Конфлікт США та Ізраїлю проти Ірану поширюється на весь Близький Схід та вже має глобальні наслідки.
Ізраїль та США 28 лютого розпочали військову операцію проти Ірану. Під ударами – військові об’єкти по всій країні та керівництво. На відміну від минулого літа, Вашингтон бере участь повноцінно, задіявши авіаносці та підводні човни з крилатими ракетами, пише rbc.ua
У перший же день було знищено верховного лідера Алі Хаменеї та верхівку силового блоку. Новим лідером опозиційні медіа називають його сина – Моджтабу Хаменеї, який відомий ще більш радикальними поглядами.
Іран атакує Ізраїль, бази США та цивільну інфраструктуру сусідів, залучаючи “Хезболлу”. Мета – змусити союзників Вашингтона тиснути на США для припинення операції.
США потопили майже весь іранський флот. Зокрема, підводним човном знищено військовий корабель поблизу Шрі-Ланки. Іран же вперше атакував танкер надводним дроном. А Ізраїль знищив іранський військовий літак російського виробництва.
Заблоковано Ормузьку протоку (20% світового споживання нафти). Спроби Китаю розблокувати рух через тиск на Тегеран провалилися: КВІР продовжує атаки на судна.
Зліт цін на бензин: Нафта Brent підскочила на 12–15% (до 91$). В Україні бензин А-95 вже подорожчав на 4-5 грн/літр, дизель – на 3–4 грн. АМКУ почав перевірку мереж АЗС.
Курс долара: Американська валюта в Україні сягнула історичного максимуму. Інвестори тікають у долар, щоб захистити капітали, що зміцнює його відносно гривні.
Допомога з Києва: Україна відправить фахівців на Близький Схід для боротьби з “Шахедами” найближчими днями. Натомість Київ розраховує отримати зенітні ракети до систем Patriot із запасів союзників у регіоні.
Коаліція знищила іранську ППО та 80% ракетного потенціалу. Проте війна коштує США близько 900 млн доларів щодня. Іран втрачає боєздатність швидше, ніж США виснажують ресурси.
Активна фаза – ще 3–6 тижнів. Дональд Трамп планував операцію на місяць, але асиметричні дії Ірану можуть розтягнути її на 2–6 місяців. Джерела в Ізраїлі прогнозують завершення до Песаху (1 квітня).
Імовірність наземної операції низька через складний рельєф та ризик партизанської війни. Замість цього США можуть використовувати спецназ та курдські формування, яким Трамп виставив ультиматум: “обрати сторону”.
Конфлікт уже спричинив прямий удар по трьох напрямках. По-перше, через блокаду Ормузької протоки світові ціни на нафту підскочили на 10–12%, що миттєво призвело до подорожчання пального на українських АЗС: бензин А-95 додав у ціні 4-5 грн/літр, а дизель – 3–4 грн.
По-друге, через глобальну нестабільність інвестори масово вкладають кошти в американську валюту, що призвело до зростання курсу долара в Україні до історичного максимуму.
По-третє, затягування війни створює ризики для бюджету: зростання цін на енергоносії спричиняє економічні труднощі у західних донорів, що може спровокувати скорочення фінансової підтримки України.
Експерти зазначають, що різке зростання цін на бензин не має реальних економічних підстав. Попри загострення ситуації на Близькому Сході, ситуація на АЗС – це результат паніки та ймовірних змов, а не дефіциту. Державна “Укрнафта” стримуватиме ціни на своїх АЗС та працюватиме у режимі мінімальної рентабельності.
Курс долара в Україні б’є рекорди через війну в Ірані – це прямий наслідок глобальної нестабільності. Як пояснюють фінансові експерти, під час великих воєн інвестори намагаються захистити свої капітали та масово скуповують долар. Це зміцнює американську валюту в усьому світі, що для України обернулося досягненням історичного максимуму курсу.
Довга війна не вигідна Україні через дефіцит ППО: США вже використали 30% світового запасу ракет до THAAD. Інтенсивність перехоплень відволікає ракети Patriot, які потрібні ЗСУ. Зростання цін на нафту виснажує західних партнерів, що посилює голоси за скорочення допомоги Києву.
Безпосередньої участі ЗСУ у бойових діях на Близькому Сході не буде. За словами генерал-майора Вадима Скібіцького, Україна відправить фахівців лише для допомоги у боротьбі з іранськими “Шахедами” (обмін досвідом), але не відправлятиме свої війська в зону конфлікту.
Окрім допомоги США у знищенні виробництва іранської зброї, Київ має прагматичний інтерес. Україна розраховує, що союзники на Близькому Сході поділяться своїми запасами зенітних ракет до систем Patriot, які зараз критично необхідні для нашого захисту.
Для Кремля це шанс подолати дефіцит бюджету-2026. Російська нафта повертається на ринки (Індія вже отримала дозвіл від США на закупівлю в РФ). Політичний хаос у США між прихильниками та противниками війни також грає на руку Москві.
