2. Київстар готує українськомовну LLM-модель для державних потреб. Kyivstar планує вже наступного кварталу представити першу велику мовну модель на базі Google Gemma для “українських державних потреб”, включно з воєнними задачами. Це дуже серйозна подія. Вона показує, що Україна рухається не лише по шляху цифровізації послуг, а до власної прикладної AI-інфраструктури для публічного сектору. У ширшому сенсі це частина цифрового суверенітету: держава хоче не просто користуватися чужими моделями, а створювати інструменти, краще пристосовані до української мови, контексту й безпекових потреб.

3. Мінцифри продовжує курс на якість цифрової держави, а не лише на кількість сервісів. На сторінці новин Міністерства цифрової трансформації 4 березня була опублікована новина про те, що 29 із 100 державних сайтів уже мають високий рівень вебдоступності. Це показник зрілості цифрової держави. Вебдоступність — це можливість громадянина реально скористатися цифровою послугою, зокрема людина з інвалідністю, літня людина чи користувач зі спеціальними програмами доступу. Тобто Україна рухається не лише до “цифри заради цифри”, а до інклюзивної цифрової інфраструктури.

4. Кіберзагрози проти України не зникають. На ресурсі CERT-UA у добірці актуальних публікацій фіксувалася нова активність, зокрема повідомлення від 2 березня 2026 року про кібератаки UAC-0252 із використанням стілерів SHADOWSNIFF та SALATSTEALER. Навіть без повного технічного розбору це важливо як індикатор: Україна й надалі залишається під постійним кібертиском, а шкідливі кампанії не припиняються. Для широкої аудиторії це означає, що кіберфронт — не метафора, а постійна практична реальність.

5. Технології дедалі глибше входять у відбудову та інвестиційну логіку України. Інтерфакс-Україна 6–7 березня повідомляв про нові підходи до інвестицій, де окремо згадуються технологічні сектори, технології подвійного призначення та стратегічні галузі. Це важливий зсув: технології для України тепер розглядаються не лише як допоміжний елемент ІТ-сфери, а як складова економічної безпеки, оборони, зв’язку та відбудови. Інакше кажучи, tech в Україні дедалі менше є “додатком до економіки” і дедалі більше — її структурною опорою.

Найважливіше зі світового сектору

1. Головною світовою подією тижня став Mobile World Congress 2026 у Барселоні, що тривав 2–5 березня. Якщо раніше на таких виставках виробники «змагались» у кого новий смартфон, або краща камера чи тонший ноутбук, то тепер центр уваги змістився на AI-функції, роботизовані асистенти, модульні пристрої та мережі нового покоління.
Серед найпомітніших новинок: концепт Lenovo AI Workmate для роботи з документами і презентаціями, Honor Robot Phone з камерою-маніпулятором та AI-трекінгом, ThinkBook Modular AI PC з модульними портами та дводисплейною конфігурацією.

2. Однією з найважливіших бізнес-новин стало те, що Broadcom заявила про прогноз продажів AI-чипів у 2027 році на загальну суму більш як $100 млрд. Це важливо не лише для самої компанії. Новина означає, що ринок уже не зводиться до одного Nvidia: зростає попит на кастомні чипи, сервери, комутатори, мережеве обладнання та іншу інфраструктуру для ШІ. Reuters також зазначає, що Alphabet, Microsoft, Amazon і Meta разом можуть витратити понад $600 млрд на AI-інфраструктуру у 2026 році. Тобто ШІ сьогодні —дорога промислова екосистема, яка потребує гігантських капіталовкладень.

3. Електроенергія стала новою “нафтою” для високотехнологічного бізнесу. Ще одна дуже показова історія тижня: найбільші техкомпанії у США підписали у Білому домі енергетичний меморандум, щоб зменшити суспільне невдоволення через те, що у зв’язку високим споживанням електричної енергії дата-центрами для ШІ, піднімається вартість електроенергії для населення. Розширення AI-інфраструктури не повинно відбуватися за рахунок звичайних споживачів. Паралельно компанія NextEra заявила, що може додати 15–30 ГВт нової генерації до 2035 року саме під потреби дата-центрів.

4. ШІ дедалі глибше входить у сферу безпеки та оборони. Reuters повідомив, що OpenAI вивчає можливість контракту з НАТО для використання технологій на незасекречених мережах Альянсу. Паралельно США переводять частину державних структур з рішень компанії Anthropic на OpenAI, а також готують жорсткіші правила використання AI у держсекторі. Це показує важливий зсув – ще недавно головним полем для ШІ були маркетинг, тексти й офісна продуктивність, а тепер дедалі більше — державне управління, оборона, аналітика і безпека.

5. США посилюють контроль над експортом AI-чипів. 5 березня Reuters повідомив, що США розглядають нові правила експорту AI-чипів. Уряд може вимагати від іноземних держав або компаній інвестицій у американську AI-інфраструктуру чи додаткових безпекових гарантій для великих поставок. Це означає, що чип перестає бути просто товаром. Він стає інструментом політики і геоекономічного тиску. Якщо раніше контроль стосувався переважно щодо Китаю, тепер підхід може стати ширшим і торкатися навіть партнерів США.

6. Китай відповідає системно: AI, 6G, роботи, квантові технології. У відповідь на глобальне загострення технологічної конкуренції Китай у своєму новому п’ятирічному плані зробив дуже сильний акцент на AI+ інтеграції в економіку, а також на розвитку квантових комунікацій, 6G, робототехніки, біомедицини, мозок-комп’ютерних інтерфейсів та гуманоїдних роботів. Важливо, що це не просто набір красивих слів: Пекін прямо пов’язує технології з продуктивністю, демографічними викликами та національною безпекою. Отже, технологічне суперництво США і Китаю ще більше переходить від окремих продуктів до довгострокових державних стратегій.

7. На цьому тижні стало відомо, що FBI виявило і нейтралізувало підозрілу активність у власних мережах. За окремими повідомленнями, під хакерською атакою могла бути мережа, пов’язана з перехопленням та наглядом. Окремо Reuters повідомляв про підозри американських слідчих щодо китайського сліду в інциденті. Це важливий сигнал: навіть одна з найпотужніших правоохоронних структур світу не застрахована від складних кіберінцидентів.

8. Напруга на ринку дата-центрів уже впливає навіть на великі проєкти. 7 березня Reuters повідомив, що Oracle і OpenAI відмовилися від розширення флагманського дата-центру в містечку Абіліні, штат Техас, через затяжні фінансові переговори та зміну потреб OpenAI. При цьому загальний курс на будівництво нових потужностей зберігається. Це показує реальність 2026 року: навіть коли попит на ШІ високий, реалізація таких проєктів впирається не лише в ідеї, а у гроші, землю, підключення до енергомереж, постачання чипів і конкуренцію за інфраструктуру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український хай-тек сектор: що було важливого опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Цифрова держава й кіберстійкість: оновлення стандарту КЕП (кваліфікаційний електронний підпис). Україна переходить на криптоалгоритм «Купина» для нових КЕП з 10 лютого 2026. Мінцифри повідомило про перехід на новий стандарт криптографічного захисту — «Купина». З 10.02.2026 нові ключі кваліфікованого електронного підпису (КЕП) формуються вже за посиленим алгоритмом. Формулювання просте: “зовні майже непомітно, але зламати складніше” (аналогія з “оновленням замка”).

У роз’ясненнях для користувачів підкреслюється: чинні сертифікати не “обнуляються” одномоментно; перехід плановий, а для провайдерів довірчих послуг фігурує орієнтир завершення міграції до 1 липня 2026.

Для держави та бізнесу КЕП — це фундамент електронних послуг, контрактів, звітності. Оновлення криптографії — це зниження ризиків компрометації ключів, фішингу та підробки “цифрової волі” людини або організації.

2. Оборонні технології: Україна продовжує “прискорювати цикл” дронів і ППО. “Mission Control” — цифрова система управління дроновою війною (логістика, ефективність, прозорість). Український військовий застосунок Mission Control, що об’єднує різні типи дронів у спільний контур управління й звітності. Командири можуть бачити, які системи працюють краще, а також прив’язувати використання до механік забезпечення (у матеріалі згадано систему балів та обліку на кшталт ePoints).

Linza 3.0 (Frontline Robotics): оптична навігація, яка буде вироблятися та масштабуватися в Україні та Німеччині.

• Що сталося. Digital State UA описує Linza 3.0 з візуально-інерційним модулем навігації на базі AI, що допомагає мапити маршрут у Loiter-режимі, стабільно “висіти” над ціллю до ~200 м, і покращує стабілізацію посадки; заявлено варіанти day/night, а також масштабування виробництва в Україні та Німеччині.

• Чому це важливо. Оптична/візуальна навігація зменшує залежність від уразливих каналів (коли GPS/зв’язок глушать), а масштабування виробництва — це “переведення” розробки в серійність.

Sunray: Українські інженери тестують лазерну систему

Sunray для ураження дронів — як відповідь на дефіцит ракет ППО. У матеріалах із посиланням на The Atlantic фігурують тези про низьку вартість одиниці (порядку сотень тисяч доларів) та компактність (пристрій вміщується в легкове авто типу пікап), а також демонстраційні випробування проти БпЛА. У боротьбі з “ройовими” атаками дешевих дронів економіка перехоплення стає вирішальною: якщо збивати “мопед” ракетою за сотні тисяч — ресурс вигорає. Лазер (за умови доведення до надійності) — це спроба зробити дуже дешевий постріл.

Лазери — це не “магічна паличка”. На ефективність впливають погода, дальність, наведення, енергоживлення. Але сам напрямок показує, куди рухається війна технологій.

3. Міжнародна кооперація в defense-tech: дрони як “спільне виробництво” На Мюнхенській конференції безпеки Україна говорила про спільне українсько-німецьке виробництво дронів. У повідомленнях із посиланням на заяви президента йдеться, що на порядку денному — перше спільне українсько-німецьке підприємство з виробництва дронів. Це перехід від “постачання” до індустріальної інтеграції: спільні лінії, спільні стандарти, спільний ланцюг компонентів, простіша масштабованість.

ЄС хоче створити з Україною drone alliance (альянс щодо дронів). Українські медіа повідомляли, що в ЄС обговорюють створення дронового альянсу з Україною на початку 2026 року, як частину ширшого посилення обороноздатності та протидії повітряним загрозам.
Якщо це оформиться в сталі програми, Україна може отримати не лише гроші, а й довгостроковий ринок, сертифікацію, стандартизацію та експортні “коридори” для defense-tech (у тій мірі, в якій це допускається політично та юридично).

2) СВІТ: головні хай-тек події

1. OpenAI повідомила про початок ери надшвидкого кодування в реальному часі. OpenAI показала GPT-5.3-Codex-Spark — “кодер” із затримкою майже як у живого колеги. Що сталося. OpenAI випустила дослідницький прев’ю GPT-5.3-Codex-Spark — модель для “реального часу” (коли ви пишете або редагуєте код і хочете реакцію миттєво). У заяві підкреслено, що у моделі у 15 разів швидшу генерацію, контекст 128k і продуктивність понад 1000 токенів/сек на “ультранизьколатентному” залізі Cerebras.
Основна ідея — зробити асистента, який не гальмує процес: правки, автотести, дрібні рефакторинги — все без очікування.

2. Великі компанії роблять власні чіпи: ByteDance (власник TikTok) — у переговорах із Samsung щодо виробництва AI-чіпа. ByteDance розробляє AI-чіп (переважно для обробки, а не навчання) та обговорює з Samsung виробництво. У матеріалі згадано орієнтир на інженерні зразки до кінця березня 2026, план щонайменше 100 тис. штук цього року з потенціалом масштабування, а також кодову назву проєкту (SeedChip). Компанія, водночас, заперечила сам факт проєкту.

3. Кібербезпека світу: тиждень “дір нульового дня” та мегазлам у телекомунікаційного гіганта. У лютневому пакеті програмних оновлень Microsoft закрила 58 вразливостей, включно з шістьма “нульового дня”, які вже експлуатувалися (Windows/Office/RDP тощо). Також згадано дедлайн CISA для федеральних агентств США — до 3 березня. “Zero-day” — це коли злом можливий до того, як виробник встиг випустити патч. Якщо їх одразу шість — це сигнал, що атакувальники працюють системно й швидко монетизують знахідки.
Нідерландський телекомунікаційний гігант Odido повідомив про витік персональних даних: а саме ім’я, телефон, email, банківські реквізити, дата народження, паспортні дані тощо. Компанія виявила інцидент 7 лютого, припинила несанкціонований доступ, повідомила регулятора з приватності (AP).

4. Гаджети й “побутовий” хай-тек: більше AI у телефонах і фітнесі. Samsung оголосила дату Galaxy Unpacked: Samsung призначила подію на 25 лютого (стрім із Сан-Франциско). Очікується лінійка Galaxy S26, акцент — Galaxy AI; у медіа також обговорюються можливі цінові зрушення на фоні дефіциту компонентів пам’яті.

Додаток Fitbit “AI Coach” прийшов на iOS. Fitbit розширює AI-консультанта на iOS для Premium-користувачів, з розгортанням у низці англомовних країн. Водночас медіа прямо наголошують: з медичними та фітнес-даними треба бути обережними.

YouTube офіційно з’явився на Apple Vision Pro; iOS 26.3 додає нові налаштування приватності. Поява YouTube на Vision Pro та нові приватні налаштування в iOS 26.3 (зокрема щодо “точної геолокації” у певних сценаріях).

dnepr.com

Запись Ключові хай-тек події України та світу, що сталися на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Український сектор хай-тек (2–8 лютого 2026)

1. Кожен термінал Starlink в Україні підлягає внесенню в «білий список».

6 лютого на офіційному порталі Дія вийшла новина: кожен термінал Starlink в Україні потрібно верифікувати, щоб відрізняти легальні українські пристрої від ворожих і блокувати роботу терміналів окупантів.

Ключові практичні моменти, які важливо знати (і які прямо випливають з офіційних пояснень):

– Хто подає дані: юрособи, фізособи, ФОПи.
– Канал для юросіб: подача через портал Дія, підписання КЕП.
– Ліміти: для юросіб у загальному режимі — до 10 терміналів, а для критично важливих підприємств — без обмежень.
– Для фізосіб та ФОП: подача через ЦНАП.

Міноборони додатково давало роз’яснення, де, зокрема, пояснювалося, що в “білий список” включались термінали, подані на верифікацію до конкретного дедлайну 23:59 03.02.2026 (і що процес триває).

У міжнародному інфополі це описувалося як перехід Starlink до моделі whitelist, що має вдарити по використанню “сірих” терміналів російськими окупаційними силами.

Це дуже показовий приклад того, як цифрова держава починає управляти не тільки послугами, а й інфраструктурою війни та кризових явищ (зв’язок, контроль пристроїв, верифікація). Це саме той клас рішень, який у ЄС називають “resilience by design”.

2. Дія.Підпис: перехід на NFC як посилення довіри до цифрових транзакцій.

5 лютого на порталі Дія було оголошено зміни: активація Дія.Підпису через NFC — тобто зменшення потреби у повторній фотоверифікації та запровадження та подальшого використання 6-значного коду як частини нового процесу.

Для створення підпису потрібен фізичний біометричний документ (внутрішній або закордонний паспорт чи посвідка) і смартфон з NFC; без цього скористатися сервісом не вийде.

В юридичній площині це важливо, бо підсилює “ланцюжок довіри” (ідентифікація → підпис → доказовість). Технічно NFC-зчитування чипа документа — це сильніша прив’язка до реального носія, ніж лише фото та BankID, і це логічний крок у бік зменшення шахрайства з віддаленою ідентифікацією.

3. Оборонні інновації: “Brave Students” і мікрогранти на інженерні рішення. Українська deftech-екосистема на тижні активно підсвітила освітній трек: стартував напрям Brave Students і конкурс “Дрон з лапками”, спрямований на студентські команди та прикладні рішення для безпілотних систем.

У публікаціях також фігурувала підтримка у вигляді виплат призів до 90 тис. грн для студентських рішень.

Це інноваційна модель воєнного циклу: конкурси на яких студенти готують прототипи, які у результаті ретельного відбору в подальшому масштабуються через виробників. І дуже важливо, що в країні формується зв’язка університет → інженерна команда → виробник → фронтовий фідбек.

4. Інституційний контекст цифровізації. У публічному просторі обговорювалась зміна керівництва у цифровому блоці:
після кадрових змін обов’язки міністра цифрової трансформації тимчасово виконував Олександр Борняков.

Також наприкінці січня ЄС оголошував про €10 млн на підтримку цифрової трансформації України (проєкти цифрових сервісів, інфраструктури та наближення до стандартів ЄС) — і ця новина “фоном” зайшла в перший тиждень лютого як важливий сигнал фінансової підтримки.

Світові хай-тек події

1. “Золота лихоманка” дата-центрів і чипів: Oracle (за повідомленнями медіа 2 лютого) готувала великий раунд залучення коштів приблизно на $50 млрд під інфраструктуру — з чіткою прив’язкою до потреб ШІ-обчислень і дата-центрів.

У цей самий тренд лягла й угода в інфраструктурному секторі: Brookfield купує девелопера складів Peakstone (оцінка близько $4 млрд) — Reuters прямо пов’язує інтерес до складів та логістичних площ із хвилею попиту, яку підживлюють ШІ-ланцюжки постачання та дата-центрова економіка.

А виробники “заліза” під це підкручують інвестиції:

• Infineon заявила про додаткові €500 млн інвестицій, пояснюючи це попитом з боку ШІ-дата-центрів.
• TSMC (за даними Financial Times) планує виробляти 3-нм чипи в Японії, що важливо і як технологічний крок, і як геополітична диверсифікація виробництва передових техпроцесів.

Окремо показова мега-цифра тижня: за підрахунками в ринкових оглядах, інвестиційні витрати великих техкомпаній на 2026 рік оцінювали в діапазоні ≈ $635–$665 млрд, і значна частина цих витрат — саме про ШІ-інфраструктуру (сервери, мережі, дата-центри, живлення).

2. ШІ-продукти тижня: “агенти” для коду й кібербезпеки виходять у перший ряд.

OpenAI 5 лютого представила GPT-5.3-Codex як модель-агента, який рухається від написання коду до майже можливостей спеціалісту за комп’ютером.

Також у цьому ж повідомленні є дуже важливий суспільний акцент: OpenAI оголосила про $10 млн API-кредитів для прискорення кіберзахисту (під доброчесні security-дослідження, open-source та критичну інфраструктуру).

Anthropic: Claude Opus 4.6 Anthropic випустила Claude Opus 4.6 з фокусом на кібербезпеку; у публікації згадувалася історія з масштабним виявленням сотень (порядку 500) high-severity вразливостей у популярних репозиторіях.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд українського та світового хай-теку за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Технологічні компанії OpenAI та NVIDIA оголосили стратегічне партнерство: план — побудувати інфраструктуру на 10 гігават систем NVIDIA для навчання і запуску нових моделей. Простими словами — це як звести сотні «електростанцій для обчислень», щоб ШІ працював швидше, дешевше і масовіше. Для нас це означає: більше розумних сервісів — від перекладачів і творчих асистентів до персональної аналітики — і менше «гальм».
Крім того, японська машинобудівна компанія Hitachi оголосила про NVIDIA AI Factory — великий майданчик, де компанії зможуть швидко запускати проекти «фізичного ШІ» інтегровані в роботи, камери, виробництво. Це крок до того, щоб штучний інтелект працював не лише в додатках, а й у речах навколо нас.

«Розумні» окуляри виходять у маси

На щорічній конференції Meta Connect 2025 показали оновлення для Meta AI у розумних окулярах (Ray-Ban та ін.). З’являються корисні дрібниці: інтеграція з додатками Garmin і Strava для тренувань, автозахоплення моментів, підказки «на льоту». Ідея проста: камера бачить, штучний інтелект розуміє контекст і підказує — без діставання телефона.

Правила гри: Європа затягує гайки, але з інструкцією

Єврокомісія оприлюднила проєкт настанов щодо повідомлення про серйозні інциденти для «високоризикових» систем штучного інтелекту за AI Act. Якщо ШІ спричинив шкоду (скажімо, у медицині чи транспорті), компанія повинна швидко і правильно це задокументувати та повідомити регулятора. Це збільшує відповідальність і прозорість. Для користувачів це означає більше безпеки, а для бізнесу — чітку процедуру «що робити, якщо щось пішло не так». На фоні цього Італія (перша в ЄС) вже ухвалила всеосяжний закон про ШІ: передбачена кримінальна відповідальність за шкідливі дипфейки, контроль доступу дітей до ШІ-сервісів, вимоги до прозорості на роботі, чіткі правила щодо авторського права. Це показує, куди рухатиметься практика в Європі найближчими роками.

Геополітика ШІ: країни полюють на таланти і партнерства

Цього тижня голова компанії OpenAI Сем Альтман провів в Абу-Дабі зустріч із президентом ОАЕ — про спільні проєкти, інфраструктуру та освіту в штучного інтелекту. Це ілюструє тренд: країни конкурують за екосистеми — дата-центри, університети, фонди. Бенефіт для користувачів — більше локальних сервісів і робочих місць у технологіях.

Автор: Денис Ричка

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Щотижневий огляд новин зі світу високих технологій опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.