Україна та ЄС готують велику угоду щодо дронів. 15 липня Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підписали Лист про наміри щодо стратегічного оборонно-промислового партнерства.
Документ став першим формальним кроком до створення масштабного Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. Його ідея полягає в тому, щоб поєднати український досвід розроблення та бойового застосування безпілотників із виробничими, фінансовими й технологічними можливостями європейської промисловості.
Європейська сторона обіцяє не лише гроші, а й безпечні виробничі майданчики, спільні стандарти та простіші умови для створення спільних підприємств. До ініціативи залучають 19 засновників, серед яких європейські Indra, Fincantieri та Quantum Systems, а також українські оборонні компанії. У перспективі партнерство планують поширити на антибалістичні технології.
Окремо Урсула фон дер Ляєн оголосила про спрямування ще 1 млрд євро на виробництво дронів. Раніше з відповідного кредитного пакета ЄС уже було виділено 4 млрд євро. Отже, йдеться не про символічний меморандум, а про поступове створення великого транскордонного оборонного виробництва.
Brave1 Market: військова техніка за логікою звичайного маркетплейсу. 15 липня на державному маркетплейсі оборонних технологій Brave1 Market запрацював Кабінет закупівельника. Військові підрозділи тепер можуть замовляти за власні кошти безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, програмне забезпечення, комплектуючі, боєприпаси, симулятори та інші вироби. У системі фіксуються замовник, найменування товару, кількість і перебіг закупівлі.
До цього повноцінний кабінет використовувався переважно для замовлень за програмою «єБали», які підрозділи отримують за верифіковані бойові результати. Закупівлі за власні гроші часто оформлювалися напряму між військовою частиною і виробником та не завжди залишали повний цифровий слід. Новий механізм має зробити такі операції прозорішими та безпечнішими.
На момент оголошення через кабінет уже було оформлено 22 замовлення загальною вартістю 18,9 млн грн. Загалом через Brave1 Market військові раніше замовили понад 500 тис. дронів.
«Циклоп» виходить на полювання. 17 липня Міністерство оборони повідомило про кодифікацію та допуск до використання в Збройних силах українського безпілотного авіаційного комплексу «Циклоп». Він має кілька модифікацій: простіші та дешевші призначені для наземних або повільних повітряних цілей, а потужніші — для перехоплення швидкісних ударних дронів на значній висоті.
Розмах крил апарата трохи перевищує один метр, у повітрі він може перебувати майже півтори години. За інформацією Міноборони, модифікація «Циклоп V2» уже знищила понад сотню цілей, серед яких «Гербера», Zala, «Орлан», Supercam, «Ланцет» і «Молнія». Окремі варіанти комплексу розраховані на боротьбу з «шахедами».
Приватні підприємства створюють власний ешелон ППО. До середини липня до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало їм статус уповноважених на здійснення відповідних заходів. Бойові групи чотирьох підприємств уже виконують завдання та, за офіційними даними, збили понад 50 ударних і розвідувальних безпілотників.
Йдеться не про приватні воєнізовані структури, що діють самостійно. Такі групи включені до загальної системи під управлінням Повітряного командування Повітряних сил. Їхнє призначення — захищати працівників, виробничі потужності та критичну інфраструктуру підприємств.
48 кіберпроєктів для держави та громад. 14 липня міжвідомча робоча група Талліннського механізму підтримала 48 нових українських проєктів у сфері кібербезпеки. Після технічної оцінки їх пропонуватимуть міжнародним партнерам для фінансування. Частина ініціатив спрямована на захист державних реєстрів і критичної інфраструктури від масштабних атак.
Важливою зміною стало розширення кола потенційних учасників. Подавати проєкти тепер можуть органи місцевого самоврядування — міські, селищні та обласні ради, якщо вони отримали підтримку відповідної обласної військової адміністрації.
Інтернет для прифронтових громад: кабель як елемент стійкості. 13 липня Мінцифри оголосило програму технічної підтримки місцевих провайдерів із дев’яти прифронтових і прикордонних областей, включно з Дніпропетровською. До 20 операторів мають отримати оптичний кабель, матеріали для ремонту ліній, монтажне обладнання та інструменти для аварійно-відновлювальних робіт.
Перевага надаватиметься провайдерам, які забезпечують зв’язком населення, бізнес і критичну інфраструктуру та використовують сучасні пасивні оптичні мережі — GPON, XGS-PON та інші технології.
Світовий хай-тек:
Meta будує цифрове місто потужністю 5 ГВт. 13 липня Meta оголосила про розширення дата-центру Hyperion у Луїзіані. Проєктна обчислювальна потужність комплексу збільшена з понад 2 до 5 ГВт, а загальні інвестиції перевищать 50 млрд доларів. Центр призначений передусім для навчання і роботи великих моделей штучного інтелекту.
П’ять гігаватів — це вже масштаб не звичайного офісу чи навіть заводу, а окремого великого промислово-енергетичного комплексу. Meta також планує інвестувати понад 1 млрд доларів у місцеві дороги, водопостачання та іншу інфраструктуру.
Того самого тижня адміністрація США готувала добровільну угоду між енергетичними компаніями та власниками дата-центрів, щоб зростання споживання електроенергії не призвело до різкого підвищення тарифів для населення. Причина очевидна: AI-інфраструктура починає безпосередньо конкурувати з містами і промисловістю за доступні мережеві потужності.
Обчислювальні потужності стають окремим товаром. Meta вже розглядає можливість не тільки використовувати свої сервери, а й продавати доступ до них іншим AI-компаніям. За даними Reuters, Meta та Anthropic обговорювали потенційну дворічну угоду про оренду обчислювальної потужності вартістю до 10 млрд доларів. Переговори залишалися на ранній стадії й могли не завершитися контрактом.
Паралельно SpaceX вела переговори про надання Пентагону дата-центрових ресурсів на мільярди доларів для запуску військових і розвідувальних AI-моделей. Це розширило б уже наявну співпрацю компанії з американським оборонним відомством у сферах запусків, супутникового зв’язку та відстеження ракет.
Китай пропонує світу власний порядок розвитку штучного інтелекту. 17 липня на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї китайський лідер Сі Цзіньпін представив Китай як прихильника відкритих AI-моделей і ширшого доступу країн, що розвиваються, до технологій. Пекін просуває створену за його участю Всесвітню організацію співробітництва у сфері ШІ — WAICO, до якої приєдналися 29 держав.
Китай також планує розвивати навчальні програми та центри співробітництва з державами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки й Африки. Одночасно Сі закликав зберігати AI-системи під людським контролем і створити механізми раннього попередження про небезпечну автономну поведінку.
За красивою риторикою про технологію як «суспільне благо» стоїть цілком прагматична боротьба. США формують власну мережу партнерств, контролюють постачання передових чипів і прагнуть зберегти лідерство американських компаній.
Китай відповідає дешевшими відкритими моделями, власними процесорами та пропозицією технологічної співпраці державам Глобального Півдня.
ASML розширює виробництво обладнання, яке створюють чипи. Нідерландська ASML, що виробляє критично важливе літографічне обладнання для напівпровідникових фабрик, підвищила прогноз річної виручки до 43–45 млрд євро.
Компанія планує збільшувати виробничі можливості для своїх найскладніших EUV-систем приблизно на 30% щороку протягом наступних двох років. Значна частина розширених потужностей до кінця 2027 року вже зарезервована клієнтами.
ASML займає унікальне місце в глобальній економіці. Без її обладнання неможливо масово виробляти найбільш передові процесори. Тому навіть Nvidia, Apple або розробники великих моделей залежать від відносно маловідомої широкій публіці європейської компанії.
Роботи виходять із заводських кліток. Nvidia оголосила про партнерство з японськими виробниками Fanuc і Yaskawa Electric для розвитку так званого фізичного AI — систем, які сприймають навколишнє середовище та діють у реальному світі. Підтримувана японською державою компанія Noetra планує придбати 27 500 процесорів Nvidia Rubin для відповідної інфраструктури.
Звичайний промисловий робот багато років виконував одну й ту саму жорстко запрограмовану операцію. Фізичний AI має дозволити машині розпізнавати нові предмети, пристосовувати рухи до змін середовища та навчатися на прикладах.
Найоригінальніший робот тижня з’явився завдяки дослідникам KAIST і Стенфордського університету. Вони створили одяг із м’якими пневматичними «ліанами», який здатний приблизно за десять секунд одягнути людину без допомоги рук.
Система може використовуватися людьми з інвалідністю, літніми громадянами, працівниками чистих приміщень напівпровідникових заводів і рятувальниками.
США об’єднують розробників AI та операторів критичної інфраструктури. 14 липня Білий дім оголосив про створення координаційної групи, яка об’єднає розробників передових AI-систем з операторами фінансової, медичної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури. Компанії мають обмінюватися інформацією про вразливості, знайдені за допомогою штучного інтелекту, і координувати їх усунення.
Парадокс сучасного AI полягає в тому, що одна й та сама модель може знайти помилку в програмі та допомогти її виправити — або передати її зловмисникові для атаки. Чим сильнішими стають інструменти автоматичного аналізу коду, тим коротшим стає час між виявленням слабкого місця та його масовою експлуатацією.
Тому традиційна схема, за якої компанія кілька місяців готує оновлення, дедалі гірше відповідає реальності. Критична інфраструктура має обмінюватися інформацією майже в реальному часі.
Велика Британія готує підліткам нічну паузу для соціальних мереж. Британський уряд планує запровадити для користувачів віком 16–17 років автоматичне обмеження доступу до соціальних мереж із опівночі до шостої ранку. Підліток зможе змінити налаштування, однак за замовчуванням нічне користування буде заблоковане, а механізми, що заохочують безкінечне прокручування, мають вимикатися. Для дітей до 16 років Велика Британія раніше оголосила ширшу заборону соціальних мереж.
Це важлива зміна філософії регулювання. Держава звертає увагу не лише на небезпечний контент, а й на архітектуру застосунку — сповіщення, нескінченну стрічку, автоматичне відтворення та інші засоби утримання уваги.
Автор: Денис Ричка
