1. Цифрова держава й кіберстійкість: оновлення стандарту КЕП (кваліфікаційний електронний підпис). Україна переходить на криптоалгоритм «Купина» для нових КЕП з 10 лютого 2026. Мінцифри повідомило про перехід на новий стандарт криптографічного захисту — «Купина». З 10.02.2026 нові ключі кваліфікованого електронного підпису (КЕП) формуються вже за посиленим алгоритмом. Формулювання просте: “зовні майже непомітно, але зламати складніше” (аналогія з “оновленням замка”).

У роз’ясненнях для користувачів підкреслюється: чинні сертифікати не “обнуляються” одномоментно; перехід плановий, а для провайдерів довірчих послуг фігурує орієнтир завершення міграції до 1 липня 2026.

Для держави та бізнесу КЕП — це фундамент електронних послуг, контрактів, звітності. Оновлення криптографії — це зниження ризиків компрометації ключів, фішингу та підробки “цифрової волі” людини або організації.

2. Оборонні технології: Україна продовжує “прискорювати цикл” дронів і ППО. “Mission Control” — цифрова система управління дроновою війною (логістика, ефективність, прозорість). Український військовий застосунок Mission Control, що об’єднує різні типи дронів у спільний контур управління й звітності. Командири можуть бачити, які системи працюють краще, а також прив’язувати використання до механік забезпечення (у матеріалі згадано систему балів та обліку на кшталт ePoints).

Linza 3.0 (Frontline Robotics): оптична навігація, яка буде вироблятися та масштабуватися в Україні та Німеччині.

• Що сталося. Digital State UA описує Linza 3.0 з візуально-інерційним модулем навігації на базі AI, що допомагає мапити маршрут у Loiter-режимі, стабільно “висіти” над ціллю до ~200 м, і покращує стабілізацію посадки; заявлено варіанти day/night, а також масштабування виробництва в Україні та Німеччині.

• Чому це важливо. Оптична/візуальна навігація зменшує залежність від уразливих каналів (коли GPS/зв’язок глушать), а масштабування виробництва — це “переведення” розробки в серійність.

Sunray: Українські інженери тестують лазерну систему

Sunray для ураження дронів — як відповідь на дефіцит ракет ППО. У матеріалах із посиланням на The Atlantic фігурують тези про низьку вартість одиниці (порядку сотень тисяч доларів) та компактність (пристрій вміщується в легкове авто типу пікап), а також демонстраційні випробування проти БпЛА. У боротьбі з “ройовими” атаками дешевих дронів економіка перехоплення стає вирішальною: якщо збивати “мопед” ракетою за сотні тисяч — ресурс вигорає. Лазер (за умови доведення до надійності) — це спроба зробити дуже дешевий постріл.

Лазери — це не “магічна паличка”. На ефективність впливають погода, дальність, наведення, енергоживлення. Але сам напрямок показує, куди рухається війна технологій.

3. Міжнародна кооперація в defense-tech: дрони як “спільне виробництво” На Мюнхенській конференції безпеки Україна говорила про спільне українсько-німецьке виробництво дронів. У повідомленнях із посиланням на заяви президента йдеться, що на порядку денному — перше спільне українсько-німецьке підприємство з виробництва дронів. Це перехід від “постачання” до індустріальної інтеграції: спільні лінії, спільні стандарти, спільний ланцюг компонентів, простіша масштабованість.

ЄС хоче створити з Україною drone alliance (альянс щодо дронів). Українські медіа повідомляли, що в ЄС обговорюють створення дронового альянсу з Україною на початку 2026 року, як частину ширшого посилення обороноздатності та протидії повітряним загрозам.
Якщо це оформиться в сталі програми, Україна може отримати не лише гроші, а й довгостроковий ринок, сертифікацію, стандартизацію та експортні “коридори” для defense-tech (у тій мірі, в якій це допускається політично та юридично).

2) СВІТ: головні хай-тек події

1. OpenAI повідомила про початок ери надшвидкого кодування в реальному часі. OpenAI показала GPT-5.3-Codex-Spark — “кодер” із затримкою майже як у живого колеги. Що сталося. OpenAI випустила дослідницький прев’ю GPT-5.3-Codex-Spark — модель для “реального часу” (коли ви пишете або редагуєте код і хочете реакцію миттєво). У заяві підкреслено, що у моделі у 15 разів швидшу генерацію, контекст 128k і продуктивність понад 1000 токенів/сек на “ультранизьколатентному” залізі Cerebras.
Основна ідея — зробити асистента, який не гальмує процес: правки, автотести, дрібні рефакторинги — все без очікування.

2. Великі компанії роблять власні чіпи: ByteDance (власник TikTok) — у переговорах із Samsung щодо виробництва AI-чіпа. ByteDance розробляє AI-чіп (переважно для обробки, а не навчання) та обговорює з Samsung виробництво. У матеріалі згадано орієнтир на інженерні зразки до кінця березня 2026, план щонайменше 100 тис. штук цього року з потенціалом масштабування, а також кодову назву проєкту (SeedChip). Компанія, водночас, заперечила сам факт проєкту.

3. Кібербезпека світу: тиждень “дір нульового дня” та мегазлам у телекомунікаційного гіганта. У лютневому пакеті програмних оновлень Microsoft закрила 58 вразливостей, включно з шістьма “нульового дня”, які вже експлуатувалися (Windows/Office/RDP тощо). Також згадано дедлайн CISA для федеральних агентств США — до 3 березня. “Zero-day” — це коли злом можливий до того, як виробник встиг випустити патч. Якщо їх одразу шість — це сигнал, що атакувальники працюють системно й швидко монетизують знахідки.
Нідерландський телекомунікаційний гігант Odido повідомив про витік персональних даних: а саме ім’я, телефон, email, банківські реквізити, дата народження, паспортні дані тощо. Компанія виявила інцидент 7 лютого, припинила несанкціонований доступ, повідомила регулятора з приватності (AP).

4. Гаджети й “побутовий” хай-тек: більше AI у телефонах і фітнесі. Samsung оголосила дату Galaxy Unpacked: Samsung призначила подію на 25 лютого (стрім із Сан-Франциско). Очікується лінійка Galaxy S26, акцент — Galaxy AI; у медіа також обговорюються можливі цінові зрушення на фоні дефіциту компонентів пам’яті.

Додаток Fitbit “AI Coach” прийшов на iOS. Fitbit розширює AI-консультанта на iOS для Premium-користувачів, з розгортанням у низці англомовних країн. Водночас медіа прямо наголошують: з медичними та фітнес-даними треба бути обережними.

YouTube офіційно з’явився на Apple Vision Pro; iOS 26.3 додає нові налаштування приватності. Поява YouTube на Vision Pro та нові приватні налаштування в iOS 26.3 (зокрема щодо “точної геолокації” у певних сценаріях).

dnepr.com

Запись Ключові хай-тек події України та світу, що сталися на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Офіційний сайт Мінцифри – www.digitalstate.gov.ua, повідомив, що українських цифрових лідерів відзначили у Government AI 100 (2026) — списку людей, які впливають на використання ШІ в державному управлінні. У медіа з посиланням на Мінцифру обговорювали нові можливості для водіїв у “Дії”, зокрема цифровий “Європротокол” (для дрібних ДТП), як очікувану послугу І кварталу 2026; описували й базові умови використання (реєстрація обох учасників у “Дії”, чинна автоцивілка).

Україна продовжує рух до моделі, де державна послуга стає цифровим процесом, а не стоянням в чергах по інстанціям для збору різноманітних паперів. Навіть у складних умовах (війна, енергоризики) ця траєкторія зберігається — і це конкурентна перевага для вступу до Євросоюзу.

2. Розпочався запуск он-лайн моніторингу азартних ігор. Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ), яку позиціонують як інструмент прозорості, контролю фінансових потоків і боротьби з ухиленням від сплати податків. Це так би мовити «цифровий лічильник» для галузі, де гроші часто люблять тінь. Якщо система запрацює в повному обсязі — це збільшить доходи до бюджету, прозорість бізнесу азартних ігор, та зниження корупційних вікон.

3. Оборонні технології: дрони та масштабування виробників. В українських ЗМІ повідомлялось про український “дрон-матку” Gara Neith: платформа, яка може переносити 2–3 FPV-дрони на дистанцію близько 50 км, та виступати ретранслятором і засобом розвідки; також зазначалося, що він доступний для замовлення на державному маркетплейсі Brave1.

Це типовий приклад української “фронтової інновації”: не абстрактна ідея, а інженерна відповідь на конкретну тактичну задачу (доставка FPV як можна далі, зменшення ризику для операторів, збільшення гнучкості застосування).

4. Кіберстійкість: навчання та “цифрова гігієна” як частина оборони. У застосунку для військових “Армія+” з’явився курс “Кібергігієна 2.0” — практичне навчання безпечній роботі з флешками, смартфонами, інтернетом, щоб зменшувати ризики витоків даних та кібератак.

Під час війні, якщо військовий випадково підключив флешку, може бути не приватною помилкою, а втратою серед побратимів, позицій та операційної інформації. Тому навчання — це елемент системної оборони.

Світові хай-тек новини:

1. Штучний інтелект переходить у глобальну площину. На тлі самміту у Давосі (WEF 2026) знову піднялася тема ШІ. Це не просто про чат-боти, а про масове переформатування економіки та ринку праці. Голова МВФ Крісталіна Георгієва публічно говорила про ефект “цунамі” для зайнятості: оцінки, які там звучали — трансформація та вплив на 60% робочих місць у розвинених економіках і 40% у світі.
IBM опублікувала окреме дослідження по бізнесу: керівники очікують різкого прискорення інвестицій у ШІ (оцінювали приблизно як “+150% до 2030”), але водночас 68% опитаних керівників бояться, що їхні ШІ-ініціативи проваляться через слабку інтеграцію в основні бізнес-процеси.

2. Дата-центри потребують все більше компонентів. Reuters описав проблему тижня: попит з боку ШІ-інфраструктури штовхає вгору ціни на чипи пам’яті, що б’є по виробниках споживчої електроніки (смартфони/ПК), особливо в середньому та бюджетному сегментах.
Паралельно в публічному полі звучали коментарі від виробників: Micron і конкуренти говорили про безпрецедентний тиск на ринок процесорів та продажі та бронювання потужностей під AI-пам’ять. Коли дата-центри масово купують процесори для прискорювачів ШІ, для звичайних виробників ноутбуків і телефонів лишається менше компонентів — або їх вартість значно зростає. І як наслідок – ціни на гаджети можуть рости не через “жадібність брендів”, а через вузьке місце у ланцюжках постачань.

3. Супутниковий інтернет для корпорацій: Blue Origin кидає виклик Starlink. Blue Origin оголосила про TeraWave — супутникову мережу з заявленою пропускною здатністю до 6 Тбіт/с і стартом розгортання наприкінці 2027 року. Reuters деталізував масштаб: 5 408 супутників, ставка на клієнтів рівня держав, дата-центрів, бізнесу, орієнтир — близько 100 000 корпоративних клієнтів (тобто це не “домашній інтернет для всіх”, як Starlink у масовому сприйнятті).

Це сигнал, що космічний інтернет переходить у інфраструктуру для ШІ-економіки: дата-центри, хмари, урядові канали зв’язку, резервування магістралей. Для світу (і для України в перспективі) це означає: більше альтернатив, більше конкуренції, але й більша геополітизація зв’язку.

4. Кібербезпека: виробник спортивного одягу ті взуття Under Armour розслідує інцидент: за повідомленнями, йдеться про масштаби: до ~72 млн записів клієнтів (передусім email та інші профільні дані) надійшло до хакерів, при цьому компанія наголошувала, що паролі та платіжні дані начебто залишились не зачеплені.

Ingram Micro повідомила про наслідки ransomware-атаки: у публічних повідомленнях фігурувала цифра 42 521 постраждалих осіб із набором персональних даних (контакти, дати народження, документи тощо) та пропозицією кредит-моніторингу.

Багато “нових” витоків — це насправді старі злами, які або довго розслідували, або дані “спливли” пізніше.

Для пересічної людини правила інформаційної гігієни я не змінюється: дврорівнева аутентифікація, окремі паролі до різних соцмереж та додатків, мінімізація даних у профілях, уважність до листів на кшталт “оновіть пароль-доставка-штраф”.

5. Космос і “космічна погода”: реальні події, що впливають на зв’язок і енергетику. ESA повідомляла про космічну погодну подію в січні 2026: фіксувалися інтенсивні потоки високоенергетичних частинок (сонячного вітру), пік — 19 січня 2026 о 19:15 UTC, рівень S4 (severe) за шкалами радіаційних штормів, з оцінками швидкості CME близько 1700 км/с.

Космічна погода — це не екзотика: вона впливає на супутники, радіозв’язок, навігацію, а інколи — й енергосистеми (через індуковані струми). Для нашої країни під час війні та кризи, стійкість до таких факторів — теж частина безпеки.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.