Український сектор хай-тек:
1. Офіційний сайт Мінцифри – www.digitalstate.gov.ua, повідомив, що українських цифрових лідерів відзначили у Government AI 100 (2026) — списку людей, які впливають на використання ШІ в державному управлінні. У медіа з посиланням на Мінцифру обговорювали нові можливості для водіїв у “Дії”, зокрема цифровий “Європротокол” (для дрібних ДТП), як очікувану послугу І кварталу 2026; описували й базові умови використання (реєстрація обох учасників у “Дії”, чинна автоцивілка).
Україна продовжує рух до моделі, де державна послуга стає цифровим процесом, а не стоянням в чергах по інстанціям для збору різноманітних паперів. Навіть у складних умовах (війна, енергоризики) ця траєкторія зберігається — і це конкурентна перевага для вступу до Євросоюзу.
2. Розпочався запуск он-лайн моніторингу азартних ігор. Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ), яку позиціонують як інструмент прозорості, контролю фінансових потоків і боротьби з ухиленням від сплати податків. Це так би мовити «цифровий лічильник» для галузі, де гроші часто люблять тінь. Якщо система запрацює в повному обсязі — це збільшить доходи до бюджету, прозорість бізнесу азартних ігор, та зниження корупційних вікон.
3. Оборонні технології: дрони та масштабування виробників. В українських ЗМІ повідомлялось про український “дрон-матку” Gara Neith: платформа, яка може переносити 2–3 FPV-дрони на дистанцію близько 50 км, та виступати ретранслятором і засобом розвідки; також зазначалося, що він доступний для замовлення на державному маркетплейсі Brave1.
Це типовий приклад української “фронтової інновації”: не абстрактна ідея, а інженерна відповідь на конкретну тактичну задачу (доставка FPV як можна далі, зменшення ризику для операторів, збільшення гнучкості застосування).
4. Кіберстійкість: навчання та “цифрова гігієна” як частина оборони. У застосунку для військових “Армія+” з’явився курс “Кібергігієна 2.0” — практичне навчання безпечній роботі з флешками, смартфонами, інтернетом, щоб зменшувати ризики витоків даних та кібератак.
Під час війні, якщо військовий випадково підключив флешку, може бути не приватною помилкою, а втратою серед побратимів, позицій та операційної інформації. Тому навчання — це елемент системної оборони.
Світові хай-тек новини:
1. Штучний інтелект переходить у глобальну площину. На тлі самміту у Давосі (WEF 2026) знову піднялася тема ШІ. Це не просто про чат-боти, а про масове переформатування економіки та ринку праці. Голова МВФ Крісталіна Георгієва публічно говорила про ефект “цунамі” для зайнятості: оцінки, які там звучали — трансформація та вплив на 60% робочих місць у розвинених економіках і 40% у світі.
IBM опублікувала окреме дослідження по бізнесу: керівники очікують різкого прискорення інвестицій у ШІ (оцінювали приблизно як “+150% до 2030”), але водночас 68% опитаних керівників бояться, що їхні ШІ-ініціативи проваляться через слабку інтеграцію в основні бізнес-процеси.
2. Дата-центри потребують все більше компонентів. Reuters описав проблему тижня: попит з боку ШІ-інфраструктури штовхає вгору ціни на чипи пам’яті, що б’є по виробниках споживчої електроніки (смартфони/ПК), особливо в середньому та бюджетному сегментах.
Паралельно в публічному полі звучали коментарі від виробників: Micron і конкуренти говорили про безпрецедентний тиск на ринок процесорів та продажі та бронювання потужностей під AI-пам’ять. Коли дата-центри масово купують процесори для прискорювачів ШІ, для звичайних виробників ноутбуків і телефонів лишається менше компонентів — або їх вартість значно зростає. І як наслідок – ціни на гаджети можуть рости не через “жадібність брендів”, а через вузьке місце у ланцюжках постачань.
3. Супутниковий інтернет для корпорацій: Blue Origin кидає виклик Starlink. Blue Origin оголосила про TeraWave — супутникову мережу з заявленою пропускною здатністю до 6 Тбіт/с і стартом розгортання наприкінці 2027 року. Reuters деталізував масштаб: 5 408 супутників, ставка на клієнтів рівня держав, дата-центрів, бізнесу, орієнтир — близько 100 000 корпоративних клієнтів (тобто це не “домашній інтернет для всіх”, як Starlink у масовому сприйнятті).
Це сигнал, що космічний інтернет переходить у інфраструктуру для ШІ-економіки: дата-центри, хмари, урядові канали зв’язку, резервування магістралей. Для світу (і для України в перспективі) це означає: більше альтернатив, більше конкуренції, але й більша геополітизація зв’язку.
4. Кібербезпека: виробник спортивного одягу ті взуття Under Armour розслідує інцидент: за повідомленнями, йдеться про масштаби: до ~72 млн записів клієнтів (передусім email та інші профільні дані) надійшло до хакерів, при цьому компанія наголошувала, що паролі та платіжні дані начебто залишились не зачеплені.
Ingram Micro повідомила про наслідки ransomware-атаки: у публічних повідомленнях фігурувала цифра 42 521 постраждалих осіб із набором персональних даних (контакти, дати народження, документи тощо) та пропозицією кредит-моніторингу.
Багато “нових” витоків — це насправді старі злами, які або довго розслідували, або дані “спливли” пізніше.
Для пересічної людини правила інформаційної гігієни я не змінюється: дврорівнева аутентифікація, окремі паролі до різних соцмереж та додатків, мінімізація даних у профілях, уважність до листів на кшталт “оновіть пароль-доставка-штраф”.
5. Космос і “космічна погода”: реальні події, що впливають на зв’язок і енергетику. ESA повідомляла про космічну погодну подію в січні 2026: фіксувалися інтенсивні потоки високоенергетичних частинок (сонячного вітру), пік — 19 січня 2026 о 19:15 UTC, рівень S4 (severe) за шкалами радіаційних штормів, з оцінками швидкості CME близько 1700 км/с.
Космічна погода — це не екзотика: вона впливає на супутники, радіозв’язок, навігацію, а інколи — й енергосистеми (через індуковані струми). Для нашої країни під час війні та кризи, стійкість до таких факторів — теж частина безпеки.
Автор: Денис Ричка
