Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на Національну поліцію.

Наркотик заправляли у Pod-системи та реалізовували на території всієї держави, щомісячно заробляючи близько 10 мільйонів гривень. Правоохоронці провели спецоперацію у п’яти регіонах країни та оголосили підозри членам наркогрупи.

Бізнес організував 34-річний мешканець столиці. До участі залучив ще 4 спільників. Для реалізації наркосхеми лідер угруповання налаштував контакт з особою, яка проживає в одній із країн Європейського Союзу. Спільно ділки налагодили механізм контрабандного постачання до України наркотичного засобу, обіг якого обмежено – екстракт канабісу. Заборонені речовини в особливо великих розмірах маскували під харчові продукти та направляли до України.

Зловмисники отриманим екстрактом канабісу наповнювали електронні пристрої для куріння – так звані Pod-системи, а для збуту наркотиків створили та адміністрували онлайн-магазин, через який приймали замовлення від «клієнтів». Наркотовар надсилали поштовими відправленнями безпосередньо покупцям або спільникам, які виконували роль збувачів, із різних регіонів держави.

Щомісячний дохід від транснаціонального наркобізнесу перевищував 10 мільйонів гривень.

Правоохоронці провели понад 30 обшуків на території Дніпропетровської, Івано-Франківської, Київської, Одеської областей та столиці. За результатами виявили та вилучили понад 4 кг незаконно ввезеного екстракту канабісу. Крім того, вилучили 3,5 кг желейних цукерок у формі ведмедиків із вмістом наркотичних речовин, 721 Pod-систему, наповнену екстрактом канабісу та 3,7 тисячі пустих Pod-систем, комп’ютерну техніку, накопичувачі даних, мобільні телефони, банківські, сім-картки, боєприпаси та шість автомобілів.

Вартість вилученої наркопродукції за цінами «чорного» ринку становить понад 17 мільйонів гривень.

Наразі організатора злочинної діяльності затримано. Йому повідомлено про підозру. Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Учасникам наркоугруповання загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

dnepr.com

Запись На Дніпропетровщині затримали учасника наркоугруповання, яке постачало канабіс під виглядом цукерок опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса розповів в інтерв’ю РБК-Україна.

“Я намагатимуся відповідати настільки відверто, наскільки можна, щодо такого чутливого питання. У нас уже протягом 10 місяців значно краща ситуація стосовно мобілізації і позитивна динаміка, яка дозволяє Силам оборони відчувати себе краще, ніж минулого року”, – сказав Паліса.

За його словами, порівнюючи з минулим роком, і рекрутинг покращився, і покращилась сама мобілізація. Також були усунуті певні операційні прогалини, які були у процесі мобілізації.

“Хоча багато роботи зроблено і ще більше роботи треба зробити”, – додав заступник глави ОП.

Водночас Паліса зазначив, що зниження вікового порогу для мобілізації нижче 25 років і зміна правил виїзду для чоловіків віком 18-23 років наразі не плануються.

“На даний момент по обох позиціях – це не розглядається”, – сказав він.

dnepr.com

Запись Чи знизять мобілізаційний вік в Україні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це в коментарі РБК-Україна розповів паливний експерт, директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.

Україна повністю залежить від імпорту готового пального, оскільки не має власних потужностей для переробки нафти. Тому внутрішній ринок орієнтується на європейські котирування, де найбільший ажіотаж зараз спостерігається саме довкола дизелю, пояснив експерт.

За словами Куюна, з початку повномасштабної війни в Європі вартість дизельного пального зросла вдвічі. Якщо наприкінці лютого дизель коштував 750 доларів за тонну, то зараз вартістть подолала історичний рубіж у 1500 доларів.

“Це історичний рекорд, такого ринок і планета Земля ніколи не бачили. Тому відповідно і продовжують зростати ціни”, – пояснив експерт.

Згідно з новими прайсами європейських заводів (зокрема, литовського підрозділу концерну Orlen), закупівельна оптова вартість пального на кордоні з Україною вже становить 92 гривні за літр.

“Якщо ми додамо туди 2 гривні транспортування і хоча б 3 гривні мінімального заробітку заправної станції, то от 100 гривень на літрі ми вже маємо”, – пояснив Куюн в розмові з РБК-Україна.

Він підкреслив, що це вже не “страшилки”, а неминуча реальність, яка настане протягом кількох тижнів.

dnepr.com

Запись Ціна на дизельне пальне в Україні може зрости до 100 гривень за літр опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна: що зараз найважливіше

1) Україна рухається від “цифрової держави” до “держави з AI-логікою”. Одна з найцікавіших українських тем — це не окремий сервіс, а зміна самої логіки державної цифровізації. У матеріалах Digital State UA, проєкту, що реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації, прямо описується перехід до моделі agentic state: коли AI стає не просто додатком у смартфоні, а одним із базових шарів управління. Там же вказано, що Україна вже має цифрову основу в особі екосистеми Дія, мережі CDTO та уніфікованих цифрових послуг, а наступний етап — це вже AI-контур у публічному управлінні.

Це дуже серйозний зсув. Якщо раніше послуга онлайн дублювала, або замінювала «паперову» державну послугу, яку виконували чиновники, то тепер система повинна не просто приймати заявки, а допомагати мислити, аналізувати, підказувати, автоматично супроводжувати процедури.

2) Український бізнес активно впроваджує використання AI-агентів. 31 березня Digital State UA повідомив про запуск безкоштовної програми Google для українського бізнесу щодо впровадження AI-агентів. Програма орієнтована не на абстрактне “знайомство з ШІ”, а на дуже прикладні речі: які процеси автоматизувати, як будувати агентів для реальних бізнес-кейсів, як під’єднувати внутрішні дані — документи, таблиці, бази — і як оцінювати якість роботи AI-систем. Ініціативу підтримують Мінцифра, Дія.Освіта, Офіс з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес.

3) Український defense tech переходить із фронту на глобальний капітальний ринок. Одна з найяскравіших українських новин — вихід defense-tech компанії Swarmer на NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotation — Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) — американська фондова біржа, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо). За даними Digital State UA, компанія залучила близько $15 млн під час IPO, а в перший день торгів її оцінка перевищила $400 млн, хоча поточна виручка залишалася на рівні близько $300 тис. Причина такої оцінки — не класична фінансова звітність, а те, що компанія робить AI для керування роєм дронів у реальних бойових умовах, включно з середовищами без GPS.

Це дуже важливий символічний момент. Українські оборонні розробки перестають сприйматися як “воєнна імпровізація воюючої країни” й починають сприйматися як повноцінний експортний high-tech актив, який цікавий глобальному ринку. І це, на мою думку, одна з найсильніших українських технологічних історій останнього часу.

4) Україна вже не просто користувач технологій, а лабораторія нової війни. Reuters повідомив, що Україна відкриває союзникам доступ до бойових даних для навчання AI-моделей дронів. Ідеться про платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі на мільйонах анотованих зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Це колосальний крок, бо в сучасній війні дуже важливим для автономних систем є не лише чип, а й якісні бойові дані.

Фактично Україна пропонує світу не лише окремі вироби, а й унікальний масив досвіду, який неможливо відтворити в лабораторії чи на полігоні в мирній країні. Це підсилює тезу, що український defense tech — це вже не периферія, а один із центрів формування нових військових технологій.

5) Масштабування українського defense tech уже видно в цифрах. У статті Digital State UA про технологічну самодостатність України наведено дуже сильні цифри: у кластері Brave1 вже понад 2 300 defense-компаній і понад 5 000 розробок; кількість UAV-компаній зросла з 7 у 2022 році до понад 500, а виробництво дронів очікується понад 4 млн у 2025 році з ціллю 7 млн у 2026 році. Там само вказано, що понад 600 українських рішень уже кодифіковані за стандартами НАТО.

Окремо у березні Digital State UA повідомив, що 10 українських або пов’язаних з Україною компаній увійшли до міжнародного списку “100 Startups to Watch in 2026” від Resilience Media. Серед ключових напрямів — AI, автономія, кібербезпека, космічні технології та системи нового покоління для війни.

Український high-tech 2026 року — це вже не лише IT-аутсорсинг і не тільки govtech, а повноцінний оборонно-технологічний сектор із глобальними амбіціями.

6) Технології в Україні дедалі глибше вбудовуються в безпеку та економіку. Reuters також повідомив, що в Україні вже почали бойове чергування підрозділи ППО, сформовані на підприємствах, а ще на 13 підприємствах створюються нові підрозділи. Вони інтегровані в загальну систему ППО, координуються Повітряними силами й уже збивали ворожі дрони. Це нетипова, але дуже сучасна модель, де технологічна спроможність бізнесу безпосередньо вбудовується в національну оборону.

Ще одна важлива новина: Румунія та Україна просувають переговори щодо спільного виробництва дронів за фінансуванням у межах нової європейської програми SAFE; для цього Румунія хоче спрямувати 200 млн євро, а в переговорах уже беруть участь 15 українських компаній. Це означає, що український defense tech поступово вбудовується вже не лише у внутрішній ринок, а й у європейський оборонно-промисловий контур.
Паралельно цивільний телеком теж показує стійкість: Kyivstar повідомив про зростання core profit приблизно на 26% у 2025 році, а цифрові продажі вже становлять 16% його виручки. Це хороший маркер того, що український high-tech — це не лише фронт і дрони, а ще й поступове посилення цифрових сервісів у цивільній економіці.

Світовий сегмент: що зараз найважливіше

1) ШІ остаточно став інструментом геополітики та необхідною інфраструктурою. Одна з найпоказовіших новин тижня — Microsoft інвестує $10 млрд у Японію в 2026–2029 роках для розширення AI-інфраструктури й співпраці у сфері кіберзахисту; окремо компанія планує підготувати 1 мільйон інженерів і розробників до 2030 року. Це вже не схоже на звичайний корпоративний проєкт: мова йде про локалізацію даних, що становить національну безпеку Японії, та забезпечення їх кібербезпеку. Паралельно Британія намагається переманити або щонайменше розширити присутність Anthropic, тобто уряди вже відкрито змагаються не тільки за заводи чи банки, а й за AI-компанії.

2) На шляху розвитку ШІ стає дефіцит електроенергії, дата-центрів та чипів пам’яті. За даними Reuters із посиланням на S&P Global, великі технологічні компанії — Microsoft, Amazon, Alphabet, Meta — планували витратити близько $635 млрд у 2026 році на дата-центри, чипи та іншу AI-інфраструктуру. Але ця хвиля впирається в дорожчу енергію та геополітичну нестабільність. Іншими словами, світ раптом побачив, що AI — це не лише код, а ще й електростанції, охолодження, логістика та сировина у вигляді рідкоземельних металів.

Південно-корейський технологічний гігант Samsung, за прогнозами Reuters, може показати квартальний операційний прибуток 40,5 трлн вон, тобто майже рівень усього прибутку за попередній рік, на тлі AI-буму та дефіциту пам’яті. У тому ж матеріалі йдеться, що звичайні контрактні ціни на DRAM у першому кварталі подвоїлися, а в другому можуть зрости ще на 58–63%. А Foxconn уже повідомив про зростання виручки на 29,7% рік до року в першому кварталі саме завдяки попиту на AI-продукти.

3) Наступне поле для змагання — не смартфони, а “розумні окуляри”. У споживчому сегменті дуже помітно просувається ідея, що після смартфона наступною масовою формою AI-пристрою можуть стати розумні окуляри. Meta представила дві нові моделі Ray-Ban smart glasses для користувачів із рецептурними лінзами, зі стартовою ціною $499. За оцінкою IDC, наведеною Reuters, Meta контролювала 76,1% світових поставок smart glasses у 2025 році, а глобальні поставки мають зрости до 13,4 млн одиниць у 2026 році.

Технологічні компанії давно шукають “пристрій після смартфона”. І якщо раніше носимі пристрої часто виглядали як дорога іграшка, то тепер вони отримують зрозумілий сценарій: слухати, підказувати, знімати, перекладати, навігувати і взаємодіяти з AI без постійного діставання телефона з кишені. Тобто AI поступово переходить з екрана в повсякденне середовище.

4) Регулятори вже намагаються наздогнати штучних “людей”. Китай цього тижня опублікував проєкт правил для digital humans — цифрових аватарів/віртуальних людей. Запропоновано обов’язкове маркування такого контенту, заборону інтимізованих цифрових стосунків із неповнолітніми, заборону створення цифрових людей на основі чужих персональних даних без згоди та заборону обходу через них систем ідентифікації.

Це дуже показова новина. Вона означає, що державні регулятори переходять до питання: які межі встановлювати для віртуальних людей. Для юристів це особливо цікаво, бо тут сходяться одразу кілька площин: персональні дані, інформаційна безпека, захист дітей, маніпулятивний контент і цифрова ідентичність.

5) Фінтех-суверенітет теж стає хай-тек новиною. Китай розширив програму цифрового юаня, додавши ще 12 банків-операторів; загальна кількість уповноважених банків зросла до 22. Формально це подається як підвищення інклюзивності та зручності платежів, але фактично це ще один крок до побудови державної цифрової платіжної архітектури, альтернативної як приватним платіжним платформам, так і криптовалютному сектору.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Останні новини українського та світового хай-теку – тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства оборони України.

У відомстві, коментуючи вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові, наголосили, що Україна наразі тримається на військових, зокрема й тих, які не виконують бойові завдання.

Також у Міноборони додали, що той, хто вбиває військового – на фронті чи в тилу – діє проти інтересів України і на таких людей чекає незворотне покарання.

“Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство”, – наголосили в міністерстві.

Нагадаємо, сьогодні, 2 квітня, у Львові зловмисник напав на військовослужбовця територіального центру комплектування з ножем. Удар був смертельним, пораненого не зуміли врятувати лікарі.

Після нападу чоловік із ножем намагався втекти. Але буквально за кілька годин його затримали.

Нападником виявився співробітник Державної митної служби.

Тепер зловмиснику загрожує від 10 до 15 років тюремного ув’язнення.

dnepr.com

Запись Міноборони анонсувало зміни в мобілізації після трагедії у Львові опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Пенсійний фонд України.

Зазначається, що Кабінет міністрів України прийняв постанову № 341 “Деякі питання надання одноразової грошової доплати окремим категоріям населення”. З 1 квітня 2026 року додаткові виплати отримають особи, які вже мають призначену пенсію, або соціальні виплати.

Проте є кілька умов. Перша з них – для отримання виплати загальний розмір пенсії разом з усіма надбавками та підвищеннями не повинен перевищувати 25950 гривень. Друга умова – лише деякі категорії матимуть право на ці виплати, зокрема:

Українці, які одержують страхову пенсію за віком, по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника;
особи, які отримують пенсії за вислугу років або спеціальні пенсії (держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, науковці, військовослужбовці);
Українці, які одержують пенсію по інвалідності чи у зв’язку з втратою годувальника з числа військовослужбовців, держслужбовців, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а також отримувачі соціальних пенсій.

“Водночас особам, які брали безпосередню участь у захисті України та членам сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС доплата надається незалежно від розміру пенсії”, – додали в ПФУ.

Крім того, одноразову допомогу отримають і громадяни, які користуються державними соціальними виплатами, зокрема:

отримують допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам;
отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;
отримують базову соціальну допомогу;
отримують державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
отримують допомогу на догляд, у тому числі особам, які доглядають за людьми з інвалідністю внаслідок психічного розладу;
отримують тимчасову державну допомогу особам, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію;
отримують допомогу на дітей (виплати одиноким матерям, виплати опікунам, виплати сім’ям із тяжкохворими дітьми, виплати багатодітним сім’ям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не можуть утримувати дитину, виплати дітям, які мають статус позбавлених батьківського піклування);
отримують грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків.

“Виплата допомоги відбудеться у квітні 2026 року автоматично – звертатися додатково не потрібно. Важливо: якщо людина має право на отримання цієї доплати за кількома підставами, кошти будуть виплачені лише за однією з них”, – зазначили в ПФУ.

dnepr.com

Запись Хто отримає виплату в 1500 грн у квітні опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це РБК-Україна повідомили в Міноборони.

Як зазначили у міністерстві, інформація про нібито надсилання електронних повісток взагалі не відповідає дійсності. Зокрема у законодавстві немає такого поняття, як електронна повістка – тому жоден державний орган не може формувати чи надсилати такі документи.

“У застосунку Резерв+ такої функціональності немає, і жодних робіт над її створенням не ведеться. Резерв+ має іншу логіку. Це інструмент для швидкої та прозорої взаємодії громадян із державою: оновлення даних, доступ до інформації, спрощення процесів без зайвої бюрократії”, – сказано у коментарі.

Тому, додали у міністерстві, будь-які повідомлення про “електронні повістки”, які нібито будуть надсилатися через “Резерв+” – це “або непорозуміння, або свідоме викривлення інформації”.

“Закликаємо орієнтуватися на офіційні джерела і перевірені повідомлення”, – зазначили в МОУ.

Зазначимо, трохи раніше низка українських ЗМІ повідомила, що з 1 квітня нібито будуть надсилатися електронні повістки. Приходити вони нібито будуть в кабінет військовозобов’язаного у “Резерв+”.

При цьому повістка нібито вважалась б врученою за фактом того, що вона надійшла до електронного кабінету – незалежно від того, чи побачив та отримав її військовозобов’язаний. Тоді як зараз головний легальний спосіб дистанційного вручення повістки від ТЦК – це лист через “Укрпошту”.

Також нещодавно в ЗМІ поширилися заяви народної депутатки від фракції “Слуга народу” Юлії Яцик, яка повідомила, що можливість надсилання повісток через “Дію” нібито розглядають у межах реформи ТЦК та посилення мобілізації.

Після цього Міністерство цифрової трансформації офіційно повідомило, що не розглядає і не планує впроваджувати електронні повістки в “Дії”. Про розробку такого функціоналу навіть не йшлося.

dnepr.com

Запись Чи будуть електронні повістки в “Резерв+” опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це в коментарі РБК-Україна сказав директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Агентство Reutres з посиланням на дані аналітиків консалтингової компанії Enkorr повідомило, що в українських трейдерів немає жодної ясності щодо ситуації з дизелем у квітні. Постачальники відкладають ухвалення рішень до останнього моменту через високі ціни на пальне внаслідок конфлікту на Близькому Сході.

“Переговори тривають, але поки що ніхто не називає конкретних обсягів, гарантій чи, тим більше, премій”, – сказав один з трейдерів.

Інформація, яку поширило Reuters, є або викривленою або неправильно трактованою, сказав РБК-Україна експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко.

За його словами, жодного дефіциту не передбачається і законтрактовані обсяги, з великою ймовірністю, зможуть задовільнити попит.

Початок посівної, як зазначив Омельченко, також не повинен негативно вплинути на ситуацію на паливному ринку.

“Не бачу дотепер якихось ознак кризи внаслідок початку традиційних весняних робіт”, – сказав він.

Інформацію з приводу можливого квітневого дефіциту заперечив й директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Публікації в ЗМІ ві пояснив результатом неправильного розуміння змісту професійних оглядів ситуації на ринку.

“Протягом березня обсяги постачання відбуваються на рівні 2025 року, навіть є очікування формування певного запасу на квітень. Контрактування на квітень триває, в середньому 40% вже зарезервовано. Ніякого дефіциту немає і не передбачається. Тим більше, черг за дизелем по 85 гривень чомусь немає”, – написав Куюн на сторінці у Facebook.

dnepr.com

Запись Чи загрожує Україні дефіцит дизеля у квітні: що кажуть експерти опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. Україна посилює кіберспроможність разом із європейськими партнерами. Одна з найважливіших українських новин тижня стосувалася кібербезпеки. Україна отримала нові можливості для фінансування спільних проєктів з країнами ЄС у цій сфері.

Це дуже важливо, тому що для України кібербезпека — не абстрактна тема, а питання щоденного виживання держави в умовах війни, цифрових атак і постійного тиску на критичну інфраструктуру.

17 березня Мінцифри повідомила про запуск грантової програми, яку фінансує уряд Нідерландів: €2,5 млн на спільні кіберпроєкти України та ЄС у межах Талліннського механізму. Формат передбачає консорціум із принаймні однією нідерландською компанією, грант до €250 000 і 100% покриття витрат. Україна входить у європейський ринок не лише як отримувач допомоги, а як співрозробник кіберрішень.

Таким чином український кіберсектор поступово вбудовується в європейський безпековий простір.

2. Цифрова відбудова України стає більш системною. Ще одна дуже важлива тема — розвиток цифрових інструментів для містобудування та відбудови. Якщо говорити просто, держава дедалі активніше переводить у цифрову форму дані про території, забудову, плани громад і містобудівну документацію.

Мінцифри заявила, що станом на березень 2026 року 1 302 громади, тобто 99% громад на підконтрольній території, отримали доступ до Містобудівного кадастру на державному рівні. Із них 1 178 громад уже працюють через електронні кабінети; до системи внесено 5 893 комплекти чинної містобудівної документації, ще 1 213 проєктів розробляються в цифрі, а 49 уже пройшли повний цифровий цикл і набули чинності. Для теми повоєнної реконструкції це, на мою думку, одна з ключових новин, бо прозорість землі, планування й забудови — це база для зниження корупційних ризиків та для залучення інвестора.

3. Україна просуває образ цифрової держави на міжнародному рівні. Цього тижня Україна також активно показувала свої цифрові рішення за кордоном. Йдеться не лише про застосунок “Дія”, а загалом про український підхід до цифрової держави: електронні послуги, цифрова освіта, електронне управління, нові інструменти взаємодії громадянина і держави.

18 березня Мінцифри повідомила про участь Дія.Освіти, Мрії та CDTO Campus у форумі Future of Work in the Age of AI у Ризі. Захід зібрав понад 800 учасників із 42 країн і більш ніж 60 спікерів. Українська сторона презентувала не лише освітні продукти, а й бачення переходу до Цифрової держави, окремо згадуючи Дія.AI як державного AI-асистента. Це показує, що Україна просуває себе не тільки як ринок ІТ-послуг, а як лабораторію державних AI-сервісів.

Це важливо з двох причин.

По-перше, Україна формує репутацію країни, яка навіть у війні не зупинила цифрові реформи.

По-друге, вона демонструє, що може бути не лише споживачем чужих технологій, а й джерелом власних управлінських інновацій.

4. Цифровізація заходить у регуляторні сфери. 19 березня уряд ухвалив постанову для запуску eFood — єдиної платформи, що має об’єднати реєстри Держпродспоживслужби та перевести дозвільні процедури в онлайн. Система інтегруватиметься з європейськими IMSOC і TRACES NT, автоматизує 53 послуги, дасть змогу отримувати низку дозволів за 1–5 днів замість 15, а очікуваний бюджетний ефект оцінено до 110 млн грн щороку.

Це не така “медійна” новина, як ШІ чи дрони, але з погляду державного управління вона стратегічна: цифровізація поступово заходить у сфери, де найбільше ручного контролю й корупційної ренти.

5. Український оборонний хай-тек цього тижня також подав сильні сигнали.

19 березня Forbes Ukraine повідомив, що Buntar Aerospace залучила $10,4 млн у новому раунді фінансування за участі американської Axon. Того ж дня Defender Media написав, що українсько-естонська Teletactica отримала грант від Міноборони Естонії на зв’язок, стійкий до РЕБ: загальна вартість проєкту — €300 тис., грант покриває 40%, а компанія паралельно розвиває захищений mesh-зв’язок і власний напрям безпілотників. У сукупності це означає, що український хай-тек дедалі чіткіше роздвоюється на два найсильніші полюси: цифрова держава та цифрова військова оборона.

Світові новини «високих технологій»:

1. Штучний інтелект заходить у медицину і на заводи. ШІ починають масово використовувати у медицині та фармацевтиці. Великі фармацевтичні компанії нарощують обчислювальні потужності, щоб швидше аналізувати великі масиви даних, проводити наукові дослідження, моделювати хвороби та розробляти нові ліки. Це означає, що технології поступово починають впливати не лише на комфорт користувача, а й на якість і швидкість медичних досліджень. Так, фармацевтичний гігант Roche розширив AI-обчислення, розгорнувши серверні потужності в кількості 2 176 Nvidia Blackwell GPU у США та Європі для пришвидшення R&D, моделювання, аналізу даних і клінічних процесів.

Так само на заводах ШІ починає виконувати функції, які ще недавно вважалися суто людськими: координація дій роботів, аналіз виробничих процесів, оптимізація складання техніки. Інакше кажучи, роботизація масштабно заглиблюється в промислові процеси.

2. Дефіцит технічної бази. Ще одна важлива світова новина полягає в тому, що розвиток ШІ потребує величезної матеріальної основи. Потрібні дата-центри, енергія, спеціальні чипи, пам’ять, системи охолодження, виробничі лінії.

Тобто сьогодні проблема вже не в тому, що бракує ідей або програмістів. Проблема дедалі більше в тому, що бракує інфраструктури. Великі компанії інвестують мільярди доларів у будівництво дата-центрів і виробництво комплектуючих. Це свідчить про те, що епоха штучного інтелекту стає дуже дорогою й ресурсомісткою.

Так, Канадська BCE оголосила про додаткові $1,7 млрд інвестицій у 300-мегаватний AI data center у Саскачевані; орендарями мають стати Cerebras і CoreWeave.

Одночасно Samsung публічно заговорила про перехід до 3–5-річних контрактів із ключовими клієнтами на тлі дефіцитів і нестабільного попиту, а SK Group попередила, що дефіцит wafer-пластин може тривати до 2030 року через вибуховий попит на HBM-пам’ять для ШІ.

3. Кібербезпека залишається однією з головних тем. Світ цього тижня вкотре переконався, що цифрові технології — це не лише зручність, а й ризики. Особливу увагу привернули новини про шкідливе програмне забезпечення, яке могло заражати смартфони, зокрема iPhone. Дослідники повідомили про хакерську кампанію DarkSword, яка використовувала уразливості iPhone й шкідливі програми були розміщені на десятках світових та українських сайтах; за оцінками, уразливими могли залишатися сотні мільйонів пристроїв, якщо вони не були оновлені. Apple вже закрила відповідні прогалини в програмному коді, але сам кейс важливий тим, що Україна знову опинилася серед майданчиків, через які видно глобальну еволюцію комерціалізованого шпигунського ПЗ.

4. Технології дедалі більше пов’язані з геополітикою. Ще один важливий тренд тижня — посилення боротьби за контроль над технологіями. Насамперед це стосується чипів для штучного інтелекту. США, Китай та інші великі держави все чіткіше розглядають високі технології як стратегічний ресурс.

Інакше кажучи, сучасний чип — це вже не просто електронна деталь. Це елемент сили. Хто контролює виробництво чипів, той має перевагу в економіці, обороні, науці та цифровому суверенітеті.

Мін’юст США висунув обвинувачення трьом особам, пов’язаним із Super Micro Computer, у схемі незаконного переправлення до Китаю AI-серверів на щонайменше $2,5 млрд всупереч експортному контролю.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: новини за тиждень опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.