Мовознавиця Лариса Чемерис пропонує перевірити себе, чи чули ви, і чи знаєте значення цих українських слів.

Писклятко – пташеня чи маленька дитина, немовля.

Сніжниця – сильний вітер зі снігом, завірюха, заметіль.

Суціґа – хитра людина, пройдисвіт.

Присмерки – сутінки, напівтемрява.

Церата – клейонка на стіл.

Чули такі слова? А котрі з них ви використовуєте у мовленні? А їх ще чимало, наприклад, осоння.

Тішить, що все більше блогерів популяризують українську мову та пропонують цікавинки з українських словників та розбір народних висловів. І їх у супроводі відео можна цікаво вивчати.

Джерело: 24tv.ua

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Цікаві українські слова, про які мало хто знає опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Вирій – теплі, південні краї, куди відлітають на зиму птахи.

Добродій – той, хто допомагає, підтримує.

Залізниця – дорога з рейковою колією, призначена для пересування залізничного рухомого складу; увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту; установи, що відають залізничним транспортом.

Книгарня – книжкова крамниця.

Кохати – почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність; плекати що-небудь; виховувати, ростити кого-небудь.

Митець – той, хто працює у якому-небудь виді мистецтва; людина обізнана, вправна у якій-небудь справі, майстер.

Нівроку – непоганий, такий як треба; нічого собі, непогано; вживається для вираження побажання не принести горя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Хохол” і “кацап”: звідки взялися ці слова і що насправді означають

Олія – рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин; олійна фарба; мастило.

Обіруч – узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки.

Шахівниця – дерев’яна або картонна дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.

Джерело: gazeta.ua

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись 10 слів, які неможливо перекласти російською опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Міф 1: в Україні відбувся мовний розкол, що призвів до громадянського конфлікту

Російська пропаганда поширює міф про те, що мовний розкол в Україні став причиною внутрішнього конфлікту, який нібито переріс у громадянську війну. Це твердження не відповідає дійсності. Бойові дії в Україні та тимчасова окупація її територій — це результат зовнішньої агресії з боку росії, яка вторглася на територію незалежної держави. Українці борються за свій суверенітет та цілісність країни, а не за мовне питання. Цей міф — це спроба росії виправдати своє вторгнення, переклавши відповідальність на внутрішні “суперечності” в Україні.

Міф 2: більшість громадян України – російськомовні

Ще один розповсюджений міф стверджує, що більшість населення України нібито розмовляє російською мовою і навіть не сприймає українську як рідну. Насправді, хоч на території України дійсно є регіони, де розмовляють російською, більшість українців ідентифікують себе з українською мовою та культурою. На окупованих територіях росія активно намагається витіснити українську мову, забороняючи її використання в школах та державних установах. Це свідчить про цілеспрямовану політику лінгвоциду, спрямовану на знищення української ідентичності.

Міф 3: найближча до української мова – російська

Існує стереотип, що українська мова найбільш схожа саме на російську, але це не так. Лексично найближчими до української є білоруська, польська, словацька та болгарська мови. Українська мова розвивалася незалежно від російської, і тому українці мають більше спільного з іншими слов’янськими народами, ніж із росіянами. Більше того, українці зазвичай краще розуміють інші слов’янські мови, ніж росіяни, що ще раз підкреслює унікальність та окремішність української мови.

Міф 4: Українська мова – це діалект російської

Цей міф є одним із найстаріших. Російська пропаганда стверджує, що українська мова є діалектом російської, і лише через «політичні обставини» отримала статус окремої мови. Однак українська мова почала формуватися на основі місцевих слов’янських діалектів ще в першому тисячолітті нашої ери, задовго до того, як виникла російська. В той час на території сучасної Росії жили племена, які не мали відношення до сучасної російської мови, як-от чудь, мурома, мордва, перм’яки, мокшани тощо. Українська мова розвивалася самостійно, і ця самобутність є історично обґрунтованою.

Міф 5: мова не має значення, це лише засіб комунікації

Російська пропаганда часто намагається знецінити мову, стверджуючи, що вона є лише інструментом комунікації і не має глибшого сенсу. Але для українців мова є невід’ємною частиною їхньої національної ідентичності. Знищення української мови — це знищення частини українського народу, його самосвідомості та культури. росія використовує російську мову як інструмент поширення свого впливу, і тому для України важливо зберегти та розвивати свою мову як частину національної безпеки.

Сучасне значення української мови

Усі ці міфи є частиною ширшої стратегії росії, спрямованої на знищення української індивідуальності, зокрема через лінгвоцид. Українська мова зазнала численних заборон та утисків, однак незважаючи на все, українці продовжують її захищати та відроджувати. Вона стала символом опору, національного відродження та єдності. Сьогодні українська мова знову стає популярною серед молоді, її використовують у культурі, музиці, кіно, і цей процес сприяє підвищенню національної свідомості.

Українська мова, яка пройшла крізь століття боротьби та знищення, залишається потужним бар’єром перед загрозою знищення національної ідентичності та є гарантією культурного й національного виживання.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Найпоширеніші міфи про українську мову опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це розповідає Відкритий із посиланням на Facebook-сторінку міського активіста Сергія Тютюнника. З 16 січня 2021 року набула чинності стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Зокрема, однією з вимог цього законодавчого акту є використання української мови під час спілкування з клієнтами у сфері обслуговування, а також на будь-яких носіях зовнішньої реклами. Проте у Дніпрі це не стало нормою, вважає Сергій Тютюнник. Тому він зі своїми однодумцями поставили перед собою завдання створити та реалізувати проект “Мовний вартовий: за українську мову в місті Дніпро”.

Всім бажаючим пропонується робити фотографії та відеофіксацію порушень та надсилати ці матеріали до громадської організації “Січеславська Просвіта”, яка бере на себе весь адміністративний та юридичний супровід подібних звернень громадян.

“Ми формуємо скарги на порушення до відповідних установ, у тому числі в офіс Уповноваженого із захисту державної мови. Будемо інформувати громадськість про перебіг справ та притягнення порушників до відповідальності. Наша мета шляхом популяризації української мови та покарання порушників закону забезпечити використання державної мови у Дніпрі як обов’язкової під час обслуговування споживачів”, – написав Сергій Тютюнник.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Мовний вартовий: у Дніпрі запускають проект із захисту української мови опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

В обласній науковій бібліотеці провели просвітницьку лекцію про мовні особливості нашого краю. Історик та краєзнавець Микола Чабан розповів про унікальну Січеславську говірку.

Влаштували мовний турнір для відвідувачів в обласній бібліотеці для молоді імені Свєтлова. Підготували й інформаційно-пізнавальну програму про рідну мову.

Деякі зустрічі пройшли дистанційно. В обласній бібліотеці для молоді імені Свєтлова під час онлайн-виставки презентували українські книжки. А в обласній бібліотеці для дітей провели патріотичний інтелект-турнір.

Поділилися й цікавими фактами про солов’їну. Відвідувачі дізналися, що у сучасній українській понад 256 тисяч слів. Найдовше слово складається з 30 літер. Це назва хімікату для боротьби зі шкідниками – «дихлордифенілтрихлорметилметан». А найдавніші слова з нашої мови – «мед» та «страва» – були записані ще у 448 році нашої ери.

Традиційно долучилися і до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Мешканці області вдосконалили навички володіння рідною мовою та перевірили себе.

День української писемності та мови щороку відзначають 9 листопада. Кожна громада Дніпропетровщини долучилася і підготувала низку цікавих пізнавальних заходів.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Як Дніпропетровщина відзначила День української писемності та мови опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Офіційно: cайт Dnepr.com перейшов на українську мову. Слово – наша зброя!

Разом ми сильні та непереможні! Будьмо єдині та корисні країні кожен на своєму місці!

Слава Україні! Героям слава!

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Сайт Dnepr.com перейшов на українську мову опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.