Україна поступово модернізується від «цифрової держави» до держави, де деякі рішення (замість чиновників) приймає штучний інтелект під час війни
На конференції WINWIN Summit 2025 (Київ) команда Мінцифри презентувала інноваційну стратегію, де Україна позиціонується як країна, що переходить від «Digital State» до «Agentic State» – держави, де ШІ стає активним агентом у прийнятті рішень і взаємодії громадянина з владою. Фокус на ШІ, медичних та біотехнологіях, напівпровідниках та надання держпослуг, як драйверах післявоєнного економічного стрибка. Штучний інтелект допомагатиме ухвалювати рішення, автоматизувати процеси, пришвидшувати комунікацію «держава–громадянин», а не просто виступає як «розумна довідка». Ця стратегія описується як амбіція створити «першу у світі AI-state» під час війни – коли технології не просто сервіс, а основа стійкості держави та нової економіки.
Україна намагається побудувати модель, де: більшість державних послуг – цифрові; рішення приймаються з опорою на дані й алгоритми (але зі збереженням політичної та юридичної відповідальності людей); держава виступає як платформа й сервіс, а не тільки як бюрократична система.
Дія, Дія.ШІ та підтримка Євросоюзу
За останні дні уряд та європейські проекти підбивають підсумки п’ятирічної допомоги ЄС у цифровій трансформації України (проект EU4DigitalUA): йдеться про посилення інституцій, розвиток реєстрів, кіберзахист, інфраструктуру для е-урядування. Паралельно у публіцистичних матеріалах знову наголошується, що «Дія» – символ цифрової держави, доступ до десятків документів і понад 70 онлайн-послуг: реєстрація бізнесу, зміна місця проживання, соцвиплати, тощо. Станом на жовтень «Дією» користувались приблизно 23 млн українців – близько 81% дорослого населення; в застосунку – 33 цифрові документи й понад 70 сервісів, включно з онлайн-шлюбами та купівлею військових облігацій. ДіяюШІ – наступний крок: це спроба вбудувати голосового та текстового асистента в «Дію», щоб громадянин міг спілкуватися з державою «як з ботом», а не шукати по меню чи PDF. Попри те, що запуск презентували ще раніше, цього тижня тема знову актуалізується в контексті AI-State.
Український оборонно-технологічний сектор: дрони, штучний інтелект та антидронові системи
Один із оглядів за цей тиждень цитує The Wall Street Journal, де Україну описують як полігон стрімкої еволюції безпілотників, що фінансується і внутрішніми ресурсами, і західними партнерами. Окремо наголошено , що українські розробники постійно адаптують дрони та ППО до умов фронту – від FPV до далекобійних систем, а також з’являються гібридні рішення – дрони із додаванням ШІ, який вже займається цільовою навігацією, розпізнаванням об’єктів, оптимізацією маршрутів.
Приватний оборонний сектор
За даними IT-асоціацій, на конференції Cloud Tech 2025 демонструвались кейси UAV, ШІ та антидронових технологій від українських компаній, зокрема Favbet Tech, які інвестують у військові технології, а саме системи виявлення дронів, аналітику на основі ШІ, платформи підтримки ЗСУ.
Стартапи й інвестиції у військовий ШІ
Україна притягує міжнародні інвестиції саме у новітні оборонні технології та AI-рішення, і прикладом є стартап NORDA Dynamics, що залучив близько $1 млн для масштабування системи AI-керованих дронів, випробуваних на війні. Війна страшна, але вона зробила Україну однією з ключових лабораторій військово-технологічних інновацій, особливо в «розумних» безпілотниках.
Інвестиційний фон та індекс українських стартап-екосистем
За даними аналітичних ресурсів попри війну, Україна займає 42-ге місце у Global Startup Ecosystem Index 2025; запущено перший український венчурний фонд за участі IFC та ЄБРР з капіталом близько €50 млн, орієнтований на підтримку українських стартапів, зокрема у high-tech та deep-tech сегменті. Попри сирени та обстріли, Україна залишається цікавим ринком для венчурних інвестицій – саме через сильну інженерну базу та унікальний оборонно-технологічний досвід.
Чіпи, геополітика й Nvidia: «нафта для ШІ» стає ще більш політично-забарвленою
На цьому тлі американський технологічний гігант – виробник чіпів Nvidia продовжує закріплювати роль «монополіста епохи ШІ»: компанія, за даними аналітичних дайджестів, досягає капіталізації близько $5 трлн і укладає гігантські угоди, наприклад, постачання понад 260 000 чіпів Blackwell AI для Південної Кореї. Чіпи для ШІ стали новою стратегічною сировиною, як колись нафта чи газ. Хто контролює виробництво та постачання – той контролює темпи розвитку економіки майбутнього.
Продовжуючи попередню інформацію, США обмежують продаж чіпів до Китаю, але розширюють співпрацю з Індією
США запровадили чергове обмеження: заборона на постачання топових AI-чіпів Nvidia до Китаю, щоб не дозволити Пекіну надто швидко нарощувати військовий та технологічний потенціал. Паралельно посилюється ставка на Індію як «альтернативний центр» хай тек виробництва: формуються альянси та фонди, які інвестують у космос, робототехніку, напівпровідники й ШІ. Один із таких альянсів декларує понад $1 млрд підтримки для deep-tech-компаній. Можна констатувати, що формується новий технологічний блок: США–ЄС–Індія–Південна Корея як «партнери по демократіях та ШІ».
Глобальні тренди: Web Summit, квантові обчислення й робототехніка
На великій технологічній конференції Web Summit 2025 головна тема – знову ШІ, але цього разу її сильно затьмарюють глобальні технологічні конфлікти: суперечки щодо регулювання, геополітичне протистояння між США та Китаєм, питання щодо безпеки даних.
Окремий тренд – поєднання ШІ та квантових обчислень для прискорення розробки нових матеріалів і чіпів
Недавні огляди показують, що: AI-моделі використовують для симуляцій поведінки електронів у матеріалах (графен, нітрид галію, перовскіти), ще до того, як щось робиться в лабораторії. Це дозволяє зменшити час і витрати на розробку напівпровідникових матеріалів, підвищуючи ефективність, енергоощадність і надійність чіпів. Замість тисячі «реальних» експериментів у лабораторіях, проводитимуться мільйони «віртуальних» експериментів у комп’ютері.
Автор: Денис Ричка
Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
