1. Brave1 Market і e-Points: цифрове постачання війни. 23 квітня Міністерство оборони України повідомило, що з початку 2026 року підрозділи Сил оборони через Brave1 Market із використанням системи e-Points замовили дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ та інше обладнання на 14 млрд грн, а на поле бою вже поставлено понад 181 тисячу одиниць техніки.

Це одна з найважливіших українських high-tech новин тижня. Вона показує, що оборонні закупівлі поступово переходять до цифрової логіки: підрозділи бачать доступні технологічні рішення, замовляють їх через цифрову систему, а виробники отримують попит від реального фронту.

2. Україна масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами. 23 квітня Reuters повідомило з посиланням на міністра оборони Михайла Федорова, що Україна розробила дрони-перехоплювачі, якими можна керувати на відстані сотень і навіть тисяч кілометрів. За словами Федорова, Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування перехоплювачами дронів; така система підвищує ефективність перехоплення, знижує ризики для операторів і дозволяє масштабувати можливості без прив’язки до лінії фронту.

Це має велике стратегічне значення. Україна не лише виробляє дрони, а створює нову модель “малої ППО”, де дорогі ракети частково замінюються дешевшими, масовими й гнучкими перехоплювачами. З економічної точки зору це дуже важливо: якщо дешевший перехоплювач може знищити дорожчий або масовий ворожий БпЛА, країна отримує кращу оборонну економіку.

3. Масовані атаки БпЛА 20–26 квітня: технологічна війна стала щоденною реальністю. У ніч на 26 квітня, за повідомленням Повітряних сил, Росія атакувала Україну 144 ударними БпЛА, з яких було збито або подавлено 124. Про це повідомили, зокрема, Суспільне та АрміяInform із посиланням на Повітряні сили.

Це вже не просто військова статистика. Це демонструє, що сучасна війна дедалі більше стає війною сенсорів, алгоритмів, РЕБ, мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів і цифрової координації. Тобто технологічна складова стала не допоміжною, а центральною.
Для України це означає потребу у власному виробництві компонентів, програмному забезпеченні, оптичних системах, тепловізорах, зв’язку, системах РЕБ, автономному наведені та захисті каналів управління.

4. Українські стартапи й Startup World Cup 2026. 24 квітня Мінцифра оголосила старт національного відбору українських стартапів на Startup World Cup 2026. Найкращий стартап українського етапу поїде до Кремнієвої долини та змагатиметься за головний приз — 1 млн доларів інвестицій; фінал українського етапу заплановано на 28 травня 2026 року під час 2U Tech Forum.
Попри війну, Україна намагається залишатися не лише країною оборонних технологій, а й учасником глобальної стартап-екосистеми. Для економіки це означає шанс перетворювати інженерні рішення на експортні продукти, а для держави — формувати технологічну репутацію за межами військового контексту.

5. Оновлення Порталу відкритих даних: цифрова прозорість як інфраструктура. 23 квітня Мінцифра повідомила про масштабне оновлення порталу data.gov.ua разом з Естонським центром міжнародного розвитку. За даними Мінцифри, в Україні на основі відкритих державних даних створено 120 сервісів, ними щомісяця користуються 13,9 млн людей, загальний обсяг ринку відкритих даних оцінюється у 26,8 млрд грн, а на порталі вже оприлюднено понад 40 тисяч наборів даних.

Мінцифра окремо зазначила, що оновлення має посилити кібербезпеку, стабільність системи, алгоритми пошуку та автоматизацію процесів публікації й оновлення даних. Завершити всі етапи оновлення планують до червня 2027 року.

6. Канада допомагає посилювати цифрову стійкість України. 22 квітня Мінцифра повідомила, що в межах підтримки уряду Канади та Талліннського механізму завершено перші п’ять проєктів на суму понад 55 млн грн, а загалом Канада планує виділити близько 92 млн грн на українську кібербезпеку до кінця 2026 року.

Йдеться про підвищення безпеки аутентифікації для Чорнобильської АЕС, посилення кіберзахисту Апарату РНБО, захист і автоматизацію інфраструктури Секретаріату Кабміну, модернізацію кібербезпеки Державної судової адміністрації та розвиток кіберзахисту Державної прикордонної служби.

В умовах війни цифрова стійкість — це не лише захист сайтів. Це здатність держави продовжувати працювати навіть під час атак: видавати документи, підтримувати реєстри, керувати критичною інфраструктурою, забезпечувати судову систему, прикордонні процеси та урядову комунікацію.

7. 270 тисяч державних послуг у єдиній цифровій базі. 21 квітня Мінцифра повідомила про створення єдиної цифрової бази державних послуг. За результатами першого етапу аудиту 20 тисяч фахівців із 15 тисяч суб’єктів надання послуг підтвердили в базі 270 тисяч послуг; 85% із них є безоплатними, а наймасовішою категорією є соціальний захист.

Мета — виявити дублювання, неефективні процедури, корупційні ризики та послуги, які можна автоматизувати, об’єднати, перевести в Дію або взагалі скасувати.

Ця новина означає перехід від хаотичного набору адміністративних процедур до керованої карти державних сервісів. А без такої карти неможливо якісно будувати цифрову державу.

Світові новини минулого тижня:

1. OpenAI: ШІ переходить до формату “робочого агента”. Однією з центральних подій тижня став запуск GPT-5.5. OpenAI 23 квітня представила модель як “новий клас інтелекту для реальної роботи”, а 24 квітня повідомила, що GPT-5.5 і GPT-5.5 Pro стали доступними через API; також було оновлено system card із додатковими запобіжниками безпеки.

ШІ дедалі більше нагадує цифрового співробітника, який може працювати з великим обсягом інформації, писати код, аналізувати документи, виконувати ланцюжки завдань і допомагати у професійній діяльності.

Цього ж тижня OpenAI представила workspace agents in ChatGPT — агентів для командної роботи. За описом компанії, такі агенти можуть виконувати складні й довготривалі робочі процеси в межах дозволів організації: готувати звіти, писати код, відповідати на повідомлення, працювати з файлами, Slack, CRM та внутрішніми процесами компанії.

Саме це може змінити роботу юристів, аналітиків, держслужбовців, бухгалтерів, HR, маркетологів і розробників.

Також OpenAI 21 квітня представила ChatGPT Images 2.0, нове покоління генерації зображень, із наголосом на точності, контролі, роботі з текстом, багатомовністю та різними стилями візуального контенту. Це важливо не лише для дизайнерів: візуальний ШІ стає інструментом освіти, медіа, реклами, політичної комунікації, наукової популяризації та, на жаль, потенційної дезінформації.

Окремо 22 квітня OpenAI оголосила про ChatGPT for Clinicians — версію для клінічної роботи, яка у США стала безоплатною для верифікованих лікарів, медсестер-практиків, асистентів лікаря та фармацевтів. Компанія зазначила, що продукт має допомагати з документацією, медичними дослідженнями, пошуком доказової інформації та повторюваними клінічними робочими процесами.

Головна тенденція OpenAI цього тижня — перетворення ШІ на універсальну робочу платформу: текст, зображення, медицина, код, офісні процеси, корпоративні агенти. Це вже зачаток нової інфраструктури праці.

2. Google Cloud Next 2026: бізнес переходить до агентної організації. 22 квітня Google Cloud провела Google Cloud Next ’26, де головним поняттям стала Agentic Enterprise — умовно кажучи – агентна організація. Google пояснює цю ідею як перехід від ізольованого використання генеративного ШІ до систем, у яких агенти вбудовані в бізнес-процеси, дані, безпеку та корпоративні застосунки.
Google також запустила Gemini Enterprise Agent Platform — платформу для створення, масштабування, управління та контролю ШІ-агентів. Вона є розвитком Vertex AI і додає інструменти для інтеграції агентів, DevOps, оркестрації, безпеки та управління.

Google пропонує компаніям не просто підключити чат-бот, а створити цілу систему цифрових помічників, які працюють усередині бізнесу: один агент аналізує продажі, інший — юридичні документи, третій — ризики постачальників, четвертий — кіберінциденти, п’ятий — клієнтські звернення.

Також Google представила технічний напрям восьмого покоління TPU — спеціалізованих чипів для ШІ. У матеріалах Google йдеться про TPU 8t та TPU 8i, тобто різні типи прискорювачів для навчання моделей і для їхнього подальшого використання.

3. Intel, Tesla і Terafab: боротьба за власні чипи. 22 квітня Reuters повідомило, що Tesla планує використовувати наступне покоління виробничого процесу Intel — 14A — для проєкту Terafab, великого комплексу з виробництва ШІ-чипів в Остіні. Для Intel це може стати першим великим зовнішнім клієнтом для цієї технології, що важливо для її конкуренції з TSMC.

Tesla цього ж тижня збільшила плани капітальних витрат на 2026 рік: Ілон Маск пояснював це інвестиціями в майбутні напрями — самокеровані таксі, робототехніку, ШІ та чипи. Reuters зазначає, що Tesla зміщує увагу від класичного автобізнесу до автономних машин, роботаксі та гуманоїдних роботів.

Цей сигнал показує, що компанії більше не хочуть повністю залежати від зовнішніх постачальників чипів. Вони прагнуть створювати власні обчислювальні центри для роботів, автономних авто, дата-центрів і космічних систем.

4. ШІ в медицині та фармацевтиці. 20 квітня Reuters повідомило, що німецька фармацевтична компанія Boehringer Ingelheim відкриває в Лондоні центр штучного інтелекту й машинного навчання для фармацевтичних досліджень і розробок. Компанія розраховує використовувати ШІ для пришвидшення трудомістких етапів розробки ліків: добору учасників клінічних випробувань, вибору дослідницьких майданчиків, підготовки регуляторних документів.

Цей випадок показує, що ШІ уже стає інструментом, що скорочує час на аналіз даних, пошук закономірностей і підготовку документів. Для медицини це може означати дешевші й швидші дослідження, але також вищі вимоги до етики, доказовості, захисту персональних медичних даних і відповідальності за помилки.

5. Космічний сектор: Blue Origin отримала серйозний технічний удар. 20 квітня Reuters повідомило, що Федеральне управління цивільної авіації США зобов’язало Blue Origin провести розслідування після збою верхнього ступеня ракети New Glenn. Ракета не змогла вивести супутник AST SpaceMobile на правильну орбіту; FAA вимагає завершення розслідування та схвалення коригувальних дій перед відновленням польотів.

Ця подія показує, що навіть найбагатші приватні космічні компанії залишаються залежними від складної інженерії, сертифікації та державного нагляду. Космос — це не лише романтика, а й надзвичайно жорстка сфера технічної відповідальності.

6. Кібербезпека: державні хакери, ШІ та квантова загроза. 22 квітня Reuters повідомило, що керівник британського National Cyber Security Centre Річард Горн попередив про зростання загроз з боку державних кібератак. За його словами, хоча ransomware залишається найпоширенішою загрозою, більшість найсерйозніших інцидентів прямо або опосередковано походить від держав, зокрема Китаю, Ірану та Росії.

На тій самій конференції британський міністр безпеки Ден Джарвіс закликав провідні ШІ-компанії співпрацювати з урядом для створення ШІ-засобів кіберзахисту критичної інфраструктури та оголосив додаткові 90 млн фунтів інвестицій на три роки для посилення кібербезпеки.
ITPro також повідомило, що на конференції CYBERUK 2026 Горн говорив про “ідеальний шторм” кіберзагроз: державні хакери, хактивізм, ШІ як інструмент атак і майбутня квантова загроза для сучасного шифрування.

7. Протистояння Китаю і США: технологічний розвиток стає питанням національної безпеки. 24 квітня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомило, що Китай планує обмежити можливість провідних технологічних компаній, включаючи ШІ-стартапи, приймати американський капітал без дозволу уряду. Йдеться, зокрема, про Moonshot AI, StepFun і ByteDance; логіка обмежень — не допустити контролю іноземних інвесторів над чутливими технологіями, пов’язаними з національною безпекою.

Це дуже показова подія: венчурні інвестиції в ШІ стають частиною технологічної геополітики. Держави дедалі частіше контролюють не лише експорт чипів, а й рух капіталу, інтелектуальної власності та команд розробників.

8. Румунія, НАТО і перехоплювачі дронів. 24 квітня Reuters повідомило, що Румунія тестує американську ШІ-систему протидії дронам Merops, створену компанією Project Eagle колишнього CEO Google Еріка Шмідта. Система має бути введена в експлуатацію в Румунії за лічені дні, а тестування відбувалося на тлі регулярних порушень повітряного простору Румунії російськими дронами під час атак на українські порти біля Дунаю.

Merops включає наземний пункт управління, пускові установки та дрони Surveyor, які можуть працювати автономно з використанням ШІ та радара. Reuters також зазначає, що Румунія і Україна планують спільне виробництво дронів у межах європейського механізму SAFE.

Це важливо для України, бо підтверджує: досвід російсько-української війни змінює оборонні доктрини НАТО. Дрони й антидронові системи стають не допоміжним елементом, а центральним напрямом сучасної ППО.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український та світовий хай-тек: останні новини тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Україна: що зараз найважливіше

1) Україна рухається від “цифрової держави” до “держави з AI-логікою”. Одна з найцікавіших українських тем — це не окремий сервіс, а зміна самої логіки державної цифровізації. У матеріалах Digital State UA, проєкту, що реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації, прямо описується перехід до моделі agentic state: коли AI стає не просто додатком у смартфоні, а одним із базових шарів управління. Там же вказано, що Україна вже має цифрову основу в особі екосистеми Дія, мережі CDTO та уніфікованих цифрових послуг, а наступний етап — це вже AI-контур у публічному управлінні.

Це дуже серйозний зсув. Якщо раніше послуга онлайн дублювала, або замінювала «паперову» державну послугу, яку виконували чиновники, то тепер система повинна не просто приймати заявки, а допомагати мислити, аналізувати, підказувати, автоматично супроводжувати процедури.

2) Український бізнес активно впроваджує використання AI-агентів. 31 березня Digital State UA повідомив про запуск безкоштовної програми Google для українського бізнесу щодо впровадження AI-агентів. Програма орієнтована не на абстрактне “знайомство з ШІ”, а на дуже прикладні речі: які процеси автоматизувати, як будувати агентів для реальних бізнес-кейсів, як під’єднувати внутрішні дані — документи, таблиці, бази — і як оцінювати якість роботи AI-систем. Ініціативу підтримують Мінцифра, Дія.Освіта, Офіс з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес.

3) Український defense tech переходить із фронту на глобальний капітальний ринок. Одна з найяскравіших українських новин — вихід defense-tech компанії Swarmer на NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Quotation — Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) — американська фондова біржа, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо). За даними Digital State UA, компанія залучила близько $15 млн під час IPO, а в перший день торгів її оцінка перевищила $400 млн, хоча поточна виручка залишалася на рівні близько $300 тис. Причина такої оцінки — не класична фінансова звітність, а те, що компанія робить AI для керування роєм дронів у реальних бойових умовах, включно з середовищами без GPS.

Це дуже важливий символічний момент. Українські оборонні розробки перестають сприйматися як “воєнна імпровізація воюючої країни” й починають сприйматися як повноцінний експортний high-tech актив, який цікавий глобальному ринку. І це, на мою думку, одна з найсильніших українських технологічних історій останнього часу.

4) Україна вже не просто користувач технологій, а лабораторія нової війни. Reuters повідомив, що Україна відкриває союзникам доступ до бойових даних для навчання AI-моделей дронів. Ідеться про платформу, яка дозволяє безпечно тренувати моделі на мільйонах анотованих зображень, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Це колосальний крок, бо в сучасній війні дуже важливим для автономних систем є не лише чип, а й якісні бойові дані.

Фактично Україна пропонує світу не лише окремі вироби, а й унікальний масив досвіду, який неможливо відтворити в лабораторії чи на полігоні в мирній країні. Це підсилює тезу, що український defense tech — це вже не периферія, а один із центрів формування нових військових технологій.

5) Масштабування українського defense tech уже видно в цифрах. У статті Digital State UA про технологічну самодостатність України наведено дуже сильні цифри: у кластері Brave1 вже понад 2 300 defense-компаній і понад 5 000 розробок; кількість UAV-компаній зросла з 7 у 2022 році до понад 500, а виробництво дронів очікується понад 4 млн у 2025 році з ціллю 7 млн у 2026 році. Там само вказано, що понад 600 українських рішень уже кодифіковані за стандартами НАТО.

Окремо у березні Digital State UA повідомив, що 10 українських або пов’язаних з Україною компаній увійшли до міжнародного списку “100 Startups to Watch in 2026” від Resilience Media. Серед ключових напрямів — AI, автономія, кібербезпека, космічні технології та системи нового покоління для війни.

Український high-tech 2026 року — це вже не лише IT-аутсорсинг і не тільки govtech, а повноцінний оборонно-технологічний сектор із глобальними амбіціями.

6) Технології в Україні дедалі глибше вбудовуються в безпеку та економіку. Reuters також повідомив, що в Україні вже почали бойове чергування підрозділи ППО, сформовані на підприємствах, а ще на 13 підприємствах створюються нові підрозділи. Вони інтегровані в загальну систему ППО, координуються Повітряними силами й уже збивали ворожі дрони. Це нетипова, але дуже сучасна модель, де технологічна спроможність бізнесу безпосередньо вбудовується в національну оборону.

Ще одна важлива новина: Румунія та Україна просувають переговори щодо спільного виробництва дронів за фінансуванням у межах нової європейської програми SAFE; для цього Румунія хоче спрямувати 200 млн євро, а в переговорах уже беруть участь 15 українських компаній. Це означає, що український defense tech поступово вбудовується вже не лише у внутрішній ринок, а й у європейський оборонно-промисловий контур.
Паралельно цивільний телеком теж показує стійкість: Kyivstar повідомив про зростання core profit приблизно на 26% у 2025 році, а цифрові продажі вже становлять 16% його виручки. Це хороший маркер того, що український high-tech — це не лише фронт і дрони, а ще й поступове посилення цифрових сервісів у цивільній економіці.

Світовий сегмент: що зараз найважливіше

1) ШІ остаточно став інструментом геополітики та необхідною інфраструктурою. Одна з найпоказовіших новин тижня — Microsoft інвестує $10 млрд у Японію в 2026–2029 роках для розширення AI-інфраструктури й співпраці у сфері кіберзахисту; окремо компанія планує підготувати 1 мільйон інженерів і розробників до 2030 року. Це вже не схоже на звичайний корпоративний проєкт: мова йде про локалізацію даних, що становить національну безпеку Японії, та забезпечення їх кібербезпеку. Паралельно Британія намагається переманити або щонайменше розширити присутність Anthropic, тобто уряди вже відкрито змагаються не тільки за заводи чи банки, а й за AI-компанії.

2) На шляху розвитку ШІ стає дефіцит електроенергії, дата-центрів та чипів пам’яті. За даними Reuters із посиланням на S&P Global, великі технологічні компанії — Microsoft, Amazon, Alphabet, Meta — планували витратити близько $635 млрд у 2026 році на дата-центри, чипи та іншу AI-інфраструктуру. Але ця хвиля впирається в дорожчу енергію та геополітичну нестабільність. Іншими словами, світ раптом побачив, що AI — це не лише код, а ще й електростанції, охолодження, логістика та сировина у вигляді рідкоземельних металів.

Південно-корейський технологічний гігант Samsung, за прогнозами Reuters, може показати квартальний операційний прибуток 40,5 трлн вон, тобто майже рівень усього прибутку за попередній рік, на тлі AI-буму та дефіциту пам’яті. У тому ж матеріалі йдеться, що звичайні контрактні ціни на DRAM у першому кварталі подвоїлися, а в другому можуть зрости ще на 58–63%. А Foxconn уже повідомив про зростання виручки на 29,7% рік до року в першому кварталі саме завдяки попиту на AI-продукти.

3) Наступне поле для змагання — не смартфони, а “розумні окуляри”. У споживчому сегменті дуже помітно просувається ідея, що після смартфона наступною масовою формою AI-пристрою можуть стати розумні окуляри. Meta представила дві нові моделі Ray-Ban smart glasses для користувачів із рецептурними лінзами, зі стартовою ціною $499. За оцінкою IDC, наведеною Reuters, Meta контролювала 76,1% світових поставок smart glasses у 2025 році, а глобальні поставки мають зрости до 13,4 млн одиниць у 2026 році.

Технологічні компанії давно шукають “пристрій після смартфона”. І якщо раніше носимі пристрої часто виглядали як дорога іграшка, то тепер вони отримують зрозумілий сценарій: слухати, підказувати, знімати, перекладати, навігувати і взаємодіяти з AI без постійного діставання телефона з кишені. Тобто AI поступово переходить з екрана в повсякденне середовище.

4) Регулятори вже намагаються наздогнати штучних “людей”. Китай цього тижня опублікував проєкт правил для digital humans — цифрових аватарів/віртуальних людей. Запропоновано обов’язкове маркування такого контенту, заборону інтимізованих цифрових стосунків із неповнолітніми, заборону створення цифрових людей на основі чужих персональних даних без згоди та заборону обходу через них систем ідентифікації.

Це дуже показова новина. Вона означає, що державні регулятори переходять до питання: які межі встановлювати для віртуальних людей. Для юристів це особливо цікаво, бо тут сходяться одразу кілька площин: персональні дані, інформаційна безпека, захист дітей, маніпулятивний контент і цифрова ідентичність.

5) Фінтех-суверенітет теж стає хай-тек новиною. Китай розширив програму цифрового юаня, додавши ще 12 банків-операторів; загальна кількість уповноважених банків зросла до 22. Формально це подається як підвищення інклюзивності та зручності платежів, але фактично це ще один крок до побудови державної цифрової платіжної архітектури, альтернативної як приватним платіжним платформам, так і криптовалютному сектору.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Останні новини українського та світового хай-теку – тижневий огляд опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

1. У “Дії” готують нові податкові сервіси. Одна з найпрактичніших новин тижня: Державна податкова служба разом із Мінцифри заявила, що найближчим часом у “Дії” мають з’явитися перші податкові сервіси. Ідеться про можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки “в один клік”, отримати податкове повідомлення-рішення та провести звірку щодо об’єкта оподаткування. Держава намагається зробити податки більш схожими на звичний цифровий сервіс. Якщо цей функціонал справді запрацює стабільно, він означатиме наступний етап еволюції “Дії” — не просто як вітрини документів, а як повноцінного середовища взаємодії громадянина з державою у фінансово-правових питаннях.

2. Цифровізація держпослуг рухається далі в галузеві сфери. 23 березня Держпродспоживслужба повідомила про роботу над експериментальним проєктом цифровізації своїх державних та адміністративних послуг. Ідеться про створення єдиної державної електронної системи, яка має забезпечити ключові послуги онлайн і спростити взаємодію бізнесу з державою. Окремо урядовий матеріал уточнює масштаб: у 2025–2026 роках у межах відповідного плану передбачено 113 заходів, із яких 36 публічних послуг пов’язані саме з Держпродспоживслужбою, тобто це 32% завдань у відповідному блоці цифровізації.

Цифровізація в Україні поступово переходить до галузевих сервісів для бізнесу, контролю, ветеринарії, фітосанітарії, захисту прав споживачів. Саме такі речі часто реально змінюють повсякденне адміністрування економіки.

3. Brave1 Market розширив використання “єБалів”: тепер можна брати не лише готовий виріб, а й компоненти. 27 березня з’явилась новина, що на Brave1 Market підрозділи можуть обмінювати електронні бали не лише на готові рішення — дрони, РЕБ чи роботизовані комплекси, — а й на компоненти до них. Серед доступних категорій названі засоби зв’язку, камери, приймачі, ретранслятори, навігація, живлення, системи скидання, контролери та програмне забезпечення. Паралельно запускається можливість авансу до 70% передплати за товари, що мають закуповуватися за ці бали, щоб виробники могли швидше масштабувати випуск.

Військова система стає гнучкішою і ближчою до реального виробництва. Тепер вона більше нагадує маркетплейс військових технологій, де можна оперативніше добирати вузли й деталі під конкретну задачу. Це ознака того, що український defense tech дорослішає не тільки в бойовому, а й в управлінському сенсі.

4. Україна інституціоналізує військовий ШІ: Defense AI Center “A1” отримує керівництво. 28 березня Міноборони повідомило про призначення керівників першого центру компетенцій військових технологій — Defense AI Center “A1”. За повідомленням Укрінформу, цей центр має прискорити впровадження штучного інтелекту у війську і скоротити шлях від бойового досвіду до технологічного рішення. Повідомлено також імена керівників: генеральний директор — Данило Цьвок, операційний директор — Дмитро Овчаренко; окремо наголошується, що Цьвок раніше працював над державними AI-проєктами, зокрема Дія.AI, національною LLM та стратегією розвитку ШІ до 2030 року.

ШІ в українській обороні вже не виглядає як набір розрізнених стартапів чи польових експериментів. Держава намагається оформити це у центр компетенцій, який поєднує дані з фронту, аналіз, автономні системи та впровадження у війська.

5. Україна починає експортувати не лише зброю, а й технологічну експертизу. Наприкінці тижня Reuters повідомив, що Україна підписала оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, і важливий технологічний елемент тут полягає саме в співпраці щодо протидії безпілотним системам та ракетним загрозам. У матеріалах зазначено, що йдеться про довгострокові формати співпраці, а також що понад 200 українських експертів уже були відправлені на Близький Схід для допомоги у питаннях безпеки, пов’язаних із дронами.

Україна дедалі більше виступає, як носій унікальної компетенції, особливо у сфері дешевих, масових, практично перевірених рішень проти розвідувальних та бойових дронів. Тобто, бойовий ноу-хау, перетворюється на контракти, інвестиції та міжнародні кооперації.

Світовий сегмент

1. Apple фактично визнає, що одного власного ШІ-підходу їй замало. 26 березня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомив, що Apple планує відкрити Siri для сторонніх AI-сервісів, зокрема таких як Gemini або Claude, у межах майбутнього оновлення iOS 27. Ідея полягає в тому, що користувач зможе обирати, який саме ШІ-сервіс відповідатиме на конкретний запит усередині Siri. А вже 27 березня Reuters окремо повідомив, що Apple найняла колишню топменеджерку Google Лілліан Рінкон на посаду віцепрезидентки з продуктового маркетингу ШІ; у тому ж повідомленні сказано, що компанія готує покращену версію Siri з технологією Gemini цього року.

Apple, яка довго робила ставку на закриту екосистему, поступово рухається до моделі, де телефон стає доступним до кількох ШІ-систем, а не лише до однієї фірмової.

2. Напівпровідники залишаються ахіллесовою п’ятою технологічного буму. 24 березня Broadcom попередив, що виробничі потужності TSMC стали вузьким місцем, яке буквально не витримує навантаження на ланцюги постачання у 2026 році; компанія вказує, що розширення потужностей відбудеться, але проблема вже відчутна зараз. 25 березня Arm заявив, що його новий дата-центровий чип може приносити близько $15 млрд річного доходу приблизно за п’ять років, після чого акції компанії різко зросли. А 23 березня Reuters повідомив, що стартап Lace, підтриманий Microsoft, залучив $40 млн на розвиток технології «helium atom beam lithography», яка, за задумом, може дати змогу створювати елементи приблизно в 10 разів менші, ніж у нинішніх процесах.

Світ уперся в просту проблему — усім потрібні чіпи для ШІ, але їх важко, дорого і повільно виробляти.

3. Китай усе ативніше змагається з США не лише виробництвом обладнання, а й відкритими AI-моделями. 23 березня Reuters повідомив про попередження американського дорадчого органу при Конгресі: домінування Китаю у сфері розробки ШІ створює самопосилювальну конкурентну перевагу, яка дозволяє Пекіну кидати виклик США навіть попри обмежений доступ до передових чипів. У матеріалі окремо наголошується, що деякі західні компанії вже віддають перевагу дешевшим китайським моделям.

4. Регулятори дедалі жорсткіше підходять до великих технологічних компаній 24 березня стало відомо, що єврокомісарка з антимонопольної політики Тереса Рібера проводить зустрічі з керівниками Google, Meta, OpenAI та Amazon і розглядає весь AI-сектор: самі моделі, дані для навчання і хмарну інфраструктуру. Це дуже важливий сигнал: європейські регулятори вже дивляться не лише на окремий сервіс, а на всю вертикаль контролю над ринком ШІ.

Цього ж тижня тиск посилився і з іншого боку. 24 березня присяжні в Нью-Мексико постановили, що Meta порушила закон штату у справі про безпеку Facebook, Instagram і WhatsApp та має сплатити $375 млн цивільних штрафів; Reuters пише, що під час судового розгляду встановлено 75 000 порушень.

23 березня федеральна митна служба США оголосила заборону на імпорт усіх нових іноземних побутових вай-фай роутерів, обґрунтовуючи це серйозними кіберризиками для критичної інфраструктури; в матеріалі зазначається, що китайські виробники контролюють щонайменше 60% американського ринку домашніх роутерів.

5. Кібербезпека знову в центрі уваги. 27 березня Єврокомісія повідомила, що її вебплатформа Europa зазнала кібератаки 24 березня, яка вплинула на хмарну інфраструктуру; попередні дані свідчать, що з уражених сайтів могли бути вилучені дані, хоча внутрішні системи Єврокомісіїне постраждали.

Крім того, 28 березня Reuters написав, що у США вже з’являються згенеровані штучним інтелектом фейки у виборчих кампаніях до проміжних виборів 2026 року, а експерти попереджають: такі технології можуть ще більше підірвати і без того невисоку суспільну довіру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Хай-тек новини, щодо подій минулого тижня опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

2. Київстар готує українськомовну LLM-модель для державних потреб. Kyivstar планує вже наступного кварталу представити першу велику мовну модель на базі Google Gemma для “українських державних потреб”, включно з воєнними задачами. Це дуже серйозна подія. Вона показує, що Україна рухається не лише по шляху цифровізації послуг, а до власної прикладної AI-інфраструктури для публічного сектору. У ширшому сенсі це частина цифрового суверенітету: держава хоче не просто користуватися чужими моделями, а створювати інструменти, краще пристосовані до української мови, контексту й безпекових потреб.

3. Мінцифри продовжує курс на якість цифрової держави, а не лише на кількість сервісів. На сторінці новин Міністерства цифрової трансформації 4 березня була опублікована новина про те, що 29 із 100 державних сайтів уже мають високий рівень вебдоступності. Це показник зрілості цифрової держави. Вебдоступність — це можливість громадянина реально скористатися цифровою послугою, зокрема людина з інвалідністю, літня людина чи користувач зі спеціальними програмами доступу. Тобто Україна рухається не лише до “цифри заради цифри”, а до інклюзивної цифрової інфраструктури.

4. Кіберзагрози проти України не зникають. На ресурсі CERT-UA у добірці актуальних публікацій фіксувалася нова активність, зокрема повідомлення від 2 березня 2026 року про кібератаки UAC-0252 із використанням стілерів SHADOWSNIFF та SALATSTEALER. Навіть без повного технічного розбору це важливо як індикатор: Україна й надалі залишається під постійним кібертиском, а шкідливі кампанії не припиняються. Для широкої аудиторії це означає, що кіберфронт — не метафора, а постійна практична реальність.

5. Технології дедалі глибше входять у відбудову та інвестиційну логіку України. Інтерфакс-Україна 6–7 березня повідомляв про нові підходи до інвестицій, де окремо згадуються технологічні сектори, технології подвійного призначення та стратегічні галузі. Це важливий зсув: технології для України тепер розглядаються не лише як допоміжний елемент ІТ-сфери, а як складова економічної безпеки, оборони, зв’язку та відбудови. Інакше кажучи, tech в Україні дедалі менше є “додатком до економіки” і дедалі більше — її структурною опорою.

Найважливіше зі світового сектору

1. Головною світовою подією тижня став Mobile World Congress 2026 у Барселоні, що тривав 2–5 березня. Якщо раніше на таких виставках виробники «змагались» у кого новий смартфон, або краща камера чи тонший ноутбук, то тепер центр уваги змістився на AI-функції, роботизовані асистенти, модульні пристрої та мережі нового покоління.
Серед найпомітніших новинок: концепт Lenovo AI Workmate для роботи з документами і презентаціями, Honor Robot Phone з камерою-маніпулятором та AI-трекінгом, ThinkBook Modular AI PC з модульними портами та дводисплейною конфігурацією.

2. Однією з найважливіших бізнес-новин стало те, що Broadcom заявила про прогноз продажів AI-чипів у 2027 році на загальну суму більш як $100 млрд. Це важливо не лише для самої компанії. Новина означає, що ринок уже не зводиться до одного Nvidia: зростає попит на кастомні чипи, сервери, комутатори, мережеве обладнання та іншу інфраструктуру для ШІ. Reuters також зазначає, що Alphabet, Microsoft, Amazon і Meta разом можуть витратити понад $600 млрд на AI-інфраструктуру у 2026 році. Тобто ШІ сьогодні —дорога промислова екосистема, яка потребує гігантських капіталовкладень.

3. Електроенергія стала новою “нафтою” для високотехнологічного бізнесу. Ще одна дуже показова історія тижня: найбільші техкомпанії у США підписали у Білому домі енергетичний меморандум, щоб зменшити суспільне невдоволення через те, що у зв’язку високим споживанням електричної енергії дата-центрами для ШІ, піднімається вартість електроенергії для населення. Розширення AI-інфраструктури не повинно відбуватися за рахунок звичайних споживачів. Паралельно компанія NextEra заявила, що може додати 15–30 ГВт нової генерації до 2035 року саме під потреби дата-центрів.

4. ШІ дедалі глибше входить у сферу безпеки та оборони. Reuters повідомив, що OpenAI вивчає можливість контракту з НАТО для використання технологій на незасекречених мережах Альянсу. Паралельно США переводять частину державних структур з рішень компанії Anthropic на OpenAI, а також готують жорсткіші правила використання AI у держсекторі. Це показує важливий зсув – ще недавно головним полем для ШІ були маркетинг, тексти й офісна продуктивність, а тепер дедалі більше — державне управління, оборона, аналітика і безпека.

5. США посилюють контроль над експортом AI-чипів. 5 березня Reuters повідомив, що США розглядають нові правила експорту AI-чипів. Уряд може вимагати від іноземних держав або компаній інвестицій у американську AI-інфраструктуру чи додаткових безпекових гарантій для великих поставок. Це означає, що чип перестає бути просто товаром. Він стає інструментом політики і геоекономічного тиску. Якщо раніше контроль стосувався переважно щодо Китаю, тепер підхід може стати ширшим і торкатися навіть партнерів США.

6. Китай відповідає системно: AI, 6G, роботи, квантові технології. У відповідь на глобальне загострення технологічної конкуренції Китай у своєму новому п’ятирічному плані зробив дуже сильний акцент на AI+ інтеграції в економіку, а також на розвитку квантових комунікацій, 6G, робототехніки, біомедицини, мозок-комп’ютерних інтерфейсів та гуманоїдних роботів. Важливо, що це не просто набір красивих слів: Пекін прямо пов’язує технології з продуктивністю, демографічними викликами та національною безпекою. Отже, технологічне суперництво США і Китаю ще більше переходить від окремих продуктів до довгострокових державних стратегій.

7. На цьому тижні стало відомо, що FBI виявило і нейтралізувало підозрілу активність у власних мережах. За окремими повідомленнями, під хакерською атакою могла бути мережа, пов’язана з перехопленням та наглядом. Окремо Reuters повідомляв про підозри американських слідчих щодо китайського сліду в інциденті. Це важливий сигнал: навіть одна з найпотужніших правоохоронних структур світу не застрахована від складних кіберінцидентів.

8. Напруга на ринку дата-центрів уже впливає навіть на великі проєкти. 7 березня Reuters повідомив, що Oracle і OpenAI відмовилися від розширення флагманського дата-центру в містечку Абіліні, штат Техас, через затяжні фінансові переговори та зміну потреб OpenAI. При цьому загальний курс на будівництво нових потужностей зберігається. Це показує реальність 2026 року: навіть коли попит на ШІ високий, реалізація таких проєктів впирається не лише в ідеї, а у гроші, землю, підключення до енергомереж, постачання чипів і конкуренцію за інфраструктуру.

Автор: Денис Ричка

dnepr.com

Запись Український хай-тек сектор: що було важливого опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Ізраїль та США 28 лютого розпочали військову операцію проти Ірану. Під ударами – військові об’єкти по всій країні та керівництво. На відміну від минулого літа, Вашингтон бере участь повноцінно, задіявши авіаносці та підводні човни з крилатими ракетами, пише rbc.ua

У перший же день було знищено верховного лідера Алі Хаменеї та верхівку силового блоку. Новим лідером опозиційні медіа називають його сина – Моджтабу Хаменеї, який відомий ще більш радикальними поглядами.

Іран атакує Ізраїль, бази США та цивільну інфраструктуру сусідів, залучаючи “Хезболлу”. Мета – змусити союзників Вашингтона тиснути на США для припинення операції.

США потопили майже весь іранський флот. Зокрема, підводним човном знищено військовий корабель поблизу Шрі-Ланки. Іран же вперше атакував танкер надводним дроном. А Ізраїль знищив іранський військовий літак російського виробництва.

Заблоковано Ормузьку протоку (20% світового споживання нафти). Спроби Китаю розблокувати рух через тиск на Тегеран провалилися: КВІР продовжує атаки на судна.

Зліт цін на бензин: Нафта Brent підскочила на 12–15% (до 91$). В Україні бензин А-95 вже подорожчав на 4-5 грн/літр, дизель – на 3–4 грн. АМКУ почав перевірку мереж АЗС.

Курс долара: Американська валюта в Україні сягнула історичного максимуму. Інвестори тікають у долар, щоб захистити капітали, що зміцнює його відносно гривні.

Допомога з Києва: Україна відправить фахівців на Близький Схід для боротьби з “Шахедами” найближчими днями. Натомість Київ розраховує отримати зенітні ракети до систем Patriot із запасів союзників у регіоні.

Коаліція знищила іранську ППО та 80% ракетного потенціалу. Проте війна коштує США близько 900 млн доларів щодня. Іран втрачає боєздатність швидше, ніж США виснажують ресурси.

Активна фаза – ще 3–6 тижнів. Дональд Трамп планував операцію на місяць, але асиметричні дії Ірану можуть розтягнути її на 2–6 місяців. Джерела в Ізраїлі прогнозують завершення до Песаху (1 квітня).

Імовірність наземної операції низька через складний рельєф та ризик партизанської війни. Замість цього США можуть використовувати спецназ та курдські формування, яким Трамп виставив ультиматум: “обрати сторону”.

Конфлікт уже спричинив прямий удар по трьох напрямках. По-перше, через блокаду Ормузької протоки світові ціни на нафту підскочили на 10–12%, що миттєво призвело до подорожчання пального на українських АЗС: бензин А-95 додав у ціні 4-5 грн/літр, а дизель – 3–4 грн.

По-друге, через глобальну нестабільність інвестори масово вкладають кошти в американську валюту, що призвело до зростання курсу долара в Україні до історичного максимуму.

По-третє, затягування війни створює ризики для бюджету: зростання цін на енергоносії спричиняє економічні труднощі у західних донорів, що може спровокувати скорочення фінансової підтримки України.

Експерти зазначають, що різке зростання цін на бензин не має реальних економічних підстав. Попри загострення ситуації на Близькому Сході, ситуація на АЗС – це результат паніки та ймовірних змов, а не дефіциту. Державна “Укрнафта” стримуватиме ціни на своїх АЗС та працюватиме у режимі мінімальної рентабельності.

Курс долара в Україні б’є рекорди через війну в Ірані – це прямий наслідок глобальної нестабільності. Як пояснюють фінансові експерти, під час великих воєн інвестори намагаються захистити свої капітали та масово скуповують долар. Це зміцнює американську валюту в усьому світі, що для України обернулося досягненням історичного максимуму курсу.

Довга війна не вигідна Україні через дефіцит ППО: США вже використали 30% світового запасу ракет до THAAD. Інтенсивність перехоплень відволікає ракети Patriot, які потрібні ЗСУ. Зростання цін на нафту виснажує західних партнерів, що посилює голоси за скорочення допомоги Києву.

Безпосередньої участі ЗСУ у бойових діях на Близькому Сході не буде. За словами генерал-майора Вадима Скібіцького, Україна відправить фахівців лише для допомоги у боротьбі з іранськими “Шахедами” (обмін досвідом), але не відправлятиме свої війська в зону конфлікту.

Окрім допомоги США у знищенні виробництва іранської зброї, Київ має прагматичний інтерес. Україна розраховує, що союзники на Близькому Сході поділяться своїми запасами зенітних ракет до систем Patriot, які зараз критично необхідні для нашого захисту.

Для Кремля це шанс подолати дефіцит бюджету-2026. Російська нафта повертається на ринки (Індія вже отримала дозвіл від США на закупівлю в РФ). Політичний хаос у США між прихильниками та противниками війни також грає на руку Москві.

dnepr.com

Запись Що сталося на Близькому Сході за тиждень і як це впливає на Україну опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Курс НБУ на 3 березня: Долар зріс на 14 копійок до 43,23 грн, тоді як євро різко впало на 26 копійок – до 50,60 грн.
Ймовірна причина стрибка: Війна з Іраном змусила інвесторів масово купувати долар як “безпечний актив”, що послабило інші світові валюти, зокрема євро.

Прогноз: Поточні коливання мають спекулятивний характер. Подальша доля курсу залежатиме від тривалості війни та контролю США над нафтовим ринком.

Як пояснив у коментарі РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, в Україні розпочався період сезонного зміцнення гривні. Цьому сприяє старт аграрного сезону (продаж залишків зерна та приплив валюти), а також завершення опалювального сезону, що знижує витрати на купівлю газу та електрики. Однак у ситуацію втрутився новий потужний фактор – війна з Іраном.

За словами експерта, через бойові дії, під ударом яких опинилися не лише Іран та Ізраїль, а й стабільні раніше країни (Дубай, Катар, Бахрейн), світові інвестори почали шукати “тиху гавань”.

Вони масово скуповують безпечні активи: долар, золото, срібло та американські облігації. Це призвело до різкого зростання вартості долара щодо інших світових валют.

Шевчишин пояснює, що війна вже зачепила нафтову інфраструктуру – зокрема, зупинився найбільший нафтопереробний завод Saudi Aramco в Саудівській Аравії. Це піднімає ціни на нафту, що створює тиск на валюти країн-імпортерів палива.

Для Європи: євро може поступово послаблюватися.

Для України: паливо є критичним імпортом, тому подорожчання нафти створює додатковий тиск на гривню. Наразі Нацбанк може стримувати коливання, але долар демонструє тенденцію до зростання.

Аналітик зазначає, що наразі ринок реагує емоційно, оскільки триває лише третій день активної фази.

Експерт розглядає два основні варіанти:

Швидка операція (10–14 днів): Якщо активна фаза завершиться швидко, світ скористається наявними запасами нафти. У разі перемоги США отримають глобальний контроль над світовим ринком палива (контролюючи ресурси Венесуели, Ірану, Саудівської Аравії та інших союзників), що надовго зміцнить домінування долара.

Затяжна війна: Якщо бойові дії триватимуть кілька тижнів, внутрішні запаси нафти вичерпаються, що спричинить “ціновий шок”. У такому разі європейські валюти почнуть падати швидше за долар. Найгіршим сценарієм вважається ситуація, якщо Іран зможе чинити тривалий опір або завдасть значного удару по силах США (наприклад, по авіаносцю).

Шевчишин додає, що на сьогодні ситуація залишається невизначеною, а поточні коливання курсів мають переважно спекулятивний характер.

dnepr.com

Запись Як війна з Іраном вплине на валюту опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Перестали працювати сайти та додатки, що використовують Cloudflare.
Недоступними стали британське видання Independent, банк Raiffeisen.
Виникли проблеми з роботою соцмережі X та сервісу ChatGPT.
Уражено близько 7,5 мільйонів активних сайтів.

Представники Cloudflare підтвердили факт збою та повідомили, що проводять розслідування причин. Раніше в компанії повідомляли про заплановані технічні роботи, проте поки не ясно, чи пов’язані ці події.

Платформа Cloudflare обслуговує майже 20% глобального інтернет-трафіку, що робить цей інцидент одним з наймасштабніших за останній час.

Джерело: czechia-online.cz

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Збій Cloudflare: перестали працювати 20% сайтів світу опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,39 долара, або на 5,4%, до 65,98 долара за барель о 10:18 за Гринвічем, тоді як ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate зросли на 3,31 долара, або на 5,7%, до 61,81 долара.

За словами аналітика Saxo Bank Оле Хансена, санкції США означають, що нафтопереробні заводи в Китаї та Індії, основні покупці російської нафти, повинні будуть шукати альтернативних постачальників, щоб уникнути виключення із західної банківської системи.

США заявили про готовність вжити подальших заходів, закликаючи Москву негайно погодитися на припинення вогню в Україні.

Минулого тижня Велика Британія запровадила санкції проти “Роснефти” та “Лукойлу”, а країни ЄС схвалили 19-й пакет санкцій проти Росії, який включає заборону на імпорт російського ЗПГ.

Ф’ючерси на нафту Brent швидко перейшли в режим бекордації, оскільки перший місячний контракт на Brent торгувався на 1,98 долара вище контракту з поставкою через шість місяців.

Відразу після оприлюднення санкцій США ф’ючерси на Brent та WTI зросли більш ніж на 2 долари за барель, чому сприяло несподіване скорочення запасів у США.

Вплив санкцій на ринки нафти залежатиме від того, як відреагує Індія, і чи знайде Росія альтернативних покупців, заявив аналітик UBS Джованні Стауново.

Індія стала найбільшим покупцем російської сирої нафти зі знижкою після початку війни Москви в Україні. За даними видання, індійські нафтопереробні заводи, ймовірно, різко скоротять імпорт російської нафти через нові санкції.

Приватна компанія Reliance Industries, головний індійський покупець російської сирої нафти, планує скоротити або повністю припинити такий імпорт, повідомляють два джерела, знайомі з цим питанням.

Але на ринку залишається певний скептицизм щодо того, чи призведуть санкції США до фундаментального зсуву в попиті та пропозиції.

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Ціна на нафту зросла після санкцій США проти Росії: що це означає опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

Техногігант OpenAI додає режим “тривалого мислення” у ChatGPT-5. Користувачі можуть перемикати глибину/швидкість опрацювання та отримання відповіді (Standard Extended; для користувачів версії Pro — також Light/Heavy). Функція доступна поки що лише у веб-версії. Крім цього OpenAI випустила GPT-5-Codex (оновлення Codex). Орієнтовано на агентне програмування, довгі програмні завдання та покращену якість коду.

Apple Intelligence: з 15 вересня компанія-виробник смартфонів та комп’ютерів Apple додає хвилю нових ШІ-функцій до своїх гаджетів, а саме Live Translation, візуальний інтелект, дії в Shortcuts тощо.

Італія — перша в ЄС додала до національного законодавства норми, які регулюють поводження з штучним інтелектом. Так, встановлена кримінальна відповідальність зокрема за deepfake-шкоду, вимоги до роботи з ШІ у сфері праці, освіти, охорони здоров’я; передбачено створення інвестфонду у розмірі до €1 млрд і нагляд з боку таких регуляторів як Agenzia per l’Italia Digitale та Нацагентства кібербезпеки.

Каліфорнія (США): ухвалення пакету законопроектів щодо регулювання розробки ШІ. Палата і Сенат ухвалили законопроект, яким зобов’язали розробників програм штучного інтелекту публікувати прозорі звіти щодо описів процесів тестування, катастрофічних ризиків, кіберзахисту, порядку реагування на інциденти з щорічним оновленням і обов’язком публікації змін. Обов’язкові доповіді щодо інцидентів до Office of Emergency Services (OES).

Автор: Денис Ричка

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Коротке ревю новин зі світу хай-тек та штучного інтелекту за тиждень, що минув опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.

На тлі держвізиту Дональда Трампа до Британії уряди анонсували угоди з кооперації в сфері штучного інтелекту, напівпровідниках, телекомі та квантових технологіях; очікується участь генерального директора NVIDIA Дженсена Хуанга та Сема Альтмана (OpenAI). Частина пакета — інвестиції корпорації BlackRock у дата-центри у Британії (сума угоди близько $700 млн).

NVIDIA представила новий суперчип Rubin CPX

Цей чип зроблений спеціально для завдань, де штучний інтелект має «пам’ятати і тримати в голові» дуже багато контексту одразу: цілий проєкт коду, години відео, великі документи. Близько 8 екзафлопс (NVFP4) сукупної продуктивності, ≈100 ТБ «швидкої» пам’яті та ≈1,7 ПБ/с сумарної пропускної здатності пам’яті. Простими словами: це конвеєр, де половина «бригади» миттєво готує контекст, а інша половина без затримок перенаправляє його в генерацію. За розрахунками NVIDIA, інвестиції $100 млн у такі системи можуть принести до $5 млрд «токен-виручки» (це прогноз компанії, а не гарантія). Реальна доступність очікується наприкінці 2026 року.

Корпорація Apple презентувала лінійку смартфонів iPhone 17 / 17 Pro / 17 Pro Max та iPhone Air, а також Apple Watch Series 11 / Ultra 3 / SE 3, AirPods Pro 3

Передзамовлення вже відкрито, продажі в магазинах стартують з 19 вересня. Акцент зроблено на операційну систему iOS 26 / Apple Intelligence, із інтегрованим ШІ, а також, нові камери та тривалість заряду акумуляторів.

Автовиробник Jaguar Land Rover підтвердив компрометацію частини даних, у зв’язку із кібератакою

Виробництва в Британії та за кордоном зупинялись на час відновлення ІТ-систем.

США: Держдеп/DOJ оголосили винагороду до $11 млн за інформацію щодо Володимира Тимощука (міжнародний хакер, відомий під ніками deadforz/Boba/msfv/farnetwork)

Йому інкримінують адміністрування хакерськими спільнотами LockerGoga/MegaCortex/Nefilim, які в свою чергу здійснювали атаки на цифрову інфраструктуру великих корпорацій з метою вимагання. Оприлюднено обвинувальний акт.

Оборона й автономні системи

“Прозорі океани” та субмарини: аналітики попереджають, що AI-аналітика у поєднанні з квантовими/магнітними сенсорами + супутникове спостереження радикально підвищують виявлення субмарин; ставка на вищевказані інструменти (наприклад, Ghost Shark) може бути ефективнішою та дешевшою, ніж багатомільярдні підводні човни AUKUS, що спеціалізуються на виявленням та стеженням субмарин недружніх (рф) країн.

Автор: Денис Ричка

Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel

Запись Розширений огляд найважливіших подій у світі хай-тек та ШІ за тиждень 7–14 вересня 2025 року опубликована здесь - Dnepr.com - Головний портал новин Дніпра.