Про це йшлося на презентації дослідження, де автори показали розвиток релігійного терору у динаміці, пише “Україна православна” у Фейсбук.

Згідно дослідження, згортання релігійного розмаїття та свобод у Донецькій області розпочалося вже 2014 року.

Початковий період окупації Донбасу характеризувався хаотичним, але масовим насильством проти релігійних громад, пишуть автори. У перші місяці після захоплення влади збройними формуваннями навесні 2014 року репресії часто мали стихійний характер — різні озброєні групи діяли за власною ініціативою, керуючись власними уявленнями про «ворогів» та «зрадників». Проте вже влітку 2014 року стало очевидно, що за цим «хаосом» стоїть чітка координація з боку російських спецслужб та кураторів.

Перші жертви релігійних переслідувань з’явилися вже у травні-червні 2014 року. Символом став розстріл чотирьох баптистів у Слов’янську 8 червня: бойовики Ігоря Гіркіна викрали двох дияконів. Їх катували, а після звільнення міста їх знайшли у братській могилі. Влітку-восени 2014 року почалася хвиля нападів і викрадень священнослужителів.

9 липня бойовики «ДНР» захопили Донецький християнський університет, пограбували, спалили бібліотеку, перетворивши кампус на військову базу. Водночас священників УПЦ (КП) змушували перейти до Московського патріархату під загрозою смерті. Ці події стали початком системного нищення релігійного розмаїття Донбасу, коли віра, церкви й служителі перетворилися на цілі окупаційного терору.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись росія використовує релігійні структури для знищення української ідентичності опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Реальності більше немає? Це питання набуло особливої актуальності в час, коли штучний інтелект (ШІ) став новим інструментом інформаційної війни. Наївно вірити, що основна загроза від ШІ — це автоматизація роботи чи втрата приватності. Сьогодні він активно використовується для маніпуляції громадською думкою, і найактивніше цей інструмент освоїли російські пропагандисти, передає 056.

Штучний інтелект не просто допомагає вирішувати складні технічні задачі, як-от оптимізація виробничих процесів чи автоматизація онлайн-сервісів. У руках пропагандистів він стає потужним інструментом для маніпуляції масами, створення фейкових новин і навіть порушення суверенітету країн. Одним з головних інструментів цієї боротьби є так звана “м’яка сила”, коли з допомогою емоційно зарядженого контенту створюється уявлення про реальність, що не існує.

Зворушливі фото військових, що моляться перед боєм, діти, які, складаючи руки, благословляють захисників, і навіть собаки та коти, що нібито молитовно допомагають Україні. Такі дописи у соцмережах збирають тисячі репостів. Проте їхня реальність — ілюзія. Більшість цих зображень створено нейромережами, а їх поширенням займаються російські ботоферми.

Мета російських пропагандистів — захопити увагу максимально широкої аудиторії, а для цього вони використовують базові людські емоції. Страх, співчуття, гордість — все це емоційні тригери, які змушують користувачів взаємодіяти з контентом, навіть не перевіряючи його достовірність.

Емоційна маніпуляція є важливою складовою сучасних інформаційних кампаній, особливо у контексті війни. Наприклад, на перший погляд невинне фото дитини, яка тримає табличку «Повертайся живим, тату», може стати потужним інструментом для емоційного впливу на аудиторію. Додаючи до цього контекст політичної нестабільності та війни, така картинка набуває ще більшої ваги, змушуючи людей реагувати без зайвих запитань.

Але що ми знаємо про таку картинку? Чи дійсно існувала ця дитина? Більшість таких фото — це створені штучним інтелектом образи, під виглядом яких приховуються ідеологічні наративи. Такі дописи спочатку використовуються для створення видимості «патріотичного контенту». Згодом їхні адміністратори починають поширювати небезпечніші наративи: від «українці програють війну» до «західні партнери покидають Київ».

Еволюція ботоферм: від фейкових акаунтів до ШІ
Ботоферми як інструмент російської пропаганди існують давно. Однак із розвитком технологій вони вийшли на новий рівень.

Сучасні боти вже не просто генерують коментарі за шаблоном. Вони можуть імітувати людську поведінку, вести осмислені діалоги, висловлювати емоції, виявляти емпатію. Застосовуючи алгоритми ШІ, вони вивчають поведінку реальних користувачів та активно використовують актуальні теми для залучення уваги. Програми аналізують популярні пости та створюють контент, який схожий на ті матеріали, що найкраще реагують на емоційний вплив.

Не дивно, що нейромережі, як-от ChatGPT-4, Grok та Google Gemini, активно використовуються для поширення пропагандистських наративів. Вони генерують фейкові новини, котрі швидко розповсюджуються через соцмережі, а також посилаються на ненадійні або проросійські джерела, що виглядають як авторитетні.

Глобальний виклик: чи здатні корпорації протидіяти?
Технології, які дають можливість створювати глибоко переконливий фейковий контент, уже є реальністю. Проте чи здатні великі корпорації та інтернет-платформи протидіяти такому явищу?

У 2024 році провідні корпорації, як-от Google, Meta, Microsoft і OpenAI, оголосили про наміри маркувати згенерований ШІ контент. Однак ефективність цих заходів поки що викликає сумніви. Наприклад, Meta припинила співпрацю з фактчекерами, залишивши перевірку інформації на відповідальність самих користувачів. Замість цього компанія пропонує використовувати «примітки спільноти», подібні до механізмів, які працюють у мережі X. Це може бути недостатньо ефективно, оскільки за допомогою ШІ можна створювати тисячі копій одного фейку, і виявити його вручну стає надзвичайно складно.

І поки технології, що допомагають виявляти маніпуляції, розвиваються, росія вдосконалює свої стратегії дезінформації, знижуючи витрати на ботоферми та зокрема на створення фейкових новин, що подаються як «правда».

Як розпізнати фейки: поради від Беати Куркуль
Литовська художниця Беати Куркуль, яка здобула популярність завдяки своїм малюнкам українських військовослужбовців розказали як розпізнати фейки. Деколи вона також використовує генеративну нейромережу Midjourney для створення зображень на основі текстових описів. Ось її поради, як відрізнити згенеровані нейромережею зображення від реальних:

Анатомія людей. Найбільше за все штучний інтелект порушує пропорції тіла. Наприклад, обличчя виглядають гарно, але досить одноманітно, а тіла мають дефекти, такі як відсутність пальців, додаткові кінцівки або неправильно зображені кістки. Одна з помітних ознак — надмірно гладке і доглянуте волосся, як на картинці з «Авдіївки», де дівчина виглядає ніби щойно вийшла з салону краси.

Шеврони та патчі. ШІ може створювати неточні версії українських гербів чи прапорів. Іноді такі елементи виглядають спотвореними або недовершеними.

Камуфляж. Наразі нейромережі, як Midjourney, не здатні точно відтворити український піксельний камуфляж. Іноді створені зображення показують неточні патерни або зовсім інші варіанти.

Елементи екіпірування. Деталі, як бронежилети, підсумки або рації, часто виглядають занадто спрощеними або їх забагато для одного військового. Крім того, вони часто генеруються з помилками.

Зброя. І хоча зображення зброї може бути схожим на реальне, часто її розташування виглядає дивно, як на зображенні, де зброя «дивиться» в живіт військової.

Артефакти. Нерідко на картинках з’являються дивні деталі, які не мають сенсу, як-от на зображенні Христа, де фігура більше нагадує балерину.

Як розпізнати фейкові зображення в Інтернеті?
Беата також зазначає, що варто звертати увагу на те, хто публікує фото. Якщо це акаунти з сумнівними назвами на кшталт «Молимося», або явно фейкові акаунти, типу «Злого Бандери», ймовірно, це черговий вкид.

Крім того, важливо розвивати здатність критично оцінювати інформацію: розглядайте зображення ретельно і підписуйтеся на офіційні акаунти, такі як Генштаб, Міноборони або АрміяInform, де публікуються реальні фотографії українських військових.

Штучний інтелект — це потужний інструмент, який може бути використаний як на благо, так і для маніпуляцій, як це робить росія, створюючи фейкові зображення для ІПСО. Нейромережі дуже швидко розвиваються, і якість створених зображень постійно покращується. Тому важливо розвивати аналітичне мислення, щоб вміти відрізняти справжнє від фейкового.

Як не потрапити в пастку ШІ?
Захиститися від дезінформаційних пасток можливо, якщо дотримуватися кількох важливих правил:

Перевіряйте джерела інформації. Якщо фото викликає сильні емоції, це вже привід засумніватися.

Аналізуйте активність сторінки. Спільнота, створена у лютому-квітні 2022 року, може бути частиною ботоферми. Важливо звертати увагу на час появи акаунтів, їх активність і типи контенту, які вони поширюють.

Використовуйте зворотний пошук зображень. Сервіси, як-от Google Images або TinEye, допоможуть перевірити автентичність зображення, порівнюючи його з іншими джерелами.

Звертайте увагу на коментарі. Надто граматично правильні чи однотипні відповіді можуть бути згенеровані алгоритмом.

Підозрілий контент — це привід перевірити інші джерела. Якщо подібна новина не з’явилася в надійних медіа, можливо, вона фейкова. Наявність фейкових акаунтів або джерел може бути основним маркером дезінформації.

Дезінформація, згенерована штучним інтелектом, є новим викликом для сучасного суспільства. Вона демонструє, як маніпуляція інформацією може ставати частиною глобальної політичної стратегії. В умовах, коли боротьба за правду стає дедалі більш складною, важливо розуміти, як працюють сучасні технології, і застосовувати критичне мислення до того контенту, який ми споживаємо.

Реальність більше не є очевидною, однак це не означає, що ми маємо втратити до неї доступ. Знання про те, як працює пропаганда, та критичне мислення — найкращі інструменти у боротьбі за правду.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Як російська пропаганда розставляє дезінформаційні пастки за допомогою ШІ опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Перелік інформаційних ресурсів, які фінансуються з російської федерації, періодично оприлюднює правоохоронні органи України.

Але є й загальні ознаки небезпеки.

Російська пропаганда сіє песимізм і зраду

Насамперед мають насторожити зрадницькі настрої у прочитаному, почутому чи побаченому, каже Ольга Кирилюк. “Україна не вистоїть, Росія сильна, Захід від України втомився”, – саме ці ідеї нав’язують українцям ресурси, пов’язані з росією. За словами науковиці, там навіть повідомлення про успіхи Збройних сил України на полі бою подають уперемішку з інформацією негативного змісту.

Наприклад, коли ми святкували повернення Херсона, проросійські ресурси в цей час бомбардували людям голови тим, які страшні економічні наслідки війни для України, як за кордон виїхало майже все кваліфіковане населення і як ми всі тут замерзнемо взимку. Тобто як тільки ви бачите в повідомленні отаку тотальну “зраду”, значить, цей канал явно не проукраїнський.

Навіть людям, які розуміються на побудові мовної пропаганди, це все непросто сприймати. Тому, важливо звертати увагу на емоції, які у вас викликає інформація з певного ресурсу. Якщо в цих емоціях переважає песимізм, розпач – це також ознака ворожої пропаганди”.

Пропаганді притаманне використання одночасно кількох каналів комунікації. “Сьогодні ви це прочитаєте в Telegram-каналі, завтра це вам покажуть в TikTok, а післязавтра той самий наратив нав’яжуть ще в інтерв’ю якогось “хорошего русского”. І так інформація по шматках потрапляє до вашого мозку з різних джерел.

Пропаганда перекладає відповідальність за війну з росії на Україну

Перше, що робитиме пропаганда в тому суспільстві, яке намагається завоювати, – це сіятиме розбрат. Цей спосіб описаний ще в книзі китайського мислителя і військового стратега Сунь-цзи “Мистецтво війни”: “Якщо в лавах противник злагода – посій там ворожнечу”. Російська пропаганда прагне, аби українці перекладали провину за війну на свою владу чи на окремі соціальні групи в межах країни.

Одним зі свіжих прикладів є дискусії щодо вимкнення світла. Ми спостерігаємо, як часто люди обурюються: “А на тій вулиці світло вимикають на дві години, а на нашій – аж на вісім годин. Де справедливість?!”. Це закономірні людські реакції. Однак пропаганда одразу “розігріває” ці настрої, і люди самі не помічають, як ненависть за ці побутові проблеми перемикається з росії на українську владу, регіональних чиновників або керівництво електричних мереж. І складається парадоксальна ситуація: ракети запускає росія, а агресію ми перемикаємо на представників України.

Росія маніпулює болючими для України питаннями

Ще один спосіб — маніпуляція болючими питаннями. Коли росія намагається влізти в інформаційний простір будь-якої країни, вона шукає певну болючу точку, яка неоднозначно сприймається різними верствами суспільства, і починає її розширювати”.

В Україні такою точкою є мовне питання. Приклади можна знайти в роликах в TikTok, які швидко стають вірусними й доносять потрібний пропаганді зміст великій кількості людей.

Наприклад, у ролику показують розбомблений будинок і розпачливим голосом за кадром дівчина розповідає російською мовою: “Рассказываю во Львове, что осталась без дома, а мне отвечают: “Чому не українською?”. Такі ролики дуже небезпечні. Вони штучно прив’язують суспільно-важливе питання мовної ідентичності до болючої проблеми бомбардувань та втрати житла. І виходить, що в порівнянні із загрозою життю, мова ніби відходить на другий план. А людей, які порушують мовне питання, пропаганда в такий спосіб намагається присоромити, що вони нібито “лізуть з дрібницями”, коли навколо така трагедія. Це чиста маніпуляція. Такі ролики мають ще одну мету – розсварити схід і захід України.

Російська пропаганда перекладає відповідальність за війну на західні країни

Також російські пропагандисти люблять маніпулювати фактами із сьогодення чи історії інших країн, особливо тих, які найбільше підтримують Україну. На них же і перекладають відповідальність за війну в Україні – і за її початок, і за продовження.

Зараз поширюється пропагандистський наратив про те, що війна триватиме доти, доки при владі в США нинішній президент Джо Байден. А чому? А тому, що він нібито не дає достатньо зброї. Звісно, ми можемо вважати, що нам недостатньо зброї. Але запитайте себе – а де в цій фразі росія? Тобто знову бачимо класичний для пропаганди метод перекладання провини, щоб українське суспільство було незадоволене заходом. Цікаво, що цей наратив зараз поширює багато так званих представників громадсько-політичного середовища України (депутати, активісти, громадські діячі, експерти, представники лівого політичного устрою в державі тощо).

Треба піарити образ успішного й сильного українця

Нинішній піар України у світі однозначно успішний. Українці посміли дати відсіч агресорові такого масштабу – він роками залякував світ то ядерною зброєю, то своєю “второй армией мира”. Зараз Україна – позитивний тренд у світі. І нам потрібно працювати в цьому напрямку. Такий образ сильного українця вразив весь світ.

Варто опиратися на українську ідентичність і ті символи, що вже стали звичними, але водночас відходити від нав’язаних російською й радянською владою “гротескних шароварних образів”. Українці прогресивні, сучасні. Вони у будь-якій сфері здатні бути першими. Є багато відомих українців у світі, просто світ не асоціює їх з Україною. І потрібно працювати над тим, аби відкрити їх світу.

Одним з прикладів є присвоєння росією права на українських митців. Росія всьому світу розказує, що той же Малевич – “великий русский авангардист”. Хоча Казимир Малевич народився в Києві, був вихованцем української школи образотворчого мистецтва і сформувався як митець під впливом творчості українського художника Миколи Пимоненка. У творах Малевича можна помітити багато суто українських фольклорних мотивів. І таких прикладів багато.

Нині чи не кожен українець – символ незламності. Тож продовжуймо поширювати у світі історію сильного й успішного українця. Бо це правдиво!!!

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Як розпізнати російську пропаганду? опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.