Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.

Крім того, НБУ прогнозує інфляцію у 2026 році на рівні 6,6% (попередній прогноз – 6,6%), у 2027 році інфляція становитиме 5,0% (попередній прогноз – 5,0%).

Таким чином, інфляція повернеться до цілі лише у 2027 році.

За словами Пишного, споживча інфляція в Україні сповільнилася до 11,9% у річному вимірі у вересні. За оцінками НБУ, така тенденція зберігалася й у жовтні. “Темпи зростання споживчих цін сповільнилися швидше, ніж очікувалося в липневому прогнозі НБУ. Це передусім зумовлено розширенням пропозиції овочів завдяки ліпшим, ніж торік, урожаям”, – зазначив голова Нацбанку.

Водночас базова інфляція знизилася помірніше – до 11,0%. “Фундаментальний ціновий тиск залишався стійким через високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси. У результаті ціни на окремі товари та послуги знижуються повільно або не знижуються взагалі”, – пояснив Пишний.

Голова НБУ відзначив, що інфляційні очікування більшості груп респондентів не поліпшилися, окрім банків. “Хоча очікування фінансових аналітиків були близькими до прогнозів НБУ, інші групи залишаються настороженими. Ми також бачимо зростання уваги домогосподарств до теми інфляції за статистикою пошукових запитів”, – сказав він.

Пишний наголосив, що монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті. “Цьому сприятиме ефект від гарних врожаїв, збереження інтересу до гривневих активів і стабільність валютного ринку”, – зазначив він.

Водночас він застеріг, що процес стримуватимуть додаткові витрати бізнесу на безперебійну роботу в умовах енергодефіциту та підвищення адміністративно регульованих цін.

НБУ декларує ціль з інфляції на рівні 5,0%. Однак минулого року ціни зросли на 12,0%, а в травні стрибнули до 15,9%. Споживча інфляція в Україні у червні 2025 року уповільнилась до 14,3%.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Ціни зростатимуть повільніше: НБУ змінив прогноз щодо інфляції у 2025 році опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2023 року).

Як зазначається у звіті, упродовж 2022 року споживчі ціни в Україні перебували під значним тиском у бік зростання. Передусім це було пов’язано з наслідками російської агресії, що зумовила різке збільшення витрат бізнесу та скорочення пропозиції. Значним був і тиск від загальносвітових процесів – багато країн оновили свої багаторічні інфляційні максимуми, окремі розвинуті країни зіткнулися з двознаковими темпами зростання цін.

За прогнозом НБУ, безпекові ризики ще тривалий час залишатимуться вагомим чинником зростання цін.

“Проте з весни поточного року інфляція почне знижуватися під впливом жорстких монетарних умов, вщухання світових інфляційних процесів, а також все ще слабкого попиту”, – йдеться в огляді.

За даними НБУ, з весни 2023 року почне поступово сповільнюватися продовольча інфляція, проте протягом року вона залишатиметься порівняно високою через зниження врожаїв, збереження значних безпекових ризиків та наслідки перебоїв з енергопостачанням.

Однак потреби забезпечення автономного енергопостачання та/чи зміна графіків роботи все ж призвели до подальшого зростання витрат, що тиснутиме на підвищення цін.

За даними НБУ на показнику загальної інфляції суттєво відображатиметься приведення адміністративних цін і тарифів до їх економічно обґрунтованого рівня.

Темпи зростання адміністративно регульованих цін у другому півріччі 2022 року стабілізувалися на рівні близько 15% у річному вимірі. Основний внесок у зростання адміністративно регульованої інфляції мало пришвидшення зростання цін на алкогольні напої внаслідок збільшення виробничих витрат на енергію, сировину й тару. Швидше дорожчали тютюнові вироби під тиском витрат та ефектів перенесення підвищення обмінного курсу долара на 25% з липня.

За даними НБУ, основним стримуючим чинником адміністративної інфляції залишався мораторій на підвищення тарифів на ЖКП для населення.

“Надалі накопичені дисбаланси в енергетичному секторі зумовлюватимуть потребу приведення тарифів на ЖКП до ринкових рівні. Зважаючи на високу соціальну значущість тарифів, очікується, що їх підвищення буде поетапним і триватиме впродовж декількох років, а також супроводжуватиметься розширенням соціальної підтримки”, – йдеться в огляді.

Високу адміністративну інфляцію визначатиме й подальше подорожчання підакцизних товарів (насамперед тютюнової продукції) через збільшення акцизного навантаження, прогнозують в НБУ.

“Отже, підвищення адміністративних цін і тарифів матиме основний внесок в інфляцію у 2024 – 2025 роках. Як наслідок, загальна інфляція на прогнозному горизонті знижуватиметься помірно – до 18,7% на кінець 2023 року, 10,4% та 6,7% у 2024 та 2025 роках відповідно”, – йдеться в прогнозі.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Як зростатимуть ціни в Україні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

У разі, якщо війна закінчиться 2023-го, на відновлення рівня зарплат доведеться витратити щонайменше два роки. При цьому деякі об’єкти вдасться відновити в перспективі п’яти років.

OBOZREVATEL вивчив оцінки НБУ, уряду та зібрав головні оцінки майбутнього української економіки на найближчі два роки.

На українців чекають дуже складні пів року. За останній квартал 2022-го економіка впаде на 35,6% (загалом за рік зниження з урахуванням більш вдалих минулих кварталів становитиме 31,5%). Але й у 2023-му ситуація стабілізується лише до другого кварталу, вважають у Нацбанку.

У січні, лютому та березні економіка продовжить падати, і це падіння становитиме 17,5%. Але є хороша новина, що далі, якщо вірити Національному банку, економіка почне плавно відновлюватися. Зрозуміло, що точність такого прогнозу може нівелюватись воєнною ситуацією. Але якщо відштовхуватися від оцінок регулятора, матимемо таку картину:

у 2023-му економіка збільшиться на 4%
у 2024-му економіка збільшиться на 5,2%.

З такими темпами зростання Україні знадобиться шість років, щоб повернутись до рівня ВВП до моменту повномасштабної війни. Щоправда, є надія, що у разі реалізації “плану Маршалла” після переможного закінчення війни темпи зростання ВВП будуть суттєвішими.

Послаблення ризиків безпеки (ймовірне закінчення війни) у НБУ закладають у своєму прогнозі лише на 2024 рік. Це може сприятливо позначитися на рівні інфляції (вона знизиться до 9% на рік). “У 2024 році ситуація на ринку праці покращуватиметься як у частині зменшення безробіття, так і зростання реальних зарплат. У той же час зростання ВВП у 2024 році буде невисоким (2,5% згідно з альтернативним прогнозом і 5,2% – базовим) через негативні ефекти більш тривалого періоду руйнувань (підприємств, інфраструктури, житла) та виснаження економіки”, – зазначають у Нацбанку.

Примітно, що Нацбанк навмисно не публікує свої оцінки щодо вартості долара. Справа в тому, що навіть новина про подорожчання валюти, яку озвучив регулятор, може призвести до паніки на ринку і спровокувати девальвацію. Однак у розпорядженні OBOZREVATEL є один із прогнозів НБУ. Згідно з цим документом, цього року середня вартість становитиме близько 35,6 грн/$ (на кінець року – 43 грн/$). 2023-го середня вартість долара складе вже 45,2 грн/$ (46,2 грн/$ на кінець року), а 2024-го вже 46,1 грн/$.

Прогноз Мінекономрозвитку песимістичніший. За його оцінками, долар може подорожчати наступного року до 50 грн/$. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”) вважає, що якщо ситуація на військовому фронті розвиватиметься на користь України, курс може бути нижчим.

“Це все дуже чутливі речі до очікувань. А невдачі на фронті породжують негативні очікування”, – зауважив нардеп. Водночас він наголосив: успіхи України на фронті дозволять утримати середньорічний курс на рівні 42,2 грн/$. Хоча “за прогнозом Мінекономіки до кінця 2023 року курс розженеться до 50 грн/долар”.

Після початку війни в 2014-му ринок праці відновився лише через два роки, у 2016-му. На цей момент рівень зарплат відновився до докризового у гривневому еквіваленті. У доларах зарплати сягнули “старого” рівня лише за чотири роки, нагадує аналітикиня grc Руслана Березівська.

Але зараз ситуація значно гірша. Обсяги знищень можна порівняти лише з періодом Другої світової війни. Ринок праці – лакмусовий папір для визначення ситуації в економіці. Умовно можна припустити два можливі сценарії розвитку ситуації.

Якщо війна закінчиться і Україна отримає свій “план Маршалла” із достатнім обсягом фінансування для відновлення та репараціями. У такому разі відновлення ринку праці відбуватиметься суттєвішими темпами. Як розповідає радник глави Офісу президента Тимофій Милованов, якщо зараз бізнесу варто орієнтуватися на те, щоб створювати товари та послуги, необхідні під час війни, то після закінчення розвиватиметься будівництво, все, що стосується відновлення країни.

Якщо війна затягнеться, а швидко реалізувати “план Маршалла” не вдасться, економіка відновлюватиме повільно, а на відновлення ринку праці знадобляться довгі роки.

Є ціла низка проблем: велика кількість біженців (найчастіше це працездатні українки з вищою освітою), високі ризики для безпеки підприємств, енергетична криза тощо. “Незважаючи на поступове пожвавлення економічної діяльності та попиту на робочу силу, безробіття залишатиметься високим через руйнування виробничих потужностей та структурних диспропорцій на ринку праці”, – йдеться у звіті НБУ.

Погана новина: у попередніх оцінках передбачалося, що до кінця року біженці повернуться до України, проте тепер стало зрозуміло, що ситуація найближчим часом не покращиться. За даними ООН, з 24 лютого до 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб, а повернулося – 6,3 млн осіб. Згодом дедалі більше мігрантів адаптуються в країнах, які їх прийняли: зараз 4,2 млн осіб отримали статус тимчасового захисту (Temporary Protection).

Велика кількість біженців стримуватиме розвиток економіки. У той же час повільні темпи відновлення економіки стримуватимуть ринок праці.

Також є й негативний прогноз. Якщо війна не закінчиться 2023-го і ризики збережуться до 2024-го, то зростання ВВП у 2023-му очікувати не варто. Інфляція стримуватиметься, але через слабкий попит на товари та послуги (в українців просто не буде грошей).

За таких умов повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року. Терміни перемоги в повномасштабній війні, що розв’язана Росією, стали основним фактором, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Що буде із зарплатами, курсом долара та економікою у 2023 році опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.