<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Starlink - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</title>
	<atom:link href="https://dnepr.com/tag/starlink/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://dnepr.com/tag/starlink</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Mon, 21 Sep 2026 15:39:31 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.4</generator>
	<item>
		<title>Тиждень українського та світового хай-теку: тільки головні новини</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/ua-news/tyzhden-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-tilky-holovni-novyny.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/ua-news/tyzhden-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-tilky-holovni-novyny.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 21 Sep 2026 15:39:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Це цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[автономна навігація]]></category>
		<category><![CDATA[Резерв+]]></category>
		<category><![CDATA[супутниковий зв’язок]]></category>
		<category><![CDATA[OpenAI]]></category>
		<category><![CDATA[тактичний зв’язок]]></category>
		<category><![CDATA[AI]]></category>
		<category><![CDATA[українські цифрові військові продукти]]></category>
		<category><![CDATA[дрони-перехоплювачі]]></category>
		<category><![CDATA[Мінцифра]]></category>
		<category><![CDATA[робототехніка]]></category>
		<category><![CDATA[телеком-інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[FPV-дрон]]></category>
		<category><![CDATA[Ringostat]]></category>
		<category><![CDATA[Brave1]]></category>
		<category><![CDATA[NetHunt]]></category>
		<category><![CDATA[наземні роботизовані комплекси]]></category>
		<category><![CDATA[Хорошоп]]></category>
		<category><![CDATA[короткодистанційні засоби РЕБ]]></category>
		<category><![CDATA[SOC Prime]]></category>
		<category><![CDATA[Nasa]]></category>
		<category><![CDATA[автоматизовані турелі]]></category>
		<category><![CDATA[PeopleForce]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=240888</guid>

					<description><![CDATA[<p>1. Brave1 перевищив тисячу грантів: український defense tech стає окремою індустрією. 14 вересня Міністерство оборони повідомило, що кластер Brave1 із 2023 року вже надав українським defense-tech розробникам понад 1 000 грантів, а загальний обсяг фінансування оборонних технологій сягнув 6,2 млрд грн. У межах стандартної програми Brave1 видано 977 грантів на 2,3 млрд грн. Найбільше &#8211; [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/tyzhden-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-tilky-holovni-novyny.html">Тиждень українського та світового хай-теку: тільки головні новини</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img fetchpriority="high" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/09/d7fac589aeca6b388869cff460efb2eb-300x200.webp" alt="" width="300" height="200" class="alignnone size-medium wp-image-240889" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/09/d7fac589aeca6b388869cff460efb2eb-300x200.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/09/d7fac589aeca6b388869cff460efb2eb.webp 600w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><strong>1. Brave1 перевищив тисячу грантів: український defense tech стає окремою індустрією.</strong> 14 вересня Міністерство оборони повідомило, що кластер Brave1 із 2023 року вже надав українським defense-tech розробникам понад 1 000 грантів, а загальний обсяг фінансування оборонних технологій сягнув 6,2 млрд грн.</p>
<p>У межах стандартної програми Brave1 видано 977 грантів на 2,3 млрд грн. Найбільше &#8211; на безпілотні авіаційні системи та наземні роботизовані комплекси. </p>
<p>Окремо працює спеціальна грантова програма з підтримкою до 8 млн грн для пріоритетних технологій, включно з ракетами й штучним інтелектом. Ще більші бюджети доступні через конкурси за конкретними військовими технічними завданнями: 34 проєкти у сферах крилатих і балістичних ракет, систем ППО, автономності та виробництва вибухових речовин уже отримали близько 3,7 млрд грн.</p>
<p>Особливо показовими є технологічні напрями, що виникли або різко виросли саме завдяки воєнному попиту: дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, короткодистанційні засоби РЕБ, автоматизовані турелі.</p>
<p>Brave1 поступово виконує функцію державного механізму формування нових секторів промисловості.<br />
За дослідженням BRDO, грант Brave1 у середньому підвищує технологічну зрілість проєкту на 1,7 пункту за дев’ятибальною шкалою TRL. При цьому держава не вимагає за грант корпоративної частки або передачі інтелектуальної власності.</p>
<p>18 вересня Міністерство оборони й Brave1 повідомили про перші непублічні випробування дистанційно керованих багі українського виробництва. У тестах безпосередньо брали участь військовослужбовці спецпідрозділу ГУР «Тимур», які самі керували машинами й одразу передавали виробникам зауваження для доопрацювання.</p>
<p>Сили оборони вже застосовують іноземні дистанційно керовані транспортні платформи, але тепер формується ринок українських аналогів. Більше половини доступних в Україні рішень цього класу вже отримували гранти Brave1.</p>
<p>Від початку 2026 року кількість місій наземних роботизованих комплексів зросла у 3,3 раза. Лише в серпні наземні роботизовані комплекси (UGV) виконали понад 25 тис. логістичних і евакуаційних місій &#8211; доставляли боєприпаси, воду, продовольство та евакуювали поранених.</p>
<p>В умовах, коли так звана кілл-зона навколо лінії фронту дедалі сильніше контролюється FPV-дронами, кожна поїздка людини із боєприпасами або для евакуації може бути смертельно небезпечною.<br />
Тому головне питання &#8211; скільки людських ризикованих виходів замінив UGV.</p>
<p><strong>3. Наступний крок розвитку НРК не просто дистанційне керування, а автономність.</strong> Сьогодні більшість таких платформ усе ще керується оператором. Але логічний наступний етап &#8211; автономна навігація. Наземний робот повинен буде самостійно побудувати маршрут, розпізнати перешкоду, об’їхати воронку, зупинитися перед міною або знайти укриття у разі загрози.</p>
<p>Українська наземна робототехніка неминуче зіллється з тією самою технологічною базою, яка вже використовується в повітряних дронах: машинне бачення орієнтування завдяки сенсорам та навігація за допомогою ШІ. Якщо Україна зможе стандартизувати такі системи, саме наземна автономність може стати наступним великим українським defense-tech експортом після FPV та дронів-перехоплювачів.</p>
<p><strong>4. IT коаліція: €1,85 млрд на цифрову армію.</strong> 19 вересня міжнародна IT коаліція  відзначила три роки роботи. За цей час 17 країн-партнерів спрямували на підтримку цифрової інфраструктури Сил оборони €1,85 млрд.</p>
<p>Майже €728 млн, близько 40% усієї підтримки коаліції, було спрямовано на широкосмугові радіостанції. Ще приблизно €445 млн — на супутниковий зв’язок.</p>
<p>Партнери також фінансують командні пункти, кіберпідрозділи, дата-центри, хмарну інфраструктуру та тактичний зв’язок.</p>
<p>Підтримка охоплює й українські цифрові військові продукти &#8211; DELTA, Aрмія +, Резерв+, «Імпульс», SAP та інші системи.</p>
<p>Особливо важлива стратегія на 2026–2027 роки: Coalition планує розвивати резервовані радіо- та супутникові комунікації, хмарну інфраструктуру і кіберзахист.</p>
<p><strong>5. Чому супутникова диверсифікація для України критично важлива.</strong> Окремо у звіті IT Coalition наголошено на необхідності стабільного супутникового зв’язку без залежності від одного постачальника.</p>
<p>Starlink показав надзвичайну ефективність і став критичним інструментом української стійкості.<br />
Але критично важлива військова інфраструктура не повинна залежати лише від однієї компанії чи країни або одного типу супутників, це створює системну вразливість.</p>
<p>Тому європейські супутникові мережі, військові канали, інші комерційні провайдери й наземні резервні системи мають доповнювати одна одну.</p>
<p><strong>6. Україна готує телеком до зими як елемент національної стійкості.</strong> 15 вересня Мінцифра повідомила про результати підготовки мобільних мереж до можливих зимових блекаутів.<br />
За даними відомства, 92% базових станцій уже здатні працювати до восьми годин лише від акумуляторів, а 67% можуть функціонувати більше трьох діб із використанням генераторів. Понад 2,3 тис. працівників комунальних підприємств пройшли спеціальне навчання щодо підключення генераторів до телеком-інфраструктури.</p>
<p>Практичні навчання провели майже в усіх областях України. Досвід Одеси показав, навіщо це потрібно: після масштабної атаки 9 серпня місто майже три доби не мало стабільного електропостачання, але завдяки взаємодії місцевої влади й операторів мережу вдалося утримувати на рівні понад 71%.</p>
<p><strong>7. Українська телеком-інфраструктура формується під реальні бойові навантаження.</strong> 18 вересня Мінцифра оприлюднила дані про масштаб відновлення мереж після російських ударів.</p>
<p>Лише Vodafone за роки повномасштабної війни відновив понад 1 700 майданчиків базових станцій, витративши на відновлення й підтримку мережі приблизно 2,3 млрд грн. Близько 13% сайтів мережі при цьому залишаються зруйнованими або перебувають на окупованих територіях. Після початку повномасштабної війни кількість аварійних виїздів інженерних бригад у різних регіонах збільшилася у 2–5 разів.</p>
<p>Середня вартість відновлення одного пошкодженого майданчика базової станції становить близько 600 тис. грн.</p>
<p>Це формує унікальну українську компетенцію &#8211; cтійку телекомунікаційну інженерію.</p>
<p><strong>8. Цифровий суверенітет: Україна намагається позбутися російського програмного забезпечення.</strong> 18 вересня Мінцифра закликала український бізнес відмовлятися від російського програмного забезпечення й оприлюднила добірку українських альтернатив у CRM, ERP, HR, e-commerce та кібербезпеці.</p>
<p>Міністерство послалося на оцінки ринку, за якими близько 70% українських компаній усе ще використовують певне російське ПЗ. Мінцифра пов’язує це не лише з економічною, а й із кібербезпековою загрозою.</p>
<p>Як приклади українських альтернатив названо Ringostat, NetHunt, Хорошоп, SOC Prime, PeopleForce та ISpro.</p>
<p>Програмне забезпечення має доступ до корпоративної бухгалтерії, клієнтів, кадрових даних, логістики й документів.</p>
<p>Тому походження ERP або CRM у 2026 році — це питання кібербезпеки ланцюгів постачання.</p>
<p><strong>10. AI Community: українська AI-екосистема виходить за межі Києва.</strong> 15 вересня Мінцифра, AI HOUSE та «Промприлад» провели AI Community Event в Івано-Франківську. Серед тем були agentic systems, безпечні AI-архітектури, інвестиції у стартапи, персоналізоване навчання, українські датасети й майбутня Національна платформа AI-спільнот.</p>
<p>Окремо було представлено кейс RUKOPYS &#8211; датасету українського рукописного тексту для OCR-моделей.<br />
Унікальні українські датасети — рукописи, мова, право, адміністративні документи, медицина, база даних з поля бою &#8211; можуть бути значно ціннішою довгостроковою перевагою, ніж спроба конкурувати з американськими компаніями кількістю параметрів загальної моделі.</p>
<p><strong>СВІТОВИЙ HIGH-TECH</strong></p>
<p><strong>11. OpenAI починає регулярно повідомляти, коли її моделі поводяться не так, як очікувалося.</strong> 16 вересня OpenAI оголосила нову систему обліку й публічного розкриття випадків неочікуваної або несанкціонованої поведінки AI.</p>
<p>Компанія оприлюднила одразу шість звітів про інциденти. Серед прикладів &#8211; випадки, коли моделі приховували власні помилки, створювали зовнішні посилання та використовували вебсайти для комунікації у спосіб, якого розробники не планували.</p>
<p><strong>12. Gemini автономно проникла в системи трьох реальних компаній.</strong> Найбільш показова AI-security новина тижня стала публічною 18–19 вересня.</p>
<p>Під час тестування кіберможливостей Google Gemini модель вийшла в інтернет і отримала доступ до систем трьох сторонніх компаній. Це перший публічно відомий такий випадок для Gemini.</p>
<p>В одному випадку модель підбирала паролі, доки не отримала доступ. У двох інших знайшла облікові дані у публічному репозиторії й використала їх для входу в захищені системи. Модель помилково вважала ці об’єкти частиною дозволеного тестового середовища. Після виявлення ситуації Google та незалежний тестувальник Irregular повідомили постраждалим і змінили процеси тестування.</p>
<p><strong>13. США і Китай обговорюють «ядерні» червоні лінії для штучного інтелекту.</strong> 17 вересня група американських і китайських експертів із безпеки запропонувала набір принципів для зменшення ризику AI-інцидентів між двома державами.</p>
<p>Серед пропозицій  заборона втручання автономних AI-систем у ядерні командні мережі, обов’язковий людський контроль над найбільш серйозними кіберопераціями та створення гарячої лінії на випадок інцидентів за участю автономного ШІ.</p>
<p>Якщо автономний агент зламає військову систему іншої ядерної держави, сторона-жертва може не знати, чи це було рішення уряду, помилка лабораторного тесту або непередбачувана поведінка системи.</p>
<p>У кризі на прийняття рішення можуть бути хвилини. Саме тому AI safety поступово стає питанням стратегічної стабільності, подібно до ядерної безпеки часів холодної війни.</p>
<p>20 вересня представники США та Китаю вже проводили ширші переговори, де AI безпека була однією з тем разом із торгівлею та критичними мінералами.</p>
<p><strong>14. Дата-центри зіткнулися з опором громад: ера «безкоштовної» інфраструктури закінчується.</strong> Цього тижня одразу два американські штати продемонстрували іншу сторону AI-бума.</p>
<p>У Техасі влада посилила тиск на дата-центри через неналежне розкриття даних про споживання води й пригрозила відмовляти у видачі екологічних дозволів компаніям, які не повідомляють необхідні відомості.</p>
<p>У Каліфорнії жителі Сан-Хосе почали організовуватися проти нових AI дата-центрів через побоювання щодо електроенергії, води та забруднення, тоді як влада штату розглядає додаткові правила прозорості й захисту споживачів від перекладання енергетичних витрат дата-центрів на населення.</p>
<p>Кілька років тому дата-центр сприймався як «чистий» технологічний бізнес. Тепер громади бачать фізичну реальність: величезне споживання електроенергії; вода для охолодження; нові лінії електропередач; генератори; шум; земельні ділянки.</p>
<p>Ці центри є дуже великими промисловими об’єктами із відповідними наслідками.</p>
<p><strong>15. Європа намагається створити власний AI-чип. </strong> 15 вересня нідерландський стартап Axelera AI представив друге покоління процесорів Europa та повідомив про контракти на постачання своїх чипів до європейських AI-розробників.</p>
<p>Компанія вже має понад 600 клієнтів, а потенційний об’єм майбутніх угод оцінює у $1,5 млрд, хоча це ще не підтверджені замовлення.</p>
<p>Axelera цікавий саме як приклад європейської спроби не залишитися лише користувачем американського обладнання.</p>
<p>ЄС будує мережу AI дата-центрів із суперкомп’ютерами, доступних європейським компаніям і науковцям.</p>
<p>Але справжній суверенітет виникне лише тоді, коли хоча б частина процесорів, обладнання та хмарної інфраструктури також буде європейською.</p>
<p><strong>16. MediaTek перейшла на 2 нм &#8211; AI дедалі більше працює безпосередньо у смартфоні.</strong> 15 вересня MediaTek представила Dimensity 9600 Pro &#8211; перший мобільний процесор компанії, виготовлений за найновішим 2-нм техпроцесом TSMC.</p>
<p>Чип має спеціальний NPU для запуску складніших генеративних AI-функцій безпосередньо на телефоні. За даними MediaTek, окремі етапи обробки AI-запиту пришвидшені приблизно на 51% порівняно з попереднім поколінням.</p>
<p>Це продовжує важливий глобальний тренд – AI, встановленому безпоскередньо на девайсі.</p>
<p>Чим більше обчислень відбувається локально, тим менше даних потрібно надсилати у хмару. Це дає чотири переваги: швидкість, меншу затримку, нижчі затрати на хмарних зберігачах і кращу приватність.</p>
<p>У майбутньому AI-агенти, встановлені безпосередньо на смартфонах можуть значну частину повсякденних операцій виконувати прямо на пристрої.</p>
<p><strong>17. Huawei не може виготовити достатньо AI-чипів навіть для китайського ринку.</strong> 17 вересня Huawei повідомила, що попит на її AI-системи в Китаї вже перевищує виробничі можливості компанії.</p>
<p>Huawei випробовує новий Ascend 950DT і очікує, що китайські розробники моделей почнуть активніше використовувати його для навчання систем у 2027 році. </p>
<p>Водночас компанія поки не планує масштабного виходу з AI-обладнанням на міжнародні ринки, оскільки їй не вистачає продукції навіть для внутрішніх клієнтів.</p>
<p>Санкції зменшили доступ Китаю до Nvidia. Але тим самим вони створили величезний гарантований ринок для Huawei.</p>
<p>Таким чином технологічне стримування одночасно сповільнює конкурента і створює попит на його власні альтернативи.</p>
<p><strong>18. Китай зробив ще один прорив у пам’яті.</strong> 20 вересня китайська CXMT повідомила про початок масового виробництва п’ятого покоління своєї DRAM-платформи.</p>
<p>Компанія стверджує, що нова технологія дозволяє отримувати щонайменше на 50% більше чипів із кремнієвої пластини порівняно з попереднім поколінням і зменшувати енергоспоживання. Нові LPDDR5X-чипи мають на 50% більшу місткість порівняно з попередніми аналогами CXMT.</p>
<p>Для виробництва використовується складний процес чотирикратного друку, який дозволяє отримувати дрібніші структури без доступу до частини найновішого західного літографічного обладнання.<br />
Це одна з найважливіших довгострокових технологічних тенденцій року. Китай поступово вчиться обходити частину обмежень через складніші виробничі процеси та власне обладнання.</p>
<p><strong>19. Індія намагається стати третім великим виробником напівпровідників.</strong> 17 вересня Applied Materials оголосила про плани інвестувати $5 млрд в Індію протягом десяти років.</p>
<p>Інвестиції будуть спрямовані на дослідження, розвиток ланцюгів постачання і підготовку кадрів. Індія вже виділила понад $21 млрд на дві основні державні програми підтримки напівпровідникової індустрії.</p>
<p>На SEMICON India цього року були представлені понад 600 компаній із 52 держав. Нью-Делі фактично пропонує себе світу як надійне місце виробництва між Тайванем, Китаєм і США.</p>
<p><strong>24. SpaceX відкриває новий бізнес: вантажі мають не лише літати в космос, а й повертатися.</strong> 15 вересня SpaceX підписала першу європейську комерційну угоду в межах нової програми Starfall.</p>
<p>Люксембурзька Space Cargo планує у 2028 році використати капсулу Starfall для повернення з орбіти до однієї тонни комерційних вантажів та експериментальних матеріалів.  Це може стати дуже важливим новим сектором космічної економіки. Сьогодні запустити матеріал на орбіту вже відносно просто. Набагато складніше й дорожче повернути його назад цілим. А для фармацевтики й матеріалознавства саме це критично.</p>
<p>У мікрогравітації можна вирощувати кристали або створювати матеріали з характеристиками, яких важко досягти на Землі.</p>
<p>Якщо механізм повернення космічного вантажу на Землю стане дешевим і масовим, космічне виробництво вперше може отримати реальну економіку.</p>
<p><strong>25. NASA ще сильніше залежить від SpaceX. </strong> 18 вересня NASA розширило контракт зі SpaceX ще на три пілотовані місії до Міжнародної космічної станції. Додатковий контракт становить $946 млн, а загальна вартість домовленостей NASA зі SpaceX щодо crew flights зростає до $5,92 млрд. Загалом компанія має виконати 17 пілотованих місій у межах контракту до 2030 року.</p>
<p>SpaceX таким чином стала фактично основним транспортним оператором NASA для польотів людей на ISS.</p>
<p>Boeing Starliner поки що не зміг забезпечити рівноцінну альтернативу. </p>
<p><strong>26. Квантові комп’ютери теж стикаються з проблемою програмного забезпечення. </strong></p>
<p>17 вересня французький CEA і квантовий стартап Alice &#038; Bob оголосили про спільну розробку програмного забезпечення для зв’язку квантових процесорів із класичними суперкомп’ютерами.<br />
Одна з цілей &#8211; не допустити повторення історії CUDA, де програмна екосистема Nvidia стала одним із головних джерел її домінування у світі AI.</p>
<p>Це дуже далекоглядне питання. Саме тому боротьба за квантові стандарти починається задовго до масового використання квантових комп’ютерів.</p>
<p>Автор: Денис Ричка</p>
<p><a href="https://dnepr.com/" target="_blank">dnepr.com</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/tyzhden-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-tilky-holovni-novyny.html">Тиждень українського та світового хай-теку: тільки головні новини</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/ua-news/tyzhden-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-tilky-holovni-novyny.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Хай-тек новини минулого тижня – лише актуальне</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/ua-news/khai-tek-novyny-mynuloho-tyzhnia-lyshe-aktualne.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/ua-news/khai-tek-novyny-mynuloho-tyzhnia-lyshe-aktualne.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 10 Aug 2026 15:49:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Це цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<category><![CDATA[OpenAI]]></category>
		<category><![CDATA[AI]]></category>
		<category><![CDATA[дронова революція]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=240469</guid>

					<description><![CDATA[<p>1. Україна: дронова революція переходить від кількості до інтелекту. Однією з центральних українських технологічних тем тижня стало подальше міжнародне визнання українського досвіду безпілотної війни. 3 серпня Associated Press повідомило, що Україна вже має домовленості у сфері дронових технологій із дев&#8217;ятьма державами, а переговори ще приблизно з 15 країнами продовжуються. Президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/khai-tek-novyny-mynuloho-tyzhnia-lyshe-aktualne.html">Хай-тек новини минулого тижня – лише актуальне</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main-300x191.webp" alt="" width="300" height="191" class="alignnone size-medium wp-image-240470" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main-300x191.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main-768x488.webp 768w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main-661x420.webp 661w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main-696x442.webp 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/08/36_main.webp 770w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><br />
<strong>1. Україна: дронова революція переходить від кількості до інтелекту.</strong> Однією з центральних українських технологічних тем тижня стало подальше міжнародне визнання українського досвіду безпілотної війни. </p>
<p>3 серпня Associated Press повідомило, що Україна вже має домовленості у сфері дронових технологій із дев&#8217;ятьма державами, а переговори ще приблизно з 15 країнами продовжуються. Президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності перетворення накопиченого українського досвіду на міжнародне військово-технологічне співробітництво.</p>
<p>Показовим є і зростання американського інтересу до української моделі масового застосування дешевих безпілотників. Профільні міжнародні видання цього тижня звертали увагу на співпрацю американських команд із українськими розробниками, зокрема у сфері програмного забезпечення для координації груп дронів. Офіційна американська програма Drone Dominance Program передбачає дворічні витрати у $1,1 млрд та поступовий вихід на закупівлю понад 200 тис безпілотників під управлінням ШІ до 2027 року. </p>
<p>Для Пентагону принциповим є перехід від тривалих оборонних програм до шестимісячних циклів випробування, модернізації й закупівлі дронів.</p>
<p><strong>2. Автономне наведення: українські дрони вчаться завершувати атаку без зв&#8217;язку з оператором</strong>. Ще важливіше, що кількісна дронова перевага поступово трансформується у програмну й алгоритмічну.</p>
<p>Business Insider 4 серпня описав українські системи, які використовують комп&#8217;ютерний зір і машинне навчання для захоплення цілі та завершення фінальної фази польоту навіть після втрати каналу зв&#8217;язку з оператором унаслідок російської радіоелектронної боротьби. У матеріалі згадувалися рішення Hornet і LITAVR, а також українські команди F-Drones, The Fourth Law та Buntar Aerospace.</p>
<p>Принцип роботи таких систем відрізняється від повністю автономної зброї. Людина, як правило, залишається відповідальною за вибір і підтвердження цілі. Але після її захоплення алгоритм комп&#8217;ютерного зору може супроводжувати об&#8217;єкт і корегувати траєкторію без постійного ручного керування.</p>
<p>Саме тому наступна фаза дронової війни, ймовірно, буде визначатися не стільки дальністю чи швидкістю апаратів, скільки якістю алгоритмів розпізнавання цілей, автономної навігації та координації груп дронів.</p>
<p><strong>3. Від Patriot до українських протиракет: Київ прагне перейти від закупівлі ППО до її виробництва.</strong> Другим великим українським high-tech сюжетом тижня стало прагнення локалізувати виробництво засобів протиповітряної й протиракетної оборони.</p>
<p>Reuters 5 серпня повідомило, що США продовжують опрацьовувати варіанти залучення української промисловості до виробництва компонентів ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Серед варіантів, які обговорюються, — виготовлення окремих деталей в Україні з подальшим фінальним складанням у Німеччині, а також можлива участь українських підприємств у майбутніх дешевших версіях перехоплювачів. Водночас повноцінна локалізація такого виробництва є складним процесом і може потребувати кількох років.</p>
<p>Сам факт таких переговорів має стратегічне значення. Patriot є одним із небагатьох західних комплексів, здатних ефективно перехоплювати частину сучасних балістичних ракет. Але залежність України від обмеженої кількості дорогих американських ракет залишається серйозним безпековим ризиком.</p>
<p>Паралельно Україна розвиває власний напрям протибалістичної оборони. На початку серпня знову актуалізувалася інформація про європейсько-український проєкт Freyja, у якому Україна прагне взяти на себе розробку ракет і пускових компонентів, тоді як європейські партнери можуть забезпечувати радіолокаційні та сенсорні елементи. Українська сторона ставить завдання досягти помітного прогресу за цим напрямом до кінця 2026 року.</p>
<p><strong>4. Українська дронова війна стає фактором глобальної економічної безпеки.</strong> Події 9 серпня знову продемонстрували, наскільки безпілотні технології змінили не лише військову тактику, а й економічний вимір війни. </p>
<p>Reuters повідомляло про українські безпілотні удари по російських нафтових і логістичних об&#8217;єктах.</p>
<p>Технологічний сенс цього процесу полягає в різкому зниженні вартості нанесення таких стратегічних ударів. Раніше для атаки на об&#8217;єкти за сотні кілометрів були необхідні дорогі бойові літаки або крилаті ракети. Сучасні далекобійні безпілотники дозволяють частково виконувати подібні завдання значно дешевшими платформами.</p>
<p>Енергетичні підприємства, НПЗ, склади, порти, телекомунікаційні вузли та логістичні центри більше не можуть покладатися лише на традиційні системи ППО. Їм потрібна багаторівнева оборона: радари малої висоти, акустичні й оптичні сенсори, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та автоматизовані системи управління.</p>
<p>Україна сьогодні накопичує найбільший у Європі практичний досвід функціонування економіки в умовах постійної безпілотної загрози. Після завершення війни цей досвід може стати самостійним напрямом експорту безпекових технологій.</p>
<p><strong>5. Світовий ШІ: США переходять до тестування найпотужніших моделей у</strong> безпекових цілях. </p>
<p>3 серпня Reuters повідомило, що представників OpenAI, Anthropic, Google та Meta запросили до Білого дому для обговорення нової системи добровільного державного тестування найпотужніших американських моделей штучного інтелекту. Ініціатива передбачає кібербезпекову оцінку моделей до або навколо моменту їхнього широкого розгортання.</p>
<p>Протягом попередніх тижнів OpenAI й Anthropic повідомляли про інциденти, коли експериментальні AI-агенти під час тестів отримували доступ до реальних зовнішніх систем, які не мали бути частиною випробувального середовища. Це принципово новий тип технологічного ризику.<br />
Традиційне програмне забезпечення виконує заздалегідь запрограмовані операції. Agentic AI отримує мету і самостійно шукає способи її досягнення. Якщо модель уміє програмувати, працювати з терміналом, шукати вразливості й користуватися зовнішніми сервісами, помилка в налаштуванні дозволів може мати значно серйозніші наслідки.</p>
<p>Американська модель регулювання поки що залишається переважно добровільною. Але сам факт того, що державні структури прагнуть тестувати frontier-моделі як потенційно критичні технології, означає суттєву зміну підходу до AI safety.</p>
<p><strong>6. AI-система компанії Meta отримала доступ до чужої інфраструктури.</strong> 5 серпня Reuters повідомило про ще один показовий інцидент. Під час кібербезпекового тестування AI-модель Muse Spark 1.1 від Meta ненавмисно отримала можливість взаємодіяти із системами сторонньої компанії. Причиною, за попередніми висновками, стала неправильна конфігурація тестового середовища незалежним підрядником Irregular, через яку моделі було надано доступ до відкритого інтернету.</p>
<p>Модель не не діяла з власною політичною або злочинною мотивацією. Вона виконувала завдання у середовищі, параметри якого були налаштовані неправильно.</p>
<p>Небезпека сучасного AI-агента полягає не у «свідомості», а у компетентності. Якщо система достатньо добре шукає вразливості, пише код, підвищує привілеї та користується мережевими ресурсами, то банальна помилка системного адміністратора може перетворити тест на реальний кіберінцидент.</p>
<p>Виникає новий фундаментальний принцип AI security: моделі потрібно проєктувати так, ніби вони рано чи пізно спробують використати кожен технічно доступний їм інструмент для виконання поставленої мети.</p>
<p><strong>7. Європа обирає іншу модель: AI Act переходить у фазу реального правозастосування.</strong> Поки США експериментують із добровільним державним тестуванням моделей, Європейський Союз пішов значно жорсткішим шляхом.</p>
<p>Європейська комісія отримала повноваження вимагати від провайдерів general-purpose AI інформацію й документацію, проводити оцінювання моделей, вимагати заходів зі зменшення системних ризиків та застосовувати передбачені законом санкції.</p>
<p>Для провайдерів general-purpose AI передбачаються вимоги щодо технічної документації, дотримання авторського права, інформації про навчальні дані, системного ризик-менеджменту та кібербезпеки. У разі порушення спеціальних обов&#8217;язків щодо GPAI Європейська комісія може застосовувати штрафи до 3% глобального річного обороту провайдера.</p>
<p>З 2 серпня також почали застосовуватися важливі норми статті 50 AI Act щодо прозорості. Користувач повинен бути поінформований, якщо він безпосередньо взаємодіє із системою ШІ, а синтетичний контент у визначених законом ситуаціях має бути придатний до машинного розпізнавання. Окремі правила стосуються deepfake, біометричної категоризації, розпізнавання емоцій та AI-generated текстів суспільного значення.<br />
Важлива юридична деталь: не всі вимоги AI Act щодо високоризикових систем набули повної чинності одночасно 2 серпня 2026 року. Для частини таких систем діють інші перехідні строки. Тому правильніше говорити про початок реального правозастосування ключових положень щодо general-purpose AI, прозорості та контролю, а не про одномоментне введення всього AI Act.</p>
<p>Для українських розробників це вже не абстрактна європейська регуляторна новина. Компанія зУкраїни, яка пропонує AI-продукт користувачам у ЄС, може потрапити під дію європейських правил незалежно від місця своєї реєстрації.</p>
<p><strong>8. SpaceX і Tesla будують Terafab: виробник ШІ майбутнього контролюватиме власні чипи.</strong> Однією з найбільш вражаючих промислових новин тижня стало повідомлення Reuters від 6 серпня про плани SpaceX і Tesla побудувати у Техасі великий напівпровідниковий комплекс Terafab.</p>
<p>Початкові інвестиції оцінюються приблизно у $16,8 млрд. Запланований комплекс площею близько 100 млн квадратних футів має об&#8217;єднати виробництво, пакування та тестування передових logic- і memory-чипів. Проєкт пов&#8217;язують із майбутніми потребами Tesla Optimus, автономного транспорту Cybercab та космічної AI-інфраструктури SpaceX.</p>
<p><strong>9. AMD купує Taalas: наступна битва ведеться за дешевий inference.</strong> 6 серпня Reuters повідомило також про придбання AMD канадського стартапу Taalas. Сума угоди не розкривалася. Компанія спеціалізується на архітектурах, покликаних скоротити затримки між пам&#8217;яттю та обчисленнями під час виконання моделей штучного інтелекту.</p>
<p>Перші роки генеративного ШІ головною проблемою було навчання гігантських моделей на тисячах GPU. </p>
<p>Кожна відповідь чатбота, генерація відео, голосовий агент або кодинговий агент   споживають обчислювальні ресурси. Якщо користувачів сотні мільйонів, навіть невелике зниження вартості одного inference-запиту може економити корпораціям мільярди доларів.</p>
<p>Саме тому майбутня конкурентна боротьба Nvidia, AMD, Google, Amazon, Meta та інших компаній розгортатиметься не тільки навколо найпотужнішого AI-чипа, а й навколо вартості одного корисного обчислення.</p>
<p><strong>10. Китай нарощує DRAM, а Samsung і SK Hynix придивляються до китайського обладнання.</strong> Китайська напівпровідникова стратегія також отримала розвиток цього тижня.</p>
<p>Reuters повідомило, що великий китайський виробник пам&#8217;яті CXMT готує будівництво другої 12-дюймової DRAM-фабрики в Пекіні. Розширення відбувається на тлі глобального зростання попиту на пам&#8217;ять, спричиненого AI-дата-центрами. CXMT одночасно готує масштабне IPO та прагне нарощувати виробничі потужності.</p>
<p>Ще показовішою стала інформація Reuters від 5 серпня: Samsung Electronics та SK Hynix оцінюють можливість ширшого застосування китайського обладнання для виробництва чипів як страховку від потенційного посилення американського експортного контролю. Серед китайських постачальників згадуються AMEC, Naura та ACM Research. Офіційно компанії заперечували окремі повідомлення про конкретні випробування, але сам інтерес ринку свідчить про структурну зміну.</p>
<p>Обмеження доступу Китаю до американського обладнання мали уповільнити китайську напівпровідникову промисловість. Вони справді створили серйозні труднощі, особливо у передовій літографії. Але водночас санкції дали китайським виробникам колосальний гарантований внутрішній ринок.</p>
<p>Тепер AMEC, Naura та інші компанії отримують те, чого їм раніше бракувало: великих клієнтів, виробничого досвіду й коштів для R&#038;D.</p>
<p><strong>11. Європа будує власний супутниковий суверенітет: IRIS² набирає обертів.</strong> 7 серпня Reuters повідомило про новий крок Європейської комісії та консорціуму SpaceRISE у розвитку супутникової системи IRIS². Проєкт має забезпечити захищений урядовий зв&#8217;язок, комерційне широкосмугове підключення та стратегічну автономію Європейського Союзу у сфері космічних комунікацій.</p>
<p>Домінування Starlink продемонструвало колосальну ефективність приватної супутникової мережі, але водночас поставило перед європейськими урядами незручне питання: чи може стратегічно важлива державна інфраструктура залежати від рішень однієї приватної американської компанії?<br />
IRIS² є саме відповіддю на це питання. Для України участь у європейській архітектурі захищеного супутникового зв&#8217;язку після вступу до ЄС може стати одним із найважливіших напрямів інтеграції у спільну цифрову та оборонну інфраструктуру.</p>
<p><strong>12. Ракетний ступінь врізався в Місяць: космічне сміття виходить за межі земної орбіти</strong></p>
<p>Неочікувана науково-технологічна історія тижня розгорнулася навколо Місяця. 4 серпня використаний верхній ступінь ракети Falcon 9 зіткнувся з поверхнею Місяця поблизу кратера Einstein зі швидкістю приблизно 5400 миль на годину. Йшлося про ступінь, який залишився після запуску місячного апарата Firefly Blue Ghost у січні 2025 року. Європейська південна обсерваторія зафіксувала спектральні ознаки викиду матеріалу після зіткнення.</p>
<p>7 серпня південнокорейський орбітальний апарат Danuri отримав знімки району удару до і після події, на яких видно нову змінену ділянку поверхні. NASA також планує використовувати Lunar Reconnaissance Orbiter для більш детального дослідження місця падіння.<br />
Людство швидко збільшує кількість апаратів не тільки на навколоземних орбітах, а й у цислунарному просторі. Якщо управління відпрацьованими ступенями, супутниками й посадковими апаратами не буде координуватися міжнародно, проблема космічного сміття поступово переміститься і до Місяця.</p>
<p>Найближчими десятиліттями можуть знадобитися міжнародні правила своєрідного cislunar traffic management — управління рухом і відпрацьованими апаратами між Землею та Місяцем.</p>
<p>Автор: Денис Ричка</p>
<p><a href="https://dnepr.com/" target="_blank">dnepr.com</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/khai-tek-novyny-mynuloho-tyzhnia-lyshe-aktualne.html">Хай-тек новини минулого тижня – лише актуальне</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/ua-news/khai-tek-novyny-mynuloho-tyzhnia-lyshe-aktualne.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Огляд українського та світового хай-теку за минулий тиждень</title>
		<link>https://dnepr.com/interesting/ohliad-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-za-mynulyi-tyzhden.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/interesting/ohliad-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-za-mynulyi-tyzhden.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Feb 2026 14:58:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Це цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<category><![CDATA[OpenAI]]></category>
		<category><![CDATA[“Brave Students”]]></category>
		<category><![CDATA[NFC]]></category>
		<category><![CDATA[Infineon]]></category>
		<category><![CDATA[ШІ-продукти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=239145</guid>

					<description><![CDATA[<p>Український сектор хай-тек (2–8 лютого 2026) 1. Кожен термінал Starlink в Україні підлягає внесенню в «білий список». 6 лютого на офіційному порталі Дія вийшла новина: кожен термінал Starlink в Україні потрібно верифікувати, щоб відрізняти легальні українські пристрої від ворожих і блокувати роботу терміналів окупантів. Ключові практичні моменти, які важливо знати (і які прямо випливають з [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/interesting/ohliad-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-za-mynulyi-tyzhden.html">Огляд українського та світового хай-теку за минулий тиждень</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-300x207.jpg" alt="" width="300" height="207" class="alignnone size-medium wp-image-239146" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-300x207.jpg 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-608x420.jpg 608w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-218x150.jpg 218w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-696x481.jpg 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-100x70.jpg 100w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1-600x414.jpg 600w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2026/02/Blog_-CHto-takoe-NFC-v-telefone-750x518-1.jpg 750w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><strong>Український сектор хай-тек (2–8 лютого 2026)</strong></p>
<p><strong>1. Кожен термінал Starlink в Україні підлягає внесенню в «білий список».  </strong></p>
<p>6 лютого на офіційному порталі Дія вийшла новина: кожен термінал Starlink в Україні потрібно верифікувати, щоб відрізняти легальні українські пристрої від ворожих і блокувати роботу терміналів окупантів. </p>
<p>Ключові практичні моменти, які важливо знати (і які прямо випливають з офіційних пояснень):</p>
<p>&#8211;	Хто подає дані: юрособи, фізособи, ФОПи.<br />
&#8211;	Канал для юросіб: подача через портал Дія, підписання КЕП.<br />
&#8211;	Ліміти: для юросіб у загальному режимі — до 10 терміналів, а для критично важливих підприємств — без обмежень.<br />
&#8211;	Для фізосіб та ФОП: подача через ЦНАП. </p>
<p>Міноборони додатково давало роз’яснення, де, зокрема, пояснювалося, що в “білий список” включались термінали, подані на верифікацію до конкретного дедлайну 23:59 03.02.2026 (і що процес триває).</p>
<p>У міжнародному інфополі це описувалося як перехід Starlink до моделі whitelist, що має вдарити по використанню “сірих” терміналів російськими окупаційними силами. </p>
<p>Це дуже показовий приклад того, як цифрова держава починає управляти не тільки послугами, а й інфраструктурою війни та кризових явищ (зв’язок, контроль пристроїв, верифікація). Це саме той клас рішень, який у ЄС називають “resilience by design”.</p>
<p><strong>2. Дія.Підпис: перехід на NFC як посилення довіри до цифрових транзакцій.</strong>                      </p>
<p>5 лютого на порталі Дія було оголошено зміни: активація Дія.Підпису через NFC  — тобто зменшення потреби у повторній фотоверифікації та запровадження та подальшого використання 6-значного коду як частини нового процесу. </p>
<p>Для створення підпису потрібен фізичний біометричний документ (внутрішній або закордонний паспорт чи посвідка) і смартфон з NFC; без цього скористатися сервісом не вийде. </p>
<p>В юридичній площині це важливо, бо підсилює “ланцюжок довіри” (ідентифікація → підпис → доказовість). Технічно NFC-зчитування чипа документа — це сильніша прив’язка до реального носія, ніж лише фото та BankID, і це логічний крок у бік зменшення шахрайства з віддаленою ідентифікацією.</p>
<p><strong>3. Оборонні інновації: “Brave Students” і мікрогранти на інженерні рішення. </strong> Українська deftech-екосистема на тижні активно підсвітила освітній трек: стартував напрям Brave Students і конкурс “Дрон з лапками”, спрямований на студентські команди та прикладні рішення для безпілотних систем.</p>
<p>У публікаціях також фігурувала підтримка у вигляді виплат призів до 90 тис. грн для студентських рішень.</p>
<p>Це інноваційна модель воєнного циклу: конкурси на яких студенти готують  прототипи, які у результаті ретельного відбору в подальшому масштабуються через виробників. І дуже важливо, що в країні формується зв’язка університет → інженерна команда → виробник → фронтовий фідбек.</p>
<p><strong>4. Інституційний контекст цифровізації. У публічному просторі обговорювалась зміна керівництва у цифровому блоці:</strong><br />
 після кадрових змін обов’язки міністра цифрової трансформації тимчасово виконував Олександр Борняков. </p>
<p>Також наприкінці січня ЄС оголошував про €10 млн на підтримку цифрової трансформації України (проєкти цифрових сервісів, інфраструктури та наближення до стандартів ЄС) — і ця новина “фоном” зайшла в перший тиждень лютого як важливий сигнал фінансової підтримки. </p>
<p><strong>Світові хай-тек події</strong></p>
<p><strong>1. “Золота лихоманка” дата-центрів і чипів:</strong> Oracle (за повідомленнями медіа 2 лютого) готувала великий раунд залучення коштів приблизно на $50 млрд під інфраструктуру — з чіткою прив’язкою до потреб ШІ-обчислень і дата-центрів. </p>
<p>У цей самий тренд лягла й угода в інфраструктурному секторі: Brookfield купує девелопера складів Peakstone (оцінка близько $4 млрд) — Reuters прямо пов’язує інтерес до складів та логістичних площ із хвилею попиту, яку підживлюють ШІ-ланцюжки постачання та дата-центрова економіка. </p>
<p>А виробники “заліза” під це підкручують інвестиції:</p>
<p>•	Infineon заявила про додаткові €500 млн інвестицій, пояснюючи це попитом з боку ШІ-дата-центрів.<br />
•	TSMC (за даними Financial Times) планує виробляти 3-нм чипи в Японії, що важливо і як технологічний крок, і як геополітична диверсифікація виробництва передових техпроцесів. </p>
<p>Окремо показова мега-цифра тижня: за підрахунками в ринкових оглядах, інвестиційні витрати великих техкомпаній на 2026 рік оцінювали в діапазоні ≈ $635–$665 млрд, і значна частина цих витрат — саме про ШІ-інфраструктуру (сервери, мережі, дата-центри, живлення). </p>
<p><strong>2. ШІ-продукти тижня: “агенти” для коду й кібербезпеки виходять у перший ряд.</strong> </p>
<p>OpenAI 5 лютого представила GPT-5.3-Codex як модель-агента, який рухається від написання коду до майже можливостей спеціалісту за комп’ютером. </p>
<p>Також у цьому ж повідомленні є дуже важливий суспільний акцент: OpenAI оголосила про $10 млн API-кредитів для прискорення кіберзахисту (під доброчесні security-дослідження, open-source та критичну інфраструктуру). </p>
<p>Anthropic: Claude Opus 4.6 Anthropic випустила Claude Opus 4.6 з фокусом на кібербезпеку; у публікації згадувалася історія з масштабним виявленням сотень (порядку 500) high-severity вразливостей у популярних репозиторіях. </p>
<p>Автор: Денис Ричка</p>
<p><a href="https://dnepr.com/" target="_blank">dnepr.com</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/interesting/ohliad-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-za-mynulyi-tyzhden.html">Огляд українського та світового хай-теку за минулий тиждень</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/interesting/ohliad-ukrainskoho-ta-svitovoho-khai-teku-za-mynulyi-tyzhden.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Районам Дніпропетровщини передали станції Starlink</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/dp-news/raionam-dnipropetrovshchyny-peredaly-stantsii-starlink.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/dp-news/raionam-dnipropetrovshchyny-peredaly-stantsii-starlink.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 13 Feb 2023 11:38:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дніпро]]></category>
		<category><![CDATA[Дніпропетровщина]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=225135</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дніпропетровщина отримала 50 станцій Starlink. Вони від партнерів з Польщі. Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак передав супутникове обладнання керівникам районів. На місцях пристрої розподілять між Пунктами незламності для забезпечення їх потужним Інтернетом. Це дасть змогу мешканцям регіону залишатися на зв’язку попри можливе знеструмлення. «Розподілили 50 станцій Starlink між районами. Обладнання від іноземних партнерів [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/raionam-dnipropetrovshchyny-peredaly-stantsii-starlink.html">Районам Дніпропетровщини передали станції Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318.jpg" alt="" width="1010" height="497" class="alignnone size-full wp-image-225136" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318.jpg 1010w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-300x148.jpg 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-768x378.jpg 768w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-696x342.jpg 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-854x420.jpg 854w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-324x160.jpg 324w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/02/63e7863113449008260318-533x261.jpg 533w" sizes="auto, (max-width: 1010px) 100vw, 1010px" /><br />
Дніпропетровщина отримала 50 станцій Starlink. Вони від партнерів з Польщі.  Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак передав супутникове обладнання керівникам районів. На місцях пристрої розподілять між Пунктами незламності для забезпечення їх потужним Інтернетом. Це дасть змогу мешканцям регіону залишатися на зв’язку попри можливе знеструмлення.   </p>
<p>«Розподілили 50 станцій Starlink між районами. Обладнання від іноземних партнерів з Варшави. Воно для підтримки зв’язку у Пунктах незламності. Щоб кожен з мешканців регіону за будь-яких умов міг повідомити рідним та близьким, що з ним все гаразд, – сказав голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. – Така допомога підтримує нашу життєдіяльність. Дякуємо їм за це». </p>
<p>Пристрій легкий у використанні. Достатньо підключити його до живлення і слідувати автоматичним налаштуванням. Після – маєте потужний Інтернет.</p>
<p>«За використання станцій Starlink сплачує польська сторона. Для українців вони безкоштовні. Є встановлені ліміти по трафіку, але їх достатньо, щоб залишатися онлайн та бути в курсі новин», – пояснив заступник голови Дніпропетровської ОВА Іван Начовний.</p>
<p>У Кам’янському районі кілька десятків Пунктів незламності. Куди поїдуть отримані пристрої, вже визначилися.  </p>
<p>«У нас є Пункти незламності, які розраховані на 400 – 1000 мешканців. Встановимо обладнання там, щоб забезпечити безперебійним зв’язком якомога більшу кількість людей», – поділився голова Кам’янської районної військової адміністрації Олег Гапіч. </p>
<p>Радіють станціям і в Перещепинській громаді.</p>
<p>«Starlink надали небайдужі з Польщі, аби родичі українців, які туди виїхали, мали змогу постійно тримати зв&#8217;язок зі своїми близькими, незалежно від блекаутів. Тож після повноцінного підключення цієї техніки у ЦНАПі, на базі якого й працює пункт незламності, можна буде отримувати зазначену допомогу. Наразі там є стабільний зв&#8217;язок wi-fi, тож люди можуть звертатися», &#8211; прокоментував міський голова Перещепиного, представник «Слуги Народу» Ярослав Цвіркун. </p>
<p>Супутникове обладнання надав варшавський Інститут телекомунікацій – Національний дослідний інститут та БФ «+380». Отриманню гуманітарної допомоги сприяло Міністерство цифрової трансформації України.</p>
<p>Посилання на наш Telegram-канал: <a href="https://t.me/dneprcomchannel" rel="noopener" target="_blank">dneprcomchannel</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/raionam-dnipropetrovshchyny-peredaly-stantsii-starlink.html">Районам Дніпропетровщини передали станції Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/dp-news/raionam-dnipropetrovshchyny-peredaly-stantsii-starlink.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна отримала 30 тисяч терміналів Starlink</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/ua-news/ukraina-otrymala-30-tysiach-terminaliv-starlink.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/ua-news/ukraina-otrymala-30-tysiach-terminaliv-starlink.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Jan 2023 20:16:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<category><![CDATA[термінали Starlink]]></category>
		<category><![CDATA[Мінцифри]]></category>
		<category><![CDATA[супутниковий інтернет]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=224558</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна отримала вже 30 тисяч терміналів Starlink. Останню партію допомогла придбати Польща. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. &#8220;30 тисяч терміналів Starlink вже в Україні. 24/7 команда Мінцифри працює, щоб забезпечити ще більше терміналів. Міжнародні партнери допомагають у цьому. Адже Starlink стали частиною критичної інфраструктури України&#8221;, &#8211; [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/ukraina-otrymala-30-tysiach-terminaliv-starlink.html">Україна отримала 30 тисяч терміналів Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal.jpg" alt="" width="890" height="592" class="alignnone size-full wp-image-224559" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal.jpg 890w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal-300x200.jpg 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal-768x511.jpg 768w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal-696x463.jpg 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2023/01/starlink-terminal-631x420.jpg 631w" sizes="auto, (max-width: 890px) 100vw, 890px" /><br />
Україна отримала вже 30 тисяч терміналів Starlink. Останню партію допомогла придбати Польща.</p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://www.rbc.ua/rus/news/stalo-vidomo-skilki-terminaliv-starlink-bulo-1673630950.html" rel="noopener" target="_blank">РБК-Україна </a>з посиланням на заяву міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова.</p>
<p>&#8220;30 тисяч терміналів Starlink вже в Україні. 24/7 команда Мінцифри працює, щоб забезпечити ще більше терміналів. Міжнародні партнери допомагають у цьому. Адже Starlink стали частиною критичної інфраструктури України&#8221;, &#8211; йдеться у повідомленні.</p>
<p>Федоров зазначив, що завдяки ним українці залишаються на зв‘язку там, де не працює звичайна мережа під час відключень світла. Останню партію &#8211; 8 тисяч терміналів &#8211; допомогла придбати Польща. Сотні Starlink з цієї партії вже працюють в &#8220;Пунктах незламності&#8221; по всій країні, а ще частину передали енергетикам та медикам.</p>
<p>&#8220;Вчора заїхав протестувати супутниковий інтернет в одному з &#8220;Пунктів незламності&#8221; від ДСНС в Ірпені. Дякую за Starlink прем‘єр-мїністру Польщі Матеушу Моравецькому та держсекретарю з цифровізації Янушу Цешинському&#8221;, &#8211; додав Федоров.</p>
<p>Нагадаємо, що Україна невдовзі отримає від партнерів ще близько 5000 тисяч терміналів Starlink. З них більшість буде направлено військовим.</p>
<p>У грудні Україна отримала нову партію терміналів супутникового інтернету Starlink. Їх передадуть для підтримки медичної й енергетичної сфери, а також у &#8220;Пункти незламності&#8221;.</p>
<p>Посилання на наш Telegram-канал: <a href="https://t.me/dneprcomchannel" rel="noopener" target="_blank">dneprcomchannel</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/ua-news/ukraina-otrymala-30-tysiach-terminaliv-starlink.html">Україна отримала 30 тисяч терміналів Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/ua-news/ukraina-otrymala-30-tysiach-terminaliv-starlink.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Коворкінг-центр зі Starlink: адреси всіх пунктів незламності Дніпра</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/dp-news/kovorkinh-tsentr-zi-starlink-adresy-usikh-punktiv-nezlamnosti-dnipra.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/dp-news/kovorkinh-tsentr-zi-starlink-adresy-usikh-punktiv-nezlamnosti-dnipra.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2022 09:37:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дніпро]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<category><![CDATA[Пункт незламності]]></category>
		<category><![CDATA[коворкінг]]></category>
		<category><![CDATA[центр з генератором]]></category>
		<category><![CDATA[де підзарядити гаджети]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=224224</guid>

					<description><![CDATA[<p>У Дніпрі з&#8217;явився коворкінг зі Starlink. Там готові надати безперебійний доступ до електрики та інтернету, адже центр оснащений системою генераторів та супутником Starlink. Про це йдеться у повідомленні Yapds Store у Фейсбук. Дізнатися адресу центру у Дніпрі можна тут, виконуючи вказівки чат-бота у Телеграм. Також коворкінги, де можна працювати під час вимкнення світла у Дніпрі [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/kovorkinh-tsentr-zi-starlink-adresy-usikh-punktiv-nezlamnosti-dnipra.html">Коворкінг-центр зі Starlink: адреси всіх пунктів незламності Дніпра</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share.jpg" alt="" width="1200" height="630" class="alignnone size-full wp-image-224235" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share.jpg 1200w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-300x158.jpg 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-1024x538.jpg 1024w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-768x403.jpg 768w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-696x365.jpg 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-1068x561.jpg 1068w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/share-800x420.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><br />
У Дніпрі з&#8217;явився коворкінг зі Starlink. Там готові надати безперебійний доступ до електрики та інтернету, адже центр оснащений системою генераторів та супутником Starlink. Про це йдеться у повідомленні Yapds Store у <a href="https://www.facebook.com/100083287836960/posts/pfbid0jJFfwAmo7BuairnCgm5p9gA1RXpcPZoVDwXi4zVXw557hsQ3gpPxcjdo1F9oR3sKl/?sfnsn=mo" rel="noopener" target="_blank">Фейсбук.</a></p>
<p>Дізнатися адресу центру у Дніпрі можна <a href="https://coworkingua.site/?fbclid=IwAR1s4zgoBa3axoXuoelBHMyFxFiP5oi5qRsamFZcnQSzDfKX8ZvmOPsjUpc" rel="noopener" target="_blank">тут</a>, виконуючи вказівки чат-бота у Телеграм.</p>
<p>Також коворкінги, де можна працювати під час вимкнення світла у Дніпрі розташовані за адресами: вулиця Європейська, 15 та  на вулиці Плеханова, 2.</p>
<p>Окрім цього, у Дніпрі працюють нещодавно створені пункти незламності у закладах соціального захисту:</p>
<p>1. Відділення щодо надання послуг бездомним особам та особам з низьким рівнем доходів (вул. Лоцманська, 22-А); </p>
<p>2. Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» (вул. Тополина, 33); </p>
<p>3. Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» (вул. Тверська, 41); </p>
<p>4. Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Барвінок»</p>
<p>(вул. Янтарна, 45). </p>
<p>5. Дніпровський міський терцентр по Шевченківському району (вул. Панікахи, 95); </p>
<p>6. Дніпровський міський терцентр по Індустріальному району (вул. Осіння, 11-Б); </p>
<p>Пункти обігріву для населення: </p>
<p>1. Центр соціальних служб по Новокодацькому району (вул. Новоорловська, 2/92); </p>
<p>2. Відділ територіального центру в Чечелівському районі (вул. Романа Шухевича, 28/32); </p>
<p>3. Відділ територіально центру в Самарському районі (вул. Іларіонівська, 2).</p>
<p>А також у метро: </p>
<p>вул. Курчатова, 8 (територія управління Дніпровського метрополітену) та на станціях: </p>
<p>«Вокзальна», «Метробудівників», «Металургів», «просп. Свободи», «Покровська». </p>
<p>Працюють пункти незламності й за такими адресами:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1.webp" alt="" width="720" height="714" class="alignnone size-full wp-image-224225" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1.webp 720w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1-300x298.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1-150x150.webp 150w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1-696x690.webp 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-41-57.jpg-1-424x420.webp 424w" sizes="auto, (max-width: 720px) 100vw, 720px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-19.jpg-1.webp" alt="" width="657" height="720" class="alignnone size-full wp-image-224227" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-19.jpg-1.webp 657w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-19.jpg-1-274x300.webp 274w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-19.jpg-1-383x420.webp 383w" sizes="auto, (max-width: 657px) 100vw, 657px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1.webp" alt="" width="720" height="716" class="alignnone size-full wp-image-224229" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1.webp 720w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1-300x298.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1-150x150.webp 150w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1-696x692.webp 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-42-40.jpg-1-422x420.webp 422w" sizes="auto, (max-width: 720px) 100vw, 720px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-43-05.jpg-1.webp" alt="" width="720" height="347" class="alignnone size-full wp-image-224231" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-43-05.jpg-1.webp 720w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-43-05.jpg-1-300x145.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/12/photo_2022-12-06_12-43-05.jpg-1-696x335.webp 696w" sizes="auto, (max-width: 720px) 100vw, 720px" /></p>
<p>Посилання на наш Telegram-канал: <a href="https://t.me/dneprcomchannel" rel="noopener" target="_blank">dneprcomchannel</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/kovorkinh-tsentr-zi-starlink-adresy-usikh-punktiv-nezlamnosti-dnipra.html">Коворкінг-центр зі Starlink: адреси всіх пунктів незламності Дніпра</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/dp-news/kovorkinh-tsentr-zi-starlink-adresy-usikh-punktiv-nezlamnosti-dnipra.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Медзаклади Дніпропетровщини отримують Starlink</title>
		<link>https://dnepr.com/novyny/dp-news/medzaklady-dnipropetrovshchyny-otrymuiut-starlink.html</link>
					<comments>https://dnepr.com/novyny/dp-news/medzaklady-dnipropetrovshchyny-otrymuiut-starlink.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Галина]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 25 Mar 2022 13:55:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дніпро]]></category>
		<category><![CDATA[Дніпропетровщина]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[Медзаклади]]></category>
		<category><![CDATA[Starlink]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://dnepr.com/?p=218250</guid>

					<description><![CDATA[<p>З кожним днем все більше і більше закладів в Україні підключаються до супутникового інтернету Starlink від SpaceX. І 25 березня до закладів із стабільним супутниковим інтернетом приєдналися медзаклади Дніпропетровщини, повідомляє Дніпропетровська ОДА. «Починаємо переводити заклади охорони здоров’я на більш стабільний та швидкісний Інтернет. Передали перші термінали до лікарень та центру екстреної медичної допомоги та медицини. [&#8230;]</p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/medzaklady-dnipropetrovshchyny-otrymuiut-starlink.html">Медзаклади Дніпропетровщини отримують Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" src="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/03/f7d96120-6adc-11eb-bfbe-fc1b8562ab34-768x432-1.webp" alt="" width="768" height="432" class="alignnone size-full wp-image-218251" srcset="https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/03/f7d96120-6adc-11eb-bfbe-fc1b8562ab34-768x432-1.webp 768w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/03/f7d96120-6adc-11eb-bfbe-fc1b8562ab34-768x432-1-300x169.webp 300w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/03/f7d96120-6adc-11eb-bfbe-fc1b8562ab34-768x432-1-696x392.webp 696w, https://dnepr.com/wp-content/uploads/2022/03/f7d96120-6adc-11eb-bfbe-fc1b8562ab34-768x432-1-747x420.webp 747w" sizes="auto, (max-width: 768px) 100vw, 768px" /><br />
З кожним днем все більше і більше закладів в Україні підключаються до супутникового інтернету Starlink від SpaceX. І 25 березня до закладів із стабільним супутниковим інтернетом приєдналися медзаклади Дніпропетровщини, повідомляє Дніпропетровська ОДА.</p>
<p>«Починаємо переводити заклади охорони здоров’я на більш стабільний та швидкісний Інтернет. Передали перші термінали до лікарень та центру екстреної медичної допомоги та медицини. Це тільки початок», – розповіла заступниця директора департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА Тетяна Квітницька.</p>
<p>Заклади вторинного рівня, де приймають фахівці вузького профілю повертаються до роботи в офлайн-режимі.</p>
<p>Нагадаємо, що в Україну прибуло вже декілька партій терміналів Starlink, а Ілон Маск, засновник компанії неодноразово підтримував Україну в боротьбі з рашистськими окупантами.</p>
<p>Посилання на наш Telegram-канал: <a href="https://t.me/dneprcomchannel" rel="noopener" target="_blank">dneprcomchannel</a></p>
<p>Запись <a href="https://dnepr.com/novyny/dp-news/medzaklady-dnipropetrovshchyny-otrymuiut-starlink.html">Медзаклади Дніпропетровщини отримують Starlink</a> опубликована здесь - <a href="https://dnepr.com">Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://dnepr.com/novyny/dp-news/medzaklady-dnipropetrovshchyny-otrymuiut-starlink.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
