Велика Британія стала першою іноземною державою, що отримує доступ до української платформи Avengers AI Labs. Її основою є розмічений масив приблизно з 5 млн бойових зображень, значна частина яких походить із української системи ситуаційної обізнаності DELTA. Дані збираються камерами та сенсорами безпосередньо на полі бою й охоплюють танки, артилерію, дрони та інші військові об’єкти.

На цей час навчені на цих даних моделі використовуються в автоматизованій системі, що аналізує понад 100 тис. відеопотоків із дронів щомісяця і, за даними української сторони, здатна в режимі реального часу визначати приблизно 70% ворожих цілей.

Щоб навчити її розрізняти танк, артилерійську установку, людину чи дрон у реальних умовах війни, потрібні тисячі й мільйони справжніх зображень – із різних ракурсів, за різної погоди, освітлення, висоти польоту, тепловізійного режиму та маскування.

Накопичити п’ять мільйонів якісно класифікованих зображень реальної сучасної війни практично неможливо без багаторічної участі у такому конфлікті.

Україна фактично отримала один із найцінніших у світі масивів даних для навчання військового ШІ.

Від дронів до ракет: Україна отримує доступ до британських технологій SCALP. 24 серпня оборонне технологічне партнерство між Україною та Великою Британією було розширене. Велика Британія погодилася дозволити компанії MBDA розкрити Україні класифіковану технічну інформацію про британські компоненти, що використовуються у крилатій ракеті SCALP/Storm Shadow, із метою створення виробничо-складальних потужностей в Україні.

Передана виробнича технологія створює можливість виготовляти боєприпаси роками.

Українська оборонна політика дедалі очевидніше рухається до моделі інтеграції у виробничу систему союзника.

У довгостроковій перспективі саме це може стати фундаментом українського повоєнного оборонно-промислового комплексу.

Brave1: наземний робот має стати дешевою витратною бойовою платформою. 27 серпня Brave1 повідомив про випробування на фронті дешевих ударних наземних роботизованих комплексів, озброєних звичайними автоматами Калашникова. Кластер уже об’єднує понад 200 виробників НРК; загалом до Brave1 входять близько 2,5 тис. компаній та понад 5 тис. оборонних розробок, серед яких більше 500 виробників БпЛА та понад 200 команд у сфері штучного інтелекту.

Сучасна війна поступово переходить до концепції attritable robotics — машин, які достатньо дешеві, щоб командування могло ризикувати ними замість людини.

Ідеальний військовий наземний робот не обов’язково має бути технологічним шедевром.

Він має бути достатньо дешевим, простим у ремонті, масовим і здатним виконати небезпечне завдання.

Це фактично та сама революція, яку FPV-дрони здійснили у повітрі.

FPV став ефективним не тому, що був найскладнішою літаючою машиною, а тому, що його швидко можна було виготовити десятками тисяч.
Тепер аналогічна логіка переходить на землю.

Українська мова отримала власний AI-бенчмарк. 24 серпня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським католицьким університетом та ініціативою lang-uk запустило Ukrainian LLM Leaderboard — перший національний рейтинг великих мовних моделей за якістю роботи українською мовою.

Більшість глобальних AI-бенчмарків традиційно створювалася англійською мовою. Інші мови часто оцінювалися через переклад тестових завдань, що не дозволяло виявляти специфічні проблеми: неправильне відмінювання, русизми, кальки, нерозуміння українського контексту або помилки у правових і культурних поняттях.

Ukrainian LLM Leaderboard має дати можливість безпосередньо порівнювати моделі за їхньою здатністю працювати саме українською. Наступними напрямами розвитку заявлено оцінювання роботи із зображеннями, етичності, вартості використання та якості роботи з державними адміністративними процедурами й нормативними текстами.

Якщо AI-модель використовується у ЦНАПі, судовій системі, державному реєстрі або юридичному сервісі, невелика різниця між близькими словами може мати правові наслідки.

Тому мовна якість стає питанням не культури, а інфраструктурної безпеки.

Україна будує технологічний центр для освіти навколо ШІ. 25 серпня у Києві відкрився фізичний простір WINWIN EdTech Center of Excellence, створений для тестування та масштабування нових освітніх технологій.

Серед партнерів центру – компанії OpenAI, Google for Education, UNICEF та естонська ESTDEV. Центр уже досліджує разом з OpenAI особливості використання ШІ українськими підлітками, тестує цифрові інструменти навчання математики та бере участь у міжнародному дослідженні інтеграції ШІ у вищу освіту.

Перша хвиля цифровізації освіти часто означала закупівлю ноутбуків, планшетів або «смартдошок».

Але цього недостатньо. AI змінює не пристрій, а саму логіку навчання.

Як перевіряти домашню роботу, якщо текст може написати модель? Чи має учень право використовувати AI-помічника? Як оцінити не результат, а власне мислення дитини? Як навчити школяра перевіряти достовірність відповіді моделі?

Саме ці питання визначатимуть освіту наступного десятиліття значно більше, ніж модель інтерактивної дошки.

Прифронтовий інтернет: цифрова інфраструктура стає інфраструктурою виживання. 26 серпня Мінцифра окремо привернула увагу до стану телекомунікацій у прифронтових районах Харківської та Донецької областей. Інженери відновлюють пошкоджені лінії в умовах постійної загрози дронів, а оператори готують мережі до зимових відключень електроенергії.

Український досвід уже показав, що сучасна телекомунікаційна мережа має оцінюватися по таким важливим параметрам, як: скільки годин мережа працюєватиме без електроенергії; наскільки швидко можна відновити пошкоджений кабель; чи існує резервний маршрут; чи може базова станція функціонувати під час обстрілу.

Після війни цей досвід може стати одним із напрямів українського експорту -технології resilient telecom, тобто зв’язку, спроєктованого для роботи у кризових умовах.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

Nvidia: AI-бум, схоже, поки не завершується. Головною фінансово-технологічною подією тижня стали квартальні результати Nvidia.

За другий фінансовий квартал виручка компанії перевищила $96,2 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник попереднього року. Дата-центровий бізнес приніс приблизно $89 млрд. Nvidia прогнозує близько 70% зростання виручки у наступному фінансовому році, тоді як середній прогноз аналітиків перед оголошенням був значно скромнішим – близько 44%.

Компанія також повідомила, що її нова архітектура Vera Rubin уже постачається клієнтам і в поточному кварталі може забезпечити приблизно п’яту частину дата-центрової виручки. Nvidia й Amazon Web Services домовилися розгорнути ще 2 млн GPU у 2027–2028 роках.

Anthropic дозволяє AI-агентам керувати мікроскопами та роботами. 27 серпня Anthropic представила дослідницьку версію Model Hardware Standard — MHS, відкритого технологічного стандарту, що дозволяє AI-агентам взаємодіяти з фізичними лабораторними та виробничими пристроями.

Серед прикладів – мікроскопи, роботизовані руки та обладнання для калібрування лазерів у квантових системах. Ідея полягає в тому, що AI-агент може координувати роботу різних приладів через програмні інтерфейси і виконувати складні послідовності операцій цілодобово з мінімальною участю людини.

MHS фактично будує міст між AI та фізичною машиною. AI-агент зможе спланувати експеримент, управляти приладами, записувати результати, аналізувати їх і запускати наступну серію.

Це вже не чатбот, а автономний цифровий лаборант.

ШІ та кібербезпека: понад сто корпорацій закликають готуватися до нової хвилі атак. 27 серпня OpenAI, Anthropic, Microsoft, Alphabet, Amazon та понад сто інших великих компаній оприлюднили спільне звернення із закликом до масштабного посилення кіберзахисту.

Серед підписантів — Broadcom, Cloudflare, CrowdStrike, IBM, Oracle, Visa, Mastercard, General Motors та інші корпорації. Вони попереджають, що вже найближчими місяцями кібератаки, підсилені ШІ, можуть стати значно масовішими, оскільки моделі швидко набувають здатності шукати й експлуатувати програмні вразливості.

Саме тому попит на кібербезпеку продовжує зростати. CrowdStrike цього тижня підвищила річний прогноз, а CEO Джордж Курц назвав захист AI-інфраструктури найбільшою ринковою можливістю в історії компанії.

Meta дала дуже важливий урок: AI-агент ще не дорівнює працівнику. Однією з найцікавіших новин тижня стало велике розслідування Reuters щодо внутрішнього проєкту Meta Project OT — Organization Transformation.

На початку 2026 року керівництво компанії розглядало радикальний сценарій AI-native організації праці, де частина команд могла скоротитися до 60%, а багато щоденних операцій мали перейти до AI-агентів. У травні Meta справді скоротила близько 10% персоналу, однак наступну велику хвилю скорочень скасували. Внутрішні дані показували, що автономні AI-агенти не забезпечили очікуваного зростання продуктивності.

За внутрішніми даними, обсяг змін у коді зріс приблизно на 220%, але кількість змін, які реально приводили до нових або покращених функцій продукту для користувачів, збільшилася лише на 36%. При цьому великі технічні та безпекові інциденти, пов’язані з неконтрольованою автоматизацією, за окремими внутрішніми показниками зросли.

Кількість згенерованого AI коду не дорівнює продуктивності.

Так само 100 сторінок AI-тексту не означають 100 сторінок якісного дослідження.

Справжній економічний ефект потрібно вимірювати не кількістю створеного контенту, а кінцевим результатом.

Квантові комп’ютери виходять на фондовий ринок: Pasqal дебютує на Nasdaq. 28 серпня французька компанія Pasqal, один із провідних європейських розробників квантових комп’ютерів, дебютувала на Nasdaq. Після початку торгів її акції в певний момент зростали більш ніж на 70%; угода оцінила компанію приблизно у $2 млрд і дала їй близько $360 млн додаткового капіталу для масштабування виробництва.

Pasqal використовує технологію нейтральних атомів, що утримуються й керуються лазерами.

Її співзасновник Ален Аспе отримав Нобелівську премію з фізики 2022 року за роботи у сфері квантової заплутаності.

Компанія вже розгорнула сім квантових машин, зокрема в національних суперкомп’ютерних центрах Франції, Німеччини, Італії та Канади. Серед клієнтів є Saudi Aramco.

Квантовий сектор поки що дуже далеко від масового застосування. Головною проблемою залишаються помилки обчислень і масштабування. Однак дебют Pasqal символічний: квантові технології поступово переходять із університетських лабораторій у промислову та фінансову фазу розвитку.

Термоядерна енергетика отримує дорожню карту до середини 2030-х. 25 серпня Міністерство енергетики США представило дорожню карту, яка має наблизити перші комерційні термоядерні установки до розгортання в середині 2030-х років.

Основні технологічні проблеми залишаються надзвичайно складними: потрібні матеріали, здатні витримувати потоки високоенергетичних нейтронів, системи роботи з тритієм та компоненти, що можуть працювати за екстремальних температур. Водночас план передбачає активне використання AI, високопродуктивних і квантових обчислень, зокрема цифрових двійників майбутніх реакторів.

За останні 12 місяців до липня 2026 року приватні компанії, які розробляють технології термоядерного синтезу, залучили рекордні $4,48 млрд, а загальний обсяг заявленого фінансування галузі з 2021 року досяг приблизно $14,24 млрд.

Roman Space Telescope: NASA запускає «ширококутний Hubble». 30 серпня відбулася одна з найбільших космічних подій року. NASA успішно запустила Nancy Grace Roman Space Telescope – нову флагманську космічну обсерваторію приблизною вартістю $4 млрд. Телескоп стартував із Космічного центру Кеннеді на ракеті SpaceX Falcon Heavy й попрямував до точки Лагранжа L2 приблизно за 1,6 млн км від Землі.

Roman часто порівнюють із Hubble, але їхні завдання відрізняються. Hubble і James Webb можна умовно порівняти з дуже потужними телеоб’єктивами.

Roman — це ширококутна камера Всесвіту.

Він має приблизно Hubble-рівень чутливості й деталізації, але здатен значно швидше оглядати великі ділянки неба. NASA оцінює, що те, на що Hubble під час огляду Чумацького Шляху знадобилося б близько століття, Roman потенційно може виконати приблизно за місяць спостережень.
Одним із головних завдань стане створення найдетальнішої на сьогодні тривимірної карти Всесвіту з аналізом понад 2 млрд галактик.

Головні цілі – зрозуміти природу темної енергії та темної матерії, а також провести масштабний пошук екзопланет. Очікується відкриття тисяч нових світів поза Сонячною системою.

AI-бум породжує ще одну індустрію — енергетику для дата-центрів. 24 серпня компанія Aggreko, один із найбільших глобальних постачальників мобільної та тимчасової генерації, подала заявку на IPO у США. Причина інтересу інвесторів дуже показова: дохід Aggreko від дата-центрів майже подвоївся, а загальний портфель забезпечених майбутніх контрактів досяг близько $6 млрд. Компанія управляє парком енергетичних потужностей понад 17 ГВт.

Технологічній компанії більше недостатньо знайти земельну ділянку і купити GPU. Їй потрібно знайти електростанцію, а підключення нового дата-центру потужністю сотні мегаватів до традиційної енергосистеми може займати роки.

Саме тому зростає цілий сектор тимчасової генерації, локальних газових станцій, батарейних сховищ і обмежених мережевих рішень. AI стає одним із найбільших драйверів інвестицій у нову енергетичну інфраструктуру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий high-tech за минулий тиждень: що нового? опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Цифрова держава й кіберстійкість: оновлення стандарту КЕП (кваліфікаційний електронний підпис). Україна переходить на криптоалгоритм «Купина» для нових КЕП з 10 лютого 2026. Мінцифри повідомило про перехід на новий стандарт криптографічного захисту — «Купина». З 10.02.2026 нові ключі кваліфікованого електронного підпису (КЕП) формуються вже за посиленим алгоритмом. Формулювання просте: “зовні майже непомітно, але зламати складніше” (аналогія з “оновленням замка”).

У роз’ясненнях для користувачів підкреслюється: чинні сертифікати не “обнуляються” одномоментно; перехід плановий, а для провайдерів довірчих послуг фігурує орієнтир завершення міграції до 1 липня 2026.

Для держави та бізнесу КЕП — це фундамент електронних послуг, контрактів, звітності. Оновлення криптографії — це зниження ризиків компрометації ключів, фішингу та підробки “цифрової волі” людини або організації.

2. Оборонні технології: Україна продовжує “прискорювати цикл” дронів і ППО. “Mission Control” — цифрова система управління дроновою війною (логістика, ефективність, прозорість). Український військовий застосунок Mission Control, що об’єднує різні типи дронів у спільний контур управління й звітності. Командири можуть бачити, які системи працюють краще, а також прив’язувати використання до механік забезпечення (у матеріалі згадано систему балів та обліку на кшталт ePoints).

Linza 3.0 (Frontline Robotics): оптична навігація, яка буде вироблятися та масштабуватися в Україні та Німеччині.

• Що сталося. Digital State UA описує Linza 3.0 з візуально-інерційним модулем навігації на базі AI, що допомагає мапити маршрут у Loiter-режимі, стабільно “висіти” над ціллю до ~200 м, і покращує стабілізацію посадки; заявлено варіанти day/night, а також масштабування виробництва в Україні та Німеччині.

• Чому це важливо. Оптична/візуальна навігація зменшує залежність від уразливих каналів (коли GPS/зв’язок глушать), а масштабування виробництва — це “переведення” розробки в серійність.

Sunray: Українські інженери тестують лазерну систему

Sunray для ураження дронів — як відповідь на дефіцит ракет ППО. У матеріалах із посиланням на The Atlantic фігурують тези про низьку вартість одиниці (порядку сотень тисяч доларів) та компактність (пристрій вміщується в легкове авто типу пікап), а також демонстраційні випробування проти БпЛА. У боротьбі з “ройовими” атаками дешевих дронів економіка перехоплення стає вирішальною: якщо збивати “мопед” ракетою за сотні тисяч — ресурс вигорає. Лазер (за умови доведення до надійності) — це спроба зробити дуже дешевий постріл.

Лазери — це не “магічна паличка”. На ефективність впливають погода, дальність, наведення, енергоживлення. Але сам напрямок показує, куди рухається війна технологій.

3. Міжнародна кооперація в defense-tech: дрони як “спільне виробництво” На Мюнхенській конференції безпеки Україна говорила про спільне українсько-німецьке виробництво дронів. У повідомленнях із посиланням на заяви президента йдеться, що на порядку денному — перше спільне українсько-німецьке підприємство з виробництва дронів. Це перехід від “постачання” до індустріальної інтеграції: спільні лінії, спільні стандарти, спільний ланцюг компонентів, простіша масштабованість.

ЄС хоче створити з Україною drone alliance (альянс щодо дронів). Українські медіа повідомляли, що в ЄС обговорюють створення дронового альянсу з Україною на початку 2026 року, як частину ширшого посилення обороноздатності та протидії повітряним загрозам.
Якщо це оформиться в сталі програми, Україна може отримати не лише гроші, а й довгостроковий ринок, сертифікацію, стандартизацію та експортні “коридори” для defense-tech (у тій мірі, в якій це допускається політично та юридично).

2) СВІТ: головні хай-тек події

1. OpenAI повідомила про початок ери надшвидкого кодування в реальному часі. OpenAI показала GPT-5.3-Codex-Spark — “кодер” із затримкою майже як у живого колеги. Що сталося. OpenAI випустила дослідницький прев’ю GPT-5.3-Codex-Spark — модель для “реального часу” (коли ви пишете або редагуєте код і хочете реакцію миттєво). У заяві підкреслено, що у моделі у 15 разів швидшу генерацію, контекст 128k і продуктивність понад 1000 токенів/сек на “ультранизьколатентному” залізі Cerebras.
Основна ідея — зробити асистента, який не гальмує процес: правки, автотести, дрібні рефакторинги — все без очікування.

2. Великі компанії роблять власні чіпи: ByteDance (власник TikTok) — у переговорах із Samsung щодо виробництва AI-чіпа. ByteDance розробляє AI-чіп (переважно для обробки, а не навчання) та обговорює з Samsung виробництво. У матеріалі згадано орієнтир на інженерні зразки до кінця березня 2026, план щонайменше 100 тис. штук цього року з потенціалом масштабування, а також кодову назву проєкту (SeedChip). Компанія, водночас, заперечила сам факт проєкту.

3. Кібербезпека світу: тиждень “дір нульового дня” та мегазлам у телекомунікаційного гіганта. У лютневому пакеті програмних оновлень Microsoft закрила 58 вразливостей, включно з шістьма “нульового дня”, які вже експлуатувалися (Windows/Office/RDP тощо). Також згадано дедлайн CISA для федеральних агентств США — до 3 березня. “Zero-day” — це коли злом можливий до того, як виробник встиг випустити патч. Якщо їх одразу шість — це сигнал, що атакувальники працюють системно й швидко монетизують знахідки.
Нідерландський телекомунікаційний гігант Odido повідомив про витік персональних даних: а саме ім’я, телефон, email, банківські реквізити, дата народження, паспортні дані тощо. Компанія виявила інцидент 7 лютого, припинила несанкціонований доступ, повідомила регулятора з приватності (AP).

4. Гаджети й “побутовий” хай-тек: більше AI у телефонах і фітнесі. Samsung оголосила дату Galaxy Unpacked: Samsung призначила подію на 25 лютого (стрім із Сан-Франциско). Очікується лінійка Galaxy S26, акцент — Galaxy AI; у медіа також обговорюються можливі цінові зрушення на фоні дефіциту компонентів пам’яті.

Додаток Fitbit “AI Coach” прийшов на iOS. Fitbit розширює AI-консультанта на iOS для Premium-користувачів, з розгортанням у низці англомовних країн. Водночас медіа прямо наголошують: з медичними та фітнес-даними треба бути обережними.

YouTube офіційно з’явився на Apple Vision Pro; iOS 26.3 додає нові налаштування приватності. Поява YouTube на Vision Pro та нові приватні налаштування в iOS 26.3 (зокрема щодо “точної геолокації” у певних сценаріях).

dnepr.com

Запись Ключові хай-тек події України та світу, що сталися на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Офіційний сайт Мінцифри – www.digitalstate.gov.ua, повідомив, що українських цифрових лідерів відзначили у Government AI 100 (2026) — списку людей, які впливають на використання ШІ в державному управлінні. У медіа з посиланням на Мінцифру обговорювали нові можливості для водіїв у “Дії”, зокрема цифровий “Європротокол” (для дрібних ДТП), як очікувану послугу І кварталу 2026; описували й базові умови використання (реєстрація обох учасників у “Дії”, чинна автоцивілка).

Україна продовжує рух до моделі, де державна послуга стає цифровим процесом, а не стоянням в чергах по інстанціям для збору різноманітних паперів. Навіть у складних умовах (війна, енергоризики) ця траєкторія зберігається — і це конкурентна перевага для вступу до Євросоюзу.

2. Розпочався запуск он-лайн моніторингу азартних ігор. Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ), яку позиціонують як інструмент прозорості, контролю фінансових потоків і боротьби з ухиленням від сплати податків. Це так би мовити «цифровий лічильник» для галузі, де гроші часто люблять тінь. Якщо система запрацює в повному обсязі — це збільшить доходи до бюджету, прозорість бізнесу азартних ігор, та зниження корупційних вікон.

3. Оборонні технології: дрони та масштабування виробників. В українських ЗМІ повідомлялось про український “дрон-матку” Gara Neith: платформа, яка може переносити 2–3 FPV-дрони на дистанцію близько 50 км, та виступати ретранслятором і засобом розвідки; також зазначалося, що він доступний для замовлення на державному маркетплейсі Brave1.

Це типовий приклад української “фронтової інновації”: не абстрактна ідея, а інженерна відповідь на конкретну тактичну задачу (доставка FPV як можна далі, зменшення ризику для операторів, збільшення гнучкості застосування).

4. Кіберстійкість: навчання та “цифрова гігієна” як частина оборони. У застосунку для військових “Армія+” з’явився курс “Кібергігієна 2.0” — практичне навчання безпечній роботі з флешками, смартфонами, інтернетом, щоб зменшувати ризики витоків даних та кібератак.

Під час війні, якщо військовий випадково підключив флешку, може бути не приватною помилкою, а втратою серед побратимів, позицій та операційної інформації. Тому навчання — це елемент системної оборони.

Світові хай-тек новини:

1. Штучний інтелект переходить у глобальну площину. На тлі самміту у Давосі (WEF 2026) знову піднялася тема ШІ. Це не просто про чат-боти, а про масове переформатування економіки та ринку праці. Голова МВФ Крісталіна Георгієва публічно говорила про ефект “цунамі” для зайнятості: оцінки, які там звучали — трансформація та вплив на 60% робочих місць у розвинених економіках і 40% у світі.
IBM опублікувала окреме дослідження по бізнесу: керівники очікують різкого прискорення інвестицій у ШІ (оцінювали приблизно як “+150% до 2030”), але водночас 68% опитаних керівників бояться, що їхні ШІ-ініціативи проваляться через слабку інтеграцію в основні бізнес-процеси.

2. Дата-центри потребують все більше компонентів. Reuters описав проблему тижня: попит з боку ШІ-інфраструктури штовхає вгору ціни на чипи пам’яті, що б’є по виробниках споживчої електроніки (смартфони/ПК), особливо в середньому та бюджетному сегментах.
Паралельно в публічному полі звучали коментарі від виробників: Micron і конкуренти говорили про безпрецедентний тиск на ринок процесорів та продажі та бронювання потужностей під AI-пам’ять. Коли дата-центри масово купують процесори для прискорювачів ШІ, для звичайних виробників ноутбуків і телефонів лишається менше компонентів — або їх вартість значно зростає. І як наслідок – ціни на гаджети можуть рости не через “жадібність брендів”, а через вузьке місце у ланцюжках постачань.

3. Супутниковий інтернет для корпорацій: Blue Origin кидає виклик Starlink. Blue Origin оголосила про TeraWave — супутникову мережу з заявленою пропускною здатністю до 6 Тбіт/с і стартом розгортання наприкінці 2027 року. Reuters деталізував масштаб: 5 408 супутників, ставка на клієнтів рівня держав, дата-центрів, бізнесу, орієнтир — близько 100 000 корпоративних клієнтів (тобто це не “домашній інтернет для всіх”, як Starlink у масовому сприйнятті).

Це сигнал, що космічний інтернет переходить у інфраструктуру для ШІ-економіки: дата-центри, хмари, урядові канали зв’язку, резервування магістралей. Для світу (і для України в перспективі) це означає: більше альтернатив, більше конкуренції, але й більша геополітизація зв’язку.

4. Кібербезпека: виробник спортивного одягу ті взуття Under Armour розслідує інцидент: за повідомленнями, йдеться про масштаби: до ~72 млн записів клієнтів (передусім email та інші профільні дані) надійшло до хакерів, при цьому компанія наголошувала, що паролі та платіжні дані начебто залишились не зачеплені.

Ingram Micro повідомила про наслідки ransomware-атаки: у публічних повідомленнях фігурувала цифра 42 521 постраждалих осіб із набором персональних даних (контакти, дати народження, документи тощо) та пропозицією кредит-моніторингу.

Багато “нових” витоків — це насправді старі злами, які або довго розслідували, або дані “спливли” пізніше.

Для пересічної людини правила інформаційної гігієни я не змінюється: дврорівнева аутентифікація, окремі паролі до різних соцмереж та додатків, мінімізація даних у профілях, уважність до листів на кшталт “оновіть пароль-доставка-штраф”.

5. Космос і “космічна погода”: реальні події, що впливають на зв’язок і енергетику. ESA повідомляла про космічну погодну подію в січні 2026: фіксувалися інтенсивні потоки високоенергетичних частинок (сонячного вітру), пік — 19 січня 2026 о 19:15 UTC, рівень S4 (severe) за шкалами радіаційних штормів, з оцінками швидкості CME близько 1700 км/с.

Космічна погода — це не екзотика: вона впливає на супутники, радіозв’язок, навігацію, а інколи — й енергосистеми (через індуковані струми). Для нашої країни під час війні та кризи, стійкість до таких факторів — теж частина безпеки.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.