Український high-tech
1. Українські оборонні технології отримують експортний маршрут. Однією з найважливіших українських подій стало затвердження Кабінетом Міністрів спеціального порядку передачі оборонної продукції й технологій державам-партнерам у межах механізму Drone Deal.
Нові правила поширюються на країни, які уклали з Україною домовленості про спільне виробництво, постачання або обмін технологіями безпілотних систем та іншої оборонної продукції. Дозвіл на експорт має видаватися Державною службою експортного контролю протягом 30 днів. Механізм охоплює операції вартістю від 15 млн грн, якщо продукція прийнята на озброєння або кодифікована Міністерством оборони, а також передачу військових технологій і технічної документації для її виробництва.
Drone Deal має поєднати два принципи. Перший – безумовний пріоритет потреб Сил оборони України. Другий – можливість створювати спільні підприємства, ліцензійні виробництва, технологічні альянси та експортні ланцюги з надійними партнерами.
Водночас відкриття експорту створює нові ризики. Україна має захистити інтелектуальну власність, конструкторську документацію, програмний код і виробничі ноу-хау. Міжнародне партнерство не повинно перетворитися на передачу українських технологій без справедливої участі українських розробників у майбутніх прибутках.
2. Масштабування дронової економіки: контракти на понад 333 млрд гривень. Реальний масштаб українського безпілотного сектору показали дані Міністерства оборони про закупівлі у першому півріччі 2026 року. За дорученням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель уклала контракти на безпілотні системи загальною вартістю 333,6 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Найбільшу частку контрактів становили FPV-дрони. Частина закупівель здійснювалася через державний маркетплейс DOT-Chain Defence, де військові підрозділи можуть самостійно обирати необхідні засоби за виділені їм кошти. Середній строк доставки продукції, яка вже перебуває на складах, становив дев’ять днів.
Такі цифри свідчать про появу в Україні окремої дронової економіки. Вона охоплює не лише виробництво літальних апаратів, а й десятки суміжних напрямів:
• електроніку та мікроконтролери;
• оптику і тепловізійні системи;
• акумулятори та силові установки;
• антени і засоби зв’язку;
• програмне забезпечення;
• системи комп’ютерного зору;
• компоненти радіоелектронної боротьби;
• логістику, ремонт і технічне обслуговування;
• тренажери та підготовку операторів.
У довгостроковій перспективі це може стати однією з основ нової української промислової спеціалізації. Проте для цього необхідно перейти від великої кількості дрібних виробництв до більш зрілої моделі: стандартизованих платформ, уніфікованих компонентів, серійного контролю якості та прогнозованих державних замовлень.
3. Brave1 переходить від підтримки ідей до фінансування готових бойових прототипів. У липні кластер оборонних інновацій Brave1 оновив грантову програму та визначив 53 нові технологічні пріоритети у дев’яти напрямах. Максимальний розмір фінансування одного проєкту становить 8 млн грн, а обсяг підтримки залежить від рівня технологічної готовності продукту. Програма має охоплювати весь цикл — від підтвердження концепції до створення і випробування готового прототипу.
Окремо було оголошено новий раунд програми EU4UA Defence Tech, у межах якої розробники компонентів для безпілотних систем можуть отримати до €33 тис. на дослідження та створення прототипів.
Україна і Нідерланди також започаткували спільну програму Brave Netherlands обсягом €20 млн. Її особливістю має стати фінансування технологій, які здатні продемонструвати ефективність у реальних бойових умовах.
Ці програми показують важливу зміну державного підходу. На початковому етапі війни головним завданням було швидко знайти будь-які працездатні рішення. Тепер дедалі більше уваги приділяється технологічній зрілості, серійному виробництву, стандартизації та перспективі міжнародного масштабування.
Фактично Brave1 поступово наближається до моделі оборонного інноваційного агентства, яке не просто видає гранти, а формує технологічні пріоритети на основі запитів фронту.
4. Приватна протиповітряна оборона: нова модель захисту підприємств. Ще одним незвичним напрямом стало залучення українських компаній до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони.
Станом на середину липня до нього приєдналася 51 компанія. Міністерство оборони надало підприємствам статус уповноважених на здійснення заходів протиповітряної оборони. Бойові завдання на той момент виконували групи чотирьох підприємств, які разом збили понад 50 безпілотників.
Цей експеримент виник як відповідь на масоване застосування росією дешевих ударних дронів. Використання дорогих зенітних ракет проти кожного безпілотника є економічно неефективним. Тому підприємства, особливо об’єкти критичної інфраструктури, зацікавлені у створенні власних мобільних груп, оснащених кулеметами, засобами виявлення, прожекторами, тепловізорами й дронами-перехоплювачами.
Водночас така модель потребує жорсткого правового регулювання. Необхідно визначити порядок застосування зброї, підготовки персоналу, ідентифікації повітряних цілей, взаємодії з військовою ППО, відповідальності за помилки та захисту цивільного населення.
У перспективі приватна ППО може перетворитися на окремий сегмент ринку безпеки. Проте вона повинна залишатися частиною єдиної державної системи управління повітряним простором, а не сукупністю автономних озброєних груп.
5. Defense tech стає одним із головних роботодавців українського ІТ-ринку. Зростання оборонної промисловості змінює і структуру українського ринку праці. За даними профільного видання dev.ua, в липні частка вакансій у defense tech досягла приблизно 17% усіх пропозицій українського ІТ-ринку, а кількість опублікованих позицій за перше півріччя 2026 року вже перевищила показник усього попереднього року.
Оборонним компаніям потрібні не тільки класичні програмісти. Зростає попит на embedded-інженерів, радіоелектронників, фахівців із комп’ютерного зору, конструкторів, спеціалістів із машинного навчання, системних інженерів, пілотів-випробувачів і менеджерів промислового виробництва.
Показовою стала й інвестиція фонду Angel One в український стартап Vigilant Works, який розробляє швидкісні дрони-перехоплювачі. Для фонду ця угода стала четвертою інвестицією в оборонний сектор у 2026 році.
Таким чином, defense tech поступово перетворюється на окремий інвестиційний клас. Але розрив між українськими та західними оцінками компаній залишається значним. Українські стартапи часто мають реальний дохід і підтверджену бойову ефективність, але залучають менше капіталу, ніж західні компанії, які ще не мають аналогічного практичного досвіду. На цю проблему звертали увагу представники української оборонно-технологічної екосистеми, наголошуючи на необхідності краще захищати власні ноу-хау.
6. Дія.АІ отримує голос, а Україна створює єдину AI-екосистему. Цивільний український high-tech протягом аналізованого періоду значною мірою розвивався навколо концепції Agentic State — держави, в якій штучний інтелект не просто надає інформацію, а допомагає громадянину виконувати адміністративні дії.
15 липня на порталі Дія було представлено голосовий функціонал Дія.АІ. Користувач може не вводити запит вручну, а сформулювати його голосом. Це важливий крок не лише з точки зору зручності, а й цифрової доступності для людей, яким складно користуватися традиційними текстовими інтерфейсами.
23 липня Міністерство цифрової трансформації разом з AI HOUSE оголосило про створення Національної платформи AI-спільноти. На першому етапі планується сформувати відкритий реєстр профільних хабів, дослідницьких центрів, освітніх ініціатив, регіональних спільнот та індустріальних об’єднань. До кінця року передбачається додати до платформи щонайменше 20–30 провідних учасників ринку.
Ця ініціатива має практичний сенс. Українська AI-екосистема залишається фрагментованою: університети, стартапи, державні центри, військові розробники й великі ІТ-компанії часто працюють паралельно, не маючи спільного інформаційного простору.
7. Українсько-естонський AI/GovTech: стартапи вирішують завдання держави. 3 липня було оголошено результати міжнародного українсько-естонського AI/GovTech Hackathon. Його метою стало створення рішень для державного сектору із використанням штучного інтелекту. Захід розвивав співпрацю між українськими й естонськими підприємцями, а призовий фонд становив €15 тис.
Такий формат є перспективним, оскільки дозволяє державним установам формулювати конкретні проблеми, а стартапам — пропонувати рішення без проходження багаторічних процедур закупівлі та погодження.
Для України особливо корисним є досвід Естонії, яка має розвинену систему електронної ідентифікації, міжвідомчого обміну даними та цифрових державних послуг. Україна, зі свого боку, може запропонувати досвід масштабної цифрової держави, що працює в умовах війни, кіберзагроз і постійних атак на інфраструктуру.
8. Енергонезалежний інтернет: xPON-мережі з’являться на мапі Дії. 9 липня Мінцифра розпочала збір даних для створення у Дії національної мапи енергонезалежних мереж xPON. Інтернет-провайдерам запропонували вносити інформацію про власну інфраструктуру, щоб користувачі могли визначати, чи доступний за конкретною адресою оптоволоконний зв’язок, здатний працювати під час відключень електроенергії.
Особливість xPON полягає у тому, що передавання сигналу від провайдера до будинку здійснюється оптоволокном без великої кількості проміжного активного обладнання. Якщо мережевий вузол провайдера та обладнання користувача мають резервне живлення, інтернет може працювати значно довше, ніж звичайні Ethernet-мережі.
В умовах атак на енергосистему це перетворює телекомунікаційну технологію на елемент національної стійкості. Стабільний зв’язок необхідний для дистанційної роботи, освіти, банківських операцій, медичних сервісів і координації дій під час надзвичайних ситуацій.
Загалом український досвід показує, що цифрова інфраструктура має оцінюватися не лише за швидкістю, а й за здатністю функціонувати під час блекаутів, кібератак і фізичного руйнування мереж.
9. Талліннський механізм: кіберзахист переходить від точкових закупівель до системних проєктів. У липні міжвідомча робоча група підтримала 48 нових проєктів, запропонованих для реалізації в межах Талліннського механізму. За оцінкою Мінцифри, українські державні установи поступово відмовляються від невеликих точкових рішень і формують комплексні проєкти кіберзахисту.
Італія, яка очолила координацію механізму, оголосила про виділення ще €1 млн. Приблизно €900 тис. планується спрямувати на захист цифрової інфраструктури Тернопільської області, а €100 тис. — на підтримку Проєктного офісу Талліннського механізму.
Талліннський механізм був створений для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. Його учасники підтримують захист державних установ, місцевих органів влади та об’єктів критичної інфраструктури.
Важливість такого підходу полягає у переході від закупівлі окремих антивірусів або мережевого обладнання до побудови повноцінних систем: центрів моніторингу, резервного копіювання, сегментації мереж, навчання персоналу та реагування на інциденти.
Україна фактично стає полігоном формування нової моделі міжнародної кібердопомоги. Така модель може бути корисною й іншим державам, які стикаються з масштабними гібридними загрозами.
10. Стартапи та капітал: IT Arena пропонує потенційні інвестиції на $12,5 млн. 29 червня IT Arena відкрила набір на Startup Competition 2026. Організатори заявили, що сукупні можливості для залучення інвестицій учасниками можуть становити до $12,5 млн.
Для української екосистеми такі змагання залишаються важливим каналом контакту з інвесторами. Однак їхнє значення потрібно оцінювати не лише за розміром призового фонду, а й за кількістю реальних угод, наступних раундів фінансування та виходів компаній на міжнародні ринки.
Позитивним сигналом стали і підсумки європейської програми Seeds of Bravery. Українські стартапи отримали €12 млн грантів, брали участь у 34 міжнародних конференціях і отримали доступ до десятків європейських інноваційних просторів. Вся програма мала бюджет €20 млн і була спрямована на розвиток українського deep tech.
Завдання наступного етапу – допомогти компаніям перейти від грантової залежності до ринкових доходів. Грант може профінансувати прототип, але не замінює клієнтів, продажі та масштабовану бізнес-модель.
Світовий high-tech:
11. Anthropic запускає Claude Sonnet 5 і спеціальне робоче середовище для науковців. 30 червня Anthropic представила Claude Sonnet 5, позиціонуючи модель як інструмент для програмування, AI-агентів і професійної роботи. Того ж дня компанія оголосила про запуск Claude Science — налаштовуваного робочого середовища для науковців, яке інтегрує дослідницькі інструменти, програмні пакети та обчислювальні ресурси, а також формує результати, придатні для подальшої перевірки.
Anthropic також відновила глобальний доступ до моделей Fable 5 і Mythos 5 після скасування американських експортних обмежень, які раніше змусили компанію тимчасово відключити системи для всіх користувачів. Доступ було поновлено з 1 липня.
Сукупність цих подій показала дві тенденції. Перша – універсальні чатботи поступово перетворюються на спеціалізовані робочі середовища для програмістів, науковців, юристів, медиків та інженерів.
Друга – доступ до найпотужніших моделей може залежати не лише від ціни або технічних можливостей, а й від державної політики та експортного контролю. Для компаній і держав це ще один аргумент на користь диверсифікації постачальників AI-сервісів.
12. США та ЄС переходять до державного контролю кіберздібностей ШІ. Інциденти з автономними агентами викликали реакцію регуляторів. Європейська комісія розпочала консультації з OpenAI та Anthropic щодо ризиків, пов’язаних із кіберздібностями моделей і виходом агентів за межі контрольованих систем.
У США керівництво OpenAI обговорювало з представниками адміністрації механізм добровільного подання найпотужніших моделей на державне тестування кібербезпеки.
Окремо США оголосили про створення координаційної групи, яка має об’єднати розробників ШІ з операторами критичних секторів — енергетики, фінансів, охорони здоров’я та зв’язку. Завданням групи стане обмін інформацією про виявлені моделями вразливості та координація їх усунення.
Таким чином, AI safety перестає бути лише внутрішньою політикою технологічних компаній. Вона поступово стає предметом національного кіберрегулювання.
Найімовірніше, найближчими роками розробники frontier-моделей будуть зобов’язані проходити незалежні випробування, повідомляти про серйозні інциденти, демонструвати системи ізоляції та надавати регуляторам інформацію про потенційно небезпечні можливості моделей.
13. 2 серпня: європейський AI Act входить у фазу реального правозастосування. Кінцева дата аналізованого періоду , а саме 2 серпня 2026 року – стала важливою для всієї світової AI-індустрії. Саме з цього дня починають діяти ключові положення європейського AI Act і повноваження Європейської комісії щодо примусового забезпечення виконання вимог до провайдерів моделей загального призначення.
Європейська комісія оприлюднила детальні рекомендації щодо виконання статті 50 AI Act. Провайдери повинні повідомляти користувачів, коли вони безпосередньо взаємодіють із системою штучного інтелекту, а також забезпечувати машинозчитуване маркування контенту, створеного або зміненого ШІ. Особи, які застосовують такі системи, мають розкривати використання deepfake-контенту, систем розпізнавання емоцій, біометричної категоризації та AI-текстів із суспільно важливих питань, якщо вони публікуються без людського редакційного контролю.
Із 2 серпня Комісія також отримує можливість застосовувати штрафи за невиконання обов’язків провайдерами загальних моделей. Вони мають вести технічну документацію, дотримуватися авторського права, публікувати інформацію про зміст навчальних даних, оцінювати системні ризики та забезпечувати кіберзахист найпотужніших моделей.
Для українських компаній ці правила мають безпосереднє значення. Будь-який AI-продукт, який пропонується європейським користувачам, може потрапити під дію AI Act незалежно від того, де зареєстрована компанія.
14. Кремнієва фотоніка: чипи починають обмінюватися даними світлом. США оголосили про виділення GlobalFoundries $300 млн на розвиток кремнієвої фотоніки та інтегрованої оптики для AI-дата-центрів. Технологія використовує світло замість електричних сигналів для передавання даних між процесорами, що дозволяє збільшити швидкість і знизити енергоспоживання.
Проблемою сучасних AI-систем стає не лише швидкість самого процесора. Величезні масиви даних потрібно швидко переміщувати між тисячами прискорювачів і блоками пам’яті. Традиційні електричні з’єднання споживають дедалі більше енергії та виділяють тепло.
Кремнієва фотоніка може стати одним із ключових компонентів наступного покоління дата-центрів. GlobalFoundries заявляє про ціль досягти швидкості передавання 400 Гбіт/с і до п’яти разів кращої енергоефективності окремих модулів.
У ширшому контексті це означає, що AI-гонка поступово переходить у сферу оптики, матеріалознавства та фотоніки, де програмного забезпечення вже недостатньо.
15. Google перетворює AI-інвестиції на зростання хмарного бізнесу. Під час оприлюднення результатів другого кварталу Alphabet повідомила про зростання загальної виручки на 24% у річному вимірі. Виручка пошукового напряму збільшилася на 17%, а Google Cloud — на 82%. Обсяг контрактного портфеля хмарного підрозділу, за даними компанії, досяг $514 млрд.
Ці показники важливі як доказ того, що AI-бум поступово перетворюється на реальний корпоративний попит. Бізнес купує не лише доступ до чатботів, а й хмарні обчислення, корпоративні моделі, інструменти обробки даних і кібербезпеки.
Водночас високе зростання не скасовує ризиків. Величезні капітальні витрати змушують компанії постійно збільшувати доходи від ШІ. Якщо темпи монетизації сповільняться, ринок може зіткнутися з переглядом завищених очікувань.
Наприкінці липня акції напівпровідникових компаній зазнали значного тиску на тлі побоювань щодо перегріву AI-інфраструктурного ринку, китайської конкуренції та великих фінансових зобов’язань технологічних корпорацій.
16. Квантові обчислення застосували до проблеми термоядерної енергетики. 6 липня IBM, Oak Ridge National Laboratory та Cleveland Clinic повідомили про перші відомі розрахунки конфігурацій матеріалу для термоядерної енергетики на квантовому комп’ютері.
Дослідники змоделювали дев’ять молекулярних конфігурацій перспективного матеріалу, який може використовуватися для виробництва й вилучення тритію. Тритій є надзвичайно рідкісним ізотопом і водночас одним із ключових видів палива для більшості проєктів термоядерних реакторів.
Це ще не означає, що квантові комп’ютери вже перевершили класичні системи у практичному проєктуванні реакторів. Але дослідження демонструє перспективну модель квантово-центричних обчислень, де квантовий процесор виконує окрему складну частину задачі, а класичні суперкомп’ютери забезпечують решту розрахунків.
Найближчі роки квантові системи, ймовірно, не замінять традиційні комп’ютери. Натомість вони стануть спеціалізованими прискорювачами для хімії, фізики матеріалів, фармацевтики й криптографії.
17. Штучний інтелект входить у фармацевтику через великі клітинні датасети. 30 липня британська Relation Therapeutics та фармацевтична корпорація GSK оголосили про співпрацю вартістю до $110 млн.
Relation має створювати великі масиви даних про реакцію клітин людини на генетичні й фармакологічні втручання. Ці дані використовуватимуться для навчання фундаментальних AI-моделей, які допомагатимуть виявляти потенційні мішені для нових лікарських препаратів.
Насправді найбільшу цінність має поєднання якісних біологічних даних, лабораторних експериментів та алгоритмів, здатних виявляти закономірності.
Водночас AI-фармацевтика створює нові правові питання: кому належать моделі, навчені на біологічних даних; чи можна патентувати знайдені алгоритмом мішені; хто відповідатиме за помилки на етапі вибору перспективної молекули.
18. Космічні роботи переходять від експериментів до обслуговування супутників. 21 липня було запущено Mission Robotic Vehicle компанії Northrop Grumman із роботизованим комплексом RSGS, підтриманим NASA і профінансованим DARPA. Космічний апарат оснащений двома роботизованими маніпуляторами й має обслуговувати супутники на геостаціонарній орбіті.
Розвиток орбітального сервісу може змінити економіку космічної галузі. Традиційно супутник після поломки або вичерпання палива ставав фактично непридатним. Роботизовані апарати потенційно зможуть проводити огляд, ремонт, дозаправлення, заміну компонентів або переміщення на іншу орбіту.
NASA також оголосила про місію CAPSTONE 02, заплановану на 2027 рік. Два невеликі апарати мають демонструвати автономну навігацію, зближення, міжсупутниковий зв’язок і роботу в навколомісячному просторі.
Таким чином, космічні системи поступово переходять від моделі окремих апаратів до моделі інфраструктури, що обслуговується, ремонтується і координується автономно.
19. Космос стає частиною протиракетної та інформаційної інфраструктури. 29 липня SpaceX отримала замовлення Космічних сил США на суму $1,6 млрд для проведення 18 запусків Falcon 9 до кінця 2027 року. Ракети мають виводити на орбіту супутники Пентагону, призначені для виявлення і супроводження повітряних цілей.
У 2026 році сукупний обсяг контрактів SpaceX, пов’язаних із Пентагоном, за оцінкою Reuters, досяг щонайменше $7 млрд. Значна частина проєктів пов’язана з майбутньою американською системою протиракетної оборони Golden Dome.
Цей процес показує, що космічна інфраструктура дедалі тісніше інтегрується з повітряною та протиракетною обороною. Супутники стають не лише засобом спостереження, а частиною мережі, яка в реальному часі передає дані між радарами, командними центрами і перехоплювачами.
Автор: Денис Ричка
