Олександр Гадоль вже в перший день повномасштабного вторгнення прийняв рішення піти добровольцем на фронт. Він, та ще сотні таких самих патріотично налаштованих громадян йшли на позиції без нічого. У руках був лише автомат. Про це Відкритому розповів військовослужбовець ЗСУ, письменник Олександр Гадоль.
“24 лютого я був у Києві. Тоді, очікувалось, що ворог ось-ось зайде в місто. Все було спонтанно. Пригадую ту здоровенну чергу, велику кількість охочих, які добровольцями пішли до ТРО з початком повномасштабного вторгнення. Я, і сотні таких самих (без бойового досвіду) побачили автомат тоді вперше. Ми спочатку не мали ніякої захисної амуніції, на це зовсім не було часу, ворог був близько. Був у руках лише автомат і чотири магазини до нього. Все. Як користуватись ним ми дивились в інтернеті” – пригадує Олександр.
Перший бойовий досвід Олександр отримав під Бахмутом, у селі Покровське. Тоді бої точились за 10 кілометрів від міста. У наших військових не вистачало на той час озброєння, але ворог його мав у достатній кількості, тому артобстріли були постійні й доволі сильні. Багато хлопців отримали осколкові поранення, серед них і Олександр. Та на позиції він вже повернеться з дня на день. Його ціль – стояти до кінця і нищити ворога на нашій, українській землі до останнього. У мирному житті дніпрянин був доволі творчою особистістю. Працював у медійних сферах, писав книги. На фронті має позивний “Режисер”.
“Мій роман “Режисер. Інструкція звільнення”, нажаль, був виданий у Москві, російською мовою ще до війни. Але вже зараз я займаюсь перекладом своєї книги, і обов’язково видам україномовну версію. Я вважаю, що треба писати про те, що знаєш. Тому, все що видав можна назвати автобіографічним. І навіть на фронті роблю замітки, нариси. Це заспокоює. Поки не можу розповісти що саме пишу, але як тільки завершу, поділюсь” – говорить Олександр Гадоль.
Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
