Іншими словами, Україна має запровадити оподаткування недорогих і досить масових посилок, які отримують фізичні особи із-за кордону. Також мають бути введені податки для підприємницької діяльності людей на онлайн-платформах, наприклад, водії сервісів Uklon чи Uber. Третьою складовою у проекті меморандуму з МВФ стало запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування і чий дохід за рік перевищує один мільйон гривень.

В уряді та парламенті вже давно вели мову про запровадження оподаткування посилок вартістю до 150 євро із-за кордону, які отримують фізичні особи. У січні був зареєстрований відповідний законопроект. На сьогодні посилки на суму від 150 євро обкладаються ПДВ (20%) та митом (10%).

Багато посилок, які не підпадають під оподаткування, – це купівля населенням різних побутових товарів на китайських торгових онлайн-платформах, таких як Temu або AliExpress. Їх кількість останнім часом значно зросла.

“Раніше ця пільга нікого не турбувала, але в цьому році вартість неоподатковуваних посилок буде близько 80 млрд гривень”, – прокоментував РБК-Україна економіст, асоційований експерт центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Олег Гетман.

Імпорт товарів з Китаю ставить в нерівні умови українських виробників, адже в їх ціні закладене ПДВ. Китайська продукція отримує конкурентні переваги, пояснює експерт.

Більше того, зараз налагоджені схеми масової купівлі посилок однією людиною. Насправді, це використання недобросовісними підприємцями персональних даних певної особи. Придбані таким чином товари далі йдуть в масовий продаж. “Це тіньова діяльність без сплати податків, так звана “поштова контрабанда”, яка набула значних масштабів”, – говорить Гетман.

Україна планує перейняти європейську практику, яка передбачає, що податки буде сплачувати іноземна онлайн-платформа. Вона повинна буде зареєструвати в Україні свою дочірню структуру. Платформа буде зацікавлена в цьому, щоб не втрачати український ринок. “Модель one stop shop, коли податковим агентом є сама міжнародна платформа, – оптимальна і вона реально працює”, – резюмував Олег Гетман.

За даними джерел РБК-Україна, все-таки розглядається певний поріг вартості посилок, які не будуть підлягати оподаткуванню.

Українська сторона також взяла на себе зобов’язання запровадити оподаткування продажів товарів та послуг на онлайн-платформах, таких як OLX, Uber, Uklon, Kabanchik, Bolt та Glovo.

Можлива ситуація, за якої платформи візьмуть на себе частину податків, тоді користувачі (наприклад, водії, кур’єри) реально будуть сплачувати до 5%. Експерт додає, що спочатку пропонувалося застосувати лише 5% податку на доходи фізичних осіб, проте потім додали ще військовий збір.

На сьогодні в секторі послуг, які надаються через онлайн-платформи, працює близько 400 тисяч людей. Навіть із запровадженням податку, їх бізнес залишатиметься операційно нескладним.

“Вони отримають унікальну можливість продовжувати свою справу, не реєструючись як ФОП, не подаючи ніяких звітів, адже за них все це будуть робити платформи (вони будуть передавати інформацію до податкової – ред.),”, – пояснив Гетман. При цьому доходи таких підприємців стануть повністю легальними, під них можна буде брати кредити.

Обидва експерти сходяться на думці, що оподаткування цифрових платформ варто запроваджувати. “Це треба приймати, це прогресивне рішення, єдине – треба прибрати обмеження щодо кількості продажів і залишити ліміт 2 000 євро”, – говорить Володимир Дубровський. Після війни економісти пропонують відмінити військовий збір та залишити 5% податку на доходи фізосіб.

Найбільш суперечливим пунктом домовленостей з МВФ є запровадження ПДВ для ФОП, які використовують спрощену систему оподаткування, та дохід яких за рік перевищує один мільйон гривень. В цій нормі найбільше непокоїть порогова сума доходу, з якої починається сплата ПДВ. “Один мільйон гривень – це наднизький поріг”, – переконаний Володимир Дубровский.

Застосування низького порогу для оподаткування ФОП на спрощеній системі призведе до того, що вони або повністю підуть в тінь, або будуть приховувати доходи і відкупатися від податкової.

Якщо оподаткування онлайн-платформ та посилок із-за кордону має право на життя та навіть є доцільним, то втручання у спрощену систему для ФОП може розширити тіньовий сектор. Тому варто значну увагу приділити не лише запровадженню нових, але й боротьбі зі схемами, які заважають збору діючих податків.

Джерело: rbc.ua

dnepr.com

Запись Які нові податки Україна пообіцяла МВФ і як це вплине на економіку опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Організатор форуму в Давосі оголосив результати, коли лідери бізнесу та урядів зібралися на свої щорічні збори у Швейцарії 16-20 січня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

“Нинішня висока інфляція, низькі темпи зростання, висока заборгованість та високий ступінь фрагментації знижують стимули для інвестицій, необхідних для відновлення зростання та підвищення рівня життя найбільш уразливих верств населення у світі”, – заявила керуючий директор ВЕФ Саадія Західі.

Опитування організації було засноване на 22 відповідях групи старших економістів з міжнародних агентств, включаючи Міжнародний валютний фонд, інвестиційні банки, транснаціональні корпорації та перестраховики.

Опитування було проведено після того, як минулого тижня Світовий банк знизив свої прогнози зростання на 2023 рік до рівня, близького до рецесії, для багатьох країн, оскільки вплив підвищення процентних ставок центральним банком посилюється, війна Росії проти України продовжується, а основні світові економічні двигуни перестають працювати.

Світовий банк очікує зростання світового ВВП на рівні 1,7% у 2023 році, що є найповільнішим темпом після рецесій 2009 та 2020 років з 1993 року.

Визначення того, що представляє рецесія, різняться у всьому світі, але зазвичай включають перспективу скорочення економіки, можливо, з високою інфляцією у сценарії “стагфляції”.

Що стосується інфляції, то дослідження ВЕФ виявило великі регіональні відмінності: частка тих, хто очікує високої інфляції в 2023 році, коливалася від усього 5% у Китаї до 57% у Європі, де вплив торішнього зростання цін на енергоносії поширився на економіку в цілому.

Більшість економістів бачать подальше посилення грошово-кредитної політики в Європі та Сполучених Штатах (59% і 55% відповідно), при цьому політики виявляються між ризиками надто сильного або надто слабкого посилення.

Інші основні висновки дослідження включали:

– Дев’ять із десяти респондентів очікують, що як слабкий попит, так і висока вартість запозичень чинять тиск на фірми, при цьому понад 60% також вказують на вищі витрати.
– Очікується, що ці проблеми змусять багатонаціональні компанії скоротити витрати від скорочення операційних витрат до звільнення працівників.
– Однак очікується, що збої в ланцюжку поставок не вплинуть на ділову активність у 2023 році.
– Криза вартості життя також може наближатися до свого піку, при цьому більшість (68%) очікують, що до кінця 2023 року вона стане менш гострою.
Нагадаємо, опитування фахівців із глобальних ризиків, проведене Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), показало, що екологічні проблеми домінують у рейтингу головних ризиків, з якими зіткнеться планета в наступному десятилітті.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Економічний прогноз на 2023 рік опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Держстату .

У той же час, порівняно з II кварталом 2022 року (з урахуванням сезонного фактору) зростання становило 9,0%.

За оцінкою Держстату, ВВП у I кварталі спостерігалося падіння ВВП на 15,1%, у другому – 37,2%.

Падіння економіки України сповільнилося: Держстат оцінив втрати за останній квартал

Нагадаємо, Національний банк України прогнозує падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2022 році на 31,5%. 2023 року економіка зросте на 4,0%, 2024 року – на 5,2%.

За прогнозом уряду, реальний ВВП зросте на 3,2% після падіння на 32,0% у 2022 році.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Падіння економіки України сповільнилося: Держстат оцінив втрати за останній квартал опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

У разі, якщо війна закінчиться 2023-го, на відновлення рівня зарплат доведеться витратити щонайменше два роки. При цьому деякі об’єкти вдасться відновити в перспективі п’яти років.

OBOZREVATEL вивчив оцінки НБУ, уряду та зібрав головні оцінки майбутнього української економіки на найближчі два роки.

На українців чекають дуже складні пів року. За останній квартал 2022-го економіка впаде на 35,6% (загалом за рік зниження з урахуванням більш вдалих минулих кварталів становитиме 31,5%). Але й у 2023-му ситуація стабілізується лише до другого кварталу, вважають у Нацбанку.

У січні, лютому та березні економіка продовжить падати, і це падіння становитиме 17,5%. Але є хороша новина, що далі, якщо вірити Національному банку, економіка почне плавно відновлюватися. Зрозуміло, що точність такого прогнозу може нівелюватись воєнною ситуацією. Але якщо відштовхуватися від оцінок регулятора, матимемо таку картину:

у 2023-му економіка збільшиться на 4%
у 2024-му економіка збільшиться на 5,2%.

З такими темпами зростання Україні знадобиться шість років, щоб повернутись до рівня ВВП до моменту повномасштабної війни. Щоправда, є надія, що у разі реалізації “плану Маршалла” після переможного закінчення війни темпи зростання ВВП будуть суттєвішими.

Послаблення ризиків безпеки (ймовірне закінчення війни) у НБУ закладають у своєму прогнозі лише на 2024 рік. Це може сприятливо позначитися на рівні інфляції (вона знизиться до 9% на рік). “У 2024 році ситуація на ринку праці покращуватиметься як у частині зменшення безробіття, так і зростання реальних зарплат. У той же час зростання ВВП у 2024 році буде невисоким (2,5% згідно з альтернативним прогнозом і 5,2% – базовим) через негативні ефекти більш тривалого періоду руйнувань (підприємств, інфраструктури, житла) та виснаження економіки”, – зазначають у Нацбанку.

Примітно, що Нацбанк навмисно не публікує свої оцінки щодо вартості долара. Справа в тому, що навіть новина про подорожчання валюти, яку озвучив регулятор, може призвести до паніки на ринку і спровокувати девальвацію. Однак у розпорядженні OBOZREVATEL є один із прогнозів НБУ. Згідно з цим документом, цього року середня вартість становитиме близько 35,6 грн/$ (на кінець року – 43 грн/$). 2023-го середня вартість долара складе вже 45,2 грн/$ (46,2 грн/$ на кінець року), а 2024-го вже 46,1 грн/$.

Прогноз Мінекономрозвитку песимістичніший. За його оцінками, долар може подорожчати наступного року до 50 грн/$. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”) вважає, що якщо ситуація на військовому фронті розвиватиметься на користь України, курс може бути нижчим.

“Це все дуже чутливі речі до очікувань. А невдачі на фронті породжують негативні очікування”, – зауважив нардеп. Водночас він наголосив: успіхи України на фронті дозволять утримати середньорічний курс на рівні 42,2 грн/$. Хоча “за прогнозом Мінекономіки до кінця 2023 року курс розженеться до 50 грн/долар”.

Після початку війни в 2014-му ринок праці відновився лише через два роки, у 2016-му. На цей момент рівень зарплат відновився до докризового у гривневому еквіваленті. У доларах зарплати сягнули “старого” рівня лише за чотири роки, нагадує аналітикиня grc Руслана Березівська.

Але зараз ситуація значно гірша. Обсяги знищень можна порівняти лише з періодом Другої світової війни. Ринок праці – лакмусовий папір для визначення ситуації в економіці. Умовно можна припустити два можливі сценарії розвитку ситуації.

Якщо війна закінчиться і Україна отримає свій “план Маршалла” із достатнім обсягом фінансування для відновлення та репараціями. У такому разі відновлення ринку праці відбуватиметься суттєвішими темпами. Як розповідає радник глави Офісу президента Тимофій Милованов, якщо зараз бізнесу варто орієнтуватися на те, щоб створювати товари та послуги, необхідні під час війни, то після закінчення розвиватиметься будівництво, все, що стосується відновлення країни.

Якщо війна затягнеться, а швидко реалізувати “план Маршалла” не вдасться, економіка відновлюватиме повільно, а на відновлення ринку праці знадобляться довгі роки.

Є ціла низка проблем: велика кількість біженців (найчастіше це працездатні українки з вищою освітою), високі ризики для безпеки підприємств, енергетична криза тощо. “Незважаючи на поступове пожвавлення економічної діяльності та попиту на робочу силу, безробіття залишатиметься високим через руйнування виробничих потужностей та структурних диспропорцій на ринку праці”, – йдеться у звіті НБУ.

Погана новина: у попередніх оцінках передбачалося, що до кінця року біженці повернуться до України, проте тепер стало зрозуміло, що ситуація найближчим часом не покращиться. За даними ООН, з 24 лютого до 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб, а повернулося – 6,3 млн осіб. Згодом дедалі більше мігрантів адаптуються в країнах, які їх прийняли: зараз 4,2 млн осіб отримали статус тимчасового захисту (Temporary Protection).

Велика кількість біженців стримуватиме розвиток економіки. У той же час повільні темпи відновлення економіки стримуватимуть ринок праці.

Також є й негативний прогноз. Якщо війна не закінчиться 2023-го і ризики збережуться до 2024-го, то зростання ВВП у 2023-му очікувати не варто. Інфляція стримуватиметься, але через слабкий попит на товари та послуги (в українців просто не буде грошей).

За таких умов повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року. Терміни перемоги в повномасштабній війні, що розв’язана Росією, стали основним фактором, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Що буде із зарплатами, курсом долара та економікою у 2023 році опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

«Наразі багато виробничих потужностей зруйновані внаслідок бойових дій або знаходяться під окупацією. Але неприпустимою є ситуація, коли виробництва простоюють у відносно безпечних та тилових регіонах, а життєво необхідна армії та громадянам продукція, яка може вироблятися в Україні, імпортується. Ресурси, які потрібні для оборони та задоволення найнеобхідніших потреб людей, мають бути мобілізовані та працювати на країну. Саме через діалог з місцевою владою та бізнесом необхідно визначити можливості та умови відновлення, запуску чи релокації виробництва товарів, необхідних для сектору безпеки та оборони, задоволення базових потреб мешканців регіону або таких, що мають експортний потенціал», – сказала голова “Слуги Народу” Олена Шуляк.

У Верховній Раді України мають невідкладно ініціювати та ухвалити законодавчі механізми та інструменти, які полегшать і пришвидшать відновлення, запуск або релокацію виробничих потужностей, що вимушено простоюють; створять податкові або інші стимули для бізнесу відновлювати, підтримувати та розвивати виробництво необхідних товарів у пріоритетних секторах під час війни, перепрофільовувати або переналаштовувати виробництво.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись В Україні визначать непрацюючі виробництва, щоб активувати ресурси задля зміцнення економіки опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.