Європротокол дає можливість водіям самостійно оформити дорожньо-транспортну пригоду без виклику патрульної поліції. Однак скористатися таким механізмом можна не в усіх випадках. Закон чітко визначає ситуації, коли оформлення європротоколу заборонене.

«Європротокол – це зручний інструмент, який дозволяє заощадити час і уникнути зайвих процедур після незначної аварії. Проте водії мають пам’ятати, що його можна застосовувати виключно за дотримання визначених законом умов. Якщо хоча б одна з них порушена, необхідно викликати поліцію», – пояснює Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО «Захист Держави».

У яких випадках не можна оформити європротокол

Європротокол не застосовується, якщо внаслідок ДТП є травмовані люди. Навіть незначні ушкодження, подряпини чи синці є підставою для виклику поліції.

Також самостійне оформлення неможливе, якщо в аварії беруть участь три та більше транспортних засобів або один з автомобілів рухався з причепом.

Ще одна підстава для виклику правоохоронців – пошкодження стороннього майна. Йдеться про дорожні знаки, паркани, світлофори, будівлі, вітрини чи інші об’єкти інфраструктури.

Не можна скористатися європротоколом і тоді, коли хоча б один із водіїв не має чинного поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або міжнародного сертифіката «Зелена картка».

Оформлення також неможливе, якщо між учасниками ДТП виникли суперечки щодо обставин аварії чи визначення винуватця.

Крім того, європротокол не застосовується у випадках, коли у когось із водіїв є ознаки алкогольного, наркотичного сп’яніння або перебування під впливом медичних препаратів.

«Якщо хоча б одна із зазначених обставин наявна, залишати місце ДТП без оформлення матеріалів поліцією не можна. Це може мати серйозні правові наслідки для водіїв», – наголошує Юлія Бляхарська.

Які ліміти діють у 2026 році

У 2026 році відшкодування за європротоколом здійснюється в межах повної страхової суми за шкоду майну, яка становить до 250 тисяч гривень на одного потерпілого.

Якщо водії розуміють, що збитки можуть перевищувати цю суму, юристи рекомендують викликати поліцію та оформлювати ДТП у загальному порядку.

Коли потрібно повідомити страхову компанію

Після аварії учасники ДТП повинні повідомити страхову компанію протягом трьох робочих днів. Зробити це можна у будь-який зручний спосіб, зокрема через електронні канали зв’язку страховика.

Завдяки системі прямого врегулювання потерпілий водій звертається за відшкодуванням безпосередньо до своєї страхової компанії.

Чи можна оформити європротокол онлайн

Водії можуть скористатися системою «Електронний європротокол» МТСБУ та оформити всі документи дистанційно. У такому разі інформація про ДТП автоматично передається страховим компаніям обох сторін.

«Електронний європротокол значно спрощує процедуру врегулювання страхового випадку. Проте перед його оформленням варто уважно переконатися, що всі передбачені законом умови дотримані. У разі сумнівів краще викликати поліцію, ніж припуститися помилки, яка може вплинути на отримання страхового відшкодування», – зазначає Юлія Бляхарська.

Які наслідки правильного оформлення

За умови правильного складання європротоколу водії звільняються від адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та мають законне право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди.

Куди звернутися за консультацією

Водії, ветерани, військовослужбовці та члени їхніх родин можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію у фахівців ГО «Захист Держави».

Юристи допоможуть розібратися з порядком оформлення ДТП, надати консультацію з підготовки необхідних документів з метою захисту Ваших прав.

0 800 39 39 39 — гаряча лінія ГО «Захист Держави».

dnepr.com

Запись Коли не можна оформити європротокол під час ДТП: у яких випадках обов’язково викликати поліцію опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 6954.

Мінімальна площа оброблюваних угідь для агропідприємств зросла вдвічі – з 500 до 1000 га. Поріг річного доходу також подвоїли: раніше вистачало 20 млн грн, тепер потрібно 40 млн грн.

Водночас скасували два попередні підкритерії: сплата ПДФО від 324 тис. грн на квартал більше не зараховується, а отримати статус через володіння 90% капіталу інших критичних підприємств – теж більше не можна.

Натомість запровадили нову обов’язкову вимогу – копія податкового розрахунку з підтвердженням від контролюючого органу.

Площа постійного користування землею для лісгоспів збільшилась із 500 до 2500 га. Альтернативний критерій за кількістю застрахованих працівників знизили з 15 до 10 осіб, але тепер до нього обов’язково додається фінансова умова – річний дохід від 10 млн грн. Раніше такої вимоги для лісового господарства не було.

З переліку профільних КВЕД у цій галузі прибрали мисливство, інжиніринг, геологію та окремі види освіти.

Раніше таких критеріїв не існувало – тепер вони з’явились і є обов’язковими:

підприємства з понад 50 працівниками – середня зарплата не нижча за середню по країні за останній рік, помножену на коефіцієнт 2;
від 20 працівників – коефіцієнт 3;
постійні представництва нерезидентів – також коефіцієнт 3 (раніше був коефіцієнт 2).

Для підприємств, які працюють у трьох і більше областях, запровадили дві обов’язкові умови: штат від 10 осіб та сплата податків і єдиного соціального внеску (крім митних) від 24 тис. грн по кожній із областей за останні три місяці.

Компанії, що виробляють техніку та обладнання українського виробництва, можуть отримати статус критично важливих – якщо їхня продукція включена до переліку Мінекономіки і частково компенсується з бюджету.

Ряд критеріїв не змінився. Критично важливими, як і раніше, вважаються підприємства, які:

мають державні гранти;
надають послуги Мінекономіки за договорами строком від 6 місяців;
перебувають у сфері управління міністерства або держава є їхнім єдиним засновником;
проводять експертизу нормативно-правових актів у сфері економіки чи ЗЕД;
є учасниками індустріального парку;
уклали інвестдоговори у сферах переробки, біогазу, добування та переробки корисних копалин.

dnepr.com

Запись В Україні запровадили нові умови для бронювання працівників опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Кошти спрямують із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що діє у складі Державного бюджету України. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

За виділені кошти планують відновити вісім житлових будинків за адресами:

• вул. Олеся Гончара, 40
• просп. Олександра Поля, 59
• Січеславська Набережна, 9
• вул. Робоча, 178
• вул. Робоча, 176
• вул. Робоча, 176А
• вул. Гетьмана Петра Дорошенка, 12
• вул. Старокозацька, 65

За даними Міністерства розвитку громад та територій України, після завершення робіт до своїх квартир зможуть повернутися 1671 мешканець. Загалом відновлення охопить 1095 квартир.

Джерело: vesti.dp.ua

dnepr.com

Запись У Дніпрі реконструюють житлові будинки, які постраждали від обстрілів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Натомість запис на прийом до медиків буде доступний виключно через «єДніпро».

Можливість запису до лікарів через застосунок уже запрацювала 22 червня. На відповідній сторінці містяни вже можуть обрати заклад охорони здоров’я, який планують відвідати, обрати дату візиту та лікаря.

Нагадаємо, «єДніпро» – офіційний міський застосунок, який об’єднує низку цифрових сервісів для мешканців. Станом на сьогодні через нього вже можна записатися до лікаря, скористатися окремими послугами ЦНАП, оплатити паркування, придбати квитки на громадський транспорт, відстежувати рух громадського транспорту, знайти найближче укриття чи громадську вбиральню, а також отримувати сповіщення про повітряні тривоги та важливі міські події.

Нещодавно кількість користувачів застосунку перевищила 200 тисяч, а найближчим часом у ньому мають з’явитися нові сервіси, зокрема електронний студентський квиток та цифрове пенсійне посвідчення. Днями завдяки першому масштабному оновленню у додатку тепер можна відстежувати якість повітря в місті, ціни на пальне, а також актуальний курс валют.

Завантажити застосунок можна в App Store та Google Play.

Джерело: dnepr.express

dnepr.com

Запись З липня запис до лікарів у Дніпрі буде доступним через інший сервіс опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу зайнятості.

Згідно з останніми даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата у 2026 році становить 30,5 тис. гривень.

А на зарплату від 31 до 38 тисяч гривень можуть розраховувати українці, які працюють у сферах журналістики, ІТ та промисловості.

До списку найбільш затребуваних професій із доходом вище середнього увійшли:

Журналіст. Спеціалісти, які займаються пошуком, обробленням та поширенням актуальної інформації, отримують в середньому 38 200 гривень. Найвищі зарплати в цій сфері фіксують у військових частинах та англомовних медіа.

Інженер з програмного забезпечення. Фахівці з проєктування, розробки та супроводу ПЗ заробляють близько 34 833 гривень. Найбільші виплати пропонують спеціалістам рівня Senior та Lead у напрямках ШІ (AI), Machine Learning та Cloud Architecture.

Начальник зміни у промисловості. Організація безперебійного робочого процесу, контроль виробничого плану та управління персоналом оцінюються в середньому у 31 тисячу гривень. Вищий рівень доходу пропонують фахівцям зі значним досвідом управління великими колективами.

dnepr.com

Запись Три найпопулярніші професії із зарплатою, вищою за середню опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомили у Покровській МВА.

Там розповіли, що днями спеціалізована комісія розглянула ще шість заяв від переселенців із Покровської громади на отримання житлових ваучерів. Їх видають як компенсацію за домівку, яка залишилася на тимчасово окупованій території або ж зоні бойових дій.

За результатами перевірки поданих документів усі заяви схвалили.

Зазначимо, що користатися програмою наразі можу лише окремі категорії ВПО — учасники бойових дій та захисники з інвалідністю внаслідок війни. Вони отримують 2 мільйони гривень, які можна витрати на:

купівлі квартири чи будинку (або інвестування у його будівництво);
сплати першого внеску або погашення платежу за іпотекою.
Ваучер діє до п’яти років, передавати його не можна.

Отримати консультацію щодо порядку оформлення допомоги для вихідців з Покровська можна в управлінні соціального захисту населення за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 56. Телефон для довідок: +39 (095) 399-90-55.

Джерело: freeradio.com.ua

dnepr.com

Запись Шестеро вихідців з Покровської громади зможуть отримати компенсації за житло, яке залишилося в окупації чи зоні бойових дій опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомили у Державному бюро розслідувань.

За даними слідства, після звільнення з державної служби жінка втратила право користуватися службовим житлом, яке мала повернути державі. Проте, як стверджують правоохоронці, вона скористалася підробленими документами, щоб зареєструвати квартиру на себе.

Унаслідок цього з державної власності вибула квартира, яка перебувала в управлінні Державної податкової служби України. За попередніми оцінками, збитки державі становлять близько 2,9 млн гривень.

Слідчі інкримінують експосадовиці використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України) та шахрайське заволодіння майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Максимальне покарання за найтяжчою зі статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Як зазначили в ДБР, після оформлення права власності жінка уклала договір дарування та передала квартиру своїй доньці.

dnepr.com

Запись На Дніпропетровщині колишню посадовицю податкової служби підозрюють у незаконному заволодінні службовою квартирою опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

у Дніпровському районі — в річці Кільчень у межах міста Підгородне;
у Криворізькому районі — у водоймі на території зони відпочинку біля житлового масиву АТ «Південний ГЗК» (проспект Південний, балка Іванівська).

Виявлення холерного вібріона свідчить про бактеріологічне забруднення цих водойм, яке може становити потенційну загрозу для здоров’я людей. У зв’язку з цим жителям і гостям області рекомендують утриматися від купання та відпочинку біля зазначених водойм, а також враховувати цю інформацію під час вибору місця для літнього дозвілля.

dnepr.com

Запись У кількох річках Дніпропетровщини знайшли холерний вібріон опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Для України VivaTech є майданчиком, де технологічна екосистема показує, що вона не зводиться лише до ІТ-аутсорсингу або воєнних рішень. Українські стартапи дедалі частіше позиціонуються як продуктові компанії, здатні працювати у сферах водних технологій, екологічних матеріалів, кібербезпеки, агротеху, цифрової медицини, штучного інтелекту та промислових рішень.

Окремі повідомлення про українську делегацію на VivaTech згадували стартапи Hydratico, Odyssea, Ovul, Generect, Strimco, Yharvest, Z1RO та Sec-TA, які представляють напрями від водоочищення, агропромислового комплексу, watertech до кібербезпеки.

2. Defense tech України: наземна робототехніка переходить на стадію міжнародних партнерств. Найсильніший український технологічний тренд тижня — наземна робототехніка та антидронові комплекси. Саме тут видно, як український оборонний хай-тек переходить від окремих експериментальних виробів до системних партнерств із європейськими компаніями.

Українська компанія Frontline Robotics та дансько-українська defence-tech компанія Dropla підписали меморандум про партнерство. За даними dev.ua, компанії планують інтегрувати українську кодифіковану турель «Буря» на наземну логістичну платформу Logist, а також спільно розробляти ШІ-рішення для виявлення ворожих загроз у реальному часі.

По-перше, ідеться про поєднання трьох ключових напрямів сучасного поля бою: наземна роботизована платформа, до якої додається бойовий модуль і усім цим керує штучний інтелект, у тому числі і виявляє загрози. По-друге, такі системи дозволяють зменшувати ризик для військовослужбовців під час логістики, розвідки, охорони позицій і протидії малим дронам. По-третє, саме наземна робототехніка може стати наступним великим сегментом українського оборонного експорту після FPV-дронів, БПЛА-розвідників і РЕБ-рішень.

3. Українські бойові роботи: RAVLYK, «Буря» і логістика у бойових зонах. Окремої уваги заслуговує українсько-французьке партнерство у сфері наземних роботів. За повідомленням dev.ua, українська компанія UUT та французька Haulotte спільно працюють над платформою RAVLYK / УМП2. Це повністю електрична колісна платформа, призначена для виконання логістичних завдань у небезпечних зонах: перевезення боєприпасів, евакуації поранених і проведення розвідки. Зазначалося, що платформа вже випускається серійно та пройшла випробування в реальних бойових умовах.

Підвезення боєприпасів, евакуація поранених, доставка спорядження та розвідка на малих дистанціях потребують рішень, які можуть працювати в умовах артилерійської загрози, мінування, БПЛА-спостереження та РЕБ. Наземні роботи здатні частково перенести найризикованіші операції з людини на машину.

У цьому сенсі український defense tech переходить до концепції robotic logistics — роботизованої підтримки війська. Це вже не лише ударний дрон, а ширша інфраструктура: робот-носій, робот-розвідник, робот-евакуатор, робот із туреллю, роботизована антидронова платформа, система управління й сенсорна мережа.

4. Європа на VivaTech: технологічний суверенітет став головною політичною темою. Світовий контекст тижня задавала конференція VivaTech 2026 у Парижі та паралельні дискусії на рівні G7 у Франції. Reuters прямо зазначало, що технологічний суверенітет Європи став домінуючою темою тижня: європейські уряди та бізнеси дедалі більше занепокоєні залежністю від американських AI-компаній, хмарної інфраструктури, чипів і фундаментальних моделей.

Особливо важливо, що ця дискусія загострилася після американських обмежень щодо доступу іноземних громадян до найпотужніших моделей Anthropic. Для Європи це стало сигналом: навіть союзницькі відносини не гарантують постійного доступу до критичної AI-інфраструктури. Reuters цитувало позицію європейських учасників дискусії: суверенітет означає не обов’язково походження технології, а контроль над критичними частинами технологічного стеку.

5. Франція мобілізує €13 млрд: deeptech як економічна основа суверенітету. У межах тієї ж логіки Франція оголосила про залучення €13 млрд додаткового інституційного фінансування у межах третьої фази ініціативи Tibi для підтримки французьких і європейських технологічних компаній. Reuters повідомило, що мета — довести обсяг нового етапу до €15 млрд до кінця 2030 року, а загальний обсяг коштів, мобілізованих у межах ініціативи з 2020 року, — майже до €31 млрд. При цьому 50% інвестицій нового етапу мають спрямовуватися у deeptech-компанії.

Технологічний суверенітет — це передусім капітал: доступні гроші для deeptech, фондовий ринок, IPO, інституційні інвестори, державне стимулювання, оборонні й промислові корпорації як учасники інноваційного фінансування. Серед нових учасників ініціативи згадувалися Carac, SNCF, RATP, Naval Group, MBDA та Eutelsat — тобто не лише фінансові, а й транспортні, оборонні та супутникові структури.

6. Напівпровідники: Intel, Apple і повернення промислової політики. Однією з найгучніших світових новин тижня стало повідомлення Reuters від 18 червня: президент США Дональд Трамп заявив, що Apple погодилася працювати з Intel над дизайном і виробництвом чипів у США. За повідомленням Reuters, така угода могла б забезпечити Intel стабільний попит від одного з найбільших виробників споживчої електроніки, а для Apple — диверсифікувати виробничу базу на тлі перевантаження TSMC через попит на AI-чипи.

Навіть якщо деталі ще потребують уточнення, сама новина добре демонструє нову логіку напівпровідникової політики. Чипи стали не просто товаром, а елементом стратегічної автономії. США прагнуть повернути критичні виробничі ланцюги всередину країни, Європа інвестує в свій технологічний суверенітет, Китай розвиває власну інфраструктуру, а великі корпорації шукають способи не залежати від одного постачальника.

7. Критичні матеріали: Китай посилює контроль за рідкоземельним металом – індієм. Ще одна важлива новина напівпровідникового ланцюга — Китай посилює перевірки експорту рідкоземельного металу індію. Reuters повідомило, що Китай виробляє майже 70% світового індію, який використовується у дисплеях, припоях, а також як сировина для матеріалу який використовується у високошвидкісних оптичних чипів, важливих для AI-дата-центрів.

8. Кібербезпека: AI проти AI та вразливість державних систем сповіщення. Кібербезпека цього тижня знову стала одним із головних світових сюжетів. Ізраїльський AI-cybersecurity стартап Dream залучив $260 млн і досяг оцінки $3 млрд. За даними Reuters, компанія позиціонує себе як захисник урядів і критичної інфраструктури — водних, нафтових і газових об’єктів — від кібератак; її платформа Atlas описується як AI платформа для національного кіберзахисту.

Фраза співзасновника Dream про те, що «наступна кібервійна буде AI проти AI», дуже точно передає тренд. Атаки можуть здійснюватися з використанням ШІ, а захист також має спиратися на ШІ: виявлення аномалій, кореляцію подій, автоматичне реагування, аналіз коду, захист критичної інфраструктури.

Інший приклад уразливості цифрових державних систем — інцидент у Бразилії, де уряд підозрює хакерську атаку, що спричинила несанкціоноване повідомлення через систему сповіщення громадян. Reuters повідомило, що систему тимчасово відключили після відправлення повідомлення користувачам у кількох штатах, а справу передають до Федеральної поліції.

9. Регулювання ШІ: Норвегія обмежує генеративний ШІ в початковій школі. 19 червня Норвегія оголосила майже повну заборону використання генеративного ШІ учнями початкової школи. Reuters повідомило, що для учнів 1–7 класів віком приблизно 6–13 років генеративний ШІ загалом не має використовуватися; для дітей 14–16 років дозволяється обережне використання під наглядом учителів, а учні 17–19 років мають навчатися користуватися ШІ належним чином.

Якщо у 2023–2025 роках багато країн сперечалися, чи потрібно забороняти ChatGPT у школах, то у 2026 році дискусія стала тоншою – у якому віці, для яких завдань, під чиїм контролем і з якою педагогічною метою. Прем’єр-міністр Норвегії наголошував, що діти мають навчитися читати, писати й рахувати, а надмірне раннє використання ШІ може дозволити пропускати важливі етапи навчання.

10. AI-реклама і право ЄС: бізнес просить не маркувати все як deepfake. 19 червня Reuters повідомило, що EuroCommerce, яка представляє великих ритейлерів, зокрема Amazon, H&M, Inditex та Ikea, звернулася до ЄС із проханням звільнити рекламу, створену штучним інтелектом від надмірно широкого застосування правил прозорості щодо deepfake-контенту. Аргумент ритейлерів полягає в тому, що зображення товарів або рекламні візуальні зображення, створені ШІ без наміру обману, не повинні автоматично прирівнюватися до deepfake.

Ця новина цікава тим, що показує практичну складність регулювання ШІ. З одного боку, суспільство потребує прозорості щодо синтетичного контенту. З іншого — якщо маркувати абсолютно кожен AI-елемент у рекламі, маркування може втратити сенс і перестати допомагати споживачу. Виникає потреба у розумному розмежуванні між маніпулятивним deepfake, художнім AI-візуалом, технічною ретушшю, автоматично створеною товарною карткою та персоналізованою рекламою.

16. Етичний контроль даних: ChapsVision і європейська альтернатива Palantir. Французька компанія ChapsVision заявила, що її незалежний етичний комітет має право блокувати контракти, якщо існує ризик зловживання програмним забезпеченням. Reuters повідомило, що комітет спирається на індикатори прозорості OECD, Статут ООН і європейські правила, а ChapsVision позиціонує свою платформу ArgonOS як європейську альтернативу американській Palantir.

Великі аналітичні платформи для держави можуть бути дуже корисними: боротьба зі злочинністю, національна безпека, митниця, податкова аналітика, міграція, охорона здоров’я. Але вони також створюють ризики масового спостереження, дискримінації, політичного зловживання й порушення прав людини.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Огляд хай-теку – лише важливі тижневі новини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Перший турнір “Ветеранська риболовля” пройшов у Саксаганському районі Дніпропетровської області. Захід об’єднав понад півсотні ветеранів російсько-української війни з різних громад Кам’янського району.

Для учасників це була можливість не лише позмагатися в риболовлі, а й провести день серед побратимів, поспілкуватися та відчути підтримку ветеранської спільноти.

Серед учасників – ветеран війни Дмитро Меланич. Захисник став на оборону України ще у 2014 році, воював на Маріупольському напрямку, а після отримання інвалідності ІІ групи не залишив службу країні.

На початку повномасштабної війни чоловік знову долучився до війська у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади та брав участь в обороні Авдіївки.

Під час боїв за населений пункт Нью-Йорк на Донеччині військовий зазнав тяжкого поранення. Певний час пересувався на інвалідному візку, а лікарі не вірили, що він зможе знову ходити. Проте після тривалої реабілітації Дмитро повернувся до активного життя.

Наразі він працює старшим інструктором Центру підготовки населення до національного спротиву та передає свій бойовий досвід іншим.

“Цей захід більше про спілкування між ветеранами, комунікацію і наше об’єднання. Ми одна громада. Такі зустрічі показують, що ветерани не покинуті, про них думають, їх пам’ятають. Головне – об’єднуватися, тому що тільки разом ми сила”, – говорить Дмитро Меланич.

Ще один учасник турніру – Володимир Кучеренко, говорить, що такі заходи мають особливе значення для людей, які пройшли війну.

“У мене сльози на очах, коли бачиш, як люди поважають наших хлопців, які віддали свої найкращі роки за Україну. Когось уже немає, хтось повернувся з важкими пораненнями. Такі заходи дуже потрібні”, – каже чоловік.

Учасники не лише закидали вудки, а й багато спілкувалися, згадували службу, ділилися досвідом реабілітації, готували рибну юшку та говорили про повернення до цивільного життя. Саме такі неформальні зустрічі допомагають підтримувати зв’язок між ветеранами та долати відчуття ізоляції після фронту.

Абсолютними чемпіонами турніру та переможцями у номінації “Гроза водойми” стали ветерани з Лихівської громади, які показали найкращий результат за загальною вагою улову.

Відзначилася і команда Кам’янського районного осередку ГО “Захист Держави”, яка також складалася з ветеранів війни. Вона здобула перемогу в номінації “Ювелірний улов” за найменшу спійману рибу. Багато учасників команди давно захоплюються риболовлею та регулярно присвячують цьому заняттю свій вільний час.

“Громадська організація “Захист Держави” завжди йде пліч-о-пліч із тими, хто підтримує ветеранів, військових та їхні родини. Для нас це не разова допомога, а один із ключових напрямів роботи. Ми постійно взаємодіємо з ветеранами, допомагаємо їм та їхнім родинам, створюємо можливості для спілкування, взаємної підтримки та повернення до активного життя. Саме тому ми підтримали цей турнір, адже такі заходи допомагають людям не замикатися в собі, відчувати єдність і розуміти, що вони не залишилися сам на сам зі своїми викликами”, – розповіла керівник Кам’янського районного осередку ГО “Захист Держави” Олена Демішева.

Турнір “Ветеранська риболовля” відбувся за ініціативи Кам’янської районної військової адміністрації. Співорганізатором заходу виступив Кам’янський районний осередок ГО “Захист Держави”, який забезпечив учасників нагородами та заохочувальними подарунками.

Загалом для ветеранів підготували вісім спеціальних номінацій, а головною метою заходу стало створення простору для спілкування, психологічного відновлення та взаємної підтримки тих, хто пройшов війну.

dnepr.com

Запись На Дніпропетровщині у першому турнірі “Ветеранська риболовля” взяли участь понад півсотні ветеранів опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.