Голова професійного об’єднання операторів легальних операторів ринку азартних розваг Антон Кучухідзе постійно висловлює занепокоєння спробами дискредитації ще не зовсім міцного офіційного сегменту українського грального бізнесу. Відверто кажучи об’єктивні причини поки не дають йому запрацювати на повну потужність. Та навіть попри війну онлайн й наземні казино та зали гральних автоматів виконують свої обов’язки перед бюджетом, регулярно та без затримок сплачуючи за ліцензії та нараховані податки. Але висока конкуренція з нелегальними гральними закладами, відсутність продуманої та справедливої державної фіскальної політики, постійні нападки та звинувачення з боку представників як виконавчої, так і законодавчої влади можуть звести нанівець усю зроблену за ці роки роботу та перекреслити певні здобутки разом з перспективою розвитку галузі в унісон з пануючими світовими тенденціями.
Критика має бути об’єктивною
В усьому світі панує тренд на легалізацію грального бізнесу, а онлайн гемблінг вже став за підсумками минулого року другим за прибутковістю сектором світової економіки. Та й в нас попри все навіть в умовах війни легальні оператори за минулий рік перерахували до державної скарбниці тільки у вигляді оплат за ліцензії понад 1,16 млрд грн. Детально про трансформації та події, які відбувалися в сфері вітчизняного гемблінгу протягом 2022 року, можна прочитати в цьому матеріалі. Але багато хто вважає, що гральний бізнес має приносити до бюджету набагато більше грошей. Що цікаво, часто-густо депутати та чиновники наводять цифри та факти, що не відповідають дійсності. А якщо говорити відверто, то, за великим рахунком, просто розповсюджують фейки.
До того ж критики не враховують багатьох об’єктивних обставин, що не дали збутися оптимістичним прогнозам авторів законопроекту про легалізацію грального бізнесу. Та й конкуренти з лав “тіньового” сектору переманюють гравців, залишаючи легальних операторів без прибутку, а державу — без додаткових поступлень до бюджету. Варто також зважати, що в Україні значно менше людей цікавиться азартними іграми, на відміну від багатьох інших країн. На цьому пан Кучухідзе неодноразово наголошував у своїх прес-конференціях чи аналітичних матеріалах, зокрема тут. Та схоже, що декому не потрібні серйозний аналіз та зважена думка. Головне — голосно заявити про себе та вкотре провести атаку на легальних операторів чи КРАІЛ (контролюючий сферу азартних розваг державний орган).
Коли ситуація схожа на відверту маніпуляцію
Ось і зараз з боку деяких представників депутатського корпусу прозвучали синхронні заяви про кричуще низькі цифри сплачених гральним бізнесом до державної скарбниці коштів. Вкотре лунають заклики до вищих сил “розібратися в ситуації” та “відновити справедливість”. Наміри, звичайно, ніби гарні, от тільки факти повністю брехливі та взяті буквально “зі стелі”.
Пан Кучухідзе наголошує, що наведена інформація про річні податкові надходження до бюджету від всіх легальних операторів у сумі 35 млн грн — це дезінформація та провокація. Голова професійного об’єднання учасників ринку наводить наступні цифри: тільки один з організаторів азартних розваг (назву бренду не повідомляємо, аби не було підозр у рекламі) перерахував минулого року 271,2 млн грн у вигляді податків та плати за ліцензію. Коментарі, як-то кажуть зайві.
Здається, комусь просто вигідно дискредитувати легальний гемблінг. Цікаво, а на жерна чийого млину ллють воду розповсюджувачі таких неправдивих заяв?
