
Україна і Велика Британія: інформація з поля бою стає стратегічним активом. Найважливішою українською high-tech подією тижня стала підписана 24 серпня угода між Україною та Великою Британією про спільну розробку інструментів штучного інтелекту для оборони та національної безпеки.
Велика Британія стала першою іноземною державою, що отримує доступ до української платформи Avengers AI Labs. Її основою є розмічений масив приблизно з 5 млн бойових зображень, значна частина яких походить із української системи ситуаційної обізнаності DELTA. Дані збираються камерами та сенсорами безпосередньо на полі бою й охоплюють танки, артилерію, дрони та інші військові об’єкти.
На цей час навчені на цих даних моделі використовуються в автоматизованій системі, що аналізує понад 100 тис. відеопотоків із дронів щомісяця і, за даними української сторони, здатна в режимі реального часу визначати приблизно 70% ворожих цілей.
Щоб навчити її розрізняти танк, артилерійську установку, людину чи дрон у реальних умовах війни, потрібні тисячі й мільйони справжніх зображень – із різних ракурсів, за різної погоди, освітлення, висоти польоту, тепловізійного режиму та маскування.
Накопичити п’ять мільйонів якісно класифікованих зображень реальної сучасної війни практично неможливо без багаторічної участі у такому конфлікті.
Україна фактично отримала один із найцінніших у світі масивів даних для навчання військового ШІ.
Від дронів до ракет: Україна отримує доступ до британських технологій SCALP. 24 серпня оборонне технологічне партнерство між Україною та Великою Британією було розширене. Велика Британія погодилася дозволити компанії MBDA розкрити Україні класифіковану технічну інформацію про британські компоненти, що використовуються у крилатій ракеті SCALP/Storm Shadow, із метою створення виробничо-складальних потужностей в Україні.
Передана виробнича технологія створює можливість виготовляти боєприпаси роками.
Українська оборонна політика дедалі очевидніше рухається до моделі інтеграції у виробничу систему союзника.
У довгостроковій перспективі саме це може стати фундаментом українського повоєнного оборонно-промислового комплексу.
Brave1: наземний робот має стати дешевою витратною бойовою платформою. 27 серпня Brave1 повідомив про випробування на фронті дешевих ударних наземних роботизованих комплексів, озброєних звичайними автоматами Калашникова. Кластер уже об’єднує понад 200 виробників НРК; загалом до Brave1 входять близько 2,5 тис. компаній та понад 5 тис. оборонних розробок, серед яких більше 500 виробників БпЛА та понад 200 команд у сфері штучного інтелекту.
Сучасна війна поступово переходить до концепції attritable robotics — машин, які достатньо дешеві, щоб командування могло ризикувати ними замість людини.
Ідеальний військовий наземний робот не обов’язково має бути технологічним шедевром.
Він має бути достатньо дешевим, простим у ремонті, масовим і здатним виконати небезпечне завдання.
Це фактично та сама революція, яку FPV-дрони здійснили у повітрі.
FPV став ефективним не тому, що був найскладнішою літаючою машиною, а тому, що його швидко можна було виготовити десятками тисяч.
Тепер аналогічна логіка переходить на землю.
Українська мова отримала власний AI-бенчмарк. 24 серпня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським католицьким університетом та ініціативою lang-uk запустило Ukrainian LLM Leaderboard — перший національний рейтинг великих мовних моделей за якістю роботи українською мовою.
Більшість глобальних AI-бенчмарків традиційно створювалася англійською мовою. Інші мови часто оцінювалися через переклад тестових завдань, що не дозволяло виявляти специфічні проблеми: неправильне відмінювання, русизми, кальки, нерозуміння українського контексту або помилки у правових і культурних поняттях.
Ukrainian LLM Leaderboard має дати можливість безпосередньо порівнювати моделі за їхньою здатністю працювати саме українською. Наступними напрямами розвитку заявлено оцінювання роботи із зображеннями, етичності, вартості використання та якості роботи з державними адміністративними процедурами й нормативними текстами.
Якщо AI-модель використовується у ЦНАПі, судовій системі, державному реєстрі або юридичному сервісі, невелика різниця між близькими словами може мати правові наслідки.
Тому мовна якість стає питанням не культури, а інфраструктурної безпеки.
Україна будує технологічний центр для освіти навколо ШІ. 25 серпня у Києві відкрився фізичний простір WINWIN EdTech Center of Excellence, створений для тестування та масштабування нових освітніх технологій.
Серед партнерів центру – компанії OpenAI, Google for Education, UNICEF та естонська ESTDEV. Центр уже досліджує разом з OpenAI особливості використання ШІ українськими підлітками, тестує цифрові інструменти навчання математики та бере участь у міжнародному дослідженні інтеграції ШІ у вищу освіту.
Перша хвиля цифровізації освіти часто означала закупівлю ноутбуків, планшетів або «смартдошок».
Але цього недостатньо. AI змінює не пристрій, а саму логіку навчання.
Як перевіряти домашню роботу, якщо текст може написати модель? Чи має учень право використовувати AI-помічника? Як оцінити не результат, а власне мислення дитини? Як навчити школяра перевіряти достовірність відповіді моделі?
Саме ці питання визначатимуть освіту наступного десятиліття значно більше, ніж модель інтерактивної дошки.
Прифронтовий інтернет: цифрова інфраструктура стає інфраструктурою виживання. 26 серпня Мінцифра окремо привернула увагу до стану телекомунікацій у прифронтових районах Харківської та Донецької областей. Інженери відновлюють пошкоджені лінії в умовах постійної загрози дронів, а оператори готують мережі до зимових відключень електроенергії.
Український досвід уже показав, що сучасна телекомунікаційна мережа має оцінюватися по таким важливим параметрам, як: скільки годин мережа працюєватиме без електроенергії; наскільки швидко можна відновити пошкоджений кабель; чи існує резервний маршрут; чи може базова станція функціонувати під час обстрілу.
Після війни цей досвід може стати одним із напрямів українського експорту -технології resilient telecom, тобто зв’язку, спроєктованого для роботи у кризових умовах.
СВІТОВИЙ HIGH-TECH
Nvidia: AI-бум, схоже, поки не завершується. Головною фінансово-технологічною подією тижня стали квартальні результати Nvidia.
За другий фінансовий квартал виручка компанії перевищила $96,2 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник попереднього року. Дата-центровий бізнес приніс приблизно $89 млрд. Nvidia прогнозує близько 70% зростання виручки у наступному фінансовому році, тоді як середній прогноз аналітиків перед оголошенням був значно скромнішим – близько 44%.
Компанія також повідомила, що її нова архітектура Vera Rubin уже постачається клієнтам і в поточному кварталі може забезпечити приблизно п’яту частину дата-центрової виручки. Nvidia й Amazon Web Services домовилися розгорнути ще 2 млн GPU у 2027–2028 роках.
Anthropic дозволяє AI-агентам керувати мікроскопами та роботами. 27 серпня Anthropic представила дослідницьку версію Model Hardware Standard — MHS, відкритого технологічного стандарту, що дозволяє AI-агентам взаємодіяти з фізичними лабораторними та виробничими пристроями.
Серед прикладів – мікроскопи, роботизовані руки та обладнання для калібрування лазерів у квантових системах. Ідея полягає в тому, що AI-агент може координувати роботу різних приладів через програмні інтерфейси і виконувати складні послідовності операцій цілодобово з мінімальною участю людини.
MHS фактично будує міст між AI та фізичною машиною. AI-агент зможе спланувати експеримент, управляти приладами, записувати результати, аналізувати їх і запускати наступну серію.
Це вже не чатбот, а автономний цифровий лаборант.
ШІ та кібербезпека: понад сто корпорацій закликають готуватися до нової хвилі атак. 27 серпня OpenAI, Anthropic, Microsoft, Alphabet, Amazon та понад сто інших великих компаній оприлюднили спільне звернення із закликом до масштабного посилення кіберзахисту.
Серед підписантів — Broadcom, Cloudflare, CrowdStrike, IBM, Oracle, Visa, Mastercard, General Motors та інші корпорації. Вони попереджають, що вже найближчими місяцями кібератаки, підсилені ШІ, можуть стати значно масовішими, оскільки моделі швидко набувають здатності шукати й експлуатувати програмні вразливості.
Саме тому попит на кібербезпеку продовжує зростати. CrowdStrike цього тижня підвищила річний прогноз, а CEO Джордж Курц назвав захист AI-інфраструктури найбільшою ринковою можливістю в історії компанії.
Meta дала дуже важливий урок: AI-агент ще не дорівнює працівнику. Однією з найцікавіших новин тижня стало велике розслідування Reuters щодо внутрішнього проєкту Meta Project OT — Organization Transformation.
На початку 2026 року керівництво компанії розглядало радикальний сценарій AI-native організації праці, де частина команд могла скоротитися до 60%, а багато щоденних операцій мали перейти до AI-агентів. У травні Meta справді скоротила близько 10% персоналу, однак наступну велику хвилю скорочень скасували. Внутрішні дані показували, що автономні AI-агенти не забезпечили очікуваного зростання продуктивності.
За внутрішніми даними, обсяг змін у коді зріс приблизно на 220%, але кількість змін, які реально приводили до нових або покращених функцій продукту для користувачів, збільшилася лише на 36%. При цьому великі технічні та безпекові інциденти, пов’язані з неконтрольованою автоматизацією, за окремими внутрішніми показниками зросли.
Кількість згенерованого AI коду не дорівнює продуктивності.
Так само 100 сторінок AI-тексту не означають 100 сторінок якісного дослідження.
Справжній економічний ефект потрібно вимірювати не кількістю створеного контенту, а кінцевим результатом.
Квантові комп’ютери виходять на фондовий ринок: Pasqal дебютує на Nasdaq. 28 серпня французька компанія Pasqal, один із провідних європейських розробників квантових комп’ютерів, дебютувала на Nasdaq. Після початку торгів її акції в певний момент зростали більш ніж на 70%; угода оцінила компанію приблизно у $2 млрд і дала їй близько $360 млн додаткового капіталу для масштабування виробництва.
Pasqal використовує технологію нейтральних атомів, що утримуються й керуються лазерами.
Її співзасновник Ален Аспе отримав Нобелівську премію з фізики 2022 року за роботи у сфері квантової заплутаності.
Компанія вже розгорнула сім квантових машин, зокрема в національних суперкомп’ютерних центрах Франції, Німеччини, Італії та Канади. Серед клієнтів є Saudi Aramco.
Квантовий сектор поки що дуже далеко від масового застосування. Головною проблемою залишаються помилки обчислень і масштабування. Однак дебют Pasqal символічний: квантові технології поступово переходять із університетських лабораторій у промислову та фінансову фазу розвитку.
Термоядерна енергетика отримує дорожню карту до середини 2030-х. 25 серпня Міністерство енергетики США представило дорожню карту, яка має наблизити перші комерційні термоядерні установки до розгортання в середині 2030-х років.
Основні технологічні проблеми залишаються надзвичайно складними: потрібні матеріали, здатні витримувати потоки високоенергетичних нейтронів, системи роботи з тритієм та компоненти, що можуть працювати за екстремальних температур. Водночас план передбачає активне використання AI, високопродуктивних і квантових обчислень, зокрема цифрових двійників майбутніх реакторів.
За останні 12 місяців до липня 2026 року приватні компанії, які розробляють технології термоядерного синтезу, залучили рекордні $4,48 млрд, а загальний обсяг заявленого фінансування галузі з 2021 року досяг приблизно $14,24 млрд.
Roman Space Telescope: NASA запускає «ширококутний Hubble». 30 серпня відбулася одна з найбільших космічних подій року. NASA успішно запустила Nancy Grace Roman Space Telescope – нову флагманську космічну обсерваторію приблизною вартістю $4 млрд. Телескоп стартував із Космічного центру Кеннеді на ракеті SpaceX Falcon Heavy й попрямував до точки Лагранжа L2 приблизно за 1,6 млн км від Землі.
Roman часто порівнюють із Hubble, але їхні завдання відрізняються. Hubble і James Webb можна умовно порівняти з дуже потужними телеоб’єктивами.
Roman — це ширококутна камера Всесвіту.
Він має приблизно Hubble-рівень чутливості й деталізації, але здатен значно швидше оглядати великі ділянки неба. NASA оцінює, що те, на що Hubble під час огляду Чумацького Шляху знадобилося б близько століття, Roman потенційно може виконати приблизно за місяць спостережень.
Одним із головних завдань стане створення найдетальнішої на сьогодні тривимірної карти Всесвіту з аналізом понад 2 млрд галактик.
Головні цілі – зрозуміти природу темної енергії та темної матерії, а також провести масштабний пошук екзопланет. Очікується відкриття тисяч нових світів поза Сонячною системою.
AI-бум породжує ще одну індустрію — енергетику для дата-центрів. 24 серпня компанія Aggreko, один із найбільших глобальних постачальників мобільної та тимчасової генерації, подала заявку на IPO у США. Причина інтересу інвесторів дуже показова: дохід Aggreko від дата-центрів майже подвоївся, а загальний портфель забезпечених майбутніх контрактів досяг близько $6 млрд. Компанія управляє парком енергетичних потужностей понад 17 ГВт.
Технологічній компанії більше недостатньо знайти земельну ділянку і купити GPU. Їй потрібно знайти електростанцію, а підключення нового дата-центру потужністю сотні мегаватів до традиційної енергосистеми може займати роки.
Саме тому зростає цілий сектор тимчасової генерації, локальних газових станцій, батарейних сховищ і обмежених мережевих рішень. AI стає одним із найбільших драйверів інвестицій у нову енергетичну інфраструктуру.
Автор: Денис Ричка






