Свято української писемності та мови було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври. Відповідну постанову прийняла Верховна Рада України.
Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмській.
Преподобний Нестор Літописець киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
Найвизначнішою працею Нестора Літописця є ‘Повість минулих літ’ літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. ‘Повість минулих літ’ була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито ‘вторинність’ української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VIIX століттях.
Одним з перших визначив засадничі етапи в розвитку літературної мови український мовознавець і літературознавець світового рівня Юрій Шевельов. Він виділяв періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії українського народу:
VI, VIІ ХІ ст. протоукраїнська мова (до початку писемного періоду),
середина ХІ ХІV ст. староукраїнська мова,
ХV середина ХVІ ст. рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова),
середина ХVІ половина ХVІІІ ст. середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року угода про об’єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу Річ Посполиту),
ХVІІІ ст. пізня середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського 1798 року),
кінець ХVІІІ ст. сучасна українська мова.
Інтенсивне формування нової української мови дослідники пов’язують із другою половиною XVIII XIX століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобного Нестора Літописця.
На честь цього дня традиційно, впятнадцяте, українці з усього світу пишуть диктант національної єдності. Об 11:00 вмикайте радіоприймач або заходьте на сайт www.nrcu.gov.ua (обирайте on-line трансляцію УР-1, УР-З чи Всесвітньої служби радіомовлення) і долучайтеся до Всеукраїнського диктанту національної єдності!
Через технічні проблеми в трансляції, краще дивіться на
.
Загітуйте написати разом з вами диктант колег на роботі і керівництво.
Dnepr.com
