Автор петиції пропонує:

Практично повна заборона друку російською мовою — наклад книжок і періодики не може перевищувати 0,01% від загального тиражу.
Заборона електронної продукції російською, крім випадків, коли вже є значний наклад українською.
Заборона розповсюдження російськомовних видань будь-де — у книгарнях, на ярмарках, онлайн.
Виключення з міжнародних виставок усієї російськомовної продукції від імені України.
Заборона видань і перекладів творів російських авторів та союзників рф російською мовою.
Обмеження ввезення: не більше одного примірника на людину.
Жорсткі штрафи для видавців і друкарень — від 100 неоподатковуваних мінімумів за примірник.
Експертна перевірка усіх перекладів і авторів на предмет пропаганди та зв’язків з ворогом.
Публічне звітування видавців і друкарень про надруковану продукцію.

Ключовий аргумент автора:

«Обмеження російськомовної друкованої продукції в Україні — необхідний крок для перемоги в гібридній війні та шлях до того, щоб нинішня ситуація не повторилася в майбутньому».

Відповідь уряду
Уряд у відповіді підкреслив, що низка положень, озвучених у петиції, уже закріплена законом:

Закон «Про видавничу справу» забороняє ввезення і розповсюдження продукції з рф, білорусі та окупованих територій, а також творів авторів-громадян держави-агресора.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» зобов’язує видавати не менше 50% книжок українською та встановлює квоти на книгарні й періодику.
Закон «Про медіа» регламентує використання державної мови у друкованих та онлайн-виданнях.

Також існують механізми контролю:

Реєстр антиукраїнської видавничої продукції.
Реєстр дозволених видань, надрукованих державною мовою держави-агресора.
Адміністративно-господарські санкції для порушників — від двох до десяти мінімальних зарплат.
Цитата з відповіді:

«Внесення змін до законодавства з метою його доповнення можливе за умови більш детального та ґрунтовного опрацювання порушеного питання із залученням широкого кола експертів».

Аналіз переваг і ризиків ключових положень петиції та відповіді Кабміну

1. Обмеження друку російською мовою

Переваги петиції: радикально обмежує культурний вплив рф, сприяє поширенню української мови, зміцнює національну ідентичність.
Ризики петиції: створює практичні труднощі для видавництв, може призвести до дефіциту літератури, збільшення «чорного ринку» видань, судових суперечок.
Переваги урядового підходу: забезпечує баланс між національною безпекою та функціонуванням ринку; уже працюючі квоти (50% українською) дозволяють адаптувати видавничий сектор.
Ризики урядового підходу: менш радикальне обмеження може не повністю нейтралізувати культурну експансію рф.

2. Обмеження електронної продукції

Переваги петиції: контролює швидко поширювані електронні видання, запобігає онлайн-пропаганді.
Ризики петиції: складно реалізувати контроль над електронним контентом; ризик блокування легальної літератури, зниження свободи інформації.
Переваги урядового підходу: поширення вимог української мови на електронні формати забезпечує певний рівень контролю, не порушуючи доступу до ресурсів.
Ризики урядового підходу: частина російськомовних видань може залишитися без обмежень, що потенційно підтримує пропаганду.

3. Заборона розповсюдження

Переваги петиції: ефективно блокувала б будь-яку присутність російськомовних видань у комерційній мережі.
Ризики петиції: практично неможливо контролювати онлайн-платформи та приватний обіг; висока адміністративна навантаженість.
Переваги урядового підходу: дозволяє фізичним особам ввезти обмежену кількість книг для особистого користування, що мінімізує соціальне невдоволення.
Ризики урядового підходу: обмеження не абсолютне, тож частина російського контенту може потрапити на ринок.

4. Участь на міжнародних виставках

Переваги петиції: запобігає просуванню російської культури від імені України, формує чіткий сигнал міжнародній спільноті.
Ризики петиції: може обмежити участь українських авторів, які працюють у перекладах або двомовних виданнях; важко юридично реалізувати.
Переваги урядового підходу: можливість реагувати вибірково; не шкодить міжнародній діяльності українських видавців.
Ризики урядового підходу: менш радикальна заборона може залишати простір для пропаганди.

5. Видання, перевидання та переклади творів авторів з рф та союзників

Переваги петиції: повністю блокує культурний вплив держав-агресорів.
Ризики петиції: може обмежити літературний та науковий обмін, створити міжнародний негативний резонанс, ускладнити академічну діяльність.
Переваги урядового підходу: диференційований контроль (громадяни України, колишні громадяни рф) дозволяє уникнути непропорційних обмежень.
Ризики урядового підходу: деякі твори можуть потрапити до читачів без обмежень, що частково зберігає культурний вплив рф.

6. Обмеження ввезення

Переваги петиції: контролює обіг фізичних примірників, зменшує ризик поширення пропагандистської літератури.
Ризики петиції: суворе обмеження (1 примірник) може викликати соціальне невдоволення, ускладнити академічну діяльність.
Переваги урядового підходу: дозвіл до 10 примірників для особистого користування забезпечує практичність та зменшує соціальне напруження.
Ризики урядового підходу: частина продукції може потрапити до читачів і створювати культурний вплив рф.

7. Адміністративні санкції

Переваги петиції: суворі штрафи роблять порушення невигідними, потенційно ефективно стримують видавців.
Ризики петиції: непропорційно високі штрафи можуть паралізувати ринок, привести до банкрутства видавництв та друкарень, викликати судові спори.
Переваги урядового підходу: помірні штрафи зростають при повторних порушеннях; дають реальний механізм контролю без руйнування ринку.
Ризики урядового підходу: менші штрафи можуть бути недостатнім стримуючим фактором.

8. Експертна перевірка авторів і перекладів

Переваги петиції: дозволяє виявляти потенційну пропаганду до її поширення.
Ризики петиції: створює цензуру, може зупинити легальні видання; важко об’єктивно оцінювати «проросійські погляди».
Переваги урядового підходу: існуючі реєстри антиукраїнських видань та дозвільна система забезпечують контроль без тотальної цензури.
Ризики урядового підходу: частина підозрілої літератури може залишатися на ринку.

9. Публічне звітування видавництв і друкарень

Переваги петиції: прозорість та громадський контроль; порушення напряму підтримують ЗСУ або культуру.
Ризики петиції: значне адміністративне навантаження, складність у реалізації, можливе блокування легальної літератури.
Переваги урядового підходу: контроль через реєстри і дозвільні механізми простіший для виконання, не створює додаткового бюрократичного навантаження.
Ризики урядового підходу: відсутність повної прозорості може зменшувати довіру громадян.

Петиція пропонує радикальні та всеохопні заходи, спрямовані на максимальний захист культурного простору України від впливу РФ, але вони створюють високі адміністративні та практичні ризики, можуть обмежувати свободу слова та ускладнювати роботу видавничої сфери. Урядова позиція базується на вже діючому законодавстві і балансує між національною безпекою та функціонуванням ринку. Підхід Кабміну дозволяє контролювати антиукраїнські видання і підтримувати поширення української мови, не вводячи тотальної цензури та не створюючи непомірного тиску на видавців і читачів.

Потенційні переваги запропонованих змін: росія десятиліттями використовувала мову та літературу як інструмент впливу. Жорсткі обмеження мінімізують цю загрозу; видавці будуть змушені більше інвестувати у видання українською, що може підняти якість різноманіття літератури; заборона російськомовних видань стане частиною інформаційної політики, яка підкреслює відмежування України від «русского мира»; штрафи, запропоновані у петиції, спрямовуються на потреби ЗСУ та культурні проекти; перевірка авторів і перекладів може зупинити проникнення проросійських меседжів під виглядом літератури; надмірні заборони можуть бути витлумачені як цензура та порушення свободи слова. Україна може отримати зауваження від ЄС, Ради Європи та правозахисних організацій; значна частина громадян України є російськомовними. Обмеження доступу до книжок російською може викликати соціальну напругуим жорсткіші заборони, тим більша ймовірність нелегального обігу книжок. Це зменшить прозорість і контроль; нові обов’язки зі звітування, перевірки та штрафи можуть призвести до зменшення кількості видавництв, особливо малих; якщо Україна прагне інтеграції, надмірні заборони можуть виглядати дисонансом; перевірка авторів на «проросійськість» може стати інструментом для розправи з конкурентами або небажаними голосами.

На сьогодні в Україні вже діють суворі норми, які обмежують ввезення та поширення російськомовної продукції. Фактично, книжки з рф і білорусі заборонені, а квоти стимулюють українське книговидання.

Проте петиція вимагає тотальної заборони, яка значно перевищує сучасні норми. Це створює дилему:

З одного боку, суспільний запит на культурну безпеку очевидний.
З іншого — надмірна жорсткість може зашкодити демократичному іміджу України та створити внутрішні проблеми.
Можливим компромісом могло б стати:

Поступове зменшення частки російськомовної продукції, а не різке «0,01%».
Розширення програм перекладів українською та підтримки авторів.
Посилення перевірки контенту на пропаганду, але з чіткими й прозорими критеріями.
Введення публічного реєстру видань не лише «заборонених», а й тих, що пройшли експертизу.

Петиція Ігоря Снятинчука демонструє високий рівень запиту суспільства на радикальне очищення культурного простору від російського впливу. Зібрані 25 тисяч підписів свідчать: ця тема болюча і має підтримку.

Втім, аналіз показує, що значна частина запропонованих обмежень уже існує у чинному законодавстві. Деякі нові ідеї — надмірно радикальні й несуть ризики для прав людини, міжнародної репутації та видавничої галузі.

Цитата з відповіді Кабміну виглядає ключовою:

«Питання можливе до опрацювання лише за участі широкого кола експертів».

Саме такий підхід і потрібен: замість радикальних рішень — зважена стратегія, що враховуватиме і національну безпеку, і демократичні стандарти.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Петиція про заборону російськомовної книжкової продукції набрала понад 25 тис підписів: відповідь Уряду опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Петиція з’явилася в системі 18 березня і станом на 6 червня зібрала понад 200 голосів. Її автор – Роман Овчаренко.

“Перейменування міста Новомосковськ та повернення історичної назви задля розірвання будь-яких зв’язків з країною агресором”, – мовиться в документі.

Раніше міський голова Новомосковська Сергій Рєзнік повідомив, що рішення щодо зміни назви міста має ухвалювати Верховна рада за поданням міської ради. Однак таке подання має базуватися на громадській думці. Розпочинати громадське обговорення з цього питання зараз зарано, вважає він. Адже, за словами Сергія Рєзніка, наразі частина жителів міста відсутня.

За його словами, після перемоги, якщо більшість містян висловиться за перейменування міста, будуть визначатися з назвою. Він також додав, що назва міста напряму під дію законів про декомунізацію не підпадає.

Джерело: suspilne.media

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Петиція щодо перейменування Новомосковська набрала необхідну для розгляду кількість голосів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Фандоматы — это роботизированные устройства, которые могут принимать использованную тару (бутылки и банки из алюминия, пластика, стекла), а взамен выдавать деньги, баллы либо чеки. Их можно использовать для оплаты покупок или проезда в транспорте.

Чтобы просьбу рассмотрели власти города, оно должно собрать 1 000 подписей. Поддержать петицию можно тут.

Dnepr.com

Запись Жители Днепра просят установить в городе фандоматы: подпишите петицию опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

“Ми дуже просимо зробити ту частину пішохідного тротуару, яка веде від перехрестя вул. Генерала Захарченко та кінцевої зупинки 76 маршрутного таксі до офісної будівлі по вул. Березинська, 24-А, якщо рухатись у бік двох офісних будівель. Саме по цьому боці дороги щодня рухається близько 600 пішохідів та працівників, а тротуару для пересування там немає та взагалі ніколи не існувало. Ця дорога веде до Новоклочковського кладовища і в поминальні дні тут пересувається ще більша кількість людей, тому пішохідний тротуар тут вкрай необхідний. Також, велике прохання встановити освітлення, тому що у вечірний час йти у темряві по дорозі достатньо небезпечно для життя людей”, – пише автор петиції.

Зараз зібрали 522 голоси, втім, щоб петиція потрапила на розгляд до відповідної інстанції у міській раді, їх потрібно зібрати 1000.

Підписати петицію можна тут: e-dem.in.ua

Dnepr.com

Запись Небезпека для життя: підприємці Дніпра бояться потрапити під колеса через відсутність тротуару опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

«На нашій ділянці (вул. Березинська, 24-А ) проїздна частина дороги сильно пошкоджена після осінньо-зимового періоду. За даною адресою не передбачено пішохідну частину дороги взагалі, що становить небезпеку для життя та здоров`я працівників підприємств, які знаходяться на данній ділянці дороги. Наші працівники змушені проходити по проїздній частині, оскільки частина дороги, яка відведена для пішохідів, не придатна для пересування по ній. Тому ця ділянка знаходиться у неприйнятному стані як для проїзду водіїв, так і для руху пішохідів», — писала автор петиції Інна Галустян.

У результаті, петиція зібрала необхідну кількість підписів – понад 1000, тому потрапила на розгляд до відповідної інстанції у міській раді. Петиції діють – на Березинській нині працює техніка, дорогу ремонтують.

Dnepr.com

Запись Петиція у дії: підприємці Дніпра домоглися ремонту вулиці Березинської та тротуару (ФОТО) опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Такую петицию разместили на сайте Президента.

Максим – водитель с многолетним стажем. Ежедневно по Днепру и области наматывает до сотни километров. Говорит: аварийные ситуации с пешеходами — не редкость.

“Перебегают дорогу — это классика жанра. Где-то на красный свет. Раздражает больше всего, когда кто-то нарушает так, и тянет за собой еще ребенка”, – говорит водитель Максим Косимчук.

В прошлом году в Украине сбили более 8 тысяч человек. Почти тысячу аварий вызвали сами пешеходы. Переходили дорогу на красный или просто где попало. Выбегали на проезжую часть или гуляли по трассе навеселе. Почти 800 наездов зафиксировали в Днепропетровской области. В сотни случаев ДТП произошло по вине пешехода.

Да и это с водителя ответственности не снимает, – говорят юристы. Все решает экспертиза.

“Имел ли водитель техническую возможность предотвратить ДТП, позволяла ли ему скорость, обзор, погода. Отдавал ли отчет, мог ли видеть. Если усматривается состав преступления, оглашается подозрение, обвинительный акт направляется в суд. Дальше уже суд принимает решение по наказанию”, – объясняет юрист Артем Шахторин.

Сбитый пешеход отделался ушибами, синяками или царапинами — водителя оштрафуют на 340 гривен или заберут права. Если травмы серьезные, впрочем, без угрозы жизни — штраф возрастет до 8,5 тысяч гривен. Или же его заменят исправительными работами или арестом. Пешеход получил тяжелые травмы или умер — водителю грозит до 8 лет тюрьмы. А смерть нескольких человек обернется водителю сроком до 10 лет.

“Женщина перебегала дорогу. В этот момент ехал автомобиль грузовой. Женщина попала под колеса данного автомобиля”, – сообщает полицейский Андрей Колисниченко.

Посадить могут и водителя этого коммунальной грузовика. Он насмерть сбил женщину на площади Героев Майдана.

Но на записи с камер наблюдения видно: потерпевшая выбежала на дорогу прямо перед машиной.

В подобных случаях водителей предлагают не наказывать вообще. Петиция появилась на сайте Президента.

“Отменить ответственность водителей при ДТП с пешеходами, которые нарушили ПДД, полную ответственность должен нести виновник данного нарушения”, – написано в петиции.

Dnepr.com

Запись В Украине предлагают не наказывать водителей, если ДТП произошло не по их вине опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

“На нашій ділянці (вул. Березинська, 24-А ) проїздна частина дороги сильно пошкоджена після осінньо-зимового періоду. За даною адресою не передбачено пішохідну частину дороги взагалі, що становить небезпеку для життя та здоров`я працівників підприємств, які знаходяться на данній ділянці дороги. Наші працівники змушені проходити по проїздній частині , оскільки частина дороги яка відведена для пішохідів, не придатна для пересування по ній. Тому ця ділянка знаходиться у неприйнятному стані як для проїзду водіїв, так і для руху пішохідів. Висловлюємо прохання до підписання цієї петиції, яка може посприяти відновленню інфрастуктури даної ділянки дороги та забезпечити беспечне пересування працівників наших підприємств та мешканців житлового масиву”, – пише автор петиції Інна Галустян.

Зараз зібрали понал 500 підписів, втім, щоб петиція потрапила на розгляд до відповідної інстанції у міській раді, їх потрібно зібрати 1000. Підписати петицію можна
тут

Dnepr.com

Запись Небезпека для працівників: підприємці Дніпра просять відремонтувати вулицю Березинську та тротуар опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.