1. Україна швидко нарощує супутниковий зв’язок через Starlink. Одна з найважливіших українських техно-новин тижня — заява Veon (компанія-власник Київстару), що кількість користувачів Starlink в Україні може зрости з 5 млн до приблизно 12 млн до кінця 2026 року. Причини очевидні: війна, ризики для інфраструктури, перебої з електроенергією, потреба у резервному зв’язку. Особливо важливо, що в матеріалі Reuters йдеться не лише про доступ до інтернету, а й про ширший розвиток супутниково-мобільної екосистеми в Україні. Це означає, що країна фактично стає одним з європейських полігонів для нових моделей зв’язку, де смартфон дедалі менше залежить лише від наземної вежі стільникового зв’язку.
2. Київстар готує українськомовну LLM-модель для державних потреб. Kyivstar планує вже наступного кварталу представити першу велику мовну модель на базі Google Gemma для “українських державних потреб”, включно з воєнними задачами. Це дуже серйозна подія. Вона показує, що Україна рухається не лише по шляху цифровізації послуг, а до власної прикладної AI-інфраструктури для публічного сектору. У ширшому сенсі це частина цифрового суверенітету: держава хоче не просто користуватися чужими моделями, а створювати інструменти, краще пристосовані до української мови, контексту й безпекових потреб.
3. Мінцифри продовжує курс на якість цифрової держави, а не лише на кількість сервісів. На сторінці новин Міністерства цифрової трансформації 4 березня була опублікована новина про те, що 29 із 100 державних сайтів уже мають високий рівень вебдоступності. Це показник зрілості цифрової держави. Вебдоступність — це можливість громадянина реально скористатися цифровою послугою, зокрема людина з інвалідністю, літня людина чи користувач зі спеціальними програмами доступу. Тобто Україна рухається не лише до “цифри заради цифри”, а до інклюзивної цифрової інфраструктури.
4. Кіберзагрози проти України не зникають. На ресурсі CERT-UA у добірці актуальних публікацій фіксувалася нова активність, зокрема повідомлення від 2 березня 2026 року про кібератаки UAC-0252 із використанням стілерів SHADOWSNIFF та SALATSTEALER. Навіть без повного технічного розбору це важливо як індикатор: Україна й надалі залишається під постійним кібертиском, а шкідливі кампанії не припиняються. Для широкої аудиторії це означає, що кіберфронт — не метафора, а постійна практична реальність.
5. Технології дедалі глибше входять у відбудову та інвестиційну логіку України. Інтерфакс-Україна 6–7 березня повідомляв про нові підходи до інвестицій, де окремо згадуються технологічні сектори, технології подвійного призначення та стратегічні галузі. Це важливий зсув: технології для України тепер розглядаються не лише як допоміжний елемент ІТ-сфери, а як складова економічної безпеки, оборони, зв’язку та відбудови. Інакше кажучи, tech в Україні дедалі менше є “додатком до економіки” і дедалі більше — її структурною опорою.
Найважливіше зі світового сектору
1. Головною світовою подією тижня став Mobile World Congress 2026 у Барселоні, що тривав 2–5 березня. Якщо раніше на таких виставках виробники «змагались» у кого новий смартфон, або краща камера чи тонший ноутбук, то тепер центр уваги змістився на AI-функції, роботизовані асистенти, модульні пристрої та мережі нового покоління.
Серед найпомітніших новинок: концепт Lenovo AI Workmate для роботи з документами і презентаціями, Honor Robot Phone з камерою-маніпулятором та AI-трекінгом, ThinkBook Modular AI PC з модульними портами та дводисплейною конфігурацією.
2. Однією з найважливіших бізнес-новин стало те, що Broadcom заявила про прогноз продажів AI-чипів у 2027 році на загальну суму більш як $100 млрд. Це важливо не лише для самої компанії. Новина означає, що ринок уже не зводиться до одного Nvidia: зростає попит на кастомні чипи, сервери, комутатори, мережеве обладнання та іншу інфраструктуру для ШІ. Reuters також зазначає, що Alphabet, Microsoft, Amazon і Meta разом можуть витратити понад $600 млрд на AI-інфраструктуру у 2026 році. Тобто ШІ сьогодні —дорога промислова екосистема, яка потребує гігантських капіталовкладень.
3. Електроенергія стала новою “нафтою” для високотехнологічного бізнесу. Ще одна дуже показова історія тижня: найбільші техкомпанії у США підписали у Білому домі енергетичний меморандум, щоб зменшити суспільне невдоволення через те, що у зв’язку високим споживанням електричної енергії дата-центрами для ШІ, піднімається вартість електроенергії для населення. Розширення AI-інфраструктури не повинно відбуватися за рахунок звичайних споживачів. Паралельно компанія NextEra заявила, що може додати 15–30 ГВт нової генерації до 2035 року саме під потреби дата-центрів.
4. ШІ дедалі глибше входить у сферу безпеки та оборони. Reuters повідомив, що OpenAI вивчає можливість контракту з НАТО для використання технологій на незасекречених мережах Альянсу. Паралельно США переводять частину державних структур з рішень компанії Anthropic на OpenAI, а також готують жорсткіші правила використання AI у держсекторі. Це показує важливий зсув – ще недавно головним полем для ШІ були маркетинг, тексти й офісна продуктивність, а тепер дедалі більше — державне управління, оборона, аналітика і безпека.
5. США посилюють контроль над експортом AI-чипів. 5 березня Reuters повідомив, що США розглядають нові правила експорту AI-чипів. Уряд може вимагати від іноземних держав або компаній інвестицій у американську AI-інфраструктуру чи додаткових безпекових гарантій для великих поставок. Це означає, що чип перестає бути просто товаром. Він стає інструментом політики і геоекономічного тиску. Якщо раніше контроль стосувався переважно щодо Китаю, тепер підхід може стати ширшим і торкатися навіть партнерів США.
6. Китай відповідає системно: AI, 6G, роботи, квантові технології. У відповідь на глобальне загострення технологічної конкуренції Китай у своєму новому п’ятирічному плані зробив дуже сильний акцент на AI+ інтеграції в економіку, а також на розвитку квантових комунікацій, 6G, робототехніки, біомедицини, мозок-комп’ютерних інтерфейсів та гуманоїдних роботів. Важливо, що це не просто набір красивих слів: Пекін прямо пов’язує технології з продуктивністю, демографічними викликами та національною безпекою. Отже, технологічне суперництво США і Китаю ще більше переходить від окремих продуктів до довгострокових державних стратегій.
7. На цьому тижні стало відомо, що FBI виявило і нейтралізувало підозрілу активність у власних мережах. За окремими повідомленнями, під хакерською атакою могла бути мережа, пов’язана з перехопленням та наглядом. Окремо Reuters повідомляв про підозри американських слідчих щодо китайського сліду в інциденті. Це важливий сигнал: навіть одна з найпотужніших правоохоронних структур світу не застрахована від складних кіберінцидентів.
8. Напруга на ринку дата-центрів уже впливає навіть на великі проєкти. 7 березня Reuters повідомив, що Oracle і OpenAI відмовилися від розширення флагманського дата-центру в містечку Абіліні, штат Техас, через затяжні фінансові переговори та зміну потреб OpenAI. При цьому загальний курс на будівництво нових потужностей зберігається. Це показує реальність 2026 року: навіть коли попит на ШІ високий, реалізація таких проєктів впирається не лише в ідеї, а у гроші, землю, підключення до енергомереж, постачання чипів і конкуренцію за інфраструктуру.
Автор: Денис Ричка
