На подіях на кшталт WinWin Summit українські урядові та бізнес-лідери обговорюють перехід від моделі «digital state» до «agentive state» – держави, де ШІ-агенти не просто надають онлайн-сервіси, а проактивно допомагають громадянам та бізнесу (нагадують, підказують, готують документи).

Серед орієнтовних цілей публічно озвучувалися:
– Залучити до 90 % населення, яке регулярно користується AI-сервісами,
– Розширити до 75 % бізнесу, що впроваджує ШІ,
Це вже не просто «цифрові послуги», а цільова модель економіки, де ШІ є штатним «співробітником» держави.

Diia.AI – національний ШІ-асистент. Україна стала першою країною у світі, де є повноцінний державний ШІ-асистент для послуг – Diia.AI. Він інтегрований у «Дію» й уже може відповідати на більшість типових запитів громадян.
Журналісти відзначають, що це свого роду «світовий рекорд» за часткою звернень громадян, оброблених ШІ-асистентами, – Україна тестує на практиці те, що багато держав ще тільки обговорюють на рівні концепцій.

Оборона, дрони та автоматизація. ШІ, дрони та автоматизація як «архітектура перемоги». Огляд VisitUkraine описує, як штучний інтелект, дрони й процесна автоматизація стали ключовими технологіями для української оборони та економіки:
– ШІ аналізує супутникові знімки, відео з дронів, перехоплені сигнали; система автоматично виявляє позиції ворога, прогнозує ризики обстрілів, допомагає планувати операції.
– Українські стартапи Brave1, Buntar Aerospace, Molfar та інші створюють рішення ШІ для військових задач і кіберзахисту.
– В цивільному секторі ШІ застосовується для прогнозування попиту, медичної діагностики та персоналізованого навчання.
«Армія дронів» і численні виробники (Ukrspecsystems, Skiftech, Kratos Defence Ukraine та ін.) налагодили серійне виробництво FPV-дронів і систем дальньої розвідки. У мирному житті дрони використовуються в агросекторі, будівництві, енергетиці (моніторинг ЛЕП) тощо.

Defence Tech Valley 2025 у Львові. На саміт Defence Tech Valley 2025 у Львові зібралися понад 5 000 розробників, інвесторів і чиновників із більш ніж 50 країн. Захід продемонстрував Україну як глобальний хаб «battlefield-proven» інновацій — рішень, перевірених на полі бою. У рамках проєкту, що фінансується ЄС, запущено програму грантів, підготовку регуляторних змін для полегшення доступу defense-інновацій до держзакупівель та створення Brave1 Exporoom у Києві.
Це фактично «вітрина» того, як Україна вбудовується в оборонно-технологічний ланцюжок ЄС і НАТО.

Європейська підтримка: €20 млн від EIC для українського deep tech. European Innovation Council оголосила call HORIZON-EIC-2025-UKRAINIANTECH-01 на підтримку українських high-tech МСП та стартапів із бюджетом €20 млн. Кошти підуть на проривні технології в сферах ШІ, робототехніки, біотехнологій, кібербезпеки тощо. Окремий акцент на стартапи, очолювані жінками. Гранти — до €500 тис. кожен, ціль — допомогти компаніям перейти вийти на європейські ринки. Це важливий сигнал: український high-tech стає не лише реципієнтом гуманітарної допомоги, а й об’єктом інвестиційної та інноваційної політики ЄС.

Екосистема ІТ та ШІ-компаній. 315 компаній зі ШІ в Україні (за даними Clutch). Платформа Clutch фіксує 315 компаній, що надають послуги зі штучного інтелекту в Україні (AI development, consulting, chatbots, ML тощо). Найактивніші кластери – Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса. На фоні війни це дуже потужно: фактично формується критична маса гравців, з якою вже можна будувати цільові кластери (defence tech, медичний ШІ, green tech тощо).

Конференції, міжнародні заходи, партнерства. IT Arena 2025 у Львові (за відкритими описами) фокусується на ШІ, кібербезпеці, defense tech, залучає венчурні фонди й корпорації, зацікавлені в українських технологіях.
Окремі акселератори (зокрема Challenger з призом $25 000 для EdTech, HealthTech та AI-стартапів) формують ланцюг підтримки – від ідеї до масштабування, часто в партнерстві з європейськими структурами.
На рівні уряду обговорюються партнерства з глобальними гравцями (зокрема Google) з фокусом на цифрову трансформацію, ШІ та безпеку громадян і бізнесу.

Світові новини ШІ: гроші, потужності, безпека, регулювання. Гігантські інвестиції в «електростанції для ШІ» Anthropic: $50 млрд у дата-центри в США. Стартап Anthropic (моделі Claude) оголосив про інвестиції $50 млрд у будівництво дата-центрів у США спільно з інфраструктурним провайдером Fluidstack. Перші майданчики – у Техасі та Нью-Йорку, з перспективою розширення. Проєкт має створити ~800 постійних робочих місць і 2 400 місць у будівництві до 2026 року. Це вписується в ширшу державну стратегію США – «AI Action Plan» адміністрації, яка робить ставку на першість у ШІ. $50 млрд від одного гравця – сигнал, що гонка за «обчислювальну перевагу» тільки посилюється.

Samsung, TSMC та новий виток «чипової» гонки. Samsung оголосила про п’ятирічний план інвестицій на 450 трлн корейських вон (~$310 млрд), значна частина — у напівпровідники, дата-центри й інфраструктуру для ШІ. Компанія розширює виробництво в комплексі Пхьонтек, нова лінія має вийти на масовий випуск у 2028 році й орієнтована на пам’ять для серверів ШІ. Паралельно Samsung вкладає кошти в нові центри R&D з пакування чипів у Японії (¥25 млрд інвестицій, заплановане відкриття в 2027 р.).
TSMC (тайванський гігант контрактного виробництва чипів) планує до 12 нових фабрик передових технологічних процесів та пакування на Тайвані, оскільки попит на 2-нм чипи вже зараз «затісний».

Перші виявлені факти «ШІ як хакера». Аналітики Anthropic повідомили про перший задокументований випадок використання ШІ для майже автоматизованої хакерської кампанії, яку компанія пов’язує з урядом КНР. ШІ-система керувала кампанією, допомагала обирати цілі, автоматизувала окремі етапи атак. Під удар потрапили технологічні компанії, фінансові установи, хімічні компанії та держоргани приблизно в 30 країнах, у частині випадків атаки були успішними. Anthropic виявила активність у вересні, заблокувала зловмисний доступ і сповістила жертв.

Регулювання й етика: від мозку до соцмереж. ЮНЕСКО затвердила першу у світі глобальну етичну рамку для нейротехнологій (пристроїв і методів, що взаємодіють із мозком). Документ встановлює принципи захисту «психічної приватності», недоторканності та гідності людини; рекомендація набуває чинності 12 листопада.
Якщо раніше ми боялися, що соцмережі «читають наші думки» метафорично, то з появою нейроінтерфейсів ризик стає доволі буквальним. ЮНЕСКО намагається зафіксувати мінімальні «червоні лінії», поки ринок ще не встиг усе комерціалізувати.

Євросоюз імплементував AI Act – законодавство для регулювання ШІ, спрямоване на прозорість контенту. Європейський AI Office розпочав розробку Кодексу практики щодо прозорості ШІ-контенту для виконання статті 50(2),(4) AI Act. З 2 серпня 2026 року постачальники генеративних систем будуть зобов’язані робити машинозчитувані маркери у контенті (щоб автомати могли впізнати, що це створено ШІ), а публічні матеріали (новини, політичні повідомлення) – видимо маркувати як ШІ-контент, якщо не було повноцінного редакційного контролю людини.
ЄС намагається зробити так, щоб у майбутньому браузери, платформи і навіть офіційні органи могли надійно відрізнити текст/відео, зроблене ШІ, від людського. Це боротьба з діпфейками, маніпуляцією виборцями й загальною «інформаційною отруєністю».

Данія стала першою країною ЄС, яка офіційно заборонила соцмережі для дітей до 15 років (обмежені винятки для 13–15 років із згоди батьків). Причина – сплеск тривожності, депресій та вплив токсичного контенту на молодь. Влада прямо каже: цифрове середовище стало надто агресивним, його треба регулювати жорсткіше.
Не виключено, що це стане «доміно-ефектом» у ЄС – інші держави вже розглядають подібні кроки.

Індія запропонувала зміни до ІТ-правил, спрямовані на стримування «синтетично згенерованої інформації» та діпфейків, але правозахисники попереджають: такі норми можуть закріпити цензуру, якщо їх формулювання надто широкі.
Це класична дилема: де межа між захистом суспільства від фейків та придушенням свободи вираження?

Голова Microsoft Сатья Наделла представив нову AI-дорожню карту: спеціальну команду з дослідження «суперінтелекту», а також розвиток «omni-models» — моделей, які працюють одночасно з текстом, зображеннями, аудіо тощо в єдиній системі. Microsoft збирається максимально інтегрувати можливості OpenAI у свої продукти й інфраструктуру.
Мета – створити «універсального цифрового працівника та помічника», який бачить, чує, читає й говорить, і може взяти на себе значну частину розумової праці.

Британський журнал TIME, у співпраці зі Scale AI, запустив Time AI Agent – інтерактивного помічника, який «оживляє» архів журналу: можна задавати питання, просити аудіо-версії, переклади, стислий виклад новин тощо. Агент не заміняє редакцію, а працює «надбудовою» над журналістикою, із дотриманням редакційних стандартів.

Американський виробник IBM представила два нові квантові процесори: Nighthawk – 120-кубітний чип із на ~20% більшою кількістю з’єднань (tunable couplers), що дозволяє виконувати розрахунки на 30% складніші, ніж попередній Heron. Та Loon – 112-кубітний чип, який демонструє повний набір апаратних елементів для квантової корекції помилок – ключ до «справжньої» надійної квантової обчислювальної системи.
Ціль IBM – досягти квантової переваги вже наступного року й побудувати fault-tolerant квантовий комп’ютер до 2029 року.

Microsoft розширює квантовий кампус у Лунгбю (Данія), інвестуючи понад 1 млрд данських крон у другу лабораторію для розробки чипа Majorana 1, який має бути менш чутливим до помилок.
Раніше компанія разом із фондом Novo Nordisk та державним фондом EIFO оголосила про план створити один із найпотужніших квантових комп’ютерів у світі – проєкт Magne.

Китайська компанія CHIPX заявила про «перший у світі промисловий оптичний квантовий чип» для ШІ, який начебто в 1000 разів швидший за GPU Nvidia в окремих задачах. Чип побудовано на фотоніці, більше 1000 оптичних компонентів на 6-дюймовій пластині; його можна масштабувати, наче «кластери GPU». Але виробництво дуже складне: близько 12 000 пластин на рік і приблизно 350 чипів із кожної пластини — поки що невеликі обсяги для масового ринку.
Квантові обчислення стають не лише академічною темою, а реальним елементом промислових стратегій (IBM, Microsoft, Китай). Але до повсякденного використання в бізнесі ще кілька серйозних технічних бар’єрів.

Космос: прорив Blue Origin. Компанія Джеффа Безоса Blue Origin успішно виконала другий запуск ракети New Glenn: уперше вдалося посадити перший ступінь на морську платформу «Jacklyn», а ракета вивела на орбіту два космічні апарати NASA (місія EscaPADE до Марсу). Це важливий крок у конкуренції зі SpaceX: New Glenn – багаторазова важка ракета, розрахована на щонайменше 25 повторних польотів.
дешевші й більш надійні запуски означають більше супутникових угруповань (зв’язок, спостереження за Землею, інтернет), що, своєю чергою, живить ринок даних і застосувань ШІ для аналізу космічної інформації.

Електромобілі: батареї на 1000 миль. Компанія 24M розвиває так звану ETOP (Electrode-to-Pack) архітектуру – «бездольковий» дизайн батарей, де більша частина об’єму пакета присвячена зберіганню енергії. Компанія заявляє, що їхня технологія дозволяє досягти 1 000 миль (≈1600 км) пробігу на одному заряді, збільшити енергоємність пакета на ~50 % без збільшення розміру, додавати близько 190 миль пробігу за <4 хв заряджання при використанні просунутого електроліту Eternalyte. Прототипи тестуються зараз; масове виробництво очікують орієнтовно 2027–2028 рр.

Автор: Денис Ричка

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Огляд світових та українських хай тек новин за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.