11 серпня Business Insider повідомив із посиланням на Brave1, що з моменту запуску Brave1 Market українські військові замовили через цифровий маркетплейс понад 3 тисячі наземних роботів. Лише за липень було замовлено понад 640 комплексів, що на 680% перевищує середньомісячний показник 2025 року. За даними Brave1, роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі зараз належать до найшвидше зростаючих категорій військових технологій.

Особливо показовою є не абсолютна цифра, а швидкість зміни військової практики. Наземного робота використовують для доставки боєприпасів і продовольства, евакуації поранених, мінування, розвідки та виконання інших завдань у так званій kill zone — зоні, де поява людини створює надзвичайно високий ризик ураження артилерією або FPV-дроном.

Ринок виробників також швидко розширюється. За інформацією, наведеною Business Insider, український сектор наземної робототехніки виріс приблизно до 280 виробників. Це вже ознака не окремих волонтерських експериментів, а формування повноцінної промислової екосистеми.

За даними Міністерства оборони за попередній період, до кінця липня українські підрозділи виконали приблизно 66,3 тис. місій із застосуванням наземних роботизованих комплексів, а обсяг замовлень НРК через систему електронних балів Brave1 Market із початку року наближався до 1,9 млрд грн. До того ж Міноборони законтрактувало понад 22 тис. таких систем — майже удвічі більше, ніж за весь попередній рік. Це контекст, який пояснює, чому рекордні липневі замовлення є частиною стійкої тенденції, а не разовим сплеском.

2. Чому наземні роботи можуть стати важливішими за частину ударних дронів. Найцінніший ресурс сучасної України — підготовлений військовослужбовець. Саме тому роботизацію доцільно оцінювати не стільки через вартість окремої машини, скільки через кількість завдань, під час яких людину можна не відправляти під вогонь.

FPV-дрон у більшості випадків є одноразовою системою. Наземний робот, якщо не буде знищений, здатний багаторазово доставляти вантажі, евакуювати поранених або перевозити обладнання. Через це дорожча стартова ціна НРК може компенсуватися тривалим строком його використання. Саме логістика та евакуація зараз є серед головних напрямів застосування таких машин в Україні.

Важливо й те, що Brave1 Market перетворює закупівлі на своєрідний цифровий механізм зворотного зв’язку. Військові підрозділи можуть використовувати накопичені за підтверджені бойові результати ePoints для замовлення потрібної їм техніки. Тому виробник отримує дуже швидкий сигнал: якщо його робот реально працює, підрозділи починають замовляти більше таких систем.

Саме це може стати однією з найважливіших українських інновацій у сфері оборонних закупівель.

У перспективі логічним наступним кроком буде не просто збільшення кількості НРК, а створення уніфікованої роботизованої військової логістики: стандартизованих батарей, зарядних систем, каналів зв’язку, кріплень для вантажів і бойових модулів, спільних протоколів управління та систем автономної навігації.

3. Fire Point: український defense tech переходить від стартапу до великої промисловості. Ще одним символом трансформації українського оборонно-технологічного сектору цього тижня стала міжнародна увага до компанії Fire Point.

15 серпня The Wall Street Journal опублікував великий матеріал про CEO та CTO компанії Ірину Терех. Видання описує Fire Point як одного з помітних виробників українських далекобійних систем — зокрема безпілотника FP-1 та крилатої ракети FP-5 Flamingo — і повідомляє, що чисельність персоналу компанії вже становить близько 7 тисяч працівників.

Коли defense-tech компанія переходить від десятків або сотень інженерів до тисяч працівників, ми вже говоримо не просто про стартап, а про новий сегмент промисловості — із серійними виробничими лініями, логістикою, контролем якості, великими закупівлями комплектуючих, кадровими програмами й значними капітальними витратами.

Українська особливість полягає у надзвичайно короткому циклі між розробкою, перевіркою і модернізацією виробу. Західна оборонна програма традиційно може тривати роками. Український виробник часто отримує зворотний зв’язок із бойового застосування протягом днів або тижнів і відразу змінює конструкцію чи програмне забезпечення.

Цей же принцип працює і у співпраці із західними виробниками. Business Insider 15 серпня описував шлях розвідувального безпілотника AR3 від заводу у Великій Британії до українського фронту та підкреслював, що виробники отримують безпосередній бойовий feedback від українських підрозділів і швидко адаптують системи до нових методів російської РЕБ та інших загроз.

Тому Україна дедалі більше виконує функцію не лише покупця озброєнь, а R&D-середовища для західної оборонної промисловості. Це дає країні сильну переговорну позицію, якщо бойові дані, інженерні рішення та інтелектуальна власність не передаватимуться партнерам без належної економічної компенсації.

4. Далекобійні технології, ракети й космос починають зливатися в один контур. 15–16 серпня українські далекобійні можливості перетнулися ще з одним high-tech сектором — космічною та супутниковою інфраструктурою.

За повідомленнями Associated Press і The Guardian, Україна заявила про застосування власних далекобійних засобів, зокрема Flamingo, під час удару по промислових об’єктах у Самарській області Росії. Серед цілей називався ракетно-космічний центр «Прогрес», пов’язаний із виробництвом ракет-носіїв та російськими космічними програмами. Українська сторона також пов’язувала операцію з намаганням перешкодити розвитку російської супутникової мережі Rassvet, яку Москва розглядає як майбутню альтернативу західним супутниковим системам зв’язку. Незалежна оцінка масштабу завданої шкоди на момент підготовки огляду залишалася обмеженою.

З технологічного погляду цей епізод демонструє важливу зміну: космічна інфраструктура перестає бути ізольованою від наземної війни. Супутниковий зв’язок, навігація, дистанційне зондування Землі та передавання даних безпосередньо впливають на здатність керувати безпілотниками, розвідкою і високоточними системами.

Отже, майбутня військова технологічна конкуренція відбуватиметься одночасно на кількох рівнях: у повітрі — дрони й ракети; на землі — роботизовані комплекси; у кіберпросторі — системи управління й AI; на орбіті — комунікаційні та розвідувальні супутники.

Для України це означає, що розвиток власної космічної та супутникової компетенції після війни не слід розглядати як престижний науковий проєкт. Це буде безпосередній елемент оборонної та цифрової безпеки.

5. Nvidia і Волл-стріт: ШІ стає новим інфраструктурним активом. Головна світова фінансово-технологічна подія тижня відбулася навколо Nvidia.

Компанія домовилася про партнерство із шістьма найбільшими фінансовими гравцями — Apollo, BlackRock, Blackstone, Brookfield, Goldman Sachs і KKR — для створення механізмів залучення понад $500 млрд стороннього капіталу на будівництво глобальної AI-інфраструктури. Мета — дати AI-лабораторіям, хмарним операторам і великим корпораціям можливість фінансувати будівництво дата-центрів та придбання великих масивів обчислювальних систем.

Nvidia фактично переходить від продажу процесорів до формування ринку фінансування обчислювальної потужності. Чип або GPU-кластер поступово починає розглядатися не тільки як технологічне обладнання, а як актив, який приносить дохід від оренди обчислень і під який можна залучати борговий капітал.

За структурою це вже більше нагадує фінансування електростанцій, аеропортів або телекомунікаційних мереж, ніж традиційний ІТ-бізнес.
Nvidia може в окремих угодах підтримувати до 25% фінансування, але більшу частину ризику мають брати на себе незалежні інвестори. Саме це, на думку частини аналітиків, має зменшувати побоювання щодо «кругового фінансування», коли виробник чипів сам фактично фінансує покупців власної продукції.

6. Кібератака на Тайвань: AI-агенти вже використовуються проти державних систем. 13 серпня Тайвань повідомив про виявлену в липні кібератаку на державні органи, у якій нападники поєднували традиційні ручні дії з використанням AI-агентів.

Міністерство цифрових справ Тайваню заявило, що атака походила з-за кордону і мала ознаки гібридної операції: люди визначали цілі та управляли кампанією, а AI-агенти допомагали автоматизувати частину розвідки та атак. Тайванська влада не назвала Китай винуватцем конкретно цього інциденту, тому таку атрибуцію робити не можна.

Паралельно ізраїльська cybersecurity-компанія Dream повідомила про розслідування кампанії, під час якої група AI-агентів за чотири дні змогла отримати велику кількість паролів, викрасти кадрові дані Міністерства юстиції Тайваню та сканувати системи агентства ядерної безпеки на вразливості. Reuters зазначає, що Dream не називала державу публічно у своєму первинному повідомленні, але Financial Times ідентифікувала цілі як тайванські.

7. Для України AI-кіберзахист стає питанням національної безпеки. Тайванський кейс особливо актуальний для України, яка вже понад десять років є однією з головних мішеней державних кібератак.

Якщо нападник може автоматизувати розвідку, пошук уразливостей, перевірку паролів і частину експлуатації систем, класичний Security Operations Center, де невелика команда людей вручну переглядає тисячі сповіщень, поступово перестає відповідати швидкості загрози.
Виникає модель AI versus AI: захисні агенти виявляють аномалії, аналізують код і автоматично блокують небезпечні операції, тоді як наступальні агенти шукають помилки конфігурації, незакриті вразливості та слабкі облікові записи.

Для України це означає необхідність прискорити створення AI-native SOC для державних органів і критичної інфраструктури. Особливу увагу потрібно приділяти енергетиці, телекомунікаціям, державним реєстрам, банкам, оборонним виробникам і транспортним системам.

Причому важливо контролювати не лише зовнішніх хакерів, а й власних AI-агентів. Система, якій дозволено працювати з державними реєстрами або корпоративною мережею, повинна мати мінімально необхідні права, журнал усіх дій і обов’язкове підтвердження людиною для критичних операцій.

8. Чому Китай має сильну позицію у робототехніці. Головна конкурентна перевага Китаю в робототехніці полягає не лише в алгоритмах.

Unitree може спиратися на величезну китайську промислову екосистему: виробництво електродвигунів, сенсорів, батарей, контролерів, електроніки та механічних компонентів. Reuters зазначає, що саме можливість створювати складні машини за значно нижчою ціною є одним із головних факторів міжнародної уваги до компанії.

Водночас гучні відео з роботами, які танцюють або виконують кунг-фу, не означають, що масова заміна людей на заводах відбудеться завтра. Сучасні гуманоїди все ще мають проблеми з надійністю, точністю маніпуляцій і здатністю довго виконувати різноманітні операції без втручання людини. Значна частина нинішнього попиту припадає на університети, дослідницькі центри та державні демонстраційні проєкти.

Але історія електромобілів і дронів показує, що Китай особливо сильний саме в переході від дорогого експерименту до масового промислового продукту.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись High-tech новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Українські оборонні технології отримують експортний маршрут. Однією з найважливіших українських подій стало затвердження Кабінетом Міністрів спеціального порядку передачі оборонної продукції й технологій державам-партнерам у межах механізму Drone Deal.

Нові правила поширюються на країни, які уклали з Україною домовленості про спільне виробництво, постачання або обмін технологіями безпілотних систем та іншої оборонної продукції. Дозвіл на експорт має видаватися Державною службою експортного контролю протягом 30 днів. Механізм охоплює операції вартістю від 15 млн грн, якщо продукція прийнята на озброєння або кодифікована Міністерством оборони, а також передачу військових технологій і технічної документації для її виробництва.

Drone Deal має поєднати два принципи. Перший – безумовний пріоритет потреб Сил оборони України. Другий – можливість створювати спільні підприємства, ліцензійні виробництва, технологічні альянси та експортні ланцюги з надійними партнерами.

Водночас відкриття експорту створює нові ризики. Україна має захистити інтелектуальну власність, конструкторську документацію, програмний код і виробничі ноу-хау. Міжнародне партнерство не повинно перетворитися на передачу українських технологій без справедливої участі українських розробників у майбутніх прибутках.

2. Масштабування дронової економіки: контракти на понад 333 млрд гривень. Реальний масштаб українського безпілотного сектору показали дані Міністерства оборони про закупівлі у першому півріччі 2026 року. За дорученням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель уклала контракти на безпілотні системи загальною вартістю 333,6 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Найбільшу частку контрактів становили FPV-дрони. Частина закупівель здійснювалася через державний маркетплейс DOT-Chain Defence, де військові підрозділи можуть самостійно обирати необхідні засоби за виділені їм кошти. Середній строк доставки продукції, яка вже перебуває на складах, становив дев’ять днів.

Такі цифри свідчать про появу в Україні окремої дронової економіки. Вона охоплює не лише виробництво літальних апаратів, а й десятки суміжних напрямів:

• електроніку та мікроконтролери;
• оптику і тепловізійні системи;
• акумулятори та силові установки;
• антени і засоби зв’язку;
• програмне забезпечення;
• системи комп’ютерного зору;
• компоненти радіоелектронної боротьби;
• логістику, ремонт і технічне обслуговування;
• тренажери та підготовку операторів.

У довгостроковій перспективі це може стати однією з основ нової української промислової спеціалізації. Проте для цього необхідно перейти від великої кількості дрібних виробництв до більш зрілої моделі: стандартизованих платформ, уніфікованих компонентів, серійного контролю якості та прогнозованих державних замовлень.

3. Brave1 переходить від підтримки ідей до фінансування готових бойових прототипів. У липні кластер оборонних інновацій Brave1 оновив грантову програму та визначив 53 нові технологічні пріоритети у дев’яти напрямах. Максимальний розмір фінансування одного проєкту становить 8 млн грн, а обсяг підтримки залежить від рівня технологічної готовності продукту. Програма має охоплювати весь цикл — від підтвердження концепції до створення і випробування готового прототипу.

Окремо було оголошено новий раунд програми EU4UA Defence Tech, у межах якої розробники компонентів для безпілотних систем можуть отримати до €33 тис. на дослідження та створення прототипів.

Україна і Нідерланди також започаткували спільну програму Brave Netherlands обсягом €20 млн. Її особливістю має стати фінансування технологій, які здатні продемонструвати ефективність у реальних бойових умовах.

Ці програми показують важливу зміну державного підходу. На початковому етапі війни головним завданням було швидко знайти будь-які працездатні рішення. Тепер дедалі більше уваги приділяється технологічній зрілості, серійному виробництву, стандартизації та перспективі міжнародного масштабування.

Фактично Brave1 поступово наближається до моделі оборонного інноваційного агентства, яке не просто видає гранти, а формує технологічні пріоритети на основі запитів фронту.

4. Приватна протиповітряна оборона: нова модель захисту підприємств. Ще одним незвичним напрямом стало залучення українських компаній до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони.

Станом на середину липня до нього приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало підприємствам статус уповноважених на здійснення заходів протиповітряної оборони. Бойові завдання на той момент виконували групи чотирьох підприємств, які разом збили понад 50 безпілотників.

Цей експеримент виник як відповідь на масоване застосування росією дешевих ударних дронів. Використання дорогих зенітних ракет проти кожного безпілотника є економічно неефективним. Тому підприємства, особливо об’єкти критичної інфраструктури, зацікавлені у створенні власних мобільних груп, оснащених кулеметами, засобами виявлення, прожекторами, тепловізорами й дронами-перехоплювачами.

Водночас така модель потребує жорсткого правового регулювання. Необхідно визначити порядок застосування зброї, підготовки персоналу, ідентифікації повітряних цілей, взаємодії з військовою ППО, відповідальності за помилки та захисту цивільного населення.

У перспективі приватна ППО може перетворитися на окремий сегмент ринку безпеки. Проте вона повинна залишатися частиною єдиної державної системи управління повітряним простором, а не сукупністю автономних озброєних груп.

5. Defense tech стає одним із головних роботодавців українського ІТ-ринку. Зростання оборонної промисловості змінює і структуру українського ринку праці. За даними профільного видання dev.ua, в липні частка вакансій у defense tech досягла приблизно 17% усіх пропозицій українського ІТ-ринку, а кількість опублікованих позицій за перше півріччя 2026 року вже перевищила показник усього попереднього року.

Оборонним компаніям потрібні не тільки класичні програмісти. Зростає попит на embedded-інженерів, радіоелектронників, фахівців із комп’ютерного зору, конструкторів, спеціалістів із машинного навчання, системних інженерів, пілотів-випробувачів і менеджерів промислового виробництва.

Показовою стала й інвестиція фонду Angel One в український стартап Vigilant Works, який розробляє швидкісні дрони-перехоплювачі. Для фонду ця угода стала четвертою інвестицією в оборонний сектор у 2026 році.

Таким чином, defense tech поступово перетворюється на окремий інвестиційний клас. Але розрив між українськими та західними оцінками компаній залишається значним. Українські стартапи часто мають реальний дохід і підтверджену бойову ефективність, але залучають менше капіталу, ніж західні компанії, які ще не мають аналогічного практичного досвіду. На цю проблему звертали увагу представники української оборонно-технологічної екосистеми, наголошуючи на необхідності краще захищати власні ноу-хау.

6. Дія.АІ отримує голос, а Україна створює єдину AI-екосистему. Цивільний український high-tech протягом аналізованого періоду значною мірою розвивався навколо концепції Agentic State — держави, в якій штучний інтелект не просто надає інформацію, а допомагає громадянину виконувати адміністративні дії.

15 липня на порталі Дія було представлено голосовий функціонал Дія.АІ. Користувач може не вводити запит вручну, а сформулювати його голосом. Це важливий крок не лише з точки зору зручності, а й цифрової доступності для людей, яким складно користуватися традиційними текстовими інтерфейсами.

23 липня Міністерство цифрової трансформації разом з AI HOUSE оголосило про створення Національної платформи AI-спільноти. На першому етапі планується сформувати відкритий реєстр профільних хабів, дослідницьких центрів, освітніх ініціатив, регіональних спільнот та індустріальних об’єднань. До кінця року передбачається додати до платформи щонайменше 20–30 провідних учасників ринку.

Ця ініціатива має практичний сенс. Українська AI-екосистема залишається фрагментованою: університети, стартапи, державні центри, військові розробники й великі ІТ-компанії часто працюють паралельно, не маючи спільного інформаційного простору.

7. Українсько-естонський AI/GovTech: стартапи вирішують завдання держави. 3 липня було оголошено результати міжнародного українсько-естонського AI/GovTech Hackathon. Його метою стало створення рішень для державного сектору із використанням штучного інтелекту. Захід розвивав співпрацю між українськими й естонськими підприємцями, а призовий фонд становив €15 тис.

Такий формат є перспективним, оскільки дозволяє державним установам формулювати конкретні проблеми, а стартапам — пропонувати рішення без проходження багаторічних процедур закупівлі та погодження.

Для України особливо корисним є досвід Естонії, яка має розвинену систему електронної ідентифікації, міжвідомчого обміну даними та цифрових державних послуг. Україна, зі свого боку, може запропонувати досвід масштабної цифрової держави, що працює в умовах війни, кіберзагроз і постійних атак на інфраструктуру.

8. Енергонезалежний інтернет: xPON-мережі з’являться на мапі Дії. 9 липня Мінцифра розпочала збір даних для створення у Дії національної мапи енергонезалежних мереж xPON. Інтернет-провайдерам запропонували вносити інформацію про власну інфраструктуру, щоб користувачі могли визначати, чи доступний за конкретною адресою оптоволоконний зв’язок, здатний працювати під час відключень електроенергії.

Особливість xPON полягає у тому, що передавання сигналу від провайдера до будинку здійснюється оптоволокном без великої кількості проміжного активного обладнання. Якщо мережевий вузол провайдера та обладнання користувача мають резервне живлення, інтернет може працювати значно довше, ніж звичайні Ethernet-мережі.

В умовах атак на енергосистему це перетворює телекомунікаційну технологію на елемент національної стійкості. Стабільний зв’язок необхідний для дистанційної роботи, освіти, банківських операцій, медичних сервісів і координації дій під час надзвичайних ситуацій.
Загалом український досвід показує, що цифрова інфраструктура має оцінюватися не лише за швидкістю, а й за здатністю функціонувати під час блекаутів, кібератак і фізичного руйнування мереж.

9. Талліннський механізм: кіберзахист переходить від точкових закупівель до системних проєктів. У липні міжвідомча робоча група підтримала 48 нових проєктів, запропонованих для реалізації в межах Талліннського механізму. За оцінкою Мінцифри, українські державні установи поступово відмовляються від невеликих точкових рішень і формують комплексні проєкти кіберзахисту.

Італія, яка очолила координацію механізму, оголосила про виділення ще €1 млн. Приблизно €900 тис. планується спрямувати на захист цифрової інфраструктури Тернопільської області, а €100 тис. — на підтримку Проєктного офісу Талліннського механізму.

Талліннський механізм був створений для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. Його учасники підтримують захист державних установ, місцевих органів влади та об’єктів критичної інфраструктури.

Важливість такого підходу полягає у переході від закупівлі окремих антивірусів або мережевого обладнання до побудови повноцінних систем: центрів моніторингу, резервного копіювання, сегментації мереж, навчання персоналу та реагування на інциденти.

Україна фактично стає полігоном формування нової моделі міжнародної кібердопомоги. Така модель може бути корисною й іншим державам, які стикаються з масштабними гібридними загрозами.

10. Стартапи та капітал: IT Arena пропонує потенційні інвестиції на $12,5 млн. 29 червня IT Arena відкрила набір на Startup Competition 2026. Організатори заявили, що сукупні можливості для залучення інвестицій учасниками можуть становити до $12,5 млн.

Для української екосистеми такі змагання залишаються важливим каналом контакту з інвесторами. Однак їхнє значення потрібно оцінювати не лише за розміром призового фонду, а й за кількістю реальних угод, наступних раундів фінансування та виходів компаній на міжнародні ринки.
Позитивним сигналом стали і підсумки європейської програми Seeds of Bravery. Українські стартапи отримали €12 млн грантів, брали участь у 34 міжнародних конференціях і отримали доступ до десятків європейських інноваційних просторів. Вся програма мала бюджет €20 млн і була спрямована на розвиток українського deep tech.

Завдання наступного етапу – допомогти компаніям перейти від грантової залежності до ринкових доходів. Грант може профінансувати прототип, але не замінює клієнтів, продажі та масштабовану бізнес-модель.

Світовий high-tech:

11. Anthropic запускає Claude Sonnet 5 і спеціальне робоче середовище для науковців. 30 червня Anthropic представила Claude Sonnet 5, позиціонуючи модель як інструмент для програмування, AI-агентів і професійної роботи. Того ж дня компанія оголосила про запуск Claude Science — налаштовуваного робочого середовища для науковців, яке інтегрує дослідницькі інструменти, програмні пакети та обчислювальні ресурси, а також формує результати, придатні для подальшої перевірки.

Anthropic також відновила глобальний доступ до моделей Fable 5 і Mythos 5 після скасування американських експортних обмежень, які раніше змусили компанію тимчасово відключити системи для всіх користувачів. Доступ було поновлено з 1 липня.

Сукупність цих подій показала дві тенденції. Перша – універсальні чатботи поступово перетворюються на спеціалізовані робочі середовища для програмістів, науковців, юристів, медиків та інженерів.

Друга – доступ до найпотужніших моделей може залежати не лише від ціни або технічних можливостей, а й від державної політики та експортного контролю. Для компаній і держав це ще один аргумент на користь диверсифікації постачальників AI-сервісів.

12. США та ЄС переходять до державного контролю кіберздібностей ШІ. Інциденти з автономними агентами викликали реакцію регуляторів. Європейська комісія розпочала консультації з OpenAI та Anthropic щодо ризиків, пов’язаних із кіберздібностями моделей і виходом агентів за межі контрольованих систем.

У США керівництво OpenAI обговорювало з представниками адміністрації механізм добровільного подання найпотужніших моделей на державне тестування кібербезпеки.

Окремо США оголосили про створення координаційної групи, яка має об’єднати розробників ШІ з операторами критичних секторів — енергетики, фінансів, охорони здоров’я та зв’язку. Завданням групи стане обмін інформацією про виявлені моделями вразливості та координація їх усунення.

Таким чином, AI safety перестає бути лише внутрішньою політикою технологічних компаній. Вона поступово стає предметом національного кіберрегулювання.

Найімовірніше, найближчими роками розробники frontier-моделей будуть зобов’язані проходити незалежні випробування, повідомляти про серйозні інциденти, демонструвати системи ізоляції та надавати регуляторам інформацію про потенційно небезпечні можливості моделей.

13. 2 серпня: європейський AI Act входить у фазу реального правозастосування. Кінцева дата аналізованого періоду , а саме 2 серпня 2026 року – стала важливою для всієї світової AI-індустрії. Саме з цього дня починають діяти ключові положення європейського AI Act і повноваження Європейської комісії щодо примусового забезпечення виконання вимог до провайдерів моделей загального призначення.

Європейська комісія оприлюднила детальні рекомендації щодо виконання статті 50 AI Act. Провайдери повинні повідомляти користувачів, коли вони безпосередньо взаємодіють із системою штучного інтелекту, а також забезпечувати машинозчитуване маркування контенту, створеного або зміненого ШІ. Особи, які застосовують такі системи, мають розкривати використання deepfake-контенту, систем розпізнавання емоцій, біометричної категоризації та AI-текстів із суспільно важливих питань, якщо вони публікуються без людського редакційного контролю.

Із 2 серпня Комісія також отримує можливість застосовувати штрафи за невиконання обов’язків провайдерами загальних моделей. Вони мають вести технічну документацію, дотримуватися авторського права, публікувати інформацію про зміст навчальних даних, оцінювати системні ризики та забезпечувати кіберзахист найпотужніших моделей.

Для українських компаній ці правила мають безпосереднє значення. Будь-який AI-продукт, який пропонується європейським користувачам, може потрапити під дію AI Act незалежно від того, де зареєстрована компанія.

14. Кремнієва фотоніка: чипи починають обмінюватися даними світлом. США оголосили про виділення GlobalFoundries $300 млн на розвиток кремнієвої фотоніки та інтегрованої оптики для AI-дата-центрів. Технологія використовує світло замість електричних сигналів для передавання даних між процесорами, що дозволяє збільшити швидкість і знизити енергоспоживання.

Проблемою сучасних AI-систем стає не лише швидкість самого процесора. Величезні масиви даних потрібно швидко переміщувати між тисячами прискорювачів і блоками пам’яті. Традиційні електричні з’єднання споживають дедалі більше енергії та виділяють тепло.
Кремнієва фотоніка може стати одним із ключових компонентів наступного покоління дата-центрів. GlobalFoundries заявляє про ціль досягти швидкості передавання 400 Гбіт/с і до п’яти разів кращої енергоефективності окремих модулів.

У ширшому контексті це означає, що AI-гонка поступово переходить у сферу оптики, матеріалознавства та фотоніки, де програмного забезпечення вже недостатньо.

15. Google перетворює AI-інвестиції на зростання хмарного бізнесу. Під час оприлюднення результатів другого кварталу Alphabet повідомила про зростання загальної виручки на 24% у річному вимірі. Виручка пошукового напряму збільшилася на 17%, а Google Cloud — на 82%. Обсяг контрактного портфеля хмарного підрозділу, за даними компанії, досяг $514 млрд.

Ці показники важливі як доказ того, що AI-бум поступово перетворюється на реальний корпоративний попит. Бізнес купує не лише доступ до чатботів, а й хмарні обчислення, корпоративні моделі, інструменти обробки даних і кібербезпеки.

Водночас високе зростання не скасовує ризиків. Величезні капітальні витрати змушують компанії постійно збільшувати доходи від ШІ. Якщо темпи монетизації сповільняться, ринок може зіткнутися з переглядом завищених очікувань.

Наприкінці липня акції напівпровідникових компаній зазнали значного тиску на тлі побоювань щодо перегріву AI-інфраструктурного ринку, китайської конкуренції та великих фінансових зобов’язань технологічних корпорацій.

16. Квантові обчислення застосували до проблеми термоядерної енергетики. 6 липня IBM, Oak Ridge National Laboratory та Cleveland Clinic повідомили про перші відомі розрахунки конфігурацій матеріалу для термоядерної енергетики на квантовому комп’ютері.
Дослідники змоделювали дев’ять молекулярних конфігурацій перспективного матеріалу, який може використовуватися для виробництва й вилучення тритію. Тритій є надзвичайно рідкісним ізотопом і водночас одним із ключових видів палива для більшості проєктів термоядерних реакторів.
Це ще не означає, що квантові комп’ютери вже перевершили класичні системи у практичному проєктуванні реакторів. Але дослідження демонструє перспективну модель квантово-центричних обчислень, де квантовий процесор виконує окрему складну частину задачі, а класичні суперкомп’ютери забезпечують решту розрахунків.

Найближчі роки квантові системи, ймовірно, не замінять традиційні комп’ютери. Натомість вони стануть спеціалізованими прискорювачами для хімії, фізики матеріалів, фармацевтики й криптографії.

17. Штучний інтелект входить у фармацевтику через великі клітинні датасети. 30 липня британська Relation Therapeutics та фармацевтична корпорація GSK оголосили про співпрацю вартістю до $110 млн.

Relation має створювати великі масиви даних про реакцію клітин людини на генетичні й фармакологічні втручання. Ці дані використовуватимуться для навчання фундаментальних AI-моделей, які допомагатимуть виявляти потенційні мішені для нових лікарських препаратів.

Насправді найбільшу цінність має поєднання якісних біологічних даних, лабораторних експериментів та алгоритмів, здатних виявляти закономірності.

Водночас AI-фармацевтика створює нові правові питання: кому належать моделі, навчені на біологічних даних; чи можна патентувати знайдені алгоритмом мішені; хто відповідатиме за помилки на етапі вибору перспективної молекули.

18. Космічні роботи переходять від експериментів до обслуговування супутників. 21 липня було запущено Mission Robotic Vehicle компанії Northrop Grumman із роботизованим комплексом RSGS, підтриманим NASA і профінансованим DARPA. Космічний апарат оснащений двома роботизованими маніпуляторами й має обслуговувати супутники на геостаціонарній орбіті.

Розвиток орбітального сервісу може змінити економіку космічної галузі. Традиційно супутник після поломки або вичерпання палива ставав фактично непридатним. Роботизовані апарати потенційно зможуть проводити огляд, ремонт, дозаправлення, заміну компонентів або переміщення на іншу орбіту.

NASA також оголосила про місію CAPSTONE 02, заплановану на 2027 рік. Два невеликі апарати мають демонструвати автономну навігацію, зближення, міжсупутниковий зв’язок і роботу в навколомісячному просторі.

Таким чином, космічні системи поступово переходять від моделі окремих апаратів до моделі інфраструктури, що обслуговується, ремонтується і координується автономно.

19. Космос стає частиною протиракетної та інформаційної інфраструктури. 29 липня SpaceX отримала замовлення Космічних сил США на суму $1,6 млрд для проведення 18 запусків Falcon 9 до кінця 2027 року. Ракети мають виводити на орбіту супутники Пентагону, призначені для виявлення і супроводження повітряних цілей.

У 2026 році сукупний обсяг контрактів SpaceX, пов’язаних із Пентагоном, за оцінкою Reuters, досяг щонайменше $7 млрд. Значна частина проєктів пов’язана з майбутньою американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

Цей процес показує, що космічна інфраструктура дедалі тісніше інтегрується з повітряною та протиракетною обороною. Супутники стають не лише засобом спостереження, а частиною мережі, яка в реальному часі передає дані між радарами, командними центрами і перехоплювачами.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд новин світу high-tech: тільки важливі новини тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Документ став першим формальним кроком до створення масштабного Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. Його ідея полягає в тому, щоб поєднати український досвід розроблення та бойового застосування безпілотників із виробничими, фінансовими й технологічними можливостями європейської промисловості.

Європейська сторона обіцяє не лише гроші, а й безпечні виробничі майданчики, спільні стандарти та простіші умови для створення спільних підприємств. До ініціативи залучають 19 засновників, серед яких європейські Indra, Fincantieri та Quantum Systems, а також українські оборонні компанії. У перспективі партнерство планують поширити на антибалістичні технології.

Окремо Урсула фон дер Ляєн оголосила про спрямування ще 1 млрд євро на виробництво дронів. Раніше з відповідного кредитного пакета ЄС уже було виділено 4 млрд євро. Отже, йдеться не про символічний меморандум, а про поступове створення великого транскордонного оборонного виробництва.

Brave1 Market: військова техніка за логікою звичайного маркетплейсу. 15 липня на державному маркетплейсі оборонних технологій Brave1 Market запрацював Кабінет закупівельника. Військові підрозділи тепер можуть замовляти за власні кошти безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, програмне забезпечення, комплектуючі, боєприпаси, симулятори та інші вироби. У системі фіксуються замовник, найменування товару, кількість і перебіг закупівлі.

До цього повноцінний кабінет використовувався переважно для замовлень за програмою «єБали», які підрозділи отримують за верифіковані бойові результати. Закупівлі за власні гроші часто оформлювалися напряму між військовою частиною і виробником та не завжди залишали повний цифровий слід. Новий механізм має зробити такі операції прозорішими та безпечнішими.

На момент оголошення через кабінет уже було оформлено 22 замовлення загальною вартістю 18,9 млн грн. Загалом через Brave1 Market військові раніше замовили понад 500 тис. дронів.

«Циклоп» виходить на полювання. 17 липня Міністерство оборони повідомило про кодифікацію та допуск до використання в Збройних силах українського безпілотного авіаційного комплексу «Циклоп». Він має кілька модифікацій: простіші та дешевші призначені для наземних або повільних повітряних цілей, а потужніші — для перехоплення швидкісних ударних дронів на значній висоті.

Розмах крил апарата трохи перевищує один метр, у повітрі він може перебувати майже півтори години. За інформацією Міноборони, модифікація «Циклоп V2» уже знищила понад сотню цілей, серед яких «Гербера», Zala, «Орлан», Supercam, «Ланцет» і «Молнія». Окремі варіанти комплексу розраховані на боротьбу з «шахедами».

Приватні підприємства створюють власний ешелон ППО. До середини липня до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало їм статус уповноважених на здійснення відповідних заходів. Бойові групи чотирьох підприємств уже виконують завдання та, за офіційними даними, збили понад 50 ударних і розвідувальних безпілотників.

Йдеться не про приватні воєнізовані структури, що діють самостійно. Такі групи включені до загальної системи під управлінням Повітряного командування Повітряних сил. Їхнє призначення — захищати працівників, виробничі потужності та критичну інфраструктуру підприємств.

48 кіберпроєктів для держави та громад. 14 липня міжвідомча робоча група Талліннського механізму підтримала 48 нових українських проєктів у сфері кібербезпеки. Після технічної оцінки їх пропонуватимуть міжнародним партнерам для фінансування. Частина ініціатив спрямована на захист державних реєстрів і критичної інфраструктури від масштабних атак.

Важливою зміною стало розширення кола потенційних учасників. Подавати проєкти тепер можуть органи місцевого самоврядування — міські, селищні та обласні ради, якщо вони отримали підтримку відповідної обласної військової адміністрації.

Інтернет для прифронтових громад: кабель як елемент стійкості. 13 липня Мінцифри оголосило програму технічної підтримки місцевих провайдерів із дев’яти прифронтових і прикордонних областей, включно з Дніпропетровською. До 20 операторів мають отримати оптичний кабель, матеріали для ремонту ліній, монтажне обладнання та інструменти для аварійно-відновлювальних робіт.

Перевага надаватиметься провайдерам, які забезпечують зв’язком населення, бізнес і критичну інфраструктуру та використовують сучасні пасивні оптичні мережі — GPON, XGS-PON та інші технології.

Світовий хай-тек:

Meta будує цифрове місто потужністю 5 ГВт. 13 липня Meta оголосила про розширення дата-центру Hyperion у Луїзіані. Проєктна обчислювальна потужність комплексу збільшена з понад 2 до 5 ГВт, а загальні інвестиції перевищать 50 млрд доларів. Центр призначений передусім для навчання і роботи великих моделей штучного інтелекту.

П’ять гігаватів — це вже масштаб не звичайного офісу чи навіть заводу, а окремого великого промислово-енергетичного комплексу. Meta також планує інвестувати понад 1 млрд доларів у місцеві дороги, водопостачання та іншу інфраструктуру.

Того самого тижня адміністрація США готувала добровільну угоду між енергетичними компаніями та власниками дата-центрів, щоб зростання споживання електроенергії не призвело до різкого підвищення тарифів для населення. Причина очевидна: AI-інфраструктура починає безпосередньо конкурувати з містами і промисловістю за доступні мережеві потужності.

Обчислювальні потужності стають окремим товаром. Meta вже розглядає можливість не тільки використовувати свої сервери, а й продавати доступ до них іншим AI-компаніям. За даними Reuters, Meta та Anthropic обговорювали потенційну дворічну угоду про оренду обчислювальної потужності вартістю до 10 млрд доларів. Переговори залишалися на ранній стадії й могли не завершитися контрактом.

Паралельно SpaceX вела переговори про надання Пентагону дата-центрових ресурсів на мільярди доларів для запуску військових і розвідувальних AI-моделей. Це розширило б уже наявну співпрацю компанії з американським оборонним відомством у сферах запусків, супутникового зв’язку та відстеження ракет.

Китай пропонує світу власний порядок розвитку штучного інтелекту. 17 липня на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї китайський лідер Сі Цзіньпін представив Китай як прихильника відкритих AI-моделей і ширшого доступу країн, що розвиваються, до технологій. Пекін просуває створену за його участю Всесвітню організацію співробітництва у сфері ШІ — WAICO, до якої приєдналися 29 держав.

Китай також планує розвивати навчальні програми та центри співробітництва з державами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки й Африки. Одночасно Сі закликав зберігати AI-системи під людським контролем і створити механізми раннього попередження про небезпечну автономну поведінку.
За красивою риторикою про технологію як «суспільне благо» стоїть цілком прагматична боротьба. США формують власну мережу партнерств, контролюють постачання передових чипів і прагнуть зберегти лідерство американських компаній.

Китай відповідає дешевшими відкритими моделями, власними процесорами та пропозицією технологічної співпраці державам Глобального Півдня.

ASML розширює виробництво обладнання, яке створюють чипи. Нідерландська ASML, що виробляє критично важливе літографічне обладнання для напівпровідникових фабрик, підвищила прогноз річної виручки до 43–45 млрд євро.

Компанія планує збільшувати виробничі можливості для своїх найскладніших EUV-систем приблизно на 30% щороку протягом наступних двох років. Значна частина розширених потужностей до кінця 2027 року вже зарезервована клієнтами.

ASML займає унікальне місце в глобальній економіці. Без її обладнання неможливо масово виробляти найбільш передові процесори. Тому навіть Nvidia, Apple або розробники великих моделей залежать від відносно маловідомої широкій публіці європейської компанії.

Роботи виходять із заводських кліток. Nvidia оголосила про партнерство з японськими виробниками Fanuc і Yaskawa Electric для розвитку так званого фізичного AI — систем, які сприймають навколишнє середовище та діють у реальному світі. Підтримувана японською державою компанія Noetra планує придбати 27 500 процесорів Nvidia Rubin для відповідної інфраструктури.

Звичайний промисловий робот багато років виконував одну й ту саму жорстко запрограмовану операцію. Фізичний AI має дозволити машині розпізнавати нові предмети, пристосовувати рухи до змін середовища та навчатися на прикладах.

Найоригінальніший робот тижня з’явився завдяки дослідникам KAIST і Стенфордського університету. Вони створили одяг із м’якими пневматичними «ліанами», який здатний приблизно за десять секунд одягнути людину без допомоги рук.

Система може використовуватися людьми з інвалідністю, літніми громадянами, працівниками чистих приміщень напівпровідникових заводів і рятувальниками.

США об’єднують розробників AI та операторів критичної інфраструктури. 14 липня Білий дім оголосив про створення координаційної групи, яка об’єднає розробників передових AI-систем з операторами фінансової, медичної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури. Компанії мають обмінюватися інформацією про вразливості, знайдені за допомогою штучного інтелекту, і координувати їх усунення.

Парадокс сучасного AI полягає в тому, що одна й та сама модель може знайти помилку в програмі та допомогти її виправити — або передати її зловмисникові для атаки. Чим сильнішими стають інструменти автоматичного аналізу коду, тим коротшим стає час між виявленням слабкого місця та його масовою експлуатацією.

Тому традиційна схема, за якої компанія кілька місяців готує оновлення, дедалі гірше відповідає реальності. Критична інфраструктура має обмінюватися інформацією майже в реальному часі.

Велика Британія готує підліткам нічну паузу для соціальних мереж. Британський уряд планує запровадити для користувачів віком 16–17 років автоматичне обмеження доступу до соціальних мереж із опівночі до шостої ранку. Підліток зможе змінити налаштування, однак за замовчуванням нічне користування буде заблоковане, а механізми, що заохочують безкінечне прокручування, мають вимикатися. Для дітей до 16 років Велика Британія раніше оголосила ширшу заборону соціальних мереж.

Це важлива зміна філософії регулювання. Держава звертає увагу не лише на небезпечний контент, а й на архітектуру застосунку — сповіщення, нескінченну стрічку, автоматичне відтворення та інші засоби утримання уваги.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю – огляд основних високотехнологічних новин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1 липня 2026 року було повідомлено, що Україна вперше встановлює спеціальний порядок, який дозволить партнерам у форматі Drone Deal закуповувати українське озброєння та напряму співпрацювати з виробниками за умови збереження пріоритету потреб Сил оборони України. Заявки мають розглядатися у строк до 30 днів, механізм поширюється на передання озброєння та технологій вартістю від 15 млн грн, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Окремо передбачено, що у разі експорту продукції, виготовленої за українськими технологіями, до третіх країн 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.

Важливо наголосити: український defense tech сьогодні не є лише галуззю військового постачання. Це фактично лабораторія сучасної війни, де рішення проходять найжорсткіше випробування — реальне бойове застосування. Саме це може стати конкурентною перевагою українських компаній на світовому ринку, однак лише за умови належного правового режиму, експортного контролю, захисту інтелектуальної власності та прозорого державного нагляду.

2. Дані поля бою: війна стає технологічно вимірюваною. 5 липня було оприлюднено дані про результати застосування українських технологічних рішень на фронті у червні.

За повідомленням міністра оборони Михайла Федорова, у червні Сили оборони вразили понад 200 000 ворожих цілей; кількість ударів по логістиці продовжила зростати, а число уражень на відстані понад 50 км від лінії зіткнення майже подвоїлося. Також повідомлялося про 49 575 перехоплених ворожих крил і коптерів, що було названо найкращим результатом за весь час; кожне з таких влучань, за словами міністра, верифікується на відео.

Сам безпілотник важливий, але ще важливішими стають сенсори, канали зв’язку, алгоритми розпізнавання, захист від РЕБ, системи управління місіями, відеодокази, аналітичні платформи та інтеграція з іншими бойовими системами. Саме в цьому напрямі Україна може сформувати унікальну компетенцію світового рівня.

3. Brave1 як інституційна основа українських оборонних інновацій. У контексті новин тижня варто окремо згадати роль Brave1. За даними офіційної сторінки кластера, Brave1 позиціонується як ключова державна інституція, що формує стратегію розвитку оборонних інновацій; у кластері зазначено 2 500 компаній і понад 5 000 розробок, серед яких понад 500 виробників БпЛА, понад 300 виробників РЕБ/РЕР, понад 200 виробників наземних роботизованих комплексів і понад 200 виробників рішень на базі штучного інтелекту.

Особливої уваги заслуговує напрям штучного інтелекту в обороні. Для України це не абстрактна модна тема, а практичний інструмент: комп’ютерний зір для дронів, автономне наведення, аналіз відеопотоків, розпізнавання цілей, оптимізація логістики, прогнозування загроз і підтримка командирських рішень. У поєднанні з бойовим досвідом це створює передумови для появи українських продуктів подвійного призначення, які можуть бути затребувані і у військовому, і в цивільному секторі.

4. Українська ІТ-екосистема на GITEX AI Europe. Ще однією важливою подією стало представлення української технологічної екосистеми на GITEX AI Europe 2026 у Берліні.

30 червня у Берліні розпочалася робота виставки, присвяченої штучному інтелекту, цифровій трансформації, кібербезпеці, deep tech та інноваціям. За даними IT Ukraine Association, захід об’єднав понад 1 400 експонентів, 750 стартапів, 600 інвесторів і представників більш ніж 100 країн світу. Україну представляли, зокрема, IT Ukraine Association, Sigma Software та Geniusee.

Під час війни міжнародна довіра до українських технологічних продуктів формується не лише через маркетинг, а через здатність довести ефективність, стійкість і безпеку рішень у надзвичайних умовах. Саме тому українські компанії можуть бути цікавими для європейського ринку не лише як виконавці, а як носії досвіду побудови стійких цифрових систем у кризовому середовищі.

5. Українські стартапи. 29 червня стартував прийом заявок на IT Arena Startup Competition 2026. За повідомленням організаторів, конкурс має призовий фонд $60 000 і орієнтований на увагу інвесторів із сукупним портфелем $12,5 млн. У 2026 році конкурс передбачає два треки — General та Defense & Dual-use; буде відібрано 50 півфіналістів, а до фіналу вийдуть 10 команд. Серед вимог — реєстрація в Україні, підтверджені продажі від $10 000 або залучені інвестиції або гранти від $25 000, а також відсутність громадян РФ чи Білорусі серед учасників або засновників.

Цей конкурс добре відображає стан українського стартап-ринку. По-перше, від учасників вимагають не лише ідею, а мінімальну ринкову перевірку. По-друге, окремий defense & dual-use трек показує, що оборонні технології стали центральною частиною інноваційної економіки. По-третє, орієнтація на міжнародних інвесторів свідчить про прагнення українських стартапів виходити за межі внутрішнього ринку.
Для наукового та експертного середовища це також цікавий сигнал: українська інноваційна політика поступово зміщується від підтримки «стартапів заради стартапів» до підтримки технологічних команд, які вже мають продажі, прототипи, інвестиції, оборонну або цивільну застосовність і потенціал масштабування.

6. Кібербезпека України: очищення від російських ІТ продуктів. 2 липня було повідомлено, що Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України оновила перелік забороненого до використання програмного забезпечення та мережевого обладнання. Перелік розширили до 880 позицій замість 416.

До нього включено програмні продукти підсанкційних компаній, зокрема рішення «Яндекс», Astra, «Контур», РЕД та інші, а також мережеве обладнання — маршрутизатори, комутатори, шлюзи безпеки, міжмережеві екрани та інші компоненти інфраструктури окремих підсанкційних виробників.

Йдеться не лише про формальну заборону певних програм, а про поступове усунення технологічної залежності від російських і підсанкційних продуктів. Особливо важливо, що до фокусу потрапляє не тільки офісне чи бухгалтерське ПЗ, а й мережеве обладнання, інженерні та промислові програми. Саме такі продукти часто є критичними для підприємств, органів влади, об’єктів інфраструктури та оборонного сектору.

7. Світовий хай-тек: Південна Корея робить ставку на чипи як основу AI-суверенітету. На світовому рівні однією з головних подій тижня стала південнокорейська стратегія інвестицій у штучний інтелект і напівпровідники. 29 червня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон оголосив про інвестиційну програму понад $576 млрд, у центрі якої — Samsung Electronics і SK Hynix. План передбачає розвиток напівпровідників, фізичного ШІ та дата-центрів; Samsung і SK Hynix мають інвестувати близько 800 трлн вон, або приблизно $518,3 млрд, у будівництво нових виробничих майданчиків.

2 липня SK Hynix деталізувала власний план: компанія інвестує 100 трлн вон, або близько $64,38 млрд, у нові заводи, зокрема $51 млрд у NAND-фабрику і $13 млрд у підприємство з advanced packaging. Південна Корея розраховує подвоїти виробничі потужності пам’яті протягом п’яти років, а попит на NAND і DRAM, за повідомленням Reuters, підштовхується потребами AI-гиперскейлерів.

8. Кібербезпека: Apple і Google реагують на прискорення атак. Світова кібербезпека цього тижня також була безпосередньо пов’язана зі штучним інтелектом. 29 червня Apple повідомила, що випускає частину безпекових оновлень раніше, ніж зазвичай, оскільки штучний інтелект скорочує час, необхідний зловмисникам для розроблення інструментів експлуатації вразливостей. Компанія фактично визнала, що стара модель, коли частина патчів чекала широкого релізу iOS, уже не відповідає швидкості сучасних загроз.

2 липня Google повідомила про дії проти мережі NetNut і ботнету Popa. Компанія заявила, що у співпраці з ФБР, Lumen та іншими партнерами послабила мережу інтернет-пристроїв, які використовувалися для приховування та маршрутизації шкідливого трафіку. Google також повідомила про вимкнення акаунтів і сервісів, пов’язаних із командно-контрольними операціями, та передачу технічної інформації правоохоронним органам і партнерам.

9. Робототехніка та автономний транспорт. 3 липня Reuters повідомило, що китайська Unitree Robotics отримала регуляторне схвалення для розміщення акцій у Шанхаї та планує залучити 4,2 млрд юанів, або приблизно $619,4 млн. Компанія виробляє гуманоїдних роботів, чотириногих роботів і роботизовані компоненти, а кошти планує спрямувати на дослідження AI-моделей для роботів, розроблення нових продуктів і створення виробничої бази.

Автономний транспорт також продовжив рух до комерціалізації. 3 липня Tesla повідомила про запуск robotaxi у Маямі. Reuters зазначило, що компанія розширює автономні ride-hailing операції, а конкуренти, зокрема Waymo та Zoox, також прискорюють власну експансію.

10. Космічні технології: орбітальний сервіс як новий ринок. 3 липня було повідомлено про запуск місії Katalyst Space, спрямованої на порятунок орбітальної обсерваторії NASA Neil Gehrels Swift Observatory. Роботизований апарат LINK має зблизитися з супутником, захопити його роботизованими маніпуляторами та перевести на вищу орбіту. За даними Reuters, місія створена за контрактом NASA на $30 млн, а сама обсерваторія оцінюється приблизно у $500 млн.

11. Телеком і 5G: спектр залишається стратегічним ресурсом. 30 червня Reuters повідомило, що Федеральна комісія зі зв’язку США планує рухатися до аукціону середньочастотного спектра у 2027 році. Йдеться про 160 МГц у Upper C-Band, що має значення для 5G-комунікацій, смартфонів, підключених пристроїв і автономного транспорту.

Телеком-інфраструктура залишається фундаментом цифрової економіки. 5G — це не просто швидший інтернет для смартфонів, а основа промислового IoT, автономного транспорту, розумних міст, телемедицини, оборонного зв’язку і систем реального часу. Контроль над частотним ресурсом, правила аукціонів, сумісність із авіаційними системами і захист критичних сервісів — усе це стає частиною технологічної політики держави.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Для України VivaTech є майданчиком, де технологічна екосистема показує, що вона не зводиться лише до ІТ-аутсорсингу або воєнних рішень. Українські стартапи дедалі частіше позиціонуються як продуктові компанії, здатні працювати у сферах водних технологій, екологічних матеріалів, кібербезпеки, агротеху, цифрової медицини, штучного інтелекту та промислових рішень.

Окремі повідомлення про українську делегацію на VivaTech згадували стартапи Hydratico, Odyssea, Ovul, Generect, Strimco, Yharvest, Z1RO та Sec-TA, які представляють напрями від водоочищення, агропромислового комплексу, watertech до кібербезпеки.

2. Defense tech України: наземна робототехніка переходить на стадію міжнародних партнерств. Найсильніший український технологічний тренд тижня — наземна робототехніка та антидронові комплекси. Саме тут видно, як український оборонний хай-тек переходить від окремих експериментальних виробів до системних партнерств із європейськими компаніями.

Українська компанія Frontline Robotics та дансько-українська defence-tech компанія Dropla підписали меморандум про партнерство. За даними dev.ua, компанії планують інтегрувати українську кодифіковану турель «Буря» на наземну логістичну платформу Logist, а також спільно розробляти ШІ-рішення для виявлення ворожих загроз у реальному часі.

По-перше, ідеться про поєднання трьох ключових напрямів сучасного поля бою: наземна роботизована платформа, до якої додається бойовий модуль і усім цим керує штучний інтелект, у тому числі і виявляє загрози. По-друге, такі системи дозволяють зменшувати ризик для військовослужбовців під час логістики, розвідки, охорони позицій і протидії малим дронам. По-третє, саме наземна робототехніка може стати наступним великим сегментом українського оборонного експорту після FPV-дронів, БПЛА-розвідників і РЕБ-рішень.

3. Українські бойові роботи: RAVLYK, «Буря» і логістика у бойових зонах. Окремої уваги заслуговує українсько-французьке партнерство у сфері наземних роботів. За повідомленням dev.ua, українська компанія UUT та французька Haulotte спільно працюють над платформою RAVLYK / УМП2. Це повністю електрична колісна платформа, призначена для виконання логістичних завдань у небезпечних зонах: перевезення боєприпасів, евакуації поранених і проведення розвідки. Зазначалося, що платформа вже випускається серійно та пройшла випробування в реальних бойових умовах.

Підвезення боєприпасів, евакуація поранених, доставка спорядження та розвідка на малих дистанціях потребують рішень, які можуть працювати в умовах артилерійської загрози, мінування, БПЛА-спостереження та РЕБ. Наземні роботи здатні частково перенести найризикованіші операції з людини на машину.

У цьому сенсі український defense tech переходить до концепції robotic logistics — роботизованої підтримки війська. Це вже не лише ударний дрон, а ширша інфраструктура: робот-носій, робот-розвідник, робот-евакуатор, робот із туреллю, роботизована антидронова платформа, система управління й сенсорна мережа.

4. Європа на VivaTech: технологічний суверенітет став головною політичною темою. Світовий контекст тижня задавала конференція VivaTech 2026 у Парижі та паралельні дискусії на рівні G7 у Франції. Reuters прямо зазначало, що технологічний суверенітет Європи став домінуючою темою тижня: європейські уряди та бізнеси дедалі більше занепокоєні залежністю від американських AI-компаній, хмарної інфраструктури, чипів і фундаментальних моделей.

Особливо важливо, що ця дискусія загострилася після американських обмежень щодо доступу іноземних громадян до найпотужніших моделей Anthropic. Для Європи це стало сигналом: навіть союзницькі відносини не гарантують постійного доступу до критичної AI-інфраструктури. Reuters цитувало позицію європейських учасників дискусії: суверенітет означає не обов’язково походження технології, а контроль над критичними частинами технологічного стеку.

5. Франція мобілізує €13 млрд: deeptech як економічна основа суверенітету. У межах тієї ж логіки Франція оголосила про залучення €13 млрд додаткового інституційного фінансування у межах третьої фази ініціативи Tibi для підтримки французьких і європейських технологічних компаній. Reuters повідомило, що мета — довести обсяг нового етапу до €15 млрд до кінця 2030 року, а загальний обсяг коштів, мобілізованих у межах ініціативи з 2020 року, — майже до €31 млрд. При цьому 50% інвестицій нового етапу мають спрямовуватися у deeptech-компанії.

Технологічний суверенітет — це передусім капітал: доступні гроші для deeptech, фондовий ринок, IPO, інституційні інвестори, державне стимулювання, оборонні й промислові корпорації як учасники інноваційного фінансування. Серед нових учасників ініціативи згадувалися Carac, SNCF, RATP, Naval Group, MBDA та Eutelsat — тобто не лише фінансові, а й транспортні, оборонні та супутникові структури.

6. Напівпровідники: Intel, Apple і повернення промислової політики. Однією з найгучніших світових новин тижня стало повідомлення Reuters від 18 червня: президент США Дональд Трамп заявив, що Apple погодилася працювати з Intel над дизайном і виробництвом чипів у США. За повідомленням Reuters, така угода могла б забезпечити Intel стабільний попит від одного з найбільших виробників споживчої електроніки, а для Apple — диверсифікувати виробничу базу на тлі перевантаження TSMC через попит на AI-чипи.

Навіть якщо деталі ще потребують уточнення, сама новина добре демонструє нову логіку напівпровідникової політики. Чипи стали не просто товаром, а елементом стратегічної автономії. США прагнуть повернути критичні виробничі ланцюги всередину країни, Європа інвестує в свій технологічний суверенітет, Китай розвиває власну інфраструктуру, а великі корпорації шукають способи не залежати від одного постачальника.

7. Критичні матеріали: Китай посилює контроль за рідкоземельним металом – індієм. Ще одна важлива новина напівпровідникового ланцюга — Китай посилює перевірки експорту рідкоземельного металу індію. Reuters повідомило, що Китай виробляє майже 70% світового індію, який використовується у дисплеях, припоях, а також як сировина для матеріалу який використовується у високошвидкісних оптичних чипів, важливих для AI-дата-центрів.

8. Кібербезпека: AI проти AI та вразливість державних систем сповіщення. Кібербезпека цього тижня знову стала одним із головних світових сюжетів. Ізраїльський AI-cybersecurity стартап Dream залучив $260 млн і досяг оцінки $3 млрд. За даними Reuters, компанія позиціонує себе як захисник урядів і критичної інфраструктури — водних, нафтових і газових об’єктів — від кібератак; її платформа Atlas описується як AI платформа для національного кіберзахисту.

Фраза співзасновника Dream про те, що «наступна кібервійна буде AI проти AI», дуже точно передає тренд. Атаки можуть здійснюватися з використанням ШІ, а захист також має спиратися на ШІ: виявлення аномалій, кореляцію подій, автоматичне реагування, аналіз коду, захист критичної інфраструктури.

Інший приклад уразливості цифрових державних систем — інцидент у Бразилії, де уряд підозрює хакерську атаку, що спричинила несанкціоноване повідомлення через систему сповіщення громадян. Reuters повідомило, що систему тимчасово відключили після відправлення повідомлення користувачам у кількох штатах, а справу передають до Федеральної поліції.

9. Регулювання ШІ: Норвегія обмежує генеративний ШІ в початковій школі. 19 червня Норвегія оголосила майже повну заборону використання генеративного ШІ учнями початкової школи. Reuters повідомило, що для учнів 1–7 класів віком приблизно 6–13 років генеративний ШІ загалом не має використовуватися; для дітей 14–16 років дозволяється обережне використання під наглядом учителів, а учні 17–19 років мають навчатися користуватися ШІ належним чином.

Якщо у 2023–2025 роках багато країн сперечалися, чи потрібно забороняти ChatGPT у школах, то у 2026 році дискусія стала тоншою – у якому віці, для яких завдань, під чиїм контролем і з якою педагогічною метою. Прем’єр-міністр Норвегії наголошував, що діти мають навчитися читати, писати й рахувати, а надмірне раннє використання ШІ може дозволити пропускати важливі етапи навчання.

10. AI-реклама і право ЄС: бізнес просить не маркувати все як deepfake. 19 червня Reuters повідомило, що EuroCommerce, яка представляє великих ритейлерів, зокрема Amazon, H&M, Inditex та Ikea, звернулася до ЄС із проханням звільнити рекламу, створену штучним інтелектом від надмірно широкого застосування правил прозорості щодо deepfake-контенту. Аргумент ритейлерів полягає в тому, що зображення товарів або рекламні візуальні зображення, створені ШІ без наміру обману, не повинні автоматично прирівнюватися до deepfake.

Ця новина цікава тим, що показує практичну складність регулювання ШІ. З одного боку, суспільство потребує прозорості щодо синтетичного контенту. З іншого — якщо маркувати абсолютно кожен AI-елемент у рекламі, маркування може втратити сенс і перестати допомагати споживачу. Виникає потреба у розумному розмежуванні між маніпулятивним deepfake, художнім AI-візуалом, технічною ретушшю, автоматично створеною товарною карткою та персоналізованою рекламою.

16. Етичний контроль даних: ChapsVision і європейська альтернатива Palantir. Французька компанія ChapsVision заявила, що її незалежний етичний комітет має право блокувати контракти, якщо існує ризик зловживання програмним забезпеченням. Reuters повідомило, що комітет спирається на індикатори прозорості OECD, Статут ООН і європейські правила, а ChapsVision позиціонує свою платформу ArgonOS як європейську альтернативу американській Palantir.

Великі аналітичні платформи для держави можуть бути дуже корисними: боротьба зі злочинністю, національна безпека, митниця, податкова аналітика, міграція, охорона здоров’я. Але вони також створюють ризики масового спостереження, дискримінації, політичного зловживання й порушення прав людини.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд хай-теку – лише важливі тижневі новини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Формується нова інвестиційна категорія — battle-tested technologies. Це рішення, які перевіряються в умовах радіоелектронної боротьби, швидкої зміни тактики противника, дефіциту часу, обмежених ресурсів і постійного тиску на логістику. Для України це шанс перетворити вимушену воєнну інноваційність на довгострокову промислову перевагу.

Особливе значення має те, що інтерес інвесторів зміщується до цілих технологічних екосистем: автономних платформ, систем управління дронами, засобів РЕБ, кіберзахисту, аналітики поля бою, зв’язку, навігації та штучного інтелекту. Це означає, що український defense tech поступово стає частиною європейської безпекової архітектури.

2. Fire Point і FP-7.X: спроба створити дешевший протибалістичний щит. Важливою подією тижня стала новина про плани української компанії Fire Point розпочати у серпні виробництво протиракетних перехоплювачів FP-7.X. За даними dev.ua, розробка має стати масовішою і дешевшою альтернативою західним засобам ППО для боротьби з російськими балістичними ракетами та дронами. На першому етапі компанія планує виготовляти корпуси ракет зі швидкістю до трьох одиниць на день, а повністю укомплектовані вироби мають надходити у 2027 році.

Економічний вимір цієї новини не менш важливий за військовий. Вартість одного FP-7.X оцінюється приблизно у $700 тис., тоді як одна протиракета PAC-3 для Patriot коштує близько $3,8 млн. За заявленими характеристиками, український перехоплювач має уражати цілі на висоті до 25 км, а його частиною має стати ширша система ППО FREYJA, де радари, системи супроводження та управління мають забезпечити європейські партнери.

Повноцінна система ППО — це не лише ракета. Це радари, командні пункти, алгоритми наведення, захищені канали зв’язку, інтеграція з іншими засобами ППО, серійне виробництво та логістика. Але сама поява українського проєкту в сегменті протибалістичних перехоплювачів означає важливий перехід: Україна намагається рухатися від залежності від дорогих імпортних систем до власних масштабованих рішень.

3. Industry Forum Lviv 2026: промисловий high-tech як основа відбудови. 10 червня на Львівщині розпочався Industry Forum Lviv 2026 — найбільша індустріальна подія західних регіонів України. Форум об’єднав майже сотню виробників і постачальників із 14 областей, серед яких були ветеранські бізнеси. У межах заходу працювали спеціалізовані експозиції MetalTech, WoodTech, EnergyTech, Pack&StorageTech, де представили сучасні верстати, роботизовані системи, промислові 3D-принтери, інженерне програмне забезпечення та інші інноваційні рішення для виробництва.

Форум також показав, що українська промислова політика має рухатися не лише в бік компенсацій і грантів, а в бік нової індустріалізації. Ідеться про створення виробництв, здатних працювати з високою доданою вартістю, інтегруватися у європейські ланцюги постачання та підтримувати оборонний сектор.

4. Українські стартапи на Nexus Luxembourg 2026: AI, кібербезпека, енергетика, GovTech і медицина. 10–11 червня у Люксембурзі відбулася технологічна подія Nexus Luxembourg 2026, де Україну представляли вісім стартапів у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки, AgriTech, енергетики, GovTech та цифрової медицини. Серед них — Cardiomo, CITI, NovaGrid, Noviterm AI, SINTROL / ADAM, ThreatBreaker, Vulnebify та Yharvest.

Цей набір стартапів добре демонструє сильні сторони української технологічної екосистеми. Cardiomo працює з дистанційним моніторингом пацієнтів; NovaGrid — з керуванням розподіленою енергетикою; Noviterm AI — з AI-клімат-контролем для будівель; ThreatBreaker і Vulnebify — з кібербезпекою; Yharvest — з аналізом ґрунту через сенсорні мережі.

Для України така участь має стратегічне значення. По-перше, вона допомагає українським компаніям виходити на європейський ринок не лише як аутсорсинговим командам, а як власникам продуктів. По-друге, вона показує, що український high-tech не обмежується оборонною сферою.

5. Apple WWDC26: Siri AI і повернення Apple у велику AI-гонку. Світовий технологічний тиждень відкрився конференцією Apple WWDC26, де компанія представила наступне покоління Apple Intelligence, нову Siri AI, розширені інструменти для батьківського контролю та оновлення для iOS 27, iPadOS 27, macOS 27, watchOS 27, visionOS 27 і tvOS 27. Apple описує Siri AI як повністю нову версію асистента, глибоко інтегровану в пристрої, здатну розуміти персональний контекст, екран, повідомлення, електронну пошту, фото та виконувати дії в застосунках.

Це спроба Apple повернутися у центр AI-конкуренції після критики за повільніше впровадження генеративного ШІ порівняно з OpenAI, Google та Anthropic. Але підхід Apple відрізняється: компанія робить ставку на приватність, інтеграцію в екосистему пристроїв та on-device / private cloud модель, а не лише на демонстрацію максимально «розумної» моделі.

6. Anthropic Fable 5 і Mythos 5: тиждень, коли AI-регулювання стало експортним контролем. Найбільш драматичною подією світового AI-тижня став запуск і майже миттєве обмеження доступу до моделей Claude Fable 5 і Claude Mythos 5 від Anthropic. 9 червня Anthropic оголосила про запуск Fable 5 як моделі Mythos-класу, доступної для загального використання із захисними обмеженнями, а Mythos 5 — як спеціальної моделі для кіберзахисників і провайдерів критичної інфраструктури в межах Project Glasswing. Компанія прямо зазначила, що такі моделі мають сильні можливості у сфері кібербезпеки, тому потребують запобіжників.

Уже 12–13 червня ситуація різко змінилася: Anthropic заявила, що змушена «раптово відключити» Fable 5 і Mythos 5 для всіх користувачів після директиви уряду США про заборону доступу іноземних громадян до цих моделей з міркувань національної безпеки. Reuters повідомляє, що йшлося про потенційну можливість зловживання, яке могла б дозволити використовувати модель для пошуку програмних вразливостей. Anthropic назвала таку реакцію непропорційною і заявила, що отримала лише усні докази вузької потенційної вразливості.

7. Кібербезпека: технологічні компанії стали головною мішенню кіберрозвідки. 9 червня Reuters повідомило про висновки CrowdStrike, згідно з якими китайські хакерські групи протягом останнього року становили найбільшу шпигунську загрозу для технологічних компаній. У фокусі атак були комп’ютерне обладнання, ІТ-сервіси, напівпровідники, програмне забезпечення та компанії, пов’язані зі штучним інтелектом. CrowdStrike також вказала на активність Північної Кореї, Росії, Ірану та фінансово мотивованих кіберзлочинців.

8. Чипи: Google шукає баланс між TSMC, Samsung та Intel. У напівпровідниковій сфері важливою стала новина, що Google веде переговори із Samsung щодо виробництва частини свого наступного AI-процесора під кодовою назвою Icefish.

За повідомленням Reuters із посиланням на The Information, TSMC має виготовляти основну обчислювальну частину TPU, а Samsung може виробляти компонент для з’єднання з пам’яттю за 2-нм технологією. Масове виробництво потенційно можливе з 2028 року.

Google, як і інші гіпертехнологічні компанії, намагається зменшити залежність від Nvidia та TSMC, розвиваючи власні TPU і диверсифікуючи виробництво. Одночасно Samsung намагається посилити позиції у foundry-бізнесі, де домінує TSMC.

9. Китай готує AI-інфраструктуру на $295 млрд: дата-центри як інструмент технологічного суверенітету. Китай, за повідомленням Reuters із посиланням на Bloomberg, готує п’ятирічний план інвестування приблизно 2 трлн юанів, або близько $295 млрд, у будівництво мережі дата-центрів по всій країні. Очікується, що більшість таких центрів будуть управлятися державними компаніями, зокрема China Mobile та China Telecom, а ключовий акцент робитиметься на використанні китайських постачальників, включно з Huawei.

Китайська стратегія є відповіддю на американські обмеження щодо чипів і технологій. Якщо доступ до Nvidia або AMD обмежується, Китай намагається побудувати власний стек: чипи, дата-центри, телеком-оператори, хмари, моделі та промислове застосування.

10. США і OpenAI: 10-гВт дата-центр як символ масштабу AI-економіки. Ще одна показова новина: OpenAI, за повідомленням Reuters із посиланням на The Information, веде переговори щодо оренди проєктованого 10-гВт дата-центру на федеральній землі в Огайо за участю Nvidia. Вартість цього проєкту може становити щонайменше $500 млрд, а перша фаза очікується у 2028 році. Nvidia має постачати обладнання і може надати фінансову гарантію для оренди OpenAI та фінансування проєкту.

Цифра 10 ГВт є надзвичайною. Для порівняння, це рівень енергоспоживання, який виходить далеко за межі звичайного розуміння ІТ-інфраструктури. AI-дата-центри стають великими енергетичними об’єктами, а не просто будівлями із серверами.

Саме тому у США вже зростає суспільний спротив швидкому будівництву дата-центрів. Опитування Reuters/Ipsos показало, що лише 33% американців підтримують швидке будівництво дата-центрів, 57% були б проти такого об’єкта у своїй громаді, а 77% хвилюються, що AI-дата-центри можуть підвищити вартість електроенергії.

Для України, яка має значний досвід енергетичної вразливості під час війни, це особливо

11. SpaceX і орбітальні AI-дата-центри: обчислення виходять у космос. SpaceX, за повідомленням Reuters, планує до кінця 2027 року запустити демонстраційні місії для тестування орбітальної AI-обчислювальної інфраструктури. Компанія заявляє, що має комерційно життєздатний шлях до створення орбітального AI compute at scale, а також просить дозволу на запуск до 1 млн супутників-дата-центрів. Перші AI-супутники можуть використовувати чипи Nvidia і мати обчислювальну потужність, співставну з rack-рішенням Nvidia GB300.

На Землі AI-дата-центри стикаються з дефіцитом електроенергії, води, землі, дозволів і мережевої інфраструктури. У космосі є сонячна енергія, вакуум для тепловідведення через випромінювання та потенційно інша логіка масштабування.

Однак ризики також великі: запускова вартість, надійність Starship, ремонтопридатність супутників, космічне сміття, регулювання орбіти, кіберзахист каналів зв’язку та екологічні наслідки масового запуску. Але сама поява такого напряму демонструє, що AI-інфраструктура шукає нові фізичні форми.

12. Велика Британія і Японія: технологічні партнерства як частина безпекової політики. 13 червня Велика Британія і Японія оголосили про інвестиційні та технологічні партнерства на суму понад £18 млрд, або близько $24 млрд. У центрі домовленостей — не лише економіка, а й оборона, зокрема прискорення програми Global Combat Air Programme з розробки винищувача нового покоління за участю BAE Systems, Leonardo та Mitsubishi Heavy Industries. Партнерство також охоплює AI, космос, квантові технології та кібербезпеку.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Українські та світові новини високих технологій: тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна: штучний інтелект входить у систему ЦНАПів. Однією з головних українських новин тижня стало рішення Уряду офіційно дозволити інтеграцію штучного інтелекту в Національну вебплатформу центрів надання адміністративних послуг — «Платформу Центрів Дія». За повідомленням Міністерства цифрової трансформації, ШІ має допомагати адміністраторам ЦНАПів швидше знаходити потрібну інформацію, працювати з нормативними актами, отримувати підказки щодо державних послуг і зменшувати рутинне навантаження.

У практичному вимірі це означає, що українська цифрова держава поступово переходить до моделі інтелектуального сервісу. Раніше цифровізація часто означала перенесення паперової процедури в онлайн. Тепер логіка змінюється: громадянин або адміністратор має отримувати не просто доступ до електронної форми, а швидку, контекстну й персоналізовану допомогу. Це наближає Україну до концепції Agentic State, тобто держави, де цифрові помічники не лише інформують, а й допомагають виконувати адміністративні дії.

Водночас така новина має і правовий вимір. Якщо ШІ використовується у сфері адміністративних послуг, виникають питання відповідальності за помилкову консультацію, прозорості алгоритму, захисту персональних даних, якості нормативної бази, на якій навчається або яку використовує система. Тому впровадження ШІ у ЦНАПах — це не просто технологічна модернізація, а початок нового етапу адміністративного права й цифрового врядування.

2. Українські стартапи: Jetbeep і логістика автономних поштових локерів. У стартап-секторі тижня помітною стала перемога українського Jetbeep у національному відборі Startup World Cup 2026. Команда поїде до Кремнієвої долини, де змагатиметься за 1 млн доларів інвестицій. Jetbeep розробляє платформу автономних поштових локерів для служб доставки та логістичних компаній; технологія має автоматизувати видавання й отримання посилок, зменшуючи витрати бізнесу та пришвидшуючи доставку для клієнтів.

Саме логістика є однією з базових сфер сучасної цифрової економіки. Автономні поштові локери — це частина ширшого тренду: міста, e-commerce, маркетплейси й служби доставки переходять до моделі мінімальної участі людини в простих операціях.

Для України, де логістика зазнала величезного навантаження через війну, релокацію бізнесу та зміну споживчих маршрутів, такі рішення мають не лише комерційне, а й інфраструктурне значення.

Цікаво й те, що у фіналі Startup World Cup Ukraine, крім Jetbeep, були представлені стартапи у сферах штучного інтелекту, автоматизації бізнесу, енергетики, цифрової медицини, legal tech і retail tech. Це свідчить про диверсифікацію української технологічної екосистеми: вона вже не зводиться лише до класичного ІТ-аутсорсингу.

3. Український deftech: програмне забезпечення для роїв дронів і міжнародна кооперація. Оборонно-технологічний сектор України протягом тижня знову був у центрі уваги. Українсько-американська компанія Swarmer та американський виробник безпілотників Powerus оголосили про стратегічне партнерство. Йдеться про інтеграцію українського програмного забезпечення для керування роями дронів на безпілотні апарати Powerus. За повідомленням dev.ua, спільні випробування мають охопити як повітряні апарати, так і перспективні автономні морські системи, а сценарії тестування включатимуть протидію ворожим БпЛА та захист об’єктів критичної інфраструктури.

Ця новина демонструє перехід українського deftech до складніших систем управління. Якщо перша хвиля дронової революції була пов’язана з масовим використанням FPV-дронів, то наступний етап — це координація груп безпілотників, автономність, інтеграція сенсорів, розподіл завдань і взаємодія з іншими платформами.

Для світового ринку особливо цінним є те, що українські рішення створюються не у стерильній лабораторії, а з урахуванням реального бойового досвіду. Саме тому інтерес іноземних партнерів до українського програмного забезпечення для дронів є закономірним. Україна має шанс перетворити воєнну технологічну адаптацію на експортну компетенцію — за умови належного врегулювання питань інтелектуальної власності, експортного контролю та безпеки передачі технологій.

4. Українська протиракетна амбіція: Fire Point і проєкт Freyja. Значущою новиною стало повідомлення Reuters про те, що український виробник Fire Point провів льотне випробування ракети FP-7.X, яка має стати основою майбутнього протибалістичного перехоплювача Freyja. За даними Reuters, Fire Point веде переговори з європейськими компаніями щодо створення системи ППО, здатної збивати надзвукові балістичні ракети, як потенційно дешевшої альтернативи Patriot. Водночас у матеріалі слушно зазначено, що ракета — лише один компонент такої системи, а найскладнішими елементами залишаються радарна мережа та система наведення.

Проблема захисту від балістичних ракет є однією з найболючіших для української системи ППО. Західні комплекси, зокрема Patriot, ефективні, але дорогі, обмежені за кількістю і залежать від постачання ракет-перехоплювачів. Якщо Україна разом із європейськими партнерами зможе створити дешевший і масштабований компонент протибалістичної оборони, це матиме значення не лише для України, а й для всієї Європи.

Повноцінна система ППО — це не лише ракета. Це складна архітектура з радарів, командних пунктів, каналів зв’язку, алгоритмів наведення, бойового управління, інтеграції з іншими засобами ППО та серійного виробництва. Тому новину слід оцінювати як важливий технологічний крок, але не як уже готове рішення.

Світовий хай-тек – тижневий огляд:

1. Світовий тренд №1: ШІ стає операційною системою бізнесу. На глобальному рівні тиждень пройшов під знаком штучного інтелекту. Reuters повідомило, що OpenAI планує значне оновлення ChatGPT, прагнучи перетворити його на «супердодаток» із посиленими інструментами програмування, AI-агентами, генерацією зображень і інтеграціями з партнерськими сервісами.

За даними Reuters із посиланням на Financial Times, ChatGPT має понад 900 млн щотижневих активних користувачів і понад 50 млн платних споживачів, а бізнес-клієнти вже формують близько 40% доходу OpenAI.

ChatGPT та подібні системи перетворюються на робоче середовище, у якому користувач пише код, готує документи, створює зображення, планує дії, взаємодіє з сервісами та запускає агентів. Іншими словами, ШІ стає інтерфейсом до цифрової економіки.

У конкуренції серед технологічних компаній переможе той, хто здатен побудувати екосистему: модель, інтерфейс, інструменти, корпоративні інтеграції, безпеку, платіжну модель, партнерів і доступ до обчислювальних ресурсів.

2. Anthropic і ринок капіталу: AI-компанії стають фінансовими гігантами. На фінансовому фронті тижня Reuters повідомило, що Anthropic конфіденційно подала документи на IPO у США. За інформацією агентства, компанія не розкрила параметрів розміщення, але нещодавно залучила 65 млрд доларів при постінвестиційній оцінці 965 млрд доларів. Reuters також зазначає, що потенційне розміщення Anthropic може стати одним із найважливіших фондових дебютів останніх років і фактично створити орієнтир для оцінки сектору frontier AI.

Ринки оцінюють провідні AI-компанії не як звичайні software-компанії, а як майбутню інфраструктуру глобальної економіки. Це пояснює величезні оцінки, боротьбу за дата-центри, чипи, енергетику та таланти.

3. Microsoft: персональні комп’ютери та робочі процеси переходять до агентної моделі. Microsoft на конференції Build представила широку лінійку AI-ініціатив: автономних помічників, нові пристрої, Nvidia-powered PC-рішення, власну reasoning-модель і Project Solara — прототипи пристроїв, які мають працювати не за логікою класичних застосунків, а через AI-агентів.

Reuters описує це як спробу Microsoft перейти до моделі, де AI-агенти виконують складні завдання автономно.

Агентна модель пропонує наступну: користувач формулює завдання природною мовою, а система сама відкриває потрібні інструменти, збирає інформацію, виконує операції та звітує про результат.

Для бізнесу це означає потенційне зростання продуктивності, але також і нові ризики: хто відповідатиме за помилку агента, як контролювати його доступ до корпоративних даних, як не допустити випадкового видалення або витоку інформації, як аудитувати автономні дії? Саме тому AI-агенти — це не лише питання зручності, а й питання корпоративного управління та кібербезпеки.

4. AI-кібербезпека: захист має перейти на «машинний масштаб». Кібербезпека стала однією з центральних світових тем тижня. Cisco оголосила про Cloud Control — набір інструментів, який має дозволити компаніям і державним органам створювати AI-агентів для захисту ІТ-інфраструктури.

Представники Cisco прямо пояснили Reuters, що кіберзагрози дедалі частіше можуть надходити від «роїв» AI-агентів, тому захист також має діяти в машинному масштабі, а не лише на швидкості людського аналітика.

Паралельно Південна Корея отримала доступ до cybersecurity-моделі Anthropic Mythos у межах Project Glasswing. До ініціативи, за повідомленням Reuters, залучені Korea Internet & Security Agency, а також великі корейські технологічні компанії, включно з Samsung Electronics, SK Hynix і SK Telecom. Мета — використовувати frontier AI для виявлення та виправлення кіберуразливостей.

Окремо адміністрація США оголосила, що провідних розробників ШІ проситимуть добровільно передавати свої найпотужніші моделі на державне кібербезпекове тестування до публічного релізу. Згідно з Reuters, відповідний указ передбачає участь Міністерства фінансів, оборони, торгівлі, внутрішньої безпеки та інших органів США.

У сукупності ці події означають, що світ входить у нову фазу кібербезпеки. Якщо раніше ШІ був допоміжним інструментом для SOC-команд, то тепер він стає і зброєю, і щитом.

5. Квантові обчислення: Microsoft заявляє про прорив. Microsoft представила новий квантовий чип Majorana 2, розроблений із використанням AI-інструментів для матеріалознавства, і заявила, що прагне створити комерційно корисні квантові машини до 2029 року. За даними Reuters, компанія стверджує про 1000-кратне покращення за окремими показниками продуктивності, але частина фізиків критикує Microsoft за недостатню публічність даних і наголошує на необхідності відтворюваності результатів.

Це показує поєднання двох передових технологічних хвиль — ШІ та квантових обчислень. AI використовується не лише як продукт, а як інструмент відкриття нових матеріалів і конструкцій. Це може прискорити розробку чипів, батарей, ліків, сенсорів і промислових матеріалів.
Водночас квантові обчислення залишаються сферою, де гучні заяви потрібно оцінювати обережно. Наукова перевірка, відкритість методології, відтворюваність експериментів і незалежна експертиза тут мають вирішальне значення.

6. Європа і технологічний суверенітет: «made-in-Europe» як політична відповідь Big Tech. Європейська комісія протягом тижня запропонувала нові правила, спрямовані на зменшення залежності ЄС від американських технологічних корпорацій у хмарових та AI технологіях, а також напівпровідників.

Reuters повідомляє, що ініціативи Cloud and AI Development Act та Chips Act 2.0 є частиною європейського курсу на технологічний суверенітет. Єврокомісія хоче подвоїти частку ЄС на світовому ринку напівпровідників до 20% до 2030 року, а для критичних публічних контрактів пропонується вимога європейського контролю над програмним забезпеченням, апаратним забезпеченням, даними й сервісами.

Європейський ринок дедалі більше вимагатиме від технологічних продуктів відповідності не лише функціональним, а й суверенним, безпековим і правовим критеріям. Для українських компаній це шанс: якщо вони зможуть запропонувати безпечні, прозорі, сумісні з ЄС рішення, вони можуть стати частиною європейської технологічної автономії.

У такому випадку українські стартапи повинні навчитися працювати у складному регуляторному середовищі: AI Act, GDPR, кібербезпекові вимоги, правила хмарних сервісів, експортний контроль, стандарти безпеки даних.

7. AI-пошук і права видавців: Google під тиском британського регулятора. Ще одна важлива новина стосувалася майбутнього медіа та пошукових систем. Британський регулятор CMA запровадив нові вимоги до Google Search, зокрема щодо можливості видавців забороняти використання їхнього контенту для AI-функцій пошуку.

Reuters повідомляє, що Google має дати видавцям більше контролю над тим, як їхні матеріали використовуються в AI Overviews та AI Mode, а також забезпечити належну атрибуцію контенту у відповідях, згенерованих ШІ.

AI-пошук змінює економіку медіа: користувач може отримати відповідь без переходу на сайт джерела, а це зменшує трафік, рекламні доходи й мотивацію створювати якісний контент. Тому конфлікт між пошуковими платформами, AI-компаніями та видавцями лише посилюватиметься.

Для України це теж актуально. Українські медіа, наукові журнали, державні портали й освітні ресурси мають подумати, як захищати свої дані, як забезпечувати коректне цитування, як працювати з AI-пошуком і як не втратити видимість у новій інформаційній архітектурі.

8. Космос і дата-центри: SpaceX продає не лише ракети, а й обчислювальну інфраструктуру. Надзвичайно показовою стала новина про багаторічну угоду SpaceX з Google щодо хмарних обчислень.

Reuters повідомило, що Google платитиме SpaceX 920 млн доларів щомісяця з жовтня 2026 року до червня 2029 року, а угода охоплює приблизно 110 тис. GPU Nvidia та інші обчислювальні компоненти. Разом із попередньою угодою з Anthropic обчислювальні контракти SpaceX оцінюються приблизно у 26 млрд доларів на рік.

Компанія SpaceX поступово входить у сферу AI-обчислень, дата-центрів і хмарної інфраструктури. Фактично космічна компанія стає частиною AI-інфраструктурної гонки.

9. Енергетика high-tech: CATL робить ставку на накопичувачі енергії. У сфері енергетичних технологій Reuters повідомило, що CATL, найбільший у світі виробник батарей, очікує, що накопичувачі енергії становитимуть половину його глобальних продажів до 2030 року.
Нині накопичувачі електричної енергії дають близько 25% продажів компанії, тоді як п’ять років тому цей показник становив лише 2%. Представник CATL пояснив це зростання потребою доповнювати нестабільну генерацію з відновлюваних джерел.

Ця новина має особливе значення для України. В умовах пошкодженої енергетичної інфраструктури, потреби в децентралізованій генерації, розвитку сонячної енергетики та майбутньої повоєнної відбудови накопичувачі енергії стають не розкішшю, а елементом енергетичної безпеки.
Світовий тренд очевидний: відновлювана енергетика без систем накопичення має обмежену цінність для стабільності мережі.

10. Біотехнології: перша AI-розроблена універсальна вакцина пройшла випробування на людях. У сфері біотехнологій важливою стала новина про перше успішне випробування на людях універсальної вакцини проти коронавірусів, розробленої за допомогою ШІ.

За повідомленням ScienceDaily з посиланням на University of Cambridge, експериментальна вакцина була безпечною, добре переносилася і викликала імунну відповідь проти кількох коронавірусів, включно з SARS-CoV-2, SARS та спорідненими вірусами кажанів із пандемічним потенціалом. У дослідженні взяли участь 39 здорових добровольців.

Якщо раніше вакцини створювалися переважно через довгі експериментальні цикли, то тепер AI-моделі можуть допомагати знаходити спільні структурні ознаки цілих родин вірусів. Це відкриває перспективу не лише швидшої реакції на нові пандемії, а й переходу до більш універсальних платформ профілактики.

Водночас це не означає, що штучний інтелект сам створив готові ліки. Клінічні випробування, регуляторна оцінка, виробництво, постмаркетинговий нагляд і довгострокова безпека залишаються обов’язковими. Але сам факт переходу AI-спроєктованої вакцини до людських випробувань є важливим етапом у розвитку біомедичних технологій.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю українських та світових високотехнологічних новин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Американська компанія OpenAI підтримає українське дослідження ШІ в школах під час війни. Однією з найважливіших українських новин тижня стало повідомлення Мінцифри про запуск першого національного дослідження впливу штучного інтелекту на шкільну освіту під час війни. Проєкт отримає фінансування від OpenAI та потрапив до 12 найкращих ініціатив у межах програми EMEA Youth & Wellbeing. Дослідження передбачає опитування 7 000 учасників — учнів 12–17 років, батьків і вчителів, аналіз використання ШІ в гібридному навчанні, створення AI Safety Toolkit, а також запуск публічного аналітичного дашборду.

Українська школа в умовах війни вже давно не є класичною школою з дошкою, класом і дзвінком. Частина дітей навчається дистанційно, частина — у змішаному форматі, частина — під час повітряних тривог, евакуації або переїздів. У такій ситуації ШІ може бути інструментом підтримки вчителя, персоналізації навчання і компенсації втрат освітнього процесу.

Водночас це відкриває і складні питання: як не допустити залежності дітей від автоматичних підказок; як навчити школярів відрізняти правду від вигаданого тексту; як захистити персональні дані дітей; як не перетворити ШІ на заміну живого педагога.
Саме тому поява інструментів безпеки, публічної аналітики та державної освітньої політики в цій сфері є важливішою, ніж сам факт використання нової технології.

2. Український датасет RUKOPYS: ШІ навчатиметься читати український рукописний текст. Ще одна важлива новина — створення першого великого датасету українського рукописного тексту RUKOPYS.

Датасет — це, простими словами, велика навчальна колекція прикладів, на якій штучний інтелект «вчиться». У цьому випадку йдеться про українські рукописні документи: заяви, довідки, журнали, записи, які досі існують у державних установах і часто гальмують цифровізацію.
Українська цифровізація стикається не лише з проблемою створення нових реєстрів, а й із величезним масивом старих паперових документів. Якщо ШІ навчиться якісно розпізнавати український рукописний текст, це може прискорити оцифрування архівів, медичних записів, освітніх журналів, адміністративних документів і матеріалів органів влади.

Інакше кажучи, RUKOPYS — це не просто технологічний проєкт. Це спроба «перекласти» стару паперову бюрократію мовою цифрової держави.

3. Цифрові офіцери та ІТ-фахівці в армії. У військово-цифровому секторі важливою стала дискусія навколо залучення ІТ-фахівців до Сил оборони. За повідомленням DOU, Міноборони готує зміни, пов’язані з формуванням ІТ-вертикалі у війську та залученням близько 2 000 ІТ-спеціалістів для впровадження цифрових інструментів у підрозділах.

Йдеться не лише про програмістів, а й про product managers, project managers, бізнес-аналітиків, data-аналітиків, технічних письменників та інших спеціалістів, які здатні впроваджувати цифрові системи в реальні військові процеси.

Окремо обговорюється ідея спеціальних контрактів для ІТ-фахівців, щоб людина, яка має цифрову компетенцію, не потрапляла випадково на зовсім іншу посаду, а могла працювати саме там, де її знання дають максимальний ефект. У цьому контексті згадуються цифрові інструменти на кшталт «Оберіг», «Резерв+», реєстру військовослужбовців і системи «Імпульс» для кадрових процесів на рівні бригад.

4. Український defense tech: дрони-перехоплювачі, приватна ППО і Mission Control. Окремий блок українських новин стосувався оборонних технологій. За повідомленням DOU з посиланням на заяви Михайла Федорова, серед пріоритетів Міноборони на найближчі місяці — мала протиповітряна оборона, дешеві ракети проти «шахедів», приватна ППО, масштабування закупівель дронів, система Mission Control і перехід оборонних закупівель на тендери.

Особливо важливий напрям — дрони-перехоплювачі. За наведеними даними, результативність перехоплення «шахедів» дронами за чотири місяці подвоїлася, а постачання дронів-перехоплювачів за цей самий період зросло у 2,6 раза. Також зазначалося, що росія щомісяця збільшує кількість запусків «шахедів» приблизно на 35%, тому Україна прагне суттєво підвищити частку перехоплення саме дешевшими технологічними засобами.

Ідея дрона-перехоплювача полягає у тому, щоб збивати відносно дешеву ціль відносно дешевим засобом. Це вже не лише питання військової техніки, а питання економічної раціональності оборони.

Система Mission Control описується як інструмент управління й аналізу безпілотних операцій у реальному часі: вона має показувати картину поля бою, дефіцит дронів, ефективність підрозділів, прогалини в покритті та допомагати координувати РЕБ і ППО.

5. Darknode, радари й реальна ціна фронтових інновацій. Показовою стала також розмова DOU з Олександром Ярмаком, який очолює батальйон Darknode у складі 412-ї бригади Nemesis. Підрозділ відомий ефективним збиттям «шахедів» за допомогою FPV-дронів та тестуванням технологій перехоплення.

Серед практичних проблем він виділяє дефіцит українських радарів, необхідність розвитку власної екосистеми виявлення, наведення, програмного забезпечення і автоматизації, адже підготовка молодих екіпажів до першого результативного ураження може тривати 6–9 місяців.
Насправді бойова технологія складається з багатьох елементів: виявлення цілі, радара, зв’язку, програмного забезпечення, оператора, навчання, логістики, ремонту, бойового досвіду і зворотного зв’язку з виробником. Без цього навіть хороша ідея може залишитися лабораторним експериментом.

6. Український ІТ-ринок: ШІ змінює бізнес-моделі, але не скасовує людей. У корпоративному ІТ-секторі помітною була новина про Intellias, яка змінює бізнес-модель через поширення AI coding tools. Компанія запроваджує формат AI Pods — невеликих команд із 4–5 розробників, які працюють разом із ШІ-агентами, а також переходить до моделей оплати, більше пов’язаних із результатом, а не лише з кількістю відпрацьованих годин.

ШІ не просто допомагає окремому програмісту швидше писати код. Він змінює саму економіку ІТ-послуг. Раніше клієнт часто платив за час команди. Тепер дедалі важливішим стає питання: який конкретний результат команда дала бізнесу. Для українського ІТ це може бути болючою, але неминучою трансформацією.

Водночас ринок не зводиться до масового витіснення людей. Українська IT компанія EPAM повідомляла, що з початку 2026 року найняла близько 200 junior-спеціалістів і не планує скорочувати найм молодших фахівців до кінця року, але очікує від них базової AI-fluency — тобто здатності нормально працювати з інструментами ШІ.

SKELAR, своєю чергою, оголосила про відкриття офісу у Львові та набір фахівців у напрямах EdTech, SaaS, creator economy, AI та marketplace.
Тепер недостатньо бути просто ІТ виконавцем. Потрібно вміти ставити завдання машині, перевіряти її результат, розуміти логіку помилок і відповідати за кінцеву якість.

7. Українська стартап-екосистема: зростання є, але темп сповільнюється. У світовому рейтингу StartupBlink 2026 Україна посіла 43-тє місце серед країн, опустившись на одну позицію порівняно з попереднім роком. За наведеними даними, річний темп зростання української стартап-екосистеми становив 7,7%, тоді як у 2025 році він дорівнював 26,2%; Україна також посіла 8-ме місце у Східній Європі та 26-те в Європі, а Київ опустився на 74-те місце серед міст.

Це означає, що українська екосистема залишається живою, але працює в надзвичайно складних умовах війни, міграції фахівців, інвестиційних ризиків і нестабільності. Сильними залишаються напрями web development, blockchain, defense tech, AI та цифрові сервіси, але для нового стрибка потрібні капітал, правова визначеність, захист інтелектуальної власності, доступ до міжнародних ринків і зрозуміла державна політика.

8. Побутовий наслідок AI-буму: техніка може дорожчати. Технологічні перегони за ШІ мають і дуже практичний наслідок для звичайного споживача. За повідомленням dev.ua, через глобальний дефіцит DRAM і SSD, посилений попитом з боку AI-індустрії, роздрібні ціни на споживчу електроніку в Україні можуть поступово зрости на 40–60% у наступному кварталі; також зазначено, що середня роздрібна вартість ноутбуків в Україні вже зросла на 22% за рік, настільних ПК — приблизно на 55%, а ігрового сегмента — на 48%.

Коли великі корпорації скуповують пам’ять, сервери й накопичувачі для ШІ, ці самі компоненти стають дорожчими і для ноутбуків, робочих станцій, телефонів та іншої техніки.

Світовий хай-тек: ШІ-агенти, кібербезпека, мікрочипи, космос і права людини

1. Google I/O: пошук перетворюється на персонального помічника. Однією з головних світових подій тижня стала конференція Google I/O. Google представила нові можливості Gemini, AI-оновлення для пошуку, нові підписки та інструменти для програмування. Reuters зазначала, що Google фактично інтегрує ШІ-агентів безпосередньо у пошуковий рядок, щоб вони могли не лише відповідати на запит, а й виконувати завдання: наприклад, стежити за наявністю квитків, планувати розклад або допомагати з покупками.

Google також анонсувала нові моделі Gemini, зокрема Gemini Omni та Gemini 3.5, а також розвиток інструментів для створення контенту та роботи з різними типами даних. Це означає, що межа між текстом, зображенням, відео, голосом і кодом поступово стирається: ШІ дедалі краще працює не з одним форматом, а з цілим інформаційним середовищем.

2. OpenAI і Dell: ШІ-агенти заходять у корпоративну інфраструктуру. 18 травня OpenAI та Dell оголосили про партнерство, спрямоване на впровадження Codex у гібридних і локальних корпоративних середовищах. OpenAI повідомила, що Codex щотижня використовують понад 4 млн розробників, а компанії застосовують його для code review, тестового покриття, реагування на інциденти та роботи з великими репозиторіями коду. Також зазначено, що Codex поступово виходить за межі програмування і може допомагати з підготовкою звітів, маршрутизацією продуктового зворотного зв’язку, кваліфікацією лідів і координацією бізнес-систем.

3. Кібербезпека: ШІ прискорює і захист, і атаки. Один із найсерйозніших блоків тижня — кібербезпека. Reuters повідомляла, що за звітом Verizon кількість витоків даних, пов’язаних із ШІ, зростає, а хакери використовують ШІ на різних етапах атак. У звіті зазначено, що експлуатація програмних вразливостей стала частішою стартовою точкою атак, ніж викрадені облікові дані, а генеративний ШІ допомагає нападникам швидше знаходити цілі, створювати шкідливі інструменти та скорочувати час підготовки атаки з місяців до годин.

Водночас ШІ використовується і для захисту. Anthropic змінила підхід до моделі Claude Mythos, дозволивши користувачам ділитися інформацією про кіберзагрози з іншими організаціями, які можуть мати схожі вразливості; модель застосовується в межах Project Glasswing для оборонної кібербезпеки окремими великими організаціями. Це добре демонструє нову логіку: проти атак, посилених ШІ, доведеться застосовувати захист, також посилений ШІ.

4. Мікрочипи й обчислення: нова основа економічної влади. Глава Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що компанія розглядає ринок CPU як потенційно 200-мільярдний, зокрема з урахуванням Китаю, а нова архітектура Vera Rubin має посилити позиції Nvidia не лише у графічних процесорах, а й у ширшій обчислювальній інфраструктурі для агентного ШІ.

Паралельно китайська DeepSeek оголосила про постійне зниження ціни на свою модель V4-Pro на 75%, тобто боротьба за клієнта триває.

5. Автономні автомобілі та біометричний контроль: зручність проти прав людини.

У сфері автономного транспорту Reuters повідомляла, що Ілон Маск очікує ширшого поширення повністю самокерованих автомобілів без людини-спостерігача у США після запуску таких рішень у Техасі.

Якщо чат-бот помиляється в тексті, це неприємно. Якщо автономний автомобіль помиляється на дорозі, це вже питання життя, здоров’я, страхування, відповідальності й кримінально-правової оцінки.

Інша правова тема — live facial recognition у Великій Британії. Reuters описувала використання поліцією Лондона технології живого розпізнавання облич, яка сканує перехожих і звіряє їх із базою даних; поліція говорить про безпечність і ефективність, тоді як правозахисники вважають, що така технологія підриває презумпцію невинуватості й перетворює кожного перехожого на потенційного підозрюваного.

Технологія може допомагати знаходити злочинців, але водночас вона може створити атмосферу постійного спостереження. Головне питання тут не в тому, чи працює технологія, а в тому, хто її контролює, за якими правилами, з якими гарантіями, як виправляються помилки і чи може громадянин захистити свої права.

6. Квантові технології: майбутня революція в криптографії, медицині й фінансах. Франція оголосила про додатковий 1 млрд євро для квантової стратегії та 550 млн євро для мікроелектроніки. Reuters зазначала, що інтерес до квантових технологій пов’язаний із потенційним застосуванням у відкритті ліків, фінансовому моделюванні та криптографії; французька програма PROQCIMA має на меті створення двох французьких універсальних квантових прототипів, готових до індустріалізації до 2032 року.

3.7. Космічна інфраструктура: Starship і Blue Origin. Космічний сектор також був активним. SpaceX 22 травня провела переважно успішний тест Starship із розгортанням макетів супутників Starlink і контрольованим приводненням в Індійському океані.

Reuters зазначала, що Starship є критично важливим для Starlink, місячних місій, зниження вартості запусків і потенційно навіть орбітальних дата-центрів.

Водночас Blue Origin оголосила про масштабне розширення Rocket Park у Флориді на 600 млн доларів, включно з новим виробничим об’єктом для upper stage та створенням близько 500 робочих місць.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тиждень українського та світового хайтеку. Лише головне опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. ШІ як елемент мережевого поля бою. 4 травня український технологічний сегмент обговорював позицію очільника Defense AI Center «A1» Данила Цьвока щодо ролі ШІ у військовій сфері. Ключова ідея полягає не у створенні повністю автономної зброї, а у формуванні висококоординованої системи, де ШІ прискорює ухвалення рішень, аналіз даних і взаємодію бойових платформ, але контроль залишається за людиною. За оцінкою, протягом найближчих трьох-п’яти років ШІ може стати основою мережевого поля бою, де дрони, сенсори, аналітичні системи та засоби ураження працюватимуть як єдина екосистема.

Такий підхід є принципово важливим для майбутнього регулювання автономних бойових систем, оскільки дозволяє поєднати технологічну ефективність із вимогами міжнародного гуманітарного права, персональної відповідальності командирів і контролю за пропорційністю застосування сили.

2. Українська ШІ-турель проти БпЛА. 9 травня Міністерство оборони України повідомило, що понад 10 підрозділів уже застосовують малу турель зі штучним інтелектом від учасника кластера Brave1. За інформацією Міноборони, система автономно виявляє, супроводжує та розраховує траєкторію ворожого БпЛА, а оператор підтверджує ураження одним натисканням кнопки. Окремо підкреслено, що такі засоби можуть бути особливо важливими проти дронів на оптоволокні, які є стійкішими до традиційних засобів радіоелектронної боротьби.

Для цивільної економіки така швидкість зазвичай майже недосяжна, але в оборонній сфері України вона стала умовою виживання. Водночас саме тут виникає потреба у стандартах безпечного застосування ШІ: журналювання рішень, контроль оператора, тестування на помилки розпізнавання, захист від перехоплення управління та відповідальність за неправомірне застосування.

3. Тактичний РЕБ як «невидима» високотехнологічна спеціальність. 9 травня Міноборони також опублікувало матеріал про операторів тактичного РЕБ ближньої дії. У ньому фактично описано нову військово-технологічну професію, що поєднує радіофізику, аналіз спектра, роботу з програмним забезпеченням, електроніку, маскування та тактику. Міноборони зазначає, що оператори РЕБ створюють «мертву зону» для ворожих дронів і зв’язку, аналізують частоти, миттєво вмикають генератори перешкод і захищають власні канали зв’язку.

Це важливо для післявоєнної економіки. Навички операторів РЕБ прямо конвертуються у телекомунікації, кібербезпеку, радіомоніторинг, hardware engineering і системне адміністрування. Отже, воєнна high-tech-компетентність може стати одним із ресурсів післявоєнної модернізації українського ринку праці.

4. Цифрова освіта й ШІ-грамотність. 5 травня Мінцифри повідомила про участь у конференції Innovating Education 2026, яка об’єднала понад 6 000 освітян. У центрі дискусій були адаптація університетів до реальних запитів ринку, критичне мислення, lifelong learning, інтеграція ШІ та нові освітні формати. Мінцифра також зазначила, що на платформі Дія.Освіта використовуються ШІ-провідник, менторка та інтерактивні симулятори, а серед стратегічних напрямів цифрової освіти прямо названо інтеграцію ШІ.

Без масової ШІ-грамотності Україна не зможе повноцінно використати технологічну перевагу ні в державному управлінні, ні в бізнесі, ні в обороні. Особливо важливо, що держава пов’язує цифрову освіту з критичним мисленням: у добу генеративного контенту це вже не гуманітарна «додаткова навичка», а базова умова інформаційної безпеки.

Світовий сектор: ШІ, мікрочипи, кіберризики та регуляторна перебудова

1. OpenAI оновила стандартну модель ChatGPT. 5 травня OpenAI повідомила про оновлення стандартної моделі ChatGPT до GPT-5.5 Instant. За даними компанії, модель має давати точніші, лаконічніші та персоналізованіші відповіді; в internal evaluations вона зменшила кількість hallucinated claims на 52,5% у високоризикових темах, зокрема медицині, праві та фінансах, порівняно з GPT-5.3 Instant. Також заявлено покращення роботи із зображеннями, STEM-запитами та рішенням про те, коли потрібен вебпошук.

Для журналу правового або управлінського профілю тут ключовим є не лише технічне оновлення. Важливіше інше: якість ШІ починає вимірюватися не тільки «розумністю», а й надійністю у сферах високого ризику. Право, медицина, фінанси, державні послуги й безпека стають тестовими полігонами для питання: чи може генеративний ШІ бути інструментом професійної допомоги без неприйнятного рівня помилок?

2. США розширюють державне тестування військового AI. 5 травня Reuters повідомило, що Microsoft, Google і xAI погодилися надати уряду США ранній доступ до нових моделей ШІ для тестування з погляду національної безпеки. Йдеться про оцінювання моделей Центром стандартів та інновацій ШІ при Міністерстві торгівлі США, зокрема щодо їхніх можливостей і ризиків до публічного запуску.

Держава вже не обмежується загальними етичними принципами, а переходить до попереднього технологічного аудиту. Для України, яка розвиває власні державні та оборонні ШІ-рішення, це важливий орієнтир: майбутнє регулювання ШІ, ймовірно, буде побудоване навколо доступу регулятора до тестування, аудиту безпеки, оцінки кіберризиків і спеціальних режимів для frontier models.

3. ЄС домовився про спрощення правил AI Act. 7 травня Рада ЄС і Європарламент досягли попередньої домовленості щодо спрощення й уточнення частини правил у межах AI Act. Серед основних положень — відтермінування застосування правил для високоризикових автономних ШІ-систем до 2 грудня 2027 року, а для високоризикових систем, вбудованих у продукти, — до 2 серпня 2028 року. Також погоджено заборону AI-практик, пов’язаних із генеруванням сексуального чи інтимного контенту без згоди, а також матеріалів сексуального насильства над дітьми.

Це важлива подія і для України, оскільки європейська модель регулювання ШІ фактично формує майбутній нормативний горизонт для українського законодавства. Водночас ця домовленість показує компроміс: ЄС намагається зберегти високий рівень захисту прав людини, але водночас зменшити адміністративне навантаження на бізнес. Для України такий баланс буде особливо складним: потрібно одночасно стимулювати інновації, не допустити цифрового свавілля та гармонізуватися з європейським правом.

4. Meta посилює AI-age assurance для захисту дітей. 5 травня Meta оголосила про нові AI-powered age assurance measures. Компанія заявила, що використовуватиме ШІ для виявлення користувачів молодше 13 років у Facebook та Instagram, аналізуючи профілі, публікації, коментарі, біографії, підписи та візуальні ознаки, зокрема загальні вікові сигнали. Meta підкреслює, що це не facial recognition, а оцінювання віку на основі контекстних і візуальних ознак.

Позитивним є намір посилити захист неповнолітніх, але правові ризики очевидні: алгоритмічна помилка у визначенні віку, непрозорість критеріїв, потенційна дискримінація, обробка чутливих даних і складність оскарження автоматизованих рішень. Тобто захист дітей онлайн дедалі більше залежатиме не лише від заборон і санкцій, а від якості процедурного контролю за алгоритмами.

5. SpaceX і проєкт Terafab. 6 травня Reuters повідомило, що SpaceX подала плани щодо будівництва напівпровідникового виробництва Terafab у Техасі з заявленою інвестицією $55 млрд і можливим розширенням до $119 млрд. Проєкт пов’язують із потребами Tesla, SpaceX, AI-дата-центрів, автономного водіння, робототехніки та, ширше, з прагненням до вертикальної інтеграції обчислювальної інфраструктури.

Якщо цей підхід реалізується, він може стати прикладом нової промислової логіки: великі технологічні компанії більше не хочуть залежати лише від зовнішніх постачальників чипів, а прагнуть будувати власні або квазівласні виробничі контури.

6. Фінансові регулятори реагують на ризики AI-driven attacks. 8 травня Reuters повідомило, що Європейський центральний банк вивчає захист від кібератак, які можуть бути посилені моделями на кшталт Anthropic Mythos. За словами Крістін Лагард, Європейський центральний банк оцінює потенційні ризики для банківського сектору, хоча Європа перебуває у складному становищі через відсутність доступу до такої моделі для повноцінного тестування.

Якщо ШІ здатен прискорити пошук вразливостей, автоматизувати фішинг, моделювати поведінку захисних систем або масштабувати атаки, то банки, біржі, платіжні системи й енергетичні компанії мають розглядати AI-cyber risk як системний ризик, а не як звичайну ІТ-проблему.

7. Освітні платформи як мішень 8 травня Reuters повідомило, що деякі школи та університети, чиї дані студентів були викрадені внаслідок інциденту з освітнім інструментом Canvas, контактували з хакерами, щоб запобігти оприлюдненню даних.

Освітні платформи накопичують персональні дані дітей, студентів, викладачів, результати навчання, комунікації, а іноді й фінансову інформацію. Для України, яка активно цифровізує освіту, це особливо важливо: без кібергігієни, резервного копіювання, аудиту постачальників і чітких вимог до захисту даних цифровізація освіти може створювати нові ризики.

8. Квантові комунікації та оборонне застосування. 7 травня Reuters повідомило, що Terra Quantum отримала контракт із Повітряними силами США на програмне забезпечення для симуляції захищених військових комунікацій у складних умовах, зокрема за наявності перешкод і обмеженої пропускної здатності.

Того ж тижня Reuters повідомило, що британська Quantum Motion залучила $160 млн для створення квантових комп’ютерів на базі стандартних кремнієвих транзисторів.

Обидві новини показують, що квантові технології переходять від лабораторної екзотики до прикладної інфраструктури. Першим масовим полем застосування можуть стати не універсальні квантові комп’ютери, а захищений зв’язок, моделювання, оборонні сценарії, криптографія та оптимізаційні задачі.

9. Космічна інфраструктура та нові двигуни. У космічному секторі тиждень був позначений кількома інженерними подіями. Space.com повідомило про успішне перше випробування NASA літієвого magnetoplasmadynamic ion engine prototype потужністю 120 кВт, який розглядається як перспективна технологія для далеких космічних місій.

Space.com також повідомило про успішне статичне вогневе випробування оновленого Super Heavy V3 booster SpaceX: 33 двигуни Raptor були запалені під час тесту на Starbase у Техасі 7 травня.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна стає країною-експортером військово-технологічної експертизи. Однією з головних українських новин тижня стало поглиблення міжнародного співробітництва у сфері дронів. 27 квітня Міністерство оборони України повідомило про запуск спільного українсько-норвезького виробництва середніх ударних дронів. Йдеться про виробництво в Норвегії, але з використанням українських технологічних рішень; уся продукція має постачатися для Сил оборони України. За повідомленням Міноборони, планується виготовлення кількох тисяч дронів, а перші поставки очікуються вже влітку 2026 року. Фінансування здійснюється норвезькою стороною окремо від ширшої оборонної підтримки України.

Україна вже не лише отримує озброєння від партнерів, а й пропонує власні технології, виробничі рішення та бойовий досвід. Виробництво в країнах-партнерах має ще одну перевагу: воно менш вразливе до російських ракетних ударів, ніж виробництво всередині України. Фактично формується нова модель: українська інженерна школа до якої додається західне фінансування та безпечніші виробничі майданчики створюють умови для безперешкодного постачання на фронт.

3 травня Президент України Володимир Зеленський також заявив про пропозицію Фінляндії укласти “дронову угоду”, яка передбачає обмін технологіями та бойовою експертизою, накопиченою Україною під час війни. Це підтверджує, що український досвід у сфері безпілотників уже розглядається як цінний міжнародний технологічний актив.

2. Штучний інтелект на полі бою: Україна створює нову військову реальність. Цього тижня Associated Press опублікувала велике інтерв’ю про те, як Україна робить ставку на штучний інтелект у війні. Йдеться про практичні речі: швидший аналіз даних, допомогу в управлінні дронами, протидію радіоелектронному придушенню, автономні перехоплювачі, наземні роботи, морські безпілотники та системи, які допомагають солдатам менше ризикувати життям.

Міністерство оборони України створило Центр штучного інтелекту в обороні. За даними AP, український оборонно-технологічний сектор уже налічує понад 2 000 виробників і military-tech компаній, а наземні дрони за три місяці підтримали понад 20 000 бойових місій.

На даний час штучний інтелект у війську це система, яка допомагає людині швидше побачити картину бою, розпізнати загрозу, знайти маршрут, утримати зв’язок або виконати завдання в умовах, коли ворог глушить сигнали.

1.3. Diia, World Bank і цифрова держава: Україна експортує не лише дрони, а й модель Цифрової держави. 30 квітня повідомлялося про поглиблення співпраці Міністерства цифрової трансформації України зі Світовим банком. Новий етап співробітництва стосується телекомунікацій, штучного інтелекту, кіберстійкості та поширення відкритої версії Diia для інших країн.

По-перше, Diia перестає бути лише внутрішнім українським застосунком і перетворюється на технологічний бренд державного управління. По-друге, Україна намагається експортувати не тільки програмний продукт, а й адміністративну модель: як громадянин може взаємодіяти з державою без черг, паперів і зайвої бюрократії. По-третє, цифрова держава під час війни — це ще й питання кіберзахисту, стійкості реєстрів, безперервності послуг і довіри громадян.

Окремо згадувалася підтримка інструментів прозорості донорської допомоги для кіберзахисту в межах Tallinn Mechanism. Для України це суттєво, оскільки міжнародні партнери хочуть бачити не лише факт допомоги, а й зрозумілий механізм контролю за її використанням.

1.4. Українські технологічні оборонні стартапи готуються до ринку НАТО. Ще один важливий процес — підготовка українських оборонних стартапів до стандартів НАТО та міжнародного ринку. Business Insider писав про українські стартапи, які через акселератор Defence Builder намагаються отримати сертифікації, інвестиційну готовність і відповідність західним вимогам. За оцінками видання, до 2022 року в Україні було менше десяти спеціалізованих defense-tech компаній, а зараз — понад 1 500, значна частина яких працює з дронами, роботами й безпілотними системами.

Окремо українські стартапи готуються до участі у Startup World Cup. Український фінал заплановано на 28 травня 2026 року, а серед ключових напрямів прямо названо штучний інтелект і defense tech.

Український технологічний сектор дедалі більше поєднує три речі: фронтовий досвід, інженерну швидкість і міжнародний венчурний капітал. Але тут є ризики: технології подвійного призначення можуть використовуватися і цивільно, і військово, тому потрібні чіткі правила експортного контролю, захисту інтелектуальної власності, сертифікації та міжнародної відповідальності.

Світовий хай-тек сектор

1. OpenAI, Microsoft і AWS: штучний інтелект стає частиною великої хмарної інфраструктури. 27 квітня OpenAI повідомила про зміну умов партнерства з Microsoft. Microsoft залишається основним хмарним партнером OpenAI, але тепер OpenAI може надавати свої продукти через інші хмарні платформи. Також ліцензія Microsoft на інтелектуальну власність OpenAI до 2032 року стала невиключною.

Уже 28 квітня OpenAI оголосила про запуск своїх моделей, Codex та агентних інструментів у середовищі AWS, зокрема через Amazon Bedrock. AWS зі свого боку підкреслює, що корпоративні клієнти отримують OpenAI-моделі в межах звичної для них інфраструктури безпеки, управління доступом, шифрування, журналювання та контролю витрат.

2. AI-агенти: новий етап після чат-ботів. Протягом тижня активно обговорювалася й ширша тенденція: перехід від чат-ботів до AI-агентів. AI-агент — це не просто програма, яка відповідає текстом. Це система, яка може виконувати послідовність дій: знайти інформацію, проаналізувати її, відкрити інструмент, підготувати документ, запустити процес, перевірити результат.

Google у межах своєї корпоративної AI-стратегії просуває Gemini Enterprise Agent Platform — платформу для створення, масштабування, управління й контролю AI-агентів у бізнесі. Одночасно Google розвиває власні спеціалізовані чипи TPU нового покоління для навчання й роботи AI-моделей.

2.3. Кібербезпека: AI стає і зброєю злочинців, і захистом для держав. 30 квітня The Verge повідомило, що OpenAI готує спеціалізовану модель GPT-5.5-Cyber для фірм, які спеціалізуються на кіберзахисті, а не для широкої публіки. Ідея полягає в тому, щоб допомогти інституціям посилити кіберзахист, але обмежити доступ через ризик зловживання такими інструментами.

Цей підхід логічний на тлі доповіді Europol IOCTA 2026, опублікованої наприкінці квітня. У ній наголошується, що шифрування, проксі-інфраструктура, криптовалюти та штучний інтелект розширюють можливості кіберзлочинності. AI допомагає злочинцям робити фішинг більш персоналізованим, автоматизувати шахрайство, приховувати сліди й прискорювати атаки.

Для України це особливо важливо. Країна живе в умовах кібервійни, тому AI-кіберзахист — це не модна тема, а питання державної стійкості. У найближчі роки відставання в кіберзахисті може означати не просто витік даних, а порушення роботи енергетики, банків, державних реєстрів, логістики або військових систем.

4. Пентагон і великі AI-компанії: штучний інтелект остаточно входить у сферу оборони. 1 травня стало відомо про нові угоди Пентагону з великими AI-компаніями, серед яких OpenAI, Google, Microsoft, Amazon, Nvidia, xAI та Reflection. Йдеться про використання AI у закритих, зокрема засекречених, середовищах. Водночас Anthropic опинилася поза цим пакетом через суперечки щодо “червоних ліній” у питаннях масового спостереження та автономної зброї.

Ця новина показує, що західний військовий сектор переходить до моделі “AI-first fighting force” — тобто армії, де штучний інтелект стає базовим інструментом планування, аналізу, логістики, розвідки, кіберзахисту та, можливо, бойових операцій.

5. Китайський AI: DeepSeek уже не сенсація, а частина жорсткої конкуренції. 27 квітня Reuters повідомило, що нова модель DeepSeek-V4 викликала значно стриманішу реакцію, ніж попередні проривні анонси компанії. Причина — ринок став набагато конкурентнішим: у Китаї активно розвиваються інші AI-гравці, зокрема Kimi та Qwen.

Ще нещодавно кожна нова сильна AI-модель сприймалася як революція. Тепер ринок звикає до того, що нові моделі з’являються постійно. Конкуренція переходить від питання “хто зробив найрозумніший чат-бот” до питання “хто має екосистему, чипи, хмару, дані, клієнтів, регуляторну підтримку і дешевше обслуговування”.

6. Космос: від великих місій NASA до комерційних супутників Азії. 27 квітня NASA повідомило про доставку на мис Канаверал основної секції ракети SLS для місії Artemis III. Ця місія має відпрацьовувати критично важливі елементи майбутньої місячної програми, зокрема зближення та стикування космічних апаратів.

3 травня Південна Корея запустила супутник спостереження Землі нового покоління за допомогою ракети SpaceX Falcon 9. Супутник призначений для управління земельними ресурсами, реагування на катастрофи та розвитку приватних космічних технологій. Того ж дня Reuters повідомляло і про запуск супутників Foxconn, що свідчить про входження великих технологічних виробників у космічну сферу.

7. Автономні автомобілі: законодавче регулювання. У Каліфорнії з 1 липня 2026 року поліція зможе фіксувати порушення правил дорожнього руху автономними автомобілями та спрямовувати повідомлення виробникам. Раніше правова система була розрахована переважно на людину-водія: якщо немає водія, то незрозуміло, кого саме притягати до відповідальності у разі порушення законодавства.

Автономний автомобіль — це не просто “машина без водія”. Це об’єкт, у якому рішення приймає програмне забезпечення за допомогою сенсорів, карт, алгоритмів та віддалених операторів. Тому відповідальність поступово зміщується від фізичної особи за кермом до виробника, розробника, оператора системи або власника технологічної платформи.

Для України ця тема поки що не є актуальною, але вона важлива для майбутнього транспортного права, страхування, міської інфраструктури й кримінально-правової оцінки шкоди, заподіяної автономними системами.

8. AI та енергетика: дата-центри стають новим великим споживачем електроенергії. Одна з найважливіших, але не так широко обговорюваних тем тижня — енергетична ціна штучного інтелекту. За оцінками, які наводить TechCrunch із посиланням на галузеві прогнози, попит дата-центрів на електроенергію в США може зрости з приблизно 40 ГВт сьогодні до 106 ГВт до 2035 року. Одночасно зростає попит на газові турбіни, а їхня вартість і строки очікування різко збільшуються.

Великі технологічні компанії дедалі активніше шукають поєднання відновлюваної енергетики з довготривалими системами зберігання енергії.
Якщо Україна після війни будуватиме нову енергетичну інфраструктуру, варто одразу враховувати потреби дата-центрів, AI-обчислень, кібербезпеки та військово-промислового комплексу. Енергетична безпека й цифрова економіка вже не існують окремо.

9. Європейський цифровий суверенітет: менше залежності від американських платформ. У Європі посилюється дискусія про цифровий суверенітет. TechCrunch писав про прагнення європейських урядів зменшити залежність від американських постачальників хмарних сервісів, операційних систем і цифрової інфраструктури. Серед прикладів — перехід французького Health Data Hub із Microsoft Azure до суверенної хмари, дискусії про заміну Microsoft-рішень відкритими альтернативами в низці європейських країн, а також розвиток європейських пошукових і хмарних ініціатив.

Причина не лише економічна. Є питання юрисдикції: американські компанії можуть підпадати під дію американського законодавства, зокрема щодо доступу правоохоронних органів США до даних, навіть якщо ці дані фізично розміщені за межами США.

Для України це дуже актуально в контексті євроінтеграції. Якщо Україна будує цифрову державу, реєстри, військові платформи, медичні системи й AI-сервіси, вона має думати не тільки про зручність, а й про юрисдикцію даних, контроль над інфраструктурою, резервування, кіберстійкість і відповідність європейському праву.

10. Науковий хай-тек: роботи допомагають вивчати мову китів. Серед менш військових, але дуже цікавих наукових новин — проєкт із використання автономного підводного робота для відстеження “розмов” кашалотів у реальному часі. Йдеться про поєднання робототехніки, акустичних сенсорів і аналізу даних для дослідження комунікації морських тварин.

Це хороший приклад того, що хай-тек — не лише про війну, гроші чи корпорації. Він також змінює гуманітарне й природниче знання: ми починаємо краще розуміти поведінку тварин, екосистеми, океан і межі людського сприйняття.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усі важливі українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.