Працівники, яким доводиться працювати в зонах зі шкідливими та небезпечними умовами, забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту. Крім того, захисний одяг необхідно носити, якщо працівники працюють на забруднених територіях або в умовах несприятливої температури. Ці вимоги викладені в Кодексі законів про працю та статті 8 Закону «Про охорону праці».
Критерії видачі спецодягу робітникам
Видача спецодягу на підприємстві роботодавцями відбувається відповідно до критеріїв безоплатної видачі засобів індивідуального захисту. На сьогодні в багатьох галузях промисловості існують типові (галузеві) норми безоплатної видачі ЗІЗ.
Такі стандарти встановлюють обов’язкові мінімальні норми для роботодавців щодо безоплатної видачі засобів індивідуального захисту із зазначенням їхніх захисних властивостей та строків використання (носіння).
Звичайно, було б дуже корисно, якби законодавство чітко визначало критерії забезпечення активами (в даному випадку – спеціального одягу). Однак наразі таких критеріїв у сфері охорони здоров’я не визнано. Раніше (до 1 березня 2018 року) заклади охорони здоров’я користувалися Нормою №241. Дія цієї норми була призупинена Постановою №1022, а нової норми не затверджено. Тому підприємствам необхідно розробити та затвердити власні норми забезпечення спецодягом.
Тому роботодавець на власний розсуд вирішує, скільки спецодягу видавати працівникам, які підлягають забезпеченню таким спецодягом. При цьому слід враховувати види конкретних спеціальностей, адже вони бувають різними.
Слід прописати або в окремому положенні про забезпечення працівників ЗІЗ, або в колективному договорі таке:
- Вид спецодягу чи інших ЗІЗ, що видаються працівникам.
- Тип посади, на якій вони будуть використовуватися.
- Термін їх використання.
- Детальні процедури їх видачі та заміни на підприємстві.
Також рекомендується затвердити критерії забезпечення санітарним одягом у внутрішньому документі. У багатьох випадках один і той самий одяг (халат, костюм, шапочка тощо) може бути ідентифікований як спецодяг або санітарний одяг. Межа між ними проводиться за наявністю або відсутністю шкідливих і небезпечних умов праці. Тому найкраще чітко визначити, як класифікується одяг, які критерії його видачі та які вимоги до його використання.
Стаття 8 Закону «Про охорону праці» передбачає, що спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні видаватися працівникам за встановленими нормами. Крім того, існують перевірки дотримання стандартів охорони праці, і без встановлених стандартів неможливо визначити, чи були дотримані вимоги щодо забезпечення працівників ЗІЗ.
Недотримання Мінімальних вимог №1804 є порушенням Закону про охорону праці. У таких випадках штрафи накладаються під час перевірок, що проводяться Державною службою з питань праці.
