1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Офіційний сайт Мінцифри – www.digitalstate.gov.ua, повідомив, що українських цифрових лідерів відзначили у Government AI 100 (2026) — списку людей, які впливають на використання ШІ в державному управлінні. У медіа з посиланням на Мінцифру обговорювали нові можливості для водіїв у “Дії”, зокрема цифровий “Європротокол” (для дрібних ДТП), як очікувану послугу І кварталу 2026; описували й базові умови використання (реєстрація обох учасників у “Дії”, чинна автоцивілка).

Україна продовжує рух до моделі, де державна послуга стає цифровим процесом, а не стоянням в чергах по інстанціям для збору різноманітних паперів. Навіть у складних умовах (війна, енергоризики) ця траєкторія зберігається — і це конкурентна перевага для вступу до Євросоюзу.

2. Розпочався запуск он-лайн моніторингу азартних ігор. Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ), яку позиціонують як інструмент прозорості, контролю фінансових потоків і боротьби з ухиленням від сплати податків. Це так би мовити «цифровий лічильник» для галузі, де гроші часто люблять тінь. Якщо система запрацює в повному обсязі — це збільшить доходи до бюджету, прозорість бізнесу азартних ігор, та зниження корупційних вікон.

3. Оборонні технології: дрони та масштабування виробників. В українських ЗМІ повідомлялось про український “дрон-матку” Gara Neith: платформа, яка може переносити 2–3 FPV-дрони на дистанцію близько 50 км, та виступати ретранслятором і засобом розвідки; також зазначалося, що він доступний для замовлення на державному маркетплейсі Brave1.

Це типовий приклад української “фронтової інновації”: не абстрактна ідея, а інженерна відповідь на конкретну тактичну задачу (доставка FPV як можна далі, зменшення ризику для операторів, збільшення гнучкості застосування).

4. Кіберстійкість: навчання та “цифрова гігієна” як частина оборони. У застосунку для військових “Армія+” з’явився курс “Кібергігієна 2.0” — практичне навчання безпечній роботі з флешками, смартфонами, інтернетом, щоб зменшувати ризики витоків даних та кібератак.

Під час війні, якщо військовий випадково підключив флешку, може бути не приватною помилкою, а втратою серед побратимів, позицій та операційної інформації. Тому навчання — це елемент системної оборони.

Світові хай-тек новини:

1. Штучний інтелект переходить у глобальну площину. На тлі самміту у Давосі (WEF 2026) знову піднялася тема ШІ. Це не просто про чат-боти, а про масове переформатування економіки та ринку праці. Голова МВФ Крісталіна Георгієва публічно говорила про ефект “цунамі” для зайнятості: оцінки, які там звучали — трансформація та вплив на 60% робочих місць у розвинених економіках і 40% у світі.
IBM опублікувала окреме дослідження по бізнесу: керівники очікують різкого прискорення інвестицій у ШІ (оцінювали приблизно як “+150% до 2030”), але водночас 68% опитаних керівників бояться, що їхні ШІ-ініціативи проваляться через слабку інтеграцію в основні бізнес-процеси.

2. Дата-центри потребують все більше компонентів. Reuters описав проблему тижня: попит з боку ШІ-інфраструктури штовхає вгору ціни на чипи пам’яті, що б’є по виробниках споживчої електроніки (смартфони/ПК), особливо в середньому та бюджетному сегментах.
Паралельно в публічному полі звучали коментарі від виробників: Micron і конкуренти говорили про безпрецедентний тиск на ринок процесорів та продажі та бронювання потужностей під AI-пам’ять. Коли дата-центри масово купують процесори для прискорювачів ШІ, для звичайних виробників ноутбуків і телефонів лишається менше компонентів — або їх вартість значно зростає. І як наслідок – ціни на гаджети можуть рости не через “жадібність брендів”, а через вузьке місце у ланцюжках постачань.

3. Супутниковий інтернет для корпорацій: Blue Origin кидає виклик Starlink. Blue Origin оголосила про TeraWave — супутникову мережу з заявленою пропускною здатністю до 6 Тбіт/с і стартом розгортання наприкінці 2027 року. Reuters деталізував масштаб: 5 408 супутників, ставка на клієнтів рівня держав, дата-центрів, бізнесу, орієнтир — близько 100 000 корпоративних клієнтів (тобто це не “домашній інтернет для всіх”, як Starlink у масовому сприйнятті).

Це сигнал, що космічний інтернет переходить у інфраструктуру для ШІ-економіки: дата-центри, хмари, урядові канали зв’язку, резервування магістралей. Для світу (і для України в перспективі) це означає: більше альтернатив, більше конкуренції, але й більша геополітизація зв’язку.

4. Кібербезпека: виробник спортивного одягу ті взуття Under Armour розслідує інцидент: за повідомленнями, йдеться про масштаби: до ~72 млн записів клієнтів (передусім email та інші профільні дані) надійшло до хакерів, при цьому компанія наголошувала, що паролі та платіжні дані начебто залишились не зачеплені.

Ingram Micro повідомила про наслідки ransomware-атаки: у публічних повідомленнях фігурувала цифра 42 521 постраждалих осіб із набором персональних даних (контакти, дати народження, документи тощо) та пропозицією кредит-моніторингу.

Багато “нових” витоків — це насправді старі злами, які або довго розслідували, або дані “спливли” пізніше.

Для пересічної людини правила інформаційної гігієни я не змінюється: дврорівнева аутентифікація, окремі паролі до різних соцмереж та додатків, мінімізація даних у профілях, уважність до листів на кшталт “оновіть пароль-доставка-штраф”.

5. Космос і “космічна погода”: реальні події, що впливають на зв’язок і енергетику. ESA повідомляла про космічну погодну подію в січні 2026: фіксувалися інтенсивні потоки високоенергетичних частинок (сонячного вітру), пік — 19 січня 2026 о 19:15 UTC, рівень S4 (severe) за шкалами радіаційних штормів, з оцінками швидкості CME близько 1700 км/с.

Космічна погода — це не екзотика: вона впливає на супутники, радіозв’язок, навігацію, а інколи — й енергосистеми (через індуковані струми). Для нашої країни під час війні та кризи, стійкість до таких факторів — теж частина безпеки.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна робить власну велику мовну модель (суверенний LLM – large language model)

Найгучніша новина: Україна будує власну LLM, використовуючи відкриту основу – Google Gemma. Переваги цієї моделі для Україні, це менша залежність від чужих “закритих” моделей, контроль над даними, краща адаптація до української мови, документів, контексту, а також безпекова логіка (в умовах війни ризик кібератак та маніпуляцій дуже високий). Для навчання збирають масиви даних із великої кількості держінституцій, і модель має бути корисна для масових сервісів.

Тема перехоплювачів БпЛА типу шахед — одна з центральних

Представлені та вже проходять бойові випробування конкретні системи перехоплення дронів із заявленими швидкостями (публічно називали цифри на рівні 200+ км/год для деяких рішень; також у грантових цілях звучали значно вищі швидкості). Боротьба з бойовими дронами — це зараз не “епізод”, а окремий фронт технологій.

Держава як цифрова платформа: навіть короткі збої — показові

Були повідомлення про тимчасові перебої окремих сервісів (наприклад, для внутрішньо переміщених осіб) через технічні роботи в базах даних. Коли країна живе в смартфоні, стабільність сервісів стає питанням довіри й безпеки так само, як і кіберзахист.

Європейські програми дають українцям шлях у “ШІ на суперкомп’ютерах”

Анонсовано про можливості грантів у рамках європейських програм для проєктів generative AI з доступом до HPC (суперкомп’ютерів), з фінансуванням до €200 000 для одного учасника або до €300 000 для консорціумів (залежно від формату).
Це означає, що українські команди можуть робити більш “важкі” ШІ-проєкти, які інакше були б занадто дорогими.

Світові події:

Великі ШІ-сервіси переходять від мовних моделей (відповідати на запитання та поставлені завдання) до моделей, які виконують певну роботу

Ще рік-два тому від моделей ШІ очікували “чатбот гарно відповідає”. Тепер фокус інший: ШІ має виконувати завдання — як помічник-оператор. ШІ вже не лише пише текст, а може заходити на сайти, натискати кнопки, заповнювати форми, робити дії у цифрових сервісах (за правилами доступу). Саме тому цього тижня Amazon (AWS) на своїй великій конференції (re:Invent) багато говорив про “агентів” — тобто ШІ, який вже не просто радить, а виконує. Умовно: “Замов мені квитки”, “підготуй звіт”, “зістав дані з 3 джерел” — і він робить це через інструменти.

OpenAI робить паузу на виведення на ринок нових продуктів і замість цього покращує якість вже наявних моделей

OpenAI у своїх прес-релізах повідомила, що працює над покращенням якості продуктів, які вже наявні на ринку, а саме вони на вдосконалять швидкість, надійність, стабільність, персоналізацію діючих на цей час моделей.

Наступна велика революція — оптичні канали (простими словами – оптика всередині комп’ютера»

Звучить фантастично, але логіка проста: ШІ-системи “задихаються” не тільки через нестачу потужності, а через те, що дані повільно надсилаються між частинами системи. Тому з’являються рішення, де дані передаються світлом (оптичними каналами), а не лише традиційними проводами.

Кіберзлочини вчинені за допомогою штучного інтелекту “побутовими”

Цього тижня вже надходили повідомлення про: шахрайство з AI-підробками, шантаж, фейкові фото та відео (“deepfake”) та інші. Окремо звучали попередження про схеми на кшталт “віртуального викрадення”: коли шахраї надсилають “докази” (підроблені AI-матеріали) і вимагають гроші.
Практичний висновок: у сім’ях і організаціях потрібні прості протоколи: кодове слово, перевірка подій через інший канал.

ЄС сильніше тисне на великі платформи (і це впливає на ШІ-функції)

Тиждень був насичений новинами про регуляторний тиск ЄС на Big Tech (штрафи, антимонопольні розслідування, вимоги щодо реклами, прозорості та доступу дослідників).Платформи (соцмережі/месенджери) дедалі більше змушені: пояснювати, як працюють алгоритми, прозоро маркувати рекламу, не “закривати” ринок для конкурентів, бути відповідальними за механіки, які вводять людей в оману.

Інтернет дуже залежить від кількох ключових вузлів

Був великий збій у великого інтернет-провайдера інфраструктури (Cloudflare), який зачепив багато сервісів.
В даному випадку інтернет — як велика транспортна система. Якщо перекрити одну ключову розв’язку, можливі затримки навіть на периферіях. Тому на майбутнє (особливо для держпослуг та банків) важливі резервні маршрути та зменшення залежності від одного постачальника.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини за минулий тиждень в Україні та світі опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

8–14 жовтня ключові гравці обговорили експорт ІТ-послуг, інтеграцію штучного інтелекту в державу й оборону, а також інвестиції в оборонні технології. Головна ідея – Україна вибудовує «цифровий щит» і водночас готує ґрунт для експортних продуктів на базі ШІ.

ДІЯ: Повідомляють проте, що кількість користувачів досягло близько 23 млн осіб «Дії» (приблизно 4 з 5 дорослих). Останні оновлення торкнулися послуг для водіїв (нові можливості з автономерами, тощо) та пілотних проектів голосування та сервісів у культурних подіях — тренд на «державу в смартфоні» триває.

IT-коаліція партнерів: підтримка цифровізації оборони. На 11-й зустрічі IT Coalition оголосили про прискорення закупівель технологій і проєктів діджиталізації для Сил оборони України. Це — про швидші впровадження зв’язку, ІТ-систем обліку та аналітики.

«Імпульс» у Десантно-штурмових військах: ДШВ першими повністю розгортають систему “Імпульс”: замість розрізнених таблиць — єдина цифрова база для керування кадрами в реальному часі. Це у рази підвищує швидкість і точність ухвалення рішень.

Фінансування defense-tech стартапів. Український стартап Swarmer (штучний інтелект для ройового керування дронами) нещодавно залучив $15–18 млн — рекорд для нашого оборонного сектора. Суть продукту: один оператор який адмініструє багато дронів завдяки ШІ. Це робить операції дешевшими й швидшими.

Apple показала нові чипи M5 — «залізо» для ШІ прямо в ноутбуці Apple офіційно представила покоління чипів M5

Обіцяють у кілька разів вищу графічну та «нейронну» продуктивність для задач штучного інтелекту. Застосунки зі ШІ (розпізнавання, переклад, обробка фото/відео) зможуть працювати швидше на самому ноутбуці, без постійного інтернету.

Windows 10 — офіційно «йде на пенсію», а Windows 11 роблять «розмовним»

14 жовтня завершилась безкоштовна підтримка Windows 10. Microsoft паралельно «проштовхує» Windows 11 з глибшою інтеграцією застосунку штучного інтелекту Copilot (можна говорити: «Hey, Copilot»; асистент розуміє, що на екрані, і допомагає виконувати дії в застосунках). Для бізнесу та окремих регіонів існують програми продовженої безпеки, але загалом курс — на Windows 11.

Якщо у вас Windows 10 — оновлюйтесь або подумайте про альтернативи; в нових ПК голос та ШІ все більше стають «головним інтерфейсом».

Великі гроші в «науковий» штучний інтелект

Стартап Lila Sciences залучив кошти за участі NVIDIA, оцінка — понад $1,3 млрд. Компанія будує «наукові фабрики»: роботизовані лабораторії, де експерименти керує ШІ. Ідея — пришвидшити відкриття в енергетиці, фармі, матеріалознавстві. Готуємося переходити від «чат-ботів» до ШІ, який реально робить науку, генерує свої дані й пропонує нові рішення.

Автоіндустрія: що з «проривів» реально рухається

Суцільнотверді (solid-state) акумулятори — ближче до серії. Toyota оголосила партнерство із Sumitomo Metal Mining для масового виробництва ключових матеріалів і планує перші серійні електромобілі з solid-state батареєю у 2027–2028 роках. Такі АКБ теоретично швидше заряджаються, мають більший запас ходу й менш пожежонебезпечні. Китайські й корейські автовиробники гравці теж прискорюються, показуючи лабораторні прориви та пілотні лінії. Це створює гонку за перші комерційні моделі на solid-state.

Також японські дослідники показали прототип твердотільної водневої батареї, що працює за нижчих температур і потенційно дає вищу енергомісткість за літій-іонні. До серійних авто з подібними батареями далеко, але для транспорту це може стати легшим і довговічнішим варіантом у майбутньому.

Безпілотні таксі: Waymo йде в Лондон (2026). Сервіс Waymo офіційно готує роботаксі в Лондоні з 2026 року (тестування з водіями безпеки стартує раніше). Це перше велике розгортання Waymo в Європі й сигнал, що роботаксі поступово виходять за межі США.
Tesla розширює «FSD v14» (оновлена система допомоги водію). Компанія оголосила про ширший реліз версії 14.2 — поступові оновлення мають покращувати поведінку авто в складних сценаріях. Водночас це ще не повна автономія, а еволюція «розумного автопілота», який ще й досі потребує уваги водія.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що Найближчі 1–3 роки авто з ШІ стануть «самостійнішими», а заряджатися — швидше.

Автор: Денис Ричка

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Дайджест хай-тек новин за тижень, що минув опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.