В умовах гібридної війни, яку веде росія проти України, інформаційна агресія стала одним із основних інструментів тиску. Вона не обмежується лише державними канали чи пропагандистськими платформами. Медіа-простір переповнений дезінформацією, маніпуляціями, фейковими новинами та культурною пропагандою, що має на меті формування упереджень, у тому числі серед молоді. Для дітей цей вплив є особливо небезпечним, оскільки вони ще не здатні критично оцінювати інформацію, пише 056.ua

Пропагандистський контент, орієнтований на молодь, часто прикривається “безобідними” елементами, такими як розважальний контент чи навіть дитячі мультики, що маскують ідеологічні меседжі. В умовах, коли сім’ї змушені переміщатися, а діти часто перебувають під тиском зовнішнього світу, це може створювати серйозні психологічні проблеми. Історії, фільми чи навіть прості соціальні медіа-пости можуть формувати у дітей не тільки уявлення про реальність, але й змінювати їхнє ставлення до рідної країни, родини та нації.

Важливим є і фактор доступу до такої інформації. Якщо дорослі зазвичай обережніші і мають більше можливостей для перевірки фактів, то діти та підлітки, маючи доступ до Інтернету, здебільшого намагаються сприймати все без додаткових перевірок, часто стаючи жертвами маніпуляцій. І якщо ми не створимо захисту, це може мати небезпечні наслідки.

Дніпропетровська область — один із найбільших регіонів України і має стратегічне розташування на південному сході країни. Після початку повномасштабного вторгнення росії, область стала важливим напрямком для евакуації громадян, і одночасно — мішенню для психологічного тиску. Згідно з офіційною статистикою, на 27 квітня 2025 року у Дніпрі та області зафіксовано понад 280 випадків, коли діти та підлітки стали об’єктами маніпуляцій через російські медіа або навіть через так звані “тренди” в соцмережах.

За даними обласного управління поліції, в результаті маніпуляцій через медіа-платформи виникли не лише конфлікти серед дітей, але й поширилися випадки насильства, цькування, а також психологічного тиску, що в деяких випадках призвело до суїцидальних намірів серед підлітків. Це, в свою чергу, викликає велику стурбованість серед батьків і соціальних служб, оскільки діти, особливо у стресових ситуаціях, можуть ставати надзвичайно уразливими до чужих впливів.

Аналіз соціальних мереж показує, що з початком війни в Україні значно зросла кількість контенту, що пропагує не лише культуру насильства, але й нав’язує ідеї про “розподіл України” та “легітимність” російських дій на території нашої держави. Різноманітні меседжі, які намагаються пропагувати історичну неправду, фальсифікацію подій і навіть вихваляння “звільнення” територій, стали частиною інформаційного простору, в якому діти можуть знаходити підтвердження своїх “страхів” чи “сумнівів”. Враховуючи постійний потік таких матеріалів, важливо зазначити, що постійна інформаційна атака є серйозною загрозою для формування світогляду молоді.

Інтернет та соціальні медіа стали основними каналами розповсюдження російського контенту серед молоді. Платформи на кшталт TikTok, Instagram, YouTube є тим середовищем, де діти й підлітки не лише проводять велику частину свого часу, але й формують свої погляди на світ. Згідно з даними міжнародних досліджень, за останні три роки кількість контенту з російським наративом, що потрапляє до користувачів України, зросла на 25%. Проблема в тому, що багато з цих відео, фото чи публікацій містять певну кількість маніпуляцій, які можуть мати потужний вплив на свідомість підлітків.

На прикладі тієї ж платформи TikTok, ми можемо побачити десятки тисяч відео, де пропагандистський контент інтегровано в розважальний, роблячи його менш помітним. В результаті молодь не завжди розрізняє, де інформація є маніпуляцією, а де — просто розвагою. В таких умовах діти часто стають мішенями для маніпулювання їхнім сприйняттям реальності. До того ж важливо зазначити, що багато дітей намагаються імітувати поведінку, яку вони бачать у популярних блогерах, тим самим створюючи нові образи, які не відображають реальність.

Так, наприклад, у Дніпрі було зафіксовано понад 15 випадків, коли підлітки, за рахунок впливу російського контенту, почали поширювати пропагандистські меседжі серед однолітків. В таких випадках діти не лише обговорюють ідеї щодо так званого “возз’єднання” з Росією, але й починають активно дискредитувати національні ідеї та історичні факти.

Одним з найсерйозніших наслідків впливу російського контенту є посилення булінгу та соціальної ізоляції серед школярів. Пропагандистський контент, що активно поширюється через соцмережі, сприяє формуванню у дітей упереджених уявлень, які потім можуть трансформуватись у насильницькі поведінкові моделі. У школах Дніпра зафіксовано збільшення випадків агресії, що виникають через обговорення політичних тем, ідей, а також використання російських наративів.

Наприклад, у грудні 2024 року в одній зі шкіл Дніпра відбувся інцидент, коли група підлітків, натхнених проросійськими ідеями, почала цькувати однокласників через їхнє ставлення до війни. Вони використовували вульгарні образи, що стосувалися національної ідентичності, і навіть закликали до бойкоту українських товарів. Це було не єдиним випадком: подібні прояви агресії фіксувалися в різних школах та навчальних закладах області.

Згідно з дослідженням “Протидія булінгу в Україні”, понад 25% опитаних дітей зізналися, що ставали жертвами цькування через політичні переконання, що в значній мірі пов’язано з поширенням російської пропаганди. Це не тільки створює конфлікти серед дітей, але й загрожує нормальному розвитку соціальних зв’язків та психологічному стану школярів.

Для того, щоб захистити молодь від негативного впливу, потрібно здійснити комплексний підхід, що включає як медіа-освіту, так і психологічну підтримку дітей.

Медіаграмотність. Важливим кроком є впровадження курсів медіаграмотності у шкільні програми. Це дозволить дітям розпізнавати маніпуляції, фейки та пропаганду, що поширюються через медіа. Важливо також проводити тренінги для вчителів і батьків, щоб вони могли вчасно реагувати на загрози.
Батьківський контроль. Батьки повинні активно слідкувати за онлайн-активністю своїх дітей, заохочуючи їх до відкритих бесід про те, що вони бачать в Інтернеті. Підтримка дитячих емоцій і розвиток критичного мислення допоможе дітям протистояти небезпечним впливам.
Психологічна підтримка. Необхідно збільшити кількість психологічних центрів, де діти можуть звернутися за допомогою після пережитих травм чи впливу пропаганди. Психологічні консультації можуть допомогти у відновленні емоційної стійкості дітей.
Моніторинг контенту. Використання сучасних технологій для фільтрації та блокування шкідливого контенту є важливим кроком у боротьбі з російським впливом. Навчальні заклади повинні інвестувати в інструменти для безпечного перегляду контенту.
Інформаційна безпека дітей є надзвичайно важливою в умовах гібридної війни. Вплив російського контенту на молодь має серйозні наслідки, зокрема в плані формування свідомості та поведінки. Тому тільки через комплексні заходи на рівні школи, сім’ї та держави можна забезпечити захист дітей від інформаційної агресії та допомогти їм зберегти національну ідентичність і цілісність.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Інформаційна війна: як російський контент впливає на дітей Дніпропетровщини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це – у матеріалі Відкритого.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись рф веде проти українців інформаційну війну: як не вестися на маніпуляції опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.