Якщо йде мова про дрони українського виробництва, то можна згадати БпЛА «Лелека» та «Фурія». Проте багато ентузіастів створюють власні безпілотники, які вже довгий час допомагають на передовій. Наприклад, розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс (БпАК) «Чаклун», який створили у Дніпрі.
«Вже понад сотня таких пташок надають інформацію про позиції та переміщення ворога українським військовим», — розповів президент федерації авіамодельного спорту Дніпропетровської області Дмитро Панченко.
До лютого 2022 року федерація авіамодельного спорту регіону проводила всеукраїнські змагання та фестивалі, організовувала роботу дитячих гуртків. Зараз хобі багатьох людей відійшли на другий план, проте справа авіамоделістів розвивається і перетворюється на корисне для країни та військових заняття.Безпілотник отримав назву «Чаклун», оскільки усі спочатку дивувались, як він самостійно йде по маршруту місії та як протистоїть засобам радіоелектронної боротьби. Зараз вже більше ніж 100 «Чаклунів» працюють на перемогу України на фронтах по всій країні.
Комплекс «Чаклун» складається з двох безпілотників, оснащених камерами, акумуляторами, запасними акумуляторами, передавачем, ноутбуком, на якому проходить обробка інформації, а також ремонтним комплектом. Основна перевага маленького «Чаклуна»-розвідника це відносна доступність. Його можна порівняти з квадрокоптерами, проте він робить набагато більше роботи. Не потрібно розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин.
«Кинув у машину, приїхав на позицію, відправив на місію, поклав назад до машини по поверненню – і місія завершена». Не треба розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин», — каже Дмитро Панченко.
«Чаклун» — це швидкий та маневровий безпілотник, легкий у використанні. Його не видно на радарах, а засоби радіоелектронної боротьби по ньому влучають лише тоді, коли працюють по комусь, а він випадково попадає у зону їх дії. Цей БпЛА призначений для глибинної розвідки, дальність польоту з різними акумуляторами може складами від 100 до 150 км, а «робоча» висота – від 300 до 500 м. Програмна швидкість складає 90 км/год. Ще один важливий «плюс» — це ремонтопридатність. Без навчання військовим безпілотники не передають. Це обов’язковий крок.
Перший крок навчання – це теорія.
«Початок навчання – це дуже короткий курс теорії. Чому літаки літають, що таке підйомна сила, як проходить зліт та посадка безпілотника. Усім треба пояснювати обов’язково, що зліт та посадка обов’язково проходять проти вітру, вітер треба перевіряти», — зазначив Дмитро Панченко.
Другий крок — симулятор на комп’ютері. Аби теорію відпрацювати у спокійних умовах і не ризикувати «пташками».
«У симуляторі розпочинається найцікавіше. Де бійці можуть відпочити душею. Як правило, бородаті дядьки, що щойно приїхали з фронту, сідають за комп’ютер і починають просто сміятись. Тому що з першого разу нічого не виходить. Усе це – дитяча комп’ютерна гра, та через це треба пройти. Є декілька моментів, котрі потрібно побороти. Зрівняти роботу рук і мозку, потрібна виробитися моторика», — розповів Дмитро.
Тож майбутні пілоти тренують прохід над злітно-посадковою смугою, віраж, розворот, прохід назад та посадку. Зліт та посадка – це лише 10% від місії, проте від цього залежить безпека «літака» і те, скільки він пропрацює. Деякі «Чаклуни» вже виконали понад 100 вдалих вильотів.
Останній крок навчання – побудова місій польоту.
Виробництво «Чаклунів» не стоїть на місці. Вже розробили 5 різних моделей безпілотника-розвідника, навіть з приладами нічного бачення. Для прискорення збирання вже розробили матрицю і планують фюзеляжі та деякі компоненти робити в Україні.
Джерело: ua-electro.com
Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
