1. Україна відкриває бойові дані для навчання союзницьких AI-систем. Найгучніша українська техновина тижня — рішення відкрити доступ союзникам до реальних бойових даних для навчання AI-систем дронів. За словами Міністра оборони, створено платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі без витоку чутливих даних. Йдеться про мільйони розмічених зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів.

Україна перетворює свій трагічний воєнний досвід на технологічний актив, який впливає не лише на нашу оборону, а й на розвиток військового ШІ у партнерів.

2. Міноборони переводить закупівлю дронів на підставі автоматичного збору даних з поля бою. 10 березня Міноборони повідомило про новий підхід до закупівель БПЛА: попит тепер формуватиметься автоматично на основі фронтових даних, а не вручну. Для цього використовують цифрові системи ePoints, DOT-Chain, Brave1 Market, DELTA та Mission Control. Причому 80% коштів спрямовуватимуть лише на рішення, які вже довели свою ефективність, а 20% — на інновації і тестування новинок у бою. Це дуже важлива зміна: держава намагається будувати закупівлі не за брендом і не за суб’єктивною думкою, а за реальним результатом на полі бою.

3. У центрі українського defense tech — масове масштабування дронів. На головній сторінці новин Міноборони серед ключових повідомлень тижня окремо винесено новину про рекордну кількість контрактованих мультироторних дронів для фронту від 11 березня. Навіть сама поява цього повідомлення серед головних новин показує, що для держави безпілотники сьогодні — не додаткова технологія, а один із центрів військово-технічної політики. Україна дедалі більше рухається до моделі, де дрони стають такою ж системною частиною війська, як колись артилерія чи бронетехніка.

4. Мінцифри переводить тему ШІ у рівень інфраструктури. 10 березня Мінцифри повідомило про співпрацю з Beyond.pl, партнером Nvidia, для створення малих мовних моделей під конкретні державні задачі. Серед напрямів — моделі для судової системи, які допомагатимуть формувати проєкти судових рішень, а також Diia AI LLM — модель для ШІ-сервісів у Дії. Beyond.pl також надасть GPU-потужності та допомагатиме в побудові державної AI Factory. Україна буде створювати власну безпечну інфраструктуру для державних AI-сервісів.

5. Україна нарощує кіберстійкість не лише технікою, а й кадрами. 13 березня Мінцифри, Держспецзв’язку та Фонд Східна Європа оголосили про запуск CISO Campus — платформи для підготовки керівників з кібербезпеки в держсекторі. Ідея в тому, щоб виростити нове покоління фахівців, які не просто постфактум реагують на кіберінциденти, а будують системний захист державних інформаційних ресурсів. А вже 12 березня українська делегація разом із партнерами Талліннського механізму в Лондоні обговорювала подальше посилення міжнародної кіберпідтримки України. Тобто кібербезпека для України цього тижня виглядала не як вузька технічна тема, а як поєднання міжнародної координації, професійної освіти та державної стійкості.

Світовий хай-тек:

1. Світ входить у фазу будівництва фабрик для ШІ: Однією з головних новин тижня стало те, що американський технологічний гігант Oracle заявив: бум AI-дата-центрів триватиме щонайменше до 2027 року. Компанія підвищила прогноз виручки на 2027 фінансовий рік до $90 млрд, а обсяг уже законтрактованих майбутніх доходів зріс до $553 млрд. Майже паралельно Nvidia оголосила про інвестицію $2 млрд у хмарну AI-компанію Nebius. Великі гравці вже заробляють не лише на самих програмних комплексах, а на величезній інфраструктурі, де ці програми працюють — серверах, дата-центрах, мережах і обчислювальних потужностях.

2. Amazon і Cerebras показали, як змінюється ринок AI-обчислень. 13 березня Amazon і Cerebras домовилися об’єднати свої чипи в новому сервісі AWS для прискорення чатботів, кодових помічників та інших AI-сервісів. Ідея в тому, що один тип чипів робить першу частину роботи, а інший — швидко формує відповідь. Якщо раніше всі намагалися купити один суперпроцесор, то тепер ринок переходить до моделі, де різні чипи виконують різні ролі в одному AI-процесі. Це може зробити ШІ дешевшим і швидшим.

3. ШІ дедалі глибше заходить у політику, державу і медіа. У США ChatGPT, Gemini і Microsoft Copilot були схвалені для офіційного використання в Сенаті США. Це важливий символічний крок: інструменти ШІ входять у щоденну роботу державних інституцій. Паралельно французький медіахолдинг Canal+ уклав багаторічні угоди з Google Cloud та OpenAI, щоб використовувати генеративний ШІ для відеовиробництва, рекомендацій контенту. ШІ вже переходить у буденну адміністративну, парламентську і медійну практику.

4. Автономні автомобілі знову набирають хід. Qualcomm і британська компанія Wayve оголосили про партнерство для прискорення впровадження AI-систем автономного водіння. Їхній продукт має поєднати програмне забезпечення Wayve з автомобільними чипами Qualcomm і підтримувати режими від “руки на кермі” до більш автономного руху там, де це дозволять правила. Після кількох років обережності ринок безпілотного транспорту знову починає розганятися — але тепер не через гучні обіцянки, а через більш поглиблене партнерство між софтом і та виробниками обладнання.

5. Разом із розвитком ШІ ростуть і юридичні конфлікти. 14 березня Reuters повідомив, що ByteDance поставила на паузу глобальний запуск своєї нової відеомоделі Seedance 2.0 через серію спорів із голлівудськими студіями та стримінговими платформами щодо авторських прав. Це дуже важлива історія: ринок ШІ росте так швидко, що право не завжди встигає за технологіями. Тому 2026 рік дедалі більше стає не лише роком “нових моделей”, а й роком спорів про авторське право, використання контенту і межі допустимого для генеративного ШІ.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Найбільш актуальні хай-тек новини минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це оголосив президент України Володимир Зеленський на брифінгу, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

За його словами, програма, розроблена Командуванням Сил безпілотних систем, вже отримала підтримку на державному рівні та готова до впровадження.

Зеленський також підкреслив, що ініціатива передбачає “комплекс заходів для виявлення, перехоплення та нейтралізації ворожих безпілотників, які загрожують місту”.

Президент зазначив, що розробка аналогічних програм розпочата і “для інших прикордонних населених пунктів, що перебувають у зоні підвищеної небезпеки”.

Глава держави висловив очікування, що ці кроки стануть “частиною ширшої стратегії захисту прифронтових територій”.

Міністр оборони Денис Шмигаль раніше анонсував суттєве нарощування виробництва засобів протидії російським повітряним атакам. За його словами, Україна незабаром вийде на рівень у тисячу дронів-перехоплювачів на добу.

Україна вже має на озброєнні дрони-перехоплювачі, здатні ефективно боротися з російськими дронами, зокрема й тими, що оснащені реактивними двигунами, як-от іранські “Шахеди”.

Для зміцнення оборонних спроможностей, восени була оголошена угода з Великою Британією про спільну розробку та виробництво передового військового обладнання. Ця співпраця передбачає обмін технологіями для посилення національної безпеки обох держав.

Крім того, українські інженери та компанії активно працюють над розробкою спеціалізованих дронів-перехоплювачів для боротьби з російськими КАБами. Зазначається, що українські фахівці вже створили дешеві та ефективні дрони-перехоплювачі, які успішно знищують сотні ворожих “Шахедів”.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Україна запускає програму захисту прифронтових міст від російських дронів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У 2023 році після ухвалення змін до державного бюджету України Держспецзв’язку було виділено 30 млрд гривень на закупівлю безпілотників.

У межах досудового розслідування встановлено, що в керівника одного з департаментів Держспецзв’язку виник план розтрати частини цих коштів.

Так, відповідно до розробленого злочинного плану постачання дронів мало відбуватись наперед визначеними компаніями за завищеними цінами. Задля забезпечення перемоги згаданих компаній до тендеру залучались підконтрольні фірми, що імітували конкуренцію, а також надавались викривлені маркетингові дослідження.

З’ясувалося, що протягом травня-вересня 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів “DJI Mavic 3” та 1300 дронів “Autel Evo Max 4T” за цінами, що перевищували ринкові на 70-90%. Кошти від реалізації цих дронів були виведені на рахунки підконтрольних компаній.

Такі дії осіб завдали держбюджету України збитків на суму понад 90 млн гривень.

Досудове розслідування у справі триває, встановлюються інші особи, ймовірно причетні до скоєння злочину.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Посадовців Держспецзв’язку викрили на розтраті 90 млн гривень під час закупівлі дронів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

«Цей інтенсивний дводенний курс охоплює широкий спектр військової підготовки: від тактичної медицини та бою до керування дронами. Ми спростили формат, щоб навчання відбувалося лише у вихідні та було доступним для всіх бажаючих. Перший день присвячений ознайомленню з військовою частиною та базовими навичками, а другий – практичним заняттям. Якщо після курсу ви відчуєте поклик служити, ми з радістю допоможемо вам інтегруватися в ЗСУ або нашу бригаду. Однак рішення залишається за вами, і ніхто не зобов’язує вас до подальшої служби», – розповів головний сержант 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Віталій Пискун.

Під час тренінгів усі учасники забезпечуються формою, проживанням та триразовим харчуванням.

Долучитися може кожна особа віком від 18 до 45 років. Це може бути як чоловік, так і жінка, бо в нас приблизно 20 % жінок керують БпЛА. Зробити це можна безпосередньо у місті Дніпрі у рекрутинговому центрі або ж дистанційно, зареєструвавшись через гугл-форму.

“Для участі у заході, який відбудеться 17-18 серпня, просимо вас зареєструватися онлайн або за телефоном 066-25-25-025. Після реєстрації з вами зв’яжуться для уточнення розміру форми та взуття, які будуть надані на час тренінгу, а також вашого віку та рівня фізичної підготовки. Ця інформація необхідна для того, щоб забезпечити вам належне спорядження та підібрати оптимальний режим навантажень. Заняття відбуватимуться двічі на місяць, а кількість учасників обмежена 60-ма особами. Для зручності учасників з Дніпра організовано трансфер комфортабельним автобусом”, – повідомив фотокореспондент служби зв’язків з громадськістю, старший солдат 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Сергій Окішев.

Перший такий тренінг відбувся 27-28 липня. До нього долучився дніпрянин Микола Луців. Чоловік каже, враження — позитивні.

«Побачив про цей курс з телеграм-каналу бригади і захотів спробувати. Бо подібні заняття вже ніде не проводять. Я ніколи не служив, тому мені було дуже цікаво, як це відбувається у військовій частині. І після такого інтенсиву емоції просто-таки зашкалювали. Це дало можливість доторкнутись до військової служби. Зазначу, що у мене ніколи не було мрії стати військовим і я ніколи не прагнув цього. Але така ситуація склалась у нашій державі, що забажав долучитися. На жаль, у мене є обмеження по здоров’ю, які не дозволяють доєднатися до лав Сил оборони. Але попри обмеження, я вважаю, кожен має спробувати хоча б пройти подібний курс», — поділився пан Микола.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись У Дніпрі безкоштовно навчають керування різними дронами та тактики бою опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

«Двоє людей поранені у Марганці. Такі наслідки чергової атаки на місто. Ворог вгатив дроном-камікадзе. 50-річна жінка лікуватиметься вдома. Чоловік 63 років – госпіталізований у стані середньої тяжкості», – заявив він.

Внаслідок атаки пошкоджені 4 приватні будинки та авто.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Росіяни атакували дронами цивільну автівку в Марганці опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це інформує пресслужба Нацполіції.

У Марганецькій громаді була чергова атака ворожого дрону на слідчо-оперативну групу поліції, яка рухалась на службовому транспорті.

Екіпажу, який прямував на місце обстрілу у Марганецькій громаді, де внаслідок влучання російського дрона в цивільну автівку постраждали двоє дітей, вдалося швидко змінити напрям руху, в результаті безпілотник заплутався в кущах біля приватного домоволодіння та не вибухнув.

Оскільки поблизу були житлові будинки, вибухонебезпечний вантаж довелося транспортувати близько кілометра в поле та знищити.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись На Дніпропетровщині дрони атакували поліцейських опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

А це означає звільнення всіх окупованих ворогом територій, включно з Кримом та Донбасом. І ми є реалістами, що таке визволення можливе тільки військовим шляхом. І його доля щодня вирішується на полі бою найдорожчою ціною.
Ворог випереджає нас за кількістю ресурсів. Зокрема й у живій силі. Не особливо заощаджує їх – баби єщьо нарожают. Ворожа пропаганда волає, що Росія готова до затяжної війни, щоб виснажити українські сили. Мовляв, час грає на їхню користь.

І тут більшість українських і західних експертів і наших бойових командирів сходяться на тому, що українська перемога на полі бою може бути досягнута шляхом асиметричної відповіді на дії ворога. Як у біблійній битві Давида й Голіафа, коли перший переміг другого за допомогою пращі з метання каміння, вціливши своєму велетню-ворогу камінцем у саме око.
Так, потрібна бронетехніка, нові сучасні системи ППО, дальнобійні реактивні системи залпового вогню та ракети до них і загалом багато-багато боєприписаів, а ще літаки F-16 і не тільки. І наші партнери нам допомагають.

Але щоб все це було ефективним і наближало перемогу, важливою складовою нашої асиметричної відповіді (нашою пращею проти російського Голіафа) є масове застосування дронів. Як розвідувальних, так і ударних. Іншими словами – коли українська армія перетвориться на армію дронів.

Процес цей триває й набирає обертів. Ми радіємо, коли отримуємо новини про «бавовну» в окупованих Криму та на Донбасі, в Мелітополі й Бердянську і навіть в таких далеких від України Пскові, Енгельсі, Пітері чи Москві з Підмосков’ям.

Горять-палають військові аеродроми ворога, з його літаками й вертольотами, злітають феєрверками в повітря склади боєприпасів, нафтобази, ворожі штаби.

Кількість дронів у силах оборони невпинно зростає: комплекси «Фурія», «Shark”, Spectator, «Валькірія», розвідувальні апарати «Лелека-100», агролітаки SKIF – це вже вітчизняні здобутки. Також йде підготовка все більшої кількості пілотів (операторів) БПЛА, яку наразі здійснюють близько трьох десятків приватних льотних шкіл. По суті в нас усередині традиційних збройних сил крок за кроком створюється інноваційна сучасна армія безпілотників, яка поступово якісно змінює армію й характер ведення війни.

Військові, виробники й волонтери покладають надії на проєкт «Армія дронів», в рамках якого широко анонсовано як збільшення закупівель кількості дронів, зокрема українського виробництва, так і нарощування темпів підготовки операторів БПЛА – до 10 тисячі осіб на квартал.

Йдеться про цілу нову промислову галузь і мережеву екосистсему її обслуговування та підтримки. Від розробки зразків і виробництва безпілотників до організації навчання пілотів та застосування ними набутих знань і технічних можливостей сучасних БПЛА на полі бою.
А ще б нам українські аналоги ворожих ланцетів і шахедів, – пишуть хлопці з окопів.

Але війна є війна.

Дрони збивають, хлопці отримують важкі поранення й, на жаль, гинуть. Підтримувати цю систему в умовах повномасштабної війни доволі непросте завдання. Нарощувати виробництво й забезпечення військ новими дронами ще складніше.

Крім того, різні дрони вимагають і відповідного рівня кваліфікації пілотів, а отже їх навчання та підготовки. Без цього ніяк. Бо яким би сучасним і навороченим не був той чи інший дрон, його справжні можливості можуть проявитися тільки в надійних і вмілих руках оператора.

Скажімо, для того щоб майстерно управляти БПЛА літакового типу (він же типу «крило») на відміну від більш простих коптерів, навчатися потрібно не кілька днів чи тижнів, а не менше місяця. Такі БПЛА виконують більш складні завдання і на значно більшій відстані. Тож необхідно пройти і теоретичний, і практичний курси, скласти іспити. Від якості такого навчального процесу залежать практичні результати наших захисників на полі бою.

Левова частка майбутніх операторів дронів літакового типу, наприклад «Лелека», навчається за кошт виробника. Про цю послугу їх просить Міноборони. Саме просить, бо формально за своїми внутрішніми приписами не має можливості за неї сплатити.

Відтак витрати на проживання та харчування курсантів, причому проживання має бути з дотриманням відповідних стандартів безпеки курсантів – укриття/бомбосховище, а також оплата роботи інструкторів, виготовлення й ремонт навчальних бортів БПЛА – все це лягає на плечі виробника тих же «Лелек». Адже в Міноборони хоч і є гроші, але відсутня така стаття витрат як навчання військовослужбовців поза межами військових частин.

Як наслідок ці витрати генерують збитки для виробника, тому що їх не можна відобразити в собівартості продукції. Адже зазвичай контракти на постачання БПЛА вже укладені й вартість їх затверджена, а зміна ціни тягне за собою розірвання контрактів.

Така практика створює відчутне навантаження на обігові кошти підприємств. А це додаткові складнощі для бізнесу в умовах війни, яких і так не бракує. Починаючи з того, що виробничі потужності може в один момент знищити ворог одним ракетним ударом, і завершуючи тим, що потрібно розширювати й нарощувати виробництво, що вимагає також додаткових інвестицій. А ще треба сплачувати податки до бюджету та зарплату працівникам.

І тепер, коли кількість екіпажів для навчання має зрости на порядок – тобто в 10 разів, то від того виробнику водночас і радісно, і тривожно. Бо приблизно в стільки ж разів зростають і видатки на навчання пілотів, тобто по суті збитки.

Тому варто було б шукати рішення, яке полягало б у тому, щоб прибрати всі бюрократичні перепони і дати можливість Міноборони (можливо це почує нове керівництво відомства) або й краще право самим військовим частинам укладати прямі контракти на навчання своїх військовослужбовців поза військовими частинами. Тобто у приватних льотних школах. Бо ніхто краще як командир тієї чи іншої частини не знає про свої реальні потреби в таких спеціалістах.

Хочу наголосити, що тут не йдеться про якісь кардинально нові правила гри, які вже створені чи склалися. А радше про ще одну можливість, яка посилить уже існуючу систему підготовки пілотів БПЛА і як наслідок боєздатність наших захисників.

Зрештою, ми все одно в підсумку прийдемо до якоїсь більш універсальної ідеї (цілісної системи) підготовки екіпажів БПЛА. Як, наприклад, навчальна база за стандартами НАТО, в яку, зокрема, будуть об’єднані сьогоднішні кращі практики виробників, волонтерів, благодійників і військових. Але провідна роль при цьому все ж належатиме державі. Оскільки йдеться про армію – чи не головну наразі державну інституцію.

Джерело: lb.ua

Запись Масове застосування дронів наблизить перемогу України опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

«Вже понад сотня таких пташок надають інформацію про позиції та переміщення ворога українським військовим», — розповів президент федерації авіамодельного спорту Дніпропетровської області Дмитро Панченко.

До лютого 2022 року федерація авіамодельного спорту регіону проводила всеукраїнські змагання та фестивалі, організовувала роботу дитячих гуртків. Зараз хобі багатьох людей відійшли на другий план, проте справа авіамоделістів розвивається і перетворюється на корисне для країни та військових заняття.Безпілотник отримав назву «Чаклун», оскільки усі спочатку дивувались, як він самостійно йде по маршруту місії та як протистоїть засобам радіоелектронної боротьби. Зараз вже більше ніж 100 «Чаклунів» працюють на перемогу України на фронтах по всій країні.

Комплекс «Чаклун» складається з двох безпілотників, оснащених камерами, акумуляторами, запасними акумуляторами, передавачем, ноутбуком, на якому проходить обробка інформації, а також ремонтним комплектом. Основна перевага маленького «Чаклуна»-розвідника це відносна доступність. Його можна порівняти з квадрокоптерами, проте він робить набагато більше роботи. Не потрібно розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин.

«Кинув у машину, приїхав на позицію, відправив на місію, поклав назад до машини по поверненню – і місія завершена». Не треба розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин», — каже Дмитро Панченко.

«Чаклун» — це швидкий та маневровий безпілотник, легкий у використанні. Його не видно на радарах, а засоби радіоелектронної боротьби по ньому влучають лише тоді, коли працюють по комусь, а він випадково попадає у зону їх дії. Цей БпЛА призначений для глибинної розвідки, дальність польоту з різними акумуляторами може складами від 100 до 150 км, а «робоча» висота – від 300 до 500 м. Програмна швидкість складає 90 км/год. Ще один важливий «плюс» — це ремонтопридатність. Без навчання військовим безпілотники не передають. Це обов’язковий крок.

Перший крок навчання – це теорія.

«Початок навчання – це дуже короткий курс теорії. Чому літаки літають, що таке підйомна сила, як проходить зліт та посадка безпілотника. Усім треба пояснювати обов’язково, що зліт та посадка обов’язково проходять проти вітру, вітер треба перевіряти», — зазначив Дмитро Панченко.

Другий крок — симулятор на комп’ютері. Аби теорію відпрацювати у спокійних умовах і не ризикувати «пташками».

«У симуляторі розпочинається найцікавіше. Де бійці можуть відпочити душею. Як правило, бородаті дядьки, що щойно приїхали з фронту, сідають за комп’ютер і починають просто сміятись. Тому що з першого разу нічого не виходить. Усе це – дитяча комп’ютерна гра, та через це треба пройти. Є декілька моментів, котрі потрібно побороти. Зрівняти роботу рук і мозку, потрібна виробитися моторика», — розповів Дмитро.

Тож майбутні пілоти тренують прохід над злітно-посадковою смугою, віраж, розворот, прохід назад та посадку. Зліт та посадка – це лише 10% від місії, проте від цього залежить безпека «літака» і те, скільки він пропрацює. Деякі «Чаклуни» вже виконали понад 100 вдалих вильотів.

Останній крок навчання – побудова місій польоту.

Виробництво «Чаклунів» не стоїть на місці. Вже розробили 5 різних моделей безпілотника-розвідника, навіть з приладами нічного бачення. Для прискорення збирання вже розробили матрицю і планують фюзеляжі та деякі компоненти робити в Україні.

Джерело: ua-electro.com

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись У Дніпрі створили унікальний розвідувальний безпілотник «Чаклун» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.