Велика Британія стала першою іноземною державою, що отримує доступ до української платформи Avengers AI Labs. Її основою є розмічений масив приблизно з 5 млн бойових зображень, значна частина яких походить із української системи ситуаційної обізнаності DELTA. Дані збираються камерами та сенсорами безпосередньо на полі бою й охоплюють танки, артилерію, дрони та інші військові об’єкти.

На цей час навчені на цих даних моделі використовуються в автоматизованій системі, що аналізує понад 100 тис. відеопотоків із дронів щомісяця і, за даними української сторони, здатна в режимі реального часу визначати приблизно 70% ворожих цілей.

Щоб навчити її розрізняти танк, артилерійську установку, людину чи дрон у реальних умовах війни, потрібні тисячі й мільйони справжніх зображень – із різних ракурсів, за різної погоди, освітлення, висоти польоту, тепловізійного режиму та маскування.

Накопичити п’ять мільйонів якісно класифікованих зображень реальної сучасної війни практично неможливо без багаторічної участі у такому конфлікті.

Україна фактично отримала один із найцінніших у світі масивів даних для навчання військового ШІ.

Від дронів до ракет: Україна отримує доступ до британських технологій SCALP. 24 серпня оборонне технологічне партнерство між Україною та Великою Британією було розширене. Велика Британія погодилася дозволити компанії MBDA розкрити Україні класифіковану технічну інформацію про британські компоненти, що використовуються у крилатій ракеті SCALP/Storm Shadow, із метою створення виробничо-складальних потужностей в Україні.

Передана виробнича технологія створює можливість виготовляти боєприпаси роками.

Українська оборонна політика дедалі очевидніше рухається до моделі інтеграції у виробничу систему союзника.

У довгостроковій перспективі саме це може стати фундаментом українського повоєнного оборонно-промислового комплексу.

Brave1: наземний робот має стати дешевою витратною бойовою платформою. 27 серпня Brave1 повідомив про випробування на фронті дешевих ударних наземних роботизованих комплексів, озброєних звичайними автоматами Калашникова. Кластер уже об’єднує понад 200 виробників НРК; загалом до Brave1 входять близько 2,5 тис. компаній та понад 5 тис. оборонних розробок, серед яких більше 500 виробників БпЛА та понад 200 команд у сфері штучного інтелекту.

Сучасна війна поступово переходить до концепції attritable robotics — машин, які достатньо дешеві, щоб командування могло ризикувати ними замість людини.

Ідеальний військовий наземний робот не обов’язково має бути технологічним шедевром.

Він має бути достатньо дешевим, простим у ремонті, масовим і здатним виконати небезпечне завдання.

Це фактично та сама революція, яку FPV-дрони здійснили у повітрі.

FPV став ефективним не тому, що був найскладнішою літаючою машиною, а тому, що його швидко можна було виготовити десятками тисяч.
Тепер аналогічна логіка переходить на землю.

Українська мова отримала власний AI-бенчмарк. 24 серпня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським католицьким університетом та ініціативою lang-uk запустило Ukrainian LLM Leaderboard — перший національний рейтинг великих мовних моделей за якістю роботи українською мовою.

Більшість глобальних AI-бенчмарків традиційно створювалася англійською мовою. Інші мови часто оцінювалися через переклад тестових завдань, що не дозволяло виявляти специфічні проблеми: неправильне відмінювання, русизми, кальки, нерозуміння українського контексту або помилки у правових і культурних поняттях.

Ukrainian LLM Leaderboard має дати можливість безпосередньо порівнювати моделі за їхньою здатністю працювати саме українською. Наступними напрямами розвитку заявлено оцінювання роботи із зображеннями, етичності, вартості використання та якості роботи з державними адміністративними процедурами й нормативними текстами.

Якщо AI-модель використовується у ЦНАПі, судовій системі, державному реєстрі або юридичному сервісі, невелика різниця між близькими словами може мати правові наслідки.

Тому мовна якість стає питанням не культури, а інфраструктурної безпеки.

Україна будує технологічний центр для освіти навколо ШІ. 25 серпня у Києві відкрився фізичний простір WINWIN EdTech Center of Excellence, створений для тестування та масштабування нових освітніх технологій.

Серед партнерів центру – компанії OpenAI, Google for Education, UNICEF та естонська ESTDEV. Центр уже досліджує разом з OpenAI особливості використання ШІ українськими підлітками, тестує цифрові інструменти навчання математики та бере участь у міжнародному дослідженні інтеграції ШІ у вищу освіту.

Перша хвиля цифровізації освіти часто означала закупівлю ноутбуків, планшетів або «смартдошок».

Але цього недостатньо. AI змінює не пристрій, а саму логіку навчання.

Як перевіряти домашню роботу, якщо текст може написати модель? Чи має учень право використовувати AI-помічника? Як оцінити не результат, а власне мислення дитини? Як навчити школяра перевіряти достовірність відповіді моделі?

Саме ці питання визначатимуть освіту наступного десятиліття значно більше, ніж модель інтерактивної дошки.

Прифронтовий інтернет: цифрова інфраструктура стає інфраструктурою виживання. 26 серпня Мінцифра окремо привернула увагу до стану телекомунікацій у прифронтових районах Харківської та Донецької областей. Інженери відновлюють пошкоджені лінії в умовах постійної загрози дронів, а оператори готують мережі до зимових відключень електроенергії.

Український досвід уже показав, що сучасна телекомунікаційна мережа має оцінюватися по таким важливим параметрам, як: скільки годин мережа працюєватиме без електроенергії; наскільки швидко можна відновити пошкоджений кабель; чи існує резервний маршрут; чи може базова станція функціонувати під час обстрілу.

Після війни цей досвід може стати одним із напрямів українського експорту -технології resilient telecom, тобто зв’язку, спроєктованого для роботи у кризових умовах.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

Nvidia: AI-бум, схоже, поки не завершується. Головною фінансово-технологічною подією тижня стали квартальні результати Nvidia.

За другий фінансовий квартал виручка компанії перевищила $96,2 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник попереднього року. Дата-центровий бізнес приніс приблизно $89 млрд. Nvidia прогнозує близько 70% зростання виручки у наступному фінансовому році, тоді як середній прогноз аналітиків перед оголошенням був значно скромнішим – близько 44%.

Компанія також повідомила, що її нова архітектура Vera Rubin уже постачається клієнтам і в поточному кварталі може забезпечити приблизно п’яту частину дата-центрової виручки. Nvidia й Amazon Web Services домовилися розгорнути ще 2 млн GPU у 2027–2028 роках.

Anthropic дозволяє AI-агентам керувати мікроскопами та роботами. 27 серпня Anthropic представила дослідницьку версію Model Hardware Standard — MHS, відкритого технологічного стандарту, що дозволяє AI-агентам взаємодіяти з фізичними лабораторними та виробничими пристроями.

Серед прикладів – мікроскопи, роботизовані руки та обладнання для калібрування лазерів у квантових системах. Ідея полягає в тому, що AI-агент може координувати роботу різних приладів через програмні інтерфейси і виконувати складні послідовності операцій цілодобово з мінімальною участю людини.

MHS фактично будує міст між AI та фізичною машиною. AI-агент зможе спланувати експеримент, управляти приладами, записувати результати, аналізувати їх і запускати наступну серію.

Це вже не чатбот, а автономний цифровий лаборант.

ШІ та кібербезпека: понад сто корпорацій закликають готуватися до нової хвилі атак. 27 серпня OpenAI, Anthropic, Microsoft, Alphabet, Amazon та понад сто інших великих компаній оприлюднили спільне звернення із закликом до масштабного посилення кіберзахисту.

Серед підписантів — Broadcom, Cloudflare, CrowdStrike, IBM, Oracle, Visa, Mastercard, General Motors та інші корпорації. Вони попереджають, що вже найближчими місяцями кібератаки, підсилені ШІ, можуть стати значно масовішими, оскільки моделі швидко набувають здатності шукати й експлуатувати програмні вразливості.

Саме тому попит на кібербезпеку продовжує зростати. CrowdStrike цього тижня підвищила річний прогноз, а CEO Джордж Курц назвав захист AI-інфраструктури найбільшою ринковою можливістю в історії компанії.

Meta дала дуже важливий урок: AI-агент ще не дорівнює працівнику. Однією з найцікавіших новин тижня стало велике розслідування Reuters щодо внутрішнього проєкту Meta Project OT — Organization Transformation.

На початку 2026 року керівництво компанії розглядало радикальний сценарій AI-native організації праці, де частина команд могла скоротитися до 60%, а багато щоденних операцій мали перейти до AI-агентів. У травні Meta справді скоротила близько 10% персоналу, однак наступну велику хвилю скорочень скасували. Внутрішні дані показували, що автономні AI-агенти не забезпечили очікуваного зростання продуктивності.

За внутрішніми даними, обсяг змін у коді зріс приблизно на 220%, але кількість змін, які реально приводили до нових або покращених функцій продукту для користувачів, збільшилася лише на 36%. При цьому великі технічні та безпекові інциденти, пов’язані з неконтрольованою автоматизацією, за окремими внутрішніми показниками зросли.

Кількість згенерованого AI коду не дорівнює продуктивності.

Так само 100 сторінок AI-тексту не означають 100 сторінок якісного дослідження.

Справжній економічний ефект потрібно вимірювати не кількістю створеного контенту, а кінцевим результатом.

Квантові комп’ютери виходять на фондовий ринок: Pasqal дебютує на Nasdaq. 28 серпня французька компанія Pasqal, один із провідних європейських розробників квантових комп’ютерів, дебютувала на Nasdaq. Після початку торгів її акції в певний момент зростали більш ніж на 70%; угода оцінила компанію приблизно у $2 млрд і дала їй близько $360 млн додаткового капіталу для масштабування виробництва.

Pasqal використовує технологію нейтральних атомів, що утримуються й керуються лазерами.

Її співзасновник Ален Аспе отримав Нобелівську премію з фізики 2022 року за роботи у сфері квантової заплутаності.

Компанія вже розгорнула сім квантових машин, зокрема в національних суперкомп’ютерних центрах Франції, Німеччини, Італії та Канади. Серед клієнтів є Saudi Aramco.

Квантовий сектор поки що дуже далеко від масового застосування. Головною проблемою залишаються помилки обчислень і масштабування. Однак дебют Pasqal символічний: квантові технології поступово переходять із університетських лабораторій у промислову та фінансову фазу розвитку.

Термоядерна енергетика отримує дорожню карту до середини 2030-х. 25 серпня Міністерство енергетики США представило дорожню карту, яка має наблизити перші комерційні термоядерні установки до розгортання в середині 2030-х років.

Основні технологічні проблеми залишаються надзвичайно складними: потрібні матеріали, здатні витримувати потоки високоенергетичних нейтронів, системи роботи з тритієм та компоненти, що можуть працювати за екстремальних температур. Водночас план передбачає активне використання AI, високопродуктивних і квантових обчислень, зокрема цифрових двійників майбутніх реакторів.

За останні 12 місяців до липня 2026 року приватні компанії, які розробляють технології термоядерного синтезу, залучили рекордні $4,48 млрд, а загальний обсяг заявленого фінансування галузі з 2021 року досяг приблизно $14,24 млрд.

Roman Space Telescope: NASA запускає «ширококутний Hubble». 30 серпня відбулася одна з найбільших космічних подій року. NASA успішно запустила Nancy Grace Roman Space Telescope – нову флагманську космічну обсерваторію приблизною вартістю $4 млрд. Телескоп стартував із Космічного центру Кеннеді на ракеті SpaceX Falcon Heavy й попрямував до точки Лагранжа L2 приблизно за 1,6 млн км від Землі.

Roman часто порівнюють із Hubble, але їхні завдання відрізняються. Hubble і James Webb можна умовно порівняти з дуже потужними телеоб’єктивами.

Roman — це ширококутна камера Всесвіту.

Він має приблизно Hubble-рівень чутливості й деталізації, але здатен значно швидше оглядати великі ділянки неба. NASA оцінює, що те, на що Hubble під час огляду Чумацького Шляху знадобилося б близько століття, Roman потенційно може виконати приблизно за місяць спостережень.
Одним із головних завдань стане створення найдетальнішої на сьогодні тривимірної карти Всесвіту з аналізом понад 2 млрд галактик.

Головні цілі – зрозуміти природу темної енергії та темної матерії, а також провести масштабний пошук екзопланет. Очікується відкриття тисяч нових світів поза Сонячною системою.

AI-бум породжує ще одну індустрію — енергетику для дата-центрів. 24 серпня компанія Aggreko, один із найбільших глобальних постачальників мобільної та тимчасової генерації, подала заявку на IPO у США. Причина інтересу інвесторів дуже показова: дохід Aggreko від дата-центрів майже подвоївся, а загальний портфель забезпечених майбутніх контрактів досяг близько $6 млрд. Компанія управляє парком енергетичних потужностей понад 17 ГВт.

Технологічній компанії більше недостатньо знайти земельну ділянку і купити GPU. Їй потрібно знайти електростанцію, а підключення нового дата-центру потужністю сотні мегаватів до традиційної енергосистеми може займати роки.

Саме тому зростає цілий сектор тимчасової генерації, локальних газових станцій, батарейних сховищ і обмежених мережевих рішень. AI стає одним із найбільших драйверів інвестицій у нову енергетичну інфраструктуру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий high-tech за минулий тиждень: що нового? опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Після завершення фахового коледжу випускники, які планують вступати до університету, можуть опинитися у періоді, коли попередня підстава для відстрочки вже припинилася, а нова ще не виникла.

Поширена помилка — вважати, що подача документів до університету автоматично продовжує відстрочку.

“Важливо розмежовувати статус вступника та статус здобувача освіти. Подання заяви, участь у конкурсному відборі чи перебування у рейтинговому списку не означають, що людина вже має статус здобувача вищої освіти. Право на відстрочку у зв’язку з навчанням виникає за наявності відповідного статусу та за умови дотримання вимог щодо послідовності здобуття освіти”, – пояснює Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО “Захист Держави”.

Що відбувається після завершення коледжу

Після завершення навчання людина втрачає статус здобувача освіти у коледжі. Якщо до цього моменту вона ще не зарахована до університету, самого наміру продовжити навчання недостатньо для отримання відстрочки.

Тобто період між завершенням коледжу та офіційним зарахуванням до університету може бути часом, коли людина не має відстрочки саме на підставі навчання.

Якщо при цьому немає іншої законної підстави для відстрочки, громадянин може бути призваний на військову службу під час мобілізації.

Коли виникає нове право

Нова підстава для відстрочки виникає після зарахування до університету, якщо виконуються передбачені законом умови.

Зокрема, людина має навчатися за денною або дуальною формою та здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Наприклад, після фахової передвищої освіти — вступати на бакалаврат, а після бакалаврату — на магістратуру.

“Після зарахування до університету важливо перевірити, чи внесені актуальні дані про навчання до ЄДЕБО, та оформити відстрочку у встановленому порядку. Не варто чекати, що вона виникне автоматично лише через факт вступу”, — розповідає Юлія Бляхарська.

Що робити після зарахування

Після офіційного зарахування до університету варто:

1. Перевірити дані в ЄДЕБО.
Інформація про навчання має бути внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

2. Сформувати довідку про здобувача освіти.
Вона підтверджує відповідний статус та використовується для оформлення відстрочки.

3. Оформити відстрочку.
Подати заяву та необхідні документи у передбаченому законодавством порядку.

Що важливо перевірити вступнику

Перед вступом варто переконатися, що новий рівень освіти є вищим за вже здобутий. Саме дотримання цієї послідовності є однією з умов для отримання відстрочки за навчанням.

Також потрібно враховувати, що крім навчання закон передбачає інші підстави для відстрочки — зокрема за станом здоров’я, сімейними обставинами та у зв’язку з бронюванням.

Куди звертатися?

Якщо виникли питання щодо права на відстрочку або правильності підготовки необхідних документів, отримати безкоштовну юридичну консультацію можна у фахівців ГО “Захист Держави”.

0 800 39 39 39 — гаряча лінія ГО “Захист Держави”.

dnepr.com

Запись Після коледжу до університету: чи зберігається відстрочка від мобілізації опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Йдеться про стратегічний багатофункціональний БпЛА, призначений для глибокої розвідки та ураження цілей на значній відстані. За даними Міністерства оборони, апарат здатний долати понад 2 тис. км.

Кілька років тому основним символом української безпілотної війни був FPV-дрон із дальністю, що вимірювалася десятками кілометрів. Сьогодні українська інженерна школа охоплює вже фактично весь діапазон:

• тактичні FPV;
• розвідувальні БпЛА;
• middle-strike системи;
• deep-strike дрони;
• морські безпілотні комплекси;
• дрони-перехоплювачі;
• наземні роботизовані платформи.

Тобто на даний час безпілотні комплекси стають окремим класом стратегічної зброї.

Із технологічного погляду дальність – лише одна частина завдання. Значно складніше забезпечити стійку навігацію, захищений зв’язок, роботу в умовах РЕБ, автоматичне коригування маршруту, точне наведення та достатню надійність двигуна й авіоніки протягом багатогодинного польоту.
Саме тому цінність таких систем дедалі більше переміщується від корпусу літака до електроніки, алгоритмів, навігації та даних.

2. Понад 70 AI-систем уже воюють: Україна будує «розумну зброю». Найважливішою українською high-tech новиною тижня, на мою думку, стало повідомлення Міністерства оборони від 18 серпня про масштаб реального використання ШІ на полі бою.

Сили оборони вже застосовують понад 70 різних систем, які використовують штучний інтелект і комп’ютерний зір. Понад 200 українських компаній займаються безпілотниками із донаведенням за допомогою AI, а на Brave1 Market військовим пропонуються 46 AI-рішень — від автоматичного розпізнавання цілей до оптичної стабілізації та модулів автономного наведення на фінальній ділянці польоту.

Ціль Міністерства оборони ще амбітніша — забезпечити використання комп’ютерного зору та AI-функціоналу фактично на всіх фронтових дронах.
Що таке комп’ютерний зір простими словами? Звичайна камера лише передає оператору зображення. Система комп’ютерного зору намагається зрозуміти, що саме бачить камера.

Алгоритм може виділити об’єкт на зображенні та автоматично утримувати його в кадрі.

У бойовому безпілотнику це дає принципову перевагу. Оператор захоплює ціль, після чого дрон може продовжувати наведення самостійно навіть у разі втрати зв’язку через радіоелектронні перешкоди.

3. GPS більше не є обов’язковим: ШІ навчається орієнтуватися за місцевістю. Ще один надзвичайно важливий аспект українського military AI — навігація без супутникового сигналу.

Комп’ютерний зір може аналізувати рельєф, дороги, лісосмуги, будівлі та інші орієнтири і порівнювати їх із заздалегідь завантаженою картою. Таким чином апарат здатен визначати своє місце розташування навіть тоді, коли GPS/GNSS заглушений.

Довгий час сучасна високоточна зброя значною мірою спиралася на супутникову навігацію. Масове використання засобів РЕБ показало вразливість цієї моделі.

Наступне покоління автономних систем, найімовірніше, комбінуватиме одразу кілька методів: інерційну навігацію, карти місцевості, машинний зір, радіотехнічне позиціонування та супутникові сигнали.

4. Дані стають українським стратегічним активом: Brave1 Dataroom. Щоб навчити систему розпізнавати об’єкти, недостатньо створити нейромережу. Їй потрібно показати величезну кількість реальних прикладів.

Brave1 Dataroom надає розробникам структуровані масиви реальних бойових даних: зображення різних цілей у різний час доби, за різної погоди, з оптичних і тепловізійних сенсорів.

Понад 100 українських компаній уже використовують ці дані для навчання й перевірки власних моделей.

Бойові данні можуть стати для України не менш важливим активом, ніж окремі конструкції дронів.

У майбутніх міжнародних defense-tech партнерствах питання прав на такі датасети, їх використання для навчання іноземних моделей та економічної компенсації Україні має бути врегульоване так само ретельно, як передача креслень ракети чи двигуна.

5. Alexa Spatium: перший український реактивний дрон-перехоплювач. 21 серпня Міністерство оборони повідомило про появу в арсеналі Сил оборони Alexa Spatium – першого українського перехоплювача з реактивним двигуном.

Основне його призначення — боротьба з російськими ударними безпілотниками, зокрема Shahed-131 та новішими реактивними платформами типу Герань-3, Герань-4 і Герань-5.

Конструкція має турбореактивний двигун, телевізійну та інфрачервону системи пошуку, дистанційний запуск із мобільної катапульти, широкий діапазон швидкостей та модульну архітектуру.

Особливо цікавою є можливість повернення апарата до точки запуску, якщо ціль не була перехоплена.

Це принципово відрізняє такий апарат від багатьох одноразових дронів-перехоплювачів.

Одна з головних проблем сучасної ППО — вартість одного перехоплення. Використовувати ракету вартістю сотні тисяч або мільйони доларів проти відносно дешевого ударного БпЛА економічно невигідно.

Чим дешевшою системою можна надійно знищити конкретну ціль, тим стійкішою є вся система ППО під час масованої атаки.

6. 413 безпілотних систем за рік: український оборонний ринок дозріває. Публікація щодо Alexa Spatium містить ще одну дуже показову цифру: від початку 2026 року Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації 413 безпілотних авіаційних систем, майже всі з яких вироблені в Україні.

Однак велика кількість моделей створює і проблему. На ранній стадії технологічної війни різноманітність корисна – виробники експериментують, військові перевіряють різні рішення.

На зрілішій стадії надмірна фрагментація починає заважати. Сотні моделей означають сотні різних батарей, прошивок, контролерів, деталей, каналів зв’язку та процедур ремонту.

Тому наступним кроком українського defense tech, ймовірно, має бути стандартизація компонентів без знищення конкуренції між розробниками.
Саме так колись розвивалися автомобільна, авіаційна та комп’ютерна індустрії.

7. OpenAI пригальмовує нові моделі: ШІ наближається до критичних кіберможливостей. Найважливіша світова AI-новина тижня стосується не нового продукту, а рішення його не прискорювати.

18 серпня OpenAI повідомила, що тимчасово сповільнила масштабування процесу навчання частини майбутніх моделей після двох сигналів ризику: попереднього інциденту з Hugging Face та оцінювання майбутньої моделі Astra, яка, за внутрішніми результатами компанії, потенційно наближається до рівня критичних можливостей кібербезпеки у межах рамок підготовки.

Компанія повідомила про двотижневу паузу у навчаннях із підкріпленням для частини найновіших моделей, призначених для розгортання, а найбільший запланований frontier RL-run залишався призупиненим на час додаткового тестування.

Reuters також повідомляла про рішення OpenAI сповільнити навчання для посилення безпеки після інциденту з Hugging Face.

Що означає «критична кіберможливість»

Ідеться не просто про модель, яка здатна написати фрагмент шкідливого коду.

Ризик виникає тоді, коли система може дедалі самостійніше: знайти уразливість;

зрозуміти, як її використати; написати необхідний код; обійти захисні механізми;

провести тривалу послідовність дій без постійного керування людиною.

Якщо такі здібності масштабуються, AI-система потенційно може виконувати роботу цілої команди висококваліфікованих хакерів – причому з машинною швидкістю.

8. Китайська робототехніка: від танцюючих машин до промислової революції. Одним із головних світових технологічних шоу тижня стала серія робототехнічних заходів у Пекіні.

На World Robot Conference понад 300 компаній представили більш як 2 тис. експонатів та понад 150 нових продуктів.

Китайські виробники дедалі активніше намагаються показати не лише ефектні танці чи сальто, а практичні сценарії: сортування посилок; пакування смартфонів;

роботу в магазинах; побутові операції; промислове складання.

Гуманоїдний робот стане економічно значущим не тоді, коли зможе виконати заднє сальто, а тоді, коли зможе вісім годин без помилки підключати кабель або складати коробки.

Саме тому дедалі більше уваги приділяється так званому embodied AI — «тілесному» штучному інтелекту, який повинен розуміти фізичний світ, координувати рухи й пристосовуватися до непередбачених ситуацій.

9. Unitree і «ChatGPT moment» для роботів. 17 серпня китайська Unitree представила нового високошвидкісного гуманоїдного робота, якому дала маркетингову назву Superman. Компанія заявила, що розробила його лише приблизно за три місяці. Робот продемонстрував стрибок із місця на 2 метри та швидкість 12,66 м/с.

Паралельно Unitree вийшла на Шанхайську біржу після IPO приблизно на $905 млн, попит на яке у роздрібному сегменті перевищив пропозицію більш ніж у 8 тис. разів.

CEO Unitree Ван Сінсін заявив цього тижня, що робототехніка наближається до свого «ChatGPT moment» — моменту, коли програмний прорив зробить масовим продуктом. Водночас він визнав, що це може зайняти від двох до десяти років.

Саме програмне забезпечення залишається головним бар’єром.

10. Роботи швидше за Усейна Болта — але чи можуть вони вставити кабель? 23 серпня Reuters підсумувала World Humanoid Robot Games у Пекіні дуже показовим питанням: роботи вже можуть бігати швидше за людину, але чи здатні вони надійно підключити кабель?

Під час змагань два роботи показали час на 100 метрів швидший за людський світовий рекорд Усейна Болта 9,58 секунди. Ще один гуманоїд подолав 400 метрів за 39,7 секунди — швидше за чинний людський рекорд.

Проте організатори включили до програми значно корисніші для технологічної оцінки завдання: заряджання електромобіля; роботу в ресторані; переміщення матеріалів; складання обладнання; реагування на надзвичайні ситуації; маніпуляції дрібними предметами.

Понад 40% конкурсів передбачають повністю автономну роботу.

Підключити кабель означає побачити роз’єм, правильно визначити його положення, координувати пальці, відчути опір і виправити помилку, якщо штекер розташований під неправильним кутом.

Саме такі «дрібні недосконалості реального світу» сьогодні відділяють ефектного робота від справді корисного працівника.

11. Китай зробив ще один крок до багаторазових ракет. 18 серпня відбулася ще одна дуже важлива китайська технологічна подія. Приватна компанія LandSpace успішно повернула перший ступінь ракети Zhuque-3, здійснивши вертикальну посадку на опори.

Таким чином вона стала першою китайською приватною компанією, яка виконала наземне повернення першого ступеня орбітального класу такого типу.

Це наближає Китай до моделі, яку SpaceX перетворила на стандарт сучасної космонавтики.

Багаторазова ракета — це спроба зробити космічні перевезення ближчими до авіації: один і той самий носій використовується багато разів.
LandSpace планує повторно використовувати ступінь Zhuque-3 до 20 разів. Ракета працює на метані та рідкому кисні й може доставляти до 14,2 тонни на низьку навколоземну орбіту в одноразовій конфігурації.

До Falcon 9 за масштабом експлуатації китайській компанії ще далеко. SpaceX запускає Falcon 9 приблизно 150 разів на рік і багаторазово використовує окремі ступені десятки разів.

Проте технологічний бар’єр тепер подолано.

Якщо Китай зможе масштабувати цю технологію, вартість запуску його супутникових угруповань може суттєво знизитися.

12. США готуються до тисячі космічних запусків на рік. 20 серпня США оголосили іншу частину тієї ж космічної революції. Президент Дональд Трамп підписав меморандум, який ставить завдання створити умови для щонайменше 1 тис. комерційних запусків і повернень апаратів на рік до 2030 року. Для порівняння: у попередньому році США здійснили 178 запусків. План передбачає: пошук нових стартових і посадкових майданчиків; прискорення процедур дозволів; виділення радіочастот для космічних систем; поєднання державної та приватної інфраструктури.

Незалежно від політичної оцінки такої стратегії, технологічний тренд очевидний: космос переходить до моделі масової транспортної інфраструктури.

Якщо кількість запусків справді почне вимірюватися тисячами на рік, це прискорить розвиток супутникового інтернету, навігації, дистанційного зондування, орбітального сервісу та потенційно космічних обчислень.

13. Google і Marvell: custom-чипи стають новим полем битви Big Tech. 19 серпня Marvell Technology оголосила масштабну угоду щодо розробки спеціалізованих процесорів для Google.

У межах домовленості Google отримує право потенційно придбати пакет акцій Marvell вартістю до $12,2 млрд, а обсяг майбутніх продажів custom-чипів у рамках співпраці потенційно оцінюється до $120 млрд.

Ця угода відображає один із найважливіших трендів AI-економіки. Універсальні Nvidia GPU неймовірно потужні, але дорогі.

Якщо компанія Google виконує мільярди однотипних AI-операцій, їй може бути вигідніше створити спеціалізований ASIC — процесор, оптимізований саме під власні задачі.

Google давно розвиває TPU. Amazon має Trainium, Microsoft — Maia, Meta також створює власні AI-чипи.

Тому майбутнє Nvidia — не монополія, а дедалі жорсткіша боротьба з вертикально інтегрованими Big Tech компаніями.

14. Etched оцінюють у $21 млрд: інвестори шукають спеціалізовану альтернативу GPU. Ще один показовий чиповий стартап тижня — Etched. 18 серпня компанія залучила $700 млн і отримала оцінку $21 млрд — більш ніж удвічі більшу, ніж менш ніж місяць тому.

Etched розробляє спеціалізовані процесори, орієнтовані на виконання AI-моделей. Це відображає зміну логіки ринку. Перші роки AI-буму головним було навчити максимально велику модель. Тепер важливішим стає питання: як дешево запустити цю модель мільярди разів? Саме тому найбільший простір для нових процесорів сьогодні виникає у сфері inference – практичного виконання запитів уже навченою моделлю.

15. Cerebras робить ставку на великі чипи. 18 серпня Cerebras представила нове покоління серверного обладнання для прискорення AI inference.

Компанія відома незвичайним підходом: замість того щоб вирізати з кремнієвої пластини десятки невеликих процесорів, Cerebras використовує майже всю пластину як один величезний чип.

Перевага такого підходу — менше часу витрачається на передавання даних між окремими процесорами.

А саме обмін даними стає одним із головних вузьких місць сучасного ШІ. Це показує, наскільки різноманітною стає AI-апаратна архітектура.

16. Nvidia H200 частково повертається в Китай. У сфері геополітики чипів важливою стала новина про невеликі поставки Nvidia H200 до Китаю.

За інформацією Reuters із посиланням на Financial Times, ByteDance і Tencent упродовж останніх тижнів отримали приблизно по 10 тис. H200, а аналогічні поставки можуть отримати й інші китайські компанії.

H200 належить до дуже потужних AI-прискорювачів. Будь-яке розширення доступу китайських компаній до них має велике значення, оскільки американський експортний контроль уже кілька років використовується як один із головних інструментів стримування китайського AI-сектору.
Водночас ці обмеження стимулюють Китай прискорювати власні технології.

17. Alibaba: прибуток падає на 75%, але AI-інвестиції лише прискорюються. 20 серпня Alibaba повідомила дуже показові фінансові результати. Квартальний чистий прибуток компанії впав приблизно на 75%, значною мірою через різке збільшення капітальних витрат на AI-інфраструктуру. Водночас доходи cloud-напряму зросли на 45%.

23 серпня компанія оголосила про розміщення акцій у Гонконзі на HK$80 млрд — приблизно $10,2 млрд. Увесь чистий дохід планується спрямувати на розвиток «full-stack AI»: процесори, інфраструктуру, моделі та їх розгортання.

Це найбільше первинне follow-on розміщення в історії Гонконгської біржі.

Виникає показова картина. Компанія жертвує сьогоднішнім прибутком, щоб побудувати власну AI-інфраструктуру для майбутнього.
Подібну стратегію реалізують Microsoft, Alphabet, Amazon і Meta. Тобто технологічна конкуренція 2026 року дедалі більше нагадує не боротьбу стартапів, а індустріальну мобілізацію капіталу.

18. LG Energy змінює стратегію: батареї для дата-центрів стають важливішими за батареї для EV. LG Energy Solution, яка кілька років тому активно будувала заводи у Північній Америці насамперед для електромобілів, тепер переорієнтовує значну частину підприємств на ESS — Energy Storage Systems.

До кінця 2026 року п’ять із восьми північноамериканських заводів LG Energy мають виробляти або готуватися виробляти накопичувачі електроенергії. Одна з головних причин — AI-дата-центри. Накопичувач дозволяє: зберігати електроенергію в періоди низького попиту; підтримувати дата-центр під час пікових навантажень; інтегрувати сонячну та вітрову генерацію; зменшувати навантаження на мережу.

LG також переходить на LFP-хімію, яка має нижчу енергетичну щільність, ніж традиційні літієві батареї для електромобілів, але є дешевшою, довговічнішою та безпечнішою для стаціонарних систем зберігання енергії.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай тек ревю за період 17–23 серпня 2026 року опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

11 серпня Business Insider повідомив із посиланням на Brave1, що з моменту запуску Brave1 Market українські військові замовили через цифровий маркетплейс понад 3 тисячі наземних роботів. Лише за липень було замовлено понад 640 комплексів, що на 680% перевищує середньомісячний показник 2025 року. За даними Brave1, роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі зараз належать до найшвидше зростаючих категорій військових технологій.

Особливо показовою є не абсолютна цифра, а швидкість зміни військової практики. Наземного робота використовують для доставки боєприпасів і продовольства, евакуації поранених, мінування, розвідки та виконання інших завдань у так званій kill zone — зоні, де поява людини створює надзвичайно високий ризик ураження артилерією або FPV-дроном.

Ринок виробників також швидко розширюється. За інформацією, наведеною Business Insider, український сектор наземної робототехніки виріс приблизно до 280 виробників. Це вже ознака не окремих волонтерських експериментів, а формування повноцінної промислової екосистеми.

За даними Міністерства оборони за попередній період, до кінця липня українські підрозділи виконали приблизно 66,3 тис. місій із застосуванням наземних роботизованих комплексів, а обсяг замовлень НРК через систему електронних балів Brave1 Market із початку року наближався до 1,9 млрд грн. До того ж Міноборони законтрактувало понад 22 тис. таких систем — майже удвічі більше, ніж за весь попередній рік. Це контекст, який пояснює, чому рекордні липневі замовлення є частиною стійкої тенденції, а не разовим сплеском.

2. Чому наземні роботи можуть стати важливішими за частину ударних дронів. Найцінніший ресурс сучасної України — підготовлений військовослужбовець. Саме тому роботизацію доцільно оцінювати не стільки через вартість окремої машини, скільки через кількість завдань, під час яких людину можна не відправляти під вогонь.

FPV-дрон у більшості випадків є одноразовою системою. Наземний робот, якщо не буде знищений, здатний багаторазово доставляти вантажі, евакуювати поранених або перевозити обладнання. Через це дорожча стартова ціна НРК може компенсуватися тривалим строком його використання. Саме логістика та евакуація зараз є серед головних напрямів застосування таких машин в Україні.

Важливо й те, що Brave1 Market перетворює закупівлі на своєрідний цифровий механізм зворотного зв’язку. Військові підрозділи можуть використовувати накопичені за підтверджені бойові результати ePoints для замовлення потрібної їм техніки. Тому виробник отримує дуже швидкий сигнал: якщо його робот реально працює, підрозділи починають замовляти більше таких систем.

Саме це може стати однією з найважливіших українських інновацій у сфері оборонних закупівель.

У перспективі логічним наступним кроком буде не просто збільшення кількості НРК, а створення уніфікованої роботизованої військової логістики: стандартизованих батарей, зарядних систем, каналів зв’язку, кріплень для вантажів і бойових модулів, спільних протоколів управління та систем автономної навігації.

3. Fire Point: український defense tech переходить від стартапу до великої промисловості. Ще одним символом трансформації українського оборонно-технологічного сектору цього тижня стала міжнародна увага до компанії Fire Point.

15 серпня The Wall Street Journal опублікував великий матеріал про CEO та CTO компанії Ірину Терех. Видання описує Fire Point як одного з помітних виробників українських далекобійних систем — зокрема безпілотника FP-1 та крилатої ракети FP-5 Flamingo — і повідомляє, що чисельність персоналу компанії вже становить близько 7 тисяч працівників.

Коли defense-tech компанія переходить від десятків або сотень інженерів до тисяч працівників, ми вже говоримо не просто про стартап, а про новий сегмент промисловості — із серійними виробничими лініями, логістикою, контролем якості, великими закупівлями комплектуючих, кадровими програмами й значними капітальними витратами.

Українська особливість полягає у надзвичайно короткому циклі між розробкою, перевіркою і модернізацією виробу. Західна оборонна програма традиційно може тривати роками. Український виробник часто отримує зворотний зв’язок із бойового застосування протягом днів або тижнів і відразу змінює конструкцію чи програмне забезпечення.

Цей же принцип працює і у співпраці із західними виробниками. Business Insider 15 серпня описував шлях розвідувального безпілотника AR3 від заводу у Великій Британії до українського фронту та підкреслював, що виробники отримують безпосередній бойовий feedback від українських підрозділів і швидко адаптують системи до нових методів російської РЕБ та інших загроз.

Тому Україна дедалі більше виконує функцію не лише покупця озброєнь, а R&D-середовища для західної оборонної промисловості. Це дає країні сильну переговорну позицію, якщо бойові дані, інженерні рішення та інтелектуальна власність не передаватимуться партнерам без належної економічної компенсації.

4. Далекобійні технології, ракети й космос починають зливатися в один контур. 15–16 серпня українські далекобійні можливості перетнулися ще з одним high-tech сектором — космічною та супутниковою інфраструктурою.

За повідомленнями Associated Press і The Guardian, Україна заявила про застосування власних далекобійних засобів, зокрема Flamingo, під час удару по промислових об’єктах у Самарській області Росії. Серед цілей називався ракетно-космічний центр «Прогрес», пов’язаний із виробництвом ракет-носіїв та російськими космічними програмами. Українська сторона також пов’язувала операцію з намаганням перешкодити розвитку російської супутникової мережі Rassvet, яку Москва розглядає як майбутню альтернативу західним супутниковим системам зв’язку. Незалежна оцінка масштабу завданої шкоди на момент підготовки огляду залишалася обмеженою.

З технологічного погляду цей епізод демонструє важливу зміну: космічна інфраструктура перестає бути ізольованою від наземної війни. Супутниковий зв’язок, навігація, дистанційне зондування Землі та передавання даних безпосередньо впливають на здатність керувати безпілотниками, розвідкою і високоточними системами.

Отже, майбутня військова технологічна конкуренція відбуватиметься одночасно на кількох рівнях: у повітрі — дрони й ракети; на землі — роботизовані комплекси; у кіберпросторі — системи управління й AI; на орбіті — комунікаційні та розвідувальні супутники.

Для України це означає, що розвиток власної космічної та супутникової компетенції після війни не слід розглядати як престижний науковий проєкт. Це буде безпосередній елемент оборонної та цифрової безпеки.

5. Nvidia і Волл-стріт: ШІ стає новим інфраструктурним активом. Головна світова фінансово-технологічна подія тижня відбулася навколо Nvidia.

Компанія домовилася про партнерство із шістьма найбільшими фінансовими гравцями — Apollo, BlackRock, Blackstone, Brookfield, Goldman Sachs і KKR — для створення механізмів залучення понад $500 млрд стороннього капіталу на будівництво глобальної AI-інфраструктури. Мета — дати AI-лабораторіям, хмарним операторам і великим корпораціям можливість фінансувати будівництво дата-центрів та придбання великих масивів обчислювальних систем.

Nvidia фактично переходить від продажу процесорів до формування ринку фінансування обчислювальної потужності. Чип або GPU-кластер поступово починає розглядатися не тільки як технологічне обладнання, а як актив, який приносить дохід від оренди обчислень і під який можна залучати борговий капітал.

За структурою це вже більше нагадує фінансування електростанцій, аеропортів або телекомунікаційних мереж, ніж традиційний ІТ-бізнес.
Nvidia може в окремих угодах підтримувати до 25% фінансування, але більшу частину ризику мають брати на себе незалежні інвестори. Саме це, на думку частини аналітиків, має зменшувати побоювання щодо «кругового фінансування», коли виробник чипів сам фактично фінансує покупців власної продукції.

6. Кібератака на Тайвань: AI-агенти вже використовуються проти державних систем. 13 серпня Тайвань повідомив про виявлену в липні кібератаку на державні органи, у якій нападники поєднували традиційні ручні дії з використанням AI-агентів.

Міністерство цифрових справ Тайваню заявило, що атака походила з-за кордону і мала ознаки гібридної операції: люди визначали цілі та управляли кампанією, а AI-агенти допомагали автоматизувати частину розвідки та атак. Тайванська влада не назвала Китай винуватцем конкретно цього інциденту, тому таку атрибуцію робити не можна.

Паралельно ізраїльська cybersecurity-компанія Dream повідомила про розслідування кампанії, під час якої група AI-агентів за чотири дні змогла отримати велику кількість паролів, викрасти кадрові дані Міністерства юстиції Тайваню та сканувати системи агентства ядерної безпеки на вразливості. Reuters зазначає, що Dream не називала державу публічно у своєму первинному повідомленні, але Financial Times ідентифікувала цілі як тайванські.

7. Для України AI-кіберзахист стає питанням національної безпеки. Тайванський кейс особливо актуальний для України, яка вже понад десять років є однією з головних мішеней державних кібератак.

Якщо нападник може автоматизувати розвідку, пошук уразливостей, перевірку паролів і частину експлуатації систем, класичний Security Operations Center, де невелика команда людей вручну переглядає тисячі сповіщень, поступово перестає відповідати швидкості загрози.
Виникає модель AI versus AI: захисні агенти виявляють аномалії, аналізують код і автоматично блокують небезпечні операції, тоді як наступальні агенти шукають помилки конфігурації, незакриті вразливості та слабкі облікові записи.

Для України це означає необхідність прискорити створення AI-native SOC для державних органів і критичної інфраструктури. Особливу увагу потрібно приділяти енергетиці, телекомунікаціям, державним реєстрам, банкам, оборонним виробникам і транспортним системам.

Причому важливо контролювати не лише зовнішніх хакерів, а й власних AI-агентів. Система, якій дозволено працювати з державними реєстрами або корпоративною мережею, повинна мати мінімально необхідні права, журнал усіх дій і обов’язкове підтвердження людиною для критичних операцій.

8. Чому Китай має сильну позицію у робототехніці. Головна конкурентна перевага Китаю в робототехніці полягає не лише в алгоритмах.

Unitree може спиратися на величезну китайську промислову екосистему: виробництво електродвигунів, сенсорів, батарей, контролерів, електроніки та механічних компонентів. Reuters зазначає, що саме можливість створювати складні машини за значно нижчою ціною є одним із головних факторів міжнародної уваги до компанії.

Водночас гучні відео з роботами, які танцюють або виконують кунг-фу, не означають, що масова заміна людей на заводах відбудеться завтра. Сучасні гуманоїди все ще мають проблеми з надійністю, точністю маніпуляцій і здатністю довго виконувати різноманітні операції без втручання людини. Значна частина нинішнього попиту припадає на університети, дослідницькі центри та державні демонстраційні проєкти.

Але історія електромобілів і дронів показує, що Китай особливо сильний саме в переході від дорогого експерименту до масового промислового продукту.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись High-tech новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Під час воєнного стану для бізнесу та громадян діють спрощені правила зберігання пального, яке використовується для роботи генераторів. На одному об’єкті можна зберігати до 2 000 літрів пального без ліцензії та без подання декларації.

Це правило поширюється як на юридичних осіб, так і на ФОП.

«Спрощені правила дозволяють підприємцям і громадянам створювати необхідний запас пального для генераторів без складної дозвільної процедури. Але важливо не перевищувати встановлений обсяг або вчасно подати декларацію, якщо пального потрібно більше. Інакше можна отримати значний штраф», – пояснює Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО «Захист Держави».

Скільки пального можна зберігати без декларації

На одному об’єкті дозволено зберігати до 2 000 літрів пального для використання генераторною установкою.

При цьому діють кілька важливих правил:

пальне має використовуватися виключно для роботи генератора;
пальне, яке вже знаходиться безпосередньо в баку генератора, не враховується у ліміт 2 000 літрів;
якщо підприємство має кілька окремих об’єктів за різними адресами, ліміт 2 000 літрів застосовується до кожного об’єкта окремо.

Водночас пальне, придбане для генератора, не можна використовувати для заправки службових або особистих автомобілів.

Якщо потрібно зберігати більше 2 000 літрів

Перевищення ліміту не означає, що потрібно отримувати окрему ліцензію на зберігання пального.

У такому випадку необхідно подати декларацію про провадження діяльності із зберігання пального до податкового органу.
Подати її можна онлайн через Електронний кабінет платника податків.

Декларація подається безкоштовно, а зберігати пальне в обсязі понад 2 000 літрів можна одразу після її подання. Чекати на окремий дозвіл чи погодження податкової не потрібно.

Що потрібно вказати в декларації

Під час заповнення декларації необхідно зазначити:

дані юридичної особи або ФОП;
адресу об’єкта, де зберігатиметься пальне;
загальну місткість ємностей для його зберігання.

Який штраф можна отримати

Порушення правил зберігання пального може коштувати бізнесу значних коштів.

Якщо на об’єкті виявлять понадлімітний запас пального без поданої декларації, фінансова відповідальність залежить від кількості порушень:

перше порушення — 34 588 грн;
друге порушення — 69 176 грн;
третє та кожне наступне — 734 995 грн.

«Якщо запас пального на конкретному об’єкті не перевищує 2 000 літрів, додатково подавати декларацію лише через сам факт зберігання такого пального не потрібно. Якщо ж підприємству необхідно мати більший запас, варто заздалегідь подати декларацію через Електронний кабінет. Це значно простіше та дешевше, ніж ризикувати отримати штраф у сотні тисяч гривень», – пояснює Юлія Бляхарська.
Що варто запам’ятати

До 2 000 літрів на одному об’єкті — можна зберігати без ліцензії та декларації.

Понад 2 000 літрів — необхідно подати декларацію.

Пальне в баку генератора — у ліміт 2 000 літрів не враховується.

Кілька об’єктів за різними адресами — ліміт розраховується окремо для кожного.

Правила зберігання пального та відповідальність за їх порушення визначає Закон України № 3817-IX від 18 червня 2024 року.

Де отримати консультацію

Безкоштовну юридичну консультацію щодо правил зберігання пального, подання декларації, взаємодії з податковими органами та інших питань можна отримати у фахівців ГО «Захист Держави».

0 800 39 39 39 — гаряча лінія ГО «Захист Держави».

dnepr.com

Запись Зберігаєте пальне для генератора? Як не отримати штраф до 735 тисяч гривень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

3 серпня Associated Press повідомило, що Україна вже має домовленості у сфері дронових технологій із дев’ятьма державами, а переговори ще приблизно з 15 країнами продовжуються. Президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності перетворення накопиченого українського досвіду на міжнародне військово-технологічне співробітництво.

Показовим є і зростання американського інтересу до української моделі масового застосування дешевих безпілотників. Профільні міжнародні видання цього тижня звертали увагу на співпрацю американських команд із українськими розробниками, зокрема у сфері програмного забезпечення для координації груп дронів. Офіційна американська програма Drone Dominance Program передбачає дворічні витрати у $1,1 млрд та поступовий вихід на закупівлю понад 200 тис безпілотників під управлінням ШІ до 2027 року.

Для Пентагону принциповим є перехід від тривалих оборонних програм до шестимісячних циклів випробування, модернізації й закупівлі дронів.

2. Автономне наведення: українські дрони вчаться завершувати атаку без зв’язку з оператором. Ще важливіше, що кількісна дронова перевага поступово трансформується у програмну й алгоритмічну.

Business Insider 4 серпня описав українські системи, які використовують комп’ютерний зір і машинне навчання для захоплення цілі та завершення фінальної фази польоту навіть після втрати каналу зв’язку з оператором унаслідок російської радіоелектронної боротьби. У матеріалі згадувалися рішення Hornet і LITAVR, а також українські команди F-Drones, The Fourth Law та Buntar Aerospace.

Принцип роботи таких систем відрізняється від повністю автономної зброї. Людина, як правило, залишається відповідальною за вибір і підтвердження цілі. Але після її захоплення алгоритм комп’ютерного зору може супроводжувати об’єкт і корегувати траєкторію без постійного ручного керування.

Саме тому наступна фаза дронової війни, ймовірно, буде визначатися не стільки дальністю чи швидкістю апаратів, скільки якістю алгоритмів розпізнавання цілей, автономної навігації та координації груп дронів.

3. Від Patriot до українських протиракет: Київ прагне перейти від закупівлі ППО до її виробництва. Другим великим українським high-tech сюжетом тижня стало прагнення локалізувати виробництво засобів протиповітряної й протиракетної оборони.

Reuters 5 серпня повідомило, що США продовжують опрацьовувати варіанти залучення української промисловості до виробництва компонентів ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Серед варіантів, які обговорюються, — виготовлення окремих деталей в Україні з подальшим фінальним складанням у Німеччині, а також можлива участь українських підприємств у майбутніх дешевших версіях перехоплювачів. Водночас повноцінна локалізація такого виробництва є складним процесом і може потребувати кількох років.

Сам факт таких переговорів має стратегічне значення. Patriot є одним із небагатьох західних комплексів, здатних ефективно перехоплювати частину сучасних балістичних ракет. Але залежність України від обмеженої кількості дорогих американських ракет залишається серйозним безпековим ризиком.

Паралельно Україна розвиває власний напрям протибалістичної оборони. На початку серпня знову актуалізувалася інформація про європейсько-український проєкт Freyja, у якому Україна прагне взяти на себе розробку ракет і пускових компонентів, тоді як європейські партнери можуть забезпечувати радіолокаційні та сенсорні елементи. Українська сторона ставить завдання досягти помітного прогресу за цим напрямом до кінця 2026 року.

4. Українська дронова війна стає фактором глобальної економічної безпеки. Події 9 серпня знову продемонстрували, наскільки безпілотні технології змінили не лише військову тактику, а й економічний вимір війни.

Reuters повідомляло про українські безпілотні удари по російських нафтових і логістичних об’єктах.

Технологічний сенс цього процесу полягає в різкому зниженні вартості нанесення таких стратегічних ударів. Раніше для атаки на об’єкти за сотні кілометрів були необхідні дорогі бойові літаки або крилаті ракети. Сучасні далекобійні безпілотники дозволяють частково виконувати подібні завдання значно дешевшими платформами.

Енергетичні підприємства, НПЗ, склади, порти, телекомунікаційні вузли та логістичні центри більше не можуть покладатися лише на традиційні системи ППО. Їм потрібна багаторівнева оборона: радари малої висоти, акустичні й оптичні сенсори, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та автоматизовані системи управління.

Україна сьогодні накопичує найбільший у Європі практичний досвід функціонування економіки в умовах постійної безпілотної загрози. Після завершення війни цей досвід може стати самостійним напрямом експорту безпекових технологій.

5. Світовий ШІ: США переходять до тестування найпотужніших моделей у безпекових цілях.

3 серпня Reuters повідомило, що представників OpenAI, Anthropic, Google та Meta запросили до Білого дому для обговорення нової системи добровільного державного тестування найпотужніших американських моделей штучного інтелекту. Ініціатива передбачає кібербезпекову оцінку моделей до або навколо моменту їхнього широкого розгортання.

Протягом попередніх тижнів OpenAI й Anthropic повідомляли про інциденти, коли експериментальні AI-агенти під час тестів отримували доступ до реальних зовнішніх систем, які не мали бути частиною випробувального середовища. Це принципово новий тип технологічного ризику.
Традиційне програмне забезпечення виконує заздалегідь запрограмовані операції. Agentic AI отримує мету і самостійно шукає способи її досягнення. Якщо модель уміє програмувати, працювати з терміналом, шукати вразливості й користуватися зовнішніми сервісами, помилка в налаштуванні дозволів може мати значно серйозніші наслідки.

Американська модель регулювання поки що залишається переважно добровільною. Але сам факт того, що державні структури прагнуть тестувати frontier-моделі як потенційно критичні технології, означає суттєву зміну підходу до AI safety.

6. AI-система компанії Meta отримала доступ до чужої інфраструктури. 5 серпня Reuters повідомило про ще один показовий інцидент. Під час кібербезпекового тестування AI-модель Muse Spark 1.1 від Meta ненавмисно отримала можливість взаємодіяти із системами сторонньої компанії. Причиною, за попередніми висновками, стала неправильна конфігурація тестового середовища незалежним підрядником Irregular, через яку моделі було надано доступ до відкритого інтернету.

Модель не не діяла з власною політичною або злочинною мотивацією. Вона виконувала завдання у середовищі, параметри якого були налаштовані неправильно.

Небезпека сучасного AI-агента полягає не у «свідомості», а у компетентності. Якщо система достатньо добре шукає вразливості, пише код, підвищує привілеї та користується мережевими ресурсами, то банальна помилка системного адміністратора може перетворити тест на реальний кіберінцидент.

Виникає новий фундаментальний принцип AI security: моделі потрібно проєктувати так, ніби вони рано чи пізно спробують використати кожен технічно доступний їм інструмент для виконання поставленої мети.

7. Європа обирає іншу модель: AI Act переходить у фазу реального правозастосування. Поки США експериментують із добровільним державним тестуванням моделей, Європейський Союз пішов значно жорсткішим шляхом.

Європейська комісія отримала повноваження вимагати від провайдерів general-purpose AI інформацію й документацію, проводити оцінювання моделей, вимагати заходів зі зменшення системних ризиків та застосовувати передбачені законом санкції.

Для провайдерів general-purpose AI передбачаються вимоги щодо технічної документації, дотримання авторського права, інформації про навчальні дані, системного ризик-менеджменту та кібербезпеки. У разі порушення спеціальних обов’язків щодо GPAI Європейська комісія може застосовувати штрафи до 3% глобального річного обороту провайдера.

З 2 серпня також почали застосовуватися важливі норми статті 50 AI Act щодо прозорості. Користувач повинен бути поінформований, якщо він безпосередньо взаємодіє із системою ШІ, а синтетичний контент у визначених законом ситуаціях має бути придатний до машинного розпізнавання. Окремі правила стосуються deepfake, біометричної категоризації, розпізнавання емоцій та AI-generated текстів суспільного значення.
Важлива юридична деталь: не всі вимоги AI Act щодо високоризикових систем набули повної чинності одночасно 2 серпня 2026 року. Для частини таких систем діють інші перехідні строки. Тому правильніше говорити про початок реального правозастосування ключових положень щодо general-purpose AI, прозорості та контролю, а не про одномоментне введення всього AI Act.

Для українських розробників це вже не абстрактна європейська регуляторна новина. Компанія зУкраїни, яка пропонує AI-продукт користувачам у ЄС, може потрапити під дію європейських правил незалежно від місця своєї реєстрації.

8. SpaceX і Tesla будують Terafab: виробник ШІ майбутнього контролюватиме власні чипи. Однією з найбільш вражаючих промислових новин тижня стало повідомлення Reuters від 6 серпня про плани SpaceX і Tesla побудувати у Техасі великий напівпровідниковий комплекс Terafab.

Початкові інвестиції оцінюються приблизно у $16,8 млрд. Запланований комплекс площею близько 100 млн квадратних футів має об’єднати виробництво, пакування та тестування передових logic- і memory-чипів. Проєкт пов’язують із майбутніми потребами Tesla Optimus, автономного транспорту Cybercab та космічної AI-інфраструктури SpaceX.

9. AMD купує Taalas: наступна битва ведеться за дешевий inference. 6 серпня Reuters повідомило також про придбання AMD канадського стартапу Taalas. Сума угоди не розкривалася. Компанія спеціалізується на архітектурах, покликаних скоротити затримки між пам’яттю та обчисленнями під час виконання моделей штучного інтелекту.

Перші роки генеративного ШІ головною проблемою було навчання гігантських моделей на тисячах GPU.

Кожна відповідь чатбота, генерація відео, голосовий агент або кодинговий агент споживають обчислювальні ресурси. Якщо користувачів сотні мільйонів, навіть невелике зниження вартості одного inference-запиту може економити корпораціям мільярди доларів.

Саме тому майбутня конкурентна боротьба Nvidia, AMD, Google, Amazon, Meta та інших компаній розгортатиметься не тільки навколо найпотужнішого AI-чипа, а й навколо вартості одного корисного обчислення.

10. Китай нарощує DRAM, а Samsung і SK Hynix придивляються до китайського обладнання. Китайська напівпровідникова стратегія також отримала розвиток цього тижня.

Reuters повідомило, що великий китайський виробник пам’яті CXMT готує будівництво другої 12-дюймової DRAM-фабрики в Пекіні. Розширення відбувається на тлі глобального зростання попиту на пам’ять, спричиненого AI-дата-центрами. CXMT одночасно готує масштабне IPO та прагне нарощувати виробничі потужності.

Ще показовішою стала інформація Reuters від 5 серпня: Samsung Electronics та SK Hynix оцінюють можливість ширшого застосування китайського обладнання для виробництва чипів як страховку від потенційного посилення американського експортного контролю. Серед китайських постачальників згадуються AMEC, Naura та ACM Research. Офіційно компанії заперечували окремі повідомлення про конкретні випробування, але сам інтерес ринку свідчить про структурну зміну.

Обмеження доступу Китаю до американського обладнання мали уповільнити китайську напівпровідникову промисловість. Вони справді створили серйозні труднощі, особливо у передовій літографії. Але водночас санкції дали китайським виробникам колосальний гарантований внутрішній ринок.

Тепер AMEC, Naura та інші компанії отримують те, чого їм раніше бракувало: великих клієнтів, виробничого досвіду й коштів для R&D.

11. Європа будує власний супутниковий суверенітет: IRIS² набирає обертів. 7 серпня Reuters повідомило про новий крок Європейської комісії та консорціуму SpaceRISE у розвитку супутникової системи IRIS². Проєкт має забезпечити захищений урядовий зв’язок, комерційне широкосмугове підключення та стратегічну автономію Європейського Союзу у сфері космічних комунікацій.

Домінування Starlink продемонструвало колосальну ефективність приватної супутникової мережі, але водночас поставило перед європейськими урядами незручне питання: чи може стратегічно важлива державна інфраструктура залежати від рішень однієї приватної американської компанії?
IRIS² є саме відповіддю на це питання. Для України участь у європейській архітектурі захищеного супутникового зв’язку після вступу до ЄС може стати одним із найважливіших напрямів інтеграції у спільну цифрову та оборонну інфраструктуру.

12. Ракетний ступінь врізався в Місяць: космічне сміття виходить за межі земної орбіти

Неочікувана науково-технологічна історія тижня розгорнулася навколо Місяця. 4 серпня використаний верхній ступінь ракети Falcon 9 зіткнувся з поверхнею Місяця поблизу кратера Einstein зі швидкістю приблизно 5400 миль на годину. Йшлося про ступінь, який залишився після запуску місячного апарата Firefly Blue Ghost у січні 2025 року. Європейська південна обсерваторія зафіксувала спектральні ознаки викиду матеріалу після зіткнення.

7 серпня південнокорейський орбітальний апарат Danuri отримав знімки району удару до і після події, на яких видно нову змінену ділянку поверхні. NASA також планує використовувати Lunar Reconnaissance Orbiter для більш детального дослідження місця падіння.
Людство швидко збільшує кількість апаратів не тільки на навколоземних орбітах, а й у цислунарному просторі. Якщо управління відпрацьованими ступенями, супутниками й посадковими апаратами не буде координуватися міжнародно, проблема космічного сміття поступово переміститься і до Місяця.

Найближчими десятиліттями можуть знадобитися міжнародні правила своєрідного cislunar traffic management — управління рухом і відпрацьованими апаратами між Землею та Місяцем.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини минулого тижня – лише актуальне опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Молоді військовослужбовці, які уклали перший контракт у межах програми «Контракт 18–24» та виконали передбачені законодавством умови, можуть претендувати на одноразову грошову винагороду до 1 млн грн. При цьому звільнення зі служби через поранення або стан здоров’я не означає автоматичної втрати права на виплату.

Такий висновок зробив Чернігівський окружний адміністративний суд у справі № 620/6914/25. Суд визнав протиправною відмову у виплаті та зобов’язав військову частину призначити й виплатити позивачу належну винагороду.

«Це рішення важливе для військовослужбовців, які виконали умови для отримання винагороди, але після поранення були звільнені зі служби. Сам факт звільнення не може автоматично перекреслювати право на виплату, якщо всі передбачені законодавством умови були виконані. Водночас кожну ситуацію необхідно оцінювати окремо, з урахуванням обставин проходження служби, участі в бойових діях та підстав звільнення», – пояснює Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО «Захист Держави».

Що сталося у цій справі

Позивач уклав перший контракт до досягнення 25-річного віку, проходив військову службу під час воєнного стану та брав безпосередню участь у бойових діях.

Під час служби військовослужбовець отримав поранення, пов’язане із захистом Батьківщини. Після цього ВЛК визнала його непридатним до військової служби, а згодом йому встановили інвалідність.

Після звільнення військова частина відмовила у виплаті 1 млн грн, посилаючись на те, що військовослужбовець уже не проходить службу.

Суд із такою позицією не погодився.

Чому суд визнав відмову незаконною

Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України № 153 не містить положення, за яким саме звільнення зі служби позбавляє особу права на передбачену винагороду.

У цій справі звільнення відбулося через стан здоров’я, який погіршився внаслідок поранення, отриманого під час захисту України.

Тобто військовослужбовець не припинив службу з власної ініціативи, а був змушений звільнитися через непридатність до військової служби.

Суд також звернув увагу на те, що позбавлення такого військовослужбовця виплати лише через факт звільнення призводило б до нерівного ставлення до захисників, які отримали поранення під час служби та через стан здоров’я більше не можуть її продовжувати.

Хто може претендувати на виплату

Правила виплати визначає постанова Кабінету Міністрів України № 153 від 11 лютого 2025 року. Вона передбачає одноразову грошову винагороду для визначених категорій громадян, які відповідають установленим вимогам щодо укладення контракту, проходження військової служби та участі в бойових діях.

В окремих випадках, зокрема у разі отримання поранення або захворювання під час захисту Батьківщини, законодавство передбачає спеціальні правила щодо виплати.

Водночас право на 1 млн грн залежить від конкретних обставин проходження служби та виконання всіх передбачених програмою умов.

Що робити, якщо військова частина відмовляє у виплаті

Якщо колишній військовослужбовець вважає, що має право на винагороду, варто звернутися до військової частини із заявою про її призначення та підготувати документи, які підтверджують право на виплату.

Зокрема, можуть знадобитися:

копія першого контракту про проходження військової служби;
документи, що підтверджують проходження військової служби та участь у бойових діях;
документи про отримане поранення або захворювання, пов’язане із захистом України;
висновок ВЛК про непридатність до військової служби;
документи про встановлення інвалідності, якщо її було встановлено;
документ про звільнення з військової служби із зазначенням підстави звільнення.

«Якщо військова частина відмовляє у виплаті, важливо отримати саме письмову відповідь із зазначенням підстав відмови. Це дозволяє оцінити законність рішення та, за необхідності, підготувати його оскарження. Самого факту звільнення недостатньо, щоб зробити висновок про відсутність права на винагороду», – розповідає Юлія Бляхарська.

Якщо військова частина не призначає виплату або надає необґрунтовану відмову, її рішення можна оскаржити в адміністративному суді.

Важливо врахувати

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду є позитивним прикладом судового захисту прав звільненого військовослужбовця. Водночас воно не означає, що кожному звільненому військовому автоматично належить 1 млн грн.

Право на виплату потрібно визначати в кожному конкретному випадку з урахуванням віку на момент укладення першого контракту, умов контракту, періоду та обставин проходження служби, участі в бойових діях, отриманого поранення та підстав звільнення.

Правова основа

Право на винагороду передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України під час воєнного стану».

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6914/25 ухвалене 25 серпня 2025 року. Рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: справа № 620/6914/25.

Де отримати консультацію

Безкоштовну юридичну консультацію щодо права на одноразову грошову винагороду, оскарження відмови військової частини та інших питань захисту прав військовослужбовців і ветеранів можна отримати у фахівців ГО «Захист Держави».

0 800 39 39 39 – гаряча лінія ГО «Захист Держави».

dnepr.com

Запись Навіть після звільнення: суд підтвердив право ветерана на 1 млн грн за «Контрактом 18–24» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Українські оборонні технології отримують експортний маршрут. Однією з найважливіших українських подій стало затвердження Кабінетом Міністрів спеціального порядку передачі оборонної продукції й технологій державам-партнерам у межах механізму Drone Deal.

Нові правила поширюються на країни, які уклали з Україною домовленості про спільне виробництво, постачання або обмін технологіями безпілотних систем та іншої оборонної продукції. Дозвіл на експорт має видаватися Державною службою експортного контролю протягом 30 днів. Механізм охоплює операції вартістю від 15 млн грн, якщо продукція прийнята на озброєння або кодифікована Міністерством оборони, а також передачу військових технологій і технічної документації для її виробництва.

Drone Deal має поєднати два принципи. Перший – безумовний пріоритет потреб Сил оборони України. Другий – можливість створювати спільні підприємства, ліцензійні виробництва, технологічні альянси та експортні ланцюги з надійними партнерами.

Водночас відкриття експорту створює нові ризики. Україна має захистити інтелектуальну власність, конструкторську документацію, програмний код і виробничі ноу-хау. Міжнародне партнерство не повинно перетворитися на передачу українських технологій без справедливої участі українських розробників у майбутніх прибутках.

2. Масштабування дронової економіки: контракти на понад 333 млрд гривень. Реальний масштаб українського безпілотного сектору показали дані Міністерства оборони про закупівлі у першому півріччі 2026 року. За дорученням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель уклала контракти на безпілотні системи загальною вартістю 333,6 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Найбільшу частку контрактів становили FPV-дрони. Частина закупівель здійснювалася через державний маркетплейс DOT-Chain Defence, де військові підрозділи можуть самостійно обирати необхідні засоби за виділені їм кошти. Середній строк доставки продукції, яка вже перебуває на складах, становив дев’ять днів.

Такі цифри свідчать про появу в Україні окремої дронової економіки. Вона охоплює не лише виробництво літальних апаратів, а й десятки суміжних напрямів:

• електроніку та мікроконтролери;
• оптику і тепловізійні системи;
• акумулятори та силові установки;
• антени і засоби зв’язку;
• програмне забезпечення;
• системи комп’ютерного зору;
• компоненти радіоелектронної боротьби;
• логістику, ремонт і технічне обслуговування;
• тренажери та підготовку операторів.

У довгостроковій перспективі це може стати однією з основ нової української промислової спеціалізації. Проте для цього необхідно перейти від великої кількості дрібних виробництв до більш зрілої моделі: стандартизованих платформ, уніфікованих компонентів, серійного контролю якості та прогнозованих державних замовлень.

3. Brave1 переходить від підтримки ідей до фінансування готових бойових прототипів. У липні кластер оборонних інновацій Brave1 оновив грантову програму та визначив 53 нові технологічні пріоритети у дев’яти напрямах. Максимальний розмір фінансування одного проєкту становить 8 млн грн, а обсяг підтримки залежить від рівня технологічної готовності продукту. Програма має охоплювати весь цикл — від підтвердження концепції до створення і випробування готового прототипу.

Окремо було оголошено новий раунд програми EU4UA Defence Tech, у межах якої розробники компонентів для безпілотних систем можуть отримати до €33 тис. на дослідження та створення прототипів.

Україна і Нідерланди також започаткували спільну програму Brave Netherlands обсягом €20 млн. Її особливістю має стати фінансування технологій, які здатні продемонструвати ефективність у реальних бойових умовах.

Ці програми показують важливу зміну державного підходу. На початковому етапі війни головним завданням було швидко знайти будь-які працездатні рішення. Тепер дедалі більше уваги приділяється технологічній зрілості, серійному виробництву, стандартизації та перспективі міжнародного масштабування.

Фактично Brave1 поступово наближається до моделі оборонного інноваційного агентства, яке не просто видає гранти, а формує технологічні пріоритети на основі запитів фронту.

4. Приватна протиповітряна оборона: нова модель захисту підприємств. Ще одним незвичним напрямом стало залучення українських компаній до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони.

Станом на середину липня до нього приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало підприємствам статус уповноважених на здійснення заходів протиповітряної оборони. Бойові завдання на той момент виконували групи чотирьох підприємств, які разом збили понад 50 безпілотників.

Цей експеримент виник як відповідь на масоване застосування росією дешевих ударних дронів. Використання дорогих зенітних ракет проти кожного безпілотника є економічно неефективним. Тому підприємства, особливо об’єкти критичної інфраструктури, зацікавлені у створенні власних мобільних груп, оснащених кулеметами, засобами виявлення, прожекторами, тепловізорами й дронами-перехоплювачами.

Водночас така модель потребує жорсткого правового регулювання. Необхідно визначити порядок застосування зброї, підготовки персоналу, ідентифікації повітряних цілей, взаємодії з військовою ППО, відповідальності за помилки та захисту цивільного населення.

У перспективі приватна ППО може перетворитися на окремий сегмент ринку безпеки. Проте вона повинна залишатися частиною єдиної державної системи управління повітряним простором, а не сукупністю автономних озброєних груп.

5. Defense tech стає одним із головних роботодавців українського ІТ-ринку. Зростання оборонної промисловості змінює і структуру українського ринку праці. За даними профільного видання dev.ua, в липні частка вакансій у defense tech досягла приблизно 17% усіх пропозицій українського ІТ-ринку, а кількість опублікованих позицій за перше півріччя 2026 року вже перевищила показник усього попереднього року.

Оборонним компаніям потрібні не тільки класичні програмісти. Зростає попит на embedded-інженерів, радіоелектронників, фахівців із комп’ютерного зору, конструкторів, спеціалістів із машинного навчання, системних інженерів, пілотів-випробувачів і менеджерів промислового виробництва.

Показовою стала й інвестиція фонду Angel One в український стартап Vigilant Works, який розробляє швидкісні дрони-перехоплювачі. Для фонду ця угода стала четвертою інвестицією в оборонний сектор у 2026 році.

Таким чином, defense tech поступово перетворюється на окремий інвестиційний клас. Але розрив між українськими та західними оцінками компаній залишається значним. Українські стартапи часто мають реальний дохід і підтверджену бойову ефективність, але залучають менше капіталу, ніж західні компанії, які ще не мають аналогічного практичного досвіду. На цю проблему звертали увагу представники української оборонно-технологічної екосистеми, наголошуючи на необхідності краще захищати власні ноу-хау.

6. Дія.АІ отримує голос, а Україна створює єдину AI-екосистему. Цивільний український high-tech протягом аналізованого періоду значною мірою розвивався навколо концепції Agentic State — держави, в якій штучний інтелект не просто надає інформацію, а допомагає громадянину виконувати адміністративні дії.

15 липня на порталі Дія було представлено голосовий функціонал Дія.АІ. Користувач може не вводити запит вручну, а сформулювати його голосом. Це важливий крок не лише з точки зору зручності, а й цифрової доступності для людей, яким складно користуватися традиційними текстовими інтерфейсами.

23 липня Міністерство цифрової трансформації разом з AI HOUSE оголосило про створення Національної платформи AI-спільноти. На першому етапі планується сформувати відкритий реєстр профільних хабів, дослідницьких центрів, освітніх ініціатив, регіональних спільнот та індустріальних об’єднань. До кінця року передбачається додати до платформи щонайменше 20–30 провідних учасників ринку.

Ця ініціатива має практичний сенс. Українська AI-екосистема залишається фрагментованою: університети, стартапи, державні центри, військові розробники й великі ІТ-компанії часто працюють паралельно, не маючи спільного інформаційного простору.

7. Українсько-естонський AI/GovTech: стартапи вирішують завдання держави. 3 липня було оголошено результати міжнародного українсько-естонського AI/GovTech Hackathon. Його метою стало створення рішень для державного сектору із використанням штучного інтелекту. Захід розвивав співпрацю між українськими й естонськими підприємцями, а призовий фонд становив €15 тис.

Такий формат є перспективним, оскільки дозволяє державним установам формулювати конкретні проблеми, а стартапам — пропонувати рішення без проходження багаторічних процедур закупівлі та погодження.

Для України особливо корисним є досвід Естонії, яка має розвинену систему електронної ідентифікації, міжвідомчого обміну даними та цифрових державних послуг. Україна, зі свого боку, може запропонувати досвід масштабної цифрової держави, що працює в умовах війни, кіберзагроз і постійних атак на інфраструктуру.

8. Енергонезалежний інтернет: xPON-мережі з’являться на мапі Дії. 9 липня Мінцифра розпочала збір даних для створення у Дії національної мапи енергонезалежних мереж xPON. Інтернет-провайдерам запропонували вносити інформацію про власну інфраструктуру, щоб користувачі могли визначати, чи доступний за конкретною адресою оптоволоконний зв’язок, здатний працювати під час відключень електроенергії.

Особливість xPON полягає у тому, що передавання сигналу від провайдера до будинку здійснюється оптоволокном без великої кількості проміжного активного обладнання. Якщо мережевий вузол провайдера та обладнання користувача мають резервне живлення, інтернет може працювати значно довше, ніж звичайні Ethernet-мережі.

В умовах атак на енергосистему це перетворює телекомунікаційну технологію на елемент національної стійкості. Стабільний зв’язок необхідний для дистанційної роботи, освіти, банківських операцій, медичних сервісів і координації дій під час надзвичайних ситуацій.
Загалом український досвід показує, що цифрова інфраструктура має оцінюватися не лише за швидкістю, а й за здатністю функціонувати під час блекаутів, кібератак і фізичного руйнування мереж.

9. Талліннський механізм: кіберзахист переходить від точкових закупівель до системних проєктів. У липні міжвідомча робоча група підтримала 48 нових проєктів, запропонованих для реалізації в межах Талліннського механізму. За оцінкою Мінцифри, українські державні установи поступово відмовляються від невеликих точкових рішень і формують комплексні проєкти кіберзахисту.

Італія, яка очолила координацію механізму, оголосила про виділення ще €1 млн. Приблизно €900 тис. планується спрямувати на захист цифрової інфраструктури Тернопільської області, а €100 тис. — на підтримку Проєктного офісу Талліннського механізму.

Талліннський механізм був створений для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. Його учасники підтримують захист державних установ, місцевих органів влади та об’єктів критичної інфраструктури.

Важливість такого підходу полягає у переході від закупівлі окремих антивірусів або мережевого обладнання до побудови повноцінних систем: центрів моніторингу, резервного копіювання, сегментації мереж, навчання персоналу та реагування на інциденти.

Україна фактично стає полігоном формування нової моделі міжнародної кібердопомоги. Така модель може бути корисною й іншим державам, які стикаються з масштабними гібридними загрозами.

10. Стартапи та капітал: IT Arena пропонує потенційні інвестиції на $12,5 млн. 29 червня IT Arena відкрила набір на Startup Competition 2026. Організатори заявили, що сукупні можливості для залучення інвестицій учасниками можуть становити до $12,5 млн.

Для української екосистеми такі змагання залишаються важливим каналом контакту з інвесторами. Однак їхнє значення потрібно оцінювати не лише за розміром призового фонду, а й за кількістю реальних угод, наступних раундів фінансування та виходів компаній на міжнародні ринки.
Позитивним сигналом стали і підсумки європейської програми Seeds of Bravery. Українські стартапи отримали €12 млн грантів, брали участь у 34 міжнародних конференціях і отримали доступ до десятків європейських інноваційних просторів. Вся програма мала бюджет €20 млн і була спрямована на розвиток українського deep tech.

Завдання наступного етапу – допомогти компаніям перейти від грантової залежності до ринкових доходів. Грант може профінансувати прототип, але не замінює клієнтів, продажі та масштабовану бізнес-модель.

Світовий high-tech:

11. Anthropic запускає Claude Sonnet 5 і спеціальне робоче середовище для науковців. 30 червня Anthropic представила Claude Sonnet 5, позиціонуючи модель як інструмент для програмування, AI-агентів і професійної роботи. Того ж дня компанія оголосила про запуск Claude Science — налаштовуваного робочого середовища для науковців, яке інтегрує дослідницькі інструменти, програмні пакети та обчислювальні ресурси, а також формує результати, придатні для подальшої перевірки.

Anthropic також відновила глобальний доступ до моделей Fable 5 і Mythos 5 після скасування американських експортних обмежень, які раніше змусили компанію тимчасово відключити системи для всіх користувачів. Доступ було поновлено з 1 липня.

Сукупність цих подій показала дві тенденції. Перша – універсальні чатботи поступово перетворюються на спеціалізовані робочі середовища для програмістів, науковців, юристів, медиків та інженерів.

Друга – доступ до найпотужніших моделей може залежати не лише від ціни або технічних можливостей, а й від державної політики та експортного контролю. Для компаній і держав це ще один аргумент на користь диверсифікації постачальників AI-сервісів.

12. США та ЄС переходять до державного контролю кіберздібностей ШІ. Інциденти з автономними агентами викликали реакцію регуляторів. Європейська комісія розпочала консультації з OpenAI та Anthropic щодо ризиків, пов’язаних із кіберздібностями моделей і виходом агентів за межі контрольованих систем.

У США керівництво OpenAI обговорювало з представниками адміністрації механізм добровільного подання найпотужніших моделей на державне тестування кібербезпеки.

Окремо США оголосили про створення координаційної групи, яка має об’єднати розробників ШІ з операторами критичних секторів — енергетики, фінансів, охорони здоров’я та зв’язку. Завданням групи стане обмін інформацією про виявлені моделями вразливості та координація їх усунення.

Таким чином, AI safety перестає бути лише внутрішньою політикою технологічних компаній. Вона поступово стає предметом національного кіберрегулювання.

Найімовірніше, найближчими роками розробники frontier-моделей будуть зобов’язані проходити незалежні випробування, повідомляти про серйозні інциденти, демонструвати системи ізоляції та надавати регуляторам інформацію про потенційно небезпечні можливості моделей.

13. 2 серпня: європейський AI Act входить у фазу реального правозастосування. Кінцева дата аналізованого періоду , а саме 2 серпня 2026 року – стала важливою для всієї світової AI-індустрії. Саме з цього дня починають діяти ключові положення європейського AI Act і повноваження Європейської комісії щодо примусового забезпечення виконання вимог до провайдерів моделей загального призначення.

Європейська комісія оприлюднила детальні рекомендації щодо виконання статті 50 AI Act. Провайдери повинні повідомляти користувачів, коли вони безпосередньо взаємодіють із системою штучного інтелекту, а також забезпечувати машинозчитуване маркування контенту, створеного або зміненого ШІ. Особи, які застосовують такі системи, мають розкривати використання deepfake-контенту, систем розпізнавання емоцій, біометричної категоризації та AI-текстів із суспільно важливих питань, якщо вони публікуються без людського редакційного контролю.

Із 2 серпня Комісія також отримує можливість застосовувати штрафи за невиконання обов’язків провайдерами загальних моделей. Вони мають вести технічну документацію, дотримуватися авторського права, публікувати інформацію про зміст навчальних даних, оцінювати системні ризики та забезпечувати кіберзахист найпотужніших моделей.

Для українських компаній ці правила мають безпосереднє значення. Будь-який AI-продукт, який пропонується європейським користувачам, може потрапити під дію AI Act незалежно від того, де зареєстрована компанія.

14. Кремнієва фотоніка: чипи починають обмінюватися даними світлом. США оголосили про виділення GlobalFoundries $300 млн на розвиток кремнієвої фотоніки та інтегрованої оптики для AI-дата-центрів. Технологія використовує світло замість електричних сигналів для передавання даних між процесорами, що дозволяє збільшити швидкість і знизити енергоспоживання.

Проблемою сучасних AI-систем стає не лише швидкість самого процесора. Величезні масиви даних потрібно швидко переміщувати між тисячами прискорювачів і блоками пам’яті. Традиційні електричні з’єднання споживають дедалі більше енергії та виділяють тепло.
Кремнієва фотоніка може стати одним із ключових компонентів наступного покоління дата-центрів. GlobalFoundries заявляє про ціль досягти швидкості передавання 400 Гбіт/с і до п’яти разів кращої енергоефективності окремих модулів.

У ширшому контексті це означає, що AI-гонка поступово переходить у сферу оптики, матеріалознавства та фотоніки, де програмного забезпечення вже недостатньо.

15. Google перетворює AI-інвестиції на зростання хмарного бізнесу. Під час оприлюднення результатів другого кварталу Alphabet повідомила про зростання загальної виручки на 24% у річному вимірі. Виручка пошукового напряму збільшилася на 17%, а Google Cloud — на 82%. Обсяг контрактного портфеля хмарного підрозділу, за даними компанії, досяг $514 млрд.

Ці показники важливі як доказ того, що AI-бум поступово перетворюється на реальний корпоративний попит. Бізнес купує не лише доступ до чатботів, а й хмарні обчислення, корпоративні моделі, інструменти обробки даних і кібербезпеки.

Водночас високе зростання не скасовує ризиків. Величезні капітальні витрати змушують компанії постійно збільшувати доходи від ШІ. Якщо темпи монетизації сповільняться, ринок може зіткнутися з переглядом завищених очікувань.

Наприкінці липня акції напівпровідникових компаній зазнали значного тиску на тлі побоювань щодо перегріву AI-інфраструктурного ринку, китайської конкуренції та великих фінансових зобов’язань технологічних корпорацій.

16. Квантові обчислення застосували до проблеми термоядерної енергетики. 6 липня IBM, Oak Ridge National Laboratory та Cleveland Clinic повідомили про перші відомі розрахунки конфігурацій матеріалу для термоядерної енергетики на квантовому комп’ютері.
Дослідники змоделювали дев’ять молекулярних конфігурацій перспективного матеріалу, який може використовуватися для виробництва й вилучення тритію. Тритій є надзвичайно рідкісним ізотопом і водночас одним із ключових видів палива для більшості проєктів термоядерних реакторів.
Це ще не означає, що квантові комп’ютери вже перевершили класичні системи у практичному проєктуванні реакторів. Але дослідження демонструє перспективну модель квантово-центричних обчислень, де квантовий процесор виконує окрему складну частину задачі, а класичні суперкомп’ютери забезпечують решту розрахунків.

Найближчі роки квантові системи, ймовірно, не замінять традиційні комп’ютери. Натомість вони стануть спеціалізованими прискорювачами для хімії, фізики матеріалів, фармацевтики й криптографії.

17. Штучний інтелект входить у фармацевтику через великі клітинні датасети. 30 липня британська Relation Therapeutics та фармацевтична корпорація GSK оголосили про співпрацю вартістю до $110 млн.

Relation має створювати великі масиви даних про реакцію клітин людини на генетичні й фармакологічні втручання. Ці дані використовуватимуться для навчання фундаментальних AI-моделей, які допомагатимуть виявляти потенційні мішені для нових лікарських препаратів.

Насправді найбільшу цінність має поєднання якісних біологічних даних, лабораторних експериментів та алгоритмів, здатних виявляти закономірності.

Водночас AI-фармацевтика створює нові правові питання: кому належать моделі, навчені на біологічних даних; чи можна патентувати знайдені алгоритмом мішені; хто відповідатиме за помилки на етапі вибору перспективної молекули.

18. Космічні роботи переходять від експериментів до обслуговування супутників. 21 липня було запущено Mission Robotic Vehicle компанії Northrop Grumman із роботизованим комплексом RSGS, підтриманим NASA і профінансованим DARPA. Космічний апарат оснащений двома роботизованими маніпуляторами й має обслуговувати супутники на геостаціонарній орбіті.

Розвиток орбітального сервісу може змінити економіку космічної галузі. Традиційно супутник після поломки або вичерпання палива ставав фактично непридатним. Роботизовані апарати потенційно зможуть проводити огляд, ремонт, дозаправлення, заміну компонентів або переміщення на іншу орбіту.

NASA також оголосила про місію CAPSTONE 02, заплановану на 2027 рік. Два невеликі апарати мають демонструвати автономну навігацію, зближення, міжсупутниковий зв’язок і роботу в навколомісячному просторі.

Таким чином, космічні системи поступово переходять від моделі окремих апаратів до моделі інфраструктури, що обслуговується, ремонтується і координується автономно.

19. Космос стає частиною протиракетної та інформаційної інфраструктури. 29 липня SpaceX отримала замовлення Космічних сил США на суму $1,6 млрд для проведення 18 запусків Falcon 9 до кінця 2027 року. Ракети мають виводити на орбіту супутники Пентагону, призначені для виявлення і супроводження повітряних цілей.

У 2026 році сукупний обсяг контрактів SpaceX, пов’язаних із Пентагоном, за оцінкою Reuters, досяг щонайменше $7 млрд. Значна частина проєктів пов’язана з майбутньою американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

Цей процес показує, що космічна інфраструктура дедалі тісніше інтегрується з повітряною та протиракетною обороною. Супутники стають не лише засобом спостереження, а частиною мережі, яка в реальному часі передає дані між радарами, командними центрами і перехоплювачами.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд новин світу high-tech: тільки важливі новини тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Документ став першим формальним кроком до створення масштабного Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. Його ідея полягає в тому, щоб поєднати український досвід розроблення та бойового застосування безпілотників із виробничими, фінансовими й технологічними можливостями європейської промисловості.

Європейська сторона обіцяє не лише гроші, а й безпечні виробничі майданчики, спільні стандарти та простіші умови для створення спільних підприємств. До ініціативи залучають 19 засновників, серед яких європейські Indra, Fincantieri та Quantum Systems, а також українські оборонні компанії. У перспективі партнерство планують поширити на антибалістичні технології.

Окремо Урсула фон дер Ляєн оголосила про спрямування ще 1 млрд євро на виробництво дронів. Раніше з відповідного кредитного пакета ЄС уже було виділено 4 млрд євро. Отже, йдеться не про символічний меморандум, а про поступове створення великого транскордонного оборонного виробництва.

Brave1 Market: військова техніка за логікою звичайного маркетплейсу. 15 липня на державному маркетплейсі оборонних технологій Brave1 Market запрацював Кабінет закупівельника. Військові підрозділи тепер можуть замовляти за власні кошти безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, програмне забезпечення, комплектуючі, боєприпаси, симулятори та інші вироби. У системі фіксуються замовник, найменування товару, кількість і перебіг закупівлі.

До цього повноцінний кабінет використовувався переважно для замовлень за програмою «єБали», які підрозділи отримують за верифіковані бойові результати. Закупівлі за власні гроші часто оформлювалися напряму між військовою частиною і виробником та не завжди залишали повний цифровий слід. Новий механізм має зробити такі операції прозорішими та безпечнішими.

На момент оголошення через кабінет уже було оформлено 22 замовлення загальною вартістю 18,9 млн грн. Загалом через Brave1 Market військові раніше замовили понад 500 тис. дронів.

«Циклоп» виходить на полювання. 17 липня Міністерство оборони повідомило про кодифікацію та допуск до використання в Збройних силах українського безпілотного авіаційного комплексу «Циклоп». Він має кілька модифікацій: простіші та дешевші призначені для наземних або повільних повітряних цілей, а потужніші — для перехоплення швидкісних ударних дронів на значній висоті.

Розмах крил апарата трохи перевищує один метр, у повітрі він може перебувати майже півтори години. За інформацією Міноборони, модифікація «Циклоп V2» уже знищила понад сотню цілей, серед яких «Гербера», Zala, «Орлан», Supercam, «Ланцет» і «Молнія». Окремі варіанти комплексу розраховані на боротьбу з «шахедами».

Приватні підприємства створюють власний ешелон ППО. До середини липня до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало їм статус уповноважених на здійснення відповідних заходів. Бойові групи чотирьох підприємств уже виконують завдання та, за офіційними даними, збили понад 50 ударних і розвідувальних безпілотників.

Йдеться не про приватні воєнізовані структури, що діють самостійно. Такі групи включені до загальної системи під управлінням Повітряного командування Повітряних сил. Їхнє призначення — захищати працівників, виробничі потужності та критичну інфраструктуру підприємств.

48 кіберпроєктів для держави та громад. 14 липня міжвідомча робоча група Талліннського механізму підтримала 48 нових українських проєктів у сфері кібербезпеки. Після технічної оцінки їх пропонуватимуть міжнародним партнерам для фінансування. Частина ініціатив спрямована на захист державних реєстрів і критичної інфраструктури від масштабних атак.

Важливою зміною стало розширення кола потенційних учасників. Подавати проєкти тепер можуть органи місцевого самоврядування — міські, селищні та обласні ради, якщо вони отримали підтримку відповідної обласної військової адміністрації.

Інтернет для прифронтових громад: кабель як елемент стійкості. 13 липня Мінцифри оголосило програму технічної підтримки місцевих провайдерів із дев’яти прифронтових і прикордонних областей, включно з Дніпропетровською. До 20 операторів мають отримати оптичний кабель, матеріали для ремонту ліній, монтажне обладнання та інструменти для аварійно-відновлювальних робіт.

Перевага надаватиметься провайдерам, які забезпечують зв’язком населення, бізнес і критичну інфраструктуру та використовують сучасні пасивні оптичні мережі — GPON, XGS-PON та інші технології.

Світовий хай-тек:

Meta будує цифрове місто потужністю 5 ГВт. 13 липня Meta оголосила про розширення дата-центру Hyperion у Луїзіані. Проєктна обчислювальна потужність комплексу збільшена з понад 2 до 5 ГВт, а загальні інвестиції перевищать 50 млрд доларів. Центр призначений передусім для навчання і роботи великих моделей штучного інтелекту.

П’ять гігаватів — це вже масштаб не звичайного офісу чи навіть заводу, а окремого великого промислово-енергетичного комплексу. Meta також планує інвестувати понад 1 млрд доларів у місцеві дороги, водопостачання та іншу інфраструктуру.

Того самого тижня адміністрація США готувала добровільну угоду між енергетичними компаніями та власниками дата-центрів, щоб зростання споживання електроенергії не призвело до різкого підвищення тарифів для населення. Причина очевидна: AI-інфраструктура починає безпосередньо конкурувати з містами і промисловістю за доступні мережеві потужності.

Обчислювальні потужності стають окремим товаром. Meta вже розглядає можливість не тільки використовувати свої сервери, а й продавати доступ до них іншим AI-компаніям. За даними Reuters, Meta та Anthropic обговорювали потенційну дворічну угоду про оренду обчислювальної потужності вартістю до 10 млрд доларів. Переговори залишалися на ранній стадії й могли не завершитися контрактом.

Паралельно SpaceX вела переговори про надання Пентагону дата-центрових ресурсів на мільярди доларів для запуску військових і розвідувальних AI-моделей. Це розширило б уже наявну співпрацю компанії з американським оборонним відомством у сферах запусків, супутникового зв’язку та відстеження ракет.

Китай пропонує світу власний порядок розвитку штучного інтелекту. 17 липня на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї китайський лідер Сі Цзіньпін представив Китай як прихильника відкритих AI-моделей і ширшого доступу країн, що розвиваються, до технологій. Пекін просуває створену за його участю Всесвітню організацію співробітництва у сфері ШІ — WAICO, до якої приєдналися 29 держав.

Китай також планує розвивати навчальні програми та центри співробітництва з державами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки й Африки. Одночасно Сі закликав зберігати AI-системи під людським контролем і створити механізми раннього попередження про небезпечну автономну поведінку.
За красивою риторикою про технологію як «суспільне благо» стоїть цілком прагматична боротьба. США формують власну мережу партнерств, контролюють постачання передових чипів і прагнуть зберегти лідерство американських компаній.

Китай відповідає дешевшими відкритими моделями, власними процесорами та пропозицією технологічної співпраці державам Глобального Півдня.

ASML розширює виробництво обладнання, яке створюють чипи. Нідерландська ASML, що виробляє критично важливе літографічне обладнання для напівпровідникових фабрик, підвищила прогноз річної виручки до 43–45 млрд євро.

Компанія планує збільшувати виробничі можливості для своїх найскладніших EUV-систем приблизно на 30% щороку протягом наступних двох років. Значна частина розширених потужностей до кінця 2027 року вже зарезервована клієнтами.

ASML займає унікальне місце в глобальній економіці. Без її обладнання неможливо масово виробляти найбільш передові процесори. Тому навіть Nvidia, Apple або розробники великих моделей залежать від відносно маловідомої широкій публіці європейської компанії.

Роботи виходять із заводських кліток. Nvidia оголосила про партнерство з японськими виробниками Fanuc і Yaskawa Electric для розвитку так званого фізичного AI — систем, які сприймають навколишнє середовище та діють у реальному світі. Підтримувана японською державою компанія Noetra планує придбати 27 500 процесорів Nvidia Rubin для відповідної інфраструктури.

Звичайний промисловий робот багато років виконував одну й ту саму жорстко запрограмовану операцію. Фізичний AI має дозволити машині розпізнавати нові предмети, пристосовувати рухи до змін середовища та навчатися на прикладах.

Найоригінальніший робот тижня з’явився завдяки дослідникам KAIST і Стенфордського університету. Вони створили одяг із м’якими пневматичними «ліанами», який здатний приблизно за десять секунд одягнути людину без допомоги рук.

Система може використовуватися людьми з інвалідністю, літніми громадянами, працівниками чистих приміщень напівпровідникових заводів і рятувальниками.

США об’єднують розробників AI та операторів критичної інфраструктури. 14 липня Білий дім оголосив про створення координаційної групи, яка об’єднає розробників передових AI-систем з операторами фінансової, медичної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури. Компанії мають обмінюватися інформацією про вразливості, знайдені за допомогою штучного інтелекту, і координувати їх усунення.

Парадокс сучасного AI полягає в тому, що одна й та сама модель може знайти помилку в програмі та допомогти її виправити — або передати її зловмисникові для атаки. Чим сильнішими стають інструменти автоматичного аналізу коду, тим коротшим стає час між виявленням слабкого місця та його масовою експлуатацією.

Тому традиційна схема, за якої компанія кілька місяців готує оновлення, дедалі гірше відповідає реальності. Критична інфраструктура має обмінюватися інформацією майже в реальному часі.

Велика Британія готує підліткам нічну паузу для соціальних мереж. Британський уряд планує запровадити для користувачів віком 16–17 років автоматичне обмеження доступу до соціальних мереж із опівночі до шостої ранку. Підліток зможе змінити налаштування, однак за замовчуванням нічне користування буде заблоковане, а механізми, що заохочують безкінечне прокручування, мають вимикатися. Для дітей до 16 років Велика Британія раніше оголосила ширшу заборону соціальних мереж.

Це важлива зміна філософії регулювання. Держава звертає увагу не лише на небезпечний контент, а й на архітектуру застосунку — сповіщення, нескінченну стрічку, автоматичне відтворення та інші засоби утримання уваги.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю – огляд основних високотехнологічних новин опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

До переліку увійшли, зокрема, дрон-перехоплювач Octopus, керований боєприпас, детектор безпілотників «Вітряк», а також системи зв’язку, управління і термінального наведення для безпілотних літальних апаратів та наземних роботизованих комплексів. Інформацію про технології розміщують у закритому розділі Brave1, де виробники можуть ознайомлюватися з документацією та подавати заявки на отримання ліцензій.
Це створює передумови для паралельного виробництва однієї розробки на кількох підприємствах, скорочення строків масштабування та зменшення залежності від можливостей окремого заводу.

За офіційною інформацією, лише протягом четвертого кварталу 2025 року в межах відповідного механізму вже було надано 30 ліцензій.
Українська модель може стати прикладом своєрідного «оборонного відкритого коду», хоча й із суттєвими обмеженнями безпеки. Її зміст полягає не у вільному поширенні креслень, а в контрольованому допуску перевірених виробників до технологій, які необхідно швидко масштабувати для потреб фронту.

2. Національна карта xPON: зв’язок як складова енергетичної стійкості. 9 липня Міністерство цифрової трансформації повідомило про початок збору даних для створення національної карти покриття енергонезалежними мережами xPON.

Технологія передбачає передання сигналу через пасивну оптичну мережу та за умови резервного живлення обладнання провайдера, абонентського оптичного термінала й маршрутизатора може забезпечувати доступ до інтернету понад 72 години під час відключення електроенергії.

За даними Мінцифри, xPON уже використовують близько 54% українських абонентів фіксованого інтернету, а послуги на основі цієї технології надають понад 1200 провайдерів. Під час масштабних відключень попит на підключення до таких мереж майже подвоюється.
Національна карта має дати змогу громадянам бачити, які оператори пропонують стійке до знеструмлення підключення, а державі – визначати населені пункти та райони, де енергонезалежність мереж залишається недостатньою. В умовах війни така інформація має не лише споживче, а й безпекове значення.

Під час тривалого знеструмлення інтернет необхідний для отримання повітряних тривог, екстрених повідомлень, доступу до державних сервісів, дистанційної роботи, банківських операцій і координації волонтерської допомоги. Тому xPON фактично стає елементом цивільного захисту.
Проте сама наявність оптичного кабелю не гарантує тридобову автономність. Необхідне резервне живлення вузлів провайдера, стабільна робота магістральних каналів, справні акумулятори та можливість користувача живити оптичний термінал і Wi-Fi-роутер. Отже, карта повинна відображати не тільки формальний тип технології, а й реальну тривалість автономної роботи мережі.

3. Український рукопис перетворюють на дані для штучного інтелекту. 8 липня були оголошені результати національного AI-челенджу Handwritten to Data, спрямованого на розпізнавання українського рукописного тексту.

До змагання долучилися понад 870 розробників, які сформували 198 команд і подали близько 6 800 версій моделей. До фінальної частини вийшли десять команд. Розробку переможців планують інтегрувати в державні цифрові сервіси, зокрема в систему «єДозвіл».
У межах проєкту було також сформовано RUKOPYS – перший відкритий анотований масив даних українського рукописного тексту, що охоплює матеріали, створені протягом більш ніж ста років. Масив може використовуватися для навчання моделей оптичного розпізнавання, роботи з архівами, історичними документами, заявами громадян та адміністративними формами.

Значення цієї події виходить за межі одного державного сервісу. Сучасні системи штучного інтелекту потребують великих, якісно розмічених і мовно репрезентативних наборів даних. Англійська, китайська та низка інших великих мов представлені у глобальних масивах значно краще, ніж українська. Без власних датасетів українські установи змушені користуватися моделями, які гірше розпізнають українські прізвища, топоніми, історичну орфографію та специфічні форми написання літер.

RUKOPYS може стати основою для оцифрування архівних фондів, судових матеріалів, медичних карток, рукописних заяв і документів органів місцевого самоврядування. Водночас необхідно враховувати захист персональних даних, авторські права на окремі документи, допустимість автоматично розпізнаного тексту як доказу та необхідність перевірки людиною у юридично значущих процедурах.

4. «Кар’єрна студія» з AI: цифровізація ринку праці. Цього ж дня Міністерство цифрової трансформації представило «Кар’єрну студію» – цифрову платформу, яка має об’єднати інструменти професійної орієнтації, підготовки резюме, пошуку вакансій і навчання. Серед запланованих функцій – симулятор співбесіди зі штучним інтелектом, персоналізовані рекомендації та допомога у визначенні професійної траєкторії. Платформа розвивається на базі Дія.Освіта, яка має близько 3,3 млн користувачів.

Це показує, що державне використання AI в Україні переходить від демонстраційних чат-ботів до функціональних сервісів. Штучний інтелект має не просто відповідати на запитання, а аналізувати навички людини, зіставляти їх із вимогами роботодавців, допомагати готуватися до співбесіди та пропонувати навчальні матеріали.

5. Дія.City: зростає економічна вага українського технологічного сектору. 8 липня Мінцифри оприлюднило регіональні дані щодо податкових надходжень резидентів Дія.City. За підсумками 2025 року компанії спеціального правового режиму сплатили 34,6 млрд грн податків. На Київ і Київську область припало 24,3 млрд грн, а до п’ятірки провідних регіонів також увійшли Львівська, Дніпропетровська, Харківська й Одеська області.

На момент публікації режим об’єднував близько 4500 компаній і 187 тис. фахівців. Сукупні податкові надходження резидентів із часу запуску Дія.City оцінювалися приблизно у 90 млрд грн.

Дані показують, що технологічний сектор залишається значною частиною економіки навіть за умов війни. Водночас вони демонструють високу територіальну концентрацію: переважна частина податків формується у столиці та кількох великих регіонах.
Для Дніпропетровської області входження до п’ятірки лідерів має особливе значення. Регіон має можливість поєднати традиційну промислову базу з розробленням промислового програмного забезпечення, оборонних технологій, енергетичних систем, робототехніки, засобів кіберзахисту та цифрових рішень для будівництва.

Подальша ефективність Дія.City залежатиме не тільки від кількості зареєстрованих компаній. Важливими показниками мають стати частка продуктових підприємств, обсяг експорту, інвестиції в дослідження і розробки, кількість патентів, частка технологій подвійного призначення та здатність компаній зберігати ключові команди в Україні.

6. GPT-5.6: нова модель і новий рівень безпекової дискусії. Головною світовою AI-подією тижня став запуск OpenAI 9 липня сімейства GPT-5.6. До нього увійшли три основні варіанти: Sol як флагманська модель, Terra як збалансована за можливостями та вартістю версія і Luna як найбільш економна модель. Для складних завдань передбачено режим ultra, який використовує координацію кількох агентів. Моделі стали доступними в ChatGPT, Codex та через API.

Важливою особливістю запуску став акцент на безпеці. У системній картці OpenAI моделі GPT-5.6 віднесені за внутрішньою методикою Preparedness Framework до категорії високих можливостей у сферах кібербезпеки та біологічних і хімічних знань. Водночас компанія зазначає, що модель не досягла високого рівня здатності до самовдосконалення і не може самостійно здійснювати повний цикл складної атаки на добре захищену інфраструктуру.

Запуск відбувся після додаткової затримки, пов’язаної з вимогою уряду США провести безпекове тестування та оцінити можливі ризики для національної безпеки. Це показує, що передові мовні моделі дедалі частіше розглядаються не лише як комерційні продукти, а як технології подвійного призначення.

Для користувачів практичне значення має не тільки зростання результативності моделі. Суттєвішим є розвиток агентних можливостей: система може розподіляти завдання між кількома спеціалізованими агентами, працювати з інструментами, кодом і зовнішніми джерелами та виконувати багатокрокові операції.

7. ООН розпочинає глобальний діалог щодо управління штучним інтелектом. 6 липня в Женеві відбувся перший глобальний міжурядовий діалог ООН з питань управління штучним інтелектом. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав до формування узгоджених міжнародних правил, особливо у питаннях безпеки дітей, дезінформації, кіберзлочинності та використання автономних систем. Він також наголосив, що технологічні можливості розвиваються швидше, ніж державний нагляд, а основні ресурси ШІ концентруються переважно у США та Китаї.

Поява такого діалогу означає, що глобальне регулювання AI переходить від декларацій до формування постійних інституційних механізмів. Досі основними центрами регулювання були Європейський Союз, США, Китай і групи держав на кшталт G7. ООН може запропонувати ширший формат, у якому братимуть участь країни, що не мають власних великих моделей або обчислювальної інфраструктури.

Водночас створення єдиного міжнародного режиму буде надзвичайно складним. США, Китай та ЄС мають різні підходи до свободи інформації, приватності, державного контролю та відповідальності платформ. Держави також неохоче погоджуватимуться на обмеження технологій, які можуть забезпечувати економічну або військову перевагу.

Найреалістичнішим результатом у найближчій перспективі є не всеосяжний міжнародний договір, а узгодження мінімальних стандартів: тестування найбільш потужних моделей, повідомлення про небезпечні інциденти, захист дітей, маркування синтетичного контенту та обмеження доступу автономних систем до критичної інфраструктури.

8. Китай розглядає обмеження доступу до власних AI-моделей. Ще однією ознакою технологічного протекціонізму стало повідомлення про те, що влада Китаю розглядає можливість обмежити міжнародний доступ до найбільш передових китайських моделей штучного інтелекту, включно з окремими системами з відкритими вагами. Обговорення торкалося принаймні Alibaba, ByteDance та Z.ai, а також технологій DeepSeek.

Китайські відкриті моделі набули популярності завдяки відносно низькій вартості, можливості локального розгортання та високим результатам у низці тестів. Їх використовують не тільки китайські компанії, а й закордонні стартапи та дослідницькі групи. Можливі обмеження означатимуть відхід від стратегії, за якої Китай поширював вплив через доступні відкриті моделі.

Причини такого кроку можуть бути пов’язані з прагненням не допустити використання китайських досягнень конкурентами, зберегти контроль над технологіями подвійного призначення та відповісти на американські експортні обмеження щодо передових напівпровідників.

У результаті глобальна AI-екосистема може розділитися на кілька блоків. Один буде орієнтуватися на американські комерційні моделі, другий – на китайські системи, третій – на європейські або національні моделі з підвищеними вимогами до суверенітету даних. Для користувачів це означатиме відмінності у стандартах безпеки, правилах модерації, доступності обладнання та умовах використання даних.

9. Meta створює власний AI-чип Iris. 9 липня стало відомо, що Meta планує у вересні розпочати виробництво власного AI-процесора Iris. Чип розробляється в межах програми Meta Training and Inference Accelerators за участю Broadcom, а виробництво має здійснювати TSMC. Компанія прагне довести сукупну обчислювальну потужність своєї інфраструктури до 14 ГВт у 2027 році.

Meta планує використовувати Iris у внутрішніх системах Facebook, Instagram та інших сервісах. Власний процесор має зменшити залежність від Nvidia й AMD, скоротити витрати та дати можливість оптимізувати апаратне забезпечення під конкретні моделі компанії. У 2026 році Meta може витратити на AI-інфраструктуру до $145 млрд.

Ця подія відображає важливу тенденцію: найбільші технологічні корпорації більше не хочуть залежати від універсального ринку чипів. Google розвиває TPU, Amazon – Trainium та Inferentia, Microsoft – Maia, а Meta – лінійку MTIA.

10. Програмовані чипи повертаються завдяки робототехніці. Компанія Altera, яка спеціалізується на програмованих матрицях FPGA, прогнозує щорічне зростання приблизно на 20%. Попит підтримується розвитком робототехніки, засобів зв’язку, систем оброблення сенсорних даних і периферійного штучного інтелекту. Компанія також працює над новими рішеннями на основі 2- та 3-нанометрових технологічних процесів TSMC.

FPGA можна перепрограмовувати після виробництва, що робить їх придатними для систем, вимоги до яких швидко змінюються. У робототехніці вони можуть обробляти дані з камер, лідарів, радарів і двигунів із мінімальною затримкою.

Це особливо важливо для безпілотників, автономного транспорту, систем радіоелектронної боротьби та промислових роботів. У таких випадках передання всіх даних у віддалений дата-центр є надто повільним або небезпечним, тому частину обчислень необхідно виконувати безпосередньо на пристрої.

11. Європейська комісія звинувачує Meta у формуванні залежності. 10 липня Європейська комісія повідомила про попередній висновок щодо можливого порушення Meta вимог Акта про цифрові послуги. Предметом розгляду стали нескінченна стрічка, автоматичне відтворення відео, push-повідомлення та надмірно персоналізовані рекомендаційні системи. На думку Комісії, компанія могла недостатньо оцінити й мінімізувати ризики для добробуту користувачів, зокрема неповнолітніх.

Справу можна вважати важливим етапом у розвитку цифрового регулювання. Раніше контролюючі органи переважно реагували на незаконний контент, порушення конкуренції або неправомірне використання персональних даних. Тепер предметом правової оцінки стає сам дизайн платформи.
Нескінченне прокручування або система сповіщень не є контентом у традиційному розумінні. Проте вони впливають на поведінку людини, тривалість використання сервісу та здатність припинити взаємодію. Регулятор фактично ставить питання про те, чи може цифровий інтерфейс бути небезпечним за своєю архітектурою.

Для технологічних компаній це означає, що виконання вимог законодавства не обмежуватиметься політикою конфіденційності. Необхідно буде документувати вплив алгоритмів і дизайнерських рішень, проводити оцінювання ризиків та пропонувати менш маніпулятивні варіанти користування.

12. Велика Британія посилює нагляд за хмарними провайдерами. 10 липня британські регулятори визначили Microsoft, Google, Amazon Web Services і Oracle критично важливими сторонніми постачальниками для фінансового сектору. Це дає органам нагляду можливість безпосередньо перевіряти їхню операційну стійкість, вимагати самооцінювання, проводити тести та отримувати повідомлення про значні інциденти.

Підставою для такого підходу є висока концентрація фінансових установ у кількох хмарних екосистемах. Збій одного великого провайдера може одночасно вплинути на банки, платіжні системи, страхові компанії та інвестиційні платформи.

Хмара тривалий час сприймалася як спосіб зменшити ризики, оскільки великі провайдери мають більше ресурсів для захисту, ніж окрема організація. Проте масовий перехід до кількох платформ створив новий системний ризик — концентрацію. Технічна надійність окремого сервісу не усуває небезпеку одночасного порушення роботи багатьох установ.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю: тільки важливе про український і світовий хай-тек опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.