– А ти без палички???
– Так. В берцях я можу і без неї. В кросівках доводиться брати&hellip,
З Деном Мерзлікіним ми знайомі вже майже рік, ще з Ігор Героїв, які проходили у Дніпрі минулої осені. Тоді одужуючий від поранення Денис включився в тренування з кросфіту з таким завзяттям, що тренерам доводилося трохи вгамовувати його натиск. Але ходив все одно з ціпком.
– Що з тобою взагалі трапилося?
– В червні 15-го моя машина під час розвідки місцевості біля Красногорівкою потрапила на протитанкову міну. (З довідки: Мінно-вибухова травма. Відкрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Вогнепальні осколкові поранення мяких тканин голови, ділянки правого плечового суглобу, правої та лівої гомілок, лівої ступні. Вогнепальні осколкові переломи обох гомілок, лівої таранної кістки, переломовивихи кісток плесни та заплесни лівої ступні. Тупа травма живота. Травматичний шок 2 ст.) Потім лікарня ім. Мєчнікова, довгі суперечки про те, залишати чи ампутувати ногу&hellip,
– Не сподівалися відновити?
– Там таке, що не відновиш. На лівій нозі відсутні мязи, які тримають стопу, пальців нема. В відділені гнійної хірургії пропонували ампутувати, в травматології вирішили залишити. Проблема в тому, що психологічну підтримку ампутантів там ніхто не проводив. Може, якщо прийшов би хтось на крутому протезі і показав би, що без ноги теж жити можна воно сприймалося б якось спокійніше. А так хлопчина на сусідньому ліжку з травматичною ампутацією прямо плакав в палаті&hellip, В результаті 18 операцій, закордонні лікарі питали навіщо ти то все терпів?
– Ну ходиш же?
– Ходжу. Я вважаю, що добре, що склалося так, як воно склалося. Тривалі реабілітації, тренування вони свою справу роблять.
– Де тебе ремонтували?
– В Литві та Польщі, класні спеціалісти, багато що дали. В Дніпрі мною опікувався ребцентр Помоги себе сам.
– По програмі якійсь попав?
– За кордон так. А місцеві мене самі знайшли в Мєчкє. В серпні 15-го там Таня чергувала, адміністратор ПСС, запропонувала допомогу. Спочатку до мене ходили лікарі, потім, коли апарат Ілізарова зняли сам до них ходив. Спочатку на двох милицях, потім з однією, потім з ціпком. А зараз сама бачиш. Катували нещадно, але воно того вартувало.
– Апарат зняли на початку 16-го, а восени ти вже брав участь в Іграх Героїв?
– Ну виходить так. Багато тренувань, багато роботи з реабілітологами. Вирівняли поставу, відновилися мязи. В результаті золото на ІграхГероїв в Київі та участь в національних змаганнях Інвіктус.
– А зараз тренуєшся?
– Так, три рази на тиждень, більше не виходить через службу.
– А ти не в спорт пішов?
– Та ні. Повернувся на службу, зараз в оперативному управлінні ОК Схід, на тренування з роботи не втечеш. От днями взяв участь в чергових Іграх Героїв в Гвардійському, добряче довелось попотіти.
– Тобто життя триває?
– Потрібно щось мотивуюче під кінець, так? (сміється) Триває. Доки ти живий, маєш внутрішні сили і поруч є люди, на яких можна спертися воно триватиме. Головне їх знайти, і сили, і людей і боротися до перемоги.
Обідня перерва спливла непомітно. Ден встав, розрахувався за каву і пішов сходами, без ціпка.
Переможець.
Довідка:
Ігри Нескорених це міжнародні ігри в паралімпійському стилі.
В іграх, створених принцем Гаррі, беруть участь поранені військовослужбовці тa пов’язані з ними ветерани у таких видах спорту як баскетбол на візках, волейбол сидячи і веслування в залі. Invictus з латині означає непереможний, незламний або нескорений. Перші Ігри нескорених відбулися 2014 року в Олімпійському парку королеви Єлизавети у Лондоні, Велика Британія.
У церемонії відкриття 2014 року взяли участь принц Гаррі, прем’єр-міністр Девід Кемерон, принц Чарльз, Камілла, герцогиня Корнуольська, принц Вільям і Фредеріка, кронпринц Данії. Захід також включав записане звернення від першої леді Сполучених Штатів Мішель Обами.
У 2017 році ігри пройдуть у Торонто, Онтаріо, Канада, в них візьме участь Україна
‘Ігри героїв’ – це всеукраїнські кроcфіт-змагання для поранених воїнів АТО та людей з інвалідністю. Головна мета ігор психологічна та фізкультурно-спортивна реабілітація наших героїв, соціальна адаптація людей з інвалідністю, впровадження та поширення спортивного руху серед молоді, мало захищених та соціально вразливих верств населення.
ПСС – Реабілітаційний центр Допоможи Собі Сам організований в травні 2015 року. Засновники: Сергій Куршаков, боєць 40 батальйону Кривбас, і його дружина Ірина Куршакова. Основний напрямок діяльності: надання комплексної фізичної і психологічної реабілітації учасникам АТО і членам їх сімей. Команда фахівців Реабілітаційного центру допомагає відновити здоров’я при порушеннях опорно-рухового апарату після поранень, травм і операцій, психо-неврологічних проблемах після черепно-мозкових травм і контузій, проблемах з хребтом і внутрішніми органами і т. п.
У РЦ ДСС з моменту відкриття пройшли комплексну реабілітацію понад 1300 бійців АТО і членів їх сімей.
Історію слухала Давидова Марина
Dnepr.com
