1. Українські оборонні технології виходять на міжнародний ринок. Найважливішою українською технологічною подією тижня стало запровадження прозорого механізму експорту озброєння та оборонних технологій до країн-партнерів.
1 липня 2026 року було повідомлено, що Україна вперше встановлює спеціальний порядок, який дозволить партнерам у форматі Drone Deal закуповувати українське озброєння та напряму співпрацювати з виробниками за умови збереження пріоритету потреб Сил оборони України. Заявки мають розглядатися у строк до 30 днів, механізм поширюється на передання озброєння та технологій вартістю від 15 млн грн, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Окремо передбачено, що у разі експорту продукції, виготовленої за українськими технологіями, до третіх країн 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.
Важливо наголосити: український defense tech сьогодні не є лише галуззю військового постачання. Це фактично лабораторія сучасної війни, де рішення проходять найжорсткіше випробування — реальне бойове застосування. Саме це може стати конкурентною перевагою українських компаній на світовому ринку, однак лише за умови належного правового режиму, експортного контролю, захисту інтелектуальної власності та прозорого державного нагляду.
2. Дані поля бою: війна стає технологічно вимірюваною. 5 липня було оприлюднено дані про результати застосування українських технологічних рішень на фронті у червні.
За повідомленням міністра оборони Михайла Федорова, у червні Сили оборони вразили понад 200 000 ворожих цілей; кількість ударів по логістиці продовжила зростати, а число уражень на відстані понад 50 км від лінії зіткнення майже подвоїлося. Також повідомлялося про 49 575 перехоплених ворожих крил і коптерів, що було названо найкращим результатом за весь час; кожне з таких влучань, за словами міністра, верифікується на відео.
Сам безпілотник важливий, але ще важливішими стають сенсори, канали зв’язку, алгоритми розпізнавання, захист від РЕБ, системи управління місіями, відеодокази, аналітичні платформи та інтеграція з іншими бойовими системами. Саме в цьому напрямі Україна може сформувати унікальну компетенцію світового рівня.
3. Brave1 як інституційна основа українських оборонних інновацій. У контексті новин тижня варто окремо згадати роль Brave1. За даними офіційної сторінки кластера, Brave1 позиціонується як ключова державна інституція, що формує стратегію розвитку оборонних інновацій; у кластері зазначено 2 500 компаній і понад 5 000 розробок, серед яких понад 500 виробників БпЛА, понад 300 виробників РЕБ/РЕР, понад 200 виробників наземних роботизованих комплексів і понад 200 виробників рішень на базі штучного інтелекту.
Особливої уваги заслуговує напрям штучного інтелекту в обороні. Для України це не абстрактна модна тема, а практичний інструмент: комп’ютерний зір для дронів, автономне наведення, аналіз відеопотоків, розпізнавання цілей, оптимізація логістики, прогнозування загроз і підтримка командирських рішень. У поєднанні з бойовим досвідом це створює передумови для появи українських продуктів подвійного призначення, які можуть бути затребувані і у військовому, і в цивільному секторі.
4. Українська ІТ-екосистема на GITEX AI Europe. Ще однією важливою подією стало представлення української технологічної екосистеми на GITEX AI Europe 2026 у Берліні.
30 червня у Берліні розпочалася робота виставки, присвяченої штучному інтелекту, цифровій трансформації, кібербезпеці, deep tech та інноваціям. За даними IT Ukraine Association, захід об’єднав понад 1 400 експонентів, 750 стартапів, 600 інвесторів і представників більш ніж 100 країн світу. Україну представляли, зокрема, IT Ukraine Association, Sigma Software та Geniusee.
Під час війни міжнародна довіра до українських технологічних продуктів формується не лише через маркетинг, а через здатність довести ефективність, стійкість і безпеку рішень у надзвичайних умовах. Саме тому українські компанії можуть бути цікавими для європейського ринку не лише як виконавці, а як носії досвіду побудови стійких цифрових систем у кризовому середовищі.
5. Українські стартапи. 29 червня стартував прийом заявок на IT Arena Startup Competition 2026. За повідомленням організаторів, конкурс має призовий фонд $60 000 і орієнтований на увагу інвесторів із сукупним портфелем $12,5 млн. У 2026 році конкурс передбачає два треки — General та Defense & Dual-use; буде відібрано 50 півфіналістів, а до фіналу вийдуть 10 команд. Серед вимог — реєстрація в Україні, підтверджені продажі від $10 000 або залучені інвестиції або гранти від $25 000, а також відсутність громадян РФ чи Білорусі серед учасників або засновників.
Цей конкурс добре відображає стан українського стартап-ринку. По-перше, від учасників вимагають не лише ідею, а мінімальну ринкову перевірку. По-друге, окремий defense & dual-use трек показує, що оборонні технології стали центральною частиною інноваційної економіки. По-третє, орієнтація на міжнародних інвесторів свідчить про прагнення українських стартапів виходити за межі внутрішнього ринку.
Для наукового та експертного середовища це також цікавий сигнал: українська інноваційна політика поступово зміщується від підтримки «стартапів заради стартапів» до підтримки технологічних команд, які вже мають продажі, прототипи, інвестиції, оборонну або цивільну застосовність і потенціал масштабування.
6. Кібербезпека України: очищення від російських ІТ продуктів. 2 липня було повідомлено, що Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України оновила перелік забороненого до використання програмного забезпечення та мережевого обладнання. Перелік розширили до 880 позицій замість 416.
До нього включено програмні продукти підсанкційних компаній, зокрема рішення «Яндекс», Astra, «Контур», РЕД та інші, а також мережеве обладнання — маршрутизатори, комутатори, шлюзи безпеки, міжмережеві екрани та інші компоненти інфраструктури окремих підсанкційних виробників.
Йдеться не лише про формальну заборону певних програм, а про поступове усунення технологічної залежності від російських і підсанкційних продуктів. Особливо важливо, що до фокусу потрапляє не тільки офісне чи бухгалтерське ПЗ, а й мережеве обладнання, інженерні та промислові програми. Саме такі продукти часто є критичними для підприємств, органів влади, об’єктів інфраструктури та оборонного сектору.
7. Світовий хай-тек: Південна Корея робить ставку на чипи як основу AI-суверенітету. На світовому рівні однією з головних подій тижня стала південнокорейська стратегія інвестицій у штучний інтелект і напівпровідники. 29 червня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон оголосив про інвестиційну програму понад $576 млрд, у центрі якої — Samsung Electronics і SK Hynix. План передбачає розвиток напівпровідників, фізичного ШІ та дата-центрів; Samsung і SK Hynix мають інвестувати близько 800 трлн вон, або приблизно $518,3 млрд, у будівництво нових виробничих майданчиків.
2 липня SK Hynix деталізувала власний план: компанія інвестує 100 трлн вон, або близько $64,38 млрд, у нові заводи, зокрема $51 млрд у NAND-фабрику і $13 млрд у підприємство з advanced packaging. Південна Корея розраховує подвоїти виробничі потужності пам’яті протягом п’яти років, а попит на NAND і DRAM, за повідомленням Reuters, підштовхується потребами AI-гиперскейлерів.
8. Кібербезпека: Apple і Google реагують на прискорення атак. Світова кібербезпека цього тижня також була безпосередньо пов’язана зі штучним інтелектом. 29 червня Apple повідомила, що випускає частину безпекових оновлень раніше, ніж зазвичай, оскільки штучний інтелект скорочує час, необхідний зловмисникам для розроблення інструментів експлуатації вразливостей. Компанія фактично визнала, що стара модель, коли частина патчів чекала широкого релізу iOS, уже не відповідає швидкості сучасних загроз.
2 липня Google повідомила про дії проти мережі NetNut і ботнету Popa. Компанія заявила, що у співпраці з ФБР, Lumen та іншими партнерами послабила мережу інтернет-пристроїв, які використовувалися для приховування та маршрутизації шкідливого трафіку. Google також повідомила про вимкнення акаунтів і сервісів, пов’язаних із командно-контрольними операціями, та передачу технічної інформації правоохоронним органам і партнерам.
9. Робототехніка та автономний транспорт. 3 липня Reuters повідомило, що китайська Unitree Robotics отримала регуляторне схвалення для розміщення акцій у Шанхаї та планує залучити 4,2 млрд юанів, або приблизно $619,4 млн. Компанія виробляє гуманоїдних роботів, чотириногих роботів і роботизовані компоненти, а кошти планує спрямувати на дослідження AI-моделей для роботів, розроблення нових продуктів і створення виробничої бази.
Автономний транспорт також продовжив рух до комерціалізації. 3 липня Tesla повідомила про запуск robotaxi у Маямі. Reuters зазначило, що компанія розширює автономні ride-hailing операції, а конкуренти, зокрема Waymo та Zoox, також прискорюють власну експансію.
10. Космічні технології: орбітальний сервіс як новий ринок. 3 липня було повідомлено про запуск місії Katalyst Space, спрямованої на порятунок орбітальної обсерваторії NASA Neil Gehrels Swift Observatory. Роботизований апарат LINK має зблизитися з супутником, захопити його роботизованими маніпуляторами та перевести на вищу орбіту. За даними Reuters, місія створена за контрактом NASA на $30 млн, а сама обсерваторія оцінюється приблизно у $500 млн.
11. Телеком і 5G: спектр залишається стратегічним ресурсом. 30 червня Reuters повідомило, що Федеральна комісія зі зв’язку США планує рухатися до аукціону середньочастотного спектра у 2027 році. Йдеться про 160 МГц у Upper C-Band, що має значення для 5G-комунікацій, смартфонів, підключених пристроїв і автономного транспорту.
Телеком-інфраструктура залишається фундаментом цифрової економіки. 5G — це не просто швидший інтернет для смартфонів, а основа промислового IoT, автономного транспорту, розумних міст, телемедицини, оборонного зв’язку і систем реального часу. Контроль над частотним ресурсом, правила аукціонів, сумісність із авіаційними системами і захист критичних сервісів — усе це стає частиною технологічної політики держави.
Автор: Денис Ричка
