19 січня православні України святкують Водохреще — день, у який прийнято освячувати воду та купатися в ополонці. За повір’ям, вода на Водохреще набуває цілющих властивостей.Свято Хрещення Господнього 19 січня, або 6 січня за Юліанським календарем відзначають і православні, і протестантські церкви. Римо-католицька церква теж відзначає день Богоявлення, але у іншу дату — 10 січня, пише nv.ua
«Саме свято походить від хрещення в річці Йордан Ісуса Христа. Його охрестив Іоан Хреститель. Звідси походить одна з народних назв цього свята — Йордан. Інша народна назва — Водохреща — походить від традиції, характерної для православних церков Греції, Болгарії, України і Росії», — розповідає у коментарі НВ релігієзнавець Євген Савісько.
У цей день освячують воду в струмках, річках та озерах. Задля цього у кризі вирубується ополонка у формі хреста. Після освячення всі охочі можуть пірнати у воду. Савісько каже: наразі й досі тривають дискусії щодо того, наскільки давньою є ця традиція насправді. Одні дослідники вважають її справді автентичною, інші ж — сучасною.
«Наприклад, професор Дмитро Іванович Яворницький в Історії запорозьких козаків описує, що робили козаки на Січі на свято Йордані. І він не згадує ні про які пірнання в ополонку. Хоча сам обряд освячення води на Дніпрі ним ретельно описаний», — говорить Савісько. Він згадує спогади своєї прабабусі, яка все життя прожила на Чернігівщині та була щирою віруючою. За її словами, у їхньому селі ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. в ополонку на Водохреще не пірнали.
Про те, що пірнання на свято Богоявлення ніколи не було українською християнською традицією, на своїй фейсбук-сторінці пише також і дослідник Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту Афонської спадщини.
Щодо традицій та їх спотворення… Знаєте, як відзначали свято Водохреща запорозькі козаки? Думаєте, роздягались і…
«Про такий ритуал ми не знайдемо в серйозних наукових дослідженнях українських релігійних традицій. Це є швидше постсовковським спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій. Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті рр. і особливо в 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом „багатовікової народної традиції“. В результаті „моржівство“ стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство», — зазначає Шумило.
Традиція святкування Водохреща справді почала відроджуватися уже після здобуття Україною незалежності, додає Євген Савісько, при цьому, нерідко набуваючи парадоксальних форм — наприклад коли одну частину водойми освячує представник однієї православної конфесії, а іншу — іншої. Те ж саме, каже він, і з пірнальниками. Хтось іде пірнати, бо щиро вірить: трикратне занурення у воду на Водохреще змиває гріхи, зміцнює душу і тіло. А хтось купається, бо це — модно, каже релігієзнавець:
«Завдяки вітчизняним політикам нерідко зі свята Водохреща влаштовують шоу з онлайн-трансляціями, фотозонами, чисельними ескортами. А які вони дають коментарі! Наче без них і вода не освятиться. І тим самим паплюжать саме свято, і нівелюють моральні цінності».
Євген Савісько не може дати однозначної відповіді на питання щодо того, чи справді вода на Водохреще має цілющі властивості. Хтось вірить і наводить численні аргументи на користь цього твердження. Хтось — ні. Єдина правдива істина — купатися без підготовки не можна, адже замість зцілення собі можна навпаки лише нашкодити.
Завдяки вітчизняним політикам нерідко зі свята Водохреща влаштовують шоу
Кардіологиня, терапевтка та асистентка кафедри внутрішньої медицини Одеського національного медичного університету Олена Соломко попереджає: до загартовування потрібно підходити поступово і починати загартовуватися за кілька місяців до Водохреща. Всі системи організму необхідно тренувати, починати купатися ще з літа, поступово збільшуючи навантаження.
«Дійсно, від такого купання може бути позитивний ефект — вироблення ендорфінів, покращення настрою, зменшення ризиків появи депресії, підвищення працездатності, омолодження, стимуляція імунітету тощо. За це відповідають глюкокортикоїди — стресові гормони або гормони кори наднирників. І пірнання у ополонку стимулює їх вироблення. Проте все це — за умови, що людина — здорова, а організм — адаптований до такого досвіду», — пояснює лікарка.
У протилежному ж випадку купання в ополонці без належної підготовки може призвести до негативних наслідків, додає Олена Соломко. Таких як, наприклад, холодовий шок від різкого зниження температури, або переохолодження — від тривалого перебування у воді при перебуванні в ополонці більше трьох хвилин.
«Якщо організм не натренований, купання може спричинити холодовий шок. І що більшою є різниця між температурою повітря та температурою води у ополонці, то більші ризики такого шоку.
Перш ніж починати загартовування, Соломко радить спершу відвідати лікаря та визначити свій поточний стан здоров’я. Основними протипоказаннями до таких купань є захворювання серця, як-от аритмії, серцева недостатність, пороки серця тощо, також захворювання легенів, тяжка форма астми, будь-які хронічні захворювання, особливо у стадії захворювання, запальні захворювання, захворювання сечостатевої системи. Протипоказанням до купання у холодній воді також є вагітність.
Нерідко дорослі можуть залучати до традиції пірнати в ополонку на Водохреще своїх дітей. Лікарка такі експерименти не рекомендує, спираючись на офіційні медичні дослідження. Каже: дітям дійсно можна загартовуватися, але більш простими способами, але не такими стресовими, як пірнання у ополонку.
«Річ у тім, що у дитячому організмі знижені процеси терморегуляції, адже організм дитини ще недостатньо адаптований для цього. Крім того, більшою є площа поверхні тіла, що, своєю чергою, посилює тепловіддачу та підвищує ризики переохолодження. Цьому сприяє і те, що у дітей зазвичай менша кількість жиру, ніж у дорослих», — застерігає Соломко.
Тим же, хто все-таки вирішив купатися в ополонці на Водохреще, лікарка дає кілька загальних порад щодо того, як це робити правильно.
«По-перше, не забувайте про взуття. Також покладіть поряд сухий рушник, на який станете після виходу з води. У жодному разі не можна ставати босими ногами на холодну землю або лід. По-друге, намагайтеся не мочити голову і волосся. По-третє, шукайте такі місця для купання, де немає вітру або протягів, і обов’язково розтирайтеся після того, як вийшли із води, — пояснює Соломко. — І останнє — не вживайте алкоголь: його вживання може впливати на здатність критично мислити, настає стан ейфорії, через що людина не адекватно сприймає небезпеку. Це той стан, який називають „море по коліна“. Крім того, алкоголь розширює судини, що підвищує ризики переохолодження».
Олена Соломко наголошує також і на тому, що купатися можна лише у передбачених для цього місцях у супроводі інших осіб — ні в якому разі не пірнайте в ополонку наодинці та у безлюдних, віддалених і не пристосованих до цього місцях. Додаткові ризики обмороження може спричинити також і купання у хлорованій воді або у басейнах, які були оброблені хлором.
Ссылка на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
