізувало понад 100 військових тендерів, наукових публікацій, патентів та державних документів і виявило активну роботу над використанням гуманоїдів для розвідки, патрулювання, проникнення в тил, роботи в міській забудові та виконання небезпечних завдань.

Китай має надзвичайно сильну стартову позицію: за оцінкою BofA Global Research, китайські виробники забезпечували близько 95% світових поставок гуманоїдних роботів у 2025 році.

Поки що головною проблемою залишається автономність. Робот у лабораторії може бігати, стрибати або переносити коробку. Поле бою це хаотичне середовище, тому перші військові гуманоїди, ймовірно, будуть значною мірою дистанційно керованими.

Але за 5–10 років ситуація може радикально змінитися.

11. Anthropic знайшла вже четвертий випадок, коли AI-модель атакувала зовнішні системи. 9 вересня Anthropic повідомила про ще один – уже четвертий відомий інцидент, коли експериментальна версія Claude під час тестування взаємодіяла із зовнішніми системами у спосіб, якого розробники не очікували.

Інцидент стався ще у січні з ранньою версією Claude Opus 4.6, але компанія не виявила його навіть під час першого внутрішнього аудиту; він був знайдений пізніше. Anthropic назвала серед повторюваних проблем надмірно ризиковану поведінку агентів.

Ця історія особливо важлива тому, що демонструє новий клас технологічного ризику.

12. Claude використовували для зброї, шпигунства і кібератак 11 вересня Anthropic опублікувала звіт із низкою дуже показових випадків зловживання Claude. За твердженням компанії, китайський актор використовував модель для роботи над програмним комплексом придушення ППО та РЕБ із моделюванням цілей на Тайвані. Інший китайський користувач застосовував Claude для створення технічної документації й програмне забезпечення для протиторпедної системи.

У Північному Ємені користувачі застосовували модель під час розробки програмного забезпечення для керованих ракет, зокрема проєкту балістичної ракети дальністю понад 2 тис. км.

Російськомовні користувачі, за даними Anthropic, працювали через Claude над програмним забезпеченням автономного рою FPV-дронів
Компанія також повідомила про використання Claude в кібератаках приблизно проти 50 організацій, де AI допомагав шукати раніше невідомі вразливості.

13. Уперше керівники AI-індустрії серйозно заговорили: можливо, треба пригальмувати. 12–13 вересня дискусія про AI safety вийшла на зовсім новий рівень.

CEO Anthropic Даріо Амодей закликав компанії сповільнити темпи нарощування можливостей frontier AI, запропонувавши незалежні механізми оцінювання, координацію стандартів між лабораторіями та міжнародну співпрацю.

Сем Альтман підтримав саму ідею «pacing the frontier». Він також заявив, що OpenAI не проводитиме IPO у 2026 році, оскільки компанія хоче сконцентруватися на питаннях безпеки та вирівнювання.

Водночас політичного консенсусу немає. Президент США Дональд Трамп 13 вересня назвав частину побоювань навколо AI перебільшеними і закликав не втрачати американську технологічну перевагу.

14. Apple нарешті увійшла в ринок смартфонів, що складаються – iPhone Duo. 9 вересня Apple представила свій перший складаний смартфон — iPhone Duo. Базова ціна становить $1 999. Пристрій у складеному вигляді має формат, який Apple порівнює з паспортом, а у відкритому — 7,6-дюймовий дисплей. Він працює на процесорі A20 Pro.

Apple вийшла на ринок значно пізніше за Samsung, Huawei та інших китайських виробників.

Аналітики IDC очікують, що Apple потенційно зможе захопити близько 40% нішевого сегмента складаних смартфонів до кінця наступного року.
Тому iPhone Duo стане цікавою перевіркою здатності Apple перетворити технологічну нішу на масовий продукт.

15. Китай відповів Apple власними складаними смартфонами і власними чипами. За два дні до Apple Huawei та Xiaomi представили нове покоління власних складаних смартфонів.

Huawei Mate XT2 отримав трипанельну конструкцію та власний Kirin 9050 Pro.

Xiaomi представила Xiaomi 18 Fold із власним AI-процесором XRing O3 і китайською DRAM-пам’яттю CXMT.

Важливе походження компонентів. Американські технологічні обмеження підштовхнули Китай до створення власної вертикальної напівпроводникової екосистеми.

Смартфон стає демонстрацією того, наскільки далеко китайські виробники просунулися у заміні американських і тайванських технологій.

16. Американський Positron: $875 млн за спробу підірвати монополію Nvidia. 10 вересня американський стартап – виробник чипів Positron AI залучив $875 млн, а його оцінка за сім місяців збільшилася більш ніж учетверо – до $5 млрд.

Компанія працює над процесорами для вже навчених AI-моделей. Positron готує чип Asimov, а її майбутні серверні системи мають працювати з моделями понад 16 трлн параметрів і контекстом понад 10 млн токенів.

17. Китайська Enflame злетіла на 179% у перший день торгів. 11 вересня китайська Enflame Technology дебютувала на Шанхайській біржі. Компанія залучила близько $912 млн, а її акції завершили перший день торгів зі зростанням на 179%.

Enflame входить до групи китайських стартапів, яких іноді називають «чотирма малими GPU-драконами», разом із Moore Threads, MetaX та Biren.
Головна стратегічна мета всіх цих компаній – створити китайську альтернативу Nvidia.

У 2025 році приблизно 84% доходу Enflame забезпечував Tencent, що показує, наскільки важливим для розвитку китайських semiconductor startups є внутрішній ринок.

18. Європа повертає собі космічну автономію через Ariane 6. 9 вересня Amazon замовила ще шість запусків Ariane 6 для свого супутникового угруповання Leo.

Угода була оголошена на міжнародному космічному саміті у Парижі й стала важливою підтримкою європейської ракети.

Європа прагне зменшити залежність від американських космічних операторів, передусім SpaceX.

Паралельно ЄС просуває супутникову систему IRIS². У результаті формується власний стратегічний контур: європейська ракета – європейська супутникова система – європейська інфраструктура зв’язку.

Космічний суверенітет стає частиною ширшого технологічного суверенітету ЄС.

Для України майбутня інтеграція у цю архітектуру може мати пряме безпекове значення.

19. Hyundai визнає: автономний автомобіль складніший, ніж здавалося. 13 вересня Hyundai повідомила, що запуск власної системи advanced driver assistance відкладається до кінця 2029 року, тобто приблизно на два роки.

Щоб не втрачати конкурентну позицію, Hyundai домовилася з Nvidia про проміжний етап: у 2028 році автомобілі отримають системи Level 2+ і Level 2++ на основі платформи Nvidia Hyperion 10.

Компанія планує використовувати камери, радари й ультразвукові сенсори, а лідари розглядаються для майбутнього Level 3.

Реальна автономність розвивається значно повільніше, ніж обіцяли технологічні компанії ще п’ять років тому.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю основних новин про український та світовий світ «високих технологій» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

11 серпня Business Insider повідомив із посиланням на Brave1, що з моменту запуску Brave1 Market українські військові замовили через цифровий маркетплейс понад 3 тисячі наземних роботів. Лише за липень було замовлено понад 640 комплексів, що на 680% перевищує середньомісячний показник 2025 року. За даними Brave1, роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі зараз належать до найшвидше зростаючих категорій військових технологій.

Особливо показовою є не абсолютна цифра, а швидкість зміни військової практики. Наземного робота використовують для доставки боєприпасів і продовольства, евакуації поранених, мінування, розвідки та виконання інших завдань у так званій kill zone — зоні, де поява людини створює надзвичайно високий ризик ураження артилерією або FPV-дроном.

Ринок виробників також швидко розширюється. За інформацією, наведеною Business Insider, український сектор наземної робототехніки виріс приблизно до 280 виробників. Це вже ознака не окремих волонтерських експериментів, а формування повноцінної промислової екосистеми.

За даними Міністерства оборони за попередній період, до кінця липня українські підрозділи виконали приблизно 66,3 тис. місій із застосуванням наземних роботизованих комплексів, а обсяг замовлень НРК через систему електронних балів Brave1 Market із початку року наближався до 1,9 млрд грн. До того ж Міноборони законтрактувало понад 22 тис. таких систем — майже удвічі більше, ніж за весь попередній рік. Це контекст, який пояснює, чому рекордні липневі замовлення є частиною стійкої тенденції, а не разовим сплеском.

2. Чому наземні роботи можуть стати важливішими за частину ударних дронів. Найцінніший ресурс сучасної України — підготовлений військовослужбовець. Саме тому роботизацію доцільно оцінювати не стільки через вартість окремої машини, скільки через кількість завдань, під час яких людину можна не відправляти під вогонь.

FPV-дрон у більшості випадків є одноразовою системою. Наземний робот, якщо не буде знищений, здатний багаторазово доставляти вантажі, евакуювати поранених або перевозити обладнання. Через це дорожча стартова ціна НРК може компенсуватися тривалим строком його використання. Саме логістика та евакуація зараз є серед головних напрямів застосування таких машин в Україні.

Важливо й те, що Brave1 Market перетворює закупівлі на своєрідний цифровий механізм зворотного зв’язку. Військові підрозділи можуть використовувати накопичені за підтверджені бойові результати ePoints для замовлення потрібної їм техніки. Тому виробник отримує дуже швидкий сигнал: якщо його робот реально працює, підрозділи починають замовляти більше таких систем.

Саме це може стати однією з найважливіших українських інновацій у сфері оборонних закупівель.

У перспективі логічним наступним кроком буде не просто збільшення кількості НРК, а створення уніфікованої роботизованої військової логістики: стандартизованих батарей, зарядних систем, каналів зв’язку, кріплень для вантажів і бойових модулів, спільних протоколів управління та систем автономної навігації.

3. Fire Point: український defense tech переходить від стартапу до великої промисловості. Ще одним символом трансформації українського оборонно-технологічного сектору цього тижня стала міжнародна увага до компанії Fire Point.

15 серпня The Wall Street Journal опублікував великий матеріал про CEO та CTO компанії Ірину Терех. Видання описує Fire Point як одного з помітних виробників українських далекобійних систем — зокрема безпілотника FP-1 та крилатої ракети FP-5 Flamingo — і повідомляє, що чисельність персоналу компанії вже становить близько 7 тисяч працівників.

Коли defense-tech компанія переходить від десятків або сотень інженерів до тисяч працівників, ми вже говоримо не просто про стартап, а про новий сегмент промисловості — із серійними виробничими лініями, логістикою, контролем якості, великими закупівлями комплектуючих, кадровими програмами й значними капітальними витратами.

Українська особливість полягає у надзвичайно короткому циклі між розробкою, перевіркою і модернізацією виробу. Західна оборонна програма традиційно може тривати роками. Український виробник часто отримує зворотний зв’язок із бойового застосування протягом днів або тижнів і відразу змінює конструкцію чи програмне забезпечення.

Цей же принцип працює і у співпраці із західними виробниками. Business Insider 15 серпня описував шлях розвідувального безпілотника AR3 від заводу у Великій Британії до українського фронту та підкреслював, що виробники отримують безпосередній бойовий feedback від українських підрозділів і швидко адаптують системи до нових методів російської РЕБ та інших загроз.

Тому Україна дедалі більше виконує функцію не лише покупця озброєнь, а R&D-середовища для західної оборонної промисловості. Це дає країні сильну переговорну позицію, якщо бойові дані, інженерні рішення та інтелектуальна власність не передаватимуться партнерам без належної економічної компенсації.

4. Далекобійні технології, ракети й космос починають зливатися в один контур. 15–16 серпня українські далекобійні можливості перетнулися ще з одним high-tech сектором — космічною та супутниковою інфраструктурою.

За повідомленнями Associated Press і The Guardian, Україна заявила про застосування власних далекобійних засобів, зокрема Flamingo, під час удару по промислових об’єктах у Самарській області Росії. Серед цілей називався ракетно-космічний центр «Прогрес», пов’язаний із виробництвом ракет-носіїв та російськими космічними програмами. Українська сторона також пов’язувала операцію з намаганням перешкодити розвитку російської супутникової мережі Rassvet, яку Москва розглядає як майбутню альтернативу західним супутниковим системам зв’язку. Незалежна оцінка масштабу завданої шкоди на момент підготовки огляду залишалася обмеженою.

З технологічного погляду цей епізод демонструє важливу зміну: космічна інфраструктура перестає бути ізольованою від наземної війни. Супутниковий зв’язок, навігація, дистанційне зондування Землі та передавання даних безпосередньо впливають на здатність керувати безпілотниками, розвідкою і високоточними системами.

Отже, майбутня військова технологічна конкуренція відбуватиметься одночасно на кількох рівнях: у повітрі — дрони й ракети; на землі — роботизовані комплекси; у кіберпросторі — системи управління й AI; на орбіті — комунікаційні та розвідувальні супутники.

Для України це означає, що розвиток власної космічної та супутникової компетенції після війни не слід розглядати як престижний науковий проєкт. Це буде безпосередній елемент оборонної та цифрової безпеки.

5. Nvidia і Волл-стріт: ШІ стає новим інфраструктурним активом. Головна світова фінансово-технологічна подія тижня відбулася навколо Nvidia.

Компанія домовилася про партнерство із шістьма найбільшими фінансовими гравцями — Apollo, BlackRock, Blackstone, Brookfield, Goldman Sachs і KKR — для створення механізмів залучення понад $500 млрд стороннього капіталу на будівництво глобальної AI-інфраструктури. Мета — дати AI-лабораторіям, хмарним операторам і великим корпораціям можливість фінансувати будівництво дата-центрів та придбання великих масивів обчислювальних систем.

Nvidia фактично переходить від продажу процесорів до формування ринку фінансування обчислювальної потужності. Чип або GPU-кластер поступово починає розглядатися не тільки як технологічне обладнання, а як актив, який приносить дохід від оренди обчислень і під який можна залучати борговий капітал.

За структурою це вже більше нагадує фінансування електростанцій, аеропортів або телекомунікаційних мереж, ніж традиційний ІТ-бізнес.
Nvidia може в окремих угодах підтримувати до 25% фінансування, але більшу частину ризику мають брати на себе незалежні інвестори. Саме це, на думку частини аналітиків, має зменшувати побоювання щодо «кругового фінансування», коли виробник чипів сам фактично фінансує покупців власної продукції.

6. Кібератака на Тайвань: AI-агенти вже використовуються проти державних систем. 13 серпня Тайвань повідомив про виявлену в липні кібератаку на державні органи, у якій нападники поєднували традиційні ручні дії з використанням AI-агентів.

Міністерство цифрових справ Тайваню заявило, що атака походила з-за кордону і мала ознаки гібридної операції: люди визначали цілі та управляли кампанією, а AI-агенти допомагали автоматизувати частину розвідки та атак. Тайванська влада не назвала Китай винуватцем конкретно цього інциденту, тому таку атрибуцію робити не можна.

Паралельно ізраїльська cybersecurity-компанія Dream повідомила про розслідування кампанії, під час якої група AI-агентів за чотири дні змогла отримати велику кількість паролів, викрасти кадрові дані Міністерства юстиції Тайваню та сканувати системи агентства ядерної безпеки на вразливості. Reuters зазначає, що Dream не називала державу публічно у своєму первинному повідомленні, але Financial Times ідентифікувала цілі як тайванські.

7. Для України AI-кіберзахист стає питанням національної безпеки. Тайванський кейс особливо актуальний для України, яка вже понад десять років є однією з головних мішеней державних кібератак.

Якщо нападник може автоматизувати розвідку, пошук уразливостей, перевірку паролів і частину експлуатації систем, класичний Security Operations Center, де невелика команда людей вручну переглядає тисячі сповіщень, поступово перестає відповідати швидкості загрози.
Виникає модель AI versus AI: захисні агенти виявляють аномалії, аналізують код і автоматично блокують небезпечні операції, тоді як наступальні агенти шукають помилки конфігурації, незакриті вразливості та слабкі облікові записи.

Для України це означає необхідність прискорити створення AI-native SOC для державних органів і критичної інфраструктури. Особливу увагу потрібно приділяти енергетиці, телекомунікаціям, державним реєстрам, банкам, оборонним виробникам і транспортним системам.

Причому важливо контролювати не лише зовнішніх хакерів, а й власних AI-агентів. Система, якій дозволено працювати з державними реєстрами або корпоративною мережею, повинна мати мінімально необхідні права, журнал усіх дій і обов’язкове підтвердження людиною для критичних операцій.

8. Чому Китай має сильну позицію у робототехніці. Головна конкурентна перевага Китаю в робототехніці полягає не лише в алгоритмах.

Unitree може спиратися на величезну китайську промислову екосистему: виробництво електродвигунів, сенсорів, батарей, контролерів, електроніки та механічних компонентів. Reuters зазначає, що саме можливість створювати складні машини за значно нижчою ціною є одним із головних факторів міжнародної уваги до компанії.

Водночас гучні відео з роботами, які танцюють або виконують кунг-фу, не означають, що масова заміна людей на заводах відбудеться завтра. Сучасні гуманоїди все ще мають проблеми з надійністю, точністю маніпуляцій і здатністю довго виконувати різноманітні операції без втручання людини. Значна частина нинішнього попиту припадає на університети, дослідницькі центри та державні демонстраційні проєкти.

Але історія електромобілів і дронів показує, що Китай особливо сильний саме в переході від дорогого експерименту до масового промислового продукту.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись High-tech новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Документ став першим формальним кроком до створення масштабного Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. Його ідея полягає в тому, щоб поєднати український досвід розроблення та бойового застосування безпілотників із виробничими, фінансовими й технологічними можливостями європейської промисловості.

Європейська сторона обіцяє не лише гроші, а й безпечні виробничі майданчики, спільні стандарти та простіші умови для створення спільних підприємств. До ініціативи залучають 19 засновників, серед яких європейські Indra, Fincantieri та Quantum Systems, а також українські оборонні компанії. У перспективі партнерство планують поширити на антибалістичні технології.

Окремо Урсула фон дер Ляєн оголосила про спрямування ще 1 млрд євро на виробництво дронів. Раніше з відповідного кредитного пакета ЄС уже було виділено 4 млрд євро. Отже, йдеться не про символічний меморандум, а про поступове створення великого транскордонного оборонного виробництва.

Brave1 Market: військова техніка за логікою звичайного маркетплейсу. 15 липня на державному маркетплейсі оборонних технологій Brave1 Market запрацював Кабінет закупівельника. Військові підрозділи тепер можуть замовляти за власні кошти безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, програмне забезпечення, комплектуючі, боєприпаси, симулятори та інші вироби. У системі фіксуються замовник, найменування товару, кількість і перебіг закупівлі.

До цього повноцінний кабінет використовувався переважно для замовлень за програмою «єБали», які підрозділи отримують за верифіковані бойові результати. Закупівлі за власні гроші часто оформлювалися напряму між військовою частиною і виробником та не завжди залишали повний цифровий слід. Новий механізм має зробити такі операції прозорішими та безпечнішими.

На момент оголошення через кабінет уже було оформлено 22 замовлення загальною вартістю 18,9 млн грн. Загалом через Brave1 Market військові раніше замовили понад 500 тис. дронів.

«Циклоп» виходить на полювання. 17 липня Міністерство оборони повідомило про кодифікацію та допуск до використання в Збройних силах українського безпілотного авіаційного комплексу «Циклоп». Він має кілька модифікацій: простіші та дешевші призначені для наземних або повільних повітряних цілей, а потужніші — для перехоплення швидкісних ударних дронів на значній висоті.

Розмах крил апарата трохи перевищує один метр, у повітрі він може перебувати майже півтори години. За інформацією Міноборони, модифікація «Циклоп V2» уже знищила понад сотню цілей, серед яких «Гербера», Zala, «Орлан», Supercam, «Ланцет» і «Молнія». Окремі варіанти комплексу розраховані на боротьбу з «шахедами».

Приватні підприємства створюють власний ешелон ППО. До середини липня до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало їм статус уповноважених на здійснення відповідних заходів. Бойові групи чотирьох підприємств уже виконують завдання та, за офіційними даними, збили понад 50 ударних і розвідувальних безпілотників.

Йдеться не про приватні воєнізовані структури, що діють самостійно. Такі групи включені до загальної системи під управлінням Повітряного командування Повітряних сил. Їхнє призначення — захищати працівників, виробничі потужності та критичну інфраструктуру підприємств.

48 кіберпроєктів для держави та громад. 14 липня міжвідомча робоча група Талліннського механізму підтримала 48 нових українських проєктів у сфері кібербезпеки. Після технічної оцінки їх пропонуватимуть міжнародним партнерам для фінансування. Частина ініціатив спрямована на захист державних реєстрів і критичної інфраструктури від масштабних атак.

Важливою зміною стало розширення кола потенційних учасників. Подавати проєкти тепер можуть органи місцевого самоврядування — міські, селищні та обласні ради, якщо вони отримали підтримку відповідної обласної військової адміністрації.

Інтернет для прифронтових громад: кабель як елемент стійкості. 13 липня Мінцифри оголосило програму технічної підтримки місцевих провайдерів із дев’яти прифронтових і прикордонних областей, включно з Дніпропетровською. До 20 операторів мають отримати оптичний кабель, матеріали для ремонту ліній, монтажне обладнання та інструменти для аварійно-відновлювальних робіт.

Перевага надаватиметься провайдерам, які забезпечують зв’язком населення, бізнес і критичну інфраструктуру та використовують сучасні пасивні оптичні мережі — GPON, XGS-PON та інші технології.

Світовий хай-тек:

Meta будує цифрове місто потужністю 5 ГВт. 13 липня Meta оголосила про розширення дата-центру Hyperion у Луїзіані. Проєктна обчислювальна потужність комплексу збільшена з понад 2 до 5 ГВт, а загальні інвестиції перевищать 50 млрд доларів. Центр призначений передусім для навчання і роботи великих моделей штучного інтелекту.

П’ять гігаватів — це вже масштаб не звичайного офісу чи навіть заводу, а окремого великого промислово-енергетичного комплексу. Meta також планує інвестувати понад 1 млрд доларів у місцеві дороги, водопостачання та іншу інфраструктуру.

Того самого тижня адміністрація США готувала добровільну угоду між енергетичними компаніями та власниками дата-центрів, щоб зростання споживання електроенергії не призвело до різкого підвищення тарифів для населення. Причина очевидна: AI-інфраструктура починає безпосередньо конкурувати з містами і промисловістю за доступні мережеві потужності.

Обчислювальні потужності стають окремим товаром. Meta вже розглядає можливість не тільки використовувати свої сервери, а й продавати доступ до них іншим AI-компаніям. За даними Reuters, Meta та Anthropic обговорювали потенційну дворічну угоду про оренду обчислювальної потужності вартістю до 10 млрд доларів. Переговори залишалися на ранній стадії й могли не завершитися контрактом.

Паралельно SpaceX вела переговори про надання Пентагону дата-центрових ресурсів на мільярди доларів для запуску військових і розвідувальних AI-моделей. Це розширило б уже наявну співпрацю компанії з американським оборонним відомством у сферах запусків, супутникового зв’язку та відстеження ракет.

Китай пропонує світу власний порядок розвитку штучного інтелекту. 17 липня на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї китайський лідер Сі Цзіньпін представив Китай як прихильника відкритих AI-моделей і ширшого доступу країн, що розвиваються, до технологій. Пекін просуває створену за його участю Всесвітню організацію співробітництва у сфері ШІ — WAICO, до якої приєдналися 29 держав.

Китай також планує розвивати навчальні програми та центри співробітництва з державами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки й Африки. Одночасно Сі закликав зберігати AI-системи під людським контролем і створити механізми раннього попередження про небезпечну автономну поведінку.
За красивою риторикою про технологію як «суспільне благо» стоїть цілком прагматична боротьба. США формують власну мережу партнерств, контролюють постачання передових чипів і прагнуть зберегти лідерство американських компаній.

Китай відповідає дешевшими відкритими моделями, власними процесорами та пропозицією технологічної співпраці державам Глобального Півдня.

ASML розширює виробництво обладнання, яке створюють чипи. Нідерландська ASML, що виробляє критично важливе літографічне обладнання для напівпровідникових фабрик, підвищила прогноз річної виручки до 43–45 млрд євро.

Компанія планує збільшувати виробничі можливості для своїх найскладніших EUV-систем приблизно на 30% щороку протягом наступних двох років. Значна частина розширених потужностей до кінця 2027 року вже зарезервована клієнтами.

ASML займає унікальне місце в глобальній економіці. Без її обладнання неможливо масово виробляти найбільш передові процесори. Тому навіть Nvidia, Apple або розробники великих моделей залежать від відносно маловідомої широкій публіці європейської компанії.

Роботи виходять із заводських кліток. Nvidia оголосила про партнерство з японськими виробниками Fanuc і Yaskawa Electric для розвитку так званого фізичного AI — систем, які сприймають навколишнє середовище та діють у реальному світі. Підтримувана японською державою компанія Noetra планує придбати 27 500 процесорів Nvidia Rubin для відповідної інфраструктури.

Звичайний промисловий робот багато років виконував одну й ту саму жорстко запрограмовану операцію. Фізичний AI має дозволити машині розпізнавати нові предмети, пристосовувати рухи до змін середовища та навчатися на прикладах.

Найоригінальніший робот тижня з’явився завдяки дослідникам KAIST і Стенфордського університету. Вони створили одяг із м’якими пневматичними «ліанами», який здатний приблизно за десять секунд одягнути людину без допомоги рук.

Система може використовуватися людьми з інвалідністю, літніми громадянами, працівниками чистих приміщень напівпровідникових заводів і рятувальниками.

США об’єднують розробників AI та операторів критичної інфраструктури. 14 липня Білий дім оголосив про створення координаційної групи, яка об’єднає розробників передових AI-систем з операторами фінансової, медичної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури. Компанії мають обмінюватися інформацією про вразливості, знайдені за допомогою штучного інтелекту, і координувати їх усунення.

Парадокс сучасного AI полягає в тому, що одна й та сама модель може знайти помилку в програмі та допомогти її виправити — або передати її зловмисникові для атаки. Чим сильнішими стають інструменти автоматичного аналізу коду, тим коротшим стає час між виявленням слабкого місця та його масовою експлуатацією.

Тому традиційна схема, за якої компанія кілька місяців готує оновлення, дедалі гірше відповідає реальності. Критична інфраструктура має обмінюватися інформацією майже в реальному часі.

Велика Британія готує підліткам нічну паузу для соціальних мереж. Британський уряд планує запровадити для користувачів віком 16–17 років автоматичне обмеження доступу до соціальних мереж із опівночі до шостої ранку. Підліток зможе змінити налаштування, однак за замовчуванням нічне користування буде заблоковане, а механізми, що заохочують безкінечне прокручування, мають вимикатися. Для дітей до 16 років Велика Британія раніше оголосила ширшу заборону соціальних мереж.

Це важлива зміна філософії регулювання. Держава звертає увагу не лише на небезпечний контент, а й на архітектуру застосунку — сповіщення, нескінченну стрічку, автоматичне відтворення та інші засоби утримання уваги.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю – огляд основних високотехнологічних новин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Депутати Дніпропетровської обласної ради провели 17-ту сесію.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

За його словами, депутати вперше зібрались офлайн з початку повномасштабного вторгнення. Під час засідання припинили і всіх присутніх направили до бомбосховища.

“Депутатський корпус ухвалив ряд важливих питань для області. Серед них – безпілотники для наших захисників. Зокрема, це FPV дрони. На це додатково виділили 30 млн з обласного бюджету. Загалом 199,8 млн. грн. передбачено на цей рік на програму територіальної оборони Дніпропетровської області. Окрім того, депутати сьогодні розглянули питання підтримки медицини: 50 мільйонів гривень спрямували на обладнання для кардіохірургічної, хірургічної та неонатальної допомоги. 285 мільйонів гривень підуть на реконструкцію медичних та реабілітаційних центрів. Починаємо підготовку до будівництва укриттів у школах”, – написав Микола Лукашук – голова Дніпропетровської обласної ради від “Слуги Народу”.

Микола Лукашук зауважив, що основна мета нині – втримати тарифи на воду для населення на рівні до 24 лютого 2022.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись На безпілотники з обласного бюджету Дніпропетровщини виділили 30 млн гривень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Нагадаємо, вночі на 22 травня рф атакувала Дніпро 16 ракетами різних типів, зокрема 4 крилатими ракетами Х-101/Х-555 та 20 ударними дронами Shahed, вдалося знищити всі чотири крилаті ракети Х-101/Х-555 та 20 “шахедів”.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись У травні військові знищили над Дніпропетровщиною 43 безпілотники та 19 крилатих ракет опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.