Рідне місто Лариси опинилося в окупації, і вона змушена була залишити все, почавши життя спочатку. Однак після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році вона вирішила, що більше не тікатиме. Коли ракети вдарили по Харкову та заводу, де вона працювала, Лариса зробила вибір – стати до лав Збройних Сил і воювати за свою країну.

Її вміння керувати та працювати з людьми дозволили їй швидко стати головним сержантом батальйону. Вона багато тренувалася, вчилася у снайперів і прагнула не просто служити, а знищувати ворога. На одному з бойових виходів отримала перше серйозне поранення – уламок увійшов у бронежилет, залишивши величезну гематому. Лікуватися довелося пів року, але навіть тоді вона не покинула службу.

Коли вона вирішила стати інструкторкою з вогневої підготовки, їй залишалося лише відточити вже набуті навички. Але головне – навчитися передавати свій досвід іншим. Тепер Лариса тренує бійців 128-ї окремої бригади ТрО «Дике Поле» Сухопутних військ ЗСУ.

Її учні – чоловіки різного віку, які жартома називають себе «маминими черешеньками». Однак Лариса сприймає свою роботу надзвичайно серйозно.

«Армія взяла вас у мам в оренду, тому вчити вас буду так, щоб ви до цих мам повернулись живими. Для цього треба вміти перемогти ворога», – каже жінка.

Вона впевнена: якби кожен курсант знищив стільки ворогів, як вона, у росії просто не вистачило б резервів.

Попри війну, Лариса зізнається, що сумує за цивільним життям – нормальним жіночим одягом, модним взуттям. Але зараз для неї головне – служба і боротьба. Вона звикла до кочового життя, де комфорт не має значення, коли єдина мета – знищення ворога.

Колись вона планує повернутися до своєї роботи у сфері управління персоналом. Але поки що Лариса залишається на передовій підготовки воїнів.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Сержантка батальйону та інструкторка з вогневої підготовки: історія захисниці з ТрО опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.