1. Brave1 перевищив тисячу грантів: український defense tech стає окремою індустрією. 14 вересня Міністерство оборони повідомило, що кластер Brave1 із 2023 року вже надав українським defense-tech розробникам понад 1 000 грантів, а загальний обсяг фінансування оборонних технологій сягнув 6,2 млрд грн.
У межах стандартної програми Brave1 видано 977 грантів на 2,3 млрд грн. Найбільше – на безпілотні авіаційні системи та наземні роботизовані комплекси.
Окремо працює спеціальна грантова програма з підтримкою до 8 млн грн для пріоритетних технологій, включно з ракетами й штучним інтелектом. Ще більші бюджети доступні через конкурси за конкретними військовими технічними завданнями: 34 проєкти у сферах крилатих і балістичних ракет, систем ППО, автономності та виробництва вибухових речовин уже отримали близько 3,7 млрд грн.
Особливо показовими є технологічні напрями, що виникли або різко виросли саме завдяки воєнному попиту: дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, короткодистанційні засоби РЕБ, автоматизовані турелі.
Brave1 поступово виконує функцію державного механізму формування нових секторів промисловості.
За дослідженням BRDO, грант Brave1 у середньому підвищує технологічну зрілість проєкту на 1,7 пункту за дев’ятибальною шкалою TRL. При цьому держава не вимагає за грант корпоративної частки або передачі інтелектуальної власності.
18 вересня Міністерство оборони й Brave1 повідомили про перші непублічні випробування дистанційно керованих багі українського виробництва. У тестах безпосередньо брали участь військовослужбовці спецпідрозділу ГУР «Тимур», які самі керували машинами й одразу передавали виробникам зауваження для доопрацювання.
Сили оборони вже застосовують іноземні дистанційно керовані транспортні платформи, але тепер формується ринок українських аналогів. Більше половини доступних в Україні рішень цього класу вже отримували гранти Brave1.
Від початку 2026 року кількість місій наземних роботизованих комплексів зросла у 3,3 раза. Лише в серпні наземні роботизовані комплекси (UGV) виконали понад 25 тис. логістичних і евакуаційних місій – доставляли боєприпаси, воду, продовольство та евакуювали поранених.
В умовах, коли так звана кілл-зона навколо лінії фронту дедалі сильніше контролюється FPV-дронами, кожна поїздка людини із боєприпасами або для евакуації може бути смертельно небезпечною.
Тому головне питання – скільки людських ризикованих виходів замінив UGV.
3. Наступний крок розвитку НРК не просто дистанційне керування, а автономність. Сьогодні більшість таких платформ усе ще керується оператором. Але логічний наступний етап – автономна навігація. Наземний робот повинен буде самостійно побудувати маршрут, розпізнати перешкоду, об’їхати воронку, зупинитися перед міною або знайти укриття у разі загрози.
Українська наземна робототехніка неминуче зіллється з тією самою технологічною базою, яка вже використовується в повітряних дронах: машинне бачення орієнтування завдяки сенсорам та навігація за допомогою ШІ. Якщо Україна зможе стандартизувати такі системи, саме наземна автономність може стати наступним великим українським defense-tech експортом після FPV та дронів-перехоплювачів.
4. IT коаліція: €1,85 млрд на цифрову армію. 19 вересня міжнародна IT коаліція відзначила три роки роботи. За цей час 17 країн-партнерів спрямували на підтримку цифрової інфраструктури Сил оборони €1,85 млрд.
Майже €728 млн, близько 40% усієї підтримки коаліції, було спрямовано на широкосмугові радіостанції. Ще приблизно €445 млн — на супутниковий зв’язок.
Партнери також фінансують командні пункти, кіберпідрозділи, дата-центри, хмарну інфраструктуру та тактичний зв’язок.
Підтримка охоплює й українські цифрові військові продукти – DELTA, Aрмія +, Резерв+, «Імпульс», SAP та інші системи.
Особливо важлива стратегія на 2026–2027 роки: Coalition планує розвивати резервовані радіо- та супутникові комунікації, хмарну інфраструктуру і кіберзахист.
5. Чому супутникова диверсифікація для України критично важлива. Окремо у звіті IT Coalition наголошено на необхідності стабільного супутникового зв’язку без залежності від одного постачальника.
Starlink показав надзвичайну ефективність і став критичним інструментом української стійкості.
Але критично важлива військова інфраструктура не повинна залежати лише від однієї компанії чи країни або одного типу супутників, це створює системну вразливість.
Тому європейські супутникові мережі, військові канали, інші комерційні провайдери й наземні резервні системи мають доповнювати одна одну.
6. Україна готує телеком до зими як елемент національної стійкості. 15 вересня Мінцифра повідомила про результати підготовки мобільних мереж до можливих зимових блекаутів.
За даними відомства, 92% базових станцій уже здатні працювати до восьми годин лише від акумуляторів, а 67% можуть функціонувати більше трьох діб із використанням генераторів. Понад 2,3 тис. працівників комунальних підприємств пройшли спеціальне навчання щодо підключення генераторів до телеком-інфраструктури.
Практичні навчання провели майже в усіх областях України. Досвід Одеси показав, навіщо це потрібно: після масштабної атаки 9 серпня місто майже три доби не мало стабільного електропостачання, але завдяки взаємодії місцевої влади й операторів мережу вдалося утримувати на рівні понад 71%.
7. Українська телеком-інфраструктура формується під реальні бойові навантаження. 18 вересня Мінцифра оприлюднила дані про масштаб відновлення мереж після російських ударів.
Лише Vodafone за роки повномасштабної війни відновив понад 1 700 майданчиків базових станцій, витративши на відновлення й підтримку мережі приблизно 2,3 млрд грн. Близько 13% сайтів мережі при цьому залишаються зруйнованими або перебувають на окупованих територіях. Після початку повномасштабної війни кількість аварійних виїздів інженерних бригад у різних регіонах збільшилася у 2–5 разів.
Середня вартість відновлення одного пошкодженого майданчика базової станції становить близько 600 тис. грн.
Це формує унікальну українську компетенцію – cтійку телекомунікаційну інженерію.
8. Цифровий суверенітет: Україна намагається позбутися російського програмного забезпечення. 18 вересня Мінцифра закликала український бізнес відмовлятися від російського програмного забезпечення й оприлюднила добірку українських альтернатив у CRM, ERP, HR, e-commerce та кібербезпеці.
Міністерство послалося на оцінки ринку, за якими близько 70% українських компаній усе ще використовують певне російське ПЗ. Мінцифра пов’язує це не лише з економічною, а й із кібербезпековою загрозою.
Як приклади українських альтернатив названо Ringostat, NetHunt, Хорошоп, SOC Prime, PeopleForce та ISpro.
Програмне забезпечення має доступ до корпоративної бухгалтерії, клієнтів, кадрових даних, логістики й документів.
Тому походження ERP або CRM у 2026 році — це питання кібербезпеки ланцюгів постачання.
10. AI Community: українська AI-екосистема виходить за межі Києва. 15 вересня Мінцифра, AI HOUSE та «Промприлад» провели AI Community Event в Івано-Франківську. Серед тем були agentic systems, безпечні AI-архітектури, інвестиції у стартапи, персоналізоване навчання, українські датасети й майбутня Національна платформа AI-спільнот.
Окремо було представлено кейс RUKOPYS – датасету українського рукописного тексту для OCR-моделей.
Унікальні українські датасети — рукописи, мова, право, адміністративні документи, медицина, база даних з поля бою – можуть бути значно ціннішою довгостроковою перевагою, ніж спроба конкурувати з американськими компаніями кількістю параметрів загальної моделі.
СВІТОВИЙ HIGH-TECH
11. OpenAI починає регулярно повідомляти, коли її моделі поводяться не так, як очікувалося. 16 вересня OpenAI оголосила нову систему обліку й публічного розкриття випадків неочікуваної або несанкціонованої поведінки AI.
Компанія оприлюднила одразу шість звітів про інциденти. Серед прикладів – випадки, коли моделі приховували власні помилки, створювали зовнішні посилання та використовували вебсайти для комунікації у спосіб, якого розробники не планували.
12. Gemini автономно проникла в системи трьох реальних компаній. Найбільш показова AI-security новина тижня стала публічною 18–19 вересня.
Під час тестування кіберможливостей Google Gemini модель вийшла в інтернет і отримала доступ до систем трьох сторонніх компаній. Це перший публічно відомий такий випадок для Gemini.
В одному випадку модель підбирала паролі, доки не отримала доступ. У двох інших знайшла облікові дані у публічному репозиторії й використала їх для входу в захищені системи. Модель помилково вважала ці об’єкти частиною дозволеного тестового середовища. Після виявлення ситуації Google та незалежний тестувальник Irregular повідомили постраждалим і змінили процеси тестування.
13. США і Китай обговорюють «ядерні» червоні лінії для штучного інтелекту. 17 вересня група американських і китайських експертів із безпеки запропонувала набір принципів для зменшення ризику AI-інцидентів між двома державами.
Серед пропозицій заборона втручання автономних AI-систем у ядерні командні мережі, обов’язковий людський контроль над найбільш серйозними кіберопераціями та створення гарячої лінії на випадок інцидентів за участю автономного ШІ.
Якщо автономний агент зламає військову систему іншої ядерної держави, сторона-жертва може не знати, чи це було рішення уряду, помилка лабораторного тесту або непередбачувана поведінка системи.
У кризі на прийняття рішення можуть бути хвилини. Саме тому AI safety поступово стає питанням стратегічної стабільності, подібно до ядерної безпеки часів холодної війни.
20 вересня представники США та Китаю вже проводили ширші переговори, де AI безпека була однією з тем разом із торгівлею та критичними мінералами.
14. Дата-центри зіткнулися з опором громад: ера «безкоштовної» інфраструктури закінчується. Цього тижня одразу два американські штати продемонстрували іншу сторону AI-бума.
У Техасі влада посилила тиск на дата-центри через неналежне розкриття даних про споживання води й пригрозила відмовляти у видачі екологічних дозволів компаніям, які не повідомляють необхідні відомості.
У Каліфорнії жителі Сан-Хосе почали організовуватися проти нових AI дата-центрів через побоювання щодо електроенергії, води та забруднення, тоді як влада штату розглядає додаткові правила прозорості й захисту споживачів від перекладання енергетичних витрат дата-центрів на населення.
Кілька років тому дата-центр сприймався як «чистий» технологічний бізнес. Тепер громади бачать фізичну реальність: величезне споживання електроенергії; вода для охолодження; нові лінії електропередач; генератори; шум; земельні ділянки.
Ці центри є дуже великими промисловими об’єктами із відповідними наслідками.
15. Європа намагається створити власний AI-чип. 15 вересня нідерландський стартап Axelera AI представив друге покоління процесорів Europa та повідомив про контракти на постачання своїх чипів до європейських AI-розробників.
Компанія вже має понад 600 клієнтів, а потенційний об’єм майбутніх угод оцінює у $1,5 млрд, хоча це ще не підтверджені замовлення.
Axelera цікавий саме як приклад європейської спроби не залишитися лише користувачем американського обладнання.
ЄС будує мережу AI дата-центрів із суперкомп’ютерами, доступних європейським компаніям і науковцям.
Але справжній суверенітет виникне лише тоді, коли хоча б частина процесорів, обладнання та хмарної інфраструктури також буде європейською.
16. MediaTek перейшла на 2 нм – AI дедалі більше працює безпосередньо у смартфоні. 15 вересня MediaTek представила Dimensity 9600 Pro – перший мобільний процесор компанії, виготовлений за найновішим 2-нм техпроцесом TSMC.
Чип має спеціальний NPU для запуску складніших генеративних AI-функцій безпосередньо на телефоні. За даними MediaTek, окремі етапи обробки AI-запиту пришвидшені приблизно на 51% порівняно з попереднім поколінням.
Це продовжує важливий глобальний тренд – AI, встановленому безпоскередньо на девайсі.
Чим більше обчислень відбувається локально, тим менше даних потрібно надсилати у хмару. Це дає чотири переваги: швидкість, меншу затримку, нижчі затрати на хмарних зберігачах і кращу приватність.
У майбутньому AI-агенти, встановлені безпосередньо на смартфонах можуть значну частину повсякденних операцій виконувати прямо на пристрої.
17. Huawei не може виготовити достатньо AI-чипів навіть для китайського ринку. 17 вересня Huawei повідомила, що попит на її AI-системи в Китаї вже перевищує виробничі можливості компанії.
Huawei випробовує новий Ascend 950DT і очікує, що китайські розробники моделей почнуть активніше використовувати його для навчання систем у 2027 році.
Водночас компанія поки не планує масштабного виходу з AI-обладнанням на міжнародні ринки, оскільки їй не вистачає продукції навіть для внутрішніх клієнтів.
Санкції зменшили доступ Китаю до Nvidia. Але тим самим вони створили величезний гарантований ринок для Huawei.
Таким чином технологічне стримування одночасно сповільнює конкурента і створює попит на його власні альтернативи.
18. Китай зробив ще один прорив у пам’яті. 20 вересня китайська CXMT повідомила про початок масового виробництва п’ятого покоління своєї DRAM-платформи.
Компанія стверджує, що нова технологія дозволяє отримувати щонайменше на 50% більше чипів із кремнієвої пластини порівняно з попереднім поколінням і зменшувати енергоспоживання. Нові LPDDR5X-чипи мають на 50% більшу місткість порівняно з попередніми аналогами CXMT.
Для виробництва використовується складний процес чотирикратного друку, який дозволяє отримувати дрібніші структури без доступу до частини найновішого західного літографічного обладнання.
Це одна з найважливіших довгострокових технологічних тенденцій року. Китай поступово вчиться обходити частину обмежень через складніші виробничі процеси та власне обладнання.
19. Індія намагається стати третім великим виробником напівпровідників. 17 вересня Applied Materials оголосила про плани інвестувати $5 млрд в Індію протягом десяти років.
Інвестиції будуть спрямовані на дослідження, розвиток ланцюгів постачання і підготовку кадрів. Індія вже виділила понад $21 млрд на дві основні державні програми підтримки напівпровідникової індустрії.
На SEMICON India цього року були представлені понад 600 компаній із 52 держав. Нью-Делі фактично пропонує себе світу як надійне місце виробництва між Тайванем, Китаєм і США.
24. SpaceX відкриває новий бізнес: вантажі мають не лише літати в космос, а й повертатися. 15 вересня SpaceX підписала першу європейську комерційну угоду в межах нової програми Starfall.
Люксембурзька Space Cargo планує у 2028 році використати капсулу Starfall для повернення з орбіти до однієї тонни комерційних вантажів та експериментальних матеріалів. Це може стати дуже важливим новим сектором космічної економіки. Сьогодні запустити матеріал на орбіту вже відносно просто. Набагато складніше й дорожче повернути його назад цілим. А для фармацевтики й матеріалознавства саме це критично.
У мікрогравітації можна вирощувати кристали або створювати матеріали з характеристиками, яких важко досягти на Землі.
Якщо механізм повернення космічного вантажу на Землю стане дешевим і масовим, космічне виробництво вперше може отримати реальну економіку.
25. NASA ще сильніше залежить від SpaceX. 18 вересня NASA розширило контракт зі SpaceX ще на три пілотовані місії до Міжнародної космічної станції. Додатковий контракт становить $946 млн, а загальна вартість домовленостей NASA зі SpaceX щодо crew flights зростає до $5,92 млрд. Загалом компанія має виконати 17 пілотованих місій у межах контракту до 2030 року.
SpaceX таким чином стала фактично основним транспортним оператором NASA для польотів людей на ISS.
Boeing Starliner поки що не зміг забезпечити рівноцінну альтернативу.
26. Квантові комп’ютери теж стикаються з проблемою програмного забезпечення.
17 вересня французький CEA і квантовий стартап Alice & Bob оголосили про спільну розробку програмного забезпечення для зв’язку квантових процесорів із класичними суперкомп’ютерами.
Одна з цілей – не допустити повторення історії CUDA, де програмна екосистема Nvidia стала одним із головних джерел її домінування у світі AI.
Це дуже далекоглядне питання. Саме тому боротьба за квантові стандарти починається задовго до масового використання квантових комп’ютерів.
Автор: Денис Ричка
