Джерело загрози: Хантавірус передається людям від гризунів (миші, щури). Найчастіше інфікування стається під час вдихання пилу з частинками виділень тварин.

Симптоматика: Хвороба маскується під грип (висока температура, біль у м’язах), проте згодом вражає легені або нирки.

Смертельна небезпека: Хантавірусний легеневий синдром закінчується летально приблизно у 50% випадків.

Проблеми лікування: Універсальних ліків чи вакцини не існує – лікарі лише підтримують роботу уражених органів (кисень, діаліз).

Ризики зараження: Найнебезпечніше – прибирання старих приміщень, сараїв чи горищ без захисних засобів та вологої обробки.

Профілактика: ЦГЗ радить уникати контакту з гризунами, проводити тільки вологе прибирання та зберігати продукти в герметичній тарі.

Хантавірусні інфекції – це група вірусних захворювань, які передаються людині від гризунів. Найчастіше переносниками є миші, полівки та щури.

Як пояснюють у Центрі громадського здоров’я України, хантавіруси можуть спричиняти два основні типи небезпечних захворювань:

геморагічну гарячку з нирковим синдромом;
хантавірусний легеневий синдром.
Обидві хвороби можуть мати важкий перебіг і потребують негайної медичної допомоги.

Від людини до людини хантавірус зазвичай не передається. Винятком вважають окремі штами у Південній Америці, однак навіть там такі випадки залишаються рідкісними.

Основний шлях зараження – контакт із виділеннями інфікованих гризунів.

Найбільший ризик зараження виникає під час прибирання старих приміщень, горищ, сараїв або під час перебування на природі.

У хворих можуть з’явитися:

висока температура;
головний біль;
біль у м’язах;
нудота;
біль у животі;
слабкість;
кашель та задишка;
біль у попереку;
порушення сечовиділення.

Інкубаційний період може тривати від двох до шести тижнів після контакту з інфікованими гризунами.

Хантавірусний легеневий синдром часто починається як звичайна вірусна інфекція, але за кілька днів стан людини може різко погіршитися. У пацієнтів розвиваються набряк легень, дихальна недостатність та критичне падіння тиску.

За даними медичних довідників, легеневий синдром може бути смертельним приблизно у половині випадків.

Специфічного універсального лікування від хантавірусу немає. Медики застосовують підтримувальну терапію залежно від того, які органи уражені найбільше.

У Центрі громадського здоров’я радять:

уникати контакту з гризунами та їхніми виділеннями;
не здіймати пил у старих приміщеннях;
проводити вологе прибирання;
зберігати продукти у герметичних контейнерах;
дезінфікувати поверхні;
дотримуватися гігієни рук та продуктів на природі.

dnepr.com

Запись Як розпізнати хантавірус та чи існує від нього лікування опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Інфляційний звіт Національного банку України.

Реальні та номінальні зарплати в Україні продовжують зростати.
Безробіття поступово знижуватиметься.
Дефіцит кадрів залишається ключовим фактором тиску на ринок праці.
Підвищення зарплат підтримує інфляційний тиск у економіці.
Найбільше зростання доходів фіксується у бюджетному секторі.

У Нацбанку зазначають, що фундаментальний ціновий тиск в економіці посилився, зокрема через подальше зростання витрат підприємств.

Серед ключових чинників – підвищення заробітних плат, подорожчання енергоресурсів та ефекти попереднього ослаблення гривні.

Попри це, зростання зарплат залишається стабільним і навіть пришвидшується в окремих секторах, насамперед у бюджетній сфері.

У НБУ пояснюють, що однією з головних причин є дефіцит кваліфікованої робочої сили. Це змушує роботодавців конкурувати за працівників через підвищення оплати праці.

Навіть попри певне поліпшення ситуації на ринку праці в останні місяці, підприємства продовжують збільшувати витрати на персонал.

У Нацбанку очікують, що поступове відновлення економічної активності сприятиме зниженню рівня безробіття.

Цьому також сприятимуть:

відновлення окремих секторів економіки;
повернення частини працівників на ринок праці;
адаптація бізнесу до умов війни;
зростання попиту на робочу силу в окремих галузях.

Підвищення зарплат підтримуватиме купівельну спроможність населення, однак одночасно створюватиме додатковий тиск на ціни через зростання витрат бізнесу.

У НБУ наголошують, що дисбаланси на ринку праці залишаються одним із факторів інфляційного тиску в економіці.

Водночас у середньостроковій перспективі очікується поступова стабілізація ринку праці та більш збалансована динаміка доходів.

dnepr.com

Запись Зарплати українців зростуть: Нацбанк дав прогноз на 2026 рік опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

“На групу оповіщення одного з РТЦК та СП міста Дніпра стався напад агресивно налаштованих цивільних громадян, які чинили супротив законним діям груп оповіщення та заважали перевірці військово-облікових документів військовозобов’язаних чоловіків. Під час даної події громадяни почали кидати каміння в групу оповіщення та в автомобіль. Супроводжуючі зазначеного громадянина представник Національної поліції та військовослужбовець РТЦК та СП, задля уникнення більшого масштабу конфлікту, були змушені зупинити свої законні дії з перевірки зупиненого громадянина, необхідні для забезпечення проведення мобілізації, та покинути місце події”, – йдеться у повідомлені.

dnepr.com

Запись У Дніпрі військовослужбовців ТЦК закидали камінням опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Як вважає слідство, службові особи Східного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України та підпорядкованого квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра організували протиправну схему розтрати бюджетних коштів під час здійснення закупівель паливної деревини.

Деревину закуповували для забезпечення потреб військових частин Сил оборони України, які виконують бойові завдання на території Дніпропетровської області.

Впродовж 2025-2026 років Східне квартирно-експлуатаційне управління Сил логістики ЗСУ та підпорядкований квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпра провели ряд спрощених процедур конкурсних торгів, за результатами яких уклали 26 договорів на постачання паливної деревини (дров). Ціна деревини – 2.200-2.600 гривень за кубічний метр.

Деревини закупили в «підконтрольних суб’єктів господарської діяльності» на загальну суму 175.672.300 гривень.

За даними правоохоронців, учасники схеми організували укладення договорів постачання паливної деревини із фізичними особами-підприємцями (ФОП) та іншими суб’єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності.

Крім того, за їхніми даними, учасники злочинної групи залучаючи підконтрольних соціально незахищених осіб до незаконної вирубки дерев.

Постановою слідчого від 16 квітня 2026 року вилучені документи визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Отже, прокурор у справі звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра з клопотанням про накладення арешту на вилучені документи.

Прокурор зазначив, що накладання арешту є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Суддя задовольнив клопотання.

dnepr.com

Запись Правоохоронці розслідують справу про розкрадання на деревині для військових Дніпропетровщини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Андрій Бондарчук, вчитель фізичної культури Дніпровської гімназії №101, з 22-річним досвідом — у ТОП-15 педагогів, які реально формують спортивну націю.

Як зазначають у департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради, це не просто про уроки — це про мотивацію, рух і сучасний підхід до кожного учня. Він не стоїть на місці, а постійно шукає нові ідеї, щоб діти хотіли рухатись і розвиватись.

Зараз триває голосування глядацьких симпатій.

Підтримати вчителя за посиланням.

dnepr.com

Запись Вчитель із Дніпра увійшов до ТОП-15 в Україні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков в етері “Forbes Україна”.

Щодо проведення виборів у “Дії” він пояснив, що першочергово необхідно вирішити питання таємниці голосування і тільки після цього переходити до технічної реалізації.

“Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах – це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування, щоб наш голос, будь-хто в Україні, куди він поставив галочку, залишилася його таємна інформація”, – зазначив Борняков.

Він додав, що на сьогодні це можливо реалізувати виключно у кабінках для голосування.

За його словами, у “Дії” не планують впроваджувати і повістки.

В.о. міністра наголосив, що важливим пріоритетом для України залишається захист персональних даних, який, за його словами, є частиною вимог ЄС.

Борняков зазначив, що Україна має оновити законодавство у сфері захисту персональних даних, щоб воно відповідало General Data Protection Regulation (GDPR/загальний регламент Європейського Союзу про захист персональних даних).

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський і ЦВК наголосили, що голосування можливе лише після завершення бойових дій. ЦВК пропонує щонайменше пів року на підготовку до виборчої кампанії.

Крім того, опитування показало, що більшість українців негативно ставиться до онлайн-голосування через ризики фальсифікацій. При цьому частина громадян вважає проведення виборів після перемир’я необхідним кроком.

dnepr.com

Запись Чи варто чекати виборів та повісток через “Дію”? опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на картку законопроєкта №15200.

Документ приводить категорії транспортних засобів у відповідність до норм ЄС. Зокрема, вводиться категорія АМ для мопедів (швидкість до 45 км/год) та А2 для мотоциклів потужністю до 35 кВт.

Також деталізуються вимоги до масо-габаритних характеристик категорій B, C та D. Наприклад, для D1 – не більше 16 місць та довжина до 8 метрів.

Законопроєкт запроваджує принцип поступового доступу до керування транспортом залежно від досвіду та віку:

з 15 років – мопеди та легкі двоколісні засоби;
з 17 років – категорії B і BE (лише у супроводі досвідченого водія зі стажем від двох років);
з 20 років – потужні мотоцикли (категорія А) за умови дворічного стажу на А2, або з 24 років – для прямого доступу;
з 24 років – автобуси (категорії D і DE), або з 21 року за наявності професійної підготовки.

Реформа передбачає повну легалізацію електронних посвідчень водія та техпаспортів. Цифрові документи в “Дії” матимуть таку ж юридичну силу, як і паперові, та зможуть використовуватися без обов’язкового фізичного аналога. Кабмін окремо визначить правила обробки та захисту персональних даних власників.

Реформа є частиною виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Її головна мета – підвищення безпеки дорожнього руху та перехід до європейської моделі контролю за підготовкою водіїв.

Згідно з документом, права вважатимуться анульованими у низці випадків. Перш за все, це стосується закінчення терміну дії документа, його втрати або обміну на новий.

Окремо виділяються наступні підстави для анулювання:

якщо водій не забрав готовий документ з сервісного центру протягом одного року;
якщо права, видані вперше, були вилучені через порушення правил дорожнього руху.

Якщо водія позбавили прав за рішенням суду, процедура відновлення буде складнішою. Для повернення за кермо особі доведеться пройти позачерговий медичний огляд, а також успішно скласти теоретичний та практичний іспити у сервісному центрі МВС.

Якщо підстави для відновлення прав виникли через рік або пізніше, водій зобов’язаний повторно скласти іспити за найвищою категорією, яка зазначена у його посвідченні.

Нагадаємо, у разі втрати водійського посвідчення його не потрібно отримувати заново – документ відновлюють без складання іспитів.

Нове посвідчення видається на основі даних з реєстру зі збереженням усіх категорій і строком дії 30 років. Складання іспитів необхідне лише у випадку, якщо водія було раніше позбавлено прав.

dnepr.com

Запись В Україні готують масштабну реформу для водіїв опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

У Дніпрі чоловік відкрив стрілянину по групі оповіщення під час проведення заходів територіального центру комплектування.

Про це повідомили у поліції Дніпра у Фейсбук.

“Місцевий мешканець здійснив постріли в бік групи оповіщення. Внаслідок події травмовано двох військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Всі обставини інциденту встановлюються, вирішується питання щодо надання події правової кваліфікації”, – йдеться у повідомленні.

dnepr.com

Запись У Дніпрі чоловік стріляв у представників ТЦК опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна стає країною-експортером військово-технологічної експертизи. Однією з головних українських новин тижня стало поглиблення міжнародного співробітництва у сфері дронів. 27 квітня Міністерство оборони України повідомило про запуск спільного українсько-норвезького виробництва середніх ударних дронів. Йдеться про виробництво в Норвегії, але з використанням українських технологічних рішень; уся продукція має постачатися для Сил оборони України. За повідомленням Міноборони, планується виготовлення кількох тисяч дронів, а перші поставки очікуються вже влітку 2026 року. Фінансування здійснюється норвезькою стороною окремо від ширшої оборонної підтримки України.

Україна вже не лише отримує озброєння від партнерів, а й пропонує власні технології, виробничі рішення та бойовий досвід. Виробництво в країнах-партнерах має ще одну перевагу: воно менш вразливе до російських ракетних ударів, ніж виробництво всередині України. Фактично формується нова модель: українська інженерна школа до якої додається західне фінансування та безпечніші виробничі майданчики створюють умови для безперешкодного постачання на фронт.

3 травня Президент України Володимир Зеленський також заявив про пропозицію Фінляндії укласти “дронову угоду”, яка передбачає обмін технологіями та бойовою експертизою, накопиченою Україною під час війни. Це підтверджує, що український досвід у сфері безпілотників уже розглядається як цінний міжнародний технологічний актив.

2. Штучний інтелект на полі бою: Україна створює нову військову реальність. Цього тижня Associated Press опублікувала велике інтерв’ю про те, як Україна робить ставку на штучний інтелект у війні. Йдеться про практичні речі: швидший аналіз даних, допомогу в управлінні дронами, протидію радіоелектронному придушенню, автономні перехоплювачі, наземні роботи, морські безпілотники та системи, які допомагають солдатам менше ризикувати життям.

Міністерство оборони України створило Центр штучного інтелекту в обороні. За даними AP, український оборонно-технологічний сектор уже налічує понад 2 000 виробників і military-tech компаній, а наземні дрони за три місяці підтримали понад 20 000 бойових місій.

На даний час штучний інтелект у війську це система, яка допомагає людині швидше побачити картину бою, розпізнати загрозу, знайти маршрут, утримати зв’язок або виконати завдання в умовах, коли ворог глушить сигнали.

1.3. Diia, World Bank і цифрова держава: Україна експортує не лише дрони, а й модель Цифрової держави. 30 квітня повідомлялося про поглиблення співпраці Міністерства цифрової трансформації України зі Світовим банком. Новий етап співробітництва стосується телекомунікацій, штучного інтелекту, кіберстійкості та поширення відкритої версії Diia для інших країн.

По-перше, Diia перестає бути лише внутрішнім українським застосунком і перетворюється на технологічний бренд державного управління. По-друге, Україна намагається експортувати не тільки програмний продукт, а й адміністративну модель: як громадянин може взаємодіяти з державою без черг, паперів і зайвої бюрократії. По-третє, цифрова держава під час війни — це ще й питання кіберзахисту, стійкості реєстрів, безперервності послуг і довіри громадян.

Окремо згадувалася підтримка інструментів прозорості донорської допомоги для кіберзахисту в межах Tallinn Mechanism. Для України це суттєво, оскільки міжнародні партнери хочуть бачити не лише факт допомоги, а й зрозумілий механізм контролю за її використанням.

1.4. Українські технологічні оборонні стартапи готуються до ринку НАТО. Ще один важливий процес — підготовка українських оборонних стартапів до стандартів НАТО та міжнародного ринку. Business Insider писав про українські стартапи, які через акселератор Defence Builder намагаються отримати сертифікації, інвестиційну готовність і відповідність західним вимогам. За оцінками видання, до 2022 року в Україні було менше десяти спеціалізованих defense-tech компаній, а зараз — понад 1 500, значна частина яких працює з дронами, роботами й безпілотними системами.

Окремо українські стартапи готуються до участі у Startup World Cup. Український фінал заплановано на 28 травня 2026 року, а серед ключових напрямів прямо названо штучний інтелект і defense tech.

Український технологічний сектор дедалі більше поєднує три речі: фронтовий досвід, інженерну швидкість і міжнародний венчурний капітал. Але тут є ризики: технології подвійного призначення можуть використовуватися і цивільно, і військово, тому потрібні чіткі правила експортного контролю, захисту інтелектуальної власності, сертифікації та міжнародної відповідальності.

Світовий хай-тек сектор

1. OpenAI, Microsoft і AWS: штучний інтелект стає частиною великої хмарної інфраструктури. 27 квітня OpenAI повідомила про зміну умов партнерства з Microsoft. Microsoft залишається основним хмарним партнером OpenAI, але тепер OpenAI може надавати свої продукти через інші хмарні платформи. Також ліцензія Microsoft на інтелектуальну власність OpenAI до 2032 року стала невиключною.

Уже 28 квітня OpenAI оголосила про запуск своїх моделей, Codex та агентних інструментів у середовищі AWS, зокрема через Amazon Bedrock. AWS зі свого боку підкреслює, що корпоративні клієнти отримують OpenAI-моделі в межах звичної для них інфраструктури безпеки, управління доступом, шифрування, журналювання та контролю витрат.

2. AI-агенти: новий етап після чат-ботів. Протягом тижня активно обговорювалася й ширша тенденція: перехід від чат-ботів до AI-агентів. AI-агент — це не просто програма, яка відповідає текстом. Це система, яка може виконувати послідовність дій: знайти інформацію, проаналізувати її, відкрити інструмент, підготувати документ, запустити процес, перевірити результат.

Google у межах своєї корпоративної AI-стратегії просуває Gemini Enterprise Agent Platform — платформу для створення, масштабування, управління й контролю AI-агентів у бізнесі. Одночасно Google розвиває власні спеціалізовані чипи TPU нового покоління для навчання й роботи AI-моделей.

2.3. Кібербезпека: AI стає і зброєю злочинців, і захистом для держав. 30 квітня The Verge повідомило, що OpenAI готує спеціалізовану модель GPT-5.5-Cyber для фірм, які спеціалізуються на кіберзахисті, а не для широкої публіки. Ідея полягає в тому, щоб допомогти інституціям посилити кіберзахист, але обмежити доступ через ризик зловживання такими інструментами.

Цей підхід логічний на тлі доповіді Europol IOCTA 2026, опублікованої наприкінці квітня. У ній наголошується, що шифрування, проксі-інфраструктура, криптовалюти та штучний інтелект розширюють можливості кіберзлочинності. AI допомагає злочинцям робити фішинг більш персоналізованим, автоматизувати шахрайство, приховувати сліди й прискорювати атаки.

Для України це особливо важливо. Країна живе в умовах кібервійни, тому AI-кіберзахист — це не модна тема, а питання державної стійкості. У найближчі роки відставання в кіберзахисті може означати не просто витік даних, а порушення роботи енергетики, банків, державних реєстрів, логістики або військових систем.

4. Пентагон і великі AI-компанії: штучний інтелект остаточно входить у сферу оборони. 1 травня стало відомо про нові угоди Пентагону з великими AI-компаніями, серед яких OpenAI, Google, Microsoft, Amazon, Nvidia, xAI та Reflection. Йдеться про використання AI у закритих, зокрема засекречених, середовищах. Водночас Anthropic опинилася поза цим пакетом через суперечки щодо “червоних ліній” у питаннях масового спостереження та автономної зброї.

Ця новина показує, що західний військовий сектор переходить до моделі “AI-first fighting force” — тобто армії, де штучний інтелект стає базовим інструментом планування, аналізу, логістики, розвідки, кіберзахисту та, можливо, бойових операцій.

5. Китайський AI: DeepSeek уже не сенсація, а частина жорсткої конкуренції. 27 квітня Reuters повідомило, що нова модель DeepSeek-V4 викликала значно стриманішу реакцію, ніж попередні проривні анонси компанії. Причина — ринок став набагато конкурентнішим: у Китаї активно розвиваються інші AI-гравці, зокрема Kimi та Qwen.

Ще нещодавно кожна нова сильна AI-модель сприймалася як революція. Тепер ринок звикає до того, що нові моделі з’являються постійно. Конкуренція переходить від питання “хто зробив найрозумніший чат-бот” до питання “хто має екосистему, чипи, хмару, дані, клієнтів, регуляторну підтримку і дешевше обслуговування”.

6. Космос: від великих місій NASA до комерційних супутників Азії. 27 квітня NASA повідомило про доставку на мис Канаверал основної секції ракети SLS для місії Artemis III. Ця місія має відпрацьовувати критично важливі елементи майбутньої місячної програми, зокрема зближення та стикування космічних апаратів.

3 травня Південна Корея запустила супутник спостереження Землі нового покоління за допомогою ракети SpaceX Falcon 9. Супутник призначений для управління земельними ресурсами, реагування на катастрофи та розвитку приватних космічних технологій. Того ж дня Reuters повідомляло і про запуск супутників Foxconn, що свідчить про входження великих технологічних виробників у космічну сферу.

7. Автономні автомобілі: законодавче регулювання. У Каліфорнії з 1 липня 2026 року поліція зможе фіксувати порушення правил дорожнього руху автономними автомобілями та спрямовувати повідомлення виробникам. Раніше правова система була розрахована переважно на людину-водія: якщо немає водія, то незрозуміло, кого саме притягати до відповідальності у разі порушення законодавства.

Автономний автомобіль — це не просто “машина без водія”. Це об’єкт, у якому рішення приймає програмне забезпечення за допомогою сенсорів, карт, алгоритмів та віддалених операторів. Тому відповідальність поступово зміщується від фізичної особи за кермом до виробника, розробника, оператора системи або власника технологічної платформи.

Для України ця тема поки що не є актуальною, але вона важлива для майбутнього транспортного права, страхування, міської інфраструктури й кримінально-правової оцінки шкоди, заподіяної автономними системами.

8. AI та енергетика: дата-центри стають новим великим споживачем електроенергії. Одна з найважливіших, але не так широко обговорюваних тем тижня — енергетична ціна штучного інтелекту. За оцінками, які наводить TechCrunch із посиланням на галузеві прогнози, попит дата-центрів на електроенергію в США може зрости з приблизно 40 ГВт сьогодні до 106 ГВт до 2035 року. Одночасно зростає попит на газові турбіни, а їхня вартість і строки очікування різко збільшуються.

Великі технологічні компанії дедалі активніше шукають поєднання відновлюваної енергетики з довготривалими системами зберігання енергії.
Якщо Україна після війни будуватиме нову енергетичну інфраструктуру, варто одразу враховувати потреби дата-центрів, AI-обчислень, кібербезпеки та військово-промислового комплексу. Енергетична безпека й цифрова економіка вже не існують окремо.

9. Європейський цифровий суверенітет: менше залежності від американських платформ. У Європі посилюється дискусія про цифровий суверенітет. TechCrunch писав про прагнення європейських урядів зменшити залежність від американських постачальників хмарних сервісів, операційних систем і цифрової інфраструктури. Серед прикладів — перехід французького Health Data Hub із Microsoft Azure до суверенної хмари, дискусії про заміну Microsoft-рішень відкритими альтернативами в низці європейських країн, а також розвиток європейських пошукових і хмарних ініціатив.

Причина не лише економічна. Є питання юрисдикції: американські компанії можуть підпадати під дію американського законодавства, зокрема щодо доступу правоохоронних органів США до даних, навіть якщо ці дані фізично розміщені за межами США.

Для України це дуже актуально в контексті євроінтеграції. Якщо Україна будує цифрову державу, реєстри, військові платформи, медичні системи й AI-сервіси, вона має думати не тільки про зручність, а й про юрисдикцію даних, контроль над інфраструктурою, резервування, кіберстійкість і відповідність європейському праву.

10. Науковий хай-тек: роботи допомагають вивчати мову китів. Серед менш військових, але дуже цікавих наукових новин — проєкт із використання автономного підводного робота для відстеження “розмов” кашалотів у реальному часі. Йдеться про поєднання робототехніки, акустичних сенсорів і аналізу даних для дослідження комунікації морських тварин.

Це хороший приклад того, що хай-тек — не лише про війну, гроші чи корпорації. Він також змінює гуманітарне й природниче знання: ми починаємо краще розуміти поведінку тварин, екосистеми, океан і межі людського сприйняття.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усі важливі українські та світові хай-тек новини за минулий тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Укрінформ, про це розповів начальник інженерних військ Командування сил підтримки ЗСУ, бригадний генерал Василь Сиротенко.

За словами генерала Сиротенка, місто Суми за короткий час встигло підготувати повноцінну ешелоновану оборону – тобто кілька рубежів захисту один за одним.

“За короткий період змогло підготувати дійсно ешелоновану і стійку оборону. І це відмічається, і це видно, і це навіть з космосу видно. Можна подивитися в реальному часі, як вона будується”, – зазначив він.

Паралельно зводиться суцільна лінія оборони від Київського водосховища до Сум. Це не локальне зміцнення, а масштабна споруда, на яку кидають значні сили і ресурси.

Головна мета – зробити так, аби Росія:

не змогла несподівано вдарити з цього напрямку;
не мала змоги створити так звану “буферну зону”;
не могла відтіснити українські сили від державного кордону.
“Ця лінія оборони будується, і багато сил і засобів приділяється саме для того, щоб її в найкоротший термін побудувати”, – пояснив генерал Сиротенко.

За даними Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського, Росія перегруповує свої підрозділи та підтягує резерви на фронт.

Це може свідчити про підготовку до нового наступу.

Втім, більшість повідомлень російських воєнкорів про значні успіхи на фронті не є правдивими.

dnepr.com

Запись В Україні зводять суцільну лінію оборони від Київського водосховища і до Сум опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.