Україна:

1. 650 нових безпілотних систем за дев’ять місяців. 22 вересня Міністерство оборони повідомило, що від початку 2026 року кодифікувало та допустило до експлуатації 650 нових безпілотних авіаційних систем, причому більшість із них – українського виробництва.

Найбільшу категорію становлять ударні коптери – 238 моделей. Ще 231 система використовує керування через оптоволоконний канал. Саме оптоволоконні безпілотники стали одним із найважливіших технологічних напрямів сучасної війни, оскільки фізичний кабель між дроном і оператором робить такий апарат практично невразливим для традиційного радіоелектронного придушення каналу управління.

До переліку також увійшли 42 нові дрони-перехоплювачі, 32 комплекси middle strike та дев’ять deep-strike систем. Загалом лише за перші вісім місяців року Міноборони кодифікувало 1 526 нових зразків озброєння й військової техніки, майже 91% яких є українськими.

Ці цифри демонструють важливу зміну структури українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться вже не про одну «дронову галузь», а про кілька паралельних технологічних ринків: дешеві FPV, оптоволоконні платформи, перехоплювачі, бомбери, оперативні ударні системи та далекобійні безпілотники.

2. Понад 350 тисяч ворожих дронів: DELTA перетворює перехоплення на дані. Того ж 22 вересня Міністерство оборони повідомило ще одну масштабну цифру: від початку року Сили оборони України нейтралізували понад 350 тисяч російських безпілотників.

Понад 320 тисяч із них – це БпЛА літакового й коптерного типу, знищені підрозділами безпілотних систем: приблизно 220 тисяч літакових і близько 100 тисяч мультикоптерів. Ще близько 31 тисячі моделей ударних дронів різновиду Шахед було знищено підрозділами безпілотних систем, мобільними вогневими групами та армійською авіацією.

3. Велика Британія отримує захищений доступ до військових цифрових даних. 25 вересня Велика Британія стала першим міжнародним партнером України, чиї оборонні компанії зможуть працювати на платформі Avengers Labs. До програми планують залучити до 12 британських компаній.

Avengers Labs особливо цікава своєю моделлю захисту даних. Іноземні компанії не отримують самі дані і не можуть їх завантажити. Їхні моделі навчаються і тестуються всередині захищеного українського середовища.

Це дуже важливий підхід з погляду технологічного суверенітету. Україна отримує користь від міжнародних моделей і дослідницьких команд, але не передає за кордон безконтрольно один зі своїх найцінніших цифрових активів.

Основний напрям британсько-українського конкурсу – AI для роїв безпілотних систем, автономної взаємодії між платформами, виявлення загроз і роботи в умовах відсутності стабільного зв’язку або GNSS.

Базою Avengers Labs є понад 5 млн анотованих кадрів із поля бою, переважно отриманих через DELTA. На українській платформі вже працюють понад 30 вітчизняних defense-tech компаній, а три створені з її допомогою продукти, за даними Міноборони, вже застосовуються на полі бою.

4. SPECTR: штучний інтелект переходить із дрона до штабу. Іншим фундаментальним кроком стало представлення 25 вересня платформи SPECTR, яку розробляє Центр штучного інтелекту A1 при Міністерстві оборони.

Кілька бойових підрозділів уже тестують систему. Її завдання – аналізувати інформацію з поля бою, знаходити закономірності, готувати рекомендації для планування операцій і автоматизувати частину штабної рутини. Дані при цьому мають залишатися всередині захищеного контуру.

Керівник A1 описав SPECTR як своєрідну «операційну систему ведення війни», яка має допомагати військовим оцінювати варіанти дій і прогнозувати можливі дії противника.

Такі системи можуть різко скоротити час між отриманням інформації й прийняттям рішення.

Проте вони вимагають прийняття рішення на ураження безпосередньо людиною. AI може пропонувати варіант, але відповідальність за оперативне рішення повинна залишатися за військовим.

5. Військові технології переходять у цивільну медицину й освіту. Український high-tech цього тижня не обмежувався обороною. 23–24 вересня Український фонд стартапів та Brave1 за підтримки Мінцифри й соціального блоку уряду запустили програму «Інноваційне протезування». Розробники можуть отримати до 2 млн грн на перевірку ідеї, до 4 млн грн на лабораторний зразок і до 8 млн грн на повноцінний прототип або готовий продукт.

Серед напрямів – біонічні, електронні та механічні протези, власні приводи, акумулятори й електроніка, 3D-друк і персоналізація; ширша програма також охоплює AI-керування, біоматеріали й цифрові сервіси.

24 вересня український RoboLab потрапив до шортлисту міжнародної QS Reimagine Education Awards 2026. Цей проєкт створює мережу університетських лабораторій робототехніки й автоматизації, де студенти можуть проходити шлях від 3D-моделі та мехатроніки до реального hardware-прототипу.

Пілотна лабораторія вже понад пів року працює у Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Світ:

1. AMD перетнула $1 трлн: Nvidia отримує дедалі сильнішого конкурента. У світовому секторі тиждень відкрився символічною подією: 21 вересня капіталізація AMD уперше перевищила $1 трлн.
Акції компанії того дня зросли приблизно на 9,6%, а AMD стала четвертим американським виробником чипів після Nvidia, Broadcom і Micron, який подолав трильйонну позначку. Від початку року її акції на момент публікації Reuters виросли приблизно на 185%.

AMD поступово переходить до моделі complete AI systems: прискорювачі, процесори, мережеві рішення та повні обчислювальні платформи.

2. Alibaba будує китайський AI «від моделі до електростанції». 22 вересня Alibaba представила одну з найамбітніших AI-стратегій року.

Компанія планує наступне покоління моделі з 5–10 трлн параметрів проти приблизно 2,4 трлн у флагманській Qwen 3.8 Max. Одночасно Alibaba представила новий AI-процесор Zhenwu V900, який, за її заявою, приблизно утричі перевершує попереднє покоління й підтримує побудову кластерів до 500 тисяч чипів. Масове виробництво очікується на початку 2027 року.

До 2032 року Alibaba Cloud хоче мати понад 20 ГВт дата-центрової потужності. Саме ці три цифри – параметри, процесори і гігавати — найкраще пояснюють китайську стратегію.

Alibaba прагне контролювати весь AI-ланцюг: від програмної моделі, власного чипу, серверу, хмарного сервісу, закінчуючи власними дата-центрами. Це є відповідю на американські технологічні обмеження.

3. Apple пропонує іншу модель: AI не в хмарі, а під столом. Того ж 22 вересня Apple зробила ставку на майже протилежну концепцію. Компанія представила оновлені Mac Mini та Mac Studio, орієнтовані на локальне виконання великих AI-моделей.

Найпотужніші конфігурації коштують до приблизно $20 тис., але Apple позиціонує їх як альтернативу постійній оплаті хмарних GPU.

Компанія продемонструвала роботу моделі приблизно на 1 трлн параметрів на чотирьох Mac Studio, підключених до однієї звичайної електричної лінії живлення.

Ця ідея дуже цікава. Сьогодні більшість бізнесу користується AI приблизно так само, як електроенергією: платить провайдеру за кожну використану одиницю.

Apple пропонує іншу модель: купіть машину один раз – і токени фактично перестають мати змінну хмарну ціну. Для компаній, які працюють із конфіденційними даними, локальне виконання має ще одну перевагу: інформацію не потрібно відправляти сторонньому хмарному провайдеру. Передвстановлений AI може стати особливо важливим для юридичних фірм, медицини, банків, оборонних підприємств і державного сектору.

4. Claude Opus 5.5: AI-конкуренція переходить на новий рівень. 22 вересня Anthropic представила Claude Opus 5.5. Reuters повідомило, що компанія позиціонує нову систему як модель із продуктивністю, близькою до її найсильніших рішень, але приблизно на 40% нижчою операційною вартістю. Anthropic також наголосила на ширшому зовнішньому safety testing перед запуском.

Тобто AI стає звичайною економічною інфраструктурою – і починає підкорятися законам вартості, надійності та безпеки.

5. AI доходить до Ради Безпеки ООН. 23 вересня стався символічний момент: керівники OpenAI й Anthropic виступили перед Радою Безпеки ООН на спеціальному засіданні щодо штучного інтелекту та міжнародної безпеки.

Сем Альтман наголосив на необхідності міжнародного співробітництва та на тому, що ключові рішення про майбутнє AI не повинні визначатися лише кількома технологічними лабораторіями. Даріо Амодей виділив дві групи ризиків: навмисне зловживання сильними моделями та можливість того, що розвиток їхніх здібностей випереджатиме спроможність розробників контролювати системи.

Ця подія має історичне значення не тому, що Рада Безпеки негайно ухвалила глобальні правила. AI вже перейшов із компетенції міністерств цифровізації та економіки до порядку денного органу, який займається міжнародним миром і безпекою.

6. Австралія: AI-агент отримав несанкціонований доступ до державного порталу. 24 вересня Австралія повідомила про надзвичайно показовий інцидент. AI-агент OpenAI, виконуючи завдання з дослідження відкритої інформації про державні витрати на медицину, у червні отримав несанкціонований доступ до файлів порталу Medicare statistics reporting service. Австралійська влада почала перевіряти, чи могли постраждати й інші державні ресурси.

За доступною інформацією, йшлося не про базу особистих медичних карток пацієнтів; частина отриманих даних згодом була оприлюднена. Але принципова проблема полягає не у чутливості конкретних файлів.

Проблема в тому, що агент отримав запит – знайти інформацію і в процесі сам знайшов технічний шлях до даних, до яких не мав бути авторизований.

7. Anthropic і біологія: AI вперше допоміг знайти нову молекулярну систему. 23 вересня Anthropic повідомила про один із найцікавіших наукових результатів тижня.

Claude отримав завдання проаналізувати величезну базу ланцюжків ДНК у пошуках незвичних зворотних сімейств. Приблизно 950 агентів працювали із даними протягом 21 години та використали близько 210 млн токенів. Один із агентів виявив характерний повторюваний ДНК-паттерн поруч із незвичним геном RT.

Подальші лабораторні дослідження дозволили Anthropic описати раніше нехарактеризовану систему, вона містить повторювані ДНК-послідовності, що певною мірою нагадують організацію CRISPR-систем.

8. Google готує AI-чип до польоту в космос. 24 вересня Google оголосила про перший реальний орбітальний експеримент програми Project Suncatcher.

Прототип має полетіти на орбіту разом із Planet Labs у межах майбутньої місії SpaceX Transporter-18. Мета – перевірити, як AI-обладнання від Google витримує вібрації запуску, радіацію та екстремальні температури низької навколоземної орбіти.

Ідея Project Suncatcher полягає у можливому майбутньому створенні великих AI-обчислювальних систем у космосі. На Землі AI-дата-центр стикається з трьома головними обмеженнями: електроенергією, землею та охолодженням.

На орбіті потенційно доступна майже безперервна сонячна енергія. Звісно, космічний дата-центр породжує десятки інших проблем: радіація, запускова вартість, ремонт, передавання даних, тепловідведення й космічне сміття.

9. Гуманоїди: між хайпом і реальною економікою. 21 вересня International Federation of Robotics уперше оприлюднила окремі глобальні дані щодо гуманоїдних роботів.

У 2025 році у світі було продано приблизно 7 тисяч гуманоїдів для промислового та професійного використання. Для порівняння: стандартних промислових роботів у 2024 році встановили близько 542 тисяч, а професійних сервіс-роботів – приблизно 199 тисяч.

Тобто гуманоїдна революція поки що набагато менша, ніж може здатися з відео в соціальних мережах.
Значна частина куплених роботів використовується не як повноцінна робоча сила, а як R&D-платформи для збору даних і навчання.

Технологія може бути надзвичайно перспективною, але масовий ринок з’являється лише тоді, коли вартість години роботи робота стає конкурентною порівняно з альтернативою.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Усе про хай-тек на минулому тижні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Поширення незаконного контенту вважають серйозною або скоріше серйозною проблемою для України 64,5% опитаних. Водночас порівняно з травнем цей показник знизився: тоді відповідні відповіді обрали загалом 73,5% респондентів. Частка тих, хто не вважає проблему серйозною або скоріше несерйозною, за цей період зросла з 17,7% до 22,9%.

Відчуття власної захищеності в Інтернеті при цьому залишається невисоким. Лише 33% українців говорять, що почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту. Натомість 55,2% не відчувають такої захищеності. Порівняно з попередніми хвилями дослідження суттєвих змін цього показника не відбулося.

Найчастіше протягом останнього року українці стикалися в Інтернеті з дезінформацією – 63%, шахрайством або фішингом – 52,6% та мовою ворожнечі – 44,8%. Про зіткнення з радикальним контентом повідомили 23,1%, із закликами до насильства – 22,5%, із поширенням персональних даних без згоди – 20,4%. Ще 12,3% зазначили, що стикалися з контентом, пов’язаним із тероризмом.

При цьому динаміка окремих видів загроз відрізняється. Частка респондентів, які зустрічали дезінформацію, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, а радикальний контент – з 14,4% до 23,1%. Водночас частка тих, хто стикався із шахрайством або фішингом, зменшилася з 64,8% до 52,6%.

Найчастіше відповідальність за безпеку в Інтернеті українці покладають безпосередньо на авторів такого контенту – їх назвали 40,9% опитаних. Майже стільки ж – 39,9% – вважають відповідальними власників сайтів та онлайн-сервісів.

Правоохоронні органи назвали 31,9% респондентів, онлайн-платформи – 25,6%, соціальні мережі – 22,9%. Водночас 21,3% говорять про спільну відповідальність різних сторін, а 21,1% – про відповідальність самих користувачів.

Порівняно з травнем помітно зменшилася частка тих, хто покладає основну відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соціальні мережі. Натомість частіше респонденти почали говорити про спільну відповідальність та роль самих користувачів.

Попри високу підтримку чітких правил, українці бачать і потенційні ризики такого регулювання. Найбільше респондентів – 54,8% – турбує можливість зловживань. Ще 43,8% побоюються появи цензури, 38,4% – втручання у приватність, 36,8% – корупційних ризиків. Майже третина опитаних назвала ризик помилкового видалення контенту – 32,7%, а 32,5% – можливість тиску на опозицію.
я
Порівняно з травнем менше українців називають серед основних ризиків втручання у приватність та корупцію. Водночас частка тих, кого турбує можливість появи цензури, зросла з 38,9% до 43,8%.

На цьому тлі для громадян особливого значення набувають прозорі процедури. 51,5% опитаних вважають, що в законі мають бути чітко прописані підстави для видалення контенту, 47,4% – що рішення про видалення повинні бути обґрунтованими. Ще 38,9% наголошують на праві користувача оскаржити видалення контенту.

Водночас підтримка окремих більш жорстких механізмів є нижчою. Наприклад, 32,9% погоджуються з тим, що шкідливий або терористичний контент має видалятися протягом години після запиту чи скарги, а 19,2% вважають, що платформи повинні звітувати про модерацію.

«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», – коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.

Коли респондентам запропонували обрати між свободою та безпекою в Інтернеті, 23,1% висловилися за максимальну свободу, ще 30,1% – скоріше за свободу. Таким чином, загалом у бік свободи схиляються 53,2% опитаних.

Безпеку більш пріоритетною вважають 33,7%: 23,7% обрали варіант «більше безпека», а 10% – «максимальна безпека». Порівняно з травнем частка респондентів, які схиляються до свободи, зросла з 48,6% до 53,2%.

Водночас більшість українців загалом підтримують наближення правил модерації контенту до європейських підходів. 55,1% вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження в Україні правил видалення контенту, подібних до тих, що діють у ЄС. 20,7% вважають це потрібним, ще 34,4% – скоріше потрібним.

Якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних: 29,7% відповіли «так», ще 34,6% – «швидше так». Не підтримали б такі правила 17,6%, а 18,2% не змогли визначитися з відповіддю.

Результати дослідження показують, що високий суспільний запит на протидію незаконному та небезпечному контенту поєднується з вимогою до зрозумілих і прозорих правил такого регулювання. Для респондентів важливими залишаються чітко визначені підстави для видалення контенту, обґрунтованість рішень та можливість їх оскарження. Водночас ризики зловживань і цензури залишаються серед головних побоювань щодо регулювання цифрового простору.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Методологія. Дослідження проведене компанією «Active Group» із використанням онлайн-панелі SunFlower Sociology. Опитано 1000 респондентів на підконтрольних Україні територіях. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном. Поточний замір проведено 19 вересня 2026 року. Статистична похибка не перевищує ±3,1% за довірчого рівня 95%. Дослідження містить порівняння результатів хвиль, проведених у травні, липні та вересні 2026 року.

Джерело: activegroup.com.ua

dnepr.com

Запись 80% українців вважають, що мають бути чіткі правила видалення незаконного контенту опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Brave1 перевищив тисячу грантів: український defense tech стає окремою індустрією. 14 вересня Міністерство оборони повідомило, що кластер Brave1 із 2023 року вже надав українським defense-tech розробникам понад 1 000 грантів, а загальний обсяг фінансування оборонних технологій сягнув 6,2 млрд грн.

У межах стандартної програми Brave1 видано 977 грантів на 2,3 млрд грн. Найбільше – на безпілотні авіаційні системи та наземні роботизовані комплекси.

Окремо працює спеціальна грантова програма з підтримкою до 8 млн грн для пріоритетних технологій, включно з ракетами й штучним інтелектом. Ще більші бюджети доступні через конкурси за конкретними військовими технічними завданнями: 34 проєкти у сферах крилатих і балістичних ракет, систем ППО, автономності та виробництва вибухових речовин уже отримали близько 3,7 млрд грн.

Особливо показовими є технологічні напрями, що виникли або різко виросли саме завдяки воєнному попиту: дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, короткодистанційні засоби РЕБ, автоматизовані турелі.

Brave1 поступово виконує функцію державного механізму формування нових секторів промисловості.
За дослідженням BRDO, грант Brave1 у середньому підвищує технологічну зрілість проєкту на 1,7 пункту за дев’ятибальною шкалою TRL. При цьому держава не вимагає за грант корпоративної частки або передачі інтелектуальної власності.

18 вересня Міністерство оборони й Brave1 повідомили про перші непублічні випробування дистанційно керованих багі українського виробництва. У тестах безпосередньо брали участь військовослужбовці спецпідрозділу ГУР «Тимур», які самі керували машинами й одразу передавали виробникам зауваження для доопрацювання.

Сили оборони вже застосовують іноземні дистанційно керовані транспортні платформи, але тепер формується ринок українських аналогів. Більше половини доступних в Україні рішень цього класу вже отримували гранти Brave1.

Від початку 2026 року кількість місій наземних роботизованих комплексів зросла у 3,3 раза. Лише в серпні наземні роботизовані комплекси (UGV) виконали понад 25 тис. логістичних і евакуаційних місій – доставляли боєприпаси, воду, продовольство та евакуювали поранених.

В умовах, коли так звана кілл-зона навколо лінії фронту дедалі сильніше контролюється FPV-дронами, кожна поїздка людини із боєприпасами або для евакуації може бути смертельно небезпечною.
Тому головне питання – скільки людських ризикованих виходів замінив UGV.

3. Наступний крок розвитку НРК не просто дистанційне керування, а автономність. Сьогодні більшість таких платформ усе ще керується оператором. Але логічний наступний етап – автономна навігація. Наземний робот повинен буде самостійно побудувати маршрут, розпізнати перешкоду, об’їхати воронку, зупинитися перед міною або знайти укриття у разі загрози.

Українська наземна робототехніка неминуче зіллється з тією самою технологічною базою, яка вже використовується в повітряних дронах: машинне бачення орієнтування завдяки сенсорам та навігація за допомогою ШІ. Якщо Україна зможе стандартизувати такі системи, саме наземна автономність може стати наступним великим українським defense-tech експортом після FPV та дронів-перехоплювачів.

4. IT коаліція: €1,85 млрд на цифрову армію. 19 вересня міжнародна IT коаліція відзначила три роки роботи. За цей час 17 країн-партнерів спрямували на підтримку цифрової інфраструктури Сил оборони €1,85 млрд.

Майже €728 млн, близько 40% усієї підтримки коаліції, було спрямовано на широкосмугові радіостанції. Ще приблизно €445 млн — на супутниковий зв’язок.

Партнери також фінансують командні пункти, кіберпідрозділи, дата-центри, хмарну інфраструктуру та тактичний зв’язок.

Підтримка охоплює й українські цифрові військові продукти – DELTA, Aрмія +, Резерв+, «Імпульс», SAP та інші системи.

Особливо важлива стратегія на 2026–2027 роки: Coalition планує розвивати резервовані радіо- та супутникові комунікації, хмарну інфраструктуру і кіберзахист.

5. Чому супутникова диверсифікація для України критично важлива. Окремо у звіті IT Coalition наголошено на необхідності стабільного супутникового зв’язку без залежності від одного постачальника.

Starlink показав надзвичайну ефективність і став критичним інструментом української стійкості.
Але критично важлива військова інфраструктура не повинна залежати лише від однієї компанії чи країни або одного типу супутників, це створює системну вразливість.

Тому європейські супутникові мережі, військові канали, інші комерційні провайдери й наземні резервні системи мають доповнювати одна одну.

6. Україна готує телеком до зими як елемент національної стійкості. 15 вересня Мінцифра повідомила про результати підготовки мобільних мереж до можливих зимових блекаутів.
За даними відомства, 92% базових станцій уже здатні працювати до восьми годин лише від акумуляторів, а 67% можуть функціонувати більше трьох діб із використанням генераторів. Понад 2,3 тис. працівників комунальних підприємств пройшли спеціальне навчання щодо підключення генераторів до телеком-інфраструктури.

Практичні навчання провели майже в усіх областях України. Досвід Одеси показав, навіщо це потрібно: після масштабної атаки 9 серпня місто майже три доби не мало стабільного електропостачання, але завдяки взаємодії місцевої влади й операторів мережу вдалося утримувати на рівні понад 71%.

7. Українська телеком-інфраструктура формується під реальні бойові навантаження. 18 вересня Мінцифра оприлюднила дані про масштаб відновлення мереж після російських ударів.

Лише Vodafone за роки повномасштабної війни відновив понад 1 700 майданчиків базових станцій, витративши на відновлення й підтримку мережі приблизно 2,3 млрд грн. Близько 13% сайтів мережі при цьому залишаються зруйнованими або перебувають на окупованих територіях. Після початку повномасштабної війни кількість аварійних виїздів інженерних бригад у різних регіонах збільшилася у 2–5 разів.

Середня вартість відновлення одного пошкодженого майданчика базової станції становить близько 600 тис. грн.

Це формує унікальну українську компетенцію – cтійку телекомунікаційну інженерію.

8. Цифровий суверенітет: Україна намагається позбутися російського програмного забезпечення. 18 вересня Мінцифра закликала український бізнес відмовлятися від російського програмного забезпечення й оприлюднила добірку українських альтернатив у CRM, ERP, HR, e-commerce та кібербезпеці.

Міністерство послалося на оцінки ринку, за якими близько 70% українських компаній усе ще використовують певне російське ПЗ. Мінцифра пов’язує це не лише з економічною, а й із кібербезпековою загрозою.

Як приклади українських альтернатив названо Ringostat, NetHunt, Хорошоп, SOC Prime, PeopleForce та ISpro.

Програмне забезпечення має доступ до корпоративної бухгалтерії, клієнтів, кадрових даних, логістики й документів.

Тому походження ERP або CRM у 2026 році — це питання кібербезпеки ланцюгів постачання.

10. AI Community: українська AI-екосистема виходить за межі Києва. 15 вересня Мінцифра, AI HOUSE та «Промприлад» провели AI Community Event в Івано-Франківську. Серед тем були agentic systems, безпечні AI-архітектури, інвестиції у стартапи, персоналізоване навчання, українські датасети й майбутня Національна платформа AI-спільнот.

Окремо було представлено кейс RUKOPYS – датасету українського рукописного тексту для OCR-моделей.
Унікальні українські датасети — рукописи, мова, право, адміністративні документи, медицина, база даних з поля бою – можуть бути значно ціннішою довгостроковою перевагою, ніж спроба конкурувати з американськими компаніями кількістю параметрів загальної моделі.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

11. OpenAI починає регулярно повідомляти, коли її моделі поводяться не так, як очікувалося. 16 вересня OpenAI оголосила нову систему обліку й публічного розкриття випадків неочікуваної або несанкціонованої поведінки AI.

Компанія оприлюднила одразу шість звітів про інциденти. Серед прикладів – випадки, коли моделі приховували власні помилки, створювали зовнішні посилання та використовували вебсайти для комунікації у спосіб, якого розробники не планували.

12. Gemini автономно проникла в системи трьох реальних компаній. Найбільш показова AI-security новина тижня стала публічною 18–19 вересня.

Під час тестування кіберможливостей Google Gemini модель вийшла в інтернет і отримала доступ до систем трьох сторонніх компаній. Це перший публічно відомий такий випадок для Gemini.

В одному випадку модель підбирала паролі, доки не отримала доступ. У двох інших знайшла облікові дані у публічному репозиторії й використала їх для входу в захищені системи. Модель помилково вважала ці об’єкти частиною дозволеного тестового середовища. Після виявлення ситуації Google та незалежний тестувальник Irregular повідомили постраждалим і змінили процеси тестування.

13. США і Китай обговорюють «ядерні» червоні лінії для штучного інтелекту. 17 вересня група американських і китайських експертів із безпеки запропонувала набір принципів для зменшення ризику AI-інцидентів між двома державами.

Серед пропозицій заборона втручання автономних AI-систем у ядерні командні мережі, обов’язковий людський контроль над найбільш серйозними кіберопераціями та створення гарячої лінії на випадок інцидентів за участю автономного ШІ.

Якщо автономний агент зламає військову систему іншої ядерної держави, сторона-жертва може не знати, чи це було рішення уряду, помилка лабораторного тесту або непередбачувана поведінка системи.

У кризі на прийняття рішення можуть бути хвилини. Саме тому AI safety поступово стає питанням стратегічної стабільності, подібно до ядерної безпеки часів холодної війни.

20 вересня представники США та Китаю вже проводили ширші переговори, де AI безпека була однією з тем разом із торгівлею та критичними мінералами.

14. Дата-центри зіткнулися з опором громад: ера «безкоштовної» інфраструктури закінчується. Цього тижня одразу два американські штати продемонстрували іншу сторону AI-бума.

У Техасі влада посилила тиск на дата-центри через неналежне розкриття даних про споживання води й пригрозила відмовляти у видачі екологічних дозволів компаніям, які не повідомляють необхідні відомості.

У Каліфорнії жителі Сан-Хосе почали організовуватися проти нових AI дата-центрів через побоювання щодо електроенергії, води та забруднення, тоді як влада штату розглядає додаткові правила прозорості й захисту споживачів від перекладання енергетичних витрат дата-центрів на населення.

Кілька років тому дата-центр сприймався як «чистий» технологічний бізнес. Тепер громади бачать фізичну реальність: величезне споживання електроенергії; вода для охолодження; нові лінії електропередач; генератори; шум; земельні ділянки.

Ці центри є дуже великими промисловими об’єктами із відповідними наслідками.

15. Європа намагається створити власний AI-чип. 15 вересня нідерландський стартап Axelera AI представив друге покоління процесорів Europa та повідомив про контракти на постачання своїх чипів до європейських AI-розробників.

Компанія вже має понад 600 клієнтів, а потенційний об’єм майбутніх угод оцінює у $1,5 млрд, хоча це ще не підтверджені замовлення.

Axelera цікавий саме як приклад європейської спроби не залишитися лише користувачем американського обладнання.

ЄС будує мережу AI дата-центрів із суперкомп’ютерами, доступних європейським компаніям і науковцям.

Але справжній суверенітет виникне лише тоді, коли хоча б частина процесорів, обладнання та хмарної інфраструктури також буде європейською.

16. MediaTek перейшла на 2 нм – AI дедалі більше працює безпосередньо у смартфоні. 15 вересня MediaTek представила Dimensity 9600 Pro – перший мобільний процесор компанії, виготовлений за найновішим 2-нм техпроцесом TSMC.

Чип має спеціальний NPU для запуску складніших генеративних AI-функцій безпосередньо на телефоні. За даними MediaTek, окремі етапи обробки AI-запиту пришвидшені приблизно на 51% порівняно з попереднім поколінням.

Це продовжує важливий глобальний тренд – AI, встановленому безпоскередньо на девайсі.

Чим більше обчислень відбувається локально, тим менше даних потрібно надсилати у хмару. Це дає чотири переваги: швидкість, меншу затримку, нижчі затрати на хмарних зберігачах і кращу приватність.

У майбутньому AI-агенти, встановлені безпосередньо на смартфонах можуть значну частину повсякденних операцій виконувати прямо на пристрої.

17. Huawei не може виготовити достатньо AI-чипів навіть для китайського ринку. 17 вересня Huawei повідомила, що попит на її AI-системи в Китаї вже перевищує виробничі можливості компанії.

Huawei випробовує новий Ascend 950DT і очікує, що китайські розробники моделей почнуть активніше використовувати його для навчання систем у 2027 році.

Водночас компанія поки не планує масштабного виходу з AI-обладнанням на міжнародні ринки, оскільки їй не вистачає продукції навіть для внутрішніх клієнтів.

Санкції зменшили доступ Китаю до Nvidia. Але тим самим вони створили величезний гарантований ринок для Huawei.

Таким чином технологічне стримування одночасно сповільнює конкурента і створює попит на його власні альтернативи.

18. Китай зробив ще один прорив у пам’яті. 20 вересня китайська CXMT повідомила про початок масового виробництва п’ятого покоління своєї DRAM-платформи.

Компанія стверджує, що нова технологія дозволяє отримувати щонайменше на 50% більше чипів із кремнієвої пластини порівняно з попереднім поколінням і зменшувати енергоспоживання. Нові LPDDR5X-чипи мають на 50% більшу місткість порівняно з попередніми аналогами CXMT.

Для виробництва використовується складний процес чотирикратного друку, який дозволяє отримувати дрібніші структури без доступу до частини найновішого західного літографічного обладнання.
Це одна з найважливіших довгострокових технологічних тенденцій року. Китай поступово вчиться обходити частину обмежень через складніші виробничі процеси та власне обладнання.

19. Індія намагається стати третім великим виробником напівпровідників. 17 вересня Applied Materials оголосила про плани інвестувати $5 млрд в Індію протягом десяти років.

Інвестиції будуть спрямовані на дослідження, розвиток ланцюгів постачання і підготовку кадрів. Індія вже виділила понад $21 млрд на дві основні державні програми підтримки напівпровідникової індустрії.

На SEMICON India цього року були представлені понад 600 компаній із 52 держав. Нью-Делі фактично пропонує себе світу як надійне місце виробництва між Тайванем, Китаєм і США.

24. SpaceX відкриває новий бізнес: вантажі мають не лише літати в космос, а й повертатися. 15 вересня SpaceX підписала першу європейську комерційну угоду в межах нової програми Starfall.

Люксембурзька Space Cargo планує у 2028 році використати капсулу Starfall для повернення з орбіти до однієї тонни комерційних вантажів та експериментальних матеріалів. Це може стати дуже важливим новим сектором космічної економіки. Сьогодні запустити матеріал на орбіту вже відносно просто. Набагато складніше й дорожче повернути його назад цілим. А для фармацевтики й матеріалознавства саме це критично.

У мікрогравітації можна вирощувати кристали або створювати матеріали з характеристиками, яких важко досягти на Землі.

Якщо механізм повернення космічного вантажу на Землю стане дешевим і масовим, космічне виробництво вперше може отримати реальну економіку.

25. NASA ще сильніше залежить від SpaceX. 18 вересня NASA розширило контракт зі SpaceX ще на три пілотовані місії до Міжнародної космічної станції. Додатковий контракт становить $946 млн, а загальна вартість домовленостей NASA зі SpaceX щодо crew flights зростає до $5,92 млрд. Загалом компанія має виконати 17 пілотованих місій у межах контракту до 2030 року.

SpaceX таким чином стала фактично основним транспортним оператором NASA для польотів людей на ISS.

Boeing Starliner поки що не зміг забезпечити рівноцінну альтернативу.

26. Квантові комп’ютери теж стикаються з проблемою програмного забезпечення.

17 вересня французький CEA і квантовий стартап Alice & Bob оголосили про спільну розробку програмного забезпечення для зв’язку квантових процесорів із класичними суперкомп’ютерами.
Одна з цілей – не допустити повторення історії CUDA, де програмна екосистема Nvidia стала одним із головних джерел її домінування у світі AI.

Це дуже далекоглядне питання. Саме тому боротьба за квантові стандарти починається задовго до масового використання квантових комп’ютерів.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тиждень українського та світового хай-теку: тільки головні новини опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Для чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, змінилися правила перевірки електронного військово-облікового документа під час звернення до українських консульських установ.

Тепер головна вимога — е-ВОД має бути чинним на момент вчинення консульської дії та містити підтвердження актуальності персональних даних. Формувати новий документ безпосередньо перед візитом до консульства відтепер не потрібно.

“Для громадян важливо розуміти, що під час звернення до консульської установи перевіряється не дата формування е-ВОД, а його чинність та актуальність відомостей. Тому перед візитом насамперед потрібно перевірити, чи дійсний документ і чи підтверджена актуальність персональних даних”, – пояснює Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО “Захист Держави”.

Що потрібно пред’явити в консульстві

Електронний військово-обліковий документ формується за допомогою застосунку “Резерв+”. Його можна пред’явити в електронному вигляді або у вигляді роздруківки з QR-кодом.

Перед візитом до дипломатичної установи варто перевірити:

чи дійсний е-ВОД;
чи зчитується QR-код;
чи актуальні персональні дані;
чи немає інформації, яка потребує оновлення.

Якщо документ недійсний, дані потребують оновлення або заявник взагалі не пред’явив чинний е-ВОД, у вчиненні консульської дії можуть відмовити.

Коли е-ВОД не потрібен

Є випадки, коли чоловікам віком від 18 до 60 років не потрібно пред’являти військово-обліковий документ.

Йдеться, зокрема, про:

повернення в Україну – оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
консульські дії щодо дітей громадян України, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства;
консульсько-правовий захист громадян, які за кордоном затримані, перебувають під арештом або позбавлені волі.

Тобто наявність е-ВОД є загальною умовою для відповідних консульських послуг, але законодавство передбачає конкретні винятки.

Що робити перед візитом до консульства

Щоб уникнути проблем під час прийому, достатньо пройти кілька простих кроків.

1. Перевірити е-ВОД
Відкрийте документ у “Резерв+” та переконайтеся, що він чинний. Якщо використовуєте паперову версію, перевірте, чи зчитується QR-код.
2. Перевірити актуальність даних
У документі має бути підтвердження актуальності персональних даних. Якщо інформація потребує оновлення, це варто зробити до звернення за консульською послугою.
3. Записатися до консульства

Після цього можна записуватися до електронної черги та приходити на прийом із чинним е-ВОД.
“Якщо у військово-обліковому документі є помилки або відсутнє підтвердження актуальності персональних даних, краще вирішити це питання до візиту. Сам факт наявності документа ще не означає, що консульська дія буде проведена – важливо, щоб інформація в ньому відповідала вимогам”, – розповідає Юлія Бляхарська.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) можна оформити через консульство.

Окремо МЗС повідомляє про можливість оформлення податкового номера для громадян, які не можуть скористатися “Резерв+” через відсутність РНОКПП.

Такі особи можуть звернутися до українського посольства або консульства за кордоном для оформлення номера через систему “е-Консул”.

Це важливо, оскільки відсутність податкового номера може перешкоджати самостійному формуванню е-ВОД у “Резерв+”.

Якщо виникли питання щодо військово-облікових документів або реалізації прав громадян за кордоном, безкоштовну юридичну консультацію можна отримати у фахівців ГО “Захист Держави”.

Гаряча лінія: 0 800 39 39 39.

dnepr.com

Запись Консульські послуги для чоловіків за кордоном: що змінилося у перевірці е-ВОД опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram народного депутата Ярослава Железняка та відповідний законопроєкт.

Передбачені такі штрафи:

у мирний час – 8 500 гривень, повторно – 17 000 гривень;
під час воєнного стану – 17 000 гривень, повторно – 34 000 гривень;
за повторне порушення під час війни – позбавлення прав на 3-6 місяців.

Законопроєкт спрямований на усунення акустичної дезорієнтації ППО та мобільних вогневих груп через імітацію звуків ворожих безпілотників.

dnepr.com

Запись В Україні каратимуть водіїв, які їздять надто гучно опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Українські дрони вже самі взмозі знайти рухому ціль. 8 вересня Міністерство оборони України та кластер Brave1 провели перші масштабні стандартизовані випробування систем автоматичного наведення безпілотників на рухомі наземні цілі.

У тестах брали участь сім українських компаній. Завдання було складним: дрон мав пролетіти 2 км, виявити легкоброньовану рухому машину щонайменше з відстані 500 метрів, захопити її й уразити в повністю автономному режимі – тобто після захоплення цілі пілот прибирав руки з органів управління. Щоб пройти випробування, потрібно було успішно виконати щонайменше дві з трьох спроб. Шість із семи команд виконали норматив і були рекомендовані до закупівлі.

2. Кількість успішних ударів із AI-наведенням зросла у десять разів. Міністерство оборони повідомило дуже показовий показник: із початку 2026 року кількість успішних ударів із застосуванням AI-наведення зросла у десять разів.

Сили оборони вже використовують понад 70 різних систем, які мають компоненти штучного інтелекту або комп’ютерного зору.

Особливо важливим є принцип, який прямо підкреслює Міноборони: рішення про завдання удару залишається за людиною.

ШІ виконує технічну роботу: виявляє об’єкт; супроводжує його; коригує політ;
допомагає подолати вплив РЕБ.

Але первинне рішення про застосування зброї приймає військовослужбовець.

Ця межа має велике юридичне значення, особливо з погляду міжнародного гуманітарного права та майбутнього регулювання автономних систем озброєнь.

3. Наступний етап української дронової революції – програмне забезпечення, а не його матеріальна частина. Дрони часто сприймаються як авіаційна або електронна продукція. Але події цього тижня показують: головна конкуренція поступово переміщується у програмне забезпечення.

Саме це може стати найціннішим українським defense-tech активом. Якщо Україна правильно вибудує систему інтелектуальної власності, ліцензування й міжнародних спільних підприємств, вона зможе продавати союзникам не лише безпілотник, а автономну технологічну платформу.

4. Україна вже перехоплює реактивні «Бандеролі» дешевше за їхню вартість. 7 вересня Brave1 повідомив про українські технології, здатні перехоплювати російські реактивні ракето-дрони «Бандероль», крейсерська швидкість яких становить приблизно 650 км/год.
За повідомленнями Brave1, одна з українських систем уже підтвердила щонайменше чотири успішні перехоплення, причому вартість застосування перехоплювача нижча за вартість самої «Бандеролі». Технічні характеристики системи й виробник з міркувань безпеки не розголошуються.
Україна активно формує новий ешелон ППО: дрон-перехоплювач → реактивний дрон-перехоплювач → зенітна ракета.

Найдорожчі ракети мають залишатися для найскладніших цілей — балістики, крилатих ракет і літаків.

5. ePoints перетворює бойові результати на дані. 9 вересня Міністерство оборони опублікувало результати програми ePoints за серпень.

Сили оборони знищили рекордну кількість російських мультикоптерів, а безпілотні операції дедалі більше зміщуються й у Чорне море, зокрема у напрямку Новоросійська та Сочі. Серед підтверджених уражень — Су-30, навчально-бойовий L-39 та вертоліт Ка-52.

Кожне підтверджене ураження записується на відео у бойовій системі DELTA та проходить перевірку.

Міністерство наводить показник: кожен долар, витрачений на ударні операції в цій системі, завдає противнику приблизно п’ять доларів збитків.

6. Middle strike: безпілотники починають змінювати оперативну логістику. Того ж 9 вересня Міноборони повідомило про результати операцій middle strike за серпень.

Було уражено: 17 засобів ППО; 6 мостів; понад 20 складів; понад 30 командних пунктів.

Окремо були уражені радіолокаційні станції, системи РЕБ, об’єкти управління БпЛА, наземні ретранслятори та логістична інфраструктура.
Недорогі безпілотні системи дедалі активніше виконують завдання, які раніше вимагали складних ракетних комплексів або авіації.

Технологічна перевага сьогодні дедалі частіше визначається здатністю серійно виробляти тисячі дешевших засобів і підключити їх до єдиної системи розвідки, даних та управління.

7. Patriot залишається іншим кінцем технологічного спектра. Попри розвиток дешевих перехоплювачів, Україна не може відмовитися від дорогих систем ППО.

8 вересня Європейська комісія схвалила українську заявку на закупівлю ракет для Patriot у межах механізму Ukraine Support Loan.

Німеччина того ж тижня оголосила про термінову передачу додаткових PAC-2 зі своїх запасів, а за підсумками 36-го засідання «Рамштайн» партнери також анонсували додаткові дрони, боєприпаси й засоби ППО.

Економічна оптимізація ППО стає не менш важливою, ніж її технічна ефективність.

8. 5G офіційно запущено в Одесі. 10 вересня в Одесі стартував офіційний пілот 5G. Мінцифра повідомило, що в Україні вже працюють 340 тестових базових станцій п’ятого покоління, а можливості нового стандарту випробували понад 3,8 млн унікальних абонентів. Під час тестів максимальна швидкість перевищує 1 Гбіт/с, а середня становить приблизно 600–700 Мбіт/с. Майже 30% смартфонів українців уже підтримують 5G.

Справжнє значення 5G – низька затримка та можливість одночасно обслуговувати величезну кількість пристроїв.

9. Український та естонський defense tech об’єднує AI й протидронову оборону. 9 вересня українська DoD Solution та естонська Defsecintel оголосили про співпрацю над системою автономного перехоплення безпілотників.

Проєкт передбачає інтеграцію платформи EIRSHIELD із українською системою автономності AURA AI та спільні випробування в Україні й Естонії.
Цей кейс показує майбутню модель європейського defense tech: європейська фізична платформа додається до українського військового програмного забезпечення та проводиться спільне тестування.

Саме програмне забезпечення та бойові дані можуть стати головним внеском України у майбутню європейську систему безпеки.

СВІТОВИЙ HIGH-TECH

10. Китай переводить гуманоїдних роботів із шоу на поле бою. Однією з найважливіших технологічних публікацій тижня стало розслідування Reuters про розвиток військового застосування гуманоїдної робототехніки у Китаї.

Після World Humanoid Robot Games китайські військові структури почали відкритіше говорити про майбутніх роботизованих «бійців». Reuters проаналізувало понад 100 військових тендерів, наукових публікацій, патентів та державних документів і виявило активну роботу над використанням гуманоїдів для розвідки, патрулювання, проникнення в тил, роботи в міській забудові та виконання небезпечних завдань.

Китай має надзвичайно сильну стартову позицію: за оцінкою BofA Global Research, китайські виробники забезпечували близько 95% світових поставок гуманоїдних роботів у 2025 році.

Поки що головною проблемою залишається автономність. Робот у лабораторії може бігати, стрибати або переносити коробку. Поле бою це хаотичне середовище, тому перші військові гуманоїди, ймовірно, будуть значною мірою дистанційно керованими.

Але за 5–10 років ситуація може радикально змінитися.

11. Anthropic знайшла вже четвертий випадок, коли AI-модель атакувала зовнішні системи. 9 вересня Anthropic повідомила про ще один – уже четвертий відомий інцидент, коли експериментальна версія Claude під час тестування взаємодіяла із зовнішніми системами у спосіб, якого розробники не очікували.

Інцидент стався ще у січні з ранньою версією Claude Opus 4.6, але компанія не виявила його навіть під час першого внутрішнього аудиту; він був знайдений пізніше. Anthropic назвала серед повторюваних проблем надмірно ризиковану поведінку агентів.

Ця історія особливо важлива тому, що демонструє новий клас технологічного ризику.

12. Claude використовували для зброї, шпигунства і кібератак 11 вересня Anthropic опублікувала звіт із низкою дуже показових випадків зловживання Claude. За твердженням компанії, китайський актор використовував модель для роботи над програмним комплексом придушення ППО та РЕБ із моделюванням цілей на Тайвані. Інший китайський користувач застосовував Claude для створення технічної документації й програмне забезпечення для протиторпедної системи.

У Північному Ємені користувачі застосовували модель під час розробки програмного забезпечення для керованих ракет, зокрема проєкту балістичної ракети дальністю понад 2 тис. км.

Російськомовні користувачі, за даними Anthropic, працювали через Claude над програмним забезпеченням автономного рою FPV-дронів
Компанія також повідомила про використання Claude в кібератаках приблизно проти 50 організацій, де AI допомагав шукати раніше невідомі вразливості.

13. Уперше керівники AI-індустрії серйозно заговорили: можливо, треба пригальмувати. 12–13 вересня дискусія про AI safety вийшла на зовсім новий рівень.

CEO Anthropic Даріо Амодей закликав компанії сповільнити темпи нарощування можливостей frontier AI, запропонувавши незалежні механізми оцінювання, координацію стандартів між лабораторіями та міжнародну співпрацю.

Сем Альтман підтримав саму ідею «pacing the frontier». Він також заявив, що OpenAI не проводитиме IPO у 2026 році, оскільки компанія хоче сконцентруватися на питаннях безпеки та вирівнювання.

Водночас політичного консенсусу немає. Президент США Дональд Трамп 13 вересня назвав частину побоювань навколо AI перебільшеними і закликав не втрачати американську технологічну перевагу.

14. Apple нарешті увійшла в ринок смартфонів, що складаються – iPhone Duo. 9 вересня Apple представила свій перший складаний смартфон — iPhone Duo. Базова ціна становить $1 999. Пристрій у складеному вигляді має формат, який Apple порівнює з паспортом, а у відкритому — 7,6-дюймовий дисплей. Він працює на процесорі A20 Pro.

Apple вийшла на ринок значно пізніше за Samsung, Huawei та інших китайських виробників.

Аналітики IDC очікують, що Apple потенційно зможе захопити близько 40% нішевого сегмента складаних смартфонів до кінця наступного року.
Тому iPhone Duo стане цікавою перевіркою здатності Apple перетворити технологічну нішу на масовий продукт.

15. Китай відповів Apple власними складаними смартфонами і власними чипами. За два дні до Apple Huawei та Xiaomi представили нове покоління власних складаних смартфонів.

Huawei Mate XT2 отримав трипанельну конструкцію та власний Kirin 9050 Pro.

Xiaomi представила Xiaomi 18 Fold із власним AI-процесором XRing O3 і китайською DRAM-пам’яттю CXMT.

Важливе походження компонентів. Американські технологічні обмеження підштовхнули Китай до створення власної вертикальної напівпроводникової екосистеми.

Смартфон стає демонстрацією того, наскільки далеко китайські виробники просунулися у заміні американських і тайванських технологій.

16. Американський Positron: $875 млн за спробу підірвати монополію Nvidia. 10 вересня американський стартап – виробник чипів Positron AI залучив $875 млн, а його оцінка за сім місяців збільшилася більш ніж учетверо – до $5 млрд.

Компанія працює над процесорами для вже навчених AI-моделей. Positron готує чип Asimov, а її майбутні серверні системи мають працювати з моделями понад 16 трлн параметрів і контекстом понад 10 млн токенів.

17. Китайська Enflame злетіла на 179% у перший день торгів. 11 вересня китайська Enflame Technology дебютувала на Шанхайській біржі. Компанія залучила близько $912 млн, а її акції завершили перший день торгів зі зростанням на 179%.

Enflame входить до групи китайських стартапів, яких іноді називають «чотирма малими GPU-драконами», разом із Moore Threads, MetaX та Biren.
Головна стратегічна мета всіх цих компаній – створити китайську альтернативу Nvidia.

У 2025 році приблизно 84% доходу Enflame забезпечував Tencent, що показує, наскільки важливим для розвитку китайських semiconductor startups є внутрішній ринок.

18. Європа повертає собі космічну автономію через Ariane 6. 9 вересня Amazon замовила ще шість запусків Ariane 6 для свого супутникового угруповання Leo.

Угода була оголошена на міжнародному космічному саміті у Парижі й стала важливою підтримкою європейської ракети.

Європа прагне зменшити залежність від американських космічних операторів, передусім SpaceX.

Паралельно ЄС просуває супутникову систему IRIS². У результаті формується власний стратегічний контур: європейська ракета – європейська супутникова система – європейська інфраструктура зв’язку.

Космічний суверенітет стає частиною ширшого технологічного суверенітету ЄС.

Для України майбутня інтеграція у цю архітектуру може мати пряме безпекове значення.

19. Hyundai визнає: автономний автомобіль складніший, ніж здавалося. 13 вересня Hyundai повідомила, що запуск власної системи advanced driver assistance відкладається до кінця 2029 року, тобто приблизно на два роки.

Щоб не втрачати конкурентну позицію, Hyundai домовилася з Nvidia про проміжний етап: у 2028 році автомобілі отримають системи Level 2+ і Level 2++ на основі платформи Nvidia Hyperion 10.

Компанія планує використовувати камери, радари й ультразвукові сенсори, а лідари розглядаються для майбутнього Level 3.

Реальна автономність розвивається значно повільніше, ніж обіцяли технологічні компанії ще п’ять років тому.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Тижневе ревю основних новин про український та світовий світ «високих технологій» опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію метеоролога й синоптика Наталки Діденко у Facebook.

Експерт розповіла, що зараз погоду над всією Україною визначає антициклон, або ж область високого атмосферного тиску.

Така ж ситуація, за словами Діденко, буде і впродовж завтрашнього дня – середи, 9 вересня.

“Саме тому скрізь – від заходу до сходу, від півночі до півдня – дощів в усіх областях України не передбачається”, – пояснила синоптик.

Температура повітря завтра, згідно з даними Діденко, “підвищиться ще на кілька градусів”.

При цьому найтепліше може бути, за її словами, у західних областях – близько +27…+32°С.

У більшості областей (тобто в середньому по Україні) температура повітря становитиме орієнтовно +24…+27°С.

Тим часом трохи свіжіше буде у східних областях – до +21…+23°С.

В цілому впродовж найближчих днів (9-10 вересня), за словами синоптика, в Україні буде переважати “літня погода”, адже температура повітря коливатиметься в межах +25…+32°С.

“Надалі повітря стане свіжішим”, – розповіла спеціаліст.

Водночас вона зауважила, що “до справжнього холоду – ще далеко”.

dnepr.com

Запись Україну накрив антициклон опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Статус УБД надається за встановленою законодавством процедурою. Комісія розглядає документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових або службових завдань.

“Відмова комісії не завжди означає, що людина не має права на статус учасника бойових дій. Насамперед потрібно отримати письмове рішення та з’ясувати, з якої саме причини комісія відмовила. Якщо йдеться про відсутність документа або технічну помилку, недоліки можна усунути та подати документи повторно. Якщо ж рішення є необґрунтованим або прийняте з порушенням процедури, його можна оскаржити”, – розповідає Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО “Захист Держави”.

Через що можуть відмовити у статусі УБД

Однією з найпоширеніших причин є неповний пакет документів. Якщо матеріали не містять належного підтвердження безпосередньої участі у виконанні бойових або службових завдань, комісія може відмовити у наданні статусу.

Проблемою також можуть стати недостовірні або суперечливі відомості. Наприклад, невідповідності у датах, наказах, районах виконання завдань чи інших документах.

Окремою підставою є наявність щодо особи обвинувального вироку, який набрав законної сили, за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений під час участі в бойових діях.

Відмова – не кінець процедури

Після отримання відмови важливо не обмежуватися усним поясненням. Потрібно отримати офіційне письмове рішення комісії та уважно перевірити зазначені в ньому підстави.

Якщо причиною стала відсутність певного документа, його можна додатково витребувати, усунути недоліки та повторно подати пакет на розгляд.

“Людині важливо розуміти, що саме стало причиною відмови. Якщо комісія вказала на відсутність довідки, витягу з наказу чи іншого документа, спочатку варто спробувати отримати необхідні підтвердження та повторно звернутися із повним пакетом документів”, – пояснює Юлія Бляхарська.

Коли можна звертатися до суду

Якщо заявник вважає, що комісія безпідставно відмовила у наданні статусу або під час розгляду документів було порушено встановлену процедуру, рішення можна оскаржити в адміністративному суді.

У такому випадку необхідно проаналізувати саме письмове рішення комісії та документи, на підставі яких воно було прийняте.

Судове оскарження може бути актуальним, коли проблема полягає не просто у відсутності документа, який можна додатково надати, а у необґрунтованості самого рішення.

Що робити після отримання відмови

1. Отримати письмове рішення.

Потрібно мати офіційне обґрунтування причин відмови, а не лише усне повідомлення.

2. Перевірити підстави.

З’ясувати, чи йдеться про відсутність конкретних документів, помилки у них або про інші обставини.

3. Усунути недоліки.

За необхідності отримати додаткові довідки, витяги з наказів, документи з архіву чи інші підтвердження участі у виконанні бойових завдань.

4. Подати документи повторно або оскаржити рішення.

Якщо недоліки можна виправити – повторно звернутися до комісії. Якщо ж відмова є необґрунтованою або протиправною розглянути можливість судового оскарження.

Які документи підтверджують право на статус

Ключове значення мають документи, які підтверджують безпосередню участь людини у виконанні бойових або службових завдань.
До таких документів належать: довідка про безпосередню участь за формою згідно з додатком 6, бойові накази та розпорядження, журнали бойових дій, тощо.
Важливо, щоб у матеріалах, що подаються для отримання статусу не було прогалин, суперечностей чи помилок.

Під час підготовки документів варто перевіряти дати, номери наказів, місця виконання завдань та інші відомості, які підтверджують участь у бойових діях.

Куди звернутися за консультацією

Якщо комісія відмовила у наданні статусу УБД або виникли труднощі з підготовкою документів, ситуацію можна розібрати з юристом.

Безкоштовну юридичну консультацію можна отримати у фахівців ГО “Захист Держави”.

0 800 39 39 39 – гаряча лінія ГО “Захист Держави»”.

dnepr.com

Запись Відмова у статусі УБД: через що можуть відмовити та як оскаржити рішення опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

«Ми бачили цю ініціативу, уважно спостерігали за візитом президента України саме в Молдову, дуже цікава зустріч…. Ця ініціатива, вона офіційно називається Одеський трикутник. Що таке цей Одеський трикутник? Тобто, розбудовувати, додатково розширювати логістику саме через Молдову, тобто, ми йдемо – Одеський регіон, Молдова, і в порти Констанци», – сказала вона під час пресконференції на тему “Продовольча безпека в умовах російської агресії: трансформація логістичних ланцюгів і стратегічні альтернативи” у пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.

Покровщук зазначила, що за сім місяців через Молдову вже перевезли 1,5 млн тонн вантажів, що на 35% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У межах «Одеського трикутника» сторони також планують нарощувати ці обсяги щонайменше на 10%. Крім того, розвиток маршруту має довгострокове значення.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко наголосив, що країни Чорноморського регіону потрібно максимально долучати до подібних ініціатив.

«Подібні проєкти потрібно масштабувати не тільки на Молдову, Румунію, Туреччину, але й максимально долучати усі країни Чорноморського регіону і все, що йде по бажаним нам шляхам логістики, не тільки в Європу, але й на Близький Схід, країни Південного Кавказу, тому числі і так далі», – сказав він.

Під час пресконференції доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, керівник Центру економічних і соціальних досліджень Ярослав Жаліло зауважив, що альтернативна логістика потребує державної програми підтримки.

«У нас сьогодні є державна програма, до речі, по заохоченню придбання обладнання українського виробництва. Це в рамках оцього загалом, там де кешбек, і там є і таке. Просто вона дуже маленька, за обсягом її треба розгортати», – сказав він.

Водночас, військово-політичний оглядач Денис Попович, говорячи про можливості захисту української логістики, скептично оцінює можливість забезпечення приватного бізнесу власними комплексами протиповітряної оборони через складність їх обслуговування, підготовки персоналу, закупівлі боєкомплекту та ремонту.

«Коли ми маємо проблеми з закупівлею комплексів ППО для державних потреб, то можете собі уявити, наскільки квестово буде для приватного підприємця… цю історію пробувати для себе», – зазначив він.

За його словами, для роботи з такими комплексами потрібна тривала підготовка, а також фахівці, боєприпаси й ремонтні потужності.

dnepr.com

Запись Україна має розбудовувати логістичні маршрути через Молдову для збереження світових ринків – експерти опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

НБУ починає підкріплювати нові банкноти фінансовим установам саме з 4 вересня. Банки вже відсьогодні мають можливість отримувати купюри від регулятора та видавати їх клієнтам через каси.

Що стосується повноцінної появи 2 000 гривень у банкоматах і терміналах, в НБУ наголосили, що презентували банкноту за два місяці – 10 липня, надавши банкам технічну можливість безкоштовно переналаштувати своє обладнання для сортування та видачі нових грошей.

Купюра містить понад 20 елементів захисту. Серед них – “віконна” захисна стрічка Anima Colour у синьо-жовтій гамі – банкнота 2 000 грн стала першою у світі, де використано цю технологію.

Під час зміни кута нахилу на стрічці виникає рухомий ефект, а зображення Тризуба змінюється на символ гривні. Також збережено оптично-змінний елемент SPARK, який змінює колір від пурпурного до золотисто-зеленого.

Вибір постаті для нової банкноти розроблявся спільно з Інститутом національної пам’яті та НАН України. Василь Стус ідеально вписується в концепцію банкнотного ряду “від минулого до сьогодення” як постать XX століття та символ незламності, пояснюють в Національному банку України.

Дата введення в обіг – 4 вересня – також є символічною, наголошують в НБУ, адже:

4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший у СРСР відкритий публічний протест проти репресій під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків”.

4 вересня 1985 року поет загинув у таборі суворого режиму “Перм-36”.

Як розповіли в Нацбанку, введення нового номіналу (попередній – 1 000 грн – випустили у 2019 році) зумовлене сукупністю економічних чинників: зростання зарплат і цін; частка банкнот номіналом 1 000 грн у загальній сумі готівки перевищила 55%, а у світовій практиці центробанків це прямий сигнал для випуску вищого номіналу; загальний обсяг готівки з 2019 року зріс із 390 млрд грн до понад 970 млрд грн станом на липень 2026 року, що пов’язано зокрема з потребами воєнного часу та прифронтових регіонів.

dnepr.com

Запись Банкнота 2000 гривень від сьогодні в обігу опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.