За останній рік найчастіше українці натрапляли в Інтернеті на дезінформацію – 58,0%. Трохи менше респондентів стикалися з шахрайством і фішингом – 56,1%, ще 45,9% бачили мову ворожнечі. Поширення персональних даних без згоди зафіксували 22,0% опитаних, заклики до насильства – 21,0%, радикалізм – 19,3%, тероризм – 15,5%. Зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4% – це помітно більше, ніж у травні (14,9%). Порівняно з попередньою хвилею знизилася частота зіткнень із шахрайством (було 64,8%) та мовою ворожнечі (49,9%), натомість зросли показники радикалізму (14,4%) і тероризму (11,8%).

Щодо відчуття безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі почуваються 37,7% опитаних: 13,9% відповіли «так», ще 23,8% – «скоріше так». Протилежної думки дотримуються 53,9%, серед яких 36,7% обрали варіант «скоріше ні» і 17,2% – «ні». Ще 8,4% не змогли визначитися. Порівняно з травнем відчуття захищеності дещо зросло (34,5%), а частка незахищених зменшилася (56,6%).

Визначення і видалення терористичного чи незаконного контенту українці найчастіше довірили б спецслужбам – СБУ назвали 39,7% респондентів, хоча в травні цей показник сягав 44,3%. Далі йдуть міжнародні суди – 20,2%, міжнародні організації, зокрема правозахисні, – 19,6% та правоохоронні органи – 17,5%. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 14,8% (у травні – 23,6%), українським громадським організаціям – 14,2%, громадськості та іншим формуванням – 13,7%, онлайн-платформам – також 13,7%. Нацраду з питань телебачення і радіомовлення обрали 11,8%, українські суди – 8,4%. Прикметно, що зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли відповісти, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій – у травні таких було 9,8%.

Серед ризиків подібного регулювання опитаних найбільше турбують втручання в приватність – 50,5% та можливість зловживань – 50,3%. Про корупційні ризики говорять 48,9%, появу цензури – 36,9%, помилкове видалення контенту – 32,2%, можливість тиску на опозицію – 30,4%. Важко відповісти було 15,4% респондентів, ще 5,4% назвали інші варіанти. За два місяці помітно зменшилися побоювання щодо зловживань (з 59,3%) та помилкового видалення контенту (з 42,0%).

У виборі між свободою і безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл. Максимальну свободу обирають 20,6%, більше свободи – 27,4%, тобто сукупно на боці свободи 48,0% опитаних. Більше безпеки хочуть 27,2%, максимальну безпеку – 13,3%, разом 40,5%. Не визначилися 11,5%. Розподіл практично не змінився з травня.

Нарешті, правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних, ще 31,9% – «швидше так». Проти виступають 27,2%: 16,3% відповіли «швидше ні», 10,9% – «ні». Не визначилися 16,7%. Сумарна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%.

«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії «Active Group» Олександр Позній.

Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.

Період збору даних: 11 липня 2026 року.

dnepr.com

Запись Європейські правила видалення небезпечного контенту підтримують 56% українців опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.