Особливий інтерес у колекціонерів викликають рідкісні телефони в ідеальному стані, особливо якщо вони збереглися в оригінальному пакованні. Один з найвідоміших прикладів — перший Apple iPhone 2007 року. Нерозпакований смартфон продали на аукціоні за 190 тисяч доларів, або понад 60 мільйонів форинтів (приблизно 8,4 млн грн). Високу ціну пояснюють не лише віком пристрою, а й його культовим статусом та обмеженою кількістю добре збережених екземплярів.

Попит мають й інші моделі, які колись були символами своєї епохи. Серед них — Motorola DynaTAC 8000X, який вважають одним із перших комерційних мобільних телефонів, Motorola Razr V3, а також рідкісний Motorola MicroTAC 9800X, особливо в білому кольорі. Колекціонери також активно шукають старі моделі Nokia — зокрема 7280, 8110, N79, 6310 та легендарний Nokia 3310.

Не залишилися осторонь і пристрої BlackBerry. Серед найцінніших моделей називають Bold 9900 та Porsche Design P’9981. Крім того, на ринку високо оцінюють і менш відомі телефони, які сьогодні трапляються дуже рідко, зокрема NEC IDO Japan, Nokia Talkman HSN-4, Philips Porty або Bosch Cartel-T.

Утім, історії про продажі за сотні тисяч доларів не означають, що будь-який старий телефон автоматично стане дорогим лотом. Більшість моделей продають за значно скромніші суми. Наприклад, Nokia 3310 зазвичай оцінюють у межах 8–25 тисяч форинтів (приблизно 1,1–3,5 тис. грн) залежно від стану та комплектації. Частина рідкісних телефонів узагалі може довго залишатися без покупців, якщо модель не має особливого попиту серед колекціонерів.

На ціну впливає одразу кілька чинників. Найважливішими вважаються рідкість моделі, технічний стан пристрою та наявність оригінальних аксесуарів. Коробка, зарядний пристрій, документи та інструкція можуть суттєво підвищити вартість телефона. Також важливо, чи працює пристрій і наскільки добре він зберігся зовні.

Фахівці радять перед продажем очистити телефон, перевірити його працездатність і переглянути актуальні ціни на аукціонних сайтах, оскільки ринок ретротехніки постійно змінюється. У деяких випадках старий мобільний телефон, який роками лежав без діла, може виявитися несподівано цінним для колекціонерів.

dnepr.com

Запись За які старі телефони покупці готові змагатися на аукціонах опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. ШІ як елемент мережевого поля бою. 4 травня український технологічний сегмент обговорював позицію очільника Defense AI Center «A1» Данила Цьвока щодо ролі ШІ у військовій сфері. Ключова ідея полягає не у створенні повністю автономної зброї, а у формуванні висококоординованої системи, де ШІ прискорює ухвалення рішень, аналіз даних і взаємодію бойових платформ, але контроль залишається за людиною. За оцінкою, протягом найближчих трьох-п’яти років ШІ може стати основою мережевого поля бою, де дрони, сенсори, аналітичні системи та засоби ураження працюватимуть як єдина екосистема.

Такий підхід є принципово важливим для майбутнього регулювання автономних бойових систем, оскільки дозволяє поєднати технологічну ефективність із вимогами міжнародного гуманітарного права, персональної відповідальності командирів і контролю за пропорційністю застосування сили.

2. Українська ШІ-турель проти БпЛА. 9 травня Міністерство оборони України повідомило, що понад 10 підрозділів уже застосовують малу турель зі штучним інтелектом від учасника кластера Brave1. За інформацією Міноборони, система автономно виявляє, супроводжує та розраховує траєкторію ворожого БпЛА, а оператор підтверджує ураження одним натисканням кнопки. Окремо підкреслено, що такі засоби можуть бути особливо важливими проти дронів на оптоволокні, які є стійкішими до традиційних засобів радіоелектронної боротьби.

Для цивільної економіки така швидкість зазвичай майже недосяжна, але в оборонній сфері України вона стала умовою виживання. Водночас саме тут виникає потреба у стандартах безпечного застосування ШІ: журналювання рішень, контроль оператора, тестування на помилки розпізнавання, захист від перехоплення управління та відповідальність за неправомірне застосування.

3. Тактичний РЕБ як «невидима» високотехнологічна спеціальність. 9 травня Міноборони також опублікувало матеріал про операторів тактичного РЕБ ближньої дії. У ньому фактично описано нову військово-технологічну професію, що поєднує радіофізику, аналіз спектра, роботу з програмним забезпеченням, електроніку, маскування та тактику. Міноборони зазначає, що оператори РЕБ створюють «мертву зону» для ворожих дронів і зв’язку, аналізують частоти, миттєво вмикають генератори перешкод і захищають власні канали зв’язку.

Це важливо для післявоєнної економіки. Навички операторів РЕБ прямо конвертуються у телекомунікації, кібербезпеку, радіомоніторинг, hardware engineering і системне адміністрування. Отже, воєнна high-tech-компетентність може стати одним із ресурсів післявоєнної модернізації українського ринку праці.

4. Цифрова освіта й ШІ-грамотність. 5 травня Мінцифри повідомила про участь у конференції Innovating Education 2026, яка об’єднала понад 6 000 освітян. У центрі дискусій були адаптація університетів до реальних запитів ринку, критичне мислення, lifelong learning, інтеграція ШІ та нові освітні формати. Мінцифра також зазначила, що на платформі Дія.Освіта використовуються ШІ-провідник, менторка та інтерактивні симулятори, а серед стратегічних напрямів цифрової освіти прямо названо інтеграцію ШІ.

Без масової ШІ-грамотності Україна не зможе повноцінно використати технологічну перевагу ні в державному управлінні, ні в бізнесі, ні в обороні. Особливо важливо, що держава пов’язує цифрову освіту з критичним мисленням: у добу генеративного контенту це вже не гуманітарна «додаткова навичка», а базова умова інформаційної безпеки.

Світовий сектор: ШІ, мікрочипи, кіберризики та регуляторна перебудова

1. OpenAI оновила стандартну модель ChatGPT. 5 травня OpenAI повідомила про оновлення стандартної моделі ChatGPT до GPT-5.5 Instant. За даними компанії, модель має давати точніші, лаконічніші та персоналізованіші відповіді; в internal evaluations вона зменшила кількість hallucinated claims на 52,5% у високоризикових темах, зокрема медицині, праві та фінансах, порівняно з GPT-5.3 Instant. Також заявлено покращення роботи із зображеннями, STEM-запитами та рішенням про те, коли потрібен вебпошук.

Для журналу правового або управлінського профілю тут ключовим є не лише технічне оновлення. Важливіше інше: якість ШІ починає вимірюватися не тільки «розумністю», а й надійністю у сферах високого ризику. Право, медицина, фінанси, державні послуги й безпека стають тестовими полігонами для питання: чи може генеративний ШІ бути інструментом професійної допомоги без неприйнятного рівня помилок?

2. США розширюють державне тестування військового AI. 5 травня Reuters повідомило, що Microsoft, Google і xAI погодилися надати уряду США ранній доступ до нових моделей ШІ для тестування з погляду національної безпеки. Йдеться про оцінювання моделей Центром стандартів та інновацій ШІ при Міністерстві торгівлі США, зокрема щодо їхніх можливостей і ризиків до публічного запуску.

Держава вже не обмежується загальними етичними принципами, а переходить до попереднього технологічного аудиту. Для України, яка розвиває власні державні та оборонні ШІ-рішення, це важливий орієнтир: майбутнє регулювання ШІ, ймовірно, буде побудоване навколо доступу регулятора до тестування, аудиту безпеки, оцінки кіберризиків і спеціальних режимів для frontier models.

3. ЄС домовився про спрощення правил AI Act. 7 травня Рада ЄС і Європарламент досягли попередньої домовленості щодо спрощення й уточнення частини правил у межах AI Act. Серед основних положень — відтермінування застосування правил для високоризикових автономних ШІ-систем до 2 грудня 2027 року, а для високоризикових систем, вбудованих у продукти, — до 2 серпня 2028 року. Також погоджено заборону AI-практик, пов’язаних із генеруванням сексуального чи інтимного контенту без згоди, а також матеріалів сексуального насильства над дітьми.

Це важлива подія і для України, оскільки європейська модель регулювання ШІ фактично формує майбутній нормативний горизонт для українського законодавства. Водночас ця домовленість показує компроміс: ЄС намагається зберегти високий рівень захисту прав людини, але водночас зменшити адміністративне навантаження на бізнес. Для України такий баланс буде особливо складним: потрібно одночасно стимулювати інновації, не допустити цифрового свавілля та гармонізуватися з європейським правом.

4. Meta посилює AI-age assurance для захисту дітей. 5 травня Meta оголосила про нові AI-powered age assurance measures. Компанія заявила, що використовуватиме ШІ для виявлення користувачів молодше 13 років у Facebook та Instagram, аналізуючи профілі, публікації, коментарі, біографії, підписи та візуальні ознаки, зокрема загальні вікові сигнали. Meta підкреслює, що це не facial recognition, а оцінювання віку на основі контекстних і візуальних ознак.

Позитивним є намір посилити захист неповнолітніх, але правові ризики очевидні: алгоритмічна помилка у визначенні віку, непрозорість критеріїв, потенційна дискримінація, обробка чутливих даних і складність оскарження автоматизованих рішень. Тобто захист дітей онлайн дедалі більше залежатиме не лише від заборон і санкцій, а від якості процедурного контролю за алгоритмами.

5. SpaceX і проєкт Terafab. 6 травня Reuters повідомило, що SpaceX подала плани щодо будівництва напівпровідникового виробництва Terafab у Техасі з заявленою інвестицією $55 млрд і можливим розширенням до $119 млрд. Проєкт пов’язують із потребами Tesla, SpaceX, AI-дата-центрів, автономного водіння, робототехніки та, ширше, з прагненням до вертикальної інтеграції обчислювальної інфраструктури.

Якщо цей підхід реалізується, він може стати прикладом нової промислової логіки: великі технологічні компанії більше не хочуть залежати лише від зовнішніх постачальників чипів, а прагнуть будувати власні або квазівласні виробничі контури.

6. Фінансові регулятори реагують на ризики AI-driven attacks. 8 травня Reuters повідомило, що Європейський центральний банк вивчає захист від кібератак, які можуть бути посилені моделями на кшталт Anthropic Mythos. За словами Крістін Лагард, Європейський центральний банк оцінює потенційні ризики для банківського сектору, хоча Європа перебуває у складному становищі через відсутність доступу до такої моделі для повноцінного тестування.

Якщо ШІ здатен прискорити пошук вразливостей, автоматизувати фішинг, моделювати поведінку захисних систем або масштабувати атаки, то банки, біржі, платіжні системи й енергетичні компанії мають розглядати AI-cyber risk як системний ризик, а не як звичайну ІТ-проблему.

7. Освітні платформи як мішень 8 травня Reuters повідомило, що деякі школи та університети, чиї дані студентів були викрадені внаслідок інциденту з освітнім інструментом Canvas, контактували з хакерами, щоб запобігти оприлюдненню даних.

Освітні платформи накопичують персональні дані дітей, студентів, викладачів, результати навчання, комунікації, а іноді й фінансову інформацію. Для України, яка активно цифровізує освіту, це особливо важливо: без кібергігієни, резервного копіювання, аудиту постачальників і чітких вимог до захисту даних цифровізація освіти може створювати нові ризики.

8. Квантові комунікації та оборонне застосування. 7 травня Reuters повідомило, що Terra Quantum отримала контракт із Повітряними силами США на програмне забезпечення для симуляції захищених військових комунікацій у складних умовах, зокрема за наявності перешкод і обмеженої пропускної здатності.

Того ж тижня Reuters повідомило, що британська Quantum Motion залучила $160 млн для створення квантових комп’ютерів на базі стандартних кремнієвих транзисторів.

Обидві новини показують, що квантові технології переходять від лабораторної екзотики до прикладної інфраструктури. Першим масовим полем застосування можуть стати не універсальні квантові комп’ютери, а захищений зв’язок, моделювання, оборонні сценарії, криптографія та оптимізаційні задачі.

9. Космічна інфраструктура та нові двигуни. У космічному секторі тиждень був позначений кількома інженерними подіями. Space.com повідомило про успішне перше випробування NASA літієвого magnetoplasmadynamic ion engine prototype потужністю 120 кВт, який розглядається як перспективна технологія для далеких космічних місій.

Space.com також повідомило про успішне статичне вогневе випробування оновленого Super Heavy V3 booster SpaceX: 33 двигуни Raptor були запалені під час тесту на Starbase у Техасі 7 травня.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна стає країною-експортером військово-технологічної експертизи. Однією з головних українських новин тижня стало поглиблення міжнародного співробітництва у сфері дронів. 27 квітня Міністерство оборони України повідомило про запуск спільного українсько-норвезького виробництва середніх ударних дронів. Йдеться про виробництво в Норвегії, але з використанням українських технологічних рішень; уся продукція має постачатися для Сил оборони України. За повідомленням Міноборони, планується виготовлення кількох тисяч дронів, а перші поставки очікуються вже влітку 2026 року. Фінансування здійснюється норвезькою стороною окремо від ширшої оборонної підтримки України.

Україна вже не лише отримує озброєння від партнерів, а й пропонує власні технології, виробничі рішення та бойовий досвід. Виробництво в країнах-партнерах має ще одну перевагу: воно менш вразливе до російських ракетних ударів, ніж виробництво всередині України. Фактично формується нова модель: українська інженерна школа до якої додається західне фінансування та безпечніші виробничі майданчики створюють умови для безперешкодного постачання на фронт.

3 травня Президент України Володимир Зеленський також заявив про пропозицію Фінляндії укласти “дронову угоду”, яка передбачає обмін технологіями та бойовою експертизою, накопиченою Україною під час війни. Це підтверджує, що український досвід у сфері безпілотників уже розглядається як цінний міжнародний технологічний актив.

2. Штучний інтелект на полі бою: Україна створює нову військову реальність. Цього тижня Associated Press опублікувала велике інтерв’ю про те, як Україна робить ставку на штучний інтелект у війні. Йдеться про практичні речі: швидший аналіз даних, допомогу в управлінні дронами, протидію радіоелектронному придушенню, автономні перехоплювачі, наземні роботи, морські безпілотники та системи, які допомагають солдатам менше ризикувати життям.

Міністерство оборони України створило Центр штучного інтелекту в обороні. За даними AP, український оборонно-технологічний сектор уже налічує понад 2 000 виробників і military-tech компаній, а наземні дрони за три місяці підтримали понад 20 000 бойових місій.

На даний час штучний інтелект у війську це система, яка допомагає людині швидше побачити картину бою, розпізнати загрозу, знайти маршрут, утримати зв’язок або виконати завдання в умовах, коли ворог глушить сигнали.

1.3. Diia, World Bank і цифрова держава: Україна експортує не лише дрони, а й модель Цифрової держави. 30 квітня повідомлялося про поглиблення співпраці Міністерства цифрової трансформації України зі Світовим банком. Новий етап співробітництва стосується телекомунікацій, штучного інтелекту, кіберстійкості та поширення відкритої версії Diia для інших країн.

По-перше, Diia перестає бути лише внутрішнім українським застосунком і перетворюється на технологічний бренд державного управління. По-друге, Україна намагається експортувати не тільки програмний продукт, а й адміністративну модель: як громадянин може взаємодіяти з державою без черг, паперів і зайвої бюрократії. По-третє, цифрова держава під час війни — це ще й питання кіберзахисту, стійкості реєстрів, безперервності послуг і довіри громадян.

Окремо згадувалася підтримка інструментів прозорості донорської допомоги для кіберзахисту в межах Tallinn Mechanism. Для України це суттєво, оскільки міжнародні партнери хочуть бачити не лише факт допомоги, а й зрозумілий механізм контролю за її використанням.

1.4. Українські технологічні оборонні стартапи готуються до ринку НАТО. Ще один важливий процес — підготовка українських оборонних стартапів до стандартів НАТО та міжнародного ринку. Business Insider писав про українські стартапи, які через акселератор Defence Builder намагаються отримати сертифікації, інвестиційну готовність і відповідність західним вимогам. За оцінками видання, до 2022 року в Україні було менше десяти спеціалізованих defense-tech компаній, а зараз — понад 1 500, значна частина яких працює з дронами, роботами й безпілотними системами.

Окремо українські стартапи готуються до участі у Startup World Cup. Український фінал заплановано на 28 травня 2026 року, а серед ключових напрямів прямо названо штучний інтелект і defense tech.

Український технологічний сектор дедалі більше поєднує три речі: фронтовий досвід, інженерну швидкість і міжнародний венчурний капітал. Але тут є ризики: технології подвійного призначення можуть використовуватися і цивільно, і військово, тому потрібні чіткі правила експортного контролю, захисту інтелектуальної власності, сертифікації та міжнародної відповідальності.

Світовий хай-тек сектор

1. OpenAI, Microsoft і AWS: штучний інтелект стає частиною великої хмарної інфраструктури. 27 квітня OpenAI повідомила про зміну умов партнерства з Microsoft. Microsoft залишається основним хмарним партнером OpenAI, але тепер OpenAI може надавати свої продукти через інші хмарні платформи. Також ліцензія Microsoft на інтелектуальну власність OpenAI до 2032 року стала невиключною.

Уже 28 квітня OpenAI оголосила про запуск своїх моделей, Codex та агентних інструментів у середовищі AWS, зокрема через Amazon Bedrock. AWS зі свого боку підкреслює, що корпоративні клієнти отримують OpenAI-моделі в межах звичної для них інфраструктури безпеки, управління доступом, шифрування, журналювання та контролю витрат.

2. AI-агенти: новий етап після чат-ботів. Протягом тижня активно обговорювалася й ширша тенденція: перехід від чат-ботів до AI-агентів. AI-агент — це не просто програма, яка відповідає текстом. Це система, яка може виконувати послідовність дій: знайти інформацію, проаналізувати її, відкрити інструмент, підготувати документ, запустити процес, перевірити результат.

Google у межах своєї корпоративної AI-стратегії просуває Gemini Enterprise Agent Platform — платформу для створення, масштабування, управління й контролю AI-агентів у бізнесі. Одночасно Google розвиває власні спеціалізовані чипи TPU нового покоління для навчання й роботи AI-моделей.

2.3. Кібербезпека: AI стає і зброєю злочинців, і захистом для держав. 30 квітня The Verge повідомило, що OpenAI готує спеціалізовану модель GPT-5.5-Cyber для фірм, які спеціалізуються на кіберзахисті, а не для широкої публіки. Ідея полягає в тому, щоб допомогти інституціям посилити кіберзахист, але обмежити доступ через ризик зловживання такими інструментами.

Цей підхід логічний на тлі доповіді Europol IOCTA 2026, опублікованої наприкінці квітня. У ній наголошується, що шифрування, проксі-інфраструктура, криптовалюти та штучний інтелект розширюють можливості кіберзлочинності. AI допомагає злочинцям робити фішинг більш персоналізованим, автоматизувати шахрайство, приховувати сліди й прискорювати атаки.

Для України це особливо важливо. Країна живе в умовах кібервійни, тому AI-кіберзахист — це не модна тема, а питання державної стійкості. У найближчі роки відставання в кіберзахисті може означати не просто витік даних, а порушення роботи енергетики, банків, державних реєстрів, логістики або військових систем.

4. Пентагон і великі AI-компанії: штучний інтелект остаточно входить у сферу оборони. 1 травня стало відомо про нові угоди Пентагону з великими AI-компаніями, серед яких OpenAI, Google, Microsoft, Amazon, Nvidia, xAI та Reflection. Йдеться про використання AI у закритих, зокрема засекречених, середовищах. Водночас Anthropic опинилася поза цим пакетом через суперечки щодо “червоних ліній” у питаннях масового спостереження та автономної зброї.

Ця новина показує, що західний військовий сектор переходить до моделі “AI-first fighting force” — тобто армії, де штучний інтелект стає базовим інструментом планування, аналізу, логістики, розвідки, кіберзахисту та, можливо, бойових операцій.

5. Китайський AI: DeepSeek уже не сенсація, а частина жорсткої конкуренції. 27 квітня Reuters повідомило, що нова модель DeepSeek-V4 викликала значно стриманішу реакцію, ніж попередні проривні анонси компанії. Причина — ринок став набагато конкурентнішим: у Китаї активно розвиваються інші AI-гравці, зокрема Kimi та Qwen.

Ще нещодавно кожна нова сильна AI-модель сприймалася як революція. Тепер ринок звикає до того, що нові моделі з’являються постійно. Конкуренція переходить від питання “хто зробив найрозумніший чат-бот” до питання “хто має екосистему, чипи, хмару, дані, клієнтів, регуляторну підтримку і дешевше обслуговування”.

6. Космос: від великих місій NASA до комерційних супутників Азії. 27 квітня NASA повідомило про доставку на мис Канаверал основної секції ракети SLS для місії Artemis III. Ця місія має відпрацьовувати критично важливі елементи майбутньої місячної програми, зокрема зближення та стикування космічних апаратів.

3 травня Південна Корея запустила супутник спостереження Землі нового покоління за допомогою ракети SpaceX Falcon 9. Супутник призначений для управління земельними ресурсами, реагування на катастрофи та розвитку приватних космічних технологій. Того ж дня Reuters повідомляло і про запуск супутників Foxconn, що свідчить про входження великих технологічних виробників у космічну сферу.

7. Автономні автомобілі: законодавче регулювання. У Каліфорнії з 1 липня 2026 року поліція зможе фіксувати порушення правил дорожнього руху автономними автомобілями та спрямовувати повідомлення виробникам. Раніше правова система була розрахована переважно на людину-водія: якщо немає водія, то незрозуміло, кого саме притягати до відповідальності у разі порушення законодавства.

Автономний автомобіль — це не просто “машина без водія”. Це об’єкт, у якому рішення приймає програмне забезпечення за допомогою сенсорів, карт, алгоритмів та віддалених операторів. Тому відповідальність поступово зміщується від фізичної особи за кермом до виробника, розробника, оператора системи або власника технологічної платформи.

Для України ця тема поки що не є актуальною, але вона важлива для майбутнього транспортного права, страхування, міської інфраструктури й кримінально-правової оцінки шкоди, заподіяної автономними системами.

8. AI та енергетика: дата-центри стають новим великим споживачем електроенергії. Одна з найважливіших, але не так широко обговорюваних тем тижня — енергетична ціна штучного інтелекту. За оцінками, які наводить TechCrunch із посиланням на галузеві прогнози, попит дата-центрів на електроенергію в США може зрости з приблизно 40 ГВт сьогодні до 106 ГВт до 2035 року. Одночасно зростає попит на газові турбіни, а їхня вартість і строки очікування різко збільшуються.

Великі технологічні компанії дедалі активніше шукають поєднання відновлюваної енергетики з довготривалими системами зберігання енергії.
Якщо Україна після війни будуватиме нову енергетичну інфраструктуру, варто одразу враховувати потреби дата-центрів, AI-обчислень, кібербезпеки та військово-промислового комплексу. Енергетична безпека й цифрова економіка вже не існують окремо.

9. Європейський цифровий суверенітет: менше залежності від американських платформ. У Європі посилюється дискусія про цифровий суверенітет. TechCrunch писав про прагнення європейських урядів зменшити залежність від американських постачальників хмарних сервісів, операційних систем і цифрової інфраструктури. Серед прикладів — перехід французького Health Data Hub із Microsoft Azure до суверенної хмари, дискусії про заміну Microsoft-рішень відкритими альтернативами в низці європейських країн, а також розвиток європейських пошукових і хмарних ініціатив.

Причина не лише економічна. Є питання юрисдикції: американські компанії можуть підпадати під дію американського законодавства, зокрема щодо доступу правоохоронних органів США до даних, навіть якщо ці дані фізично розміщені за межами США.

Для України це дуже актуально в контексті євроінтеграції. Якщо Україна будує цифрову державу, реєстри, військові платформи, медичні системи й AI-сервіси, вона має думати не тільки про зручність, а й про юрисдикцію даних, контроль над інфраструктурою, резервування, кіберстійкість і відповідність європейському праву.

10. Науковий хай-тек: роботи допомагають вивчати мову китів. Серед менш військових, але дуже цікавих наукових новин — проєкт із використання автономного підводного робота для відстеження “розмов” кашалотів у реальному часі. Йдеться про поєднання робототехніки, акустичних сенсорів і аналізу даних для дослідження комунікації морських тварин.

Це хороший приклад того, що хай-тек — не лише про війну, гроші чи корпорації. Він також змінює гуманітарне й природниче знання: ми починаємо краще розуміти поведінку тварин, екосистеми, океан і межі людського сприйняття.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усі важливі українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

До списку потрапили кішки породи сфінкс. За словами ветеринара, відсутність шерсті та часто вкорочені або відсутні вуса можуть ускладнювати орієнтацію в просторі, спілкування та терморегуляцію. Також, за його словами, ці коти частіше страждають на серцеві захворювання й можуть мати меншу тривалість життя.

Ще одна порода — манчкін. Через короткі лапи, каже Бен, у таких тварин можливі проблеми з рухливістю, а також ранній розвиток артриту.

У списку опинилися й саванни — гібриди домашньої кішки та дикого сервала. Ветеринар назвав їх більшими, сильнішими та більш інстинктивними, ніж звичайні домашні коти, через що утримувати їх у квартирі чи будинку може бути непросто.

П’ятою породою стали перські коти, особливо з пласкою мордочкою. За словами Бена, така анатомічна особливість може призводити до проблем із диханням, очима, частих інфекцій і труднощів із самостійним доглядом.

Ветеринар підкреслив, що під час вибору домашнього улюбленця варто ставити на перше місце не зовнішність, а здоров’я та якість життя тварини.

Його позицію підтримали й у британській організації із захисту тварин RSPCA, де зазначили, що тварин не слід розводити лише заради незвичайного зовнішнього вигляду, нехтуючи їхнім добробутом. Водночас у коментарях під відео розгорнулася дискусія: частина користувачів погодилася з ветеринаром, а частина стала на захист улюблених порід.

dnepr.com

Запись Ветеринар назвав породи котів, яких ніколи не завів би опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Brave1 Market і e-Points: цифрове постачання війни. 23 квітня Міністерство оборони України повідомило, що з початку 2026 року підрозділи Сил оборони через Brave1 Market із використанням системи e-Points замовили дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ та інше обладнання на 14 млрд грн, а на поле бою вже поставлено понад 181 тисячу одиниць техніки.

Це одна з найважливіших українських high-tech новин тижня. Вона показує, що оборонні закупівлі поступово переходять до цифрової логіки: підрозділи бачать доступні технологічні рішення, замовляють їх через цифрову систему, а виробники отримують попит від реального фронту.

2. Україна масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами. 23 квітня Reuters повідомило з посиланням на міністра оборони Михайла Федорова, що Україна розробила дрони-перехоплювачі, якими можна керувати на відстані сотень і навіть тисяч кілометрів. За словами Федорова, Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування перехоплювачами дронів; така система підвищує ефективність перехоплення, знижує ризики для операторів і дозволяє масштабувати можливості без прив’язки до лінії фронту.

Це має велике стратегічне значення. Україна не лише виробляє дрони, а створює нову модель “малої ППО”, де дорогі ракети частково замінюються дешевшими, масовими й гнучкими перехоплювачами. З економічної точки зору це дуже важливо: якщо дешевший перехоплювач може знищити дорожчий або масовий ворожий БпЛА, країна отримує кращу оборонну економіку.

3. Масовані атаки БпЛА 20–26 квітня: технологічна війна стала щоденною реальністю. У ніч на 26 квітня, за повідомленням Повітряних сил, Росія атакувала Україну 144 ударними БпЛА, з яких було збито або подавлено 124. Про це повідомили, зокрема, Суспільне та АрміяInform із посиланням на Повітряні сили.

Це вже не просто військова статистика. Це демонструє, що сучасна війна дедалі більше стає війною сенсорів, алгоритмів, РЕБ, мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів і цифрової координації. Тобто технологічна складова стала не допоміжною, а центральною.
Для України це означає потребу у власному виробництві компонентів, програмному забезпеченні, оптичних системах, тепловізорах, зв’язку, системах РЕБ, автономному наведені та захисті каналів управління.

4. Українські стартапи й Startup World Cup 2026. 24 квітня Мінцифра оголосила старт національного відбору українських стартапів на Startup World Cup 2026. Найкращий стартап українського етапу поїде до Кремнієвої долини та змагатиметься за головний приз — 1 млн доларів інвестицій; фінал українського етапу заплановано на 28 травня 2026 року під час 2U Tech Forum.
Попри війну, Україна намагається залишатися не лише країною оборонних технологій, а й учасником глобальної стартап-екосистеми. Для економіки це означає шанс перетворювати інженерні рішення на експортні продукти, а для держави — формувати технологічну репутацію за межами військового контексту.

5. Оновлення Порталу відкритих даних: цифрова прозорість як інфраструктура. 23 квітня Мінцифра повідомила про масштабне оновлення порталу data.gov.ua разом з Естонським центром міжнародного розвитку. За даними Мінцифри, в Україні на основі відкритих державних даних створено 120 сервісів, ними щомісяця користуються 13,9 млн людей, загальний обсяг ринку відкритих даних оцінюється у 26,8 млрд грн, а на порталі вже оприлюднено понад 40 тисяч наборів даних.

Мінцифра окремо зазначила, що оновлення має посилити кібербезпеку, стабільність системи, алгоритми пошуку та автоматизацію процесів публікації й оновлення даних. Завершити всі етапи оновлення планують до червня 2027 року.

6. Канада допомагає посилювати цифрову стійкість України. 22 квітня Мінцифра повідомила, що в межах підтримки уряду Канади та Талліннського механізму завершено перші п’ять проєктів на суму понад 55 млн грн, а загалом Канада планує виділити близько 92 млн грн на українську кібербезпеку до кінця 2026 року.

Йдеться про підвищення безпеки аутентифікації для Чорнобильської АЕС, посилення кіберзахисту Апарату РНБО, захист і автоматизацію інфраструктури Секретаріату Кабміну, модернізацію кібербезпеки Державної судової адміністрації та розвиток кіберзахисту Державної прикордонної служби.

В умовах війни цифрова стійкість — це не лише захист сайтів. Це здатність держави продовжувати працювати навіть під час атак: видавати документи, підтримувати реєстри, керувати критичною інфраструктурою, забезпечувати судову систему, прикордонні процеси та урядову комунікацію.

7. 270 тисяч державних послуг у єдиній цифровій базі. 21 квітня Мінцифра повідомила про створення єдиної цифрової бази державних послуг. За результатами першого етапу аудиту 20 тисяч фахівців із 15 тисяч суб’єктів надання послуг підтвердили в базі 270 тисяч послуг; 85% із них є безоплатними, а наймасовішою категорією є соціальний захист.

Мета — виявити дублювання, неефективні процедури, корупційні ризики та послуги, які можна автоматизувати, об’єднати, перевести в Дію або взагалі скасувати.

Ця новина означає перехід від хаотичного набору адміністративних процедур до керованої карти державних сервісів. А без такої карти неможливо якісно будувати цифрову державу.

Світові новини минулого тижня:

1. OpenAI: ШІ переходить до формату “робочого агента”. Однією з центральних подій тижня став запуск GPT-5.5. OpenAI 23 квітня представила модель як “новий клас інтелекту для реальної роботи”, а 24 квітня повідомила, що GPT-5.5 і GPT-5.5 Pro стали доступними через API; також було оновлено system card із додатковими запобіжниками безпеки.

ШІ дедалі більше нагадує цифрового співробітника, який може працювати з великим обсягом інформації, писати код, аналізувати документи, виконувати ланцюжки завдань і допомагати у професійній діяльності.

Цього ж тижня OpenAI представила workspace agents in ChatGPT — агентів для командної роботи. За описом компанії, такі агенти можуть виконувати складні й довготривалі робочі процеси в межах дозволів організації: готувати звіти, писати код, відповідати на повідомлення, працювати з файлами, Slack, CRM та внутрішніми процесами компанії.

Саме це може змінити роботу юристів, аналітиків, держслужбовців, бухгалтерів, HR, маркетологів і розробників.

Також OpenAI 21 квітня представила ChatGPT Images 2.0, нове покоління генерації зображень, із наголосом на точності, контролі, роботі з текстом, багатомовністю та різними стилями візуального контенту. Це важливо не лише для дизайнерів: візуальний ШІ стає інструментом освіти, медіа, реклами, політичної комунікації, наукової популяризації та, на жаль, потенційної дезінформації.

Окремо 22 квітня OpenAI оголосила про ChatGPT for Clinicians — версію для клінічної роботи, яка у США стала безоплатною для верифікованих лікарів, медсестер-практиків, асистентів лікаря та фармацевтів. Компанія зазначила, що продукт має допомагати з документацією, медичними дослідженнями, пошуком доказової інформації та повторюваними клінічними робочими процесами.

Головна тенденція OpenAI цього тижня — перетворення ШІ на універсальну робочу платформу: текст, зображення, медицина, код, офісні процеси, корпоративні агенти. Це вже зачаток нової інфраструктури праці.

2. Google Cloud Next 2026: бізнес переходить до агентної організації. 22 квітня Google Cloud провела Google Cloud Next ’26, де головним поняттям стала Agentic Enterprise — умовно кажучи – агентна організація. Google пояснює цю ідею як перехід від ізольованого використання генеративного ШІ до систем, у яких агенти вбудовані в бізнес-процеси, дані, безпеку та корпоративні застосунки.
Google також запустила Gemini Enterprise Agent Platform — платформу для створення, масштабування, управління та контролю ШІ-агентів. Вона є розвитком Vertex AI і додає інструменти для інтеграції агентів, DevOps, оркестрації, безпеки та управління.

Google пропонує компаніям не просто підключити чат-бот, а створити цілу систему цифрових помічників, які працюють усередині бізнесу: один агент аналізує продажі, інший — юридичні документи, третій — ризики постачальників, четвертий — кіберінциденти, п’ятий — клієнтські звернення.

Також Google представила технічний напрям восьмого покоління TPU — спеціалізованих чипів для ШІ. У матеріалах Google йдеться про TPU 8t та TPU 8i, тобто різні типи прискорювачів для навчання моделей і для їхнього подальшого використання.

3. Intel, Tesla і Terafab: боротьба за власні чипи. 22 квітня Reuters повідомило, що Tesla планує використовувати наступне покоління виробничого процесу Intel — 14A — для проєкту Terafab, великого комплексу з виробництва ШІ-чипів в Остіні. Для Intel це може стати першим великим зовнішнім клієнтом для цієї технології, що важливо для її конкуренції з TSMC.

Tesla цього ж тижня збільшила плани капітальних витрат на 2026 рік: Ілон Маск пояснював це інвестиціями в майбутні напрями — самокеровані таксі, робототехніку, ШІ та чипи. Reuters зазначає, що Tesla зміщує увагу від класичного автобізнесу до автономних машин, роботаксі та гуманоїдних роботів.

Цей сигнал показує, що компанії більше не хочуть повністю залежати від зовнішніх постачальників чипів. Вони прагнуть створювати власні обчислювальні центри для роботів, автономних авто, дата-центрів і космічних систем.

4. ШІ в медицині та фармацевтиці. 20 квітня Reuters повідомило, що німецька фармацевтична компанія Boehringer Ingelheim відкриває в Лондоні центр штучного інтелекту й машинного навчання для фармацевтичних досліджень і розробок. Компанія розраховує використовувати ШІ для пришвидшення трудомістких етапів розробки ліків: добору учасників клінічних випробувань, вибору дослідницьких майданчиків, підготовки регуляторних документів.

Цей випадок показує, що ШІ уже стає інструментом, що скорочує час на аналіз даних, пошук закономірностей і підготовку документів. Для медицини це може означати дешевші й швидші дослідження, але також вищі вимоги до етики, доказовості, захисту персональних медичних даних і відповідальності за помилки.

5. Космічний сектор: Blue Origin отримала серйозний технічний удар. 20 квітня Reuters повідомило, що Федеральне управління цивільної авіації США зобов’язало Blue Origin провести розслідування після збою верхнього ступеня ракети New Glenn. Ракета не змогла вивести супутник AST SpaceMobile на правильну орбіту; FAA вимагає завершення розслідування та схвалення коригувальних дій перед відновленням польотів.

Ця подія показує, що навіть найбагатші приватні космічні компанії залишаються залежними від складної інженерії, сертифікації та державного нагляду. Космос — це не лише романтика, а й надзвичайно жорстка сфера технічної відповідальності.

6. Кібербезпека: державні хакери, ШІ та квантова загроза. 22 квітня Reuters повідомило, що керівник британського National Cyber Security Centre Річард Горн попередив про зростання загроз з боку державних кібератак. За його словами, хоча ransomware залишається найпоширенішою загрозою, більшість найсерйозніших інцидентів прямо або опосередковано походить від держав, зокрема Китаю, Ірану та Росії.

На тій самій конференції британський міністр безпеки Ден Джарвіс закликав провідні ШІ-компанії співпрацювати з урядом для створення ШІ-засобів кіберзахисту критичної інфраструктури та оголосив додаткові 90 млн фунтів інвестицій на три роки для посилення кібербезпеки.
ITPro також повідомило, що на конференції CYBERUK 2026 Горн говорив про “ідеальний шторм” кіберзагроз: державні хакери, хактивізм, ШІ як інструмент атак і майбутня квантова загроза для сучасного шифрування.

7. Протистояння Китаю і США: технологічний розвиток стає питанням національної безпеки. 24 квітня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомило, що Китай планує обмежити можливість провідних технологічних компаній, включаючи ШІ-стартапи, приймати американський капітал без дозволу уряду. Йдеться, зокрема, про Moonshot AI, StepFun і ByteDance; логіка обмежень — не допустити контролю іноземних інвесторів над чутливими технологіями, пов’язаними з національною безпекою.

Це дуже показова подія: венчурні інвестиції в ШІ стають частиною технологічної геополітики. Держави дедалі частіше контролюють не лише експорт чипів, а й рух капіталу, інтелектуальної власності та команд розробників.

8. Румунія, НАТО і перехоплювачі дронів. 24 квітня Reuters повідомило, що Румунія тестує американську ШІ-систему протидії дронам Merops, створену компанією Project Eagle колишнього CEO Google Еріка Шмідта. Система має бути введена в експлуатацію в Румунії за лічені дні, а тестування відбувалося на тлі регулярних порушень повітряного простору Румунії російськими дронами під час атак на українські порти біля Дунаю.

Merops включає наземний пункт управління, пускові установки та дрони Surveyor, які можуть працювати автономно з використанням ШІ та радара. Reuters також зазначає, що Румунія і Україна планують спільне виробництво дронів у межах європейського механізму SAFE.

Це важливо для України, бо підтверджує: досвід російсько-української війни змінює оборонні доктрини НАТО. Дрони й антидронові системи стають не допоміжним елементом, а центральним напрямом сучасної ППО.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: останні новини тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Варіть його 8-10 хвилин після закипання води, щоб жовток був твердий.

Після варіння опустіть яйця у холодну воду – це полегшить знімання шкаралупи, якщо ви плануєте використовувати техніку з видування або декорування.

Натуральні барвники безпечні і надають яйцям ніжних пастельних відтінків:

Червоний – буряк або шкірка цибулі.

Жовтий – куркума або морквяний сік.

Зелений – шпинат або кріп.

Блакитний – червоник капусти (варка з содою).

Просто опустіть яйця у відварений барвник на 5-15 хвилин, а для більш насиченого кольору – на довше.

Найзручніше фарбувати яйця за допомогою готових харчових барвників або акварельних фарб.

Для рівного кольору використовуйте рукавички та дотримуйтесь інструкції виробника.

Додайте у фарбу трохи оцту – це допоможе кольору краще закріпитися.

Мармуровий ефект: додайте трохи олії у фарбу, обережно опустіть яйце і закрутіть.

Візерунки воском: нанесіть малюнок восковою свічкою, потім фарбуйте. Віск захистить цю частину яйця від фарби.

Декупаж: приклейте тонкий паперовий малюнок або серветку на яйце після фарбування.

Після фарбування дайте яйцям добре висохнути.

Для блиску можна натерти шкаралупу трохи олією.

Зберігайте яйця у холодильнику, якщо плануєте їх їсти, або в сухому прохолодному місці для декоративних цілей.

Використовуйте нитки або гумки для створення смужок і цікавих геометричних візерунків.

Поєднуйте техніки: спершу натуральний барвник, потім мармуровий ефект або восковий малюнок.

Дайте дітям прості завдання – фарбування яєць перетвориться на веселу сімейну традицію.

Джерело: hospodar.ua

dnepr.com

Запись Як фарбувати яйця на Великдень: незвичні ідеї опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна: що зараз найважливіше

1) Україна рухається від “цифрової держави” до “держави з AI-логікою”. Одна з найцікавіших українських тем — це не окремий сервіс, а зміна самої логіки державної цифровізації. У матеріалах Digital State UA, проєкту, що реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації, прямо описується перехід до моделі agentic state: коли AI стає не просто додатком у смартфоні, а одним із базових шарів управління. Там же вказано, що Україна вже має цифрову основу в особі екосистеми Дія, мережі CDTO та уніфікованих цифрових послуг, а наступний етап — це вже AI-контур у публічному управлінні.

Це дуже серйозний зсув. Якщо раніше послуга онлайн дублювала, або замінювала «паперову» державну послугу, яку виконували чиновники, то тепер система повинна не просто приймати заявки, а допомагати мислити, аналізувати, підказувати, автоматично супроводжувати процедури.

2) Український бізнес активно впроваджує використання AI-агентів. 31 березня Digital State UA повідомив про запуск безкоштовної програми Google для українського бізнесу щодо впровадження AI-агентів. Програма орієнтована не на абстрактне “знайомство з ШІ”, а на дуже прикладні речі: які процеси автоматизувати, як будувати агентів для реальних бізнес-кейсів, як під’єднувати внутрішні дані — документи, таблиці, бази — і як оцінювати якість роботи AI-систем. Ініціативу підтримують Мінцифра, Дія.Освіта, Офіс з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес.

3) Український defense tech переходить із фронту на глобальний капітальний ринок. Одна з найяскравіших українських новин — вихід defense-tech компанії Swarmer на NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotation — Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) — американська фондова біржа, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо). За даними Digital State UA, компанія залучила близько $15 млн під час IPO, а в перший день торгів її оцінка перевищила $400 млн, хоча поточна виручка залишалася на рівні близько $300 тис. Причина такої оцінки — не класична фінансова звітність, а те, що компанія робить AI для керування роєм дронів у реальних бойових умовах, включно з середовищами без GPS.

Це дуже важливий символічний момент. Українські оборонні розробки перестають сприйматися як “воєнна імпровізація воюючої країни” й починають сприйматися як повноцінний експортний high-tech актив, який цікавий глобальному ринку. І це, на мою думку, одна з найсильніших українських технологічних історій останнього часу.

4) Україна вже не просто користувач технологій, а лабораторія нової війни. Reuters повідомив, що Україна відкриває союзникам доступ до бойових даних для навчання AI-моделей дронів. Ідеться про платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі на мільйонах анотованих зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Це колосальний крок, бо в сучасній війні дуже важливим для автономних систем є не лише чип, а й якісні бойові дані.

Фактично Україна пропонує світу не лише окремі вироби, а й унікальний масив досвіду, який неможливо відтворити в лабораторії чи на полігоні в мирній країні. Це підсилює тезу, що український defense tech — це вже не периферія, а один із центрів формування нових військових технологій.

5) Масштабування українського defense tech уже видно в цифрах. У статті Digital State UA про технологічну самодостатність України наведено дуже сильні цифри: у кластері Brave1 вже понад 2 300 defense-компаній і понад 5 000 розробок; кількість UAV-компаній зросла з 7 у 2022 році до понад 500, а виробництво дронів очікується понад 4 млн у 2025 році з ціллю 7 млн у 2026 році. Там само вказано, що понад 600 українських рішень уже кодифіковані за стандартами НАТО.

Окремо у березні Digital State UA повідомив, що 10 українських або пов’язаних з Україною компаній увійшли до міжнародного списку “100 Startups to Watch in 2026” від Resilience Media. Серед ключових напрямів — AI, автономія, кібербезпека, космічні технології та системи нового покоління для війни.

Український high-tech 2026 року — це вже не лише IT-аутсорсинг і не тільки govtech, а повноцінний оборонно-технологічний сектор із глобальними амбіціями.

6) Технології в Україні дедалі глибше вбудовуються в безпеку та економіку. Reuters також повідомив, що в Україні вже почали бойове чергування підрозділи ППО, сформовані на підприємствах, а ще на 13 підприємствах створюються нові підрозділи. Вони інтегровані в загальну систему ППО, координуються Повітряними силами й уже збивали ворожі дрони. Це нетипова, але дуже сучасна модель, де технологічна спроможність бізнесу безпосередньо вбудовується в національну оборону.

Ще одна важлива новина: Румунія та Україна просувають переговори щодо спільного виробництва дронів за фінансуванням у межах нової європейської програми SAFE; для цього Румунія хоче спрямувати 200 млн євро, а в переговорах уже беруть участь 15 українських компаній. Це означає, що український defense tech поступово вбудовується вже не лише у внутрішній ринок, а й у європейський оборонно-промисловий контур.
Паралельно цивільний телеком теж показує стійкість: Kyivstar повідомив про зростання core profit приблизно на 26% у 2025 році, а цифрові продажі вже становлять 16% його виручки. Це хороший маркер того, що український high-tech — це не лише фронт і дрони, а ще й поступове посилення цифрових сервісів у цивільній економіці.

Світовий сегмент: що зараз найважливіше

1) ШІ остаточно став інструментом геополітики та необхідною інфраструктурою. Одна з найпоказовіших новин тижня — Microsoft інвестує $10 млрд у Японію в 2026–2029 роках для розширення AI-інфраструктури й співпраці у сфері кіберзахисту; окремо компанія планує підготувати 1 мільйон інженерів і розробників до 2030 року. Це вже не схоже на звичайний корпоративний проєкт: мова йде про локалізацію даних, що становить національну безпеку Японії, та забезпечення їх кібербезпеку. Паралельно Британія намагається переманити або щонайменше розширити присутність Anthropic, тобто уряди вже відкрито змагаються не тільки за заводи чи банки, а й за AI-компанії.

2) На шляху розвитку ШІ стає дефіцит електроенергії, дата-центрів та чипів пам’яті. За даними Reuters із посиланням на S&P Global, великі технологічні компанії — Microsoft, Amazon, Alphabet, Meta — планували витратити близько $635 млрд у 2026 році на дата-центри, чипи та іншу AI-інфраструктуру. Але ця хвиля впирається в дорожчу енергію та геополітичну нестабільність. Іншими словами, світ раптом побачив, що AI — це не лише код, а ще й електростанції, охолодження, логістика та сировина у вигляді рідкоземельних металів.

Південно-корейський технологічний гігант Samsung, за прогнозами Reuters, може показати квартальний операційний прибуток 40,5 трлн вон, тобто майже рівень усього прибутку за попередній рік, на тлі AI-буму та дефіциту пам’яті. У тому ж матеріалі йдеться, що звичайні контрактні ціни на DRAM у першому кварталі подвоїлися, а в другому можуть зрости ще на 58–63%. А Foxconn уже повідомив про зростання виручки на 29,7% рік до року в першому кварталі саме завдяки попиту на AI-продукти.

3) Наступне поле для змагання — не смартфони, а “розумні окуляри”. У споживчому сегменті дуже помітно просувається ідея, що після смартфона наступною масовою формою AI-пристрою можуть стати розумні окуляри. Meta представила дві нові моделі Ray-Ban smart glasses для користувачів із рецептурними лінзами, зі стартовою ціною $499. За оцінкою IDC, наведеною Reuters, Meta контролювала 76,1% світових поставок smart glasses у 2025 році, а глобальні поставки мають зрости до 13,4 млн одиниць у 2026 році.

Технологічні компанії давно шукають “пристрій після смартфона”. І якщо раніше носимі пристрої часто виглядали як дорога іграшка, то тепер вони отримують зрозумілий сценарій: слухати, підказувати, знімати, перекладати, навігувати і взаємодіяти з AI без постійного діставання телефона з кишені. Тобто AI поступово переходить з екрана в повсякденне середовище.

4) Регулятори вже намагаються наздогнати штучних “людей”. Китай цього тижня опублікував проєкт правил для digital humans — цифрових аватарів/віртуальних людей. Запропоновано обов’язкове маркування такого контенту, заборону інтимізованих цифрових стосунків із неповнолітніми, заборону створення цифрових людей на основі чужих персональних даних без згоди та заборону обходу через них систем ідентифікації.

Це дуже показова новина. Вона означає, що державні регулятори переходять до питання: які межі встановлювати для віртуальних людей. Для юристів це особливо цікаво, бо тут сходяться одразу кілька площин: персональні дані, інформаційна безпека, захист дітей, маніпулятивний контент і цифрова ідентичність.

5) Фінтех-суверенітет теж стає хай-тек новиною. Китай розширив програму цифрового юаня, додавши ще 12 банків-операторів; загальна кількість уповноважених банків зросла до 22. Формально це подається як підвищення інклюзивності та зручності платежів, але фактично це ще один крок до побудови державної цифрової платіжної архітектури, альтернативної як приватним платіжним платформам, так і криптовалютному сектору.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Останні новини українського та світового хай-теку – тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна посилює кіберспроможність разом із європейськими партнерами. Одна з найважливіших українських новин тижня стосувалася кібербезпеки. Україна отримала нові можливості для фінансування спільних проєктів з країнами ЄС у цій сфері.

Це дуже важливо, тому що для України кібербезпека — не абстрактна тема, а питання щоденного виживання держави в умовах війни, цифрових атак і постійного тиску на критичну інфраструктуру.

17 березня Мінцифри повідомила про запуск грантової програми, яку фінансує уряд Нідерландів: €2,5 млн на спільні кіберпроєкти України та ЄС у межах Талліннського механізму. Формат передбачає консорціум із принаймні однією нідерландською компанією, грант до €250 000 і 100% покриття витрат. Україна входить у європейський ринок не лише як отримувач допомоги, а як співрозробник кіберрішень.

Таким чином український кіберсектор поступово вбудовується в європейський безпековий простір.

2. Цифрова відбудова України стає більш системною. Ще одна дуже важлива тема — розвиток цифрових інструментів для містобудування та відбудови. Якщо говорити просто, держава дедалі активніше переводить у цифрову форму дані про території, забудову, плани громад і містобудівну документацію.

Мінцифри заявила, що станом на березень 2026 року 1 302 громади, тобто 99% громад на підконтрольній території, отримали доступ до Містобудівного кадастру на державному рівні. Із них 1 178 громад уже працюють через електронні кабінети; до системи внесено 5 893 комплекти чинної містобудівної документації, ще 1 213 проєктів розробляються в цифрі, а 49 уже пройшли повний цифровий цикл і набули чинності. Для теми повоєнної реконструкції це, на мою думку, одна з ключових новин, бо прозорість землі, планування й забудови — це база для зниження корупційних ризиків та для залучення інвестора.

3. Україна просуває образ цифрової держави на міжнародному рівні. Цього тижня Україна також активно показувала свої цифрові рішення за кордоном. Йдеться не лише про застосунок “Дія”, а загалом про український підхід до цифрової держави: електронні послуги, цифрова освіта, електронне управління, нові інструменти взаємодії громадянина і держави.

18 березня Мінцифри повідомила про участь Дія.Освіти, Мрії та CDTO Campus у форумі Future of Work in the Age of AI у Ризі. Захід зібрав понад 800 учасників із 42 країн і більш ніж 60 спікерів. Українська сторона презентувала не лише освітні продукти, а й бачення переходу до Цифрової держави, окремо згадуючи Дія.AI як державного AI-асистента. Це показує, що Україна просуває себе не тільки як ринок ІТ-послуг, а як лабораторію державних AI-сервісів.

Це важливо з двох причин.

По-перше, Україна формує репутацію країни, яка навіть у війні не зупинила цифрові реформи.

По-друге, вона демонструє, що може бути не лише споживачем чужих технологій, а й джерелом власних управлінських інновацій.

4. Цифровізація заходить у регуляторні сфери. 19 березня уряд ухвалив постанову для запуску eFood — єдиної платформи, що має об’єднати реєстри Держпродспоживслужби та перевести дозвільні процедури в онлайн. Система інтегруватиметься з європейськими IMSOC і TRACES NT, автоматизує 53 послуги, дасть змогу отримувати низку дозволів за 1–5 днів замість 15, а очікуваний бюджетний ефект оцінено до 110 млн грн щороку.

Це не така “медійна” новина, як ШІ чи дрони, але з погляду державного управління вона стратегічна: цифровізація поступово заходить у сфери, де найбільше ручного контролю й корупційної ренти.

5. Український оборонний хай-тек цього тижня також подав сильні сигнали.

19 березня Forbes Ukraine повідомив, що Buntar Aerospace залучила $10,4 млн у новому раунді фінансування за участі американської Axon. Того ж дня Defender Media написав, що українсько-естонська Teletactica отримала грант від Міноборони Естонії на зв’язок, стійкий до РЕБ: загальна вартість проєкту — €300 тис., грант покриває 40%, а компанія паралельно розвиває захищений mesh-зв’язок і власний напрям безпілотників. У сукупності це означає, що український хай-тек дедалі чіткіше роздвоюється на два найсильніші полюси: цифрова держава та цифрова військова оборона.

Світові новини «високих технологій»:

1. Штучний інтелект заходить у медицину і на заводи. ШІ починають масово використовувати у медицині та фармацевтиці. Великі фармацевтичні компанії нарощують обчислювальні потужності, щоб швидше аналізувати великі масиви даних, проводити наукові дослідження, моделювати хвороби та розробляти нові ліки. Це означає, що технології поступово починають впливати не лише на комфорт користувача, а й на якість і швидкість медичних досліджень. Так, фармацевтичний гігант Roche розширив AI-обчислення, розгорнувши серверні потужності в кількості 2 176 Nvidia Blackwell GPU у США та Європі для пришвидшення R&D, моделювання, аналізу даних і клінічних процесів.

Так само на заводах ШІ починає виконувати функції, які ще недавно вважалися суто людськими: координація дій роботів, аналіз виробничих процесів, оптимізація складання техніки. Інакше кажучи, роботизація масштабно заглиблюється в промислові процеси.

2. Дефіцит технічної бази. Ще одна важлива світова новина полягає в тому, що розвиток ШІ потребує величезної матеріальної основи. Потрібні дата-центри, енергія, спеціальні чипи, пам’ять, системи охолодження, виробничі лінії.

Тобто сьогодні проблема вже не в тому, що бракує ідей або програмістів. Проблема дедалі більше в тому, що бракує інфраструктури. Великі компанії інвестують мільярди доларів у будівництво дата-центрів і виробництво комплектуючих. Це свідчить про те, що епоха штучного інтелекту стає дуже дорогою й ресурсомісткою.

Так, Канадська BCE оголосила про додаткові $1,7 млрд інвестицій у 300-мегаватний AI data center у Саскачевані; орендарями мають стати Cerebras і CoreWeave.

Одночасно Samsung публічно заговорила про перехід до 3–5-річних контрактів із ключовими клієнтами на тлі дефіцитів і нестабільного попиту, а SK Group попередила, що дефіцит wafer-пластин може тривати до 2030 року через вибуховий попит на HBM-пам’ять для ШІ.

3. Кібербезпека залишається однією з головних тем. Світ цього тижня вкотре переконався, що цифрові технології — це не лише зручність, а й ризики. Особливу увагу привернули новини про шкідливе програмне забезпечення, яке могло заражати смартфони, зокрема iPhone. Дослідники повідомили про хакерську кампанію DarkSword, яка використовувала уразливості iPhone й шкідливі програми були розміщені на десятках світових та українських сайтах; за оцінками, уразливими могли залишатися сотні мільйонів пристроїв, якщо вони не були оновлені. Apple вже закрила відповідні прогалини в програмному коді, але сам кейс важливий тим, що Україна знову опинилася серед майданчиків, через які видно глобальну еволюцію комерціалізованого шпигунського ПЗ.

4. Технології дедалі більше пов’язані з геополітикою. Ще один важливий тренд тижня — посилення боротьби за контроль над технологіями. Насамперед це стосується чипів для штучного інтелекту. США, Китай та інші великі держави все чіткіше розглядають високі технології як стратегічний ресурс.

Інакше кажучи, сучасний чип — це вже не просто електронна деталь. Це елемент сили. Хто контролює виробництво чипів, той має перевагу в економіці, обороні, науці та цифровому суверенітеті.

Мін’юст США висунув обвинувачення трьом особам, пов’язаним із Super Micro Computer, у схемі незаконного переправлення до Китаю AI-серверів на щонайменше $2,5 млрд всупереч експортному контролю.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: новини за тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна відкриває бойові дані для навчання союзницьких AI-систем. Найгучніша українська техновина тижня — рішення відкрити доступ союзникам до реальних бойових даних для навчання AI-систем дронів. За словами Міністра оборони, створено платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі без витоку чутливих даних. Йдеться про мільйони розмічених зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів.

Україна перетворює свій трагічний воєнний досвід на технологічний актив, який впливає не лише на нашу оборону, а й на розвиток військового ШІ у партнерів.

2. Міноборони переводить закупівлю дронів на підставі автоматичного збору даних з поля бою. 10 березня Міноборони повідомило про новий підхід до закупівель БПЛА: попит тепер формуватиметься автоматично на основі фронтових даних, а не вручну. Для цього використовують цифрові системи ePoints, DOT-Chain, Brave1 Market, DELTA та Mission Control. Причому 80% коштів спрямовуватимуть лише на рішення, які вже довели свою ефективність, а 20% — на інновації і тестування новинок у бою. Це дуже важлива зміна: держава намагається будувати закупівлі не за брендом і не за суб’єктивною думкою, а за реальним результатом на полі бою.

3. У центрі українського defense tech — масове масштабування дронів. На головній сторінці новин Міноборони серед ключових повідомлень тижня окремо винесено новину про рекордну кількість контрактованих мультироторних дронів для фронту від 11 березня. Навіть сама поява цього повідомлення серед головних новин показує, що для держави безпілотники сьогодні — не додаткова технологія, а один із центрів військово-технічної політики. Україна дедалі більше рухається до моделі, де дрони стають такою ж системною частиною війська, як колись артилерія чи бронетехніка.

4. Мінцифри переводить тему ШІ у рівень інфраструктури. 10 березня Мінцифри повідомило про співпрацю з Beyond.pl, партнером Nvidia, для створення малих мовних моделей під конкретні державні задачі. Серед напрямів — моделі для судової системи, які допомагатимуть формувати проєкти судових рішень, а також Diia AI LLM — модель для ШІ-сервісів у Дії. Beyond.pl також надасть GPU-потужності та допомагатиме в побудові державної AI Factory. Україна буде створювати власну безпечну інфраструктуру для державних AI-сервісів.

5. Україна нарощує кіберстійкість не лише технікою, а й кадрами. 13 березня Мінцифри, Держспецзв’язку та Фонд Східна Європа оголосили про запуск CISO Campus — платформи для підготовки керівників з кібербезпеки в держсекторі. Ідея в тому, щоб виростити нове покоління фахівців, які не просто постфактум реагують на кіберінциденти, а будують системний захист державних інформаційних ресурсів. А вже 12 березня українська делегація разом із партнерами Талліннського механізму в Лондоні обговорювала подальше посилення міжнародної кіберпідтримки України. Тобто кібербезпека для України цього тижня виглядала не як вузька технічна тема, а як поєднання міжнародної координації, професійної освіти та державної стійкості.

Світовий хай-тек:

1. Світ входить у фазу будівництва фабрик для ШІ: Однією з головних новин тижня стало те, що американський технологічний гігант Oracle заявив: бум AI-дата-центрів триватиме щонайменше до 2027 року. Компанія підвищила прогноз виручки на 2027 фінансовий рік до $90 млрд, а обсяг уже законтрактованих майбутніх доходів зріс до $553 млрд. Майже паралельно Nvidia оголосила про інвестицію $2 млрд у хмарну AI-компанію Nebius. Великі гравці вже заробляють не лише на самих програмних комплексах, а на величезній інфраструктурі, де ці програми працюють — серверах, дата-центрах, мережах і обчислювальних потужностях.

2. Amazon і Cerebras показали, як змінюється ринок AI-обчислень. 13 березня Amazon і Cerebras домовилися об’єднати свої чипи в новому сервісі AWS для прискорення чатботів, кодових помічників та інших AI-сервісів. Ідея в тому, що один тип чипів робить першу частину роботи, а інший — швидко формує відповідь. Якщо раніше всі намагалися купити один суперпроцесор, то тепер ринок переходить до моделі, де різні чипи виконують різні ролі в одному AI-процесі. Це може зробити ШІ дешевшим і швидшим.

3. ШІ дедалі глибше заходить у політику, державу і медіа. У США ChatGPT, Gemini і Microsoft Copilot були схвалені для офіційного використання в Сенаті США. Це важливий символічний крок: інструменти ШІ входять у щоденну роботу державних інституцій. Паралельно французький медіахолдинг Canal+ уклав багаторічні угоди з Google Cloud та OpenAI, щоб використовувати генеративний ШІ для відеовиробництва, рекомендацій контенту. ШІ вже переходить у буденну адміністративну, парламентську і медійну практику.

4. Автономні автомобілі знову набирають хід. Qualcomm і британська компанія Wayve оголосили про партнерство для прискорення впровадження AI-систем автономного водіння. Їхній продукт має поєднати програмне забезпечення Wayve з автомобільними чипами Qualcomm і підтримувати режими від “руки на кермі” до більш автономного руху там, де це дозволять правила. Після кількох років обережності ринок безпілотного транспорту знову починає розганятися — але тепер не через гучні обіцянки, а через більш поглиблене партнерство між софтом і та виробниками обладнання.

5. Разом із розвитком ШІ ростуть і юридичні конфлікти. 14 березня Reuters повідомив, що ByteDance поставила на паузу глобальний запуск своєї нової відеомоделі Seedance 2.0 через серію спорів із голлівудськими студіями та стримінговими платформами щодо авторських прав. Це дуже важлива історія: ринок ШІ росте так швидко, що право не завжди встигає за технологіями. Тому 2026 рік дедалі більше стає не лише роком “нових моделей”, а й роком спорів про авторське право, використання контенту і межі допустимого для генеративного ШІ.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Найбільш актуальні хай-тек новини минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.