Після ударів РФ по логістичній інфраструктурі великі продуктові мережі “Сільпо”, “Фора” та Thrash – зіткнулися з тимчасовими перебоями в постачанні свіжих і охолоджених товарів, пише rbc.ua
Знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів у Києві та області: вільних потужностей відповідного класу вистачає лише на 20–30% від втраченого.
Перехід на мережу дрібних холодильних хабів замість великих розподільчих центрів (РЦ) підвищить логістичні витрати ритейлу на ~10–15%, а для окремих категорій товарів це може додати 5–6% до ціни на полиці.
Пряма доставка виробників у кожен магазин в обхід РЦ технічно можлива, але призведе до подорожчання логістики у 2–3 раза і є збитковою для обох сторін ланцюга.
Річна інфляція в липні 2026 року становила 7,7%, а транспортні послуги за рік подорожчали на 28,9% – зростання логістичного плеча вже позначається на вартості перевезень.
Будівництво холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м може тривати 6-12 місяців.
У ніч на 5 серпня російська атака зруйнувала розподільчі центри мереж “Сільпо” та “Фора”, які входять до Fozzy Group. У “Форі” повідомили, що всіх працівників, які перебували на території складів, евакуювали, загиблих немає, але компанія втратила значну частину товарних запасів, техніки й обладнання. У “Сільпо” лише лаконічно подякували гостям за підтримку у соцмережах, не згадуючи про сам удар.
Обидві мережі запевнили, що продовжують працювати і відновлюють постачання, хоча окремих товарів тимчасово може не бути на полицях.
Олександр Бондаренко, CEO Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest у коментарі РБК-Україна розповів, яких змін зазнала холодова логістика через погіршення безпеки.
Найгостріша ситуація нині склалася в Києві та області, де мешкає приблизно 5,5 млн людей і зосереджено найбільший попит на продукти.
У столичному регіоні знищено орієнтовно 80–100 тис. кв. м складів холодного зберігання – саме звідти йшли м’ясо, охолоджена продукція, молочка, фрукти й овочі, які мають температурний режим 0…+4°C.
Возити такі категорії з інших областей за 300–400 км, за словами Бондаренка, економічно недоцільно.
Вільних площ відповідного класу в регіоні обмаль: за оцінкою експерта, це приблизно 20–30 тис. кв. м складів переважно більш старого, ще радянського формату – гіршої якості, ніж знищені об’єкти класу А-мінус.
Тобто наявні потужності покривають лише 20–30% втраченого. Будівництво нового невеликого холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м займає щонайменше 6-12 місяців.
Але таке дроблення підвищить операційні витрати: обслуговування великого автоматизованого складу потребує 20–30 працівників, тоді як мережа менших об’єктів – уже 60–70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження й сортування.
За розрахунками експерта, це додасть логістиці 10–15% витрат, а для дешевих і важких товарів, як айран або кефір, де логістична складова в собівартості сягає 15%, – ще до 5–6% до ціни на полиці.
Дані Держстату підтверджують, що логістична інфляція вже прискорюється: за липень 2026 року транспортні послуги подорожчали на 5,2% лише за місяць, а за рік – на 28,9%, автодорожній пасажирський транспорт – на 30,8% рік до року. Паливо й мастила за рік додали в ціні на 28%.
