Радник голови Миколаївської обласної адміністрації Ярослав Філатов відповідає на запитання про свою роботу на займаній посаді.
— У своїй автобіографії Ви вказуєте, що три роки керували одним з найважливіших в нашій столиці комунальним підприємством – «Київводоканал». Хотілося б дізнатися, що Вам вдалося зробити за цей період для розвитку даної організації?
— Навіть сьогодні багато підрядників, контрагентів та інших ділових партнерів столичного водоканалу називають період мого керівництва одним з кращих в сучасній історії комунального підприємства. Нам вдалося побороти безгосподарність, байдужість і недбале ставлення співробітників до своєї роботи. Налагоджена діяльність підприємства, коли кожен працівник розуміє, що він робить, і як це впливає на загальний результат, стимулює його відповідально ставитися до своєї роботи, а там, де порядок, там не потрібні підозрілі схеми, «відкати», обман і т. п.
Не буду «вішати собі медалі», вихваляючись своїми досягненнями, розповідаю тільки про те, що дійсно вдалося зробити. На сьогодні я єдиний керівник водоканалу, який оновив технічну базу і активно займався розвитком соціальної сфери. Застосовуючи комп’ютерну програму ТОРО, ми перестали виконувати непотрібну роботу і купувати низькоякісні матеріали, обладнання та комплектуючі. Незважаючи на складну економічну ситуацію в країні, більше 8 тис. працівникам «Київводоканалу» ми збільшили розмір заробітної плати на 15 – 20%. На жаль, внутрішні ресурси організації не дозволяють належним чином оцінити нелегку працю нашого великого, але дружного колективу, для цього довелося б піднімати тарифи на послуги водоканалу. Ніяк не можу звикнути, що дане підприємство вже не має до мене жодного відношення. Весь час вживаю займенники: «наш», «наші» і т. п. Ще одна серйозна проблема організації – відсутність оплати від органів місцевого самоврядування (компенсації різниці між розміром реальних тарифів і фактичних). Але, незважаючи на перераховані проблеми, ми не просто «трималися на плаву», як це було раніше, а й зуміли зробити ремонт бази відпочинку, на якій проводили свою відпустку багато працівників водоканалу, разом зі своїми сім’ями. При цьому вартість відпочинку була чисто символічною, а рівень обслуговування та комфорту не поступалися багатьом аналогічним базам в європейських країнах. Коли я дізнався, що буквально відразу ж після мого відходу всі бази були розкрадені, майже місяць не знаходив собі місця. Було дуже прикро за наших хлопців, їхніх дітей, а також всіх, хто в буквальному сенсі вклав свою душу в цю важливу справу.
— Що або хто стали причиною вашого звільнення?
Очолюючи «Київводоканал» ще за часів Януковича, мені «зверху» постійно приходили «наполегливі рекомендації» працювати за певними схемами (гадаю, не треба пояснювати, чим був викликаний такий інтерес до стратегічного підприємства). Я відмовлявся від цих «сірих», напівкримінальних, а іноді, і кримінальних схем. В результаті, проти мене відкрили кримінальну справу, почали активно погрожувати і т. д. Два роки я і мій адвокат боролися проти судової системи! І я вважаю, що закриття моєї кримінальної справи є серйозною перемогою в цій нерівній боротьбі проти «системи».
— Що змусило Вас вибрати Миколаїв і переїхати в наше чудове місто?
— В даному випадку я скористався запрошенням голови Миколаївської обласної адміністрації – В.Мерікова.
— Коли і як Ви познайомилися з Вадимом Івановичем?
— У той час, коли В.Меріков був депутатом ВР України, я консультував великі компанії з питань житлово-комунального господарства, енергетики, альтернативних джерел енергії тощо. Мені нерідко доводилося звертатися до народних обранців для обговорення вищевказаних питань. Так ми і познайомилися з Вадимом Івановичем. Коли він очолив облдержадміністрацію, мене запросили розібратися, як працюють комунальні підприємства області, чому вони не виконують покладені на них функції і т. п.
— Деякі журналісти дивуються, чому Вас зацікавила посада з відносно невисокою зарплатою?
— Не все вимірюється грошима. Мене більше цікавить, скільки триватимуть ось ці «сірі» схеми, корупційні скандали, умисне знищення перспективних підприємств. Погодьтеся, прикро, що Миколаївська область, з величезними потенційними можливостями, знаходиться в такому жалюгідному стані. Я гадаю, ми змінимо систему і вже в найближчому майбутньому відновимо діяльність перспективних підприємств.
— Не так давно в області були створені спеціальні комісії для вивчення ситуації з комунальними підприємствами. Що Ви можете сказати з приводу цієї ініціативи голови обласної адміністрації?
— Ця ідея обов’язково дасть свої позитивні результати. Адже сьогодні багато керівників КП стверджують, що у співробітників немає ніяких стимулів добре працювати, сама діяльність є збитковою, а доступні резерви давно вичерпані. Наприклад, у компанії «Миколаївоблтеплоенерго» дебіторська заборгованість – 56 млн грн. І ніхто нічого не робить з цього питання. Керівництву компанії набагато простіше списати борги (законними/незаконними засобами), ніж займатися поверненням зазначених заборгованостей. Не краща ситуація у КП «Фармація», «Профілактична дезінфекція», «Миколаївська обласна друкарня» та ін. Після створення вищевказаних комісій, на рахунки перерахованих комунальних підприємств почали надходити кошти. Тобто їх дебіторська заборгованість поступово зменшується. Погодьтеся, що це серйозне досягнення.
— Опишіть, будь ласка, реакцію директорів комунальних підприємств на активне втручання членів комісій в їх діяльність?
— Багато керівників, які міцно «сидять в своєму кріслі» по 20 – 30 років, сильно ображаються і обурюються. Але варто з’явитися в мережі або ТВ черговій новині про викриття «кримінальних схем» їхніх колег, вони відразу ж забувають про свої претензії.
— Як Ви вважаєте, вийде змінити сформовану протягом десятиліть ситуацію на комунальних підприємствах?
— Особисто я не сумніваюся, що вже в найближчому майбутньому ми побачимо позитивні зрушення. Головне – прагнути до цього і не приймати необдуманих рішень. Також необхідно (про це я згадував раніше) забезпечити прозорість діяльності даних підприємств. Одним словом – все в наших руках!
