Тільки сліпий заперечуватиме той факт, що методи ведення інформаційної політики в росії та Третьому Рейху буквально ідентичні.
Хибна ідеологія «російського миру», що виправдовує війну та легітимізує агресію росії на міжнародній арені, створена руками величезної пропагандистської машини. Цю російську «фабрику думки» створювали роками, інвестуючи в неї немислимий людський і фінансовий капітали з такою ж старанністю, з якою в 30-40 роки двадцятого століття нацист Йозеф Геббельс виковував торжество німецького духу та нової культури Третього року. До речі, путін поважає Геббельса і висловлюючись про нього, називає головного нацистського ідеолога минулого століття «талановитою людиною».
Російські пропагандисти кричать про те, що росія — безневинна жертва русофобського світу. Західна цивілізація руйнується, вона відхилилася від «традиційних цінностей», оскільки їй важливі права геїв, рівність жінок та мультикультуралізм. Сучасна росія — оплот традиційних цінностей та ґендерних ролей, саме вона і служить моральною противагою «декадансу» США та країн Заходу. Ці та інші кремлівські тези звучать із російського телеефіру, проникають у засоби масової інформації демократичних країн, обговорюються у соціальних мережах, виявляються у коментарях «експертів», звучать у політичних спічах і, природно, активно формують відповідну громадську думку.
Методи у роспропагандистів не нові, але виключно дієві. В істинності гітлерівської фрази про те, що «німецьке населення буде було і залишається німцями», піддані Рейху не сумнівалися. Так само як і заяви Путіна у 2014 році про те, що «у серці, у свідомості людей Крим завжди був і залишається невід’ємною частиною росії», якщо світ і поставив під сумнів, то скромно промовчав. Санкції, вжиті Заходом внаслідок анексії Криму росією, не вберегли Україну від подальшої агресії, а путіна від непомірного зростання імперських амбіцій.
Авторитарним правителям, диктаторам характерно перебільшувати роль держави й применшувати роль суспільства, обмежувати громадянські права, оцінювати демократичні цінності як абсолютне лихо.
Геббельс так говорив про державу:
Метою національної революції має бути тоталітарна держава, що проникає у всі сфери суспільного життя.
Матвієнко (голова ради федерації) про державу:
Суспільство та держава згуртувалися для вирішення спільних завдань. Держава все-таки має утримувати у своїх руках основні важелі управління економікою, макроекономічною ситуацією, макрофінансовою ситуацією, ключовими стратегічними галузями.
Утвердившись у своїй могутності, президент росії оголосив, що Захід не чує його, подібно до Гітлера, який скаржився, що Захід відкинув усі його зусилля покращити відносини. При цьому треба віддати належне кремлівським спікерам: вони працюють у нелегких умовах. Так, Вермахт відрізнявся високим бойовим потенціалом та відмінною дисципліною. А от дисципліна «другої армії світу» явно шкутильгає: за три місяці повномасштабної війни вона «прославилася» як збіговисько мародерів, ґвалтівників, серійних убивць цивільного населення. Німецькі військові мотивувалися ідеологічними настановами, рашисти – фінансовими боргами та несплаченими кредитами.
Якщо репресивне ставлення нацистів до громадянського населення визначалося переважно ідеологією та прямими наказами керівництва (що документально доведено), то таке ставлення рашистів до мирного населення України часто продиктоване низьким культурним рівнем, моральною деградацією, психологічним неприйняттям успішніших українців на побутовому рівні.
Джерело: 49000.com.ua
Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
